Підприємства та організації повторно перевірять на відповідність критеріям критичності для бронювання працівників

Після оприлюднення так званих «плівок Міндіча», які містять інформацію про потенційні зв’язки фігурантів корупційних схем із представниками силових структур, реакція Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора залишилася фактично відсутньою. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА». Опубліковані записи містять детальні розмови, у яких фігуранти обговорюють вплив на правоохоронні органи, можливі незаконні вказівки та прямі контакти з посадовцями державних структур. Незважаючи на суспільний резонанс і очевидність потенційних порушень закону, ці дані не стали підставою для проведення службових перевірок чи розслідувань.

Аналітики зазначають, що подібна бездіяльність може свідчити про глибоке проникнення корупційних механізмів у державні інституції та формування серед чиновників відчуття безкарності. Наслідки ігнорування таких сигналів є багатогранними: від зниження довіри громадян до правоохоронних органів до підриву ефективності антикорупційної політики загалом. Ситуація підкреслює важливість прозорого контролю за діяльністю посадовців та невідкладного реагування на інформацію, яка прямо вказує на можливі зловживання владою.

Зокрема, Офіс Генерального прокурора не зареєстрував жодного кримінального провадження щодо інформації, оприлюдненої у записах, і не ініціював службового розслідування. Також прокуратура не зверталася до НАБУ та САП для уточнення деталей про керівника прокуратури, згаданого на плівках.

Не кращою виглядає і позиція ДБР. Попри інформацію про тісні зв’язки фігуранта схеми «Рокет» Ігоря Миронюка з представниками Бюро, а також дані про його можливі візити до установи та отримання відомостей про перебіг розслідувань, відсторонення співробітників не відбулося. Відомство заявило, що «не розуміє, про який вплив ідеться», і водночас продовжує «встановлювати» факти, згадані на записах.

Під час засідання Тимчасової слідчої комісії представники ДБР повідомили, що до перевірки можливого виконання незаконних вказівок залучили сімох слідчих. Однак жодних конкретних рішень або наслідків не послідувало.

Важливі деталі з «плівок» також свідчать, що учасники злочинної організації збирали інформацію як про керівників НАБУ, так і про рядових детективів. У цих «довідках» проглядається почерк правоохоронних органів, що могло б стати серйозною підставою для негайних перевірок.

Натомість обидва відомства фактично проігнорували дані, які потенційно свідчать про втручання у роботу силових структур і можливі системні зловживання

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили розслідування та передали до суду кримінальне провадження щодо колишнього заступника голови Харківської обласної ради Володимира Скоробагача. Йому інкримінують причетність до масштабних розкрадань у сфері енергетики в умовах воєнного стану — періоду, коли енергетична система країни переживала особливо важкі випробування.

За даними слідства, у 2022 році низка компаній, пов’язаних зі Скоробагачем, уклала угоди на закупівлю електроенергії, після чого значні суми були переказані через фінансові структури на рахунки підприємств, зареєстрованих у Болгарії. Такі операції, за версією правоохоронців, мали ознаки виведення коштів за кордон та були спрямовані на привласнення державних ресурсів.

Керівниця «Паверстоку» Ірина Хасьянова та колишня власниця «Оптима-Прайс» Яна Лаурінайчуте є партнерами родини Скоробагача в ряді комерційних проектів. Лаурінайчуте наразі мешкає в Дубаї та володіє інвестиційною компанією, а Вікторія Скоробагач, дружина ексчиновника, і діти родини перебувають у Європі та Лазуровому узбережжі.

Слідство також встановило зв’язки родини Скоробагача з діяльністю конвертаційних центрів та низкою юридичних осіб, які використовувалися для легалізації коштів. Дочка колишнього депутата Марія Скоробагач володіє великою кількістю земельних ділянок у Харківській області та навчалася у Лондоні.

Хоч Володимир Скоробагач заявив у соцмережах про готовність співпрацювати з правоохоронними органами, його нинішнє місце перебування – Лазурове узбережжя – ускладнює виконання правосуддя. Судовий розгляд справи має показати, чи понесе він відповідальність за масштабні розкрадання в енергетиці.

16 листопада для українців має особливе значення, адже цей день поєднує церковні традиції, народні звичаї та важливі міжнародні ініціативи. У християнському календарі згадують апостола й євангеліста Матвія — одного з найближчих учнів Христа, який залишив по собі глибоку духовну спадщину. У народних оберігах ця дата асоціюється з обережністю у фінансових рішеннях: вважається, що надмірні витрати чи ризикові покупки можуть мати небажані наслідки, тому краще зосередитися на розумному плануванні й поміркованості.

Окрім релігійних і народних традицій, 16 листопада привертає увагу до важливої соціальної теми. Починаючи з 2005 року, цього дня у світі відзначають Міжнародний день боротьби з анорексією. Хоча дата не має офіційного статусу, вона стала значущим приводом говорити про розлади харчової поведінки, які часто приховані від сторонніх очей. Такий день покликаний нагадати про ризики виснажливих дієт, тиск нереалістичних стандартів зовнішності та психологічні травми, що можуть виникати внаслідок постійного прагнення відповідати чужим очікуванням.

У цей же день ООН відзначає Міжнародний день толерантності. Він закликає суспільство до поваги й терпимості до інших людей – їхніх поглядів, культури, способу життя – та підкреслює важливість виховання толерантності з дитинства.

Крім того, 16 листопада у світі проводяться кілька тематичних дат, пов’язаних із культурою та побутом. Цього дня відзначають День ґудзиків, День танцю фламенко, День рукоділля, День ісландської мови. Також на третю неділю листопада припадає День пам’яті жертв ДТП – нагода вшанувати тих, чиє життя забрали аварії на дорогах, та нагадати про важливість дотримання правил безпеки.

У третю неділю листопада в Україні традиційно відзначають День працівників сільського господарства. Це професійне свято фермерів, аграріїв, працівників агрокомпаній та всіх, хто доглядає українську землю й забезпечує країну продовольством. Навіть під час війни, під обстрілами й у прифронтових районах, тисячі людей продовжують сіяти, збирати врожай та підтримувати продовольчу безпеку держави.

Ще одне важливе професійне свято 16 листопада – День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Привітання сьогодні приймають журналісти, теле- й радіоведучі, оператори, режисери, монтажери, інженери зв’язку, технічні фахівці та всі, хто забезпечує інформаційний простір країни й безперервну роботу медіа та комунікаційних мереж.

За новим стилем у православному календарі 16 листопада вшановують апостола й євангеліста Матвія. Він відомий як один із дванадцяти учнів Ісуса Христа та автор одного з чотирьох Євангелій. У церковній традиції Матвія вважають покровителем людей творчих професій і тих, хто пов’язаний із фінансами й обліком, тож до нього звертаються з молитвами про мудрість, розсудливість та успіх у справах.

У староцерковному календарі на цю дату припадає пам’ять мучеників Акепсима, Аіфала та багатьох інших християн, які постраждали за віру.

У народному календарі 16 листопада заведено було чекати перших по-справжньому зимових ознак – снігу та ожеледиці. Наші пращури уважно придивлялися до погоди й робили свої висновки:

казали, що якщо калюжі вкрилися льодом, «зима вже на порозі»;вірили, що коли синиці та горобці затихли й тримаються купи, скоро різко похолодає;якщо рибалка повертався без улову, це вважалося знаком до швидкого погіршення погоди;якщо зранку лягав туман, чекали потепління.

День вважався сприятливим для тихих домашніх занять: ходити в гості до рідних, займатися рукоділлям, лагодити одяг, робити консервацію на зиму, прибирати в хаті та в погребі. Оскільки триває Різдвяний піст, на столі мали бути лише пісні страви.

У народних уявленнях 16 листопада – невдалий день для великих фінансових операцій. Не радили давати чи брати в борг, починати торгівлю, робити дорогі покупки або перераховувати монети – вважалося, що це може «винести» гроші з хати.

Також під забороною були заздрість, зловживання алкоголем, лінь і помста. Вважалося, що негативні емоції, образи та сварки, допущені цього дня, можуть «затягнутися» надовго.

Економіст Тимофій Милованов, відомий своєю діяльністю в уряді та керівництвом у низці державних структур, опинився під пильною увагою через інформацію про значні виплати, отримані ним у вересні 2025 року від двох великих державних підприємств. Дані, які активно поширювалися у ЗМІ та соціальних мережах, викликали жваву дискусію про рівень винагороди менеджерів держсектору, справедливість таких сум та баланс між компетентністю фахівців і суспільним очікуванням прозорості.

За поширеними відомостями, мова йде про зарплати та бонуси, які разом сформували вражаючу суму. Для частини суспільства це стало аргументом, що державні компанії нібито залишаються територією надмірно високих окладів для топменеджерів, попри складну економічну ситуацію в країні. Інші ж наголошують, що такі виплати нерідко визначаються контрактами, затвердженими наглядовими радами, та мають на меті утримання компетентних управлінців, спроможних модернізувати державні підприємства й вивести їх на прибутковий шлях.

Зокрема, у НАЕК “Енергоатом” він отримав 352 000 гривень як член Наглядової ради компанії (виплата відбулась 10 жовтня). Додатково від акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість” (колишній “Укроборонпром”) Милованов отримав 290 000 гривень за членство у наглядовій раді.

Таким чином, за один місяць роботи у двох державних наглядових радах загальна сума виплат сягнула 642 000 гривень, що викликало резонанс серед громадськості та у медіа.

Новий комплексний аналіз, проведений фахівцями Центру досліджень психічного здоров’я Квінсленда, привернув увагу наукової спільноти та суспільства до можливого зв’язку між утриманням котів у домі та підвищеним ризиком розвитку розладів, пов’язаних із шизофренією. Дослідники узагальнили результати 44 років наукових праць, виконаних у 11 країнах, що дало змогу сформувати більш цілісне уявлення про взаємозв’язок між контактами з домашніми тваринами та психічним благополуччям.

Науковці звертають увагу, що одним із ключових факторів може бути паразит, здатний передаватися від котів людині за певних умов. Його наявність у середовищі проживання та можливий вплив на організм давно викликають наукові дискусії, але новий аналіз надав додаткові аргументи для подальших досліджень. Зокрема, підкреслюється, що контакт із тваринами в дитячому віці та спосіб догляду за домашніми улюбленцями можуть відігравати істотну роль у формуванні потенційних ризиків.

Потрапляючи в організм, паразит може проникати в центральну нервову систему та впливати на нейромедіатори, що пов’язують із змінами особистості, появою психотичних симптомів та підвищеним ризиком розвитку шизофренії.

Водночас дослідники наголошують, що наявність кота не є прямою причиною захворювання. Для остаточного підтвердження взаємозв’язку необхідні масштабні дослідження з репрезентативними вибірками, щоб точніше оцінити роль котів як потенційного фактора ризику психічних розладів.

За словами авторів дослідження, навіть після врахування додаткових чинників, у людей, які контактували з котами, ймовірність розвитку шизофренії була приблизно вдвічі вищою.

Солом’янський районний суд міста Києва ухвалив рішення, яким надано слідчому Служби безпеки України дозвіл на огляд приміщень ПрАТ «Телеканал Інтер», що знаходяться за адресою вулиця Дмитрівська, 30. Такий крок здійснено в межах кримінального провадження, у якому встановлюються обставини, пов’язані зі зміною структури власності одного з найбільших телевізійних мовників країни. Слідчі дії спрямовані на отримання матеріалів і документів, що можуть підтвердити або спростувати факти ймовірного підроблення юридичних паперів та можливого використання фінансових потоків у схемах, пов’язаних із підтримкою терористичної діяльності.

Згідно з матеріалами слідства, у межах цієї справи досліджується низка операцій, проведених у період зміни контролю над телеканалом. Експерти аналізують, чи відбувалося внесення неправдивих даних до офіційних реєстрів або службових документів, які могли стати підставою для формального оформлення нових власників. Окремою лінією перевірки є фінансові операції, що зацікавили правоохоронців через їхній обсяг, призначення та потенційний зв’язок із діяльністю структур, які перебувають під санкціями або мають ознаки причетності до фінансування тероризму.

Згідно з висновком експерта, підпис від імені колишнього власника каналу Ігоря Плужнікова на електрофотокопії довіреності від 23 травня 2005 року виконано не ним, а іншою особою. На підставі цієї довіреності за місяць до смерті Плужнікова відбулося відчуження акцій телеканалу на користь асоціації «Діловий світ», пов’язаної з Валерієм Хорошковським.

У 2015 році бізнесмен Дмитро Фірташ придбав 29% акцій «Інтера» у російського «Першого Каналу» за 100 мільйонів доларів. Оскільки ВАТ «Перший Канал» здійснює антиукраїнську діяльність, СБУ кваліфікує цю операцію як фінансування терористичної діяльності.

Статутний капітал та майно ПрАТ «Телеканал Інтер», включно з головним офісом площею понад 6 тисяч квадратних метрів, визнані речовими доказами у справі. Огляд приміщень необхідний для визначення оціночної вартості майна.

Наразі Фірташ є мажоритарним власником каналу – його частка акцій становить 59,5%. У травні 2023 року СБУ оголосила Фірташу та його топменеджерам підозру у привласненні державного газу на 18 мільярдів гривень, а активи на суму 7,4 мільярда гривень були заарештовані. З 2021 року на Фірташа діють персональні санкції в Україні, включаючи блокування активів.

У світському середовищі з новою силою спалахнули розмови про можливе відродження культового телепроєкту «Танці з зірками». Причиною хвилі обговорень став натяк Юрія Горбунова, продюсера й телеведучого, який у мережі не лише поділився сімейними фото, а й дав зрозуміти, що на телебаченні може готуватися щось особливе. Його слова стали приводом для палкої дискусії у свіжому випуску програми #ністиданісовісті, де цю тему докладно розглянули ведучі Євген Фешак, Артур Адамов та Наталія Тур.

У розмові, що переросла у живу суперечку про актуальність танцювального формату, Євген Фешак висловив переконання, що шоу має всі шанси повернутися на екрани. Він зазначив, що за роки відсутності «Танці з зірками» не втратили своєї ценності й залишаються впізнаваним брендом, який здатен знову об’єднати глядачів навколо яскравих постановок і щирих емоцій.

Колега Фешака, ведучий Артур Адамов, також поставився до ідеї скептично. Він нагадав, що навіть шоу «Голос» свого часу довелося переносити до Польщі через неможливість організувати безпечні прямі ефіри в Україні. За його словами, формат «Танців з зірками» теж прив’язаний до живих виступів і голосування в реальному часі, що суттєво ускладнює його реалізацію в нинішніх умовах.

Натомість Наталія Тур не погодилася з найжорсткішими закидами, які лунають щодо можливого відновлення проєкту. Вона нагадала, що попри війну в Україні вже виходять гумористичні й розважальні програми, а глядачам потрібні емоційні «вікна» для відпочинку та перезавантаження. На її думку, новий сезон «Танців з зірками» міг би бути побудований на більш ліричних, чуттєвих постановках, що відображають переживання людей у воєнний час, а не просто на класичній розвазі.

У підсумку ведучі зійшлися на тому, що, якби шоу й поверталося, воно мало б отримати чітку соціальну місію. Євген Фешак зазначив, що було б правильно, якби подібні великі проєкти поєднували розвагу з суспільно важливою метою — наприклад, збором коштів на підтримку ЗСУ, допомогу пораненим, переселенцям чи дітям, які постраждали від війни.

Поки що повернення «Танців з зірками» офіційно не анонсоване, але сама поява цієї теми в публічній дискусії та натяк Горбунова свідчать: українське телебачення поступово шукає баланс між воєнною реальністю й потребою глядачів у якісному емоційному відпочинку.

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області оприлюднило чергове роз’яснення щодо правил перерахунку пенсій для громадян, які після призначення виплат продовжують працювати. Ця процедура регулюється статтею 42 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та постановою правління Пенсійного фонду №10-1, що визначають критерії та алгоритм оновлення розміру пенсійних виплат.

Основна умова для проведення перерахунку полягає в тому, що пенсіонер має напрацювати щонайменше 24 місяці страхового стажу після отримання права на пенсію. Саме цей період дозволяє ініціювати оновлення виплат, що може позитивно позначитися на їхньому розмірі. У Пенсійному фонді наголошують, що перерахунок може здійснюватися з використанням двох можливих показників заробітку: або з тієї зарплати, яка була врахована під час первинного обчислення пенсії, або — за бажанням особи — з нового заробітку, який вона отримувала після виходу на пенсію.

Якщо ж працюючий пенсіонер не має 24 місяців страхового стажу після попереднього перерахунку, оновити пенсію він може не раніше ніж через два роки після попереднього призначення чи перерахунку.

У ПФУ нагадали, що місяць проведення перерахунку залежить від дати звернення. Якщо заява з усіма документами подана до 15 числа включно — перерахунок здійснюється з першого числа цього місяця. Якщо після 15-го — з першого числа наступного місяця.

Також працівники Пенсійного фонду щороку автоматично перераховують пенсію з 1 квітня тим, хто після призначення чи останнього перерахунку відпрацював 24 місяці страхового стажу або якщо минуло два роки, навіть за меншої кількості місяців стажу.

Водночас окремо зазначено, що перерахунок у зв’язку зі зростанням прожиткового мінімуму працюючим пенсіонерам здійснюється лише після їхнього звільнення.

Пенсійний фонд також наголосив на обов’язку пенсіонерів повідомляти про працевлаштування або звільнення, адже деякі надбавки та доплати призначаються виключно непрацюючим пенсіонерам. Наприклад, доплата тим, хто утримує дітей до 18 років.

У відомстві підкреслили, що жодних відрахувань із пенсії через те, що пенсіонер працює, закон не передбачає.