Підприємства та організації повторно перевірять на відповідність критеріям критичності для бронювання працівників

Миколаївська обласна військова адміністрація опинилася в центрі нової хвилі критики через непрозорий розподіл бюджетних коштів. Йдеться про 654 мільйони гривень, виділені на будівництво та реконструкцію тепломереж, які фактично виведено з-під публічного контролю під грифом «для службового користування». Таке рішення викликало занепокоєння серед експертів і громадськості, оскільки прозорість витрачання коштів державного бюджету є критично важливою, особливо під час воєнного стану.

Департамент капітального будівництва Миколаївської ОВА ухвалив засекретити не лише кошториси, а й повні тексти 19 договорів із підрядниками. Формальним поясненням стало посилання на можливу загрозу безпеці в умовах воєнного стану. Проте у відкритому доступі залишаються лише ціни на матеріали для робіт, що викликає додаткові питання щодо реальної вартості проєктів і контролю за їх виконанням.

Фактично під грифом «ДСП» опинилося не розташування тепломереж чи технічні рішення, а саме вартість труб, бетону та супутніх матеріалів. Це породжує обґрунтовані підозри, що справжньою метою секретності є приховування завищених цін і повторення вже знайомих для регіону схем.

Розподіл коштів відбувся без реальної конкуренції. Підряди отримали компанії, добре відомі в Миколаєві гучними скандалами минулих років.

Найбільший контракт — на 277 мільйонів гривень — дісталося ТОВ «Миколаївміськбуд», пов’язаному з бізнесменом Михайлом Жендубаєвим. Назва цієї компанії вже давно асоціюється з історіями про завищені ціни під час будівництва водогонів. Попри спроби правоохоронних органів оскаржувати попередні угоди, структури Жендубаєва почали масово змінювати власників, переписуючи бізнес на маловідомих осіб, що ускладнює подальші перевірки та доступ до фінансової документації.

Серед отримувачів бюджетних коштів також фігурує ТОВ ВКФ «Газводмонтаж», пов’язане з Костянтином Перігою. Компанія раніше вже брала участь у проєктах на магістральних мережах міста і також неодноразово опинялася в центрі критики через вартість робіт.

Окрему увагу привертає поява в переліку підрядників ТОВ «АБК “АРХСІТІ”» зі статутним капіталом усього тисяча гривень. Ця фірма вже фігурувала у кримінальній справі про оплату десятків мільйонів гривень за фактично неіснуючий понтонний міст. Тоді один із посадовців департаменту отримав реальний термін ув’язнення, але сама схема, схоже, не зникла. Тепер ця ж компанія отримала ще 73 мільйони гривень на об’єктах, інформація про які засекречена.

Поки виконувач обов’язків директора департаменту Андрій Грейц підписує документи про неможливість оприлюднення кошторисів через «загрозу безпеці», у публічному просторі залишається лише одне питання: від кого саме захищають ці дані — від ворога чи від мешканців області.

Коли бюджетні кошти мають непрозоре походження, договори закриті для громадського контролю, а підрядники мають скандальну або кримінальну репутацію, ризик повторення масштабних зловживань стає очевидним. У такій конфігурації фінал історії, як правило, далекий від обіцяного тепла в оселях миколаївців і значно ближчий до чергового розслідування після того, як кошти вже будуть освоєні.

Харчові обмеження, чи то через необхідність, чи з усвідомленого вибору, можуть мати значний вплив не лише на фізичне самопочуття, а й на психологічний стан людини. Дотримання певних правил харчування, відмова від звичних продуктів або навіть строгі дієти, що включають жорстке обмеження певних груп продуктів, часто призводять до змін не тільки в організмі, а й в емоційному стані. Психологи та фахівці з харчування вказують на те, що, хоча контроль за їжею може бути корисним у певних випадках, важливо бути уважним до тих ознак, коли такий контроль може переходити межі здорового і ставати небезпечним для психічного здоров’я.

Як зазначає клінічна психологиня Марі Ро, харчові обмеження можуть впливати на емоції та поведінкові реакції людини. У деяких випадках тривале обмеження або відмова від їжі, яка є важливою для балансу в організмі, може призвести до погіршення настрою, дратівливості, занепокоєння чи навіть депресії. Часто голод або незадоволення від обмежень в харчуванні супроводжуються змінами в емоційному тлі: сильний голод може викликати не лише фізичний дискомфорт, але й підвищену нервозність або агресивність. Це особливо стосується людей, які намагаються контролювати своє харчування на тлі стресу або емоційних проблем.

Одним із ключових механізмів взаємодії харчування та психіки є вісь «кишківник — мозок». Мікробіом кишківника продукує молекули, які впливають не лише на травлення, а й на імунну систему та діяльність нервових клітин. Порушення балансу мікрофлори, яке може виникати через хвороби, надмірне споживання переробленої їжі або прийом певних медикаментів, за даними досліджень, підвищує ризик розвитку тривожності та депресивних станів.

Мозок потребує регулярного надходження амінокислот, омега-3 жирних кислот, вітамінів групи B та антиоксидантів для синтезу нейромедіаторів — серотоніну, дофаміну та інших речовин, що відповідають за мотивацію, настрій і відчуття стабільності. Коли раціон бідний на ці компоненти, а основу харчування становлять так звані порожні калорії, нервова система працює в умовах постійного дефіциту. Це робить людину більш вразливою до стресу, емоційного вигорання та перепадів настрою.

Фахівці наголошують, що підтримати психологічний баланс допомагає різноманітний і гнучкий раціон. Додавання до щоденного меню клітковини, овочів, бобових і ферментованих продуктів сприяє зростанню різноманіття корисних бактерій у кишківнику та зниженню рівня запалення в організмі. У довгостроковій перспективі це пов’язано з кращою стресостійкістю, яснішим мисленням і більш стабільним емоційним станом.

Експерти підкреслюють: харчові обмеження не мають перетворюватися на джерело постійної напруги, провини чи страху. Якщо контроль за їжею починає негативно впливати на настрій, викликати тривогу або зриви, це сигнал переглянути підхід до харчування й, за потреби, звернутися до спеціаліста.

Багато жінок вважають, що гормональні проблеми починаються лише з настанням менопаузи. Саме тому перші сигнали організму у віці 35–45 років часто ігноруються або списуються на втому, стрес чи перевантаження. Однак сучасні дослідження показують, що цей віковий період є одним з найбільш вразливих щодо гормональних змін. Поступове зниження рівня естрогену та прогестерону вже на цьому етапі може викликати значні зміни в організмі, і їх не можна відкладати чи ігнорувати.

У жінок цього віку відбуваються складні фізіологічні процеси, пов’язані з гормональним дисбалансом. Зміни, які здаються незначними на перший погляд, можуть бути тривожними ознаками гормональних порушень. Ці порушення можуть впливати не тільки на зовнішній вигляд, але й на загальний стан здоров’я, настрій, енергію, а також репродуктивне здоров’я.

Прогестерон у цей період також знижується або коливається нерівномірно. Його дефіцит здатен провокувати безсоння, внутрішню напруженість, різкі перепади настрою та хронічне відчуття виснаження. У поєднанні зі стресом це суттєво знижує здатність організму відновлюватися.

Метаболічні зміни роблять тіло більш чутливим до харчування і навантажень. Сповільнення обміну речовин означає, що колишні порції їжі або рівень фізичної активності вже не дають тих самих результатів. Це часто викликає фрустрацію, яка, своєю чергою, підсилює гормональний дисбаланс.

Гормональні коливання впливають і на сексуальне здоров’я. Зниження рівня естрогену та прогестерону може призводити до зменшення лібідо, зниження чутливості та емоційної відстороненості. Такі зміни часто позначаються на самооцінці та якості стосунків.

До сигналів, що можуть свідчити про гормональні збої, належать постійна втома навіть після повноцінного сну, часті перепади настрою, порушення менструального циклу, несподіване збільшення ваги, зниження сексуального потягу, проблеми з концентрацією і пам’яттю, зміни стану шкіри та волосся.

Фахівці наголошують на важливості регулярних обстежень гормонального фону після 35 років, навіть за відсутності яскраво виражених симптомів. Значну роль відіграє збалансоване харчування з достатньою кількістю білка, корисних жирів і овочів, а також помірна фізична активність, яка підтримує метаболізм і роботу ендокринної системи.

Не менш важливими є контроль рівня стресу, якісний сон тривалістю не менше 7–8 годин, обмеження алкоголю, відмова від куріння та надмірного споживання цукру. У комплексі ці кроки допомагають організму адаптуватися до вікових змін без різкого погіршення самопочуття.

Рання профілактика і уважне ставлення до сигналів власного тіла дозволяють зберегти енергію, стабільний настрій, здоров’я серця, кісток і шкіри, а також підготувати організм до періоду менопаузи значно м’якше — без втрати життєвого тонусу та впевненості в собі.

19-річна Злата Мітчелл, донька телеведучої Ольги Фреймут, дедалі впевненіше заявляє про себе як про самостійну публічну особу. Увага до неї зростає не лише через родинні зв’язки, а й завдяки виразному стилю, сміливим візуальним рішенням та відкритості у самовираженні, які вирізняють дівчину на тлі багатьох ровесників.

На відміну від стриманого та виваженого іміджу матері, Злата обирає інший шлях — вона не уникає експериментів і демонструє впевненість у власному виборі. У новій серії світлин дівчина постає у різних образах: від класичних і елегантних до більш сміливих та сучасних, які підкреслюють її характер і настрій.

Частина знімків зроблена у довгій білій сукні, доповненій масивним поясом, який акцентує талію, та кросівками, що додають образу сучасності. В іншій серії фото Злата з’являється у чорному костюмі та бордовому піджаку, а також ділиться атмосферними кадрами з пляжу.

Відомо, що у 15 років Злата переїхала до США, де нині навчається одразу за двома напрямами. Спершу вона обрала продюсування фільмів, реалізуючи інтерес до кінематографа, а згодом додала до навчання ще й політологію.

Попри те, що дівчина нечасто публікує нові фото, кожна її поява у соцмережах викликає активне обговорення. Злата демонструє, що має власне бачення стилю, не намагаючись відповідати чиїмось очікуванням, навіть якщо йдеться про образ доньки відомої телеведучої.

Заступник начальника Державної податкової служби Київської області Андрій Міщанчук згадується у справі, що стосується виведення лісових земель державного підприємства «Лісопаркове господарство “Конча-Заспа”» з державної власності. Ці події відбувалися у період президентства Віктора Януковича та пов’язані з масштабною схемою перерозподілу цінних природних територій на користь приватних осіб, наближених до тодішніх політичних і адміністративних еліт.

За наявною інформацією, мова йде про зміну цільового призначення частини лісового фонду, який мав охоронний статус і перебував під особливим захистом держави. Попри чинні законодавчі обмеження, ці землі були виведені з категорії лісових та оформлені як приватна власність. Такий крок відкрив шлях до подальшого поділу ділянок і їх передачі фізичним або юридичним особам, що мали вплив і доступ до ухвалення відповідних рішень.

Серед отримувачів ділянок опинилися близькі родичі Андрія Міщанчука. Зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:398:0032 отримала його дружина — Міщанчук (Пчелінцева-Андрієвська) Оксана Андріївна. Іншу ділянку, з кадастровим номером 8000000000:90:398:0054, було оформлено на тещу посадовця — Бичкову-Андрієвську Наталію Павлівну.

За наявною інформацією, прокуратура формально відреагувала на відчуження лісових земель, висловивши протест. Втім, реальних наслідків це не мало, а питання фактично було «врегульоване» без повернення ділянок у державну власність.

У подальшому земельні наділи було переоформлено на компанію «Зелена Дубрава», яку пов’язують із колишнім народним депутатом Віталієм Хомутинніком. У політичних і бізнесових колах його також називали покровителем Ігоря Абрамовича. Окремі джерела вказують на їхні партнерські зв’язки через бізнес-структури, пов’язані з Павлом Фуксом.

За словами співрозмовників, кар’єрному зростанню Андрія Міщанчука сприяв його тесть — Андрій Бичков-Андрієвський. Саме він, за наявною інформацією, займався управлінням справами осіб, задіяних у схемах із землею та супроводжував процеси, пов’язані з передачею активів.

Стрес зазвичай пов’язують із робочими навантаженнями, емоційними конфліктами або різкими змінами у житті. Проте дедалі більше фахівців звертають увагу на менш очевидний, але надзвичайно впливовий чинник — щоденне харчування. Те, що людина їсть і п’є, може безпосередньо впливати на рівень кортизолу — гормону, який відповідає за реакцію організму на напругу та небезпеку.

Деякі продукти й напої здатні стимулювати різкі гормональні коливання, які організм сприймає як сигнал тривоги. Надлишок цукру, рафінованих вуглеводів або кофеїну може призводити до швидких стрибків рівня глюкози в крові, після яких настає різкий спад енергії. У відповідь тіло активує захисні механізми, підвищуючи вироблення кортизолу, що з часом формує відчуття постійної втоми, дратівливості та внутрішньої напруги.

Чипси, крекери, ароматизовані снеки та готові заморожені страви містять надлишок солі, простих вуглеводів і насичених жирів. Таке поєднання може підвищувати артеріальний тиск, провокувати запалення та порушувати баланс мікрофлори кишківника, що безпосередньо впливає на рівень кортизолу. Більш спокійною альтернативою стануть сирі горіхи, насіння або запечені снеки з мінімальною обробкою.

Алкоголь часто сприймають як спосіб розслаблення, але його ефект оманливий. Спочатку рівень кортизолу справді знижується, проте згодом виникає різкий «відскок» — гормон стресу зростає. Регулярне вживання алкоголю може порушувати сон і посилювати тривожність. Кращим вибором стане помірність, чергування алкоголю з водою або безалкогольні напої.

Високі дози кофеїну швидко активують нервову систему, але водночас підвищують кортизол. Наслідком можуть бути тремтіння, дратівливість і проблеми зі сном. М’якшою альтернативою є зелений чай, який містить менше кофеїну та діє більш збалансовано.

Цукерки, печиво й фабричні десерти викликають різкі стрибки рівня цукру в крові. Такі коливання організм сприймає як стрес, що активує вироблення кортизолу. Замість цього можна обрати фрукти, ягоди або чорний шоколад у помірній кількості.

Солодка газована вода різко підвищує рівень глюкози й інсуліну, що запускає гормональну реакцію стресу. Значно кориснішою альтернативою буде вода з ягодами чи цитрусовими, трав’яний або зелений чай.

Кавові добавки з цукром і штучними підсолоджувачами можуть спричиняти ранковий «кортизоловий сплеск» та подразнювати шлунок. Натуральне молоко або рослинні напої без доданого цукру допоможуть уникнути цього ефекту.

Стрес не завжди проявляється різко — іноді він накопичується поступово через щоденні дрібниці, зокрема харчування. Усвідомлений вибір продуктів допомагає знизити гормональне навантаження, покращити настрій і зменшити тривожність. Йдеться не про суворі заборони, а про заміну агресивних для організму продуктів на більш збалансовані та «спокійні» альтернативи.

Російські війська посилюють можливості використання безпілотних літальних апаратів на великі відстані, що створює додатковий тиск на українську систему протиповітряної оборони. Аналітичний огляд Інституту вивчення війни підкреслює, що ці дії супротивника збільшують ризики для критичної інфраструктури та населених пунктів по всій території України. Збільшення дальності польоту дронів означає, що навіть об’єкти, розташовані далеко від лінії фронту, стають потенційними цілями, що вимагає посилення оборонних заходів.

Експерти зазначають, що сучасні безпілотники здатні не лише проводити розвідувальні місії, а й завдавати серйозних ударів із високою точністю. Це створює нагальну потребу у поєднанні традиційних і новітніх систем ППО, здатних виявляти та нейтралізувати загрозу на різних висотах і дистанціях. Особливо важливим стає інтегрований підхід, який поєднує радіолокаційне виявлення, засоби перехоплення та координацію між військовими підрозділами.

Водночас OSINT-аналітики, аналізуючи супутникові знімки, зазначають, що літак Ан-26 перебуває на стоянці в аеропорту ще з 2022 року. Це свідчить про те, що повітряне судно, ймовірно, вже було списане і не використовувалося за призначенням, що знижує військову цінність цієї конкретної цілі, але не зменшує показовість самої атаки.

У своєму аналізі Інститут вивчення війни посилається на українського експерта з систем радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергія Бескрестнова з позивним «Флеш». За його словами, російські сили застосували безпілотники типу «Молнія», які керувалися не через мобільні мережі, а через супутниковий інтернет. Це суттєво ускладнює їхнє придушення засобами радіоелектронної боротьби.

Експерт також зазначив, що для збільшення дальності польоту росіяни могли використовувати диверсійно-розвідувальні групи для запуску дронів з ближчих позицій або так звані дрони-бази, які виконують функцію ретрансляторів сигналу і розширюють радіус дії ударних БПЛА.

Аналітики наголошують, що подібні атаки є ще одним свідченням дефіциту систем протиповітряної оборони в Україні. Географічна розтягнутість загрози та зростання технічних можливостей російських безпілотників знижують ефективність виключно засобів радіоелектронної боротьби.

На думку експертів, Україні дедалі гостріше потрібні системи точкової протиповітряної оборони, здатні фізично знищувати безпілотники на підльоті. Без посилення класичної ППО захист критичної інфраструктури, тилових об’єктів і авіаційних баз від такої масштабної та мобільної загрози залишається вразливим.

Колишньому директору Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації Сергію Мейзелю оголошено підозру у службовій недбалості, наслідком якої стали суттєві втрати для бюджету столиці. Слідство пов’язує ці збитки з рішенням про придбання у 2017 році роторної парковки вартістю 3,6 мільйона гривень, ефективність якої так і не була доведена.

За даними правоохоронців, посадовець погодив закупівлю спеціалізованого обладнання без чіткого визначення локації для його встановлення та без комплексного аналізу реальної потреби міста в такому об’єкті. Надалі з’ясувалося, що жоден зі структурних підрозділів КМДА фактично не планував використовувати роторну парковку у своїй діяльності, а відповідні проєктні рішення так і не були ухвалені.

Придбане обладнання тривалий час зберігалося без монтажу. Через відсутність належного зберігання та експлуатації металеві конструкції заіржавіли, частина елементів залишалася незібраною, що зрештою зробило використання парковки неможливим. У результаті техніку списали як непридатну.

Збитки для бюджету столиці становили 3,6 млн грн, що за курсом 2017 року дорівнювало приблизно 140 тисячам доларів США.

Попри повідомлення про підозру, Сергій Мейзель нині обіймає керівну посаду — його призначили управителем конфіскованого торговельно-розважального центру, який раніше належав російському олігарху Аркадію Ротенбергу, близькому до президента РФ Володимира Путіна.

Крім того, у публічному просторі Мейзеля пов’язують із народним депутатом від забороненої партії ОПЗЖ Вадимом Столаром, що додає справі політичного та репутаційного резонансу.

Правоохоронні органи продовжують досудове розслідування та мають надати правову оцінку діям посадовця з урахуванням завданих збитків і обставин прийняття управлінських рішень.