Плащаниця з Маріуполя: історична реліквія, що пережила часи війни

Сергій Іванов, який мав репутацію одного з найбільш впливових пропагандистів, активно займався дискредитацією осіб, що намагалися викрити корупційні схеми в «Енергоатомі». За інформацією, що надійшла від джерел, Іванов був не лише активно залучений до поширення дезінформації, але й отримав бронь від мобілізації завдяки своїй роботі в одному з підприємств, що перебуває під контролем компанії. Цей факт свідчить про особливу підтримку, яку він мав у владних колах, оскільки його діяльність була спрямована на прикриття злочинних схем, які розповсюджувалися в рамках державного монополіста.

Іванов спеціалізувався на обливанні брудом тих, хто намагався привернути увагу до неправомірних дій та порушень законодавства в «Енергоатомі». Його тактика включала розповсюдження фальшивих новин та маніпуляцій, що ставили під сумнів чесність та професіоналізм людей, які намагалися розкрити корупцію всередині компанії. Цей процес не тільки дискредитував борців за правду, а й дозволяв приховати масштабні зловживання, що відбувалися на високому рівні.

У той же час, під час повномасштабної війни, Іванов значно поповнив свої статки. 22 квітня 2025 року він став власником електромобіля AUDI E-TRON (2022), а 4 листопада придбав VOLVO XC40 (2021). Наявність дорогих авто викликала питання щодо джерел походження коштів пропагандиста.

Ця історія знову підкреслює проблеми з непрозорими схемами бронювання на стратегічних підприємствах та можливе використання службових чи пов’язаних з держсектором ресурсів для особистого збагачення.

У місті Кемпно, що розташоване у Великопольському воєводстві, сталася подія, яка глибоко сколихнула українську та польську спільноти. Польські правоохоронні органи затримали 24-річного громадянина України, якого підозрюють у причетності до вбивства 14-річної дівчини з України. За попередніми даними слідства, трагедія сталася за обставин, які нині ретельно з’ясовуються компетентними органами.

Відомо, що загибла підлітка проживала в Польщі разом із родиною та навчалася в одному з місцевих навчальних закладів. Її зникнення викликало занепокоєння серед близьких, після чого було розпочато пошукові заходи. Згодом дівчину знайшли мертвою, а слідчі швидко вийшли на підозрюваного, з яким вона, за попередньою інформацією, була знайома.

Судово-медична експертиза показала, що причиною смерті стало удушення. На суді затриманий зізнався у вбивстві та пояснив, що воно сталося через сварку з дівчиною.

Районний суд у Кемпно обрав для підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на три місяці. Чоловіку загрожує від 10 років до довічного ув’язнення.

В Одесі правоохоронці припинили діяльність групи, яка займалася незаконним виготовленням медичних довідок для чоловіків, що намагалися уникнути військового обліку та виїхати за кордон. За даними слідства, до цієї протиправної схеми були залучені двоє медичних працівників. Йдеться про посадовця приватного медичного центру в Київському районі міста та керівницю іншої приватної медичної установи.

За попередньою інформацією, зловмисники оформлювали документи, які нібито підтверджували наявність серйозних захворювань, що робили чоловіків непридатними для служби. Використання таких фальшивих довідок дозволяло ухилянтам легально перетинати кордон, приховуючи реальний стан здоров’я. Слідчі встановили, що клієнтами схеми ставали сотні осіб, які готові були платити за «сприяння» в ухиленні від мобілізації.

Медики видавали довідки з вигаданими діагнозами, які дозволяли чоловікам уникнути мобілізації та перетнути державний кордон. Окрім підготовки фіктивної медичної документації, вони також обіцяли впливати на рішення уповноважених осіб.

За свої «послуги» з оформлення документів для двох військовозобов’язаних фігуранти вимагали та отримали 21 тисячу доларів США.

Наразі правоохоронці встановлюють повне коло осіб, які могли скористатися цією схемою, а також перевіряють причетність інших медичних закладів до незаконної діяльності.

Перший день 2026 року в елітному котеджному містечку під Києвом «Перлина Італії» минув без традиційної святкової атмосфери. Замість урочистостей тут відбулося переоформлення нерухомості: житловий будинок у селі Іванковичі, який раніше асоціювали з президентом Володимиром Зеленським, а з 2020 року він перебував у власності родини народного депутата Юрія Кісєля, був офіційно переписаний на його доньку.

Ця майнова угода привернула увагу через свій часовий контекст. Переоформлення сталося всього за кілька днів після того, як детективи НАБУ та прокурори САП оголосили Юрію Кісєлю підозру, а Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про запобіжний захід у вигляді грошової застави. Саме така послідовність подій викликала підвищений інтерес як у правоохоронних органів, так і в громадськості.

Будинок в Іванковичах — об’єкт преміумкласу з великою ділянкою — п’ять років тому придбала дружина депутата Валентина Кісєль. До цього там мешкав Зеленський. Тепер нерухомість переписали на доньку Ольгу, яка після розлучення має інше прізвище — Горулько.

Юристи звертають увагу: якщо майно відчужується після оголошення підозри, але до можливого арешту, такі дії можуть розцінюватися як спроба вивести активи з-під потенційної конфіскації.

За останній рік Ольга Горулько стала власницею значних активів. Серед них — квартира площею понад 100 квадратних метрів у столичному ЖК «Тетріс Холл» і паркомісце. Ринкова вартість такого майна може сягати понад пів мільйона доларів. У декларації вона також зазначає великі грошові заощадження.

Водночас її бізнес-активність виглядає скромнішою: компанія з виробництва бетонних виробів демонструє невисоку рентабельність, а відкритих даних про прибутковий ювелірний бізнес практично немає. При цьому сама Горулько тривалий час працює помічницею свого батька.

Кісєль — не єдиний фігурант справи, в родині якого активи оформлюють на родичів.

Народний депутат Євген Пивоваров, член комітету з питань енергетики та ЖКГ, офіційно декларує мінімум майна. Проте його родичі володіють квартирами в елітних житлових комплексах, автомобілями та іншими активами.

Його дружина орендує автомобіль у компанії, половина якої належить самому Пивоварову. Мати депутата за останні роки придбала кілька квартир у преміальних ЖК Харкова. Сукупна ринкова вартість цього майна може перевищувати сотні тисяч доларів, хоча офіційних бізнес-доходів у неї не зафіксовано.

Ще один підозрюваний — мажоритарник із Закарпаття Михайло Лаба. У своїй декларації він вказує небагато власності, однак значні активи з’явилися у його дітей та дружини. Донька придбала авто та земельні ділянки, син заснував компанії з видобутку корисних копалин і отримав у користування десятки гектарів землі. Дружина стала власницею дорогого електромобіля.

За версією слідства, усі п’ятеро народних депутатів систематично отримували неправомірну вигоду за «потрібні» голосування у Верховній Раді. Суми, за даними НАБУ та САП, коливалися від кількох до десятків тисяч доларів. Йдеться не про одноразові епізоди, а про можливу багаторічну схему.

Розміри застав також вражають: від 8 до майже 30 мільйонів гривень. Частину коштів вносили треті особи або пов’язані компанії.

Слідство ще має встановити, хто саме виступав замовниками рішень парламенту та чи були операції з нерухомістю й бізнес-активами спробою мінімізувати ризики майбутніх арештів і конфіскацій.

Поки що ж історії з маєтками, квартирами, землею та автопарками родичів підозрюваних лише додають запитань до реального походження цих статків.

Наразі в Україні спостерігається тривожна тенденція: корупційні схеми у силовому блоці дедалі частіше набувають системного характеру, виходячи за рамки поодиноких зловживань. Деякі бойові підрозділи використовуються не лише за прямим призначенням, а й як формальне прикриття для багатомільйонних фінансових операцій, замаскованих під патріотичну риторику та потреби фронту. Така практика підриває довіру до силових органів та створює ризики для обороноздатності держави, адже ресурси, які мали б спрямовуватися на безпеку громадян і підтримку військових, перетворюються на інструмент збагачення окремих осіб.

Експерти зазначають, що системна корупція під час війни не обмежується лише закупівлями та фінансуванням підрозділів. Вона пронизує логістичні ланцюги, постачання озброєння, ремонт та утримання техніки, а також кадрові призначення. Такі схеми часто маскуються складними бюрократичними процедурами та внутрішнім контролем, що робить їх важкими для виявлення без спеціалізованих розслідувань.

У березні 2025 року департамент оголосив закупівлю засобів індивідуального бронезахисту та елементів військового спорядження на загальну суму 27 мільйонів 670 тисяч гривень. З самого початку процедура мала ознаки формальності. У встановлений строк була подана лише одна тендерна пропозиція — від приватного виробничо-торговельного підприємства «Акрополіс».

Основним видом діяльності цього підприємства є виробництво дорожніх сумок, валіз та цивільних аксесуарів. У відкритих даних відсутня інформація про наявність у компанії ліцензій, виробничих потужностей або сертифікованої технологічної бази для виготовлення бронежилетів чи іншої продукції військового призначення. Попри це саме з «Акрополісом» було укладено договір на постачання бронезахисту.

Зміст договору та тендерної документації вказує на низку системних порушень. Предмет закупівлі сформульований нечітко, відсутня процедура погодження зразків до початку поставок, а вимоги щодо підтвердження якості та походження продукції фактично проігноровані. У сукупності це створює враження контрольованої закупівлі без реальної конкуренції, де тендерна процедура виконувала роль формального прикриття для перерозподілу бюджетних коштів.

Фінансову частину схеми доповнює кадровий аспект. Колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук, діяльність якого раніше пов’язували з тиском на бізнес і неформальним впливом на прибуткові сектори економіки, після звільнення опинився в структурі бригади «Лють». Формально він був зарахований інспектором штурмового підрозділу, однак, за наявною інформацією, не виконував ані бойових, ані повноцінних службових завдань.

Конкурсні процедури та навчання мали радше декоративний характер, створюючи видимість законного працевлаштування в умовах воєнного стану. Сам підрозділ у цій частині виглядає як зручний кадровий «буфер» для проблемних фігур, яким складно знайти місце в інших державних структурах без репутаційних ризиків.

Фактичну крапку в цій історії поставив Печерський районний суд міста Києва. Постановою слідчого судді Юрія Головка у справі № 757/54804/25-к скаргу на бездіяльність правоохоронних органів було залишено без задоволення. Таким чином суд фактично зафіксував допустимість закупівель без реальної конкуренції, використання бойового підрозділу як формального прикриття та відсутність необхідності в глибокій перевірці очевидних бюджетних ризиків.

Це рішення створює небезпечний прецедент, за якого багатомільйонні операції в силовому блоці можуть здійснюватися без повноцінної правової оцінки. Поки десятки мільйонів гривень проходять через сумнівні договори, а бойові підрозділи використовуються як фінансово-кадрова ширма, спроби домогтися реальної реакції з боку держави впираються в системну бездіяльність.

У підсумку така практика працює не в інтересах фронту чи державної безпеки, а в інтересах тих, хто навчився заробляти на війні, прикриваючись її символами та статусом бойових підрозділів.

Київська міська прокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо посадовиці комунальної організації «Муніципальна охорона». Жінку звинувачують у службовій недбалості під час проведення закупівлі нагрудних відеореєстраторів, що спричинило значні фінансові збитки для міського бюджету — близько 1,7 мільйона гривень.

Слідство встановило, що у 2020 році під час організації закупівлі посадовиця не забезпечила належну перевірку тендерної документації та умов контракту, що дало змогу укласти договір із постачальником на сумнівних підставах. Внаслідок цього міська скарбниця зазнала збитків, а якість придбаного обладнання не відповідала встановленим технічним вимогам.

Посадовиця, яка відповідала за проведення закупівлі та приймання товару, не здійснила належної перевірки технічних параметрів бодікамер. У результаті комунальна організація оплатила обладнання, яке не відповідало заявленим вимогам, що і спричинило матеріальні збитки на суму приблизно 1,7 млн грн.

У прокуратурі зазначають, що дії посадовиці кваліфіковано як службову недбалість. Обвинувальний акт уже передано до суду, який має надати правову оцінку діям відповідальної особи.

Справу щодо закупівлі бодікамер для «Муніципальної охорони» розглядатимуть у судовому порядку. У разі доведення вини посадовиці їй загрожує передбачена законом відповідальність.

Директор комунального підприємства «Київтеплоенерго» В’ячеслав Бінд у декларації за 2024 рік вказав дохід у вигляді заробітної плати на суму 2,87 млн гривень. Він очолює підприємство з грудня 2018 року, а до цього з квітня того ж року виконував обов’язки керівника, фактично керуючи ключовим міським теплопостачальним оператором у період структурних змін.

У поданих відомостях зазначено, що основним джерелом доходу Бінда залишається саме заробітна плата, отримана на посаді директора комунального підприємства. «Київтеплоенерго» відповідає за постачання тепла та гарячої води мешканцям столиці, а також за експлуатацію й модернізацію теплових мереж, що робить посаду керівника однією з найбільш відповідальних у міській інфраструктурі.

З транспортних засобів у власності В’ячеслава Бінда Toyota Land Cruiser 200 (2017 р.в.) та водний засіб Finval 555 (2017 р.в.). Дружина керує Audi Q8 (2020 р.в.).

Серед фінансових активів декларанта – 510 акцій ПрАТ «АК «Київводоканал» (номінальна вартість 0,25 грн кожна). У готівкових коштах Бінд зберігає 403 тис. доларів США, 136 тис. євро та 863 тис. гривень, його дружина – 21,6 тис. доларів.

Декларація В’ячеслава Бінда викликала увагу через високий рівень зарплати та наявність дорогих активів, що підкреслює важливість прозорого контролю за корупційними тендерами на комунальному підприємстві.

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру керівнику одного з відділів Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який раніше обіймав посаду керівника районного ТЦК. Його звинувачують у фінансових зловживаннях та порушенні службових обов’язків, що призвело до незаконного привласнення коштів, призначених для забезпечення соціальних програм та матеріального забезпечення військовослужбовців.

За інформацією слідства, підозрюваний систематично зловживав службовим становищем, підписуючи документи без належної перевірки або з відвертим ігноруванням встановлених процедур. Такі дії могли завдати значної шкоди державному бюджету та підірвати довіру до органів, відповідальних за комплектування та соціальну підтримку військовослужбовців.

Окрім цього, слідство встановило, що у квітні 2025 року, коли посадовець очолював районний ТЦК, він без законних підстав вніс до службових баз дані про свого знайомого як такого, що нібито проходить військову службу. Насправді чоловік залишався вдома, що дозволяло йому вільно пересуватися та уникати мобілізаційних заходів.

За інформацією правоохоронців, усвідомлюючи можливу відповідальність за незаконні дії, фігурант ініціював переведення на роботу до Львова. Наразі слідчі перевіряють, чи було керівництво обласного ТЦК обізнане з цими фактами.

Полковнику інкримінують ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — умисне внесення недостовірних відомостей до декларації, а також ч. 1 ст. 362 КК України — несанкціоновану зміну інформації в автоматизованих системах. Обидві статті передбачають покарання у вигляді обмеження волі строком до двох років.

Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини та можливу причетність інших осіб.