Петро Порошенко спробував уникнути конфіскації акцій телеканалів через передачу їх журналістам, але вирішив забрати назад

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування та скерувало до суду обвинувальний акт щодо колишнього співробітника правоохоронних органів із Запоріжжя. Слідство встановило, що він організував незаконну діяльність, пов’язану з переправленням дезертирів та чоловіків призовного віку через українсько-молдовський кордон. За інформацією ДБР, фігурант стягав із клієнтів від 2 до 6 тисяч доларів за “послуги супроводу”.

Свою протиправну схему він реалізовував через соціальні мережі, створивши фейковий профіль, під виглядом якого пропонував допомогу у перетині державного кордону. Для зв’язку з клієнтами вказував власний номер телефону. Потенційних “клієнтів” він переконував, що завдяки службовому посвідченню зможе безперешкодно проходити блокпости, а фактичний перетин кордону люди мали здійснювати самостійно.

У вересні 2025 року чоловік погодився перевезти військовослужбовця з Нікополя, який самовільно залишив частину. Щоб уникнути контролю, взяв лікарняний і разом із дезертиром вирушив до Одещини. “Перевізника” затримали ДБР спільно з СБУ та Держприкордонслужбою після отримання понад 2,2 тис. доларів США — за кілька кілометрів до кордону з Молдовою.

Після викриття його звільнили зі служби. Колишньому поліцейському інкримінують сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон, учинене службовою особою з корисливих мотивів (ч. 3 ст. 332 ККУ), а також пособництво у дезертирстві (ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 ККУ). Санкції статей передбачають до 12 років позбавлення волі. Процесуальне керівництво здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.

Поки уряд готує нові тарифи та оновлені правила енергетичного ринку на 2026 рік, у центрі уваги опинилося державне підприємство ПАТ «Центренерго». Знову спалахнули сумніви щодо прозорості його контрактів із приватними постачальниками вугілля. За даними з відкритих джерел і численних скарг, компанія здійснила масштабні авансові платежі, які не були забезпечені реальними поставками або не відповідали заявленій якості палива.

Найбільше запитань викликають угоди з фірмами «Теплосфера ЮА» та «Енерго Ресурс Груп». Саме ці компанії, за повідомленнями ЗМІ, могли бути залучені до схем, у яких державні кошти опинилися заблокованими без підтвердженого товару. Частина інформації вже має документальне підтвердження — у судових реєстрах з’явилися відповідні записи, що вказують на фінансові порушення та спроби сторін уникнути відповідальності. Інша частина тверджень залишається на рівні журналістських розслідувань і наразі очікує офіційної перевірки з боку контролюючих органів.

Окремо у публікаціях згадуються поставки через «Енерго Ресурс Груп» на суми понад 1–1,5 млрд грн із переважними авансовими платежами та сумнівним підтвердженням походження вугілля. Частина локацій заявлених «виробничих баз» — у зоні бойових дій, де вони фактично не функціонують. Ці дані наразі публікують низка медіа й розслідувальних майданчиків; вони потребують офіційної верифікації. Разом із тим реєстрові дані про саму компанію та зміни її бенефіціарів — відкриті в держреєстрах.

ПАТ «Центренерго» вже не вперше опиняється у фокусі антикорупційних органів через закупівлі палива й матеріалів. НАБУ і САП раніше завершували розслідування щодо епізодів із завданням збитків компанії, а справи передавалися до суду; у медіа неодноразово піднімали тему завищення цін і змови постачальників. Це підкреслює, що будь-які нові сигнали за участі компанії мають перевірятися негайно й публічно.

Станом на 2025 рік профільне відомство очолює Світлана Гринчук. У публікаціях і скаргах її називають політичним «даху­ванням» для спірних контрактів «Центренерго». Наразі це — звинувачення, що потребують офіційної перевірки; відкритих рішень суду чи процесуальних рішень правоохоронців саме щодо цих тверджень у публічному доступі не виявлено. Міністерство енергетики та «Центренерго» мають надати розгорнуті пояснення щодо авансів, контролю якості й повернення коштів у випадку зриву постачань.

Що має зробити держава зараз. По-перше, провести аудит усіх авансових контрактів із вугіллям у 2024–2025 роках і оприлюднити результати з помісячною динамікою поставок та актами приймання. По-друге, забезпечити регресні позови «Центренерго» до контрагентів у разі невиконання договорів і зафіксувати рух коштів на етапі передплати. По-третє, зобов’язати держкомпанію перейти на модель мінімальних авансів з поетапною оплатою «по факту», а не за гарантійними листами. Нарешті, потрібен публічний звіт Міненерго про контроль якості палива на ТЕС, із розбивкою по шахтах і збагачувальних фабриках — це зменшить простір для «рядівки» під виглядом «кондиційного» вугілля й зносу обладнання на ТЕЦ (проблема, про яку ринок говорить роками).

Історія з «Теплосферою ЮА» вже має сліди у судах і реєстрах. Історії навколо «Енерго Ресурс Груп» — гучні за масштабом, але для суспільної довіри критично потрібні офіційні процесуальні дії й прозоре інформування. Якщо «вугілля» існувало лише на папері, гроші мають повернутися до бюджету, а посадові рішення — отримати належну правову оцінку.

Дружина відомого телеведучого Тімура Мірошниченка, адвокатка Інна Мірошниченко, поділилася зворушливою історією про перший заробіток своїх дітей, що вразила її шанувальників. Діти Інни і Тімура — 7-річна донька Мія та 5-річний син Марко — вперше стали учасниками рекламних зйомок і отримали свої перші гонорари. Для батьків це був особливий момент, адже діти продемонстрували неабияку самостійність і відповідальність під час роботи, залишаючи своїх батьків лише на ролі супроводжуючих.

Інна розповіла, що все відбулося без її безпосередньої участі в процесі зйомок. Вона лише супроводжувала малечу на майданчик і спостерігала за їхньою працею. "Вони так чекали цієї можливості зніматися, і коли ми отримали гонорар за їхню роботу, це було справжнє свято для нас усіх. Вони не могли повірити, що за свою роботу отримали гроші, і після зйомок ми поїхали разом витрачати зароблене. Вони ніколи не були такими щасливими", — поділилася емоціями Інна.

Після зйомок сім’я вирушила до магазину іграшок, де діти вперше самостійно вирішували, як витратити свої гроші. За словами Інни, спостерігати за цим процесом було дуже цікаво: “Вони рахували, розпоряджалися, зважували, що купити — одне велике чи кілька маленьких. І навіть заклали в бюджет подарунки для брата Марселя та сестри Ангеліни”.

Інна також згадала, що свій перший заробіток отримала у 16 років, тому особливо радіє, що її діти вчаться цінувати гроші змалку.

Нагадаємо, що Тімур та Інна Мірошниченки виховують чотирьох дітей, двоє з яких — прийомні.

Попри масштабні потрясіння останніх років — пандемію COVID-19 та повномасштабну війну — українці зберігають високу мобільність і активність у подорожах за межі країни. За інформацією Державної прикордонної служби, у період із 2020 по дев’ять місяців 2025 року зафіксовано 104,97 мільйона перетинів державного кордону на виїзд із України. Цей показник свідчить про те, що, навіть в умовах обмежень, небезпеки та економічної нестабільності, українці продовжують активно переміщатися — як із трудових, так і з гуманітарних чи особистих причин.

Водночас за цей самий період в’їзд іноземців до України становив 16,91 мільйона випадків. Хоча ці цифри помітно нижчі за довоєнні рівні, вони демонструють поступове відновлення інтересу до України з боку іноземних громадян — як бізнесу, так і гуманітарних організацій чи дипломатичних місій.

Потік іноземців до України різко просів у 2022 році, але згодом почав відновлюватися. У 2020-му в’їздів іноземців було 3,39 млн, у 2021-му — 4,27 млн; у 2022-му показник впав до 2,31 млн, у 2023-му зріс до 2,45 млн, у 2024-му — до 2,55 млн, а за дев’ять місяців 2025-го — 1,94 млн. Це свідчить про поступове повернення ділової, гуманітарної та туристичної активності.

На запит щодо більш деталізованої статистики — зокрема про кількість виїздів чоловіків 15–25 років у 2022–2025 роках, а також про число іноземців, які перебували в Україні три місяці і більше, — у ДПСУ пояснили, що служба веде офіційний облік саме фактів перетину кордону. Показники, не передбачені формами державної звітності, у її базах не зберігаються. У відомстві підкреслюють: обсяг перетинів безпосередньо залежить від соціально-економічної та безпекової ситуації в країні.

Статистика демонструє: навіть у надскладні роки українці залишалися мобільними, а в’їзд іноземців після воєнного провалу поступово відновлюється. Детальніші портрети міграційних потоків вимагатимуть інтеграції даних інших держреєстрів — поза можливостями звичайної прикордонної статистики.

В Київській області зареєстровано спалах ентеровірусної інфекції, спричиненої вірусом Коксакі. За даними медичних установ, захворіли 13 дітей, з яких 12 уже успішно завершили лікування в стаціонарі та повністю одужали. Однак одна дитина досі перебуває в лікарні під постійним наглядом лікарів. Відзначається, що фахівці активно проводять епідеміологічне розслідування та вживають заходів для локалізації вогнища інфекції, щоб запобігти подальшому поширенню вірусу.

Лікарі підкреслюють, що в більшості випадків інфекція Коксакі протікає в легкій формі або навіть безсимптомно. Однак у деяких випадках захворювання може маскуватися під типові ознаки ГРВІ, зокрема лихоманку, біль у горлі, нежить, діарею та головний біль. Важливими симптомами є також висипка та водянисті пухирці, що можуть з’являтися в роті, на долонях і стопах.

Медики пояснюють, що вірус передається повітряно-крапельним шляхом, через контакт із зараженими поверхнями й немитими руками, а також через забруднену їжу чи воду; інкубаційний період зазвичай становить 3–6 днів. Тому головні заходи профілактики — ретельне миття рук, провітрювання приміщень, дезінфекція побутових поверхонь, окремі речі для хворого та при необхідності — ізоляція дитини від колективу до одужання.

У більшості випадків лікування симптоматичне: жарознижувальні, регідратація, анальгетики та спостереження педіатра; специфічної антивірусної терапії немає. Медики закликають батьків не займатися самолікуванням і при появі характерних висипів або загостренні стану негайно звертатися до лікаря, особливо якщо з’явилися сильний біль у грудях, задишка, сплутаність свідомості або висока температура, що не падає.

За інформацією Центру громадського здоров’я, наразі нових випадків у регіоні не виявлено, триває епідеміологічне розслідування, в закладах охорони здоров’я посилюють протиепідемічні заходи. Батькам радять уважно ставитися до стану дітей, особливо дошкільного віку, і дотримуватися правил гігієни у дитячих колективах.

У столиці України розслідувачі викрили масштабну схему розкрадання державних коштів, виділених на спорудження протирадіаційних укриттів у навчальних закладах. Йдеться про школи №186 на вулиці Сєченова та навчально-виховний комплекс №209 «Сузір’я» на Березняківській. Посадовці районних адміністрацій, за даними слідства, забезпечили перемогу у тендерах низці підконтрольних комерційних структур, після чого організували систему «відкатів» через фіктивні договори про надання послуг та постачання матеріалів.

Державні контракти отримали ПрАТ «Укратоменергобуд» і ТОВ «БК “Мега Стайл”». Загальна сума угод перевищувала півмільярда гривень, причому умови договорів були виписані так, щоб дозволити необґрунтоване підвищення вартості робіт і здійснювати виплати без підтвердження фактичного виконання. Як засвідчив аналіз технічної документації, частина коштів спрямовувалася на роботи, які або не проводилися взагалі, або виконувалися формально, без дотримання норм безпеки.

Формально міська влада затверджувала робочі проекти укриттів для школи №186 і оголошувала закупівлі для «Сузір’я», однак реальний зміст договорів і параметри робіт викликають запитання. За наявними документами, рішення про будівництво споруди подвійного призначення для школи №186 ухвалювали у 2024 році, а у 2024–2025 роках публікувалися тендери на зведення таких укриттів, що підтверджує офіційний статус проектів і масштаби фінансування.

Ключовий вузол претензій — відповідність нормам безпеки. Діючі ДБН для захисних споруд визначають мінімальні параметри міцності та геометрії конструкцій, які не можуть бути довільно «оптимізовані» під кошторис, зокрема щодо товщини захисних елементів, висоти приміщень і шляхів евакуації. У випадку зі шкільними об’єктами на Голосієво й Березняках виявлені відхилення несумісні з вимогами до протирадіаційних укриттів.

Окремо звертає на себе увагу історія підрядників. «Мега Стайл» уже потрапляла в поле зору аудиторів і журналістів через невідповідність кошторисів та завищення цін у інших закупівлях комунальних структур Києва, що ставить питання до доброчесності відбору і тут.

На тлі суми, що підбирається до 830 мільйонів гривень за двома проектами, найбільше обурює те, що «укриття» на папері в реальності можуть не захистити дітей. Без негайної експертизи проектних рішень і повної ревізії договорів ризики перетворяться на фактичну небезпеку.

У лютому 2025 року стало відомо про втечу з України Михайла Банка, колишнього керівника Державної екологічної інспекції в Закарпатській області. Журналіст Віталій Глагола повідомив, що Банку вдалося перетнути український кордон поза офіційними пунктами пропуску. Згідно з оприлюдненими даними, ексчиновник був затриманий на угорській території в селі Тисасентмартон, неподалік від українського прикордонного пункту Соловки. Після короткого затримання угорські правоохоронці відпустили його, і вже невдовзі Банка перебував на Кіпрі.

До моменту втечі, 10 лютого 2025 року, Михайло Банка пройшов медичну комісію в Ужгородському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, яка визнала його придатним до служби. Сам факт проходження цієї процедури підкреслює, що ексчиновник перебував у стані, що дозволяв виконання обов’язків військового або цивільного характеру за законом.

Водночас, окрім ухилення від мобілізації, у Михайла Банка були й інші причини для втечі. Ще у січні 2025 року правоохоронці провели у нього обшуки — як вдома, так і в офісах. Ці дії відбувалися в межах кримінального провадження щодо можливих зловживань службовим становищем, хабарництва та незаконного збагачення. За інформацією видання “Ужгород 24”, силовики вилучили документи, електронні носії та інші докази, які могли бути пов’язані з незаконним заволодінням майном.

Кримінальні епізоди, до яких може бути причетним Банк, охоплюють період його роботи в поліції та Держекоінспекції. Слідство ДБР встановлює, що колишній посадовець міг чинити тиск на підприємців і посадовців у Яремчі, що дозволило йому оформити на родичів і підставних осіб 26 земельних ділянок загальною площею понад 4,5 гектара.

Одним із найвідоміших кейсів, пов’язаних із Банком, є будівництво готелю Mirror Hotel у селі Поляниця біля Буковеля. Три ділянки площею 0,35 га, на яких зводиться комплекс, оформлені на його батька, депутата Василя Банка. Земля, де ведеться будівництво, належить до лісового фонду та фігурує у кримінальних справах про незаконну приватизацію. Mirror Hotel розрахований на 30 номерів, має SPA, басейн, спортзал і навіть вертолітний майданчик. Один квадратний метр продають по 3 500 доларів США.

За даними журналістських розслідувань, земельні ділянки в урочищі Вишня переводилися у приватну власність у 2013–2021 роках через підроблені документи, тиск на чиновників і підставних власників. У червні 2023 року суд дозволив ДБР провести огляд трьох ділянок, записаних на Василя Банка. Саме там триває будівництво Mirror Hotel.

Розслідування справи Банка триває вже четвертий рік, але офіційно підозру йому ще не оголосили. Тим часом родина намагається через суд зняти арешт із землі, де йде будівництво.

Активи родини Банків також викликають запитання. У власності або користуванні ексчиновника та його близьких — кілька будинків, квартир і земельних ділянок у Закарпатській області. Дружина, Власта Банк, володіє квартирою площею 147,7 м² в Ужгороді, кількома земельними ділянками та будинком у селі Оноківці. У родини також є Toyota Land Cruiser Prado 150 та Mercedes-Benz E220D, готівка в доларах і гривнях, а також банківські рахунки.

За 2024 рік Михайло Банк задекларував 193 тисячі гривень зарплати та 243 тисячі гривень пенсії. На тлі такого доходу задеклароване майно виглядає непропорційним, що лише посилює підозри у зловживаннях.

Поки ДБР і НАБУ продовжують розслідування, а Кіпр стає новим місцем перебування Банка, історія колишнього чиновника є ще одним свідченням того, як посадовці з доступом до державних ресурсів роками зловживали своїм становищем, а після викриття — безкарно залишали країну.