Пам’ять святого апостола Фоми: від сумнівів до проповіді віри

Ідея тижневого енергетичного перемир’я, озвучена Володимиром Путіним, не виглядає проявом сили чи стратегічної впевненості. Таку інтерпретацію запропонував оглядач британського видання The Telegraph Хеміш де Бретон-Гордон — колишній офіцер регулярної армії Великої Британії. На його думку, ця ініціатива радше свідчить про гостру потребу Москви виграти час, аби стабілізувати ситуацію для війська, яке дедалі відчутніше втрачає боєздатність.

Аналітик звертає увагу на сукупність факторів, що вказують на системну кризу російських збройних сил. Виснаження особового складу, проблеми з логістикою та нестача підготовлених резервів змушують Кремль вдаватися до нестандартних і ризикованих кроків. Серед них — залучення іноземних контингентів, пошук «живої сили» за межами країни та активізація вербування найманців у різних регіонах світу.

Окреме занепокоєння, зазначає оглядач, викликають повідомлення про повернення на фронт поранених ув’язнених, зокрема тих, хто втратив кінцівки. Частині з них навіть не надали протезів — їх, за наявною інформацією, змушують повертатися до бойових дій на милицях, щоб компенсувати гостру нестачу особового складу.

На думку Бретон-Гордона, дії російської влади демонструють дві ключові тенденції.

По-перше, російська армія стрімко втрачає боєздатність. Незалежні оцінки свідчать, що темпи просування російських військ є повільнішими, ніж у окопних армій Першої світової війни, при цьому людські втрати мають співмірний масштаб. За останні два роки Росія захопила трохи більше одного відсотка території України, втративши понад 500 тисяч осіб убитими та пораненими. Щоденні втрати, за оцінками, сягають близько тисячі військових.

Оглядач називає це класичною війною на виснаження, де поранених солдатів використовують як витратний матеріал, розраховуючи на те, що в України рано чи пізно закінчаться боєприпаси. Він наголошує, що такий сценарій можливий лише в разі, якщо Захід дозволить цьому статися.

По-друге, ситуація свідчить про повне зневаження Кремля до власного населення. Поки пересічні росіяни потерпають від високої інфляції та стрімкого зростання відсоткових ставок, держава спрямовує залишки ресурсів на виробництво ракет і безпілотників для атак на українські міста.

За словами Бретон-Гордона, для російського керівництва армія є лише витратним ресурсом. Ув’язнені та іноземні найманці, підкреслює він, коштують для Кремля ще менше, ніж мобілізовані громадяни.

Водночас оглядач вважає, що саме нинішній момент може стати реальним важелем впливу на Москву. Якщо оцінка стану російської армії є точною, навіть відносно невелике збільшення західної військової підтримки здатне суттєво змінити хід війни на користь України.

Бретон-Гордон наголошує, що Україна має вести переговори виключно з позиції сили, а не йти на поступки заради політичних фантазій Москви. На його думку, у момент, коли у Путіна швидко вичерпується людський ресурс, саме жорсткий міжнародний тиск може змусити Кремль піти на реальні кроки до завершення війни.

Упродовж 2025 року ім’я українського співака Петра Чорного опинилося в центрі гучного журналістського розслідування, яке викликало значний суспільний резонанс. За інформацією, оприлюдненою командою Bihus.Info 2 лютого, артист нібито був пов’язаний зі схемою незаконного виїзду чоловіків призовного віку за межі України під виглядом учасників його музичного колективу.

Журналісти стверджують, що ключову роль у можливій організації цієї схеми відігравав концертний менеджер Сергій Матусов. За зібраними даними, він неодноразово подавав списки так званих «музикантів», які мали супроводжувати артиста на закордонні виступи. При цьому частина осіб, включених до документів, фактично не мала стосунку до творчої діяльності чи концертної команди.

Один із учасників схеми розповів журналістам, що за виїзд заплатив близько 5000 доларів Сергію Матусову. У червні 2025 року завдяки його листам за кордон виїхали двоє чоловіків, у липні — ще двоє, а в листопаді — один чоловік, попри скасування концерту. Петро Чорний із цими поїздками не був пов’язаний.

Матусов спростував свою участь у схемі, але не зміг пояснити, чим саме мали б займатися «музиканти» на концертах, ані на яких інструментах грали, ані чому поїздки відбувалися після скасованих заходів.

Сам співак підтвердив журналістам, що тричі виїжджав за кордон, але люди, які їздили разом із ним, до нього жодного стосунку не мають. Чорний також зазначив, що знайомий із Матусовим, проте не знає, чиї це дії. Після публікації він звинуватив журналістів у замовному матеріалі.

Петро Чорний — 53-річний український ромський співак, народився в Росії та переїхав до Києва у 1980 році. У 2000-х роках здобув популярність як виконавець романсів, ромських та українських народних пісень.

Директор Департаменту промисловості Київської міської державної адміністрації Володимир Костіков опинився під слідством через можливе внесення недостовірних відомостей у свою фінансову декларацію. Слідчі встановили, що різниця між задекларованими коштами та реальною фінансовою спроможністю посадовця може сягати 22 мільйонів гривень.

У щорічній декларації за 2023 рік Костіков зазначив, що має заощадження у розмірі 31 мільйона гривень. Проте детальний аналіз майнового та фінансового стану посадовця показав значну невідповідність між задекларованими сумами та реальними доходами, що викликало підозру у правоохоронних органів. Слідство наразі встановлює джерела походження коштів та перевіряє, чи не були подані свідомо недостовірні відомості з метою приховати частину фінансових активів.

Окрему увагу правоохоронців привернули значні витрати посадовця. Зокрема, він придбав квартиру вартістю 8,4 мільйона гривень, а також автомобілі Infiniti та Mercedes-Benz і інше цінне майно. Попри це, задекларований обсяг заощаджень майже не змінювався, що, за версією слідства, не відповідає реальному фінансовому стану.

Правоохоронці вважають, що до декларації було внесено недостовірні відомості на суму 22 мільйони гривень. За оцінкою слідства, такі дані могли використовуватися для подальшої легалізації дорогих придбань і маскування походження коштів.

Прокурори Київської міської прокуратури повідомили Володимиру Костікову про підозру за частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації. Наразі вирішується питання щодо подальших процесуальних дій у межах досудового розслідування.

1 лютого у Черкасах відбулася масштабна акція протесту, організована близько 350 ветеранами російсько-української війни. Вони зібралися біля будівлі обласної державної адміністрації, висловлюючи обурення та вимагаючи справедливого розслідування трагедії, що сталася в регіоні. У ході протесту ветерани звернули увагу на стрілянину, в результаті якої загинули четверо співробітників поліції та колишній військовослужбовець Сергій Русінов.

Основною вимогою протестувальників стало об’єктивне розслідування події, яке має пролити світло на всі обставини трагедії. Організатор акції, ветеран Сергій Коваль, наголосив на необхідності не лише відкритого розслідування, але й відповідних кадрових змін. Однією з головних вимог було звільнення начальника Нацполіції Черкаської області Олега Гудими, якого ветерани вважають відповідальним за низьку якість роботи правоохоронних органів у цьому випадку.

«Найперші наші вимоги – звернути увагу на ветеранів, друге – відповідальність для виконавців, і щоб зняли обласного начальника поліції. Людина керувала цим, обласний очільник знав, що відбувається. Він знав, що може бути, і послав туди поліцейських, їх розстріляли, загинув наш побратим, теж розстріляний, і це болить», – наголосив Сергій Коваль.

Учасник акції Андрій Зозуля зазначив, що Сергій Русінов захищав Україну у 2014 році під час Антитерористичної операції та у 2022–2024 роках під час повномасштабного вторгнення РФ. Русінов демобілізувався через поранення, а два його сини продовжують службу в армії.

Голова Нацполіції України Іван Вигівський заявив журналістам, що статус ветерана не є виправданням вбивства. Операцію затримання здійснювали досвідчені поліцейські, які намагалися вести спілкування зі стрільцем мирно. За словами Вигівського, Русінов забарикадувався та непомітно залишив територію, після чого влаштував засідку, де відкрив вогонь по правоохоронцях.

27 січня 2026 року в селищі Нехворощ Черкаської області під час затримання підозрюваного сталася стрілянина. Загинули четверо поліцейських: майори Володимир Бойко, Олександр Флорінський, Сергій Сафронов та старший лейтенант Денис Половинка. Ще один поліцейський, старший лейтенант Олександр Шпако, отримав поранення. Стрільця ліквідували на місці.

За даними керівника Нацполіції Черкащини Олега Гудими, підозрюваний був 59-річним колишнім військовим і, ймовірно, планував замах на депутата міської ради Віталія Сторожука. Русінов мав бронежилет і автоматичну зброю.

Таким чином, акція ветеранів у Черкасах підкреслила вимогу суспільства до прозорого розслідування трагедії та посилення відповідальності правоохоронців за дії під час критичних ситуацій.

Настя Каменських, після мовного скандалу з брендом прикрас та переїзду за кордон, шокувала своїх фанатів анонсом нового формату спілкування з аудиторією. Співачка планує провести серію з 30 прямих трансляцій, що триватимуть до її дня народження, яке відзначатиметься 4 травня. Цей проект став справжнім сюрпризом для її шанувальників і вже викликав великий інтерес серед тих, хто слідкує за її творчістю та життям.

Каменських не просто вийде в ефір, а має намір зробити ці трансляції своєрідним марафоном. Її ідея — занурити глядачів у своєрідний формат "тут і зараз", де кожен день буде новим і непередбачуваним. Співачка обіцяє, що ці прямі ефіри можуть стати унікальними і більше не повторяться, адже в них вона поділиться найглибшими моментами свого життя, творчих процесів та особистих переживань. Такий підхід дозволяє їй не тільки спілкуватися з фанатами, а й вивести взаємодію на новий рівень, де кожен ефір стане особливим і неповторним.

Наразі вже готові три стрими з тридцяти запланованих. Під час одного з них Каменських показала закулісся зйомок кліпу на майбутню пісню, фактично відкривши фанатам доступ до робочого процесу без прикрас і постановочних елементів. Формат нагадує реаліті, де головний акцент — на живих моментах і щирості.

Сама співачка зізнається, що хвилюється, адже для неї це абсолютно новий досвід. Водночас саме ця невизначеність і стала частиною ідеї. У прямих трансляціях, за словами Каменських, буде все її повсякденне життя — написання пісень, робота, спорт, йога, побут і ті моменти, які зазвичай залишаються поза кадром.

Артистка обіцяє, що стрими проходитимуть без масок, ідеального світла чи спеціально підібраного часу. Це буде максимально чесний формат — просто вона, її шлях і момент, який глядач ловить наживо. Хтось може просто дивитися, а хтось — стати частиною цього процесу.

Для шанувальників, яким завжди було цікаво, як живе Каменських між кліпами, концертами та хітами, цей формат може стати унікальним шансом зазирнути за лаштунки її життя. Тим паче, як застерігає сама співачка, повтору цього експерименту може й не бути.

В умовах тривалих та раптових знеструмлень генератори стали критично важливим джерелом резервного живлення як для приватних осель, так і для підприємств. Вони дозволяють підтримувати роботу систем опалення, зв’язку, водопостачання та зберігати безперервність бізнес-процесів. Водночас експлуатація такого обладнання потребує суворого дотримання правил безпеки, адже будь-яка помилка може мати серйозні наслідки для здоров’я і життя людей.

Фахівці Державної служби з надзвичайних ситуацій неодноразово звертають увагу на ризики, пов’язані з неправильним використанням генераторів. Найбільшу небезпеку становлять ураження електричним струмом, виникнення пожеж через перевантаження або несправну проводку, а також отруєння чадним газом. Останній є особливо підступним, оскільки не має запаху та кольору, але може призвести до втрати свідомості й летальних наслідків за лічені хвилини.

Обладнання необхідно захищати від дощу, снігу та підвищеної вологості. Контакт із мокрим генератором може спричинити ураження струмом. Також фахівці радять не перевантажувати техніку та періодично вимикати її для охолодження, зокрема робити перерви щонайменше на пів години після кількох годин безперервної роботи. Окрему увагу слід приділяти обмеженню доступу дітей і тварин до працюючого агрегату.

Особливо небезпечним етапом експлуатації є заправка генератора. Заборонено заливати пальне в увімкнений або ще гарячий двигун. Перед заправкою необхідно дочекатися повного охолодження обладнання, щоб уникнути займання або вибуху.

Безпечне зберігання пального також має принципове значення. Для бензину в холодну пору року рекомендується використовувати полімерні каністри, виготовлені з поліетилену високої щільності, які не накопичують статичний заряд і мають відповідне маркування. У теплу пору року допускається використання як пластикових, так і металевих каністр. Дизельне пальне можна зберігати в обох типах ємностей незалежно від сезону.

Пальне слід тримати в темному, сухому місці за температури близько 15–20 градусів, подалі від прямих сонячних променів. Використання простроченого або зміненого за кольором пального може призвести до пошкодження двигуна. Таке пальне необхідно утилізувати або використовувати виключно для технічних потреб. Фахівці також застерігають від самостійного додавання так званих «присадок» до дизеля для підвищення морозостійкості, оскільки це може спричинити серйозні поломки.

Окремо рятувальники радять встановити у житлових приміщеннях детектори чадного газу. Ці прилади здатні вчасно попередити про небезпеку, яку неможливо відчути без спеціального обладнання.

Крім того, українців закликають купувати лише сертифіковані генератори в офіційних точках продажу та суворо дотримуватися інструкцій виробника під час експлуатації.

Перший день лютого здавна має особливе значення в українській культурі, його вважали щасливим і вдалим. Вірування та традиції, що склалися навколо цієї дати, визначають його як день, коли закладається основа сімейного благополуччя та злагоди на весь рік. В Україні 1 лютого відзначається не лише в контексті народних звичаїв, але й церковних свят, що збагачують цю дату духовним змістом, а також важливими міжнародними подіями, які додають їй ще більшої значимості.

З давніх часів 1 лютого пов'язували з початком нових циклів у житті людей. Наші пращури вірили, що цей день дає можливість налаштуватися на позитив, створити гармонію в родині та притягти удачу на весь рік. Також цей день вважали початком приходу весни, коли природа поступово відроджується після зимового спокою, і навіть сама Земля, здається, прокидається від холодного сну.

За староцерковним стилем цього дня вшановують преподобного Макарія Єгипетського, затворника Макарія Києво-Печерського та святого Лаврентія Чернігівського.

Офіційних державних свят 1 лютого в Україні немає. Водночас ця дата пов’язана з важливими подіями в історії країни. У 1655 році завершилася битва під Охматовим між Запорізьким військом і Кримським ханством. У 1991 році в УРСР було скасовано дискримінаційні обмеження щодо прописки кримських татар у Криму. У 2024 році українська розвідка повідомила про знищення російського військового катера «Івановець».

У світі 1 лютого відзначають Міжнародний день десерту — неофіційне, але популярне свято серед ласунів. Цього дня заведено тішити себе улюбленими солодощами або пробувати нові десерти. Також у різних країнах відзначають День Робінзона Крузо, День хіджабу, День читання вголос, День жувальної гумки та День відмови від токсичних стосунків.

У народному календарі 1 лютого вважали сприятливим днем для сімейних пар і весіль. Існував звичай, за яким чоловік і дружина мали дати одне одному обіцянку й виконати її якомога швидше — вважалося, що це зміцнить шлюб. Народні прикмети цього дня часто пов’язували з погодою та приходом весни. Якщо з дахів капала вода, чекали ранньої весни. Велика кількість зірок уночі віщувала затяжну зиму. Грім цього дня вважали передвісником похмурого березня, а сніг — до дощової весни.

Попри те, що день вважався щасливим, існували й заборони. Подружжю не радили сваритися, оскільки це могло принести розлад у стосунках на весь рік. Також не рекомендували користуватися гострими предметами та залишати їх на столі. У народі вірили, що скарги, жалість до себе та негативні думки цього дня лише примножують негаразди.

Мукачівський міськрайонний суд розпочав розгляд справи щодо колишньої директорки Чинадіївського дитячого будинку-інтернату, яка підозрюється у приховуванні систематичного сексуального насильства над дітьми, що перебували на її підпорядкуванні. За даними Закарпатської обласної прокуратури, установа стала місцем тривалого насильства, яке залишалося непоміченим або навмисно ігнорувалося керівництвом.

Прокуратура зазначає, що обвинувачена могла діяти всупереч обов’язкам, передбаченим законодавством, і не вжила заходів для запобігання злочинним діям стосовно вихованців. Посадовій загрожує покарання у вигляді ув’язнення до трьох років або обмеження волі на той самий термін, якщо суд визнає її винною у службовій недбалості та приховуванні злочину.

Факти насильства були підтверджені вихователями, яким довірилися діти після того, як директорка проігнорувала отриману інформацію. Потерпілих допитували за методикою “зеленої кімнати”, що дозволяє мінімізувати психологічну травму при свідченні.

Справу щодо ексдиректорки Світлани Софілканич відкрито за ч. 1 ст. 137 КК України – невиконання професійних обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх унаслідок недбалого ставлення. Їй загрожує штраф від 17 до 68 тис. грн, або до трьох років обмеження чи позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади до трьох років.

Окремо обвинувальний акт щодо безпосереднього кривдника дітей також скеровано до суду. Розгляд справи триває.