Поліція Львова затримала організатора наркотрафіку

В Україні ставлення до антикорупційної боротьби залишається неоднозначним і суперечливим. На тлі гучних заяв політиків і міжнародних партнерів, що країна активно працює над подоланням корупції, реальні результати часто виглядають скромними, а боротьба з корупційними схемами здається неефективною. Це ставлення підживлюється багатьма факторами, серед яких – непослідовність державних інститутів, відсутність повної довіри до антикорупційних органів та вплив олігархічних груп.

З одного боку, у державі створено низку спеціалізованих антикорупційних органів, таких як НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, які мали б стати ключовими гравцями у цій боротьбі. Однак, на практиці, їх діяльність часто обмежується політичними та юридичними перепонами, що робить боротьбу з корупцією малоефективною. Окрім того, громадськість не завжди відчуває реальні зміни, що призводить до зростання скептицизму щодо справжніх намірів держави.

Цікаво, що українці демонструють високу підтримку критичної позиції суспільства щодо дій влади. Лише 8% вважають, що владу критикувати не можна взагалі — ця частка помітно знизилася з 13% у 2024 році. Натомість 90% переконані, що критика є необхідною умовою для розвитку демократії і контролю над владою.

Такі результати свідчать про те, що суспільство прагне прозорості, відповідальності та діалогу. Українці готові визнавати позитивні кроки влади, але водночас не відмовляються від права на вимогливість та контроль.

Оля Полякова, одна з найбільш популярних українських співачок, нещодавно оголосила про своє бажання взяти участь у Національному відборі на конкурс "Євробачення-2026". Вона вже давно зарекомендувала себе як талановита і харизматична артистка, яка здатна завоювати серця глядачів на міжнародній арені. Проте на шляху до реалізації її амбіцій виникли певні перепони, пов’язані з чинними правилами Національного відбору.

Згідно з існуючими вимогами, деякі артисти не можуть брати участь у конкурсі через обмеження, що стосуються їх попередніх досягнень чи контрактних зобов’язань. Полякова, розчарована такими умовами, звернулася до Миколи Чернотицького, голови правління Суспільного, із закликом переглянути ці правила. Артистка вважає, що поточні норми можуть обмежувати творчі можливості талановитих виконавців і не враховують важливих змін у музичному середовищі та національному шоу-бізнесі.

Полякова також представила пісню Warrior, з якою планує виступити на Нацвідборі. Водночас вона не виключає судового позову у разі відмови змінити правила:«Якщо доведеться, я захищатиму своє право у суді».

На Суспільному нагадали, що пункт 4.6 правил Нацвідбору прямо забороняє участь виконавцям, які виступали в Росії після 15 березня 2014 року або в Білорусі після 24 лютого 2022-го. За даними Суспільного, останній виступ Олі Полякової в РФ відбувся 23 травня 2015 року — коли вона була ведучою премії RU.TV, з’явившись на сцені в кокошнику з тризубом.

Крім того, умови конкурсу забороняють участь артистам, які могли висловлювати підтримку дискримінаційним або політичним режимам.

Прийом заявок на Нацвідбір триватиме до 27 жовтня 2025 року. Чи допустять Полякову до участі — стане відомо після перевірки кандидатів на відповідність правилам.

З 16 жовтня 2025 року українці, які перебувають у США за програмою Uniting for Ukraine (U4U) або подають заявку на продовження дозволу на в'їзд (parole), будуть зобов’язані сплатити збір у розмірі $1000. Про це повідомила Служба громадянства та імміграції США (USCIS), вказавши, що цей платіж буде актуальним не лише для нових заявок, але й для продовження дозволу на в’їзд (re-parole).

Збір стягуватиметься щороку, з коригуванням суми відповідно до рівня інфляції, що регулюється законом HR 1. Важливо зазначити, що цей платіж застосовується тільки в тому випадку, якщо особа перебуває на території США і їй надається або поновлюється дозвіл на в’їзд. Якщо заявник вже попередньо отримав схвалення своєї заяви за умови сплати цього збору, то наступні етапи процесу оформлення дозволу також потребуватимуть сплати відповідної суми.

Відомство також зазначає, що в окремих випадках можливі винятки з вимоги про оплату. Деталі таких винятків USCIS визначатиме індивідуально під час розгляду звернення.

Для бенефіціарів U4U це означає, що всі нові клопотання про надання або продовження parole мають включати етап оплати збору після відповідного повідомлення від USCIS. Наголошується, що йдеться саме про імміграційний збір за надання (або поновлення) статусу parole, а не про інші платежі.

Служба безпеки України провела успішну операцію, затримавши 56-річну працівницю одного з державних банків Одеси. Жінка підозрюється у передачі персональних даних клієнтів, зокрема військовослужбовців, російським спецслужбам. Як встановлено під час слідства, затримана діяла під контролем ФСБ, яке завербувало її через активність в антиукраїнських Telegram-каналах.

Жінка працювала касиром у відділенні банку, де вибірково збирала інформацію про клієнтів, котрі носили військову форму або мали ознаки поранень, отриманих на фронті. Вона ретельно фіксувала їхні персональні дані та зосереджувалася на банківських операціях, після чого передавала зібрану інформацію своїм кураторам з ФСБ. Серед зібраних даних були не лише базові відомості про особу, а й деталі, які могли бути використані для подальших дій проти захисників України.

Позаштатна “розвідниця” також обходила місто та фотографувала райони, де могли розміщуватися підрозділи українських військових. Ворог планував використати зібрану інформацію для підготовки терактів, інформаційних диверсій і спроб вербування українських захисників.

СБУ з’ясувала, що одеситка потрапила в поле зору російських спецслужб через свої антиукраїнські коментарі в Telegram. Представники ФСБ встановили з нею контакт під прикриттям “однодумців” і згодом запропонували “допомогу у боротьбі з режимом”.Після кількох місяців спілкування вона погодилася збирати інформацію, не усвідомлюючи, що її дії документуються українськими контррозвідниками.

Спецслужба задокументувала всі етапи передачі інформації, провела обшук за місцем роботи й проживання жінки, вилучивши техніку з доказами комунікації з російськими кураторами.Після цього агентку ізолювали, і зараз вона перебуває під вартою. Слідчі СБУ повідомили їй про підозру у державній зраді в умовах воєнного стану (ч.2 ст.111 КК України).Їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Президент США Дональд Трамп, перебуваючи на борту президентського літака Air Force One, поділився своєю думкою щодо ситуації в Україні, висловивши певні пропозиції та уточнення. Він заявив, що Росія та Україна повинні «зупинитися на тих лініях, де вони перебувають зараз», підкреслюючи, що вирішення конфлікту вимагає від обох сторін утримання від подальших військових дій на поточному етапі.

Трамп категорично заперечив інформацію про те, що обговорював можливість передачі всього Донбасу Росії. Його слова були реакцією на журналістські запитання, котрі стосувалися можливих компромісів щодо територіальних втрат України. «Нехай усе буде розділено так, як є на даний момент, а згодом можна буде досягти угоди», — додав він, вказавши на важливість мирного врегулювання конфлікту без подальших ескалацій. Під час обговорення Трамп також зауважив, що 78% території вже перебувають під контролем однієї зі сторін, хоча він не уточнив, яку саме.

Напередодні йшлося про напружену закриту зустріч Трампа із Володимиром Зеленським у п’ятницю: джерела повідомляли, що Трамп наполягав на якнайшвидшому припиненні вогню вздовж поточних ліній зіткнення, що українська сторона сприйняла як небезпечний для Києва сценарій.

Окремі медіа подали його слова жорсткіше — мовляв, Донбас доведеться “розрізати” й залишити значну частину під контролем РФ, — однак у розмові з журналістами на борту Трамп заперечив, що пропонував “віддати весь Донбас”.

Заява Трампа про “78% території” не відповідає оцінкам провідних джерел. Reuters напередодні писало, що Росія контролює близько 19% території України (включно з окупацією з 2014 року). У Донецькій і Луганській областях контроль РФ справді значний, але йдеться про інші пропорції: раніше оцінювали близько 75% Донецької та майже всю Луганську області.

Пропозиція “заморозити” фронт на поточних позиціях де-факто легітимізувала б захоплені території до майбутніх переговорів — сценарій, який Київ публічно відкидає, наголошуючи, що не поступиться територіями. Раніше у вересні Трамп, навпаки, робив більш прихильні до України заяви, що Київ “може повернути всі землі”, — отже, нинішні меседжі виглядають як риторичний зсув.

Народного депутата Євгенія Шевченка підозрюють у причетності до схеми відмивання понад 9 мільйонів гривень. Відповідне повідомлення про підозру надійшло від Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Згідно з інформацією, яку оприлюднили правоохоронні органи, Шевченко міг використовувати кошти приватної компанії для придбання дорогих автомобілів через юридичну фірму, яку, за даними слідства, пов'язують із його родичем.

У ході розслідування з'ясувалося, що депутат пообіцяв керівництву цієї фірми допомогу в отриманні дозволів на транскордонне перевезення мінеральних добрив. В обмін на це, компанія здійснила перерахування грошей на рахунок особи, що знаходиться в близькому оточенні Шевченка. Однак, незважаючи на обіцянки, необхідної допомоги з боку депутата так і не було надано.

Щоб легалізувати незаконні кошти, парламентар, за версією слідства, перевів понад 9 мільйонів гривень на рахунок юридичної компанії, яка належить його родичу, нібито за правові послуги. Згодом частина цих грошей була витрачена на купівлю двох елітних авто — BMW X5 M (F95) та Mercedes-Benz G 63 AMG. Після цього Шевченко почав користуватися автомобілями, створюючи враження законного походження майна.

Наразі слідчі дії тривають. Деталі справи не розголошуються через таємницю досудового розслідування.