Перевірка в податковій призвела до відставки 16 керівників з інвалідністю

Щоб підготувати унікальний розширений текст із заголовком, потрібно отримати хоча б один повний абзац джерельного матеріалу.

Надішліть, будь ласка, початковий текст, який слід переробити.

Експерти зазначають, що придбання нерухомості у країни-агресора під час війни є не лише морально сумнівним, а й створює ризики для національної безпеки та прозорості держслужби. Ситуація викликала хвилю критики серед громадськості та медіа.

Правоохоронні органи вже розпочали перевірку можливих порушень законодавства щодо конфлікту інтересів і джерел фінансування угоди. У Мін’юсті коментарі поки що обмежуються загальними заявами про дотримання етичних норм та антикорупційних вимог.

Історія Людмили Кравченко підкреслює важливість контролю за державними посадовцями та прозорості їхніх фінансових операцій, особливо у період війни та активної боротьби з корупцією.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у свіжому інтерв’ю іспанському виданню El Pais окреслив один із найоптимістичніших сценаріїв розвитку російсько-української війни, не виключивши її завершення до кінця 2025 року. Його слова пролунали на тлі активних дискусій у західних політичних колах щодо майбутніх стратегічних рішень, а також у контексті вступу на посаду нового президента США Дональда Трампа, чия позиція щодо війни може суттєво вплинути на подальший перебіг подій.

Рютте, відповідаючи на запитання журналістів про реалістичність припинення бойових дій до грудня наступного року, наголосив, що така можливість залишається відкритою за умови консолідованих дій союзників та спроможності України утримувати військову й політичну стійкість. Він зазначив, що розвиток ситуації значною мірою залежатиме від рішень Вашингтона, зокрема від того, яку стратегію обере нова адміністрація щодо підтримки Києва.

«Звичайно. Ми всі молимося, щоб ця війна закінчилася якомога швидше. Я хочу зробити все можливе, щоб допомогти реалізувати бачення президента Трампа щодо досягнення цієї мети».

Генсек підкреслив, що повністю поділяє підхід Білого дому, адже «кровопролиття має припинитися». Він наголосив, що російська армія несе катастрофічні втрати:

• близько мільйона військових — убитими або важкопораненими за весь період війни,• щомісячні втрати — приблизно 20 000 людей.

«Ви можете собі це уявити? 20 000 солдатів на місяць. Це батьки й сини, які гинуть, практично не завойовуючи території», — зазначив Рютте.

За його словами, попри величезні людські ресурси, цього року Росія змогла захопити лише близько 1% української території та просувається «на кілька метрів на день».

Водночас він визнав, що давати конкретні прогнози завжди складно, але щиро сподівається на швидке завершення війни. На його думку, дипломатичний шлях потребуватиме нових зустрічей після Женевських переговорів і паралельних консультацій з ЄС та НАТО.

«І ми ще не на цьому етапі», — додав генсек, підкресливши, що шлях до миру залишається непростим, але реалістичним.

У повсякденному харчуванні люди часто поділяють їжу на «корисну» та «шкідливу», не замислюючись про те, що навіть звичні та на перший погляд безпечні продукти можуть містити природні токсини. Сімейні лікарі та фахівці з харчування наголошують, що ризики можуть з’являтися як через спосіб приготування, так і через надмірне вживання окремих інгредієнтів. Саме на цю проблему звертає увагу популярний медичний блогер доктор Майк, пояснюючи: природа сама створює речовини, які у певних умовах здатні нашкодити.

Серед прикладів він виділяє насіння яблук, добре знайоме кожному. У ньому присутній амигдалін — хімічна сполука, яка під час розщеплення в організмі може перетворюватися на ціанід. У звичайних кількостях насіння не становить реальної загрози, адже для отруєння потрібно з’їсти їх дуже багато, проте факт наявності потенційно небезпечного компонента залишається. Це нагадує про важливість обережності навіть у дрібницях, які часто здаються незначними.

У зоні ризику також деякі рослинні продукти. Листя ревеню містить оксалати, що у великих кількостях можуть призвести до порушень роботи нирок. Недозріла або неправильно оброблена бузина здатна виділяти сполуки, з яких утворюється синильна кислота. Червона квасоля при недостатньому термічному обробленні зберігає лектин — токсин, що викликає гостре отруєння.

Неочевидну небезпеку приховують і деякі фрукти та овочі. Велика доза мускатного горіха може спричинити інтоксикацію через міристицин. Недозрілий або сирий лічі пов’язують із серйозними ураженнями нервової системи через високий вміст гіпогліцину. Зелена картопля та пророслі бульби можуть містити соланін — токсин, небезпечний навіть у малих дозах.

Певні види горіхів і насіння також не такі безпечні, як здається. Сирі кеш’ю містять урушиол — речовину, яка викликає сильні алергічні реакції. А в касторовому насінні у природному вигляді присутній рицин — одна з найпотужніших природних отрут, що потребує спеціальної обробки для знешкодження.

Доктор Майк підкреслює, що більшість цих продуктів безпечні у звичайних умовах. Проблеми виникають лише тоді, коли люди порушують правила обробки або вживають їх у неприродному вигляді. Знання властивостей продуктів — найкращий спосіб уникнути небажаних наслідків.

В Одесі завершено розгляд резонансної справи щодо загибелі 1-річного та 3-місячного хлопчика, тіло якого наприкінці січня 2025 року виявили у морозильній камері квартири на Пересипі. Поліція Одеської області повідомила про завершення судового процесу, який викликав широкий суспільний резонанс. 18-річну матір дитини засуджено до 9 років і 8 місяців позбавлення волі, тоді як її 44-річний співмешканець отримав 9 років і 10 місяців ув’язнення.

Слідство встановило, що дитина зазнала тяжких термічних опіків, проте дорослі не надали жодної медичної допомоги, попри очевидний критичний стан малюка — втрату свідомості та різке погіршення здоров’я. Така поведінка кваліфікована як навмисне нехтування обов’язками батьків та співучасть у тяжкому злочині, що спричинило смерть дитини.

Хлопчик помер від опікової хвороби, ускладненої жировою емболією. Замість того, щоб повідомити лікарів чи правоохоронців, співмешканець, який перебував у стані наркотичного сп’яніння, загорнув тіло дитини у плівку, поклав у сумку та сховав у морозильну камеру. Там тіло пролежало близько двох тижнів, перш ніж трагедію було виявлено.

Матері висунули обвинувачення за завідоме залишення без допомоги (ч. 3 ст. 135 КК) та злісне невиконання батьківських обов’язків (ст. 166 КК). Чоловік відповів за залишення без допомоги та наругу над тілом померлого (ч. 1 ст. 297 КК).

Дворічну сестру загиблого хлопчика передано під опіку біологічного батька. Правоохоронці наголошують: справа має стати нагадуванням про обов’язковість негайного звернення по медичну допомогу у разі загрози життю дитини, а також про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов’язків.

Ужгородський міськрайонний суд ухвалив рішення, яке має суттєве значення для розвитку міської інфраструктури: ЖБК «Нікос» та замовницю будівництва Любов Готру зобов’язано перерахувати до бюджету понад 6,3 млн грн невиконаного пайового внеску. Ці кошти повинні були бути спрямовані на модернізацію інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Ужгорода, але роками залишалися несплаченими.

Предметом судового розгляду стали два житлові комплекси, споруджені в різних районах міста. Мова про багатоповерхівки Park Land на вулиці Тиводара Легоцького та Crystal на вулиці Миколи Баб’яка, 1Б. Обидва об’єкти були введені в експлуатацію у 2021–2022 роках, однак їхні забудовники не виконали зобов’язання з перерахування пайової участі — обов’язкового внеску, який має компенсувати навантаження, створене новою забудовою на міську інфраструктуру.

Площа ЖК Park Land становить понад 8,5 тис. м², з яких майже 6,5 тис. м² — житлова, інша частина — комерційна. Вартість квартир коливається від 3 до 18 млн грн. Замовницею будівництва є ужгородка Любов Готра. Справу про повернення місту 3,3 млн грн розглядав Ужгородський міськрайонний суд.

ЖК Crystal має площу понад 14,4 тис. м² і є однією з найбільших новобудов міста. Замовник — ЖБК «Нікос», керівником якого є Мирослав Пересоляк. Справу про стягнення з кооперативу 3 млн грн розглядав Закарпатський господарський суд.

У прокуратурі повідомили, що сума стягнення включає інфляційні втрати та відсотки за несвоєчасну сплату. Також зазначається, що правоохоронці звернулися до суду проти семи забудовників Ужгорода, які не сплатили пайові внески. У вересні 2025 року підозру за махінації з пайовими внесками отримала колишня посадовиця Ужгородської міськради.

У 2025 році компанія ТОВ «Харківенергоремонт-холдинг», яку пов’язують із родиною харківського кримінального авторитета Вадима Казарцева, відомого як «Князь», несподівано вийшла у лідери серед підрядників, що отримують державні контракти у сфері енергетичної інфраструктури. Фірма почала систематично вигравати тендери на ремонт об’єктів, пошкоджених російськими ударами, попри конкуренцію з боку давніх учасників ринку та масштабність робіт, що потребують високої технічної кваліфікації.

Основними замовниками для компанії стали Трипільська та Зміївська теплоелектростанції, які входять до структури ПАТ «Центренерго». На Трипільській ТЕС підприємство отримало контракт вартістю 55,5 млн грн — на відновлення обладнання, пошкодженого після чергової хвилі атак на енергосистему. На Зміївській станції сума угоди була скромнішою, але також значною — близько 7 млн грн. Обидва тендери привернули увагу експертів, оскільки компанія раніше не демонструвала подібної активності чи подібного рівня державного фінансування.

Слідство вважає, що численні подарунки Кіяшка родині та дітям дружини — ймовірна легалізація коштів, отриманих від бізнесу та тендерів. Незважаючи на кримінальне минуле та тяжкі звинувачення, Кіяшко продовжує керувати бізнесом під час війни, отримуючи державні замовлення на мільйони гривень.

Ця ситуація демонструє, як особи з кримінальним бекграундом та родинними зв’язками у судовій системі можуть отримувати доступ до державних коштів навіть у критичний для країни час.

Навіть під час дії воєнного стану та загальної мобілізації багато українців цікавляться деталями процедури вручення повісток, зокрема тим, чи можуть працівники територіальних центрів комплектування (ТЦК) та підрозділів соціального призову (СП) здійснювати свої обов’язки у цивільному одязі. Це питання викликає значний суспільний інтерес, адже правильне розуміння процедури дозволяє уникнути непорозумінь і забезпечує легітимність дій військових органів.

Адвокатка Марина Бекало у коментарі ТСН.ua підкреслила, що порядок роботи ТЦК та СП чітко регламентується Постановою Кабінету Міністрів України №154. Згідно з цим документом, територіальні центри комплектування є органами військового управління, які відповідають за реалізацію державної політики у сфері мобілізації, організацію обліку призовників, а також за забезпечення своєчасного вручення повісток та контролю за їхнім виконанням.

Штати ТЦК комплектуються військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками Збройних сил. Саме статус особи визначає, у чому вона має працювати. Якщо працівник є військовослужбовцем, він зобов’язаний носити військову форму, передбачену статтею 7 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

«Якщо посадова особа є військовослужбовцем ТЦК та СП, то така особа зобов’язана носити військову форму», — пояснила Бекало. Військові ТЦК повинні бути одягнені у встановлену загальну військову форму ЗСУ з відповідними знаками розрізнення, визначеними наказами Міністерства оборони №606 та №370.

Проте не всі учасники груп оповіщення є військовослужбовцями. За словами юристки, у складі таких груп можуть працювати й цивільні представники: голови ОСББ, співробітники підприємств, навчальних закладів або органів місцевого самоврядування. Вони не мають статусу військових, тому можуть перебувати в цивільному одязі.

«Військовослужбовець ТЦК та СП, який входить у групу оповіщення, не може перебувати в цивільній формі під час виконання службових обов’язків. Якщо ж у групі є цивільні особи — вони, звісно, можуть бути у звичайному одязі», — резюмувала фахівчиня.

Таким чином, вручення повісток особами в цивільному можливе лише тоді, коли ці люди не є військовослужбовцями ТЦК, а долучені до групи оповіщення як цивільні представники.

За даними журналістських розслідувань, у гучній справі, пов’язаній із відмиванням значних сум коштів, які, за підрахунками слідства, завдали державному бюджету втрат на рівні 5 мільярдів гривень, можуть фігурувати помилки, допущені Бюро економічної безпеки України. У центрі уваги — провадження щодо Айбокс Банку та його колишньої власниці Олени Дегрик-Шевцової, котре згодом опинилося у суді з процесуальними неточностями, що суттєво вплинули на подальший перебіг справи.

Як зазначають журналісти, матеріали досудового розслідування були передані з невірно визначеними строками, що стало ключовим фактором під час розгляду справи в апеляційній інстанції. Саме цей формальний недолік дав змогу Київському апеляційному суду закрити провадження, причому не через недоведеність підозр або відсутність доказів, а виключно через технічні порушення при оформленні документів.

Водночас, продовжується системний тиск та особисті погрози журналістам, які висвітлюють дану ситуацію.

Зокрема, про тиск з боку Олени Дегрик-Шевцової, на своїй сторінці в Facebook заявила журналіст-розслідувач Любов Величко:

“Понад 5 мільярдів гривень не повернуться в державний бюджет України. Бо судді Київського апеляційного суду – стали на бік Альони Шевцової, Зої Нестерівської та Ірини Циганок – яким інкримінували участь у схемах незаконного грального бізнесу і відмивання грошей, здобутих таким шляхом. Мова про оборудки в Айбокс банку, справа №752/15954/25.

Це тяжкі економічні злочини, які передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Але 2 жовтня 2025 року суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України — тобто через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру.

Тобто, розслідування тривало занадто довго, строки, визначені законом (ст. 219 КПК), минули, і тому справу довелося закрити не тому (!), що підозрювані невинні, а тому, що слідство не встигло завершити всі процесуальні дії вчасно.

Але кісткою в горлі під час оголошення цього карколомного рішення стала присутня в засіданні журналістка-розслідувачка Любов Величко. Вона посміла зафіксувати на фото, аудіо та відео увесь процес відкритого судового засідання, документуючи кожне слово та жест адвокатів, прокурора та суддів.

А також – таємничого чоловіка в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився (на фото – сидить на лавці сам).

Через кілька днів після засідання на адресу редактора прийшло “звернення” від Антона Гончарука – адвоката Альони Шевцової та її адвокатів Андрія Давидченка (на фото справа в окулярах) та Артема Свитка (сидить справа від нього).

Мовляв, ми вам забороняємо використовувати фото та відео щодо Шевцової та її адвокатів. І ще – не смійте публікувати журналістські статті, фото, відео та дописи в соцмережах з цими шановними людьми!

Одним словом – закрийте пельку і мовчки спостерігайте за цим безумством.”

ФОТО: Фото взято із Facebook журналіста-розслідувача Любов Величко

Наразі Генпрокуратура подала касаційну скаргу на явно незаконне рішення суддів Київського апеляційного суду, але Касаційному суді доведеться розглядати справу в умовах, де закон працює проти обвинувачення: терміни дійсно пропущені, і у суддів є всі інструменти підтвердити рішення попередніх інстанцій.

Нагадаємо, з 6 серпня 2025 року директором Бюро економічної безпеки України є Олександр Цивінський.