Перевірка в податковій призвела до відставки 16 керівників з інвалідністю

Колишній високопосадовець Державної продовольчої зернової корпорації Андрій Задирака, який нині переховується на території Греції, опинився в центрі нового розслідування. Правоохоронні органи підозрюють його у шахрайстві та незаконному заволодінні землями однієї з громад Житомирської області. Йому інкримінують використання службових зв’язків та впливу для оформлення ділянок на підставних осіб і подальше їх виведення з комунальної власності.

Окремий пласт підозр стосується його контактів із російськими колаборантами. Серед них — Олександр Кураков, який після початку повномасштабного вторгнення продовжує вести бізнес на окупованій частині Луганської області. За даними джерел, Задирака не лише підтримує з ним комунікацію, а й розглядає можливість спільних комерційних проєктів, що може свідчити про небезпечні зв’язки з особами, діяльність яких підриває інтереси України.

Одним із яскравих кейсів стало захоплення кооперативу “Морозівський”, розформованого ще в 1990-х роках. Задирака та його спільники переписали його на підставних осіб, захопивши сотні гектарів Малинської громади. Землі вартістю понад 600 млн грн прокуратура вже повернула законним власникам. Проти Задираки та його партнерів відкрито кримінальні провадження.

Екс-чиновник продовжує отримувати прибуток через компанії, серед яких ТОВ “Агропаладіум – Плюс”, Каширська зернова компанія, БСК Агро та Поліська аграрна група. Його партнер Кураков володіє мажоритарною часткою ТОВ “Агромонтажник”, зареєстрованої на окупованій Луганщині за російським законодавством у жовтні 2022 року. Компанія управляється росіянами і сплачувала до бюджету держави-агресора значні кошти.

До кола співпраці Задираки входять також юридичні радники — родина Дармограй, які керують земельними активами та забезпечують правову підтримку в судах і місцевих органах влади.

Фактично діяльність Задираки та його партнерів може підпадати під статті ККУ про колабораційну діяльність, фінансування зміни територіального устрою та фінансування тероризму. Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі. Екс-чиновник, усвідомлюючи ризики, переховується в Греції, однак міжнародний розшук та можливість екстрадиції можуть стати неминучими.

Служба безпеки України оприлюднила подробиці масштабної корупційної схеми, яка дала змогу колишньому голові Конституційного Суду Олександру Тупицькому незаконно залишити територію країни в перші тижні повномасштабного вторгнення. Розслідування встановило, що ключову роль у цьому відіграв волинський прикордонник Роман Гінгін, якого суд визнав винним у нелегальному переправленні осіб призовного віку через державний кордон.

За інформацією слідчих, уже у березні 2022 року на Закарпатті діяла добре організована група, до якої входили представники прикордонної служби, митниці та окремі працівники поліції. Їхня діяльність носила системний характер: за грошову винагороду вони допомагали чоловікам, які підлягали мобілізації, незаконно перетинати державний кордон та опинятися на території країн Європейського Союзу. Сума оплати залежала від маршруту та рівня «супроводу», а клієнтів знаходили через посередників або особисті контакти.

Тупицький заздалегідь домовився з учасниками схеми про виїзд до Угорщини. До кордону він їхав на задньому сидінні автомобіля Toyota Camry, за кермом якого перебував найнятий водій, що мав законні підстави для перетину кордону. Саме це дозволило уникнути детальної перевірки.

Прикордонники та митники формально перевірили документи лише водія. Тупицького та двох його супутників пропустили без огляду і не внесли до електронних баз. Таким чином вони фактично «зникли» для української системи контролю.

Автомобіль безперешкодно виїхав із пункту пропуску, а вже 17 березня 2022 року угорська сторона на пункті «Барабаш» офіційно зафіксувала в’їзд Олександра Тупицького. Згодом до нього виїхали дружина та діти, але вже на законних підставах.

У квітні цього року українські паспорти Тупицького були анульовані. Попри це, він продовжує проживати в Австрії, де переховується від українського правосуддя.

СБУ зазначає, що розслідування схеми на Закарпатті триває, а коло фігурантів може розширитися. Справу щодо Романа Гінгіна суд уже розглянув, однак інші учасники групи можуть отримати нові підозри.

Нове дослідження Deloitte Ukraine демонструє помітне зростання кількості українців, які цьогоріч планують купувати подарунки до Різдва та Нового року: 75% проти 65% у попередньому сезоні. Попри складні обставини воєнного часу, готовність витрачати кошти на святкові потреби залишається стабільною, що свідчить про прагнення людей зберігати традиції та підтримувати відчуття нормальності.

Опитування засвідчує, що найбільша частка респондентів планує виділити на подарунки суму в межах від 1 000 до 5 000 гривень. Для багатьох сімей це оптимальний баланс між бажанням потішити близьких і потребою контролювати бюджет. Понад 46% опитаних зазначили, що витрати на святкові покупки не перевищать чверті їхнього місячного доходу, що свідчить про зважений підхід до планування фінансів і збереження фінансової дисципліни навіть під час свят.

Водночас усе більше українців поєднують святкові покупки з благодійністю. Майже дві третини респондентів планують частину коштів спрямувати на доброчинність, а чотири з п’яти опитаних — підтримати Сили оборони України. Соціологічні дані підтверджують, що навіть у період економічної нестабільності українці продовжують залишатися solidarnymi з військом та волонтерами.

Дарувати подарунки планують передусім членам родини — про це заявили 88% учасників опитування. Значно рідше українці купують подарунки друзям — лише 40%. Серед молоді популярною залишається тенденція робити подарунок самим собі: 49% респондентів віком до 30 років планують святкові покупки “для себе”.

Під час вибору подарунків українці найчастіше орієнтуються на сервісні інструменти — порівняння цін (54%), онлайн-відгуки (50%) та списки бажань (46%). Натомість поради лідерів думок чи рекомендації штучного інтелекту залишаються найменш впливовими: їм довіряє близько 10% опитаних.

Дослідники зазначають, що навіть у складних умовах війни святкова культура та традиція дарування в Україні залишаються стійкими, а благодійність — невід’ємною частиною зимових свят.

Діагноз онкологічного захворювання часто стає шоком для людини, оскільки перші прояви багатьох форм раку нагадують симптоми звичних інфекцій чи хронічних станів. Нове дослідження британських науковців звернуло увагу на ще один можливий чинник ризику, пов’язаний із подіями раннього дитинства. Йдеться про вірус BK — поліомавірус, який інфікує більшість дітей і зазвичай має легкий, майже непомітний перебіг, подібний до звичайного застудного захворювання.

Фахівці з Великої Британії встановили, що цей вірус здатен викликати пошкодження ДНК у клітинах організму. Такі зміни за певних умов можуть накопичуватися та створювати передумови для розвитку онкологічних процесів у дорослому віці. Особливо це стосується підвищеного ризику раку сечового міхура, який має складну етіологію та формується під впливом багатьох факторів.

За словами автора дослідження, доктора Саймона Бейкера з Йоркського університету, ключовим відкриттям стало те, що зміни у клітинах виникають не лише в заражених вірусом ділянках.

“Ми виявили, що пошкодження ДНК відбувається не лише в інфікованих клітинах, але й у сусідніх клітинах, що згодом може спричиняти їх ураження. Це важливо, оскільки пояснює, чому більшість випадків раку сечового міхура не містять ознак вірусу на момент діагностики, хоча сам процес міг початися набагато раніше”, — зазначив дослідник.

Вірус BK вважається поширеним і зазвичай не викликає серйозних симптомів. Після інфікування він переходить у латентний стан і “мешкає” у нирках людини.

Найбільш небезпечним вірус стає для пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки та отримують імунодепресанти. У таких людей вірус може «прокинутися», почати активно розмножуватися та спричиняти ураження нирок або сечового міхура.

Медики підкреслюють, що саме реактивація вірусу у імунно пригнічених пацієнтів давно була відома, але механізм, який може пояснити довгостроковий вплив на здорові клітини, науковці лише починають розуміти.

Дослідження допомагає пояснити, чому у багатьох випадках раку сечового міхура немає прямих слідів вірусної інфекції — хоча пошкодження ДНК могло бути спричинене саме нею.

Науковці наголошують: висновки не означають, що вірус BK сам по собі викликає рак, але його вплив може бути одним із факторів, які підвищують ймовірність мутацій у клітинах.

Подальші дослідження мають дати відповідь, як саме запобігти цим змінам та чи можна знизити ризики для пацієнтів у майбутньому.

Київський крематорій після двох невдалих спроб закупівлі втретє оголосив тендер на модернізацію кремаційного обладнання і цього разу зміг завершити процедуру підписанням договору. Йдеться про один із найбільших проєктів оновлення інфраструктури установи за останні десятиліття, адже вартість робіт становить 156,9 мільйона гривень. Підрядником стала маловідома столична компанія “Блу Скай Тек”, яка раніше була помітна лише в межах дрібних бюджетних контрактів, не пов’язаних із проєктами такої складності.

Угоду між Ритуальною службою СКП “Київський крематорій” та ТОВ “Блу Скай Тек” укладено наприкінці листопада 2025 року. Документ передбачає комплексну реконструкцію кремаційного обладнання з повною заміною печей на об’єкті, розташованому на вулиці Байковій, 16 у Голосіївському районі столиці. Сучасні технології, які має встановити підрядник, повинні забезпечити більш екологічну роботу, зниження рівня шкідливих викидів та підвищення енергоефективності процесу.

У межах реконструкції передбачено заміну печей, оновлення газопостачання, ремонт покрівлі та асфальтобетонного покриття. Цей проєкт готували ще з березня 2024 року, коли Крематорій замовив його розробку у ТОВ “Європроєктбудсервіс” за 3,2 мільйона гривень.

Втім, реалізація робіт неодноразово зривалася. У березні та липні 2025 року Ритуальна служба двічі оголошувала закупівлю на реконструкцію, однак жодну з них не вдалося завершити. Першу скасували через відсутність подальшої потреби, другу — через відхилення всіх пропозицій учасників, включно з пропозицією “Блу Скай Тек”. Лише третя спроба завершилася підписанням договору.

ТОВ “Блу Скай Тек” зареєстроване в Києві у 2017 році. Статутний капітал фірми — 1 тисяча гривень. Основна діяльність — виробництво будівельних металевих конструкцій. Власником і керівником значиться Максим Гелюх, зареєстрований у Макіївці Донецької області, що перебуває в окупації з 2014 року.

За даними Clarity Project, компанія брала участь у 12 публічних закупівлях і має підписані контракти на суму 157,4 мільйона гривень. Жоден із попередніх її підрядів не був співставний з нинішнім — найдорожчим до цього був договір з НЕК “Укренерго” на ремонт обладнання в адмінбудівлі вартістю 132 тисячі гривень.

Ритуальну службу СКП “Київський крематорій” тимчасово очолює Ігор Тітаренко. Установа підпорядковується Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, керівником якого є Дмитро Науменко.

Наглядова рада державного підприємства «Ліси України» опинилася в центрі гучних подій, що поєднують у собі і кримінальне розслідування, і ризик переростання ситуації у міжнародний скандал. Правоохоронні органи встановлюють обставини можливої незаконної виплати понад шести мільйонів гривень членам Ради. Провадження відкрито за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України, яка стосується розтрати майна в особливо великих розмірах — злочину, за який передбачено найсуворіші санкції в межах відповідної статті.

Паралельно зі слідством щодо виплат у центр уваги потрапив і генеральний директор підприємства Юрій Болоховець. Його ім’я фігурує в іншому кримінальному провадженні, що лише посилює недовіру до управлінських процесів усередині стратегічно важливого для країни держпідприємства. Попри це, Наглядова рада, яку очолює Олексій Кучер, не виявляє готовності оперативно реагувати на виклики та ухвалювати рішення, які могли б стабілізувати ситуацію або продемонструвати прозорість роботи органу управління.

Громадські активісти направили членам Наглядової ради офіційне звернення з вимогою терміново скликати позачергове засідання, ухвалити рішення щодо менеджменту, а також розпочати повноцінний forensic-аудит діяльності підприємства. У зверненні наголошується, що бездіяльність Ради створює для її членів не лише репутаційні, а й потенційні кримінальні ризики на рівні з посадовцями, які вже мають процесуальний статус у справі.

Однак Наглядова рада не надала жодної відповіді. Через це активісти звернулися до дипломатичних представництв країн, чиї громадяни є членами Ради, аби попередити про можливі наслідки для їхньої репутації та правового становища.

До складу Наглядової ради входять іноземні представники:Фінляндія — Янне Хар’юнпааЛатвія — Робертс СтріпніексКанада — Маркіян Витвицький

Наразі ситуація довкола «Лісів України» продовжує загострюватися, а відсутність реакції Наглядової ради лише посилює ризики як для підприємства, так і для його міжнародних партнерів.

Колишній керівник Поліського лісового офісу ДП «Ліси України» Сергій Чуприна, який був усунутий з посади після відкриття кримінального провадження, пов’язаного з порушеннями у сфері торгівлі деревиною, подав декларацію за дев’ять місяців 2025 року. Документ розкрив значні доходи та масштабні активи його родини, що знову привернуло увагу до діяльності посадовця, який неодноразово опинявся у центрі скандалів.

Згідно з декларацією, за звітний період Чуприна отримав 4,8 мільйона гривень заробітної плати — у середньому понад пів мільйона гривень щомісяця. Такий рівень доходу став предметом активного обговорення серед експертів, адже він істотно перевищує типові показники оплати праці керівників підрозділів державних підприємств лісової галузі. Окрім основної зарплатні, родина Чуприни мала й інші джерела надходжень.

Сергій Чуприна цього року придбав ще одну сонячну «мережеву» електростанцію потужністю 30 кВт за 600 тис. гривень. Також він позбувся двох власних автомобілів Audi A4 та Audi Q5, один із яких продав за 630 тис. гривень, інший подарував. У власності дружини з’явився кросовер Porsche Macan S вартістю понад 900 тис. гривень.

Подружжя також суттєво збільшило свої земельні володіння. Сергій Чуприна з 2025 року володіє двома новими ділянками та будинком у селі Грушвиця Перша на Рівненщині, а Ірина Лащук змінила земельну ділянку та будинок на нові площі. Загалом у подружжя майже 27 га землі та кілька житлових об’єктів, а також близько 1,7 млн гривень у готівці та на банківських рахунках.

Такі декларації підкреслюють значні доходи та активи колишнього керівника державної установи, навіть попри втрату посади через кримінальні справи.

Новорічні традиції, схоже, справді працюють, адже Даша Квіткова зізнається, що під бій курантів сумлінно з’їла 12 виноградин, і саме цей ритуал, за її словами, став початком доленосної зустрічі з нинішнім нареченим, футболістом Володимиром Бражком. Про їхні стосунки вже давно говорять у соцмережах, проте нещодавній пост пари з Instagram став особливо відчутним для шанувальників — у кадрі Володимир ніжно нахиляється до Даші, ледь торкаючись її губ.

Блогерка відповідає на цей жест щирою посмішкою, заплющивши очі, і фото виглядає майже кінематографічно. Сцену супроводжує легке відчуття ніжності та взаємної уваги, що перетворює знімок на маленький святковий символ тепла та любові. Користувачі мережі відзначають, що цей кадр відображає не лише романтичну близькість пари, а й особливу атмосферу свята, коли дрібні традиції стають приводом для важливих життєвих подій.

«Для мене честь бути поруч у день, який так багато для неї значить», — написав Бражко. Футболіст супроводжував кохану на благодійному заході «Під подушкою», який Квіткова організовує щороку.

Знімок миттєво сколихнув Instagram: у коментарях підписники засипали пару теплими зізнаннями та побажаннями.

«Ви класна пара, я вами щиро любуюсь. Від вас іде тепло».«Дай Боже вам зберегти це кохання до старості».«Неймовірно красиві й дуже щирі».«Бережіть одне одного».«Тільки кохання рятує цей світ».

Щиро закохані, яскраві й дуже щасливі — саме так виглядає пара Квіткової та Бражка на їхньому «тому самому кадрі», який миттєво підкорив соцмережі.