Погіршення погодних умов на Лівобережній Україні: вологий ранок та посилений вітер

Іноземець Ахмед Мохамед Ельсаїд, який наразі знаходиться під вартою з 2 серпня 2025 року, став фігурантом скандальної кримінальної справи в Україні. Спочатку його дії кваліфікувалися як катування, однак згодом обвинувачення було розширено. Тепер Ельсаїду інкримінують цілу низку тяжких злочинів: від погроз вбивства та незаконного утримання людини до зґвалтування, сексуального насильства та грабежу. Його жертвою стала жінка, яку він тривалий час утримував проти її волі, а потім вчиняв над нею жорстокі дії.

Як повідомляють джерела, Ельсаїд не вперше потрапляє в поле зору правоохоронних органів. Раніше він уже мав судимість за незаконне позбавлення волі, а також раніше був обвинувачений у катуванні, однак у тому випадку довести його провину не вдалося. Згідно з даними слідства, йому приписують також активну діяльність у релігійних організаціях, зокрема в русі "Брати мусульмани", який наразі перебуває під забороною в ряді країн через свою політичну й екстремістську діяльність.

Підозрюваний познайомився з потерпілою через Instagram, умовив приїхати до Полтави та протягом тижня жорстоко її катував. За даними слідства, він душив жінку подушкою, надягав на голову пакет, обливав окропом, змушував приймати холодний душ і пересилати гроші на рахунки своїх знайомих. Під час катувань він знімав відео та показував потерпілій записи своїх попередніх злочинів.

Правоохоронцям вдалося звільнити жертву 1 серпня після того, як вона змогла надіслати коротке повідомлення донці з адресою. Суд залишив підозрюваного у СІЗО без права внесення застави. Новий розгляд запобіжного заходу призначено на початок листопада.

Ельсаїд відомий у кримінальних колах як Ахмед Бокс. Він раніше брав участь у викраденні сирійського студента у 2012 році та інших злочинних діях, за які отримав мінімальне покарання, тоді як його спільники були засуджені суворіше. Окрім кримінальної діяльності, Ельсаїд активно займався громадською діяльністю в Єгипетській діаспорі в Україні, зустрічався з релігійними та дипломатичними лідерами.

Грязьовий вулкан Старуня, розташований у мальовничому селі Старуня, що в 25 км від Івано-Франківська, є однією з найбільш незвичних природних особливостей України та Європи. Це діючий вулкан, який відрізняється від класичних лавових вулканів своїм розміром і природою вивержень. Унікальність цього об'єкта не тільки в його скромних габаритах, а й в тих геологічних процесах, які відбуваються тут, що робить вулкан цікавим не лише для вчених, а й для туристів і медиків.

Попри те, що діаметр кратера не перевищує 30 см, вулкан вражає своєю активністю. На його вершині утворюється незвичний бруд, який складається з глини, нафти, ропи та природних газів, що періодично викидаються в атмосферу. Ці викиди можуть досягати висоти до трьох метрів, що є вражаючим явищем для такого маленького вулкана. Коли вулкан активний, територія навколо нього виглядає майже безжиттєвою — на поверхні не росте трава, а сам кратер виглядає як ділянка обпеченого, чорного ґрунту.

Одна з найцікавіших властивостей Старуні — сейсмочутливість: вулкан реагує на землетруси, що відбуваються за тисячі кілометрів. Після сильних поштовхів (у Кавказі, Італії, Німеччині чи навіть у Середній Азії) на поверхні навколо вулкана з’являються тріщини шириною до трьох сантиметрів, які через кілька днів закриваються самостійно. Також спостерігаються провали, поява нових порогів і водоспадів, активне газовиділення та повільне підняття ґрунту — близько одного метра за сім років.

Геохімію Старуні пояснюють історією інтенсивної розробки нафтових і озокеритних родовищ у ХІХ–ХХ століттях: проникнення кисню в підземні води спричинило окислення нафти й хімічні реакції з виділенням тепла, яке й підтримує активність вулкана. Через це ж тут знаходять лікувальні грязі та мінералізовану воду; у складі речовини є озокерит — природний мінерал, що застосовується в термолікуванні.

Поруч із кратером горить «вічний вогонь» — джерело природного газу, яке місцеві мешканці підпалили понад 30 років тому, аби знизити загазованість повітря; відтоді воно не згасло. Ще одна важлива складова цінності Старуні — археологія: у довколишніх шарах знаходили добре збережені рештки доісторичних тварин. Найвідоміші знахідки — мамонт зі збереженими залишками трави у шлунку та кістки двох волохатих носорогів; експонати нині зберігаються в музеях Львова та Кракова.

Старуня — унікальне поєднання геології, лікувальних ресурсів та археології. Для регіону це і науковий інтерес, і туристичний об’єкт, що вимагає уваги з боку екологів і реставраторів. Зважаючи на чутливість вулкану до зовнішніх впливів і його значення для науки й медицини, важливо балансувати між доступністю для відвідувачів, збереженням унікальних ресурсів і охороною території.

Начальник управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ в Офісі генпрокурора Олександр Таркан потрапив у центр гучного скандалу через серйозні порушення, пов'язані з його дисертацією. Хоча він здобув науковий ступінь доктора філософії у галузі права, дослідження, на базі якого йому було присуджено цей ступінь, виявилося значною мірою плагіатом. Значна частина роботи була скопійована з інших авторів, і, що найгірше, без належних посилань на джерела. Це стало причиною серйозних запитань до етики та професійної репутації Таркана, який обіймав важливу посаду в державному управлінні.

За інформацією міжнародного детективного бюро Absolution, ще 14 березня 2024 року правоохоронці внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості щодо фальсифікації дисертації за статтею 358 Кримінального кодексу України. У межах цього розслідування вже проводяться ретельні перевірки, які мають на меті з'ясувати всі деталі та обставини фальшування наукової роботи.

Назва дисертації Таркана — «Методика розслідування прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою органу поліції». У роботі автор самовпевнено заявив про «наукову новизну» та «вкорінений аналіз», однак численні фрагменти повністю збігаються з працями відомих учених та практиків у галузі криміналістики.

Зокрема, Таркан використав без дозволу та посилань частини досліджень:

Андрейка Ю.О. (дисертація 2020 року, НАВС);

проф. Чернявського С.С. (стаття 2015 року у «Віснику кримінального судочинства»);

колективу Дніпропетровського держуніверситету внутрішніх справ (методичні рекомендації 2020 року);

Пунди О.О. (дисертація 2014 року);

судді О.В. Бобровника (публікація у 2017 році).

По суті, дисертація складалася зі зібраних фрагментів цих робіт із незначною зміною формулювань — додаванням слів «органу поліції», що подано як «оригінальний внесок».

Водночас НАБУ уже тривалий час розслідує самого Таркана за факти корупційних дій — отримання неправомірної вигоди за закриття кримінальних проваджень та маніпуляції з арештами майна. Його «теоретичні знання» активно застосовувались на практиці.

Відомо, що за «захист» та супровід дисертації Таркан сплатив близько 15 тисяч доларів. Його науковим керівником був Максим Даньшин, якого нині розшукують за держзраду. Даньшин, у минулому харківський викладач, зрадив Україну, перейшовши до російського університету та, за даними розслідувань, передавав координати для ракетних ударів по університету Каразіна. Попри підготовлену підозру за ст.111 ККУ, справу було «вирішено» завдяки звʼязкам у прокуратурі.

Скандал із дисертацією Таркана — яскравий приклад системної корупції у кадровій політиці правоохоронних органів та девальвації наукових ступенів, які перетворюються на інструмент легітимізації високих посад.

Обговорення можливості постачання США крилатих ракет Tomahawk Україні, яке було нещодавно підняте президентом Дональдом Трампом, може суттєво змінити політичну ситуацію в Європі та за її межами. Трамп, хоча й заявив, що «майже ухвалив рішення» щодо надання цих високотехнологічних засобів озброєння, зазначив, що чекає на детальну інформацію від Києва про те, як саме Україна планує використовувати ці ракети. Рішення, яке може бути затягнутим на місяці, безумовно, створює серйозну напругу на міжнародній арені.

Незважаючи на те, що ракети Tomahawk ще не відправлені і їх використання не є гарантованим, вже сам факт готовності США надати таке озброєння матиме великий вплив на Росію. Експерти наголошують, що це може стати потужним дипломатичним та військовим сигналом Кремлю, змушуючи його переглянути свої стратегії та тактики у відносинах із Україною та Заходом загалом.

Технічно Tomahawk — далекобійна крилата ракета; деякі джерела вказують на діапазон до ~2,500 км і історичну можливість нести ядерні бойові частини у попередніх варіантах, що ускладнює рішення про передачу і викликає побоювання щодо ескалації.

За стандартною конфігурацією ракети запускаються з кораблів і підводних човнів, але існують і модифікації/рішення для наземних установок — українська сторона вже заявляла про можливість запуска з наземних пускових комплексів у разі отримання цієї зброї.

Крім того, поставки можуть ускладнюватися реальними обмеженнями запасів і задіяністю наявних ракет в інвентарі ВМС США, через що швидка масова передача навряд чи можлива. Навіть за позитивного рішення постачання вимагатиме часу на логістику, навчання особового складу та інтеграцію у системи управління вогнем.

Навіть якщо Tomahawk фактично не застосують у бойових пусках, їх наявність під контролем США або у розпорядженні союзників може стати інструментом поступового нарощування тиску на Кремль і аргументом для дипломатичних переговорів щодо деескалації.

Начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області Олександр Шляховський та його родина володіють значними активами, більшість з яких зареєстровані на його дружину Ірину Шляховську. Відомо, що Ірина є власницею великої земельної ділянки в селі Дударків під Києвом, що складає близько 150 соток. За оцінками ринку, ці землі можуть коштувати майже 4 мільйони гривень. Ця значна земельна власність не є єдиним активом родини — вона також має кілька квартир у Києві та користується житлом у Броварах, яке належить родичці. Водночас, у Львові сім’я мешкає на підставі договору суборенди.

Щодо самого Олександра Шляховського, то варто зазначити, що він особисто не має оформленого на своє ім’я житла або автомобіля, хоча в деклараціях подружжя вказано, що більшість їхнього майна зареєстрована на дружину. Це викликає певні питання щодо прозорості та правомірності таких оформлень, адже для багатьох державних службовців важливо демонструвати відкритість у питаннях власності та фінансової діяльності.

Ірина придбала Mazda 3 2017 року за суму, значно нижчу за ринкову вартість, частину коштів для покупки вона нібито отримала в подарунок від родички. Минулого року Шляховський задекларував понад мільйон гривень доходу від роботи в поліції та додаткові суми від продажу нерухомості; у подружжя також заявлені готівкові заощадження.

Ірина Шляховська неодноразово подавала документи на посаду судді, а у відкритих реєстрах фігурують звʼязки родини з кількома підприємствами та особами, пов’язаними з бізнесом і громадськими організаціями. У публікації немає офіційних коментарів від самого Шляховського або від Нацполіції; для повної перевірки фактів потрібні додаткові документи й реакція від посадовця.

Антишахрайський проєкт «190» оприлюднив нові дані щодо майнового стану прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Павла Бурлаки. Ці дані викликали суспільний резонанс, оскільки детально висвітлюють наявне майно та зв'язки, які можуть впливати на професійну діяльність Бурлаки.

Павло Бурлака користується службовим житлом, яке було надано йому Міністерством оборони України ще в 2007 році. Квартира площею 82 кв. м, розташована в Хмельницькому, є не лише службовим, але й його місцем реєстрації. Це житло прокурор має право використовувати вже протягом 18 років, що створює певні питання щодо термінів і умов його перебування в ньому, зокрема у контексті службової діяльності та виконання обов’язків.

З 2014 року Павло Бурлака користується квартирою своєї матері Валентини Бурлаки — житло у Львові площею 69,60 кв. м, задеклароване вартістю 550 тис. грн. Також брат прокурора користується квартирою в Умані площею 55,8 кв. м, що також належить їхній матері. Валентина Бурлака працює адвокатом в Умані (номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 426 від 20.06.2011), і надає нерухомість синам у безоплатне користування.

Дружина Павла Бурлаки, Тетяна, має у спільній сумісній власності частку квартири (44,50 кв. м) в Хмельницькому; співвласниками цієї нерухомості є її родичі. Тетяна працює в тій самій Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення.

Щодо транспорту, у декларації зазначено, що сам Павло автомобіля не має. У 2021 році його дружина придбала VOLKSWAGEN TIGUAN 2014 року випуску за 270 тис. грн; Орієнтовна ринкова вартість такої моделі становить близько 600 тис. грн.

За минулий рік у декларації вказано доходи Павла Бурлаки — 1,1 млн грн прокурорської зарплати. Його дружина отримала 24 тис. грн зарплати, 34 тис. грн пенсії та 19 тис. грн соціальних виплат. Готівкові заощадження подружжя, за даними проєкту, становлять: у Павла — $4 тис. і 70 тис. грн, на банківських рахунках — 92 тис. грн; у Тетяни — $1 тис. готівкою та 111 тис. грн на рахунках. Загальна сума заощаджень подружжя оцінюється майже в півмільйона гривень.

Українська співачка Єва Бушміна, справжнє ім’я якої — Яна Швец, після повернення до Києва стала учасницею масштабного мовно-публічного скандалу. Справа розгорілася після того, як артистка опублікувала в Instagram фрагмент своєї нової пісні російською мовою під назвою «Убей мою подругу». Відео супроводжувалося підписом російською, що, без сумніву, стало каталізатором численних суперечок серед її підписників та широкої аудиторії.

Незважаючи на те, що відео швидко набрало близько тисячі лайків, численні коментарі, що з’являлися під публікацією, відображали обурення та критику з боку фанів. Чимало людей обурювалося самим вибором мови, адже в умовах нинішнього геополітичного контексту, де Україна перебуває в стані війни з Росією, подібний крок сприйняли як недоречний і навіть образливий. Користувачі соцмереж вказували на те, що такі вчинки можуть бути сприйняті як відрив від реалій і болючих переживань, з якими стикаються українці під час війни.

За повідомленнями, деякі з емоційних коментарів пізніше видалялися, але в мережі збереглися скріншоти дискусій. Певна ескалація відбулася й у діалозі самої співачки з підписниками: у відповідь на запит «На якому мовi вона співає?» артистка, за скриншотами, відповіла грубо — фраза була опублікована з орфографічними помилками і містила нецензурну лайку. Це ще більше підлило масла у вогонь дискусії.

Єва Бушміна відома українській публіці як учасниця шоу «Фабрика зірок» і як учасниця колективу «ВІА Гра». Спроби повернутися на велику сцену супроводжуються активним просуванням нової творчості — і водночас залежністю від реакції публіки. Частина фанатів захищає артистку, відзначаючи її вокальні дані й сценічний досвід; критики ж наголошують, що в нинішніх умовах художні рішення мають враховувати чутливість аудиторії.

Поки що Бушміна продовжує просувати реліз і вказує, що трек доступний на музичних платформах. Суперечка в коментарях триває: частина користувачів просить пояснень від самої артистки щодо вибору мови й назви, інші — закликають не загострювати увагу й сприймати пісню як елемент творчого експерименту.