Під прицілом: внесення російських товарів до України через лінзу двох компаній

Національний банк України виступив із пропозицією щодо введення додаткових податків на непріоритетний імпорт, зокрема на іноземні онлайн-покупки та предмети розкоші. Цей крок має на меті зменшення дефіциту державного бюджету, який за дев’ять місяців 2025 року перевищив рекордну суму в 24,9 мільярда доларів. За словами представників регулятора, нові заходи дозволять не лише оптимізувати зовнішньоекономічну діяльність, а й сприятимуть стабільності фінансової системи країни.

У жовтневому інфляційному звіті НБУ зазначається, що нове оподаткування може охопити посилки з-за кордону вартістю до 150 євро, а також товари, які не мають критичного значення для економіки під час війни. Зокрема, йдеться про електромобілі, розкішні предмети, а також різноманітні споживчі товари, що використовуються в побуті. Така ініціатива повинна допомогти стримати зростання попиту на імпортовані товари та знизити тиск на валютний ринок.

У Нацбанку пояснюють, що подібні заходи покликані збалансувати державні фінанси, скоротити валютний тиск і підтримати макрофінансову стабільність країни. Попри це, в документі визнають: введення таких податків матиме певні негативні наслідки для економіки та споживачів, але вони будуть обмеженими й не вплинуть на обороноздатність держави.

«Доцільно запровадити оподаткування непріоритетного імпорту, в тому числі посилок, електромобілів та предметів розкоші. Це сприятиме зменшенню дефіциту поточного рахунку державного бюджету та підтриманню макрофінансової стабільності», — йдеться у звіті НБУ.

За словами економістів, пропозиція може стати чутливою для середнього класу, адже саме він найчастіше користується міжнародними онлайн-магазинами та замовляє товари до 150 євро. Водночас обкладання податком електромобілів може сповільнити темпи електрифікації транспорту в Україні, що суперечить раніше ухваленим державним стратегіям.

Наразі ініціатива Нацбанку перебуває на етапі обговорення, а для її реалізації необхідно внести зміни до чинного законодавства. Остаточне рішення щодо нових податків має ухвалити уряд спільно з Верховною Радою.

У 2024 році родина заступниці керівника Державної податкової служби у Тернополі Марії Мельник продемонструвала вражаючий фінансовий приріст, що викликає певні запитання щодо джерел цього достатку. Чоловік Марії Мельник став власником розкішного автомобіля Mercedes-Benz GLE 450D, ціна якого перевищує 5 мільйонів гривень. Цей покупок стає ще більш цікавим на фоні тих об'єктів нерухомості, які фігурують у деклараціях посадовиці.

Документи свідчать, що родина Мельник володіє значною кількістю нерухомості, яка охоплює як житлові, так і комерційні об'єкти по всій Україні. Власність родини включає квартири в таких містах, як Тернопіль, Львів, Вінниця, Київ і Могилів-Подільський. Це свідчить про не лише широкий географічний спектр, а й можливість фінансувати такі придбання на рівні, який не завжди співвідноситься з офіційними доходами.

Крім квартир, у декларації вказані два житлові будинки — у селах Васильків (Тернопільщина) та Попелюхи (Вінниччина), а також магазин площею 109 кв. м у Могилеві-Подільському, який чоловік Мельник придбав ще у 2008 році.

Родина володіє щонайменше чотирма великими земельними ділянками — двома у Тернопільській області (по 2,5 га кожна) та двома у Вінницькій області (понад 2 га кожна). Частину з них придбано ще у 2005–2009 роках за символічні 35–89 тисяч гривень.

Найгучнішою покупкою 2024 року став Mercedes-Benz GLE 450D — преміальний кросовер, який чоловік Марії Мельник придбав за понад 5,1 мільйона гривень. Для цього він узяв кредит у «Ощадбанку» на суму 2,9 мільйона гривень.Цікаво, що родина продала свій попередній автомобіль Hyundai Santa Fe 2017 року за 1,3 млн грн — хоча ринкова ціна таких авто нині коливається у межах 600–900 тисяч, що може свідчити про завищену оцінку.

За 2024 рік Марія Мельник задекларувала зарплату у 553 тисяч гривень і ще 35 тисяч від оренди майна. Її чоловік вказав 5,4 млн грн доходу від підприємницької діяльності, 44 тисячі пенсії та 1,3 млн грн від продажу рухомого майна.Подружжя також тримає чималі суми готівкою — Мельник має 540 тис. грн, а її чоловік — 2,6 млн грн. Обоє також задекларували по 89 тисяч гривень на банківських рахунках.

Попри офіційні доходи, рівень майнового стану родини Мельник викликає запитання — особливо у контексті купівлі дорогого автомобіля, квартир у новобудовах Києва та Львова й володіння великою кількістю землі.Експерти зазначають, що подібні декларації демонструють системну проблему непрозорості в податкових органах — коли рівень життя посадовців не відповідає офіційним доходам.

Втрати державного бюджету України від діяльності тіньової економіки у 2024 році досягли рекордних показників і оцінюються в межах 375–603 мільярдів гривень. Такі дані містяться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», яке підготували експерти «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи». Порівняно з 2023 роком, втрати державного бюджету зросли на 21,5–35 мільярдів гривень, що свідчить про системну проблему у сфері контролю за податковими надходженнями.

Основні чинники зростання тіньової економіки аналітики пов’язують із затягуванням реформ у ключових державних інституціях. Зокрема, мова йде про Бюро економічної безпеки, митницю та податкові органи, які не змогли належним чином оновити процедури контролю й ефективно боротися з ухиленням від сплати податків. Крім того, на активізацію тіньового бізнесу впливають слабкий правовий захист інвесторів, складність адміністративних процедур та недосконалість системи електронного документообігу.

Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

«Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.

Листопад 2025 року принесе низку суттєвих змін, які стосуються різних аспектів життя українців. Серед основних нововведень — зміни в процедурі оформлення відстрочки від мобілізації, початок опалювального сезону, обов'язкова ідентифікація для пенсіонерів і переселенців, а також завершення програми безкоштовного житла для біженців у Польщі.

Зміни в оформленні відстрочки від мобілізації З 1 листопада в Україні вступили в силу нові правила для оформлення відстрочки від мобілізації. Тепер громадянам, які потребують відстрочки, не потрібно особисто звертатися до територіальних центрів комплектування. Оформити відстрочку можна через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), що спрощує весь процес і дозволяє уникнути зайвих відвідувань державних установ. Це значно знижує навантаження на військові органи та робить процедуру зручнішою для громадян.

Усі види відстрочки продовжуватимуться автоматично, якщо інформація вже є в державних реєстрах. Користувачі отримають сповіщення у “Резерв+”. Водночас паперових документів тепер не видаватимуть — достатньо показати електронне підтвердження у застосунку.

Опалювальний сезон розпочнеться із затримкоюЧерез пошкодження енергетичної інфраструктури та нестачу ресурсів опалювальний сезон 2025 року почнеться пізніше, ніж зазвичай. У більшості регіонів тепло подадуть лише в листопаді, а в Києві запуск опалення можливий навіть у грудні.

Попри це, тарифи залишаються без змін. Вартість електроенергії для населення становитиме 4,32 грн за кВт·год, а для тих, хто споживає до 2000 кВт·год на місяць, діє пільгова ціна — 2,64 грн. Тарифи на газ і теплопостачання також фіксовані щонайменше до кінця квітня 2026 року.

Жителі прифронтових областей, які користуються пічним опаленням, можуть отримати допомогу на дрова від ООН. Частині сімей виплати надійдуть саме у листопаді.

Пенсії та ідентифікація отримувачів виплатІндексація пенсій у листопаді не передбачена. Водночас пенсіонери, яким виповнюється 70, 75 або 80 років, отримають додаткову доплату.

До кінця місяця потрібно пройти ідентифікацію всім пенсіонерам, переселенцям, особам з інвалідністю та малозабезпеченим сім’ям, які отримують державну допомогу. Якщо процедуру проігнорувати, виплати можуть бути призупинені.

Польща змінює правила допомоги українцямІз 1 листопада польський уряд завершує програму безкоштовного житла для українських переселенців. Надалі місця в центрах розміщення надаватимуть лише вразливим категоріям — пенсіонерам, людям з інвалідністю та багатодітним родинам. Інші українці оплачуватимуть житло самостійно. Водночас термін дії тимчасового захисту для українців продовжено до 4 березня 2026 року.

Виплати військовим після полонуВійськовослужбовці, які повернулися з російського полону, отримуватимуть допомогу на лікування — по 50 тисяч гривень щомісяця протягом усього періоду реабілітації. Виплати не передбачені, якщо військового підозрюють у злочинах.

Свята листопадаГоловним державним святом цього місяця стане День гідності та свободи 21 листопада. Серед інших дат — День інженерних військ і артилерії (3 листопада), Собор архістратига Михаїла (8 листопада), День студента (17 листопада), День десантно-штурмових військ (21 листопада) та Чорна п’ятниця (28 листопада).22 листопада Україна вшановуватиме пам’ять жертв Голодомору.

Поки уряд готує нові тарифи та оновлені правила енергетичного ринку на 2026 рік, у центрі уваги опинилося державне підприємство ПАТ «Центренерго». Знову спалахнули сумніви щодо прозорості його контрактів із приватними постачальниками вугілля. За даними з відкритих джерел і численних скарг, компанія здійснила масштабні авансові платежі, які не були забезпечені реальними поставками або не відповідали заявленій якості палива.

Найбільше запитань викликають угоди з фірмами «Теплосфера ЮА» та «Енерго Ресурс Груп». Саме ці компанії, за повідомленнями ЗМІ, могли бути залучені до схем, у яких державні кошти опинилися заблокованими без підтвердженого товару. Частина інформації вже має документальне підтвердження — у судових реєстрах з’явилися відповідні записи, що вказують на фінансові порушення та спроби сторін уникнути відповідальності. Інша частина тверджень залишається на рівні журналістських розслідувань і наразі очікує офіційної перевірки з боку контролюючих органів.

Окремо у публікаціях згадуються поставки через «Енерго Ресурс Груп» на суми понад 1–1,5 млрд грн із переважними авансовими платежами та сумнівним підтвердженням походження вугілля. Частина локацій заявлених «виробничих баз» — у зоні бойових дій, де вони фактично не функціонують. Ці дані наразі публікують низка медіа й розслідувальних майданчиків; вони потребують офіційної верифікації. Разом із тим реєстрові дані про саму компанію та зміни її бенефіціарів — відкриті в держреєстрах.

ПАТ «Центренерго» вже не вперше опиняється у фокусі антикорупційних органів через закупівлі палива й матеріалів. НАБУ і САП раніше завершували розслідування щодо епізодів із завданням збитків компанії, а справи передавалися до суду; у медіа неодноразово піднімали тему завищення цін і змови постачальників. Це підкреслює, що будь-які нові сигнали за участі компанії мають перевірятися негайно й публічно.

Станом на 2025 рік профільне відомство очолює Світлана Гринчук. У публікаціях і скаргах її називають політичним «даху­ванням» для спірних контрактів «Центренерго». Наразі це — звинувачення, що потребують офіційної перевірки; відкритих рішень суду чи процесуальних рішень правоохоронців саме щодо цих тверджень у публічному доступі не виявлено. Міністерство енергетики та «Центренерго» мають надати розгорнуті пояснення щодо авансів, контролю якості й повернення коштів у випадку зриву постачань.

Що має зробити держава зараз. По-перше, провести аудит усіх авансових контрактів із вугіллям у 2024–2025 роках і оприлюднити результати з помісячною динамікою поставок та актами приймання. По-друге, забезпечити регресні позови «Центренерго» до контрагентів у разі невиконання договорів і зафіксувати рух коштів на етапі передплати. По-третє, зобов’язати держкомпанію перейти на модель мінімальних авансів з поетапною оплатою «по факту», а не за гарантійними листами. Нарешті, потрібен публічний звіт Міненерго про контроль якості палива на ТЕС, із розбивкою по шахтах і збагачувальних фабриках — це зменшить простір для «рядівки» під виглядом «кондиційного» вугілля й зносу обладнання на ТЕЦ (проблема, про яку ринок говорить роками).

Історія з «Теплосферою ЮА» вже має сліди у судах і реєстрах. Історії навколо «Енерго Ресурс Груп» — гучні за масштабом, але для суспільної довіри критично потрібні офіційні процесуальні дії й прозоре інформування. Якщо «вугілля» існувало лише на папері, гроші мають повернутися до бюджету, а посадові рішення — отримати належну правову оцінку.

Комунальне підприємство «Головне управління комунального господарства» Вишневої міської ради без проведення публічних торгів замовило додаткові роботи консорціуму «Будівельно проєктний консорціум» на суму майже 85 мільйонів гривень. Це значно збільшило загальну вартість реконструкції будівлі на вул. Святошинській, 11 у Вишневому, яка тепер сягнула 269 мільйонів гривень. Відповідна інформація стала доступною через систему «Прозорро».

Реконструкція цього об'єкта, колишнього кінотеатру, є частиною амбітного проєкту перетворення будівлі на багатофункціональну громадську споруду. У новому приміщенні планується створення центру надання адміністративних послуг, що дозволить зібрати важливі державні і муніципальні послуги в одному місці для зручності місцевих мешканців.

Проєкт має довгу та скандальну історію. Ще у 2023 році підряд на реконструкцію отримала компанія «Максима Буд» за 193 мільйони гривень, однак після публікації розслідування «Наших грошей» договір розірвали без оплати. У 2024 році тендер провели повторно — переможцем стало ТОВ «Нідком» із ціною 186 мільйонів гривень, але і цей договір згодом анулювали без пояснень.

У січні 2025 року новий контракт уклав консорціум «Будівельно проєктний консорціум» — уже за 184 мільйони гривень. Зниження вартості пояснювали заміною дорогих алюмінієвих вікон на дешевші металопластикові. Проте тепер, згідно з новими додатковими роботами, алюмінієві вікна знову повернули — за завищеними цінами.

Так, на віконні блоки з алюмінієвим профілем закладено майже 10 мільйонів гривень за ціною понад 23 тисячі гривень за квадратний метр, тоді як ринкова вартість аналогічних виробів на 38–80% нижча. Ймовірна переплата може сягати близько 4 мільйонів гривень. Також кошторис передбачає дорогі офісні перегородки, скляне огородження атріуму та експлуатацію дизельного генератора за завищеною ціною.

Директором КП є Руслан Лисенко, мером Вишневого — Ілля Діков. Сам «Будівельно проєктний консорціум» створили лише наприкінці 2024 року. Його очолює Ірина Восколович, а серед учасників — компанії «Оріон Білд», «Світ Лайн», «Інженерно монтажна компанія “Світ-Лайн”» та «АМК Інжиніринг». Всі вони пов’язані між собою через спільних засновників і вже отримали від цього ж замовника два підряди загальною вартістю понад 269 мільйонів гривень.