Підприємства та організації повторно перевірять на відповідність критеріям критичності для бронювання працівників

Порада не їсти після шостої вечора тривалий час сприймалася як беззаперечне правило для всіх, хто прагне схуднути. Її тиражували тренери, популярні блогери та навіть окремі медичні фахівці, подаючи як універсальний алгоритм контролю ваги. Проте сучасні наукові дослідження дедалі переконливіше свідчать: сувора заборона вечірньої їжі не лише не гарантує зниження ваги, а у деяких випадках може призвести до зворотного ефекту та погіршення метаболічних процесів.

Фахівці з Brigham and Women’s Hospital у Бостоні з’ясували, що сам час вечері не є ключовим чинником для зменшення маси тіла. Куди більше значення мають загальний режим харчування протягом доби, дотримання природних циркадних ритмів, фізична активність та індивідуальний гормональний фон. Дослідники підкреслюють: організм реагує насамперед на баланс спожитих і витрачених калорій, регулярність прийомів їжі та якість продуктів, а не на конкретну годину, коли людина сідає за стіл.

Пізня їжа справді здатна посилювати відчуття голоду наступного дня, але причина криється не в «магічній» годині. Вечеря в період, коли організм уже готується до сну, впливає на гормони ситості — лептин і грелін — що може зміщувати апетит.

Попри це, науковці підкреслюють: немає доказів, що саме 18:00 є критичною межею. Значно важливіше — не переїдати перед сном, уникати важких страв і підтримувати стабільний режим дня.

Дієтологи зазначають, що правило «не їсти після шостої» може бути шкідливим для людей зі зміщеним графіком, пізньою роботою або вечірніми тренуваннями. У таких випадках тривала перерва без їжі провокує зриви та неконтрольовані перекуси.

Сучасна рекомендація набагато простіша — вечеряти за дві–три години до сну й обирати легкі страви. Це допомагає підтримувати здорові циркадні ритми, нормальне травлення та рівень енергії.

Таким чином, заборона їсти після 18:00 — швидше популярний міф, ніж реальне правило. Експерти радять прислухатися до власного тіла і будувати режим харчування відповідно до індивідуальних потреб.

Генерал поліції Сергій Шайхет залишає посаду на тлі тривалої невизначеності щодо результатів службового розслідування, які досі не були оприлюднені. Повідомлення про його відставку з’явилося майже одразу після засідання Тимчасової слідчої комісії, що займається вивченням обставин так званих плівок Міндіча. У ході цього засідання особливу увагу привернув епізод, пов’язаний із діяльністю ТОВ «Сіт Сек’юріті» — компанії, що належить братові Ігоря Шайхета.

Компанія «Сіт Сек’юріті» виконувала функції інкасації коштів для АТ «Сенс Банк» (Sense Bank), а деталі її роботи привернули увагу не лише через родинні зв’язки, а й через збіг юридичних адрес. Встановлено, що місцезнаходження фірми повністю повторює адресу в Києві, де розташований «Завод Ізумруд» — підприємство, пов’язане з бізнесменом Тімуром Міндічем, центральною фігурою згаданого скандалу.

Під час засідання ТСК депутат Железняк поцікавився походженням значних сум готівки, вилучених у Міндіча під час обшуків. За повідомленнями, гроші були у фірмовій упаковці Федеральної резервної системи США, що може свідчити про їхнє легальне надходження в Україну через банківську систему або дипломатичну пошту.

Випадковість чи ні — вирішувати читачеві, проте відставка високопосадовця на фоні цих обставин привертає увагу суспільства.

Колишній віцепрем’єр-міністр України Павло Розенко різко відреагував на заплановану участь низки українських артистів у концерті “Єдиний квартал”, організованому студією “Квартал 95”. Причиною критики став нещодавній корупційний скандал довкола співвласника студії Тимура Міндіча. Політик наголосив, що артисти, беручи участь у заході та отримуючи гонорари, фактично заробляють на “крові і сліз українців”. Він також охарактеризував студію як частину політичного проєкту, що впливає на громадську думку і має неоднозначний суспільний резонанс.

У соціальних мережах Розенко опублікував афішу концерту, де були анонсовані виступи таких відомих виконавців, як Надя Дорофєєва, Monatik, Drevo, Позитив, Ірина Білик, Kola, а також гурти Kazka, “Антитіла” та хор “Гомін”. Політик закликав колег по сцені усвідомити суспільну відповідальність і ретельно зважувати наслідки участі у заходах, що можуть мати політичне або етичне забарвлення.

“Ви реально будете брати участь у цьому дійстві? Після того як ми всі побачили, на які корупційні кошти існує ця компашка ім. Міндіча. Ви не “поза політикою”! Ви берете від них гонорари, які в крові і сльозах українців! Не ганьбіться!” – написав Розенко, закликаючи артистів переглянути свою участь у концерті.

Після хвилі обурення, яку викликала афіша, хор “Гомін” публічно заявив, що відмовляється від участі в концерті “Єдиний квартал”. Про це також повідомив Павло Розенко, наголосивши, що колектив не буде співпрацювати зі студією “Квартал 95” у межах цього проєкту.

На тлі критики студія “Квартал 95” опублікувала заяву, у якій дистанціювалася від політичних звинувачень і корупційних підозр щодо свого співвласника. У дописі наголошується, що “Квартал 95” існує понад 20 років, створює гумористичний контент і підтримує моральний дух країни, продовжуючи працювати навіть у найскладніші часи. Студія заявила, що не має стосунку до бізнесів своїх акціонерів та до політичних процесів, а спроби втягнути її в політичну боротьбу назвала маніпуляцією.

У “Кварталі 95” також повідомили, що не відмовляються від запланованих концертів 6–7 грудня і мають намір “говорити з публікою через творчість і гумор”. Авторам заяви йдеться про готовність “захищати себе” і продовжувати роботу, попри критику на адресу студії та її співвласника.

У відповідь на заяву Розенко опублікував новий коментар, у якому назвав дивними спроби студії позиціонувати себе як “поза політикою”. Він нагадав, що “Квартал 95” роками жорстко критикував попередню владу, а після 2019 року вихідці студії та пов’язані з нею люди опинилися на ключових державних посадах – від президента до керівництва парламенту та силових структур. На думку Розенка, той факт, що “Квартал 95” не реагував на корупційні скандали, зростання тарифів і бідність людей, але продовжував висміювати “неугодних”, демонструє політичну заангажованість проєкту.

Окремим тлом до конфлікту стала резонансна справа НАБУ і САП щодо корупції в енергетиці, де Тимур Міндіч фігурує як один із ключових підозрюваних. Детективи НАБУ провели обшуки у співвласника студії, а ЗМІ з посиланням на джерела повідомили, що він виїхав з України за кілька годин до слідчих дій, скориставшись сервісом преміум-перевезень. Антикорупційні органи заявили, що йдеться про “високорівневу злочинну організацію”, яка впливала на стратегічні підприємства, зокрема “Енергоатом”.

На цьому тлі участь відомих артистів у проєкті “Єдиний квартал” стала предметом публічної дискусії. Частина аудиторії вимагає від зірок чіткої позиції щодо співпраці зі студією, пов’язаною з фігурантом корупційної справи. Інші наголошують, що концерти “Кварталу 95” лишаються для багатьох формою емоційної підтримки під час війни, а самі артисти мають право на творчі колаборації.

Самі учасники афіші поки утримуються від гучних публічних коментарів щодо своєї участі в “Єдиному кварталі”. Водночас історія з відмовою хору “Гомін” і взаємними заявами Павла Розенка та “Кварталу 95” свідчить, що скандал навколо концерту може лише наростати, стаючи частиною ширшої дискусії про відповідальність бізнесу, шоу-бізнесу та медіа під час великої війни.

20 листопада 2025 року стало для України датою, що поєднала державні нововведення, міжнародну символіку та давні народні уявлення. Саме цього дня в країні вперше офіційно відзначають оновлений День захисту дітей, який відтепер перенесено з 1 червня на листопад. Рішення про зміну дати ухвалено для того, щоб узгодити українське свято з Міжнародним днем дитини, встановленим Організацією Об’єднаних Націй. Відповідний указ був підписаний президентом Володимиром Зеленським, закріпивши прагнення України до гармонізації з міжнародними гуманітарними стандартами.

Оновлене свято підкреслює важливість захисту прав і добробуту дітей не лише у форматі літніх заходів, а як постійного суспільного пріоритету. У багатьох регіонах країни цього дня проходять тематичні дискусії, благодійні ініціативи, освітні зустрічі та культурні події, спрямовані на підтримку дітей, особливо тих, хто постраждав від війни. Органи місцевої влади, громадські організації та міжнародні партнери об’єднують зусилля, щоб привернути увагу до питань дитячої безпеки, захисту прав, психологічної підтримки й доступу до освіти.

Відтепер щороку 20 листопада в Україні відзначається День захисту дітей. Саме цієї дати світова спільнота вшановує права дитини та нагадує про необхідність захисту наймолодших громадян. Тепер українське свято офіційно перенесене на один день із міжнародним, тож вітати хлопчиків і дівчаток треба 20 листопада.

Також цього дня за новим стилем вшановують архієпископа Прокла Константинопольського та святого Григорія Декаполіта.За старим церковним календарем 20 листопада — це день праведного Феодота Анкірського, покровителя творчості та ручної праці.

На міжнародному рівні нинішня дата також багата на події:

Міжнародний день дитини — головне дитяче свято, яке відзначає ООН.

День індустріалізації Африки — нагадування про економічний розвиток континенту.

Всесвітній день філософії — вшанування науки, що формує основи моралі та суспільного мислення.

Всесвітній день відмови від куріння,

День книги рекордів Гіннеса,

День педіатра,

День пам’яті жертв трансфобії.

У давнину вважалося, що до цієї дати встановлюються перші стійкі морози. Народні прикмети говорять:

ожеледиця віщує довгі морози;

перший сніг — ознака завершення тепла;

поява снігурів — остаточне встановлення зими;

ранковий туман — до потепління.

За повір’ями, 20 листопада сприятливе для прибирання та позбавлення від зайвих речей. Раніше вважали, що речі, випрані та висушені цього дня, принесуть здоров’я. Також дата вважалася вдалою для купівель — нові речі довго служитимуть.

Оскільки дата пов’язана з вшануванням святого Прокла, у православній традиції цього дня моляться про примирення в родині та вирішення давніх конфліктів.

Сьогодні не можна сваритися, проявляти злість, кричати, брехати та перевантажувати себе справами. Народні звичаї радять також утриматися від рукоділля — інакше вироби вийдуть невдалими.

Начальник Уманського районного управління поліції Черкаської області Олександр Гнєдов опинився в центрі уваги після оприлюднення даних його майнової декларації, де вартість придбаної елітної нерухомості вказана у рази нижчою за реальну. Згідно з документами, полковник став власником двокімнатної квартири площею 61 квадратний метр у престижному житловому комплексі «Греків Ліс» 25 квітня 2023 року, зазначивши суму придбання лише 200 тисяч гривень. Така цифра викликала численні запитання, адже вона не відповідає навіть мінімальному рівню ринкових цін на аналогічне житло.

На момент укладення угоди реальна вартість квартири в цьому комплексі становила близько двох мільйонів гривень. Це десятикратна різниця між задекларованою та ринковою ціною, що може свідчити про намагання приховати реальний обсяг витрат або джерело коштів. У листопаді 2025 року ситуація виглядає ще контрастніше: схожі за площею та плануванням квартири в «Грековому Лісі» оцінюються приблизно у 71 тисячу доларів, що підтверджує стабільно високу ціну на нерухомість у цьому комплексі та робить задекларовану суму ще більш нелогічною.

Крім того, Гнєдов зазначив у декларації придбання нежитлового приміщення площею 1,7 кв. м вартістю близько 7 тисяч гривень. Втім, таких приміщень у ЖК немає, тому це може бути помилкою в декларації.

Сам Гнєдов зареєстрований у Чорноморську, але фактично проживає в Умані, де очолює районне управління поліції. Його дружина Олена Павлівна та доньки Владислава і Милана також зареєстровані у Чорноморську.

Офіцер поліції задекларував річний дохід у 696 тисяч гривень та близько 26 тисяч гривень субсидій і соціальних виплат. Разом із тим, він тримає готівкою 600 тисяч гривень та 10 тисяч доларів, а його дружина — ще 367 тисяч гривень. Загалом родина має понад 1,4 мільйона гривень готівкою в еквіваленті.

Майно родини розташоване у трьох регіонах України. Дві квартири та земельна ділянка залишилися на окупованій території Донецької області (смт Новий Світ та село Мар’янівка). Ще одна квартира площею 78 кв. м у Чорноморську належить дружині. Єдиний автомобіль у родині — Toyota Corolla 2019 року — зареєстрований на дружину, проте начальник поліції має право ним користуватися.

Такий розрив між офіційними доходами та вартістю майна викликає питання щодо прозорості декларування та реальних фінансових можливостей високопоставленого поліцейського.

Геннадій Новіков за короткий час перетворився на одну з найвпливовіших постатей українського грального сектору, хоча офіційно майже не бере участі в політичних процесах. Після призначення керівником державного підприємства «ПлейСіті» — структури, яку презентували як сучасний і прозорий механізм заміни ліквідованої КРАІЛ, — він отримав важелі управління над фінансовими потоками, що вимірюються мільярдами. Попри стартові обіцянки реформування, відкритості та протидії тіньовим схемам, дедалі більше спостерігачів відзначають повторення знайомих тенденцій: гучні проєкти, які не мають реального наповнення, та демонстративна боротьба з «нелегалами», що на практиці зводиться до точкових, але не системних дій.

Образ «нової прозорості» швидко почав втрачати переконливість, коли на поверхню вийшли передумови до конфлікту інтересів й ознаки політичної залежності. Попри скромну декларацію, Новіков вирізняється способом життя, який годі пояснити офіційними доходами: дорогі автомобілі, використання VIP-сервісів та участь у подіях, де присутні представники політичних угруповань, пов’язаних із Мінцифри та впливовими бізнес-колами Одещини. Такі зв’язки стали предметом уваги експертів, які наголошують, що саме через них гральна сфера може залишатися інструментом тиску та заробітку для вузького кола бенефіціарів.

При цьому саме через Новікова зійшлися зв’язки керівництва Мінцифри та одеських політичних груп. Його дружина, Іуліанія Мушурова, працює в Мінцифрі і раніше була залучена до розробки проєкту «Дія.City». Це пояснює, чому саме Новіков отримав посаду людини, яка де-факто контролює найбільш грошонасичений сегмент державного ринку – азартні ігри в онлайні.

Перші реальні кроки «ПлейСіті» за керівництва Новікова показали, що мова йде не про очищення ринку, а про концентрацію впливу. Підприємство публічно звітує про «масові обмеження доступу» до нелегальних сайтів, але технічні перевірки демонструють інше: такі платформи, як 1win, Parik24 та десятки інших ресурсів, продовжують працювати практично без перешкод.

Застосоване DNS-блокування легко обходиться за лічені хвилини через VPN або зміну DNS на Google чи інші публічні сервіси. Жодних системних інструментів – IP-блокування, відлов і закриття дзеркал, комплексної взаємодії з провайдерами – не впроваджується. На папері фіксується «активна боротьба», у реальності – повна імітація, яка дозволяє нелегальним гравцям ринку й далі заробляти.

Біографія Новікова та його майновий «профіль» лише підсилюють підозри у конфлікті інтересів. Він народився в Криму, його батьки досі живуть на окупованому півострові й мають російські паспорти. Сам Новіков і його дружина зареєстровані в Одесі, але фактично користуються нерухомістю та автомобілями, оформленими на інших осіб. Йдеться про приватний будинок в Одесі, квартири в Києві та Одесі, а також авто класу преміум – Lexus та Acura.

У декларації – нулі, на практиці – стандартний набір ознак забезпеченого чиновника з доступом до ресурсів. Такий розрив між офіційними даними і реальним стилем життя є класичною ознакою тіньового збагачення та використання підставних власників для маскування майна.

Окремий блок питань викликають бізнес-зв’язки Новікова. Він має прямі контакти з бізнес-структурами, пов’язаними з екскерівником Мінцифри Олександром Борняковим. Зокрема, Новіков інвестував у компанію «Інжур» через інвестиційні сертифікати. Це створює очевидний конфлікт інтересів: посадовець, який контролює ринок цифрових і азартних сервісів, одночасно має приватні фінансові інтереси у пов’язаних сферах.

У підсумку, фігура Новікова виглядає не як «сторожовий пес» держави на гральному ринку, а як людина, для якої регуляторний інструментарій – це важіль впливу на потоки, а не механізм захисту суспільних інтересів.

Фактично «ПлейСіті» за Новікова перетворюється на власну вертикаль впливу. Замість реальних кроків із детінізації – формальні звіти, замість ефективного блокування нелегальних казино – показушні обмеження, які легко обходяться, замість прозорих правил гри – концентрований контроль над мільярдними потоками у руках чиновника з порожньою декларацією та непрозорими зв’язками.

Для держави це означає, що ринок азартних ігор і далі живе за законами тіньового капіталізму: формально існує регулятор, а реально – «тіньовий регулятор» у вигляді Геннадія Новікова та пов’язаних із ним політичних і бізнес-груп.

Напередодні традиційного новорічного концерту студії “Квартал 95” стало відомо про хвилю відмов від участі серед провідних артистів. Причиною стали обставини навколо співвласника студії Тімура Міндіча, який наразі перебуває у центрі великого корупційного скандалу, пов’язаного з державною компанією “Енергоатом”. Скандал охопив суспільство, викликавши занепокоєння серед творчих колег і змусив багатьох з них дистанціюватися від проєкту.

Серед перших, хто відкрито відмовився, була популярна співачка Kola, яка заявила, що не готова асоціювати себе з проєктом у такій ситуації. Після цього аналогічні заяви зробили львівський хор “Гомін” та співачка Надя Дорофєєва, підтвердивши свій намір не брати участі у концертах, запланованих на 6-7 грудня. Вони підкреслили, що рішення продиктоване не лише етичними міркуваннями, а й бажанням уникнути репутаційних ризиків, пов’язаних із корупційним скандалом.

Після перших відмов студія оновила афішу концерту, прибравши згадки про всіх артистів, щоб не створювати їм “інформаційний тиск”. На сайтах квиткових операторів збереглася інформація про склад учасників.

Колишній віцепрем’єр Павло Розенко публічно закликав артистів не брати участі у концерті, підкресливши, що гонорари студії надходять “з коштів, які спричинили страждання українців”. Студія у відповідь заявила, що не дозволить втягувати себе в політичні ігри та наголосила, що події навколо Міндіча не стосуються роботи команди та творчості.

“Квартал 95” також зазначив, що продовжить свою діяльність і на концерті глядачі побачать позицію студії, висловлену мовою творчості та гумору. Попри скандал, квитки на два новорічні концерти у Палаці “Україна” активно продаються.

Студія “Квартал 95” була заснована Володимиром Зеленським до його президентства і регулярно потрапляла у скандали через гострий гумор. Однак тепер ситуація відрізняється тим, що причиною відмов артистів стали не жарти, а корупційний скандал серед акціонерів студії.

Закарпаття в 2024 році стало яскравим прикладом того, як одна з найбагатших природних галузей, лісова, приносить бюджету лише крихти, у той час як тіньові заробітки обчислюються мільярдами. За офіційними даними, в області протягом року було вирубано близько 700 тисяч кубометрів лісу — це приблизно 400 тисяч дерев. Більшість з них була перероблена на понад 200 місцевих пилорамах і в подальшому продана за кордон. Здавалося б, це має бути джерелом стабільних доходів для місцевих громад, економічного розвитку та поповнення державної скарбниці.

Однак реальність виглядає зовсім інакше. Попри масштабну лісозаготівлю, місцеві бюджети отримали лише 17 мільйонів гривень. Така сума вражає своєю скромністю на фоні величезних обсягів лісозаготівлі і тіньового обороту, який насправді значно більший. За оцінками експертів, більша частина лісу, що вирубується, йде через нелегальні канали, не потрапляючи до офіційної економіки. Внаслідок цього місцеві бюджети недоотримують мільярди гривень, які могли б стати основою для розвитку інфраструктури, соціальних програм чи підтримки місцевих ініціатив.

Цей дисбаланс оголює абсурдність системи: регіон, де ліс — основний природний ресурс, отримує від його експлуатації менше, ніж два заклади громадського харчування. І це при тому, що лісова галузь потенційно здатна стати одним із головних донорів держбюджету. За оцінками експертів, Україна щороку могла б отримувати до 880 мільярдів гривень доходу, що приблизно дорівнює вартості закупівлі понад 600 винищувачів F-16.

Однак реальні надходження виглядають жалюгідно: у 2022 році ліс дав державі лише 23,3 мільярда гривень, а решта коштів — за оцінками аналітиків, сотні мільярдів — осідають у тіньових схемах, які десятиліттями контролюють “лісові барони”.

У 2022 році держава створила єдиного оператора лісової галузі — ДП «Ліси України», до якого увійшли 158 лісгоспів та 9 регіональних офісів. Ідея центральної реформи полягала в боротьбі з хаосом, розпорошеними фінансовими потоками та корупційними практиками. Але на практиці «реформа» перетворилася на централізацію старих схем у нових руках.

Керівником новоствореного підприємства став Юрій Болоховець, якого раніше звільнили з Держлісагентства за фінансові порушення. Його призначення наробило шуму ще на старті — і недарма. Замість очищення галузі система отримала адміністратора, здатного звести всі тіньові потоки під єдиний дах.

За інформацією зсередини системи, саме під час керівництва Болоховця ліс остаточно перетворився на товар для корупційних оборудок.

Основні схеми виглядають так:

– під виглядом санітарних рубок вирубуються цілком здорові дерева;– деревину продають не напряму, а через фірми-прокладки, які штучно занижують реальну вартість;– після цього деревина “подорожує” через десятки приватних пилорам, де легалізуються обсяги та доходи;– зароблені гроші виводяться через публічні закупівлі та маніпуляції з договорами постачання.

Найбільші прибутки приховує ще один напрям — постачання деревини для оборонних споруд. Після початку повномасштабної війни ціни різко злетіли, і деревина продавалася за тарифами, що в рази перевищували ринкові. Саме тут і «осідали» найбільші гроші — не в бюджетах громад, а в кишенях наглядачів лісового бізнесу.

У результаті Закарпаття втрачає не просто гроші — воно втрачає можливість розвитку. Громади, на території яких ведеться масова вирубка, не отримують адекватних компенсацій, інфраструктура не розвивається, а лісові масиви деградують.

Натомість десятиріччями збагачуються ті самі люди, які й «реформують» галузь. Централізація лісгоспів у рамках «Лісів України» не зламала старі схеми — вона лише укрупнила їх і зробила ще менш прозорими.