Плюси й мінуси швидкого споживання контенту: що каже наука

Президент Словаччини Петер Пеллегріні, прем'єр-міністр Роберт Фіцо та голова Національної ради Ріхард Раші прийняли рішення припинити подальшу військову підтримку України. Це стало результатом нещодавньої зустрічі керівників держави, яка відбулася під час спільного обіду, про що повідомляє словацьке видання Aktuality.

Згідно з інформацією медіа, на зустрічі обговорювали ключові питання зовнішньої політики, зокрема роль Словаччини у конфлікті в Україні. Керівники держави дійшли висновку, що необхідно змінити курс країни щодо надання військової допомоги Україні, зважаючи на зміну політичної ситуації всередині Словаччини та нові внутрішньополітичні виклики.

Президент повідомив журналістам, що Словаччина все ж матиме свого представника на переговорах так званої «коаліції рішучих», однак при цьому Братислава не планує продовжувати військову допомогу Україні і не направлятиме своїх військових.

Крім того, Пеллегріні заявив, що Словаччина не братиме участі у наданні гарантій за позикою Європейського Союзу для України на суму 90 мільярдів євро.

Позиція словацької влади щодо України посилюється і в риториці оборонного відомства. Раніше міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що Україна, за його словами, ніколи не стане членом НАТО, а також зіткнеться з великими труднощами на шляху до вступу в Європейський Союз.

Каліняк також стверджував, що Україна нібито «мала шанс» завершити війну ще у 2022 році, але не скористалася ним. Ці заяви викликали гостру реакцію з боку українських політиків та експертів, які розцінюють таку позицію як фактичне підігравання російській риториці.

Після ліквідації Окружного адміністративного суду Києва український державний бюджет уже витратив близько 157 мільйонів гривень на виплати його суддям. Хоча суд формально припинив існування ще у грудні 2022 року, фінансові зобов’язання перед його колишніми працівниками залишаються чинними й надалі лягають тягарем на платників податків.

Основна частина витрат пов’язана з виплатами суддівської винагороди, компенсацій та інших передбачених законом нарахувань. Фактично йдеться про ситуацію, коли структура, що більше не здійснює правосуддя і не має жодних функцій, продовжує коштувати державі десятки мільйонів гривень щороку. Це викликає гострі дискусії у суспільстві, особливо на тлі воєнних витрат і дефіциту бюджету.

Переломним моментом стали так звані “плівки Вовка”, оприлюднені НАБУ. З них стало відомо, як тодішній голова суду Павло Вовк та його оточення координували рішення, тиснули на суддівські органи та намагалися взяти під контроль систему суддівського врядування. Остаточною краплею стало викриття брата Вовка на отриманні хабаря у 100 тисяч доларів для передачі суддям ОАСК.

Попри ліквідацію суду, більшість його суддів зберегли статус і продовжують отримувати винагороду. Павла Вовка звільнили лише у 2025 році, однак він оскаржує це рішення у Верховному Суді й має шанси на поновлення. Понад 40 інших суддів ОАСК досі перебувають у системі: частина з них очікує вигідного моменту для повернення, інші — готуються до почесної відставки з довічними виплатами.

Матеріали “плівок Вовка” стали основою щонайменше двох кримінальних проваджень. Перше, ключове, слухається у Вищому антикорупційному суді й стосується створення злочинної організації для впливу на державні рішення. Його розгляд затягується роками через системні відводи, заміни адвокатів та неявки сторони захисту. Друге провадження, щодо блокування роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів, фактично не має перспектив через сплив строків давності.

Паралельно буксують і дисциплінарні механізми. За два роки Вища рада правосуддя остаточно звільнила лише трьох суддів ОАСК. Частина справ зависла через відсутність кворуму, інші — навіть не були відкриті. Кваліфікаційне оцінювання також масово саботується: судді роками не з’являються на іспити, використовуючи формальні підстави.

Додаткову загрозу створює Верховний Суд. Якщо він стане на бік Павла Вовка та визнає незаконним використання матеріалів негласних слідчих дій у дисциплінарних справах, це може призвести до повернення мантій не лише йому, а й десяткам інших недоброчесних суддів, фактично нівелювавши спроби очищення системи.

На цьому тлі держава готується створити нові спеціалізовані адміністративні суди замість ОАСК — це одна з ключових вимог ЄС і МВФ. Відбір суддів до них відбуватиметься за участі міжнародних експертів. Саме від цього процесу залежить, чи стане нова інституція розривом із минулим, чи черговим реваншем старої системи.

Поки ж історія ОАСК триває у вигляді мільйонних виплат, заблокованих справ і ризику повернення одіозних суддів. І лише тиск суспільства та принципова позиція органів суддівського врядування можуть не дозволити цій історії завершитися поразкою реформи.

Результати спільного дослідження компанії Scale AI та Центру безпеки штучного інтелекту свідчать, що сучасні системи штучного інтелекту наразі не можуть повністю замінити спеціалістів у галузях дизайну, програмування та аналітики. Про це повідомляє видання Washington Post, посилаючись на підсумки масштабного тестування популярних ШІ-моделей у реальних робочих умовах.

У межах дослідження науковці перевірили можливості таких систем, як ChatGPT, Gemini та Claude, залучивши їх до виконання сотень фріланс-проєктів. Завдання були максимально наближені до реальних замовлень на ринку: від розробки 3D-анімації, створення вебігор і написання програмного коду до форматування наукових матеріалів та побудови складних аналітичних моделей. Оцінювалася не лише коректність результатів, а й здатність ШІ розуміти контекст, дотримуватися вимог замовника та адаптуватися до змін у процесі роботи.

Результати виявилися доволі скромними. Найефективніша модель змогла якісно виконати лише 2,5% завдань. Майже половина проєктів була реалізована з низькою якістю, а близько третини так і залишилися незавершеними. У багатьох випадках ШІ створював пошкоджені файли або ігнорував ключові вимоги замовників. Навіть ті результати, які виглядали правдоподібно, при детальній перевірці містили критичні помилки.

Проблеми проявилися і в конкретних галузях. У тестах з дизайну інтер’єру штучний інтелект створював реалістичний на вигляд план приміщення, який водночас був технічно некоректним і не містив необхідної деталізації. Під час аналізу даних ШІ плутав кольори, накладав текст на графіки та пропускав цілі країни у візуалізаціях. У сфері розробки ігор система створила працездатний продукт, але повністю проігнорувала задану тему — замість гри про пивоваріння вийшов абстрактний проєкт.

Один з авторів дослідження Джейсон Хаузенлой пояснює такі результати двома ключовими обмеженнями. По-перше, сучасні чат-боти не мають довгострокової пам’яті, тому не вчаться на власних помилках у межах тривалих проєктів. По-друге, вони мають проблеми з візуальним розумінням, адже під час створення 3D-моделей працюють переважно через код, а не через повноцінний візуальний інтерфейс.

Водночас дослідники відзначають поступовий прогрес. Так, модель Gemini 3 Pro у листопаді 2025 року змогла виконати 1,3% завдань, тоді як її попередня версія показувала результат лише на рівні 0,8%.

Попри розвиток автономності ШІ, повна заміна людини-фахівця залишається малоймовірною в найближчому майбутньому. Хоча економічна вигода очевидна — створення гри людиною коштувало близько 1485 доларів, тоді як запуск Claude Sonnet обійшовся менш ніж у 30 доларів — різниця в якості все ще робить людську працю незамінною.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про викриття керівника однієї з фракцій Верховної Ради, який, за версією слідства, пропонував народним депутатам неправомірну вигоду за голосування з важливого парламентського питання. За даними правоохоронців, йдеться про спробу вплинути на результати волевиявлення депутатів шляхом фінансових стимулів, що є прямим порушенням законодавства та принципів парламентаризму.

Слідство встановило, що фігурант справи використовував свій політичний статус і внутрішньофракційний вплив для ведення неофіційних перемовин із колегами. Під час цих контактів він нібито озвучував конкретні суми винагороди, які мали бути виплачені в обмін на підтримку потрібного рішення у сесійній залі. Антикорупційні органи задокументували окремі епізоди спілкування, що стали підставою для відкриття кримінального провадження.

Станом на момент публікації матеріалу ні Юлія Тимошенко, ні пресслужба фракції «Батьківщина» публічних коментарів щодо ситуації не надали.

За інформацією НАБУ, керівник фракції намагався підкупити народних депутатів, які не входять до складу цієї фракції. Їм пропонували неправомірну вигоду за голосування «за» або «проти» конкретних законопроєктів, винесених на розгляд Верховної Ради.

Дії фігуранта попередньо кваліфіковані за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

У НАБУ та САП зазначили, що деталі справи будуть оприлюднені пізніше після завершення першочергових слідчих дій.

Варто зазначити, що це не перший випадок викриття корупції у парламенті за останній час. Наприкінці грудня НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної групи, до складу якої входили народні депутати. За даними слідства, учасники групи систематично отримували хабарі за голосування у Верховній Раді. Тоді слідчі дії проводилися, зокрема, у приміщенні Комітету Верховної Ради з питань транспорту, який очолює нардеп від «Слуги народу» Юрій Кісєль.

Незважаючи на декларовану відкритість і прозорість оборонних закупівель, система постачання продуктів харчування для Збройних сил України фактично сформувала замкнений механізм розподілу багатомільярдних контрактів між вузьким колом компаній. Центральну роль у цій схемі відіграє Державний оператор тилу (ДОТ), на який покладено відповідальність за організацію закупівель продовольства для потреб армії.

Аналіз даних системи Prozorro та матеріалів судових реєстрів за 2024–2025 роки свідчить про повторюваний сценарій. Формально ДОТ оголошує відкриті тендери, у яких перемогу здобувають реальні виробники або постачальники, зокрема компанії на кшталт ТОВ «Гарна Страва» чи ТОВ «Охтирка М’ясопродукт». На цьому етапі процес виглядає конкурентним і таким, що відповідає законодавчим вимогам.

«Міт Пром» починає масово оскаржувати результати тендерів у судах. Формальні підстави — площа складських приміщень, нюанси реєстрації потужностей, дрібні технічні деталі в документах конкурентів. Судові рішення у таких справах стають підставою для ДОТ дискваліфікувати переможців торгів і переписувати контракти на іншу компанію.

Таким чином, відкритий тендер у Prozorro фактично перетворюється на перший, формальний етап. Остаточний переможець визначається вже в судах.

Ситуація виглядає особливо контрастно, з огляду на те, що «Міт Пром» вже фігурує в розслідуваннях НАБУ та БЕБ. Зокрема, компанію пов’язують зі скандальними поставками продуктів для армії за завищеними цінами, у тому числі яйцями по 17 гривень за штуку, а також із можливим використанням «чорної каси» та ухиленням від сплати податків.

Попри це, фірма не просто не зникла з ринку, а навпаки — стабільно отримує нові оборонні контракти через механізм судових оскаржень.

Ключовим вузлом у цій схемі є керівництво Державного оператора тилу. За інформацією з рішень судів і тендерної документації, саме ДОТ використовує судові ухвали як формальний привід, щоб не підписувати контракти з переможцями Prozorro і укладати угоди з іншими постачальниками.

У період, коли ці механізми почали працювати системно, за оборонні закупівлі відповідали команда Міністерства оборони на чолі з тодішнім міністром Рустемом Умєровим, його заступником Михайлом Шевцовим та керівництвом ДОТ, зокрема т.в.о. генерального директора Арсеном Созанським.

Саме за цієї управлінської конфігурації судові рішення стали регулярним інструментом переписування результатів тендерів.

Формально компанії, які фігурують у кримінальних провадженнях, не повинні отримувати нові державні замовлення. Але на практиці це не працює.

Податкова, аудитори та інші контролюючі органи не заважають «Міт Прому» працювати з мільярдними оборонними контрактами навіть за наявності кримінальних справ щодо податкових зловживань та легалізації коштів. Це створює підозру в існуванні неформального консенсусу між учасниками схеми та державними інституціями.

У підсумку ЗСУ отримують не систему чесної конкуренції між постачальниками, а закритий ринок, де переможець визначається не ціною чи якістю, а юридичними маніпуляціями. Реальні виробники усуваються, а бюджетні мільярди концентруються у руках компаній-фаворитів.

Фактично, замість прозорих закупівель держава отримала судово-тендерну модель, у якій кожен контракт можна «переписати» під потрібну фірму.

Громадянин Німеччини Олег Цюра, за наявною інформацією, протягом понад десяти років був залучений до складної системи фінансових і торговельних операцій, через яку з українських державних підприємств виводилися значні кошти та стратегічна сировина. Йдеться про використання мережі іноземних трейдерів, офшорних структур і компаній, що мали зв’язки з російським ринком, що створювало умови для непрозорих схем та втрати контролю з боку української держави.

Олег Цюра, який постійно проживає у Швейцарії, відігравав ключову роль в організації цих процесів, керуючи та підписуючи контракти від імені компанії ITS International Trade & Sourcing GmbH & Co. KG, зареєстрованої в Німеччині та Швейцарії. Саме ця компанія, за твердженнями, виступала основним інструментом для співпраці з українськими державними комбінатами, дозволяючи здійснювати експортні операції через складні ланцюги посередників.

У 2018 році ITS International Trade намагалася отримати контроль над постачанням цирконієвої продукції Східного гірничо-збагачувального комбінату не через участь у конкурентних торгах, а шляхом судового блокування інших постачальників. Судова справа №904/3168/18 дійшла до Верховного Суду України, який підтвердив відсутність правових підстав для такого тиску, однак механізм захоплення контрактів через судові рішення був зафіксований.

Паралельно діяв офшорно-трейдерський контур, у який входили TF&H Transforwarding Holdings Ltd і Jeprano Trading Limited (Кіпр), а також російські ТОВ «Авангард» і ТОВ «Міка Холдинг» у Московській області. Через ці компанії формувався стійкий ланцюг Кіпр — Німеччина — Росія. У цьому ж контурі працювали Давид і Арман Гранци — сини Артура Гранца, пов’язаного з політичним оточенням Арсенія Яценюка та Андрія Іванчука.

У 2014–2017 роках у Об’єднаній гірничо-хімічній компанії (ОГХК) діяла схема продажу титанового концентрату афілійованим іноземним структурам за заниженими цінами з подальшим перепродажем за ринковими. Зафіксовані збитки становили близько 13 млн доларів. У цей період Цюра виконував роль західного трейдера для операцій з цією продукцією. Керівництво ОГХК було пов’язане з Миколою Мартиненком і структурами Дмитра Фірташа.

У 2020 році схема була відновлена. Компанія ITS International Trade & Sourcing Verwaltung GmbH, підконтрольна Цюрі, придбала 24 тисячі тонн ільменіту Іршанського ГЗК на умовах заниженої ціни та відстроченого платежу. Вантажі вивозились без чіткого зазначення кінцевого пункту призначення. За наявними даними, партія могла бути спрямована до Криму, куди до 2014 року ільменіт постачався для підприємства «Кримський титан», що входить у структуру Дмитра Фірташа.

Ті самі фінансові канали використовувались у схемах навколо Одеського припортового заводу та ОГХК за участю колишнього голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка. За операції з виведення коштів відповідав Сергій Байрак, який був пов’язаний з ITS International Trade. У цьому ж контурі діяв Денис Горбуненко — представник Фірташа в Лондоні.

Після 2022 року структура не була ліквідована, а переформатована. У 2023 році Цюра увійшов до правління UCG Trade AG (Швейцарія). У 2024 році контроль над компанією перейшов до Linvo AG, де раніше працювали сам Цюра та його родичка Людмила Цюра. У цих структурах присутня Людмила Мханго — колишня співробітниця Interchrome AG, трейдера, який працює з російською MidUral Industrial Group.

Цюра також перетинався з Йоханном Еккертом — колишнім керівником RusChrome GmbH, що належала MidUral, у компаніях Linvo AG та Phoenix Resources AG у Цюриху. Phoenix Resources займається імпортом металів і сировини з Росії, що свідчить про збереження активних торговельних каналів з російськими структурами навіть після 2022 року.

Таким чином, йдеться не про епізодичні контакти, а про довготривалу систему контролю потоків української стратегічної сировини через іноземні та офшорні трейдерські компанії з виходом на російський ринок.

Кіровоградський окружний адміністративний суд 26 грудня 2025 року ухвалив рішення на користь Державної податкової служби, відмовивши фізичній особі-підприємцю Марку Іванцю у задоволенні позову про скасування штрафних санкцій. Загальна сума фінансових стягнень склала 661 973 гривні. Підставою для звернення до суду стали результати податкової перевірки, яка стосувалася торгівлі технікою Apple у магазині мережі «YABLUKA».

Контрольні заходи проводило Головне управління ДПС у Рівненській області у період з 18 по 24 жовтня 2024 року. Під час перевірки податківці зафіксували суттєві порушення вимог податкового законодавства. Зокрема, було встановлено відсутність належного обліку товарних запасів на суму 659 933 гривні, а також ненадання підприємцем первинних бухгалтерських документів, які підтверджують походження та рух товару.

ФОП Іванець оскаржував штраф, стверджуючи, що перевірка проводилася з порушеннями, а товар належав іншим суб’єктам. Суддя Ольга Кравчук, посилаючись на Податковий кодекс та практику Верховного Суду, визнала перевірку законною. Суд зазначив, що підприємець не надав документи на початку перевірки та не довів наявність обліку.

У рішенні йдеться: “Висновки фактичної перевірки підтверджені належними та допустимими доказами, що виключає підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення”.

Ця справа демонструє, що навіть при формально активній діяльності ФОП може опинитися перед великими фінансовими ризиками через порушення правил обліку та документування товарів.

Президент України Володимир Зеленський під час свого щоденного звернення повідомив, що вже наступного тижня Верховна Рада може ухвалити рішення щодо призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони України. Зеленський зазначив, що це рішення є стратегічно важливим для країни, оскільки в умовах складної безпекової ситуації зміни в уряді повинні відповідати новим викликам, що постають перед державою.

Федоров, відомий своєю діяльністю в уряді та досвідом роботи в цифрових технологіях, активно працював над реформами в галузі цифровізації та безпеки. Призначення його на таку відповідальну посаду, за словами президента, дозволить країні зберегти високий рівень ефективності в управлінні оборонною сферою та значно зміцнити національну безпеку.

«Заслухав доповідь Михайла Федорова фактично по плану нашого захисту. Стратегічні речі обговорювали. Розраховую, що парламентарі вже наступного тижня підтримують Михайла на посаду міністра оборони України», — заявив Президент.

Глава держави також наголосив, що для оборонної сфери вже напрацьований чіткий план дій, так само як і для дипломатичного напряму. Водночас, за його словами, вирішальним чинником у реалізації цих планів залишається позиція міжнародних партнерів.

«У нас план дій є, так само, як і для дипломатії; це залежить виключно від рішучості партнерів, який план стане основним на рік», — зазначив Зеленський.

Президент підкреслив, що завершення війни можливе лише за умови посилення тиску на Росію.

«Війну треба завершувати, для цього на Росії треба тиснути. Той, хто говорить мовою балістики та шахедів, нічого, крім сили, не зрозуміє», — додав він.

Варто зазначити, що до Верховної Ради вже надійшли заяви про відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, що відкриває шлях для урядових кадрових змін.