Підприємства та організації повторно перевірять на відповідність критеріям критичності для бронювання працівників

Колишній військовий прокурор Денис Чехунов опинився в центрі нового антикорупційного розслідування. Після багаторічної служби в органах прокуратури Чехунов виїхав до Словаччини, а журналістські та правоохоронні перевірки виявили значні активи його родини, що не були повністю відображені у офіційних деклараціях. За даними слідства, родина накопичила елітну нерухомість, сотні гектарів землі та чималі фінансові ресурси, а також створила розгалужену мережу бізнесів, діяльність яких не завжди відповідала законодавчим вимогам України.

Кар’єра Дениса Чехунова розпочалася на початку 2000-х років у прокуратурі Харківської області. Згодом він працював транспортним прокурором, а у 2015 році очолив управління процесуального керівництва головної військової прокуратури, де займався кримінальними справами високого рівня. Саме на посаді керівника цього підрозділу його дії та рішення почали привертати увагу громадськості та антикорупційних органів.

Однією з найбільш резонансних знахідок у деклараціях став елітний пентхаус у новобудові на Печерську, на вулиці Старонаводницькій, 4в. Офіційною власницею вказана мати прокурора — Ніна Чехунова. У 2014 році вона придбала квартиру площею 137 квадратних метрів за 4,1 мільйона гривень, а також паркомісце, що обійшлося у 284 тисячі. Сам прокурор отримав право користування цією нерухомістю і вніс її у свою декларацію.

У розпорядженні Чехунова також виявлено заміський маєток у селі Коротич під Харковом площею 515 квадратних метрів. Дружина прокурора, Каріна Решта, має власну квартиру в Харкові, але встановити її місце розташування не вдалося. Натомість у реєстрі знайдено нежитлові приміщення загальною площею 9206 квадратних метрів, що раніше були оформлені на Каріну Решту та змінювали власників у 2017–2018 роках. Ці об’єкти мали бути задекларовані, адже на той момент вона ще залишалася власницею.

Чим займається дружина прокурора, яка декларувала високі доходи, але не вказала жодної компанії? Розслідування показало, що Каріна Решта була ФОПом, а також засновницею або співвласницею щонайменше п’яти компаній — від фермерського господарства «ІВОЛГА» до будівельної фірми «Лігабудсервіс» та агрофірми «Фауна». Участь у цих компаніях також брали родичі прокурора: мати, брат Валентин Чехунов та його син — Микола Чехунов, який сьогодні також працює у військовій прокуратурі.

Родина Чехунових володіє значним масивом нерухомості. Брат прокурора має два будинки в Харкові — один площею 169 квадратів, другий — понад 600. Батько чиновника володіє будинком у Коротичі площею 545 квадратних метрів і квартирою на 185 квадратів. У його декларації також зазначені два автомобілі Toyota Camry, один з яких був придбаний всього за 10 тисяч гривень, що викликає додаткові запитання. Заощадження батьків сягають 1,7 мільйона гривень та 96 тисяч доларів.

Мати прокурора є власницею цілої мережі підприємств — від мисливського господарства «Снайпер», яке орендує 4127 гектарів угідь, до компаній «Малюк 1», «Малюк 2», «Малюк 3», «НВН» та «Яруга 1». Масштаби бізнес-активів родини значно перевищують те, що офіційно декларував сам прокурор.

Після початку перевірок і журналістських розслідувань Денис Чехунов виїхав до Словаччини, де перебуває досі. Питання щодо повноти його декларацій, походження активів та можливого конфлікту інтересів залишаються відкритими — і, як очікується, стануть предметом уваги контролюючих органів.

У Хмельницькому правоохоронці викрили масштабну схему привласнення харчових продуктів, які були призначені для лікування та харчування військовослужбовців. Операцію провели спільно оперативники Національної поліції, військова контррозвідка СБУ та органи прокуратури. Про результати розслідування повідомили у поліції Хмельницької області.

У ході слідчих дій встановлено, що до оборудки була причетна організована група осіб із числа працівників медичного закладу. Ключову роль у схемі, за даними слідства, відігравали завідувач продовольчого складу та тимчасово виконуючий обов’язки начальника їдальні шпиталю. Саме вони мали доступ до документації, обліку та фактичного розподілу продуктів.

Натомість вилучені зі складу товари передавали цивільним водіям, які вивозили їх за межі шпиталю. Подальша реалізація відбувалася через дрібні місцеві магазини та підприємців.

Під час чергової спроби збуту — цього разу 150 кілограмів харчової продукції — трьох фігурантів затримали на місці. У межах кримінального провадження правоохоронці провели 14 санкціонованих обшуків. У ході слідчих дій було вилучено 16 000 доларів, 115 000 гривень, майже 1 000 євро, а також значну кількість продуктів і пакувальних матеріалів.

Затриманим повідомили про підозру за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна з використанням службового становища. Санкція статті передбачає від 5 до 8 років позбавлення волі.

Слідство триває. Правоохоронці встановлюють повне коло причетних осіб та перевіряють, чи могли фігуранти діяти за участі інших посадовців або посередників.

У Національній поліції України загострюється непублічне, але вкрай жорстке протистояння за контроль над Головним слідчим управлінням. За інформацією джерел, ця боротьба вже давно вийшла за межі кадрових перестановок і перетворилася на серйозне суперництво за доступ до фінансових ресурсів, які можуть сягати кількох мільйонів доларів щомісяця. Протилежні табори мають власне політичне прикриття, силові важелі та довгострокові плани впливу на ключові процеси в правоохоронній системі.

З одного боку протистояння опинився голова Національної поліції Іван Вигівський. Його стратегія зрозуміла: встановити повний управлінський контроль над ГСУ через призначення лояльного керівника. Йдеться про Дмитра Шумейка, якого вважають людиною з орбіти Вигівського, здатною гарантувати стабільність вертикалі управління та передбачуваність рішень у резонансних провадженнях. Для чинного керівника Нацполіції ГСУ є ключовим інструментом впливу як на внутрішні процеси в системі, так і на взаємодію з іншими силовими структурами.

Як повідомляють співрозмовники, причина конфлікту проста: Цуцкірідзе не підпорядковується Вигівському. Він контролює, які справи ГСУ отримує, які гальмує та які «монетизує» для Офісу. Щомісяця через його лінію формується фінансовий план для Банкової на 3 млн доларів, а все, що понад цю суму, залишається «на руках».

За словами джерел, Цуцкірідзе не грає власну гру — він технічний керівник, пов’язаний із рішеннями ОП. Навіть особисті деталі, як-от історія про його дружину Поліну, у системі розглядають як внутрішній мем. Водночас Вигівський блокує передачу найбільш прибуткових справ до ГСУ, залишаючи їх на рівні областей, де кошти можна контролювати без участі Офісу Президента.

Амбіції Вигівського ширші — він прагне повного контролю над ГСУ. Призначення Шумейка на керівну посаду дасть йому можливість напряму управляти резонансними провадженнями та отримувати частину фінансового потоку.

Експерти зазначають, що нинішня боротьба за ГСУ — це не питання реформи чи ефективності правоохоронних органів. Це конфлікт двох вертикалей впливу, де кримінальні справи перетворюються на товар, а посади — на інвестиції.

На сьогодні вирішується, хто стане фактичним господарем кримінальної юстиції в Україні — Офіс Президента через Цуцкірідзе чи Вигівський із Шумейком. Держава поки що не коментує цю внутрішню боротьбу.

За даними джерел видання 360ua.news, на завтрашній сесії Київської міської ради буде оголошено про призначення Мирослави Смирнової керівницею фракції політичної партії УДАР. Інсайдери зазначають, що це рішення виглядає логічним кроком у контексті підготовки до майбутніх виборів, оскільки ключові політичні діячі розставляють своїх людей на стратегічні позиції.

Джерела видання повідомляють, що призначення Смирнової пов’язане з близькістю політикині до Андрія Палатного, який, як очікується, активно готується до виборчої кампанії. Саме тому кадрове рішення виглядає як стратегічне зміцнення впливу в Київраді та забезпечення контролю над внутрішньофракційними процесами.

Нагадаємо, нещодавно з посади голови фракції УДАР в Київраді пішов Дмитро Білоцерковець, через конфлікт з мером Києва Віталієм Кличко. Ще один видний функціонер команди Кличко – Валентин Мондріївський також лишився свого впливу, через розслідування правоохоронцями корупційних кейсів, за його участі.

Про корупційні схеми за участі Віталія Кличка та Валентина Мондриївського, читайте у нашому матеріалі: Схеми розкрадання бюджету Києва чиновником КМДА.

У декларації заступника начальника одного з управлінь та керівника відділу озброєння поліції Харківської області Юрія Лукавенка відображені фінансові показники, які вже викликали зацікавлення громадськості. Попри відсутність у власності будь-якої нерухомості, поліцейський задекларував понад мільйон гривень готівкових коштів. Відповідні відомості містяться у його щорічній декларації про доходи та майновий стан, поданій за підсумками минулого року.

Згідно з оприлюдненими документами, загальний дохід посадовця за 2024 рік склав понад 647 тисяч гривень. Основну частину заробітку — більше ніж 577 тисяч гривень — він отримав у вигляді заробітної плати в Управлінні поліції охорони Луганської області, де раніше проходив службу. Додатково вказані виплати з Харківської поліції охорони у розмірі близько 35 тисяч гривень, а також понад 33 тисячі гривень, отримані в Головному управлінні Нацполіції Харківської області.

Попри значні суми, у графі «нерухоме майно» — порожньо. На двох його синів, Михайла та Максима, також не записано жодної власності. Сам Лукавенко зареєстрований у Харкові, але вже понад десять років має лише право реєстрації в гуртожитку Харківського авіаційного інституту, без права власності.

Фактичне місце проживання — квартира площею 33 квадратні метри, що належить громадянці Віталіні Сіваковій. Поліцейський проживає там із грудня 2024 року, тобто незадовго до подання декларації.

Ще одна деталь: Лукавенко користується автомобілем Renault Duster 2020 року випуску, який йому не належить. Власником автівки є Валерій Скрильов, а користування відбувається на безоплатній основі.

Відсутність власного житла, значні обсяги готівки та безкоштовне користування транспортом ставлять питання щодо прозорості доходів, реальних умов проживання й можливих неформальних зв’язків поліцейського керівника.

У Дніпрі триває розслідування гучної корупційної справи, пов’язаної з начальницею одного з відділів Державної екологічної інспекції Лілією Чигриковою. Правоохоронці встановили, що посадовиця, яка офіційно отримувала близько 30 тисяч гривень на місяць, володіла готівкою та майном, вартість яких у багато разів перевищує її задекларовані доходи.

Під час обшуків у будинку Чигрикової слідчі знайшли кілька валіз, заповнених іноземною валютою: $880 тисячами та €210 тисячами. Окрім цього, серед вилученого майна — золоті інвестиційні монети, колекція дорогих годинників, ювелірні вироби преміальних брендів і цінні аксесуари, які за ринковою вартістю становлять значну суму. Усе це контрастує з офіційними деклараціями, де посадовиця вказувала скромні доходи та мінімальні активи.

За рішенням суду Чигрикову взяли під варту з можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень. Слідство розглядає версію незаконного збагачення та походження виявлених коштів. Офіційно пояснити джерела мільйонів вона не змогла, хоч у документах роками демонструвала життя на межі «мінімальної» зарплати.

Цей випадок вчергове оголює проблему глибоко вкоріненої корупції серед державних службовців. Посада екоінспектора, яка формально передбачає контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, стала інструментом особистого збагачення — і це не поодинокий прецедент. За словами експертів, саме екологічні інспекції є одними з найбільш корупційно вразливих структур через штрафні механізми, дозвільні функції та слабкий нагляд.

Ситуація з Чигриковою підкреслює масштаб проблеми: система, в якій державний службовець із зарплатою у кілька десятків тисяч гривень може накопичити мільйон доларів готівкою, свідчить про повну розбіжність між декларованими доходами та реальними потоками грошей. Коли подібні історії трапляються із завидною регулярністю, це вже не виняток — це ознака системної хвороби державних інституцій.

Суспільство знову отримало нагадування, що боротьба з корупцією — не формальність, а питання національної безпеки. Допоки державні органи залишаються джерелом тіньових прибутків, довіра до влади продовжуватиме падати, а подібні “мільйонери на мінімалку” будуть з’являтися знову і знову.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) направило до Офісу Генерального прокурора обґрунтований висновок щодо можливого незаконного збагачення державного інспектора митного поста «Тиса» Закарпатської митниці. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» із посиланням на дані агентства. Моніторинг способу життя посадовця, проведений НАЗК із залученням матеріалів Державного бюро розслідувань, виявив наявність майна та активів, чия вартість суттєво перевищує задекларовані доходи митника та членів його родини. Загальна сума невідповідності оцінюється більш ніж у 23 млн грн.

За результатами аналізу, в декларації та офіційних доходах посадовця не було зазначено низку значних активів, включно з нерухомістю та дороговартісними транспортними засобами. Такий розрив між задекларованими доходами та фактичною власністю свідчить про можливі порушення антикорупційного законодавства, що підлягають ретельній перевірці компетентними органами.

Центральним елементом схеми є земельна ділянка площею 1,6 тис. кв. м в Ужгороді, яку у 2022 році придбала мати посадовця за 40,1 тис. грн. Експертиза показала, що її ринкова вартість на момент придбання становила близько 1,8 млн грн.

У 2023 році на ділянці ввели в експлуатацію житловий будинок на 330 кв. м, у який заселилися сам митник із родиною. Його вартість перевищує 19 млн грн.

Батьки посадовця стверджують, що будували «власними силами» та заощадженнями, частково — за позичені кошти знайомих. Проте НАЗК вказує: жодна з позик не підтверджена документально та має ознаки фіктивності.

Наприкінці 2024 року дружина митника придбала SKODA KODIAQ 2024 року випуску за понад 1,9 млн грн, пояснивши покупку продажем попередніх авто. Аналіз, проведений НАЗК, встановив: офіційних доходів родини недостатньо, щоб покрити вартість елітного будинку, земельної ділянки та автомобіля.

Після початку перевірки ДБР і НАЗК у медіа з’явилася інформація, що митник на початку повномасштабної війни оформив фіктивну інвалідність, намагаючись уникнути мобілізації. Інвалідність згодом скасували, але посадовець подав до суду на МОЗ, вимагаючи відновлення пенсійних виплат.

Крім того, встановлено, що інспектор користувався державними номерними знаками «прикриття», які надаються лише співробітникам сектору безпеки, правоохоронцям або найвищим державним посадовцям, що перебувають під державною охороною.

Начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін оприлюднив декларацію, у якій відобразив доволі скромний перелік активів. У документі зазначено старий мінівен, кілька квартир, оформлених на його дружину, близько десяти тисяч доларів готівкових заощаджень та річний офіційний дохід у межах 1,72 мільйона гривень. Поява цих даних у відкритому доступі на порталі е-декларування викликала інтерес у суспільства, адже реальний обсяг задекларованого майна здається не надто значним з огляду на обсяг відповідальності, яку несе керівник міста, що пережило окупацію.

Беседін очолює Куп’янську МВА — орган управління, який став ключовим у відновленні життєдіяльності міста, де понад шість місяців тривали російські адміністративні та військові заходи. Після деокупації у вересні 2022 року адміністрація зіткнулася з масштабними завданнями: від відновлення критичної інфраструктури до координації гуманітарних програм і підтримки безпеки місцевих жителів у зоні постійних загроз. Роль керівника в таких умовах виходить далеко за межі стандартних управлінських обов’язків і потребує високого рівня прозорості, особливо в питаннях майна та доходів.

У декларації вказано, що родина мешкає в орендованій квартирі площею 62,5 квадратних метрів у Харкові, власником якої є третя особа. На дружину Наталію оформлено одразу кілька об’єктів нерухомості у Боровій: квартиру 52,9 м², придбану ще у 2017 році за 49,8 тисячі гривень, старішу квартиру, де вона володіє часткою, та земельну ділянку площею понад 10 соток. Сам Беседін нерухомості не декларує.

У переліку транспортних засобів чиновник вказав лише Volkswagen Sharan 2001 року, куплений у 2019 році за 47,6 тисячі гривень. Однак фактично він користується більш сучасним автомобілем — Nissan Qashqai 2013 року випуску, який належить його дружині та був придбаний у 2023 році за 172 тисячі гривень. Для порівняння, ринкова вартість таких авто у 2023 році становила від 9 до 13 тисяч доларів, тобто суттєво більше за вказану ціну.

Згідно з декларацією, у 2023 році Андрій Беседін отримав 1,72 мільйона гривень зарплати, тоді як дохід його дружини-медика становив 264,5 тисячі гривень. Готівкові заощадження чиновника обмежуються 10 тисячами доларів.

Попри те, що декларація не містить очевидних ознак надмірного збагачення, питання викликає різниця між ринковою та задекларованою вартістю автомобіля, яким фактично користується керівник МВА, а також загальна структура активів родини. У контексті роботи в регіоні, що пережив окупацію, пильна увага до прозорості чиновників стає необхідністю як для суспільства, так і для держави.