Парламентарі пропонують посилити відповідальність для службовців за жорстокі дії

Кабінет Міністрів України затвердив законопроєкт, що значно полегшує процедуру прийому на службу до Національної поліції для осіб, які брали участь у бойових діях. Ініціатива передбачає внесення змін до статті 50 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема щодо порядку перевірки кандидатів, які мали безпосередню участь у військових операціях на сході країни або в умовах повномасштабної війни з Росією.

Законопроєкт враховує специфічні обставини ветеранів, які під час служби зазнали поранень, контузій чи інших травм. За словами представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука, це рішення спрямоване на створення справедливих умов для тих, хто готовий продовжувати захищати громадянське суспільство вже у цивільному форматі, надаючи свій досвід і навички у правоохоронній діяльності.

Законопроєкт пропонує звільняти таких громадян від обов’язкової перевірки рівня фізичної підготовки у разі, якщо вони претендують на посади, перелік яких визначатиме Міністерство внутрішніх справ України. Таким чином, уряд прагне створити більш справедливі умови для ветеранів, які мають бойовий досвід, але через наслідки поранень не можуть повною мірою відповідати вимогам фізичного відбору.

Ініціатива охоплює учасників антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил, а також тих, хто долучався до заходів із забезпечення оборони України та відсічі збройної агресії Російської Федерації.

Очікується, що ухвалення цього законопроєкту сприятиме залученню до лав поліції ветеранів, які мають унікальний бойовий досвід і мотивацію служити державі, а також стане важливим кроком у процесі їхньої соціальної інтеграції.

Правоохоронці Києва ініціювали кримінальне розслідування з приводу ймовірних зловживань під час закупівель лікарських засобів і медичних виробів для міських медичних установ. В ході слідства встановлено, що чиновники Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації (КМДА) могли сприяти певним постачальникам, що призвело до значного завищення вартості медичних товарів. За даними слідства, ціни на деякі товари зростали в кілька разів — у 3–5 разів більше, ніж їх ринкова вартість.

Ця ситуація привернула увагу правоохоронців через можливі масові зловживання бюджетними коштами, що могли бути використані неефективно або незаконно. Розслідування проводиться в рамках кримінальної справи №12025100000000988, відкрита 31 липня 2025 року. Дане провадження стосується не лише факту завищення цін, але й можливих порушень під час самого процесу закупівель, що може вказувати на системні недоліки в управлінні державними коштами.

За даними слідчих, посадовці департаменту організували «злочинний механізм» постачань ліків і медвиробів за завищеними цінами — при щорічних обсягах закупівель, що перевищують 2 млрд грн. У фокусі розслідування — низка постачальників, зокрема ТОВ «Медгарант», ТОВ «Протек солюшнз Україна», ТОВ «Артек медікал груп» та ПП «Науково-виробнича фірма «Като» — саме їх, за версією слідства, лобіювали у тендерах.

Правоохоронці стверджують, що одна з ключових ролей у схемі належала раднику нині вже колишнього першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. Нібито цей радник погоджував із постачальниками технічні завдання та надсилав їх до заступника директора Департаменту, який курирував робочу групу з підготовки вимог до закупівель. Далі робоча група, як стверджує слідство, «безперешкодно» затверджувала ці технічні вимоги — що фактично звужувало коло можливих учасників торгів і забезпечувало перемогу потрібним компаніям.

У матеріалах кримінального провадження окремо названий кейс: закупівля ендопротезів та комплектів інструментарію навесні 2025 року (очікувана вартість — 123,3 млн грн). За даними слідства, техніко-медичні вимоги до цієї закупівлі розробляли представники ПП «Като», а документи потрапили до департаменту через посередників — зокрема лікарів відповідної лікарні. Переможцем у відповідному лоті стало саме це приватне підприємство.

Під час розслідування правоохоронці провели низку обшуків — зокрема за місцем проживання уповноваженої особи з публічних закупівель Департаменту (с. Требухів Броварського району). Вилучені мобільні телефони та інші носії інформації визнані речовими доказами; на частину з них накладено арешт судовими ухвалами, на частину — відмовлено через недоведеність необхідності арешту.

Слідство поки не оприлюднює оцінки загальних можливих втрат бюджету — у судових ухвалах немає орієнтовних цифр. Правоохоронці повідомляють, що активна фаза розслідування ще триває й набирає обертів.

Із переліку фігурантів і структур, згаданих у матеріалах, видно, що увага правоохоронців зосереджена на періоді роботи Департаменту під керівництвом Валентини Гінзбург (директорка з 23 жовтня 2017 року по 13 жовтня 2025 року). Офіційно її звільнення / відхід на пенсію співпав у часі з початком активних слідчих дій. Також у тексті справи фігурує ім’я Миколи Поворозника — багаторічного першого заступника голови КМДА, якого називали куратором «медичного» напрямку у мерії; за даними слідства, радник Поворозника нібито координував роботу з постачальниками.

Що відомо про компанії, згадані в розслідуванні:

ТОВ «Медгарант» — постачальник медобладнання, має значну кількість державних договорів; керівник — Артур Жулінський, бенефіціар — Олександр Островський.

ТОВ «Протек солюшнз Україна» та ТОВ «Артек медікал груп» — також активні учасники держтендерів; у медіа раніше пов’язували їх з оточенням бізнесмена Миколи Кузьми.

ПП «Науково-виробнича фірма «Като»» — постачальник, який, за версією слідства, підготував вимоги для тендеру на ендопротези.

Інциденти та питання до роботи Департаменту охорони здоров’я Києва не є новиною: у 2020 році Валентину Гінзбург критикували за звітність щодо забезпечення медзакладів засобами захисту на початку пандемії; також у 2021 році окремі її заступники потрапляли під підозру у різних епізодах, пов’язаних із закупівлями. Проте до теперішнього моменту остаточних висновків у багатьох із попередніх випадків не було.

Після відходу Гінзбург тимчасово очолила департамент Тетяна Мостепан; контроль за роботою департаменту після відходу Миколи Поворозника здійснює перший заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (в.о.). Представники столичної мерії поки не надавали публічних детальних коментарів щодо ходу слідства та можливих фінансових втрат бюджету.

Правоохоронні органи продовжують слідчі дії й документообіг: вилучають електронні носії, опитують фігурантів та з’ясовують обсяги й механізми ймовірних зловживань. Остаточні висновки та розмір можливих збитків міському бюджету будуть відомі після завершення експертиз і відповідних процесуальних кроків.

Колишній прокурор Харківської області Олександр Фільчаков, який нині займає посаду заступника начальника 3-го відділу процесуального керівництва, опинився в центрі уваги через імовірні порушення антикорупційних норм. За наявною інформацією, під час його керівництва у відомстві працювала його друга дружина — Юлія Ігорівна Шуміліна (у шлюбі Фільчакова). Такий факт може свідчити про наявність конфлікту інтересів, що суперечить вимогам українського антикорупційного законодавства.

Юлія Фільчакова походить із міста Антрацит Луганської області, яке нині перебуває під російською окупацією. Її кар’єра у правоохоронних органах розпочалася ще в середині 2010-х років. Відомо, що щонайменше з 2015 року вона працювала у прокуратурі Дергачівського району Харківщини. Згодом, у період з 2018 по 2019 рік, обіймала посаду прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури.

У цей період Фільчаков займав керівні посади в місцевих прокуратурах, а з жовтня 2019 року очолив прокуратуру Харківської області. Після його призначення дружина звільнилася з посади.

Наразі Юлія Фільчакова працює адвокаткою в АО “Відсіч”. Раніше вона майже не декларувала доходи від своєї діяльності, що викликає додаткові питання щодо прозорості та дотримання антикорупційного законодавства.

Уряд Ірландії ухвалив нові правила розміщення українських громадян, які прибувають до країни у пошуках тимчасового захисту. Відтепер безкоштовне перебування у державному житлі скорочено з 90 до 30 днів. Після завершення цього терміну українці повинні будуть самостійно подбати про житло або долучитися до програми співфінансування проживання, що наразі перебуває на етапі впровадження.

Згідно з даними ірландського видання RTE, держава продовжить надавати початкову підтримку прибулим українцям, аби забезпечити їм перші тижні адаптації в новому середовищі. Проте після місяця безоплатного розміщення планується поступовий перехід на систему часткової оплати — передусім для тих, хто має офіційне працевлаштування або стабільний дохід.

Міністр юстиції Джим О’Каллаган заявив про відчутне зростання кількості прибулих українців із початком осені. За його словами, якщо тенденція збережеться, владі доведеться шукати додаткові місця розміщення. Загалом від початку повномасштабної війни в Ірландію приїхали близько 100 тисяч громадян України; нині у країні перебуває приблизно 83 тисячі.

Уряд обґрунтовує зміни необхідністю збалансувати гуманітарну підтримку та спроможності системи розміщення, водночас зберігаючи доступ до базових послуг і інтеграційних програм для новоприбулих.

Сьогодні православні та греко-католицькі християни вшановують пам’ять святих апостолів Ераста, Олімпа та Родіона, які були учнями апостола Павла. Ці святі мали важливу роль у поширенні християнського вчення на території Римської імперії. Вони залишили глибокий слід у історії Церкви, розвиваючи християнські громади та зміцнюючи віру у важких умовах ранньохристиянського світу.

Апостол Ераст згадується в Посланнях апостола Павла, де зазначається, що він був скарбником коринфської громади, тобто відповідав за фінансові та господарські справи. Ераст також супроводжував апостола Павла під час його місіонерських подорожей, що свідчить про його вірність та відданість справі проповіді. Він служив у таких регіонах, як Ахайя та Македонія, і зробив великий внесок у поширення християнства серед місцевого населення. За деякими даними, апостол Ераст завершив своє земне життя в Македонії, де віддав свою душу Богові після багатьох років служіння.

Святий Олімп, згаданий у Посланні до Римлян, був відданим учнем апостолів і допомагав християнським громадам у Римі під час гонінь. За переказами, він загинув мученицькою смертю за віру в часи правління імператора Нерона.

Родіон, якого також називали Геразином, був близьким учнем апостола Павла і одним із тих, хто розповсюджував християнство серед язичників. Його життя стало прикладом мужності, стійкості у вірі та самопожертви.

Традиційно цей день вважається спокійним і сприятливим для збереження миру в родині. Люди намагалися уникати сварок, гучних робіт і метушні, натомість приділяли увагу молитві, прибиранню та домашньому затишку.

Що не можна робити 10 листопада:

Починати важкі справи чи ремонти — день не сприяє фізичним навантаженням.

Давати гроші або речі в борг — вважалося, що віддача буде важкою або не відбудеться.

Конфліктувати чи лаятися — сварки цього дня можуть призвести до розладу в сім’ї.

Народні прикмети на 10 листопада:

Тепло на вулиці — зима буде м’якою.

Похмуре ранкове небо — до сніжної зими.

Іній на деревах — до морозів.

Павутиння в повітрі — до відлиги.

Якщо випав перший сніг — весна буде ранньою.

Цей день нагадує про важливість внутрішнього спокою, терпіння та віри, що допомагає зберегти гармонію в житті навіть у складні часи.

Укрзалізниця опинилася в епіцентрі подвійного тиску — фінансового та політичного. Популістичні ініціативи на кшталт «3000 кілометрів безкоштовних подорожей» для громадян створюють привабливу картинку для політичних рейтингів, однак у реальності вони поглиблюють фінансову прірву. За підсумками 2024 року пасажирські перевезення принесли компанії близько 18 мільярдів гривень збитків, а у 2025 році цей показник може перевищити вже 22 мільярди.

Традиційно ці втрати компенсувалися прибутками від вантажних перевезень, проте й цей сегмент демонструє спад. Експортні потоки скорочуються, логістичні ланцюги ускладнені, а внутрішній ринок не може забезпечити потрібних обсягів. Таким чином, головне джерело фінансової стабільності поступово виснажується.

Додатковий пресинг — відновлення інфраструктури після ударів РФ і валютні борги з часів Євро-2012. Уже у 2026 році залізниця має сплатити близько 34 млрд грн за зовнішніми зобов’язаннями. Без цільової підтримки держави, модернізації управління та системної антикорупційної роботи компанія ризикує не витримати нинішнього навантаження.

На цьому фоні дискусії викликає липневий контракт УЗ із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на 398 млн грн: ціна одного вагона — до 98 млн грн, що вдвічі дорожче за попередні закупівлі. При цьому компанія виплатила 58% авансу (понад 277 млн грн), тоді як виготовлення вагонів заплановано на 2026 рік. В умовах дефіциту ліквідності та зростання боргового навантаження така структура контракту виглядає щонайменше ризикованою.

Ключова дилема для УЗ — баланс між соціальною функцією й фінансовою стійкістю. Без перегляду тарифної політики, адресних дотацій на «соціальні кілометри» та прозорішого підходу до капітальних закупівель залізниця й надалі дотуватиме пасажирів коштом падаючого вантажного бізнесу — із усіма наслідками для стабільності перевізника.

Міністерство юстиції України офіційно підтвердило, що проти кількох українських агропідприємств у період з 2021 по 2024 роки були ініційовані виконавчі провадження. Це стало наслідком численних фінансових операцій, які містять ознаки фіктивності. Згідно з даними, які надано Міністерством, у розслідуваннях фігурують такі компанії, як ТОВ «Агрофірма Джулинка» (Черкаська область), ТОВ «Агрофірма Восход» (Сумська область), ТОВ «Норма Трейд Груп» (Одеса), ТОВ «Слобожанська зернова компанія» (Харків), ТОВ «Агротрейд Юкрейн» (Одеса), ТОВ «Агроенергоінвест» (Київ), ТОВ «УкрАгроРесурс» (Полтава) та ТОВ «Авантаж-7».

Ці підприємства є частиною більш широкого розслідування, що стосується можливих зловживань у сфері агробізнесу, де зафіксовано багато операцій, що не відповідають реальним економічним вимогам. Йдеться про сумнівні фінансові схеми, що, ймовірно, використовувались для ухилення від оподаткування або для створення фіктивних фінансових звітів.

Ці підприємства здійснювали зовнішньоекономічні операції з іноземними компаніями HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) та MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина). За даними Мін’юсту, унаслідок цих дій державний бюджет України зазнав збитків на суму понад 530 млн гривень.

За інформацією з відповіді відомства, щодо більшості зазначених компаній відкрито десятки виконавчих проваджень у державній та приватній виконавчій службі. Серед боржників фігурують ТОВ «Агрофірма Джулинка», ТОВ «Агрофірма Восход», ТОВ «Норма Трейд Груп», ТОВ «Агроенергоінвест», ТОВ «Аскет Шиппінг», ТОВ «УкрАгроРесурс», ТОВ «Житниця Слобожанщини» та ТОВ «Авантаж-7».

На виконанні перебувають десятки справ — зокрема №№ 49095789, 50685609, 71190125, 73332351, 76466135, 74562352, 70676638, 70677011, 70677440 та інші.

При цьому частина з цих компаній одночасно виступає і боржниками, і стягувачами в різних справах, що може свідчити про використання виконавчих документів для внутрішніх розрахунків між афілійованими фірмами. Такі дії дозволяють імітувати фінансову активність і маскувати рух коштів у межах схеми.

Окремі виконавчі дії наразі проводять приватні виконавці у Харківській, Полтавській, Київській, Миколаївській та Вінницькій областях.

Отримані документи підтверджують, що діяльність згаданих компаній має ознаки узгодженої схеми, спрямованої на проведення безтоварних операцій, виведення грошей за кордон і ухилення від сплати податків. Через фіктивні угоди з іноземними контрагентами створювався штучний податковий кредит, а валютна виручка в Україну не поверталася.

Дружина відомого телеведучого Тімура Мірошниченка, адвокатка Інна Мірошниченко, поділилася зворушливою історією про перший заробіток своїх дітей, що вразила її шанувальників. Діти Інни і Тімура — 7-річна донька Мія та 5-річний син Марко — вперше стали учасниками рекламних зйомок і отримали свої перші гонорари. Для батьків це був особливий момент, адже діти продемонстрували неабияку самостійність і відповідальність під час роботи, залишаючи своїх батьків лише на ролі супроводжуючих.

Інна розповіла, що все відбулося без її безпосередньої участі в процесі зйомок. Вона лише супроводжувала малечу на майданчик і спостерігала за їхньою працею. "Вони так чекали цієї можливості зніматися, і коли ми отримали гонорар за їхню роботу, це було справжнє свято для нас усіх. Вони не могли повірити, що за свою роботу отримали гроші, і після зйомок ми поїхали разом витрачати зароблене. Вони ніколи не були такими щасливими", — поділилася емоціями Інна.

Після зйомок сім’я вирушила до магазину іграшок, де діти вперше самостійно вирішували, як витратити свої гроші. За словами Інни, спостерігати за цим процесом було дуже цікаво: “Вони рахували, розпоряджалися, зважували, що купити — одне велике чи кілька маленьких. І навіть заклали в бюджет подарунки для брата Марселя та сестри Ангеліни”.

Інна також згадала, що свій перший заробіток отримала у 16 років, тому особливо радіє, що її діти вчаться цінувати гроші змалку.

Нагадаємо, що Тімур та Інна Мірошниченки виховують чотирьох дітей, двоє з яких — прийомні.