Після введення ліміту на перекази з картки на картку обсяг транзакцій впав на 80 мільярдів

Народний депутат України Олексій Гончаренко повідомив про відкриття кримінального провадження проти нього за статтями, що стосуються державної зради та перешкоджання діяльності Збройних сил України. На своїй сторінці у Facebook парламентарій назвав справу «замовною», заявивши про тиск з боку суду та прокуратури і звинувативши органи влади у політичній мотивації дій.

За словами Гончаренка, розслідування має на меті дискредитувати його політичну діяльність і вплинути на громадську думку. Депутат підкреслив, що не має жодного стосунку до звинувачень і вважає процес спробою обмежити його право на політичну позицію та свободу висловлювання.

За словами Гончаренка, Печерський районний суд Києва розглядав заяву нардепки від фракції «Слуга народу» і зобов’язав Офіс Генерального прокурора відкрити кримінальне провадження проти нього.

«Замовна справа, вже суддя Вовк у Печерному суді розминається. Генпрокуратура всіх запускає, спускають всіх собак. Знаєте за що? За те, що я заважаю ЗСУ», — зазначив Гончаренко у відеозверненні.

Парламентарій підкреслив, що вважає провадження політично мотивованим і пов’язує його із своєю діяльністю, яка нібито заважає роботі Збройних сил. Він також наголосив, що відстоюватиме свою позицію у правовому полі та розраховує на неупереджене розслідування.

Наразі Офіс Генерального прокурора офіційних коментарів щодо відкриття провадження не надав.

З початку лютого українці зіткнуться з низкою оновлень у законодавстві та адміністративних правилах, які безпосередньо вплинуть на повсякденне життя громадян. Серед основних сфер змін – соціальні виплати, державні програми житлового забезпечення, розвиток цифрового зв’язку, податкове адміністрування та особливості режиму воєнного стану. Нові положення стосуватимуться родин з дітьми, внутрішньо переміщених осіб, платників податків та всіх користувачів сучасних технологій.

Однією з ключових новацій стане коригування механізму нарахування соціальної допомоги. Це торкнеться, зокрема, сімей з дітьми та осіб з низьким рівнем доходу. Зміни передбачають більш точне врахування доходів та майнового стану, що дозволить ефективніше адресувати підтримку тим, хто її справді потребує.

У лютому також зберігається можливість оформлення окремих дитячих виплат. Батьки дітей, яким виповнився один рік у січні 2026 року, ще можуть подати документи на отримання допомоги за попередній місяць. Крім того, продовжує діяти програма єЯсла, однак заяву на участь необхідно подати до кінця січня, інакше виплата не буде призначена.

Отримувачі зимової державної підтримки через Укрпошту можуть скористатися виплатою у розмірі 1 000 гривень до кінця лютого. Ці кошти дозволено використовувати на придбання ліків, продуктів харчування та інших базових товарів першої необхідності.

Паралельно держава продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації. Відповідні рішення ухвалені Верховною Радою, і чинність обмежувальних та мобілізаційних заходів продовжено до 4 травня 2026 року.

Ще однією важливою зміною лютого стане розвиток мобільного зв’язку нового покоління. Після запуску у Львові мережа 5G почне працювати у Харкові, а згодом — і в інших великих містах України. Очікується, що це позитивно вплине на швидкість передачі даних і розвиток цифрових сервісів.

Також оновлюється порядок податкових повідомлень. Із 26 лютого вони матимуть нову форму, міститимуть QR-коди для зручної сплати та чітко визначатимуть умови оплати без застосування штрафів у разі дотримання встановлених строків. У податкових органах зазначають, що це має спростити взаємодію громадян із фіскальною системою та зменшити кількість технічних помилок.

Національна поліція України розслідує низку кримінальних проваджень щодо ймовірних корупційних схем, у які замішані посадовці ПрАТ “АК Київводоканал” та його постачальники. Одне з цих проваджень стосується закупівлі коагулянту хлориду заліза, який компанія мала закупити в Угорщині, однак фактично був поставлений дешевший український аналог. Через цю підміну столичний бюджет зазнав значних збитків, що перевищують 3 мільйони гривень.

Як свідчить слідство, посадовці "Київводоканалу" разом із керівницею ТОВ “Гідрохім” Оленою Філатовою здійснили підробку документів для приховування реального походження коагулянту. Вони представили дешевший продукт як імпортований, що дозволило знизити витрати, однак обернулося великими фінансовими збитками для міського бюджету.

Окреме провадження стосується хабарництва: головний інженер ПрАТ Євген Шкадро отримав 225 тис. гривень за пришвидшене підключення будівлі до системи водопостачання. Санкції статті передбачають обмеження або позбавлення волі до трьох років.

Діяльність “Київводоканалу” постійно супроводжується фінансовими скандалами. Раніше розслідували розтрату понад 3 млн гривень при закупівлі глибинних помп та реконструкції водопровідних мереж. Столичний монополіст частково належить міській громаді, частина акцій контролюється ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг”, а реальний контроль пов’язують із колишніми політичними групами та бізнес-оточенням колишніх керівників.

Наразі всі справи перебувають на стадії розслідування або судового провадження, а КМДА планує створити комунальне підприємство “Київводоканал” для оптимізації управління водопостачанням у місті.

Протягом 24 січня на Львівщині зафіксовано низку надзвичайних подій, що привернули увагу як місцевих жителів, так і органів влади. Місто стало свідком значних змін у безпековій ситуації, що викликало певну тривогу серед населення. На фоні напруженої обстановки, численні служби та організації активно відреагували на зміни, намагаючись мінімізувати наслідки та забезпечити стабільність.

Перш за все, варто зазначити, що події, які сталися в цей день, суттєво вплинули на повсякденне життя мешканців регіону. У зв’язку з цим було прийнято низку оперативних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки та підтримку порядку. Різноманітні служби, зокрема поліція та екстрені служби, активно взаємодіяли, аби вжити необхідних заходів реагування.

Другий випадок трапився після обіду в Дрогобичі, у квартирі багатоповерхівки. Постраждали 30-річна жінка та двоє дітей віком чотири та сім років. Газова служба виявила відсутність тяги в димовому каналі та перекрила подачу газу. Потерпілим діагностували легке отруєння, вони відмовились від госпіталізації.

Третій випадок стався ввечері в селі Красне Золочівського району. Чадним газом отруїлись дві дитини віком 12 та 14 років. Обох дітей госпіталізували до дитячої лікарні святого Миколая у Львові у стані середнього ступеня важкості.

Усі випадки сталися через порушення правил експлуатації газового обладнання та непрацюючі димові канали. Рятувальники нагадують мешканцям перевіряти справність газових приладів та вентиляційних систем, особливо у зимовий період, щоб уникнути небезпечних наслідків.

Історія з будівництвом дороги М-12 у Івано-Франківській області яскраво ілюструє глибокий розрив між державними деклараціями та фактичними фінансовими потоками у сфері відновлення інфраструктури. Попри численні публічні заяви про «нульову толерантність до корупції», реальна ситуація свідчить про те, що контроль над ключовими процесами часто залишається в руках осіб, пов’язаних із сумнівними схемами. Зокрема, керівник регіонального підрозділу Служби відновлення та розвитку інфраструктури Любомир Симанів продовжує опікуватися процесами закупівель та підрядів, які дедалі менше відповідають законним нормам і прозорим процедурним стандартам.

Події навколо М-12 нагадують попередні скандали, такі як схема Палиці–Кулеби–Бойка щодо проєктування дороги на Буковель вартістю 6,6 млрд гривень, що підкреслює системний характер проблем. Вони демонструють, що навіть за умов високого суспільного резонансу та медійного контролю, реальна реалізація проєктів часто відходить від заявлених стандартів прозорості та ефективного використання бюджетних коштів.

30 вересня 2025 року Служба оголосила тендер на реконструкцію М-12. Учасниками були міжнародна компанія ТОВ «АЗВІРТ» та ТОВ «ПБС» — підрядник, пов’язаний з Ігорем Палицею. Після тривалих суперечок Антимонопольний комітет 8 грудня 2025 року ухвалив рішення про намір укласти договір із «АЗВІРТ», яка запропонувала нижчу ціну та кращу якість.

Однак 2 січня 2026 року замовник раптово скасував процедуру, пославшись на «скорочення обсягів видатків». При цьому бюджетні кошти були передбачені, а терміни виконання робіт залишалися до кінця 2026 року. Паралельно Служба оголосила ще дві ідентичні процедури з тими самими учасниками, у яких переможцем стало ТОВ «ПБС». Таким чином, одну процедуру скасували під надуманим приводом, а дві інші провели без проблем, що вказує на керовану схему.

Додатково постановою Кабміну від 10 вересня 2024 року №1060 реконструкція ділянки М-12 була включена до переліку фінансованих об’єктів, з обсягом 601,5 тис. грн. Загальний обсяг фінансування за програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг» не скорочувався, що робить аргумент про нестачу коштів безпідставним.

19 січня 2026 року АМКУ зобов’язав Службу скасувати рішення про скасування тендеру, прямо вказавши на незаконність дій замовника. Проте питання полягає не лише в конкретній закупівлі, а в тому, як довго можна ігнорувати рішення Кабміну, АМКУ та базові принципи конкуренції, поки група Палиця–Микита–Кулеба–Симанів продовжує просувати інтереси «ПБС».

Поки що реальність така: Симанів залишився на посаді саме для того, щоб схеми працювали далі, а державні дороги будувалися не за законом, а за домовленістю.

У Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону зростає напруга через можливий кадрово-процесуальний конфлікт, який здатен позначитися на роботі всього відомства. Центром уваги стає керівник прокуратури Дмитро Вербицький та його найближче оточення, яке, за інформацією джерел у правоохоронних органах, може мати значний вплив на прийняття рішень у ключових кримінальних провадженнях.

За словами співрозмовників, низка призначень та кадрових рішень останніх місяців викликала питання щодо прозорості та законності процедур. Окремі працівники прокуратури висловлюють занепокоєння тим, що рішення, які мають стратегічне значення для розслідувань у сфері оборони, ухвалюються під впливом обмеженого кола осіб, що ставить під сумнів об’єктивність процесу.

Співробітники установи стверджують, що Богдашевський отримав відомчі відзнаки за поданням керівництва, однак реального впливу на розслідування не має. Фактично його роль, за словами колег, зводиться до технічного оформлення документів.

Натомість ключову організаційну та аналітичну роботу, як повідомляють джерела, виконує інший наближений до керівника прокурор — Володимир Піх. Йому приписують доступ до матеріалів економічних проваджень, планування слідчих дій та підготовку процесуальних рішень, які згодом подаються на підпис.

Окрему увагу викликає інформація про можливий тиск на керівників відділів територіальних центрів комплектування. За словами співрозмовників, перевірки та комунікація з ТЦК здійснювалися особами, які формально не мали достатніх повноважень, але водночас отримували доступ до службової інформації та особових справ.

Експерти з антикорупційної тематики наголошують: практика, коли одні посадовці фактично приймають рішення, а інші лише формально їх підписують, створює серйозні ризики зловживань. У таких умовах відповідальність розмивається, а контроль за законністю процесів суттєво ускладнюється.

Наразі офіційної реакції керівництва прокуратури на ці твердження немає. Водночас ситуація може стати предметом перевірки з боку вищих органів прокуратури або правоохоронних структур, адже йдеться про роботу органу, який відповідає за розслідування правопорушень у сфері оборони під час воєнного стану.

Виступ президента України Володимира Зеленського на Всесвітньому економічному форумі в Давосі став одним із найпринциповіших і найгостріших за весь період повномасштабної війни. У своїй промові глава держави публічно вказав на слабкість і нерішучість Європи, яка, попри численні декларації про солідарність з Україною, досі не продемонструвала готовності діяти швидко та системно у відповідь на російську агресію.

Президент нагадав, що ще рік тому з тієї ж трибуни закликав європейські країни зробити висновки з війни в Україні та навчитися самостійно захищати власну безпеку. За його словами, за цей час Європа так і не здійснила якісного переходу від гучних заяв до реальних рішень, які могли б суттєво змінити баланс сил і стримати подальшу експансію Росії. Зеленський підкреслив, що небезпека не зникла, а навпаки — лише зростає, і зволікання має свою ціну.

Окремо Зеленський зупинився на темі допомоги Україні. Він заявив, що значна частина підтримки з боку європейських країн надходила із запізненням і в обсягах, які не відповідали масштабам загрози. На його думку, жорстка риторика щодо Росії, санкцій і безпеки часто не підкріплювалася реальними діями.

Президент підкреслив, що новий світовий порядок неможливо побудувати лише деклараціями та обіцянками, якщо вони не підкріплені конкретними рішеннями.

Одним із найгостріших моментів промови стало порівняння дій Європи з політикою Сполучених Штатів. Зеленський звернув увагу на те, що американська адміністрація змогла завдати удару по російських фінансових потоках, зокрема по так званому тіньовому флоту, тоді як російська нафта продовжує транспортуватися поблизу європейських берегів.

Він також зазначив, що міжнародна система правосуддя демонструє вибірковість: деякі авторитарні лідери притягуються до відповідальності, тоді як російський президент досі уникає будь-яких реальних наслідків.

На тлі дискусій про роль США в системі європейської безпеки Зеленський поставив під сумнів здатність Європи діяти автономно. За його словами, Альянс значною мірою тримається на припущенні, що Сполучені Штати завжди гарантуватимуть захист.

Президент прямо поставив запитання: що буде, якщо ця впевненість виявиться хибною?

Критики зауважують, що така риторика може здатися невдячною з огляду на масштабну допомогу, яку Європа надала Україні з 2022 року. Однак аналітики зазначають: після років постійних закликів і необхідності буквально виборювати підтримку, слова Зеленського виглядають не як докір, а як констатація реальності.

Президент також нагадав про довоєнні обіцянки щодо членства України в ЄС і НАТО. Частина з них, за його словами, була відкладена, а частина — фактично заморожена, попри заяви про підтримку «стільки, скільки буде потрібно».

Його промова в Давосі стала не спробою образити союзників, а жорстким сигналом небезпеки самозаспокоєння. За оцінкою оглядачів, це була спроба змусити Європу подивитися на війну не як на віддалену кризу, а як на безпосередній виклик власній безпеці.

В Україні зафіксовано нову хвилю шахрайських електронних розсилок, які імітують офіційні повідомлення Національного банку України. За наявною інформацією, зловмисники надсилають електронні листи від імені так званого Департаменту фінансового моніторингу, в яких вимагають терміново надати документи або перейти за вкладеними файлами. Для підвищення довіри у таких листах використовуються підроблені підписи посадових осіб та візуально схожі елементи офіційної кореспонденції.

Особливістю цієї схеми є акцент на терміновості та залякуванні адресатів. У повідомленнях містяться попередження про нібито можливі санкції, блокування рахунків або інші негативні наслідки у разі невиконання вимог. Саме цей психологічний тиск, за оцінками фахівців з кібербезпеки, і розрахований на те, щоб отримувачі діяли поспіхом, не перевіряючи справжність листа.

Вкладені файли або посилання містять шкідливе програмне забезпечення. Після відкриття таких файлів зловмисники можуть отримати доступ до комп’ютера користувача, викрасти персональні або фінансові дані, а також встановити приховані програми для подальших атак.

У Національному банку наголошують, що всі службові електронні листи надсилаються виключно з офіційної корпоративної пошти. Будь-які звернення з інших адрес є ознакою шахрайства.

Фахівці закликають не відкривати вкладення, не переходити за підозрілими посиланнями та не відповідати на подібні листи. Особливу небезпеку становлять повідомлення з формулюваннями про «термінову перевірку», «фінансові порушення» або «ризик санкцій».

Такі схеми належать до фішингу — виду кіберзлочинів, коли людей вводять в оману, імітуючи офіційні установи. Основний інструмент шахраїв — психологічний тиск і створення відчуття страху або нагальності.