Parfeniuk вперше розповів про розрив стосунків із матір’ю своєї дитини

У Білорусі розпочалась масштабна перевірка бойової готовності збройних сил, ініційована рішенням президента Олександра Лукашенка. Ця перевірка, яка триватиме не менше ніж кілька тижнів, стала важливим кроком у зміцненні обороноздатності країни, враховуючи зростаючу напруженість у регіоні та можливі зовнішні загрози. Протягом цього періоду Білорусь проводить комплексні навчання, що охоплюють не лише сухопутні війська, а й повітряні сили, а також різноманітні підрозділи спеціального призначення.

Перевірка бойової готовності в Білорусі може також бути сигналом того, що країна готується до ймовірних змін у безпековій ситуації на міжнародній арені. Незважаючи на те, що офіційна мета цих заходів — перевірка здатності до швидкого реагування та мобілізації, політичні аналітики вважають, що за цим стоїть ширша стратегія, спрямована на підвищення впливу Білорусі в геополітичних справах регіону.

Українська сторона уважно фіксує активність білоруської армії, оскільки Білорусь від початку повномасштабної війни відіграє допоміжну, але важливу роль у військовій інфраструктурі Росії. Саме з білоруської території у 2022 році здійснювалися ракетні удари по північних регіонах України, а логістика російських військ тривалий час проходила через білоруські залізниці.

Хоча згодом присутність російських підрозділів у Білорусі скоротилася, Мінськ і надалі надає свою територію як військовий плацдарм. Це включає навчальні полігони, казарми, транспортні маршрути та інфраструктурну підтримку.

Попри тісну військову співпрацю з Москвою, білоруська армія безпосередньо не бере участі в бойових діях проти України. Причина — внутрішня ситуація в самій Білорусі. Війна залишається вкрай непопулярною серед населення, а відправлення солдатів за межі країни несе для режиму ризик внутрішньої дестабілізації.

На початку повномасштабного вторгнення частина білоруських військових і офіцерів відкрито виступила проти втягування країни у війну. Деякі з них залишили службу або взагалі виїхали з країни. Цей фактор і надалі стримує Лукашенка від прямої участі у війні живою силою.

Відмова від відправлення солдатів не означає нейтралітету. Білоруська промисловість працює на потреби російської армії, а територія країни використовується для запусків дронів і розміщення елементів ударної інфраструктури. Восени 2025 року в Білорусі було розгорнуто російські ракети середньої дальності, які офіційно декларуються як «оборонні».

Крім того, під час нинішніх навчань білоруська влада заявила про намір посилити охорону кордону з Україною та інвестувати в нові військові об’єкти поблизу прикордонних районів. Будівництво полігонів і модернізація пунктів пропуску створюють додаткові ризики для північного напрямку.

Для України головна проблема — відсутність чітких гарантій. Лукашенко публічно запевняє, що не планує воювати, однак водночас зберігає повну військову інтеграцію з Росією. Це змушує українське командування тримати північний кордон у стані підвищеної готовності та закладати потенційні сценарії загроз.

Навіть без прямого вторгнення з білоруської території, сама можливість такого розвитку подій примушує Україну утримувати значні сили на півночі, що впливає на загальну конфігурацію оборони.

У найближчі місяці ситуація навколо Білорусі залишатиметься фактором стратегічної невизначеності. Україна та її партнери продовжать уважно стежити за розвитком подій, адже будь-яка зміна позиції Мінська може мати серйозні наслідки для регіональної безпеки.

У місті Ямпіль Вінницької області з вод річки Дністер підняли тіло 31-річного місцевого мешканця. Чоловік загинув під час спроби вплав подолати державний кордон України. Про подію поінформувало Південне регіональне управління Державної прикордонної служби.

Як зазначили у відомстві, пересування чоловіка у бік річки було зафіксовано технічними засобами спостереження прикордонників. Після виявлення підозрілої активності наряд негайно висунувся до вказаного району, однак на момент прибуття людини на березі вже не було. Згодом стало зрозуміло, що він увійшов у воду та намагався самостійно перетнути Дністер.

Через сильну течію та низьку температуру води чоловік не зміг самостійно впоратися з умовами. Прикордонний наряд оперативно прибув на місце події та намагався надати допомогу, однак через складну погоду і небезпечні умови дістатися до нього було неможливо.

До пошукової операції залучили водолазну групу ДСНС. Роботи тривали кілька годин. Наступного дня рятувальники виявили тіло чоловіка та підняли його на поверхню.

Обставини події з’ясовують правоохоронці. У Держприкордонслужбі вкотре нагадують, що спроби незаконного перетину кордону, особливо через водні перешкоди та в зимовий період, становлять серйозну загрозу для життя.

Британська компанія Goldenberg Assets Ltd ініціювала судовий процес проти Київської міської ради з вимогою стягнути 46,6 млн гривень. Позов пов’язаний із компенсацією за втрачені три земельні ділянки у столиці України. Компанія стверджує, що ці ділянки були вилучені або втрачені через дії місцевої влади, що призвело до значних фінансових збитків.

Представники Goldenberg Assets Ltd підкреслюють, що їхні права на землю були законно оформлені та що втрата ділянок завдала компанії матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідно до українського законодавства. У позові зазначено, що компанія намагалася вирішити питання мирним шляхом, але домовленості з міською радою досягти не вдалося.

Goldenberg Assets Ltd вимагає стягнути з міського бюджету 15,9 млн гривень як безпідставно збережені кошти, 26,1 млн гривень інфляційних втрат та ще 4,5 млн гривень у вигляді трьох відсотків річних. У компанії заявляють, що ці гроші були витрачені на придбання земельних ділянок, право власності на які згодом було скасовано в судовому порядку.

Мова йде про три земельні ділянки загальною площею 0,52 гектара на вулицях Хрещатик та Архітектора Городецького. У 2010 році Київрада продала цю землю приватній компанії під будівництво багатоповерхового паркінгу, попри те, що фактично ділянки є прибудинковою територією житлових будинків, містять єдиний проїзд між ними та технологічні споруди метрополітену.

У 2012–2013 роках суди скасували рішення про продаж землі та визнали договір купівлі-продажу недійсним. Водночас до завершення судових процесів ділянки були кілька разів перепродані, зокрема іноземним компаніям. У 2015 році Goldenberg Assets Ltd придбала ці землі приблизно за 710 тисяч доларів.

У 2024 році Касаційний господарський суд остаточно підтвердив незаконність вибуття ділянок з комунальної власності та зобов’язав повернути їх громаді Києва. Суд дійшов висновку, що всі покупці землі мали знати про обмеження, фактичне використання ділянок та наявність на них об’єктів міської інфраструктури.

Попри це, британська компанія наполягає, що після повернення землі громаді Київрада безпідставно зберегла кошти, які були витрачені на купівлю, і тепер має компенсувати ці витрати з бюджету міста.

За даними відкритих реєстрів, Goldenberg Assets Ltd у різні роки була пов’язана з українськими компаніями, які входять до орбіти впливу братів Супруненків — колишніх депутатів і бізнесменів, відомих участю у земельних процесах у столиці.

У разі остаточного задоволення позову виплата компенсації ляже на міський бюджет. Експерти застерігають, що справа може створити небезпечний прецедент, коли громада буде змушена платити за наслідки незаконних земельних рішень минулих років та багаторазові перепродажі спірних ділянок.

Кожен день ми робимо сотні, а то й тисячі рішень, більшість із яких здаються незначними. Проте саме маленькі зміни можуть мати величезний вплив на наше життя та навколишнє середовище. Наприклад, заміна пластикової пляшки на багаторазову або відмова від зайвого використання електроніки не тільки економить ресурси, а й формує відчуття власної відповідальності.

Ментальний аспект таких змін теж важливий. Коли людина починає помічати результати власних маленьких кроків, це мотивує до ще більших досягнень. Прості дії, такі як ведення щоденника, ранкові прогулянки або практика вдячності, поступово змінюють внутрішнє сприйняття світу і підвищують загальний рівень щастя.

Водночас досьє компанії викликає запитання. За даними аналітичних платформ, підприємство зареєстроване у 2016 році та не має суттєвого досвіду виконання бюджетних контрактів. До цього воно уклало лише два невеликі договори на суму близько 23 тисяч гривень із комунальним підприємством у Боярці.

За роки існування фірма неодноразово змінювала власників і юридичну адресу. Серед засновників фігурували фізичні особи з мінімальною бізнес-історією, а також офшорна компанія з Сейшел. Нині власницею та директоркою є Ірина Калініна, яка паралельно займається орендним бізнесом та роздрібною торгівлею як ФОП.

Окрім слабкого портфеля проєктів, компанія згадується в рішеннях Антимонопольного комітету. У 2017 році АМКУ встановив змову учасників тендеру «Миколаївводоканалу», серед яких було й «Д-Груп Інжиніринг». Закупівлю тоді скасували, а учасників оштрафували.

Також підприємство фігурує щонайменше у двох кримінальних провадженнях. В одному з них — щодо будівництва паркінгу в аеропорту «Бориспіль» — слідство вказувало на ймовірне перерахування коштів на рахунки фірм з ознаками фіктивності. В іншій справі компанію згадували серед структур, які, за версією слідчих, могли бути залучені до схем із завищенням вартості робіт та «відмиванням» бюджетних коштів. Рішень суду про визнання вини компанії наразі немає.

Питання виникають і до замовника. КП «Київавтошляхміст» очолює Богдан Кобернюк, який є фігурантом кількох кримінальних проваджень. Йому оголошували підозри у розтраті бюджетних коштів та службовій недбалості під час виконання ремонтних робіт на мостах столиці. Саме це підприємство відповідає за стан значної частини транспортних споруд Києва.

Контекст додає тривоги: за останні роки у столиці неодноразово фіксували обвали та аварійні ситуації на шляхопроводах. Частина з них відбувалася під час або після ремонтів, що підсилює суспільний запит на прозорість тендерів і ретельний відбір підрядників.

Таким чином, контракт на десятки мільйонів гривень із компанією без підтвердженого досвіду та зі спірною історією знову актуалізує питання ефективності контролю за використанням коштів міського бюджету та безпеки столичної інфраструктури.

На тлі гучних інформаційних повідомлень про гуманітарну допомогу з боку Азербайджану та символічне перетворення автозаправних комплексів SOCAR на «пункти незламності» формується позитивний публічний образ компанії, що активно підтримує Україну в умовах війни. Водночас за межами широкого медійного фокусу розгортається інший процес, значно менш помітний, але не менш важливий з точки зору державних інтересів. Йдеться про діяльність компанії «Торговий дім Сокар Україна» у сфері великих державних закупівель, які потребують уважного аналізу з позицій економіки, етики та безпеки.

Офіційно компанія позиціонує себе як надійний партнер держави, здатний стабільно забезпечувати постачання пального та інших ресурсів у критичний для країни період. Проте умови окремих контрактів, обсяги фінансування та обмежена конкуренція в тендерах викликають запитання щодо реальної вигоди для бюджету. У деяких випадках вартість закупівель виглядає завищеною порівняно з ринковими пропозиціями, а самі процедури — надмірно закритими для альтернативних постачальників.

Окрему увагу привертає походження пального, яке постачає переможець закупівлі. Дизельне пальне надходить з угорського нафтопереробного заводу, що входить до корпорації MOL. Цей факт набуває принципового значення з огляду на те, що Угорщина продовжує отримувати нафту з Російської Федерації через трубопровідну інфраструктуру, яка проходить територією України.

Навіть після запровадження санкцій проти окремих російських нафтових компаній, зокрема Лукойлу, постачання російської сировини не припинилося. Воно трансформувалося у складні логістичні та юридичні ланцюжки, де змінюються формальні продавці, але не джерело походження нафти. У результаті держава Україна через закупівлі стратегічної компанії фактично оплачує пальне, вироблене з російської сировини, причому за цінами, які перевищують пропозиції вітчизняного виробника.

Ситуація стає ще більш резонансною на тлі публічних заяв про розширення стратегічного партнерства між азербайджанською державною компанією SOCAR та російським Газпромом. Хоча представники азербайджанської сторони називають будь-які звинувачення у співпраці з країною-агресором безпідставними та медійною атакою, російські офіційні джерела відкрито повідомляють про нові домовленості та розширення співпраці.

У цьому контексті благодійні ініціативи — генератори, безкоштовна вода чи чай на автозаправках — виглядають радше інформаційною ширмою. Реальні фінансові потоки формуються не у волонтерських програмах, а в багатомільйонних державних контрактах, де кошти з українського бюджету через складні міжнародні ланцюги опиняються у системі, пов’язаній з економікою країни-агресора.

Питання полягає не лише у ціні дизельного пального чи формальному дотриманні санкційних обмежень. Йдеться про стратегічний вибір держави у воєнний час — чи може компанія з непрозорим ланцюгом постачання і зв’язками з партнерами Газпрому бути надійним постачальником для критичної інфраструктури України.

Українська співачка та блогерка Даша Майорова (MAYOROVA) звернулася до своїх підписників, поділившись сумною новиною, яка спричинила хвилю занепокоєння серед її фанатів. Артистка розповіла, що нещодавно у її грудях було виявлено новоутворення, яке за кілька місяців почало зростати. Це відкриття стало справжнім шоком для неї, оскільки ситуація потребує ретельного медичного обстеження та подальшого лікування.

Майорова не приховує, що переживає через цей діагноз і активно працює з лікарями для визначення подальших кроків у боротьбі зі своєю хворобою. Вона відзначила, що попри тривогу, намагається залишатися оптимісткою і не втрачати надію на позитивний результат лікування. Співачка також подякувала своїм шанувальникам за підтримку і запевнила, що буде тримати їх у курсі ситуації.

Даша підкреслила, що не має онкології і продовжує жити у звичному режимі. Вона закликала шанувальників не панікувати та регулярно проходити профілактичні обстеження. «Пів години консультації у мамолога — найкращий внесок у власне здоров’я», — наголосила співачка.

Майорова пояснила, що проблема почалася після операції зі зменшення грудей, яку вона зробила близько чотирьох місяців тому. Тоді під час повного УЗД виявили лише невелику кісту, яка не викликала занепокоєння. Після операції співачка пережила період сильного стресу під час підготовки до концертного туру, що, можливо, вплинуло на швидке зростання фіброаденоми.

Артистка налаштована спокійно та філософськи, розглядаючи ситуацію як життєвий етап. Водночас вона закликає підписників уважно ставитися до свого здоров’я та не ігнорувати профілактичні огляди.

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Сергій Рейті оприлюднив декларацію у зв’язку зі звільненням, яка привернула увагу через значні фінансові показники. Документ демонструє суттєві доходи, великі грошові активи, а також помітні зміни у майновому стані сім’ї, зокрема оновлення транспортних засобів.

Ключовою подією 2025 року в декларації стала масштабна операція з відчуження нерухомості. Йдеться про продаж об’єкта майна на суму 6 мільйонів гривень. Отримувачем доходу від цієї угоди зазначений безпосередньо сам суддя, що зробило її найбільшим фінансовим надходженням за звітний період. Така операція суттєво вплинула на загальну структуру доходів, задекларованих при звільненні з посади.

Окрім цього, Сергій Рейті задекларував значні заощадження у готівці — 500 тисяч гривень та 200 тисяч доларів США.

У декларації також вказано майно, яким володіє або користується родина судді. Зокрема, дружині Габріеллі Рейті належить земельна ділянка площею 750 квадратних метрів в Ужгороді. Крім того, подружжя проживає у житловому будинку площею 137,9 квадратного метра, який оформлений на іншу особу — Наталію Корюкіну, однак у цьому будинку суддя та його дружина зареєстровані та фактично мешкають.

У 2025 році автопарк сім’ї поповнився новим автомобілем. Дружина судді придбала Jaguar F-PACE 2021 року випуску за 1,05 мільйона гривень. Сам Сергій Рейті володіє автомобілем Volkswagen Tiguan 2016 року, який був придбаний у 2022 році за 495 тисяч гривень.

Основним джерелом доходу судді у 2025 році залишалася заробітна плата в Закарпатському окружному адміністративному суді, яка склала 1,72 мільйона гривень. Його дружина отримала 160 тисяч гривень заробітної плати за роботу в Ужгородському національному університеті.

Також у декларації зазначено, що Сергій Рейті є членом Національної асоціації адвокатів України. При цьому наприкінці січня Вища кваліфікаційна комісія суддів ухвалила рішення про припинення проведення кваліфікаційного оцінювання судді Рейті на відповідність займаній посаді, що збіглося з поданням декларації при звільненні.