Перспективи впровадження військ НАТО на території України: аналіз та обгрунтування

У Києві триває розслідування інциденту, що стався 11 грудня у Дарницькому районі та був кваліфікований як терористичний акт. Подія, яка сколихнула місто, забрала життя військовослужбовця Національної гвардії України й призвела до травмування кількох людей. За даними Київської міської прокуратури, правоохоронці відпрацьовують усі можливі версії, зокрема пов’язані зі встановленням та дистанційним підривом саморобних вибухових пристроїв.

Перший вибух стався під час звичайного патрулювання території, де працювали двоє нацгвардійців. Під час огляду місцевості спрацював прихований вибуховий механізм, що миттєво спричинив загрозливу ситуацію. Один із військових загинув від отриманих ушкоджень, тоді як його напарник та охоронець, який перебував неподалік, зазнали травм і були негайно госпіталізовані. За словами правоохоронців, стан постраждалих контролюється медиками.

Другий вибух стався вже після прибуття поліції та медиків. Під час документування події і надання допомоги стався повторний підрив, іще двоє працівників поліції отримали поранення. Правоохоронці зазначають, що в обох випадках спрацювали саморобні вибухові пристрої, закладені заздалегідь.

Подію кваліфіковано як терористичний акт, що спричинив загибель людини (ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України). На місці продовжують працювати слідчі, вибухотехніки та оперативні підрозділи.

Цей інцидент відбувся на тлі подібних диверсій, які фіксують по всій Україні. Нагадаємо, 23 листопада у Дніпрі затримали 16-річного хлопця, який на завдання російських спецслужб заклав вибухівки у громадських місцях. Внаслідок теракту загинув 35-річний чоловік, а під час повторного вибуху поранень зазнав поліцейський, який прибув на виклик.

У Києві тривають заходи з посилення безпеки, а правоохоронці перевіряють можливий зв’язок між диверсіями.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Вищого антикорупційного суду позов із вимогою стягнути в дохід держави майно, яке слідство вважає необґрунтованими активами начальника складу пального та мастильних матеріалів Центру забезпечення тилу Командування Сил логістики Збройних сил України, а також пов’язаних із ним осіб. Інформація про це з’явилася з посиланням на дані Державного бюро розслідувань, яке здійснювало перевірку походження активів.

За матеріалами слідства, упродовж 2024 року дружина військовослужбовця, діючи за його дорученням, оформила придбання житлового будинку разом із земельною ділянкою у Львівській області. Загальна площа об’єкта нерухомості становить 180,8 квадратного метра, а сума угоди, зафіксована в документах, склала 2,9 мільйона гривень. Правоохоронці зазначають, що задекларовані доходи родини не дозволяли здійснити таку покупку без залучення коштів сумнівного походження.

У 2025 році будинок був проданий за 2,7 мільйона гривень. ДБР кваліфікувало ці обставини як такі, що містять ознаки необґрунтованого збагачення. Після аналізу матеріалів прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав до ВАКС позов про стягнення активів у дохід держави на суму понад 2,9 мільйона гривень.

У суді розглядатимуть, чи могли кошти, використані для придбання нерухомості, бути забезпечені законними доходами військовослужбовця та членів його сім’ї. ВАКС має визначити, чи відповідають активи критеріям обґрунтованості, визначеним законодавством.

Один із найзвичніших компонентів щоденного раціону, який багато хто вважає швидким і зручним варіантом перекусу, може поступово шкодити серцево-судинній системі. Дієтологи звертають увагу на те, що готові продукти та страви швидкого приготування при регулярному вживанні створюють додаткове навантаження на серце, навіть якщо зовні не викликають тривоги та не асоціюються з «шкідливою їжею».

Особливе занепокоєння викликає магазинна випічка з тривалим терміном зберігання — круасани, слойки, печиво, а також різноманітні чипси, солоні снеки й ковбасні вироби. До цього переліку входять сосиски, хот-доги, бургери, заморожені піци, напівфабрикати, локшина швидкого приготування та промислові соуси. Спільною рисою цих продуктів є високий вміст солі, насичених жирів і добавок, які покращують смак та подовжують строк зберігання, але не приносять користі організму.

Фахівці наголошують, що основна небезпека полягає не в разовому вживанні, а в регулярності. Навіть невеликі порції таких перекусів — зокрема сирні палички, крекери чи готові сендвічі з холодильників супермаркетів — можуть поступово підвищувати рівень “поганого” холестерину, спричиняти затримку рідини в організмі та сприяти зростанню артеріального тиску. З часом це створює додаткове навантаження на серце й судини.

Особливо ризикованим є поєднання такого харчування з малорухливим способом життя та хронічним стресом. У таких умовах негативний ефект накопичується роками й може проявитися вже у середньому віці у вигляді серцевих порушень, аритмії або постійної втоми.

Дієтологи підкреслюють, що проблема полягає не лише у складі продуктів, а й у ставленні до них. Багато людей сприймають готові перекуси як “нешкідливу дрібницю”, не враховуючи добову норму солі, жирів і калорій. Контроль частоти споживання такої їжі та заміна її простішими альтернативами — фруктами, горіхами або домашніми перекусами — здатні суттєво знизити ризики для серцево-судинної системи та загального здоров’я.

В умовах продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні уряд і військове керівництво працюють над заходами, що підвищують боєздатність Збройних сил та забезпечують стабільну роботу критично важливих галузей. На тлі цих змін активізувалися дискусії щодо можливого посилення мобілізації у 2026 році, адже ефективність оборони безпосередньо залежить від людського ресурсу.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський наголосив, що ключовим фактором здатності армії протистояти російському наступу є саме особовий склад, а не лише технічне оснащення. Техніка, озброєння та сучасні системи важливі, але вони ефективні лише тоді, коли за ними стоять підготовлені та мотивовані військовослужбовці. У зв’язку з цим Сирський підкреслив необхідність продуманої та поступової мобілізації, яка дозволить не тільки наростити чисельність, а й зберегти високий рівень підготовки особового складу.

Сирський зазначив, що термін базової загальновійськової підготовки вже збільшено до 51 дня. Навчальні процеси зміщують подалі від фронту, закріплюючи корпуси за полігонами в центральних і західних областях для зменшення ризиків та підвищення якості підготовки. Окрему увагу він звернув на адаптаційну програму для новобранців, мета якої — зменшення випадків самовільного залишення частини. Головнокомандувач також доручив пришвидшити будівництво та оснащення укриттів на полігонах, адже стан безпеки на частині об’єктів залишався незадовільним.

Військовий аналітик Іван Тимочко прогнозує, що у 2026 році мобілізація може зіткнутися з новими викликами. За його словами, росія зосереджуватиметься на збільшенні чисельності піхоти, включно з мобілізацією ув’язнених, що дає їй змогу швидко відновлювати втрати. Це, на думку експерта, створює додатковий тиск на українську систему мобілізації, яка також потребуватиме збільшення обсягів набору.

Секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Роман Костенко раніше заявляв, що нинішні темпи мобілізації — близько 30 тисяч осіб на місяць — покривають лише половину потреб Збройних сил. За цих умов питання посилення призову залишається відкритим і залежатиме від темпу бойових дій, стратегічних потреб армії та рішень Верховної Ради.

У військовому керівництві наголошують, що мобілізаційні процеси й надалі коригуватимуть відповідно до ситуації на фронті, а акцент на підготовку, безпеку навчальних центрів та адаптацію бійців залишатиметься пріоритетом.

Служба безпеки України оприлюднила подробиці масштабної корупційної схеми, яка дала змогу колишньому голові Конституційного Суду Олександру Тупицькому незаконно залишити територію країни в перші тижні повномасштабного вторгнення. Розслідування встановило, що ключову роль у цьому відіграв волинський прикордонник Роман Гінгін, якого суд визнав винним у нелегальному переправленні осіб призовного віку через державний кордон.

За інформацією слідчих, уже у березні 2022 року на Закарпатті діяла добре організована група, до якої входили представники прикордонної служби, митниці та окремі працівники поліції. Їхня діяльність носила системний характер: за грошову винагороду вони допомагали чоловікам, які підлягали мобілізації, незаконно перетинати державний кордон та опинятися на території країн Європейського Союзу. Сума оплати залежала від маршруту та рівня «супроводу», а клієнтів знаходили через посередників або особисті контакти.

Тупицький заздалегідь домовився з учасниками схеми про виїзд до Угорщини. До кордону він їхав на задньому сидінні автомобіля Toyota Camry, за кермом якого перебував найнятий водій, що мав законні підстави для перетину кордону. Саме це дозволило уникнути детальної перевірки.

Прикордонники та митники формально перевірили документи лише водія. Тупицького та двох його супутників пропустили без огляду і не внесли до електронних баз. Таким чином вони фактично «зникли» для української системи контролю.

Автомобіль безперешкодно виїхав із пункту пропуску, а вже 17 березня 2022 року угорська сторона на пункті «Барабаш» офіційно зафіксувала в’їзд Олександра Тупицького. Згодом до нього виїхали дружина та діти, але вже на законних підставах.

У квітні цього року українські паспорти Тупицького були анульовані. Попри це, він продовжує проживати в Австрії, де переховується від українського правосуддя.

СБУ зазначає, що розслідування схеми на Закарпатті триває, а коло фігурантів може розширитися. Справу щодо Романа Гінгіна суд уже розглянув, однак інші учасники групи можуть отримати нові підозри.

Проблеми зі сном дедалі частіше пов’язані не лише з фізичною втомою, а й із перенапруженою нервовою системою. Сучасний ритм життя, постійні стреси та інформаційне навантаження змушують мозок залишатися активним навіть уночі, що ускладнює засинання. Фахівці відзначають: навіть короткі вправи для розслаблення здатні значно полегшити процес переходу до глибокого сну. Однією з найбільш ефективних і водночас простих методик виявилась техніка повільних рухів очними яблуками.

Медсестра дитячої неврології Кіара Девітт пояснює, що ці рухи допомагають мозку відновити природний ритм, який активується під час фази швидкого сну. Саме в цей період організм швидко переключається на процеси відновлення — мозок обробляє інформацію, а тіло відпочиває і регенерує тканини. Легка маніпуляція очима стимулює нервові шляхи, що відповідають за координацію та баланс, а також сприяє зниженню рівня стресу та напруги.

«Якщо ви повільно ведете очима вправо-вліво, вгору-вниз і по колу, мозок починає отримувати сигнал, ніби вже входить у фазу REM. Це заспокоює нервову систему й сприяє засинанню», — розповіла вона.

За словами Девітт, техніка працює ще й тому, що дає мозку «монотонне» завдання. Поки думки не можуть розігнатися в тривожні сценарії, тіло швидше переходить у стан спокою.

Проте ефективність методу зростає, якщо поєднати його з базовими правилами гігієни сну. Насамперед важливо дотримуватися стабільного режиму: лягати й прокидатися в один і той самий час, включно з вихідними. Денний сон після 15:00 може лише ускладнити вечірнє засинання.

Не менш важлива підготовка спальні. Оптимальна температура — 18–20 °C, мінімум світла, тихе середовище. За потреби допоможуть беруші або маска для сну. За годину до відпочинку варто прибрати гаджети, адже синє світло пригнічує вироблення мелатоніну.

Легка вечеря за кілька годин до сну, теплий душ і обмеження кофеїну у другій половині дня також позитивно впливають на засинання. Алкоголь, хоч іноді й викликає сонливість, фактично погіршує якість нічного відпочинку.

А якщо сон так і не приходить, фахівці радять не лежати в ліжку занадто довго: 20–40 хвилин прогулянки на свіжому повітрі допоможуть «перезавантажити» нервову систему й повернути природний ритм.

Будівництво реабілітаційного корпусу для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб у селищі Клевань Рівненської області дедалі більше викликає запитання щодо ефективності та доброчесності використання бюджетних коштів. Проєкт, який мав стати прикладом відновлення та підтримки людей, що постраждали від війни, нині асоціюється з ризиками фінансових зловживань. Йдеться про об’єкт комунального підприємства «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни», розташований на вулиці Деражненській, 39.

Фінансування здійснюється в межах програми Ukraine Facility, яка передбачає суворі вимоги до прозорості та цільового використання коштів. Однак темпи «освоєння» фінансів і заявлена вартість робіт викликають занепокоєння у громадськості та експертів. За їхніми оцінками, маржинальність окремих позицій у кошторисі виглядає непропорційною ринковим цінам, а загальна сума контракту зростає швидше, ніж фактичний прогрес на будівельному майданчику.

Втім, цей контракт — лише частина значно ширшої картини. Будівництво триває ще з 2023 року, і за цей час із ПП «Модена» було укладено чотири договори на загальну суму 1,33 млрд грн. Станом на сьогодні компанії вже сплачено 913,75 млн грн. Усі підряди фірма отримувала без конкуренції, а загальний обсяг виграних нею тендерів із 2017 року сягає 2,22 млрд грн.

Особливе обурення викликає рівень цін, закладених у кошторисах. За низкою позицій вартість матеріалів перевищує ринкові показники у 5–9 разів. Так, електронні замки для персональних шаф із доступом Mifare та DESfire Standart замовили по 12 076 грн за одиницю, тоді як аналогічні вироби на ринку коштують у межах 1 348–1 680 грн. Стінові облицювальні сендвіч-панелі врахували по 6 480 грн за квадратний метр, хоча навіть найдорожчі панелі українського виробника «ТПК» з мінеральною ватою продаються приблизно по 999 грн, а в інших державних замовників — у кілька разів дешевше. Алюмінієві композитні панелі KMD VF 250 заклали по 7 507 грн за квадратний метр, тоді як негорючі імпортні аналоги Alpolic коштують до 2 338 грн. Лише за цими позиціями орієнтовна переплата може сягати близько 12 млн грн.

Не менш суперечливо виглядає і стаття витрат на оплату праці. У кошторисі середньомісячна зарплата одного робітника з розрядом 3,8 становить 23 900 грн. Це більше за середню зарплату, що використовується для розрахунку пенсій, але водночас істотно нижче за реальну середню зарплату в будівельній галузі Рівного, яка, за ринковими оцінками, сягає близько 28 000 грн, а подекуди й 40 000 грн. Така різниця створює підґрунтя для непрозорих схем компенсації нестачі коштів — зокрема через виплату зарплат «у конвертах» за рахунок маржі, закладеної у завищені ціни на будматеріали. За оцінками, потенційна «діра» за цією статтею може становити близько 17 млн грн.

На тлі повномасштабної війни та гострої потреби у якісній реабілітації для поранених військових і ВПО історія з клеванським госпіталем виглядає особливо цинічною. Мільярдні бюджети, відсутність конкуренції, астрономічні ціни й сумнівна економіка проєкту ставлять питання не лише до підрядника, а й до замовника та контролюючих органів. Адже кожна гривня, «розчинена» у таких схемах, — це втрачені можливості для тих, заради кого ці об’єкти формально будуються.

Після звільнення з посади заступника директора Бюро економічної безпеки України Віталій Гагач залишився власником значних фінансових ресурсів, що привернуло увагу до змісту його електронної декларації. Опубліковані відомості демонструють суттєві доходи та заощадження, водночас у документі відсутня інформація про дружину та її майно, що ускладнює всебічний аналіз фінансового стану родини колишнього високопосадовця.

Згідно з декларацією, напередодні звільнення Гагач отримав у Бюро економічної безпеки заробітну плату в розмірі 815 тисяч гривень. Окрім офіційних доходів від державної служби, він задекларував майже 4 мільйони гривень, отриманих від продажу автомобіля, покупцем якого зазначено Костянтина Кучера. Така сума одноразового доходу стала одним із ключових елементів декларації та викликала запитання щодо структури особистих активів посадовця.

У власності Віталія Гагача перебувають дві земельні ділянки по 10 соток під Києвом, кожна з яких оцінена у 2,776 мільйона гривень. На цих ділянках будується житловий будинок площею 291 квадратний метр. Також він орендує квартиру в Києві.

Окремо в декларації вказано витрати на оренду житла для дітей. Син Данило проживає в орендованій квартирі в Мадриді, а донька Катерина — у Франції разом із бабусею. Таким чином, частина родини постійно мешкає за кордоном.

Що стосується транспорту, Гагач задекларував Toyota Camry Hybrid та квадроцикл BRP Can-Am. Також він користувався автомобілем Toyota Land Cruiser, який оформлений на іншу особу.

Водночас у декларації відсутні будь-які дані про Наталію Гагач (Марчук), яку вважають його дружиною. Її майно та можливі доходи не відображені у звітності, що може свідчити про приховування активів від обов’язкового декларування та викликає додаткові запитання щодо прозорості фінансового стану родини ексзаступника директора БЕБ.