ІНСАЙДИ:

Банкова тисне на Труханова: ОП готує показовий суд перед виборами

За інформацією нашого джерела в Офісі Президента, Банкова свідомо «дотискає» Геннадія Труханова після того, як той зайшов у прямий конфлікт із ОП. Йдеться не просто про кримінальну справу, а про демонстрацію сили в регіонах: хто надалі прийматиме політичні рішення, хто формуватиме списки, хто контролює місцеві бюджети й інформаційні мережі. Формальний привід для тиску — підозра […]

На Банковій вирішують долю Сирського: кого бачать замість нього

Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Андрій Єрмак готує відставку головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського вже на листопад. За словами співрозмовника, на Банковій активно обговорюються можливі кандидатури на заміну. Причиною такого кроку нібито стали події на фронті — ситуація під Покровськом, де ворог продовжує просування, а також втрата позицій у районі Куп’янська. Ці […]

Новою начальницею управління туризму КМДА стала Лія Корнієнко, яка живе на пенсію батьків

Київський міський голова Віталій Кличко призначив раніше безробітну Лію Корнієнко на посаду начальниці управління туризму та промоцій КМДА. За інформацією джерела, Лія Корнієнко є протеже заступниці голови КМДА Марини Хонди. Згідно поданої декларації, Лія Корнієнко до отримання посади ніде не працювала та жила “на пенсію батьків”. Також в декларації Корнієнко вказала авто свого батька  CITROEN […]

Після атак РФ ТЦК переходять на дистанційну роботу

Після серії прицільних ударів Росії по територіальних центрах комплектування (ТЦК), структура їхньої роботи в Україні зазнає змін. Про це повідомив речник Сухопутних військ ЗСУ Віталій Саранцев в ефірі програми “Говорить Великий Львів”.

За його словами, зміни спрямовані на підвищення безпеки як співробітників ТЦК, так і людей, які звертаються до центрів — ветеранів, пенсіонерів, родичів військовослужбовців.

“Я не скажу, що це звичний режим, але подекуди доводиться змінювати формат. Насамперед для того, щоб убезпечити життя та здоров’я”, — зазначив Саранцев.

Йдеться, зокрема, про можливе переведення персоналу до інших локацій, а також про перехід частини функцій у цифровий формат. Зокрема, в межах платформи “Резерв+” планують запровадити нові сервіси, що дозволять дистанційно обробляти частину запитів і максимально убезпечити взаємодію з громадянами.

Попри зміни, мобілізаційний процес продовжується без зупинок, наголосив речник.

“Так, можливо, є певні незручності, це новий для нас виклик. Але мобілізація не зупиняється, ми продовжуємо комплектувати війська”, — додав він.

Нагадаємо, 6 липня росіяни завдали удару по районному ТЦК у Кременчуці. Внаслідок обстрілу постраждала одна людина, були пошкоджені десятки будинків і автівок. Наступного дня удари прийшлися по центрах у Харкові та Запоріжжі: є поранені серед військових і цивільних.

Зокрема, в Запоріжжі постраждали 11 військовослужбовців і кілька цивільних, які в момент удару перебували поруч із центром, хоча й знаходились у сховищі.

За словами Саранцева, мета таких атак — не лише знищити дані військовозобов’язаних, а й деморалізувати українське суспільство:

“Це спроба посіяти страх і перешкодити мобілізації. Але ми вже адаптуємося і працюємо над безпечними альтернативами.”

Не пропустіть

Фінансова безпека України під загрозою через вплив олігархів

Система контролю над державними фінансами України наразі переживає серйозну кризу, що загрожує економічній стабільності та довірі до банківської сфери. Центральне місце у цьому процесі посідає «Банк Альянс», який останнім часом опинився в епіцентрі численних розслідувань, пов’язаних із відмиванням коштів та обслуговуванням інтересів великих бізнес-груп. Схеми, що використовуються, дозволяють окремим олігархам обходити законодавчі обмеження та уникати фінансової відповідальності, підриваючи фундаментальну функцію державного контролю над грошовими потоками.

Розкриття таких схем свідчить про системні проблеми у регулюванні фінансового сектору та низьку ефективність антикорупційних механізмів. Експерти зазначають, що ключова небезпека полягає у тому, що через вплив олігархів контроль держави над стратегічними ресурсами стає номінальним. Це створює не лише економічні, а й політичні ризики, адже великі фінансові групи здатні формувати власні пріоритети на шкоду національним інтересам.

Окремо розкрито зловживання «Банку Альянс» у взаємодії з державними структурами. У 2021 році банк виступив гарантом за договором ПрАТ «НЕК «Укренерго» з ТОВ «Юнайтед Енерджі», пов’язаним з Ігорем Коломойським, на суму 1,85 млрд грн. Після невиконання зобов’язань трейдера банк відмовився сплатити кошти, завдавши державі збитків понад 1,7 млрд грн. Розслідування НАБУ підтвердило незаконний відвід коштів через офшори, а колишня голова банку Юлія Фролова оголошена в розшук. Судові процеси затягуються, і відповідальні особи досі не понесли покарання.

Крім того, «Банк Альянс» був причетний до масштабної незаконної переказки коштів за кордон: лише за 2019–2020 роки через його канали вивели до Росії 6,5 млрд гривень.

Масив доказів щодо протиправної діяльності банку та причетності посадових осіб Національного банку передано до Офісу Генпрокурора України. Проте реальної реакції з боку правоохоронних органів поки що немає.

Інвестиція в нерухомість під час війни: новий об’єкт Максима Зеленського в Івано-Франківську

Депутат Харківської обласної ради Максим Зеленський не зупиняється на досягнутому і продовжує активно інвестувати в нерухомість, навіть під час повномасштабної війни. В його декларації з’явився новий об'єкт – квартира в Івано-Франківську, оцінена в 1,52 млн гривень. Формально ця нерухомість поки що є об’єктом незавершеного будівництва площею 71 квадратний метр, але правовласність була оформлена депутатом у березні 2024 року.

Цей крок можна розглядати як частину стратегії, яку депутат реалізує вже кілька років. У попередні роки він неодноразово поповнював свій портфель нерухомості, що підтверджується даними його декларацій. За час своєї політичної кар'єри Зеленський сформував значний набір активів, що включає різноманітні об'єкти нерухомості, які, ймовірно, забезпечують йому не лише фінансову стабільність, а й вплив у різних регіонах країни.

Сім’я користується не лише квартирами. У документах є гараж у Харкові площею 50,1 квадратного метра, придбаний у березні 2021 року за 210,6 тисячі гривень. Формально він належить Катерині Сергіївні Зеленській, але фактичне користування записане за Максимом і його дружиною. Аналогічна ситуація з іншими об’єктами, які не оформлені прямо на депутата, але доступні сім’ї: квартира в Чернівцях площею 69,9 квадратного метра, придбана в грудні 2022 року на ім’я Родіки Георгіївни Прокопюк, задекларована як житло, яким родина тимчасово користується. Так само задекларовано будинок у Лозовій площею 360 квадратних метрів, куплений у березні 2023 року на Сергія Володимировича Зеленського (ймовірно, на батька депутата), але використання будинку знову ж таки віддано сім’ї Максима Зеленського безоплатно.

Тобто в декларації простежується знайома для української політики модель: головне житло і великі площі формально записані не завжди на самого посадовця, але доступ до них він і його сім’я мають постійно.

Така ж логіка помітна і в транспорті. Зеленський напряму задекларував Lexus LX570 2008 року, який він купив у травні 2024 року за 400 тисяч гривень. Також у нього є вантажівка MAN TGX 18.500 2017 року випуску (придбана у жовтні 2022 року за 1,24 млн гривень) і автобус ПАЗ 4234-04 2018 року (взятий у вересні 2022 року за 30 тисяч гривень). Крім цього, родина користується автомобілями, записаними на інших людей: Volkswagen Passat B7 2011 року вартістю 349 тисяч гривень оформлено на Сергія Володимировича Зеленського, а BMW X5 2020 року з оціночною вартістю 2,38 млн гривень — на Катерину Сергіївну Зеленську. І Пассат, і BMW в декларації описані як транспорт, яким Максим Зеленський та його дружина користуються за правом керування, хоча формально вони їм не належать.

Це важливо, тому що така структура володіння часто стає предметом інтересу антикорупційних органів: коли актив виглядає дорогим, але юридично оформлений на батьків, родичів чи знайомих, політик може стверджувати, що «просто користується», а не володіє, і таким чином знижувати ризики публічних претензій щодо походження статків.

Доходи депутата виглядають помітно скромнішими, ніж перелік майна. Зеленський задекларував 457 тисяч гривень від підприємницької діяльності, ще 21 тисячу — як дохід від незалежної професійної діяльності. У документах також є 1,4 тисячі гривень зарплати за сумісництвом у Державному біотехнологічному університеті та 390 тисяч гривень, отриманих від продажу рухомого майна громадянину Володимиру Володимировичу Єськову. Окремим рядком проходять гроші від родини: він сам задекларував 400 тисяч гривень від Олени Анатоліївни Зеленської та Сергія Володимировича Зеленського (імовірно, матері та батька), а його доньки Ульяна і Варвара задекларували по 350 тисяч гривень від тих самих осіб. У декларації також відображена підтримка сім’ї в межах державних програм — зокрема, 16 тисяч гривень за «єПідтримкою», які родина отримала від департаменту соцполітики Чернівецької міської ради.

Якщо подивитися на часову лінію за 2024 рік, видно, що Зеленський проводив активні операції з майном. Наприкінці березня він уклав опціон на майнові права на квартиру в Івано-Франківську на суму 1,52 мільйона гривень, а також викупив ці права, заплативши 433,5 тисячі гривень. У травні продав рухоме майно і майже одразу після цього купив Lexus. Така динаміка говорить про живий грошовий потік — від продажу одних активів до придбання інших, — але при цьому в декларації немає великих сум готівки.

Корупційні ризики у програмі будівництва ветеранських просторів: Реальність чи маніпуляція?

В Україні розпочалась амбітна програма будівництва ветеранських просторів, яка повинна була стати важливим кроком на підтримку тих, хто віддав своє здоров'я та життя на захист Батьківщини. Однак, згідно з висновками міжнародного детективного бюро Absolution, ця ініціатива вже викликає тривогу. Замість реальної допомоги ветеранам, програма перетворюється на черговий механізм для відмивання державних коштів і розкрадання бюджетних ресурсів.

Проект, який мало б стати справжнім досягненням для ветеранів, ризикує стати втіленням схем, що дозволяють чиновникам та бізнесменам, близьким до влади, отримувати мільйонні контракти без жодної конкуренції. У більшості випадків тендери на будівництво таких об'єктів виграють компанії, пов'язані з місцевими політиками, які використовують цю програму як можливість для особистого збагачення. Під приводом реконструкції та облаштування ветеранських просторів, виділяються величезні суми, частина яких так і не доходить до кінцевих отримувачів — ветеранів.

Так, 21 жовтня Івано-Франківська обласна рада уклала угоду з ТОВ «Степ Солар» на будівництво ветеранського простору на вулиці Б. Хмельницького, 57. Вартість робіт — 111,3 млн грн. Компанія пов’язана з депутатом облради від «Слуги народу» Олегом Качуром. Конкурентів на тендері не було.

У Луцьку 15 жовтня управління капітального будівництва міськради підписало договір із ТОВ «Волиньекобуд» на 81,8 млн грн. Фірма зареєстрована у селі Смідин, рідному населеному пункті нардепа Ігоря Гузя, і вважається близькою до нього. І знову — жодного конкурента.

У Бучі 13 жовтня департамент регіонального розвитку Київської ОДА уклав контракт на 139,9 млн грн з консорціумом «Будівельні ініціативи». Створене у червні 2025 року об’єднання пов’язане з колишнім депутатом Денисом Нюньком, соратником ексмера Ірпеня Володимира Карплюка. Конкуренції — нуль.

А в Кривому Розі 2 вересня підряд на 132,2 млн грн отримало ТОВ «Сапсан-КР», яке вже неодноразово вигравало тендери від міськради. У 2023 році поліція з’ясувала, що фірма підконтрольна голові міського управління капітального будівництва Валерію Катькіну. Попри це, компанія продовжує отримувати мільйонні контракти без конкуренції.

Будівництво ветеранських просторів, покликаних стати символом підтримки захисників, дедалі більше виглядає як новий інструмент для відмивання коштів під прикриттям благородної мети.

Масштабний витік даних у Gmail: що потрібно знати користувачам

Google повідомила про серйозну загрозу безпеці, яка зачіпає близько 183 мільйонів акаунтів Gmail. Зловмисники застосовують шкідливе програмне забезпечення, що дозволяє викрадати паролі безпосередньо з пристроїв користувачів — комп’ютерів, планшетів та смартфонів. Через це хакери можуть отримати доступ не лише до електронної пошти, а й до прив’язаних акаунтів у соціальних мережах, онлайн-сервісів, банківських рахунків та особистих файлів.

Особливу увагу слід приділити тому, що зловмисне програмне забезпечення може залишатися непомітним тривалий час, збираючи дані без відома користувача. Google наголошує на критичності ситуації і рекомендує негайно вжити заходів для захисту своїх облікових записів. Це включає зміну паролів, активацію двофакторної аутентифікації, а також перевірку підозрілих підключень і пристроїв, що мали доступ до акаунту.

Змінити пароль Gmail на новий, складний та унікальний.

Увімкнути двоетапну авторизацію (2FA) через SMS, спеціальний додаток або ключ безпеки.

Перевірити налаштування безпеки свого акаунта, переконавшись, що не було підозрілих входів.

Виконання цих кроків допоможе мінімізувати ризики несанкціонованого доступу до персональних даних та фінансової інформації.

Реконструкція колишнього кінотеатру у Вишневому: додаткові витрати та нові плани для громадської будівлі

Комунальне підприємство «Головне управління комунального господарства» Вишневої міської ради без проведення публічних торгів замовило додаткові роботи консорціуму «Будівельно проєктний консорціум» на суму майже 85 мільйонів гривень. Це значно збільшило загальну вартість реконструкції будівлі на вул. Святошинській, 11 у Вишневому, яка тепер сягнула 269 мільйонів гривень. Відповідна інформація стала доступною через систему «Прозорро».

Реконструкція цього об'єкта, колишнього кінотеатру, є частиною амбітного проєкту перетворення будівлі на багатофункціональну громадську споруду. У новому приміщенні планується створення центру надання адміністративних послуг, що дозволить зібрати важливі державні і муніципальні послуги в одному місці для зручності місцевих мешканців.

Проєкт має довгу та скандальну історію. Ще у 2023 році підряд на реконструкцію отримала компанія «Максима Буд» за 193 мільйони гривень, однак після публікації розслідування «Наших грошей» договір розірвали без оплати. У 2024 році тендер провели повторно — переможцем стало ТОВ «Нідком» із ціною 186 мільйонів гривень, але і цей договір згодом анулювали без пояснень.

У січні 2025 року новий контракт уклав консорціум «Будівельно проєктний консорціум» — уже за 184 мільйони гривень. Зниження вартості пояснювали заміною дорогих алюмінієвих вікон на дешевші металопластикові. Проте тепер, згідно з новими додатковими роботами, алюмінієві вікна знову повернули — за завищеними цінами.

Так, на віконні блоки з алюмінієвим профілем закладено майже 10 мільйонів гривень за ціною понад 23 тисячі гривень за квадратний метр, тоді як ринкова вартість аналогічних виробів на 38–80% нижча. Ймовірна переплата може сягати близько 4 мільйонів гривень. Також кошторис передбачає дорогі офісні перегородки, скляне огородження атріуму та експлуатацію дизельного генератора за завищеною ціною.

Директором КП є Руслан Лисенко, мером Вишневого — Ілля Діков. Сам «Будівельно проєктний консорціум» створили лише наприкінці 2024 року. Його очолює Ірина Восколович, а серед учасників — компанії «Оріон Білд», «Світ Лайн», «Інженерно монтажна компанія “Світ-Лайн”» та «АМК Інжиніринг». Всі вони пов’язані між собою через спільних засновників і вже отримали від цього ж замовника два підряди загальною вартістю понад 269 мільйонів гривень.

Банкова тисне на Труханова: ОП готує показовий суд перед виборами

За інформацією нашого джерела в Офісі Президента, Банкова свідомо «дотискає» Геннадія Труханова після того, як той зайшов у прямий конфлікт із ОП. Йдеться не просто про кримінальну справу, а про демонстрацію сили в регіонах: хто надалі прийматиме політичні рішення, хто формуватиме списки, хто контролює місцеві бюджети й інформаційні мережі. Формальний привід для тиску — підозра […]

Поява синьо-зеленого відтінку в воді Русанівського каналу: реакція екологів

Державна екологічна інспекція Столичного округу оперативно відреагувала на численні звернення мешканців Києва, які звернули увагу на незвичне забарвлення води в Русанівському каналі. Жителі столиці повідомляли про появу води з синьо-зеленим відтінком, що викликало побоювання щодо забруднення водного ресурсу. З огляду на зростаючі занепокоєння серед киян, екологи негайно здійснили обстеження та відібрали проби поверхневих вод для детального аналізу.

Для визначення складу та властивостей води були проведені дослідження у спеціалізованому відділі інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Столичного округу. Попередні результати показали, що синьо-зелений колір води може бути наслідком активного розвитку водоростей, зокрема синьо-зелених водоростей, які часто з'являються в умовах високої температури та підвищеного рівня поживних речовин у воді.

З’ясувалося, що у каналі розташована металева труба, частково занурена у воду. Вона належить підприємству, яке раніше використовувало її для забору води, але зараз труба не експлуатується.

Щодо зміни кольору води, експерти зазначили, що синьо-зелене забарвлення має природне походження. Це результат процесів розкладання органічних залишків — водоростей та очерету, які залишилися після розчищення каналу.

Результати аналізів показали незначне перевищення гранично допустимої концентрації за показником хімічного споживання кисню — у 1,1 раза. Це свідчить про підвищений вміст органічних речовин, однак небезпечного забруднення не зафіксовано.

Екологи запевнили, що ситуація під контролем, а подібні природні зміни води не становлять загрози для мешканців.

Юрій Доскіч: корупційний скандал та можливе кримінальне провадження через недостовірні дані в декларації

Депутат Львівської обласної ради від партії "Слуга народу" Юрій Доскіч може опинитися в центрі кримінального розслідування через порушення, виявлені в його декларації про доходи. За інформацією, наданою виданням 368.media, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні порушення у фінансових даних Доскіча на суму понад 15 мільйонів гривень. Вони були виявлені в ході комплексної перевірки декларацій за новим ризико-орієнтованим підходом, що завершилася в серпні 2024 року.

За даними НАЗК, у декларації депутата за 2021 рік було виявлено низку недостовірних відомостей. Конкретно, зазначено, що інформація, подана про доходи та майновий стан, не відповідає дійсності, що може бути кваліфіковано як порушення, передбачене статтею 366-2 Кримінального кодексу України. Якщо ці дані підтвердяться, Доскіч може стати фігурантом кримінальної справи.

Журналісти пишуть, що після поразки в судах Національне антикорупційне бюро готується оголосити Юрію Доскічу підозру. Паралельно сам депутат, за даними джерел, нібито намагається терміново оформити мобілізацію до одного з підрозділів Збройних сил України. Це може бути спробою мінімізувати ризики притягнення до кримінальної відповідальності, вказує 368.media.

Юрій Доскіч є не лише депутатом Львівської облради, а й власником підприємства “Гал-Кат”. Ця компанія фігурує в окремій справі про можливу корупцію в “Укрзалізниці”.

Вирок за колабораціонізм: ужгородський суд покарав чоловіка за співпрацю з російськими компаніями

Ужгородський міськрайонний суд ухвалив вирок у справі Андрія Самарченка, уродженця Сєвєродонецька, якого обвинувачували у співпраці з російськими підприємствами під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Суд визнав чоловіка винним у колабораційній діяльності, передбаченій Кримінальним кодексом України, та призначив йому покарання у вигляді штрафу на суму 102 тисячі гривень із конфіскацією належного майна.

Згідно з матеріалами справи, до початку війни Самарченко працював у ПрАТ «Сєвєродонецький Оргхім» — підприємстві, що спеціалізувалося на розробленні проєктно-технічної документації для хімічної, нафтової та газовидобувної галузей. До 2022 року серед замовників компанії були низка російських корпорацій, які отримували технічні рішення та консультаційні послуги. Після початку збройної агресії, попри запроваджені обмеження на будь-яку співпрацю з державою-агресором, Самарченко, за даними слідства, продовжив підтримувати ділові контакти з окремими представниками російського бізнесу, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Після початку війни Самарченко разом із партнерами створив у Москві компанію «ТехИнновации» й продовжив розробку програмних продуктів для промислових клієнтів, зокрема для «Норнікеля». При цьому він залишався співробітником «Оргхіму» на посаді керівника офісу управління проєктами.

Слідство встановило, що до березня 2025 року Самарченко та його спільники через литовську компанію TP AIM UAB переказали з Росії в Україну близько 400 тисяч євро.

Обвинувачений визнав провину й уклав із прокурором угоду. Суд врахував співпрацю з правоохоронцями під час розслідування.

Суддя Олексій Фазикош визнав Самарченка винним за статтею про колабораційну діяльність. Крім штрафу та конфіскації майна, чоловіка позбавили права протягом 10 років займатися розробкою проєктів програмних продуктів для російських нафтопереробних, металургійних та інших підприємств.

Вища рада правосуддя погодила арешт судді, підозрюваної у смертельній ДТП на Івано-Франківщині

Вища рада правосуддя надала згоду на арешт судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області Ольги Лелик, яку підозрюють у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що мала трагічні наслідки. За даними Офісу Генерального прокурора, клопотання про дозвіл на тримання під вартою надійшло від сторони обвинувачення, і члени ВРП підтримали це рішення після розгляду матеріалів справи.

Інцидент стався на території Івано-Франківської області. За попередньою інформацією слідства, дії водійки, яка перебувала за кермом транспортного засобу, призвели до загибелі однієї людини та спричинили тілесні ушкодження іншій. Правоохоронні органи кваліфікували подію за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого та завдання шкоди здоров’ю іншого учасника ДТП.

Трагедія сталася 31 жовтня 2025 року у селі Фрага Івано-Франківського району на трасі «Мукачево – Львів». За даними слідства, суддя, керуючи автомобілем Lexus UX 250h, рухалася у напрямку Львова та не зменшила швидкість біля нерегульованого пішохідного переходу. У результаті вона здійснила наїзд на двох людей, які переходили дорогу.

Внаслідок аварії один пішохід загинув на місці, а інший отримав численні травми. За процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури судді повідомлено про підозру.

Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини події, зокрема швидкість руху автомобіля та стан водійки на момент ДТП.

Швейцарія посилює правила надання тимчасового захисту українським біженцям

З 1 листопада 2025 року у Швейцарії почали діяти оновлені, значно суворіші правила щодо надання тимчасового захисту громадянам України. Відповідно до рішення Федеральної ради, статус S більше не надаватиметься автоматично особам, які прибули безпосередньо із семи західних областей України — Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької.

Швейцарська влада аргументує таке рішення тим, що ситуація у зазначених регіонах наразі вважається достатньо стабільною, щоб повернення туди не несло серйозної загрози для безпеки цивільних осіб. Таким чином, українці з цих областей, які прибудуть до Швейцарії після 1 листопада 2025 року, повинні будуть проходити індивідуальну перевірку обставин свого перебування та підстав для отримання захисту.

Водночас нові правила не торкнуться осіб, для яких повернення в Україну є небезпечним або неможливим через хвороби чи складні обставини.

За словами представників Федеральної ради, нововведення зачеплять лише невелику частку українців. Серед нинішніх біженців у Швейцарії лише близько 10% походять із регіонів, які тепер визнані безпечними.

Секретаріат з міграції (SEM) продовжить розглядати кожен випадок індивідуально. Якщо людина не доведе необхідність у захисті, їй можуть відмовити у статусі й навіть депортувати. Однак видворення можливе лише у випадках, коли воно є юридично та фактично здійсненним.

Влада також зазначає, що попри локальну стабільність, повна безпечність повернення в Україну поки що не гарантується, тому держава готова розглядати варіанти тимчасової підтримки або сприяти зверненню до системи притулку ЄС.