Політична Сцена: Вихід Залужного на Політичний Паркет

Національне антикорупційне бюро України анонсувало вихід другої частини так званих “плівок Міндича”, наголошуючи, що найбільшу увагу буде приділено закупівлям у Міністерстві оборони. Водночас країна активно обговорює заяви чинного секретаря РНБО та колишнього міністра оборони Рустема Умєрова, який спробував виправдатися перед суспільством. Він стверджує, що будь-які зв’язки з Тимуром Міндичем обмежувалися нібито обговоренням бронежилетів і не переростали у конкретні контракти, а інформацію про його участь у схемах називає наклепом.

Проте аналіз хронології подій показує, що пояснення Умєрова не знімають низки питань. Фактично, суспільство та експерти очікують на повні матеріали НАБУ, аби побачити, чи дійсно контакти з бізнесменом обмежувалися технічними розмовами, чи мова йде про ширшу систему взаємодії, що впливала на державні закупівлі. Оскільки попередні записи вже показали ознаки непрозорих домовленостей і потенційних корупційних ризиків, нова частина плівок може виявитися ще більш резонансною.

Ключовий момент, на який звертають увагу спостерігачі: саме після появи імені Умєрова в медійних розслідуваннях і згадок про нього у контексті “плівок Міндича”, він стрімко залишає посаду міністра оборони. Без публічного скандалу, без гучної політичної грози — тихо, “за кулісами”, як фігура, яку варто прибрати з першої лінії, поки записи не стали надбанням громадськості.

Парадокс у тому, що сьогодні той самий Умєров очолює Раду національної безпеки і оборони — орган, який формально має захищати державу від зовнішніх та внутрішніх загроз. Тобто людина, ім’я якої звучить у контексті можливих корупційних домовленостей в оборонці, отримує один із найчутливіших безпекових постів у країні.

Офіційно йдеться про “зустрічі” та “бронежилети”. Але в реальному оборонному бюджеті, де обертаються сотні мільярдів гривень, бронежилети — лише зручна історія “для публіки”. Справжні гроші, за логікою всього оборонного циклу, крутяться на фортифікаціях.

Саме фортифікаційні проєкти проходили через погоджувальні комісії, де фігурував неформальний вплив Міндича. Саме там виникають імена людей, пов’язаних із лісгоспами та “лісовими” схемами — зокрема, згадують Болоховця та структури, що роками заробляли на державних лісах.

Схема виглядає так: ліс вирубували під приводом оборонних потреб, деревину продавали через посередників утричі дорожче, далі “дерев’яна фортифікація” поверталась у державу вже як дорогий “оборонний продукт”. Військові адміністрації підписували акти, підрядники “будували”, а по факту ні повноцінних ліній оборони, ні якісних фортифікацій на місцях так і не з’являлося. Зате гроші — були, і йшли по знайомому колу.

Найбільший цинізм у тому, що це відбувається у країні, де кожен метр окопу оплачений життям і здоров’ям військових. Міністр оборони в такій реальності мав би бити кулаком по столу за кожну бронеплиту, за кожен метр бетону, за кожен несвоєчасно поставлений блок чи затриманий тендер.

Натомість ми бачимо іншу картину: посадовець, який мав би бути “адвокатом фронту” в кабінетах, сидить поруч із людьми, яких правоохоронці пов’язують із тендерними схемами. Обговорюються “маршрути” закупівель, можливі підряди, а коли стає надто гаряче — валізи, “несподіваний” виліт до Туреччини і м’яке переведення в іншу високу кабінетну якість.

А далі — нова роль, новий статус. Секретар РНБО, реформатор, публічний “обличчя реформ”. І жодної публічної відповіді на питання: що насправді звучить на тих записах, які НАБУ готує до другої публікації, і яку роль у цьому всьому відігравав тодішній міністр оборони.

Коли в історії з “плівками Міндича” вже фігурують енергетики, міністри, радники, а тепер ще й міністр оборони — це не просто окремі скандали. Це симптом того, що політична система живе не за Конституцією, а за негласними правилами людей, які вміють працювати з потоками, контактами й “домовленостями”.

Тут питання вже не в тому, чи буде скандал. Питання в іншому: чи залишився хоч хтось із ключових гравців, хто не фігурує в цих записах, чи не згадується бодай побіжно у контексті схем.

З боку це виглядає, ніби Україна існує в режимі нескінченного кримінального подкасту. Нові серії — це нові “плівки”, нові прізвища, нові подробиці, і все це — за кошти платників податків.

Рустем Умєров може скільки завгодно називати звинувачення наклепом і нагадувати, що формально з багатьох “пропозицій” не виросло жодних контрактів. Але факти, контексти та послідовність рішень вперто тягнуться за ним — від історій з бронежилетами до фортифікацій і тендерів, через які на фронті бракувало того, що мало бути “вчора”.

Якщо друга частина плівок НАБУ справді існує, суспільство має не лише моральне, а й політичне право почути їх повністю. Не вибірково, не “з коментарями спікерів”, а так, як є. Бо в умовах повномасштабної війни питання довіри до системи оборони й безпеки — це питання не рейтингу окремих осіб, а виживання держави.

І доти, доки відповіді на ці запитання дають не суди й інститути, а анонімні джерела й уривки записів, сумнів щодо “чистоти” будь-яких посад продовжуватиме роз’їдати систему зсередини.

Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Шевченківського району Києва уклав угоду з ТОВ “Європерспектива” на виконання капітального ремонту будівлі за суму 126,63 млн грн. Загалом, із врахуванням попередніх контрактів, вартість реконструкції має досягти 163,37 млн грн. Оновлення приміщення, яке знаходиться за адресою вулиця Зоологічна, 3, триватиме до кінця 2026 року. Про це повідомляють джерела в ЗМІ.

Це оновлення стало предметом уваги не лише через обсяг фінансування, а й через певні питання, які виникають під час виконання робіт. Ще в грудні 2024 року журналісти виявили завищення вартості будівельних матеріалів у попередніх угодах на суму 36,74 млн грн. Цей момент викликав додаткову увагу до питання ефективності витрачання бюджетних коштів та прозорості тендерних процедур.

Фінансування робіт передбачено з місцевого бюджету: 44,14 млн грн у 2025 році та 82,49 млн грн у 2026-му. Проєкт розробило ТОВ “Проєктія”, експертизу провела філія “Київоблбудекспертиза”. Ціна договору — тверда, вона включає 1,67 млн грн на ризики і 11,99 млн грн на інфляцію.

Теплоізоляція для повітропроводів врахована по 1 489 грн/м² — ринкова ціна 504–881 грн/м² (переплата у 2–3 рази).

Кутовий відбійник — 2 310 грн/м, тоді як на ринку 260–554 грн/м (дорожче у 4–9 разів).

Настінний поручень — 7 331 грн/шт, аналоги коштують 1 200–1 776 грн/шт.

Вогнезахисна фарба — 589 грн/кг замість 438 грн/кг.

Арматура — 46 475 грн/т замість 32 435–34 150 грн/т.

Декоративні екрани для радіаторів — 5 341 грн/шт при ринкових 849–1 090 грн.

Гранітна плитка — 5 904 грн/м² при ринковій ціні 1 104–2 856 грн/м².

Лише за цими позиціями, за оцінками журналістів, можлива переплата перевищує 3 млн грн — це еквівалентно вартості близько 20 дронів DJI Matrice 4T.

Кошторис також містить 5,31 млн грн на приховані двері преміумкласу, 5,24 млн грн на стелі Armstrong та 1,34 млн грн на індивідуальні вітражі. Зарплата будівельників у документі вказана 26 515 грн на місяць — значно нижче реального середнього рівня по Києву (близько 40 000 грн), що може свідчити про приховані виплати через завищення вартості матеріалів.

Підрядника обрали без конкуренції — на тендер не подався жоден інший учасник. Вимоги до потенційних підрядників включали 111 одиниць техніки, попередні підтверджені акти вивозу будівельних відходів, а також роботу без авансу.

Тимчасовий керівник Центру — Іван Ручка, за закупівлі відповідає Наталія Кузуб.ТОВ “Європерспектива” зареєстроване у 2017 році, нинішній власник — Олексій Масалов. Попередній — Олексій Ющенко, очільник релігійної громади та громадської організації. Із 2023 року компанія отримала у Шевченківському районі підрядів на 186,16 млн грн, переважно від того ж замовника.

У Київській області працівники Державного бюро розслідувань спільно з СБУ викрили начальницю їдальні однієї з військових частин, яку підозрюють у масштабній схемі викрадення продуктів харчування для військовослужбовців. За даними слідства, до злочинної діяльності вона залучила інструктора їдальні та водія частини, організувавши систематичне накопичення продуктів замість їх використання для приготування їжі.

Згідно з інформацією ДБР, з початку 2025 року підозрювані цілеспрямовано відмовлялися від використання частини продуктів, натомість збирали їх і вивозили службовим автомобілем у визначені місця для продажу. Лише задокументовані епізоди вказують на значні обсяги викраденого, що завдало матеріальної шкоди військовому підрозділу та могло негативно позначитися на харчуванні особового складу.

Щоб мати необмежений доступ до складів і можливість приховувати нестачу, начальниця їдальні оформила на роботу власну доньку 2005 року народження. Вона вносила неправдиві дані до облікових документів та допомагала маскувати розкрадання.

Унаслідок цих дій, за повідомленнями, у військовій частині суттєво погіршилася якість харчування особового складу. Військовослужбовці масово скаржилися на раціон, що негативно впливало на моральний стан бійців у умовах воєнного стану.

Під час обшуків слідчі ДБР вилучили понад 600 кг м’яса, 80 кг риби, 60 кг ковбаси, 110 кг сиру, 12 кг масла та інші продукти загальною вартістю близько 160 тис. грн. На місці правоохоронці затримали начальницю їдальні, інструктора та водія.

Усім трьом повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 410 Кримінального кодексу України – викрадення військового майна, вчинене групою осіб за попередньою змовою в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає від 10 до 15 років позбавлення волі.

Суд обрав для підозрюваних запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави – майже 1 млн грн для кожного.

Шевченківський районний суд міста Полтава виніс вирок у справі чоловіка, який організував схему підробки повісток для того, щоб допомогти громадянам уникнути мобілізації. Обвинувачений, разом із спільником, виготовляв фальшиві документи, зокрема повістки до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), з використанням фальшивих підписів і гербових печаток. Усі ці підроблені документи виготовлялися на техніці, що належала самому обвинуваченому, у приватному закладі на Полтавщині.

За інформацією правоохоронців, схема працювала так: чоловік із співучасником вносили у підроблені повістки персональні дані «покупців», які бажали уникнути мобілізації. Під час обшуку у них було вилучено ноутбук, електронні файли та безпосередньо підроблені документи. Експертиза підтвердила, що рукописні записи на цих бланках належать саме обвинуваченому, що стало важливим доказом у справі.

Всього виготовлено щонайменше 60 підроблених повісток, що потрапили до військовозобов’язаних громадян області. Дії підсудного кваліфіковано як перешкоджання законній діяльності ЗСУ та підробка офіційних документів, вчинена повторно та у змові з іншою особою.

Суд затвердив угоду про визнання винуватості, визнав чоловіка винним за ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 та ч.3 ст.358 КК України та призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Водночас його звільнено від відбування терміну з випробувальним строком 2 роки.

Обвинувачений зобов’язаний періодично з’являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи. Крім того, з нього стягнуто 3565 грн процесуальних витрат, а ноутбук, який використовувався для виготовлення підробок, конфісковано на користь держави. Суд врахував щире каяття обвинуваченого, його активне сприяння слідству та благодійний внесок на потреби ЗСУ у розмірі 50 тис. грн.

Правоохоронні органи Одещини завершили масштабне розслідування діяльності 31-річного жителя Ізмаїла, якого слідство називає «злочинним наглядачем Бессарабії». За даними прокуратури, чоловіка підозрюють в умисному встановленні та поширенні злочинного впливу, а також у створенні та керівництві мережею незаконних азартних закладів на території регіону. Обвинувальний акт уже направлено до суду.

За інформацією Одеської обласної прокуратури, протиправну діяльність фігуранта викрили та зупинили у серпні цього року. У ході слідчих дій правоохоронці провели низку обшуків, під час яких було вилучено значні суми готівки у різних валютах, комп’ютерну техніку, носії інформації та детальні бухгалтерські записи, що підтверджують існування системної схеми отримання прибутків від нелегального грального бізнесу.

За версією слідства, після виїзду до Європи попереднього неформального лідера кримінального середовища Ізмаїлу у 2023 році підозрюваний взяв на себе його функції. До його обов’язків входило накопичення й розподіл «спільної каси», контроль за дотриманням неофіційних правил серед «своїх» і врегулювання внутрішніх конфліктів. Діяльність фігуранта, за даними прокуратури, поступово охопила Ізмаїл та Ізмаїльський і Болградський райони.

У вересні 2024 року підозрюваний, за даними слідства, спільно з ще кількома особами організував у Ізмаїлі закритий покерний зал, куди допускалися лише гравці «за рекомендацією від своїх». Для цього орендували й обладнали приміщення — встановили вентиляцію та електропостачання, придбали столи, карти й фішки. За оцінками слідчих, щоденний дохід грального закладу міг сягати 1,2 млн гривень; під час обшуків у приміщенні вилучили техніку, чорнові бухгалтерські записи, 22 тисячі доларів США, 60 тисяч гривень та 5,6 тисячі євро.

Крім основного фігуранта, до суду також направлено обвинувальні акти щодо ще чотирьох осіб, причетних до організації та проведення незаконних азартних ігор. Один із попередніх лідерів кримінального середовища Ізмаїлу нині оголошений у міжнародний розшук; йому інкримінують розповсюдження злочинного впливу.

Прокуратура додає, що підозрюваний діяв обережно: керував та організовував діяльність, але сам безпосередніх виконань тяжких злочинів, за словами слідчих, не здійснював. Водночас у матеріалах справи йдеться про те, що він уже раніше притягувався до кримінальної відповідальності — зокрема у провадженнях за хуліганство з застосуванням зброї, умисне тілесне ушкодження, грабежі з насильством та розбій.

Досудове розслідування завершено, обвинувачення відкрито за статтями, що передбачають відповідальність за організацію незаконного грального бізнесу та створення/поширення злочинного впливу; остаточне рішення у справі ухвалить суд.

У Великій Британії й досі пам’ятають історію доктора Базила Брауна, який став символом того, як крайня віра в «корисне» може мати фатальні наслідки. Браун, відомий дієтолог і пропагандист природного харчування, присвятив життя вивченню впливу вітамінів на організм. Він активно пропагував ідею, що систематичне вживання високих доз вітамінів здатне подовжити життя і захистити від хвороб.

Проте його власний експеримент із так званою «супердієтою» у 1974 році завершився трагедією. Браун вирішив перевірити на собі межі безпечного споживання вітамінів, і надмірне вживання одного з них призвело до гострого отруєння. Цей випадок шокував медичну спільноту і суспільство загалом, адже люди, які прагнули наслідувати його приклад, усвідомили, що навіть здорові речовини можуть стати небезпечними у надлишку.

За даними розслідування, протягом десяти днів Браун випив близько десяти галонів морквяного соку, запиваючи його великими дозами вітаміну А у таблетках. Це призвело до руйнування його печінки. Коронер, який проводив огляд, зазначив, що печінка мала пошкодження, подібні до тих, що бувають у людей із багаторічною алкогольною залежністю.

Офіційна причина смерті звучала майже гротескно: «смерть від залежності до морквяного соку». Під час огляду тіло Брауна мало жовтогарячий відтінок — наслідок надлишку каротину в організмі.

Фахівці пояснюють, що вітамін А — жиророзчинний, і його надлишки накопичуються у печінці, перетворюючись на токсин. Це явище, відоме як гіпервітаміноз А, може спричинити ураження внутрішніх органів, головні болі та кому.

Браун щиро вірив, що експеримент допоможе покращити здоров’я, і роками читав лекції про природне харчування, застерігаючи інших від шкідливих звичок. Проте власне прагнення до ідеального здоров’я стало причиною його загибелі.

Через пів століття історія Базила Брауна залишається класичним прикладом того, що навіть найкорисніші продукти можуть бути небезпечними, якщо втратити міру.

Цими вихідними Україну охопить по-справжньому тепла атмосфера, проте природа демонструватиме свою мінливість. Антициклон, який поступово зміцнюється над територією країни, забезпечить загальне підвищення температури повітря, тож вдень стовпчики термометрів піднімуться до комфортних показників. Водночас локальні опади та густі тумани залишатимуться реальністю для деяких областей, особливо на північному заході та у центральних регіонах.

У південних і східних областях сонце прогріє повітря майже безперервно, створюючи приємну атмосферу для прогулянок та відпочинку на свіжому повітрі. На заході та у Карпатах очікуються короткочасні дощі, а в гірських районах можливі тумани та зниження видимості на дорогах. Вночі температура залишатиметься відносно високою для цього періоду року, проте місцями можуть утворюватися слабкі заморозки у низинах.

У суботу, 8 листопада, домінуватиме хмарність, але суттєвих опадів не прогнозується. Натомість у західних, північних та східних областях можливі тумани, які можуть суттєво знижувати видимість на дорогах. Вітер змінних напрямків, швидкістю 3–10 м/с.

Температурні показники вдень розподіляться по країні так:на півночі та сході — 8–13 градусів тепла,у центрі та на заході — 10–15 градусів тепла,на півдні країни — 12–17 градусів тепла.

У неділю, 9 листопада, очікується ускладнення погодних умов. Дощі ймовірні у західних, північних, центральних та південних областях, місцями супроводжуватимуться туманами, особливо в західних та центральних регіонах. Вітер посилиться до 5–12 м/с, напрямок залишатиметься змінним.

Денні температури 9 листопада становитимуть:на півночі та сході — 7–12 градусів тепла,у центральних і західних областях — 9–14 градусів тепла,на півдні — 13–18 градусів тепла.

У ніч проти неділі на сході можливі перші слабкі заморозки — до -1 градуса.

Синоптики наголошують, що через тумани та вологе дорожнє покриття водіям і пішоходам варто бути максимально уважними.

Учасниця популярного гурту KAZKA Саша Заріцька відверто прокоментувала чутки, які останнім часом активно ширилися в мережі щодо її нібито таємного весілля з коханим Павлом Тараненком. У новому інтерв’ю для радіо Люкс ФМ артистка підтвердила, що їхні стосунки тривають і приносять обом радість, однак офіційного одруження поки не відбулося.

За словами співачки, обидва зараз зосереджені на роботі та творчих проєктах, тому не поспішають із весільними планами. Вона зазначила, що ставиться до публічності дуже обережно й не хоче, аби їхні особисті моменти ставали предметом обговорення в соцмережах. Саме тому Заріцька рідко ділиться фото або відео зі своїм нареченим, попри те, що фанати часто цікавляться подробицями їхнього життя.

Заріцька пояснила, що вони свідомо не «тригерять» аудиторію частими показами романтичних моментів, тож відсутність публікацій іноді породжує хибні припущення про розрив. Нещодавнє відео з Павлом, яке з’явилося в Instagram, було першим за рік — і цього виявилося достатньо, щоб шанувальники заговорили.

Попри стриманість у соцмережах, Саша наголосила, що в парі панує взаємна підтримка й відчуття безпеки. Коли артистка в роз’їздах, вони підтримують постійний зв’язок: кілька дзвінків на день, вечірні відеодзвінки і навіть читання вголос перед сном. У розмові з ведучою Заріцька не оминула й жартівливих подробиць: зізналася, що інколи «приймає душ разом» із коханим у форматі відеозв’язку, а спроби секс-по-телефону не прижилися через відчуття ніяковості.

Підсумовуючи, співачка заявила, що перебуває у гармонійних стосунках і не має наміру робити з цього публічне шоу: «Ми звикли бути на відстані, бо я багато їжджу. Це працює для нас». Відтак чутки про таємну церемонію Заріцька назвала безпідставними — весільні плани у пари є, але дата поки що не визначена.