Перспектива України: Незалежність без Американської Підтримки?

Личаківський районний суд Львова поставив крапку в справі адвоката Маріана Цаплака, якого оперативники затримали в момент передачі коштів за схемою «допомоги» військовозобов’язаному у виїзді за кордон через систему «Шлях». Розгляд, що набув широкого суспільного розголосу, завершився перекваліфікацією обвинувачення: замість провадження щодо незаконного переправлення ухилянтів було встановлено факт шахрайства. Суд призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 34 тисячі гривень, визнавши, що обіцяні юридичні послуги були способом заволодіти грошима клієнта.

Згідно з матеріалами слідства, Маріан Цаплак пропонував військовозобов’язаному «вирішити питання» з перетином кордону за суму від 4500 до 5000 доларів США. Схема передбачала оформлення чоловіка волонтером однієї з громадських організацій, внесення до системи «Шлях» та проведення низки нібито необхідних консультацій. За твердженням правоохоронців, адвокат стверджував, що має можливість забезпечити позитивне рішення завдяки своїм зв’язкам і досвіду, хоча фактично не мав законних інструментів для реалізації обіцяного.

23 червня 2023 року Цаплак отримав перший транш — 8000 гривень. 26 липня під час отримання другої частини — 4000 доларів імітаційними купюрами — його затримали працівники поліції.

У суді адвокат визнав, що справді планував заволодіти коштами, але заперечив будь-які наміри переправляти ухилянтів. Він пояснив, що потребував грошей на навчання доньки у США, а тому вигадав схему та розповідав клієнтам неправдиві історії.

Суддя Роман Головатий погодився з доводами сторін і перекваліфікував обвинувачення на шахрайство (ч. 1 ст. 190 ККУ). Вироком суду Маріана Цаплака визнано винним та призначено штраф у розмірі 34 тис. грн. Право на зайняття адвокатською діяльністю у нього наразі зупинене. Вирок може бути оскаржений в апеляції.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у свіжому інтерв’ю іспанському виданню El Pais окреслив один із найоптимістичніших сценаріїв розвитку російсько-української війни, не виключивши її завершення до кінця 2025 року. Його слова пролунали на тлі активних дискусій у західних політичних колах щодо майбутніх стратегічних рішень, а також у контексті вступу на посаду нового президента США Дональда Трампа, чия позиція щодо війни може суттєво вплинути на подальший перебіг подій.

Рютте, відповідаючи на запитання журналістів про реалістичність припинення бойових дій до грудня наступного року, наголосив, що така можливість залишається відкритою за умови консолідованих дій союзників та спроможності України утримувати військову й політичну стійкість. Він зазначив, що розвиток ситуації значною мірою залежатиме від рішень Вашингтона, зокрема від того, яку стратегію обере нова адміністрація щодо підтримки Києва.

«Звичайно. Ми всі молимося, щоб ця війна закінчилася якомога швидше. Я хочу зробити все можливе, щоб допомогти реалізувати бачення президента Трампа щодо досягнення цієї мети».

Генсек підкреслив, що повністю поділяє підхід Білого дому, адже «кровопролиття має припинитися». Він наголосив, що російська армія несе катастрофічні втрати:

• близько мільйона військових — убитими або важкопораненими за весь період війни,• щомісячні втрати — приблизно 20 000 людей.

«Ви можете собі це уявити? 20 000 солдатів на місяць. Це батьки й сини, які гинуть, практично не завойовуючи території», — зазначив Рютте.

За його словами, попри величезні людські ресурси, цього року Росія змогла захопити лише близько 1% української території та просувається «на кілька метрів на день».

Водночас він визнав, що давати конкретні прогнози завжди складно, але щиро сподівається на швидке завершення війни. На його думку, дипломатичний шлях потребуватиме нових зустрічей після Женевських переговорів і паралельних консультацій з ЄС та НАТО.

«І ми ще не на цьому етапі», — додав генсек, підкресливши, що шлях до миру залишається непростим, але реалістичним.

Будівництво укриття для ДНЗ “Шосткинський центр професійно-технічної освіти” знову привернуло увагу громадськості через виявлені порушення у кошторисах та підозру у значному завищенні вартості матеріалів. Новий договір на додаткові роботи, підписаний на суму 11,99 млн грн, виявився джерелом нового скандалу: в його специфікації журналісти знайшли ціну на природний пісок, що вдвічі перевищує середню ринкову. За попередніми підрахунками, лише на цій позиції потенційна переплата може сягати понад 3 млн грн.

Проєкт укриття давно привертає увагу контролюючих органів та ЗМІ через підозрілу динаміку вартості робіт і матеріалів. «Наші гроші», посилаючись на дані з системи «Прозорро» та офіційні державні довідники, зазначають, що така невідповідність не може бути випадковою. У документах замовника вказано ціну, яка значно перевищує вартість, зафіксовану в офіційних будівельних ресурсниках, а також середні ринкові пропозиції у регіоні та по країні.

13 листопада навчальний заклад, підпорядкований Міносвіти, уклав із ТОВ «Українська будівельна компанія “Н.О.ВА.”» угоду на додаткові роботи з будівництва укриття за 11,99 млн грн. Це вже друга спроба оформити такий договір: попередню угоду, підписану в липні, у жовтні розірвали без виплат.

Будівництво укриття на 200 осіб стартувало після тендеру в грудні 2024 року, коли «Н.О.В.А.» виграла торги на 66,44 млн грн. Журналісти ще тоді виявили завищені ціни на сталь і бетон, що могло призвести до переплати понад 7 млн грн.

Поточний кошторис знову викликає питання. У підсумковій відомості ресурсів найбільша стаття витрат — природний рядовий пісок на 6,65 млн грн. Підрядник оцінив його у 2 016 грн/куб. м (з ПДВ, без доставки), тоді як:

• за вересневим моніторингом ДП «НІРІ» Держвідновлення, максимальна ціна по Україні — 1 100 грн/куб. м; • у Сумській області — 617 грн/куб. м; • компанія «Автобетонбуд» пропонує 540–1 075 грн/куб. м; • у кошторисах інших об’єктів у регіоні пісок враховують по 675–1 020 грн/куб. м.

Різниця в цінах створює ризик переплати щонайменше 3 млн грн лише за одну позицію.

Попри це, договір укладений як твердий і не передбачає коригувань у разі коливання цін. Фінансування нинішніх робіт здійснюється в межах програми Ukraine Facility.

Заклад очолює Тетяна Лазарєва, відповідальна за закупівлі — Наталія Борисенко. ТОВ «Українська будівельна компанія “Н.О.В.А.”» керує Ганна Бумаженко, власник — Олександр Гавриленко. До нього фірмою володів відомий у Шостці бізнесмен та медіавласник Олександр Ярига. Компанія активно отримує бюджетні підряди: із 2019 року — на понад 367 млн грн.

Ситуація з будівництвом укриття в Шостці — не поодинока. Раніше у тендері на спорудження шкільного укриття в Самарі журналісти виявили завищені ціни на бетон, арматуру та інші матеріали.

Український політичний простір сколихнув новий гучний скандал: народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко заявив, що Національне антикорупційне бюро України нібито готує підозру секретарю Ради національної безпеки та оборони Рустему Умєрову. За словами депутата, Умєрова можуть підозрювати у розкраданні державних коштів та причетності до виведення частини «общака» за кордон, зокрема до країн Перської затоки.

Деталі щодо цих тверджень залишаються невідомими: Гончаренко не надав конкретних доказів, пославшись лише на власні джерела, і зазначив, що не збирається повертатися до «прізвиська» Умєрова, залишаючи слухачам можливість самостійно здогадуватися про сенс цього натяку. Водночас його заяви вже викликали широкий резонанс у медіа та суспільстві, підживлюючи дискусії про прозорість роботи державних органів та контроль за витратами держбюджету.

У своєму коментарі політик нагадав, що ще рік тому він закликав звільнити Умєрова, однак, за його словами, тоді отримував відповіді про “чесність”, “професіоналізм” і “високу компетентність” посадовця. Гончаренко додав, що нинішня ситуація, на його думку, ставить під сумнів такі оцінки.

Офіційних заяв НАБУ на момент публікації немає. Підтвердження підозри чи деталей справи з боку правоохоронних органів також не надходило. РНБО та сам Рустем Умєров публічно не коментували інформацію, озвучену депутатом.

Ситуація залишається предметом політичної дискусії, а подальші дії антикорупційних органів мають визначити, чи матимуть ці заяви юридичне продовження.

Під час останнього публічного виступу колишній Президент США Дональд Трамп висловив чергову оцінку ситуації в Україні, поєднавши критику з певним оптимізмом щодо майбутнього. Він знову наголосив на проблемі корупції, яку неодноразово називав головною перепоною для ефективної взаємодії між державами та міжнародними партнерами. За його словами, в Україні існують «серйозні проблеми», а «корупційна ситуація не йде на користь країні», що, на думку Трампа, гальмує розвиток державних інститутів та ефективну підтримку з боку міжнародної спільноти.

Ексглава Білого дому підкреслив, що покращення ситуації потребує радикальних змін у підходах до управління та контролю фінансових потоків, а також активного залучення антикорупційних механізмів. Він зазначив, що ефективна боротьба з корупцією здатна значно підвищити довіру міжнародних партнерів і полегшити реалізацію реформ.

Втім, поруч із критикою пролунали й стримані сигнали щодо можливостей дипломатичного поступу. Президент США заявив, що, попри проблеми, бачить «хороший шанс» на укладення певної угоди. Про яку саме угоду йдеться — Трамп не уточнив, однак у політичних колах США це висловлювання розцінили як натяк на можливе мирне врегулювання або новий формат домовленостей щодо підтримки України.

Його слова прозвучали в момент, коли українсько-американські відносини перебувають під пильною увагою. З одного боку, Києву важливо демонструвати прогрес у боротьбі з корупцією, а з іншого — будь-які заяви Вашингтона одразу стають приводом для політичних дискусій як всередині України, так і на міжнародній арені.

Трампова модель комунікації одночасно створює тиск і залишає простір для переговорів. Його новий сигнал може вплинути на дипломатичні позиції та очікування щодо подальшого розвитку подій.

Під прикриттям масштабної інвестиційної програми, спрямованої нібито на модернізацію українського газовидобутку, в діяльності АТ «Укргазвидобування» протягом багатьох років функціонувала схема системного виведення державних коштів. За даними джерел у галузі, ключові управлінські рішення ухвалювалися керівництвом компанії у тісній співпраці з низкою афілійованих підрядників. Саме ці структури отримували багатомільярдні контракти без конкуренції, відкритих тендерів та будь-якого технічного підґрунтя, що дозволяло фактично монополізувати найприбутковіші напрямки робіт.

Одним із найпомітніших прикладів експерти називають проєкт буріння пошукової свердловини №888 на Шебелинському родовищі. Попри наявні у вихідній геологічній документації попередження про відсутність підтверджених покладів і вкрай низьку якість доступних сейсмічних даних, керівництво компанії схвалило реалізацію проєкту в максимально короткі строки. Усі етапи – від технічного обґрунтування до вибору виконавця – були проведені з грубими порушеннями, а підрядником стала компанія, що вже неодноразово отримувала контракти без прозорих процедур.

Координацію фінансових потоків забезпечували генеральний директор Сергій Лагно, директор із закупівель Роман Власенко, директор з геологорозвідки Максим Вітик та директор з безпеки Дмитро Ткачонок. Саме вони погоджували укладання низки непрозорих контрактів, зокрема шести договорів на постачання кабельної продукції вартістю 131,46 млн грн. Усі контракти були підписані у січні–березні 2025 року без проведення відкритих торгів, а реальні обсяги закупівель свідомо роздрібнювали, щоб уникнути контролю.

Порушення фіксувалися і в екологічному блоці діяльності підприємства. У першому кварталі 2025 року компанія повідомила про історичний рекорд — 107 136 метрів пробурених свердловин. Однак утворений у процесі буровий шлам замість спеціальної утилізації зливався просто на рельєф місцевості, що не лише порушує екологічні норми, а й створює загрозу хімічного забруднення.

Окремий епізод стосується аварії на газопроводі високого тиску у квітні 2024 року. Розслідування встановило, що причиною стала незаконна врізка перемички без проектної документації. Інцидент призвів до пожежі, збитків місцевій громаді та поставив під сумнів дотримання елементарних вимог безпеки на підприємстві.

Зібрані факти свідчать, що Укргазвидобування використовувалося як фінансовий плацдарм для непрозорих операцій, тоді як державні інвестиції перетворювалися на інструмент виведення коштів через підконтрольні структури.

На кордоні з Румунією митники Чернівецької області зафіксували чергову спробу незаконного вивезення великої суми готівки. Інцидент стався у пункті пропуску «Порубне–Сірет», де 48-річна громадянка України намагалася приховано пронести через кордон 100 тис. доларів, примотаних безпосередньо до тіла. За даними правоохоронців, жінка вирішила перетнути кордон у пішому порядку, сподіваючись, що така схема допоможе уникнути ретельного контролю.

Під час стандартної процедури огляду у прикордонників виникли підозри щодо поведінки пасажирки. Після додаткової перевірки вони виявили, що значна сума валюти була прихована під одягом та закріплена скотчем навколо живота. Зі слів самої порушниці, вона гадала, що щільно притиснуті до тіла пакунки залишаться непоміченими й дозволять їй безперешкодно вийти з України.

За фактом порушення складено протокол за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Якщо провину громадянки доведуть у суді, їй загрожує штраф від 50 до 100% від суми грошей та конфіскація готівки в державний бюджет.

Нагадаємо, за чинним Митним кодексом України дозволено перевозити через кордон готівку до 10 тис. євро або еквівалент у іншій валюті без письмового декларування. Суми понад ліміт підлягають обов’язковому декларуванню на митному пості.

Гемоглобін є важливим маркером стану кровотворної системи, адже саме він забезпечує перенесення кисню до тканин і підтримує нормальне функціонування організму. Коли його рівень знижується, людина може відчувати втому, запаморочення, слабкість, блідість шкіри та труднощі з концентрацією. Фахівці наголошують, що у багатьох випадках на цей показник можна вплинути природним шляхом — завдяки збалансованому раціону та корекції щоденних звичок.

Основним чинником, який допомагає підтримувати здоровий рівень гемоглобіну, є правильне харчування. Вживання продуктів, багатих на залізо, забезпечує організм необхідними компонентами для синтезу гемоглобіну. У пріоритеті — червоне м’ясо, печінка, індичка, бобові культури, горіхи, насіння та цільнозернові продукти. Серед різних джерел заліза особливо дієвими вважають субпродукти, зокрема печінку, яка містить високі концентрації біодоступного заліза та додатково забезпечує організм вітамінами групи B.

Важливе значення має і вітамін С, адже він допомагає організму якісно засвоювати залізо. Медики радять поєднувати м’ясні страви з овочами або фруктами, зокрема з цитрусами, ківі, болгарським перцем чи броколі. Навіть склянка апельсинового соку після обіду підсилює ефект харчування.

Для формування здорових еритроцитів організм також потребує фолієвої кислоти та вітаміну В12. Ці речовини містяться у зелених овочах, капусті, бобових, рибі, м’ясі та молочних продуктах. Додатковим природним джерелом мікроелементів є зелень — шпинат, петрушка та морська капуста, які можна додавати до основних страв.

Медики звертають увагу, що деякі продукти можуть знижувати засвоєння заліза. Кава, чай, газовані напої та надмірна кількість молочних продуктів блокують процеси всмоктування, тому їх рекомендується вживати окремо від основних прийомів їжі.

Покращити загальний стан кровообігу допомагає й фізична активність. Лікарі кажуть, що навіть легкі тренування, регулярні прогулянки або йога покращують насичення киснем і стимулюють вироблення еритроцитів.

Допоміжним засобом можуть бути й популярні домашні рецепти — соки з буряка, граната, моркви та яблук. При регулярному вживанні вони тонізують організм і сприяють поступовому підвищенню гемоглобіну.

Медики наголошують, що перед суттєвою зміною раціону або початком прийому добавок варто проконсультуватися з лікарем. Своєчасна корекція харчування покращує самопочуття та допомагає уникнути серйозних наслідків, пов’язаних із дефіцитом гемоглобіну.