Погода у середині тижня: дощі відступають, але осіння прохолода зберігається

Велика Британія оголосила про надання Україні 20 мільйонів фунтів стерлінгів для відновлення та зміцнення енергетичної інфраструктури, яка зазнала масштабних пошкоджень унаслідок російських атак. У британському уряді підкреслили, що цілеспрямовані удари по енергетичному сектору призвели до серйозних гуманітарних наслідків, залишивши сотні тисяч громадян без електроенергії та теплопостачання в розпал зимового періоду.

За оцінками міжнародних партнерів, найбільше від перебоїв постраждали соціально вразливі групи населення — діти, люди похилого віку, пацієнти лікарень, а також освітні заклади. В окремих регіонах України температура повітря опускалася до мінус 20 градусів, що значно ускладнило повсякденне життя та створило додаткові ризики для здоров’я людей. У таких умовах стабільне енергопостачання стало критично важливим фактором виживання.

У повідомленні наголошується, що виділене фінансування забезпечить екстрену підтримку для ремонту, відновлення, захисту та стабільної роботи енергосистеми по всій країні. Йдеться про підтримку електропостачання й опалення в житлових будинках, лікарнях та школах в умовах суворої зими.

Уряд Британії також підкреслив символічність дати оголошення допомоги. Про виділення коштів було заявлено 16 січня — у день, коли Україна та Велика Британія відзначають першу річницю угоди про 100-річне партнерство.

У Лондоні зазначили, що це партнерство уособлює цінності, які Росія намагається зруйнувати своєю агресією. Британська сторона наголосила на захопленні мужністю та стійкістю українців, які щодня чинять опір повномасштабному вторгненню. У заяві також підкреслюється, що Велика Британія залишатиметься поруч з Україною не лише зараз, а й у довгостроковій перспективі — як у межах двосторонніх відносин, так і на міжнародній арені.

Державне підприємство «Укргідроенерго» спрямувало близько 2 мільйонів гривень на укладення договору страхування відповідальності своїх керівників на випадок кримінального переслідування. Йдеться про спеціальний фінансовий механізм, який має забезпечити управлінську команду підтримкою у разі виникнення правових ризиків, пов’язаних із арештами, пред’явленням підозр або участю в судових процесах.

Окрім юридичних витрат, умовами страхування передбачена можливість часткової компенсації застави, якщо суд обере саме такий запобіжний захід. Також у пакеті послуг зазначено оплату психологічної допомоги, що може знадобитися у стресових ситуаціях, пов’язаних із кримінальним переслідуванням або публічним резонансом справ. Окремим пунктом визначені витрати на так зване «відновлення репутації», які можуть включати консультації зі спеціалістами з кризових комунікацій.

По суті, це означає перекладання персональної відповідальності за управлінські рішення на саму компанію, а отже — на державний бюджет. У разі арешту чи оголошення підозри керівнику витрати на його захист оплачуватимуться з коштів підприємства, а не з власної кишені посадовця.

Примітно, що подібна практика вже демонструвалася раніше в іншій стратегічній державній компанії — «Енергоатомі». Там наглядова рада оформила аналогічне страхування буквально напередодні свого розпуску. Тоді це виглядало як спроба в останній момент убезпечити себе від можливих перевірок і розслідувань. У випадку з «Укргідроенерго» простежується не лише схожий підхід, а й той самий страховий партнер.

Формально подібні програми можуть подаватися як різновид страхування відповідальності керівників. Проте за своїм змістом це вже не класичне D&O-страхування, поширене у приватному бізнесі. Йдеться радше про створення резерву саме під кримінальні ризики — арешти, застави, суди та публічні скандали.

Фактично держава через свою компанію заздалегідь визнає можливість того, що у її топменеджменту можуть виникнути серйозні проблеми з правоохоронними органами, і вважає нормальним закладати ці ризики у витрати підприємства. Це виглядає особливо контрастно на тлі постійних заяв про реформу корпоративного управління, підзвітність менеджменту та боротьбу з корупцією.

Замість того щоб мінімізувати кримінальні ризики через прозорі процедури, законність рішень і реальну відповідальність керівників, у державних компаніях дедалі частіше обирають інший шлях — просто застрахувати можливі наслідки. І зробити це не за власний рахунок, а за кошти підприємства, яке фінансується державою.

Директор державного підприємства Міністерства оборони України «Монтажник-Україна» Олександр Дмитрук у своїй декларації зазначив шлюб із громадянкою Російської Федерації, а також наявність значних валютних заощаджень у родини. Йдеться про підприємство, яке виконує монтажні та будівельні роботи для потреб оборонного відомства, що автоматично підвищує суспільний інтерес до будь-яких аспектів діяльності його керівництва.

Згідно з поданими даними, дружина посадовця Наталія Дмитрук має російське громадянство та водночас володіє посвідкою на постійне проживання в Україні. Формально така обставина не є порушенням законодавства, однак у контексті повномасштабної війни та підвищених вимог до безпеки в оборонному секторі вона викликає додаткові запитання з боку громадськості та експертного середовища.

У власності самого Дмитрука задекларовано кілька об’єктів нерухомості в Києві. Йдеться про квартиру площею 53,6 квадратного метра, придбану ще у 1998 році, земельну ділянку площею 816 квадратних метрів та житловий будинок площею 76,3 квадратного метра, обидва об’єкти набуті у 2004 році. Вартість майна зазначена за цінами на момент придбання і є відносно невисокою за сучасними мірками.

Серед рухомого майна в декларації фігурує легковий автомобіль Toyota Camry 2012 року випуску, придбаний того ж року.

Найбільшу увагу привертають грошові активи родини. Станом на кінець 2024 року Олександр Дмитрук зберігав понад два мільйони гривень на рахунках у державному та комерційних банках. Окремо задекларовано готівкові кошти: 25 тисяч доларів у самого посадовця та 120 тисяч доларів у його дружини.

Сукупний дохід сім’ї за 2024 рік перевищив 1,2 мільйона гривень. Основну частину становила заробітна плата Дмитрука на державному підприємстві. Також у декларації зазначені пенсійні виплати, банківські відсотки та заробітна плата дружини, отримана у приватній будівельній компанії.

Водночас у документі відсутні відомості про цінні папери, корпоративні права, незавершене будівництво, фінансові зобов’язання чи значні витрати. Формально декларація не містить ознак порушень, однак поєднання статусу керівника оборонного підприємства, шлюбу з громадянкою держави-агресора та значних обсягів готівкової валюти неминуче викликає запитання з боку суспільства та контролюючих органів.

17 січня українська співачка Оля Полякова відзначила свій день народження. Цього року популярній артистці виповнилося 47 років, і цю дату вона вирішила провести не в закритому колі, а разом зі своєю аудиторією — відкрито, емоційно та без прикрас. У соціальних мережах співачка поділилася серією особистих світлин і роздумів, які стали своєрідним підсумком її життєвого етапу.

У фотоблозі Полякова опублікувала добірку сміливих кадрів, зроблених у різні періоди життя. На знімках — різна Оля: юна, впевнена, втомлена, зухвала, спокійна і зріла. Кожне фото супроводжувалося короткими, але змістовними коментарями, у яких співачка говорила про прийняття віку, зміну пріоритетів та внутрішню свободу, що приходить із досвідом.

Втім, святковий допис був не лише про зовнішність. У день народження Оля Полякова поділилася особистими роздумами про прожиті роки, внутрішні трансформації та переосмислення цінностей. За словами співачки, головним відкриттям для неї стала вдячність — за життя, здоров’я, людей поруч і здатність знаходити радість навіть у складні часи.

Артистка наголосила, що в умовах війни й постійної напруги українці часто перестають помічати прості речі, зосереджуючись лише на очікуванні миру. Водночас, на її думку, життя триває навіть у хаосі — воно складається з маленьких кроків і моментів, за які варто бути вдячними.

Пікантний фотосет і відвертий текст швидко зібрали тисячі реакцій. Фанати та колеги по шоу-бізнесу засипали іменинницю компліментами та привітаннями. Серед тих, хто публічно звернувся до Полякової, — Даша Трегубова, Маша Євросиніна, Ольга Сумська та Наталія Могилевська.

Святковий пост Олі Полякової став не лише демонстрацією фізичної форми, а й нагадуванням про силу самоприйняття, вдячності та вміння цінувати життя попри всі виклики.

Комунальне підприємство «Рідне місто» Самарівської міської ради Дніпропетровської області 8 січня уклало договір на капітальний ремонт дорожнього покриття вулиці Північної. Вартість робіт становить 50,08 млн грн, а підрядником стала компанія ТОВ «Піксельбау», яка перемогла в результаті відкритих торгів. За умовами договору ремонт має бути завершений до кінця року, а роботи здійснюватимуться в рамках другого етапу оновлення вулиці — від будинку №1 до вулиці Зінаїди Білої.

Загальна протяжність ділянки, що підлягає ремонту, становить 2,43 км. Проєкт передбачає комплексне оновлення дорожнього полотна: повне зняття старого покриття, влаштування нового асфальтобетонного шару, ремонт заїздів до прилеглих будинків та нанесення дорожньої розмітки. Такий підхід дозволяє не лише відновити якість дороги, а й забезпечити довготривалу експлуатацію без швидкого виникнення вибоїн та тріщин.

Найбільшу частину коштів — 42,61 млн грн — закладено на асфальтобетон. У кошторисі дрібнозернистий асфальт врахували по 6 877 грн за тонну, крупнозернистий — по 6 692 грн за тонну. Формально ціни відповідають наявним довідковим даним, однак вони базуються на пропозиціях посередників, а не заводів-виробників. У результаті вартість матеріалів у проєкті фактично зафіксована на рівні перепродажу.

Окрему увагу привертають показники економіки підряду. Середньомісячна зарплата одного робітника в кошторисі визначена на рівні 24 500 грн, що нижче середніх показників у будівельній галузі регіону. Водночас запланований прибуток підрядника становить лише 0,058% від суми договору — близько 29 тисяч гривень, що виглядає нетипово для контракту такого масштабу.

Конкуренція на торгах формально була, однак дешевші пропозиції від двох компаній замовник відхилив. Зокрема, одна з фірм запропонувала виконати роботи за 46,01 млн грн — майже на 4 млн грн дешевше. Саме це рішення стало предметом перевірки з боку аудиторів, які поставили під сумнів обґрунтованість відхилення економічно вигіднішої пропозиції.

Умови участі в тендері виявилися жорсткими і нетиповими. Замовник вимагав підтвердження досвіду виключно за договорами, укладеними не раніше 2024 року, фактично ігноруючи попередні роки діяльності компаній. Відгуки замовників також мали бути «свіжими» і датованими вже після оголошення саме цього тендеру. На підготовку та подання пропозицій учасникам дали лише два тижні.

Крім того, учасники зобов’язані були особисто приїхати до замовника та підписати акти огляду об’єкта і ознайомлення з кошторисною документацією. Без фізичного візиту і підпису представника КП пропозиція не розглядалася. Також у тендерній документації з’явилися вимоги щодо наявності специфічних сертифікатів, а також повного пакета кадрових документів і медичних довідок на кожного працівника.

Частину вимог учасники називали дискримінаційними і намагалися оскаржити ще до початку торгів. Після зауважень замовник відмовився лише від вимоги надання розширених медичних карток, але ключові бар’єри залишилися без змін.

Закупівля потрапила під аудит, який встановив ознаки порушень, зокрема у відхиленні дешевшої пропозиції. Замовника зобов’язали усунути порушення у визначений строк, однак станом на зараз договір не розірвано і нового переможця не визначено.

Підрядник — компанія «Піксельбау» — зареєстрована у 2024 році і за короткий час отримала понад 50 млн грн бюджетних підрядів. Контракт на ремонт вулиці Північної є найбільшим у її портфелі. Саме це посилює запитання щодо умов, за яких компанія змогла обійти більш досвідчених і дешевших конкурентів.

Щороку наприкінці зими або на самому порозі весни в Україні настає Масляний тиждень — одне з найколоритніших і найулюбленіших народних свят. Для наших предків цей період був особливим часом радості, гучних забав, гостин і символічного прощання з холодною порою року. Саме під час Масляної люди прагнули наповнити дні сміхом, музикою та спільними застіллями, вірячи, що так можна швидше наблизити тепло й добробут.

В українській традиції Масляний тиждень мав не лише розважальний, а й глибокий символічний зміст. Кожен день мав своє значення: від гостин і відвідин родичів до загальних гулянь та примирення. Особливу увагу приділяли сімейним стосункам, адже вважалося, що сварки, не залагоджені під час Масляної, можуть тягнутися весь рік. Саме тому люди намагалися просити вибачення, миритися та підтримувати добрі взаємини.

У 2026 році Масляний тиждень триватиме з 16 по 22 лютого. Саме в ці дні в Україні традиційно проводять обрядові гуляння, готують святкові страви та дотримуються давніх звичаїв.

В українській традиції це свято має багато назв: Масниця, Колодій, Запусти, Сирний або Сиропустний тиждень, Бабський тиждень. Масляна виникла ще в дохристиянські часи й була присвячена завершенню зими та приходу весни. Для селян цей період мав особливе значення, адже зима була найважчим часом року.

З приходом християнства Масляну включили до церковного календаря та пов’язали з підготовкою до посту. Водночас більшість обрядів зберегла язичницький характер і дійшла до наших днів майже без змін. Подібні святкування існують і в інших слов’янських народів, однак українська Масляна має власні, унікальні риси.

В українській традиції Колодій вважався передусім жіночим святом. Протягом тижня чоловіки мали слухатися жінок, не сперечатися та брати участь у жартівливих обрядах. Особливої уваги зазнавали неодружені юнаки. Їм могли прив’язувати до ноги дерев’яну колодку й змушувати ходити з нею, доки хлопець не «відкупиться» частуванням або не пообіцяє одружитися.

Масляний тиждень вважався останньою можливістю зіграти весілля перед Великим постом, адже під час посту шлюбів не укладали. Заміжні жінки протягом тижня збиралися на посиденьки та виконували обрядові дійства з колодкою. Кожен день мав символічне значення: на початку тижня колодка «народжувалася», далі «хрестилася», «вмирала», «хоронилася» та «оплакувалася», а неділя ставала кульмінацією святкувань.

Українська Масляна тісно пов’язана з молочними продуктами — маслом, сиром, молоком, сметаною. Вони символізували достаток, родючість і ситість перед постом. Головною стравою на Масницю в Україні були не млинці, а вареники, насамперед із сиром. Також готували налисники, пироги, сирні запіканки.

На столі були й солоні страви: холодець, капусняк, тушкована капуста, рибний борщ. Святкування супроводжувалися спільними застіллями, піснями та жартами.

Одна з важливих традицій Масляного тижня — примирення. У цей період було прийнято просити пробачення, миритися з тими, з ким були сварки, та збиратися всією родиною. Зяті пригощали тещ, а невістки — свекрух, що мало зміцнити родинні стосунки перед початком посту.

Дев’ятнадцятий день січня вирізняється насиченим поєднанням церковних традицій, історичних спогадів і народних уявлень. Для багатьох українців ця дата асоціюється з глибоким духовним змістом, адже за старим церковним календарем саме цього дня відзначають одне з найбільших християнських свят — Хрещення Господнє, відоме також як Водохреща. Воно символізує очищення, оновлення та духовне переродження.

В українській традиції 19 січня здавна пов’язане з освяченням води. Вода, набрана цього дня, вважається особливою: її зберігають у домівках, використовують для благословення оселі, лікування недуг і в важливі життєві моменти. Поширеним звичаєм є й купання в ополонках або природних водоймах, що сприймається не лише як релігійний обряд, а й як символ сили духу та віри. Разом із тим церква наголошує, що такі практики мають бути усвідомленими та безпечними.

Після переходу Православної церкви України восени 2023 року на новоюліанський календар більшість православних вірян відзначають Водохреща за новим стилем в іншу дату. Відповідно до оновленого церковного календаря, 19 січня вшановують пам’ять преподобного Макарія Єгипетського — ченця й чудотворця, до якого звертаються з молитвами про зцілення, душевний спокій і благополуччя в родині.

В Україні 19 січня не є державним святом, однак ця дата має важливе історичне значення. Саме цього дня у 1906 році побачив світ перший номер сатиричної газети «Шершень», у 1946 році було створено Союз українців у Великій Британії, а у 2017 році розпочала роботу Національна суспільна телерадіокомпанія України.

Особливе місце в новітній історії України 19 січня посідає 2014 рік. Того дня в Києві на вулиці Грушевського різко загострилося протистояння між учасниками Євромайдану та тодішньою владою. Події отримали назву «Вогнехреща» і стали переломним моментом Революції гідності. Протести спалахнули не лише в столиці, а й в інших великих містах країни.

У світі 19 січня відзначають Міжнародний день попкорну — популярної закуски, що асоціюється з переглядом фільмів і масовою культурою. У різних країнах цього дня проводять тематичні заходи, фестивалі та дегустації. Також дата збігається з низкою інших неофіційних свят, присвячених їжі, соціальним темам і культурним цінностям.

У народному календарі 19 січня вважається вдалим днем для початку нових справ, ухвалення важливих рішень і формування корисних звичок. За повір’ями, обіцянки, дані цього дня, легше виконуються, а розпочаті справи мають більше шансів на успіх. Народні прикмети пов’язують погоду 19 січня з майбутнім літом і врожаєм: холодна та сонячна погода віщує прохолодне літо, відлига — щедрий врожай зернових, а хуртовина може означати пізню весну.

Разом із тим існують і заборони. За народними віруваннями, не варто витрачати останні гроші з гаманця, щоб не накликати фінансові труднощі. Також не рекомендується перевтомлюватися важкою фізичною працею, а батькам цього дня радять утриматися від стрижки дітей.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення в дохід держави майна, що належало родині померлого колишнього керівника Державної екологічної інспекції Карпатського округу Миколи Ладовського. Загальна вартість активів, визнаних необґрунтованими, перевищує 20 мільйонів гривень. Відповідне судове рішення було винесене 12 січня 2026 року за результатами розгляду матеріалів, підготовлених Державним бюро розслідувань у взаємодії з Національним агентством з питань запобігання корупції.

У ході перевірки було встановлено суттєву невідповідність між офіційними доходами посадовця та вартістю майна, яким користувалися він і члени його родини. Йшлося про нерухомість, земельні ділянки та інші цінні активи, походження яких не вдалося підтвердити законними джерелами доходів. Саме ці обставини стали підставою для звернення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до суду з вимогою застосувати механізм цивільної конфіскації.

Йдеться про три квартири та нежитлове приміщення в центральних районах Івано-Франківська, а також два автомобілі преміумкласу — Volkswagen Touareg 2021 року випуску та Mercedes-Benz G 63 AMG 2023 року. Усі ці активи суд визнав такими, що не мають підтвердженого законного походження.

Микола Ладовський помер у ніч на 20 березня 2025 року. Після його смерті кримінальне провадження було закрито, однак це не зупинило процес цивільної конфіскації. ДБР ініціювало окрему процедуру стягнення незаконно набутого майна, яка дозволяє повернути активи державі незалежно від смерті фігуранта справи.

Це рішення стало одним із перших прикладів застосування механізму конфіскації необґрунтованих активів щодо родини померлого високопосадовця та демонструє можливість повернення державі коштів навіть у випадках, коли особа уникла кримінальної відповідальності через смерть.