ІНСАЙДИ:

Експерти оцінюють шанси Зеленського на переобрання у разі виборів 2026 року

За інформацією наших джерел, команда Володимира Зеленського готується до ймовірних президентських виборів, які можуть відбутись уже в березні 2026 року. Як повідомляє джерело, тема “швидких президентських виборів” знову стає частиною повістки політичного життя України на фоні переговорного треку між США та РФ. Зокрема, за інформацією джерела, відмова членів переговорної групи США зустрічатись з Володимиром Зеленським […]

Чому українські правоохоронці покривають шахрайські схеми Олександра Орловського

Крипто-шахрай Олександр Орловський, жертвами махінацій якого крім українців стали тисячі громадян Євросоюзу та Туреччини, відкрито хизується своєю безкарністю та продовжує протиправну діяльність в міжнародних масштабах. Нагадаємо, 8 листопада 2023 року поліція міста Тернополя відкрила кримінальне провадження №120232110400002635 за заявою місцевої мешканки Надії Ковалишин про те, що невідомі особи під керівництвом Орловського Олександра Олександровича, шляхом обману […]

Андрій Єрмак зберіг вплив на Офіс Президента попри звільнення

За інформацією наших джерел, незважаючи на звільнення та публічне дистанціювання, Андрій Єрмак залишається довіреною особою Володимира Зеленського та “тіньовим куратором” Офісу Президента. “Цю інформацію підтверджує той факт, що жоден ставленик Андрія Єрмака до цього часу не звільнений. В даному контексті ”знаковою подією” могла б стати відставка віцепрем’єр-міністра з відновлення Олексія Кулеби, але Офіс запропонував внутрішній […]

Половина українських айтішників думають про виїзд за кордон — опитування

Майже половина українських спеціалістів у сфері IT замислюються над тим, щоб залишити країну. Про це свідчать результати свіжого опитування, проведеного DOU.

За даними дослідження, 48% айтішників планують виїзд. Серед них 14% уже активно готуються до переїзду. Основними причинами називають постійні обстріли, ризик мобілізації та недовіру до дій влади.

Водночас стільки ж — 48% спеціалістів — заявили, що залишаються в Україні, причому 14% рішуче відкидають ідею від’їзду.

Хто найчастіше думає про виїзд

  • Чоловіки: 16% готуються до переїзду проти лише 5% жінок.

  • Молодь до 25 років: понад половина (53%) розглядає еміграцію.

  • Жителі південно-східних регіонів, що найбільше постраждали від війни: 15–20% хочуть виїхати.

Серед тих, хто вже виїхав, 37% не планують повертатися, 20% хочуть повернутися, а ще 42% не визначилися зі своїми планами.

Не пропустіть

Елітна нерухомість за кордоном і підозри у масштабних розкраданнях: справа Гмиріна

Родичі колишнього радника голови Фонду державного майна Андрія Гмиріна протягом 2021–2023 років інвестували щонайменше 14 мільйонів доларів у елітну нерухомість у Дубаї. Ці покупки викликали суспільний резонанс, адже збіглися за часом із розслідуванням НАБУ щодо масштабних розкрадань на державних підприємствах — Одеському припортовому заводі та Об’єднаній гірничо-хімічній компанії, де Гмирін зазначався як один із ключових учасників схем.

Журналістські розслідування підкреслюють, що найбільш значні придбання відбувалися вже після того, як детективи Національного антикорупційного бюро оголосили про ліквідацію злочинної організації, очолюваної Гмиріним разом із тодішнім керівником Фонду держмайна Дмитром. Така синхронізація викликала питання щодо джерел фінансування та можливого використання незаконно отриманих коштів для придбання активів за кордоном.

Одним із найпомітніших епізодів став день, коли Володимир Колот — чоловік сестри Андрія Гмиріна — оформив одразу дев’ять квартир у Дубаї. Загальна сума цих угод перевищила 7,3 млн доларів. У матеріалах справи Колот також фігурує як співвласник компанії, яка отримувала надприбутки завдяки корупційним схемам на ОПЗ.

Сам Гмирін у березні 2023 року придбав апартаменти у житловому комплексі Grande вартістю 1,3 млн доларів, однак невдовзі перепродав їх.

Найдорожча покупка була здійснена ще у лютому 2022 року: дружина радника ФДМУ Анастасія Гмиріна інвестувала 5,5 млн доларів у розкішні апартаменти площею майже 500 квадратних метрів у комплексі Il Primo — буквально за кілька хвилин ходу від Burj Khalifa. Формально нерухомість записана на тещу чиновника, Тетяну Орлову.

Сьогодні родина Гмиріна володіє в ОАЕ майном мінімум на 5,5 млн доларів. Деякі апартаменти передані в довгострокову оренду — до 2025–2026 років. Це може свідчити про намір родини надовго залишитися в ОАЕ або розглядати ці активи як стабільне джерело доходу.

НАБУ та САП продовжують розслідування підозр щодо Гмиріна та Сенниченка. Їм інкримінують створення злочинної організації та розкрадання державного майна в особливо великих розмірах. Санкції статей передбачають до 12 років позбавлення волі.

Попри гучні викриття, жодного ключового фігуранта справи досі не притягнуто до відповідальності. А дубайські інвестиції лише посилили суспільний тиск на правоохоронців і стали черговим доказом масштабності схеми, від якої, за версією слідства, постраждали державні підприємства.

Світло всередині темряви: Олена Мозгова розповіла про новорічні приготування з донькою Соломією

Олена Мозгова поділилася теплими історіями про те, як разом зі своєю 10-річною донькою Соломією почала готуватися до новорічних свят раніше, ніж зазвичай. Для продюсерки ці передсвяткові приготування стали способом повернути у дім атмосферу спокою й радості, якої так бракує під час постійних російських обстрілів, тривалих відключень світла та загального виснаження від невизначеності війни. Вона зізналася, що цього року особливо відчуває потребу в теплих емоціях і світлі — хоча б у власному просторі, де дитина може відчувати себе у безпеці.

Підготовка до свята стала для матері й доньки особливим ритуалом, який наповнює будинок життям і нагадує, що навіть у складні часи сімейний затишок може бути джерелом сили. Соломія з великим ентузіазмом долучається до всіх етапів — від вибору прикрас до створення власних новорічних дрібничок, якими вона хоче оздобити квартиру. Мозгова розповідає, що спостерігати за цим процесом — велике полегшення, адже дитяча щирість і радість повертають віру в прості речі, що мають значення.

Соломія, яка вже помітно подорослішала, активно долучилась до прикрашання дому. Цього разу замість показувати традиційну ялинку, Олена розмістила фото самої доньки, одягненої в святкове вбрання з іграшками — як символ дитячої радості, яка здатна перемогти будь-яку темряву.

«Ми розпочали підготовку, бо хочеться щастя, радості, дива… Особливо після такої ночі і ранку», — написала Мозгова.

Олена Мозгова — мама трьох доньок. Найстаршу, Зою, вона народила у стосунках із чоловіком на ім’я Дмитро. Донька Женя з’явилася у шлюбі зі співаком Олександром Пономарьовим. Нині продюсерка одружена з музикантом Девідом Аксельродом, від якого має молодшу донечку Соломію.

Нещодавно в родині Мозгової відзначали ще одну важливу дату — день народження її мами, якій виповнилося 71. Олена зворушливо привітала її та поділилась сімейними світлинами.

Попри випробування, продюсерка зберігає головне — тепло, любов і здатність створювати свято там, де воно найбільше потрібне.

3 грудня — день тиші, молитви та пам’яті: духовні, культурні й народні сенси дати

3 грудня у світі та в Україні поєднує в собі одразу кілька шарів значення — релігійний, культурний і народний. За новоюліанським календарем цього дня вшановують Іоанна Мовчазника — святого, якого християни вважають покровителем духовної стриманості, мовчання та зцілення від хвороб. У народній традиції дата також має особливе символічне наповнення, пов’язане з настановами бути обережними у словах, уникати сварок і дбати про внутрішній спокій.

Іоанн Мовчазник ще за життя прославився аскетизмом, смиренням і добровільною відмовою від гучних промов. Його образ у християнській традиції став уособленням сили мовчання як духовної практики. Віруючі звертаються до святого з молитвами про зцілення фізичних недуг, зміцнення душевних сил та захист від спокус. Вважається, що саме цього дня особливо важливо утримуватися від різких висловів, пустих розмов і негативних емоцій.

За старим стилем цього дня згадують святого Григорія Декаполіта та єпископа Прокла Константинопольського.

3 грудня відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю. Його мета — привернути увагу до прав та потреб людей з інвалідністю, створення інклюзивного середовища та повної їхньої інтеграції у суспільство. Для України ця тема особливо гостра через наслідки війни.

Також 3 грудня відзначають День комп’ютерної графіки — професійне свято дизайнерів, аніматорів, художників спецефектів, 3D-моделерів та всіх, хто працює з цифровим зображенням.

Окрім цього, сьогодні проходить Міжнародний день боротьби з пестицидами. Дата покликана нагадати про шкоду хімікатів для екосистеми та про необхідність обмеження небезпечних аграрних технологій.

Окремого державного свята сьогодні в Україні немає, але дата пов’язана з кількома видатними іменинниками: цього дня народилися філософ Григорій Сковорода, географ і картограф Степан Рудницький, диригент Іван Слета та сучасний письменник Андрій Любка.

У народі 3 грудня оповите традиціями, що збереглися ще з давніх часів, — їх часто пов’язують із зимовими прикметами й обрядами мовчання.

У народному календарі цей день називали Іван Мовчальник. Вважалося, що 3 грудня потрібно якомога менше говорити: тиша допомагала силі думки та сприяла успіху в будь-якій справі. Предки вірили, що робота, виконана без зайвих слів, обов’язково буде вдалою, а мовчазна людина в наступному році стане красномовною.

Погодні прикмети на 3 грудня допомагали передбачати перебіг зими:

дороги розмило багнюкою — грудень буде сирим;сонячний день обіцяв тепло;снігур співає — погода скоро покращиться;снігопад означав дощовий березень.

Традиції дня пов’язані з обмеженням у словах. Забороненими вважаються порожні балачки, плітки, лайка, неправда, хвастощі та гучні обіцянки. Вважалося, що сказане вголос може обернутися проти людини, тому радили говорити лише за потреби та утримуватися від різких висловів.

Розлучення Олени та Тараса Тополі: збереження взаємоповаги та фокусу на дітях

Українська співачка Олена Тополя повідомила в Instagram про завершення 12-річного подружнього життя з лідером гурту «Антитіла» Тарасом Тополею. Попри завершення сімейного союзу, вони наголосили, що між ними зберігаються вдячність, повага та взаєморозуміння. Найголовнішим пріоритетом для пари залишається спільне виховання дітей — 12-річного Романа, 10-річного Марка та 5-річної Марії.

Олена підкреслила, що тепер вони будуть взаємодіяти не як подружжя, а як партнери у вихованні дітей, надаючи їм любов, підтримку та стабільність. Такий підхід дозволяє мінімізувати негативні наслідки розлучення для малечі, зберігаючи гармонійні стосунки між батьками й забезпечуючи безпечне середовище для розвитку дітей.

Артисти також уточнили, що всі майнові та фінансові питання були вирішені заздалегідь чесно та гідно. Вони вирішили не коментувати подробиці розлучення та не відповідати на подальші запитання.

У своїй заяві Тарас Тополя наголосив, що Олена залишається для нього неймовірною жінкою та люблячою мамою. У відповідь Олена відзначила, що Тарас — приклад гідності та чудовий батько.

Пара була разом із 2013 року, одружилася після народження первістка в 2015 році. У 2020 році в них народилася донька Марія. Тепер вони починають окремі життєві сторінки, залишаючись єдиними у вихованні дітей.

Розвиток міських просторів як основа сталого майбутнього

Осмислене формування міського середовища дедалі частіше стає ключовою умовою для гармонійного розвитку громад. Сучасні міста стикаються з численними викликами — від зростання населення та транспортного навантаження до необхідності збереження історичної спадщини й адаптації до кліматичних змін. У таких умовах важливо створювати простір, у якому поєднуються комфорт, екологічність, урбаністична логіка й повага до потреб мешканців. Саме якість підходів до планування визначає, чи стане місто зручним для життя сьогодні й стійким до викликів завтра.

Системне оновлення територій потребує комплексного бачення, у якому враховано інтереси різних груп. Добре спроєктований міський простір передбачає продуману інфраструктуру, збалансовану забудову та можливості для соціальної взаємодії. Важливу роль відіграє також доступність зелених зон, адже вони не лише зменшують рівень забруднення повітря, а й покращують психологічний стан містян. Інвестиції в озеленення, водні об’єкти та рекреаційні зони є інвестиціями у здоров’я й добробут.

«За таких погодних умов підвищується ризик пошкодження кореневої системи при різких температурних коливаннях та збільшується життєвий цикл шкідників — колорадського жука, шовкопряда та інших, які не гинуть через м’які зими», — зазначив Людвенко.

Проблему поглиблює скорочення запасів вологи у ґрунті, що стало наслідком тривалих періодів спеки та нестабільних опадів. В окремих регіонах ситуація критична через знищену або недоступну зрошувальну інфраструктуру.

За словами завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука, саме поєднання війни та потепління стало особливо руйнівним на півдні України.

«Показовим прикладом є Херсонщина, Запоріжжя та Донеччина. Підрив Каховської ГЕС, який зруйнував зрошення на 0,6 млн га, у поєднанні з різким потеплінням призвів до втрат урожайності 30–50% на площі 1,2 млн га», — наголосив науковець.

Через зміну клімату, зростання ризиків і обмежені можливості зрошення українські фермери дедалі частіше обирають ранньостиглі й посухостійкі сорти культур. Цей тренд уже помітно впливає на структуру посівів у центральних, південних і частково у східних регіонах.

Утім, навіть нові агротехнології не можуть повністю компенсувати вплив теплих зим на чисельність шкідників.

Минулого літа фермери з південних та центральних областей повідомляли про різке зменшення кількості колорадських жуків. Молодший науковий співробітник НПП «Тузлівські лимани» Євгеній Халаїм пояснив, що це була «одноразова акція» — наслідок аномальної засухи.

На півночі та заході країни, де літо було більш вологим і прохолодним, чисельність шкідника не змінилася.

Посилення впливу забудовників та наслідки вибіркових рішень міської влади

Житлова та комерційна забудова в українських містах часто залежить не лише від якості проєктів чи відповідності державним нормам, а й від того, наскільки рівними є умови доступу до дозвільних процедур. Коли окремі компанії отримують можливість рухатися швидше та впевненіше за інших, це формує нерівний ринок, підриває довіру громади та створює підґрунтя для конфліктів навколо міського простору.

У багатьох випадках ключовим фактором стає не технічна сторона будівництва, а рішення посадовців, які мають забезпечувати контроль, баланс інтересів і дотримання правил. Проте практика вибірковості, що прослідковується у деяких міських радах, демонструє інше: девелопери, які мають доступ до впливових чиновників або володіють підтримкою певних груп, обходять бюрократичні етапи значно легше, ніж ті, хто працює в межах стандартних процедур.

Железняк зазначає, що головна мета Арахамії — не допустити втрати монобільшості, адже зараз фракція має 229 депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів. Втрата навіть кількох депутатів ставить стабільність цієї більшості під загрозу. Особливо ризикованою ситуація є тому, що йдеться про списочників, які, за законом, у разі виходу з фракції автоматично втрачають мандат. За даними Железняка, вони готові прийняти такі наслідки.

«Коли запас для коаліції становить лише чотири голоси, утримують усіх решту мажоритарників під будь-яким приводом. Зараз вигадали цей мирний трек до лютого», — зазначив нардеп.

У фракції ситуацію офіційно не коментують, однак неофіційно депутати визнають, що напруга зростає, а внутрішня дисципліна слабшає. Якщо тенденція збережеться, «Слуга народу» може втратити монобільшість — уперше з моменту приходу до влади.

MELOVIN уперше показав свого нареченого після пропозиції руки та серця

Кохання артиста MELOVINа зараз неможливо приховати: його серце переповнене почуттями, які він готовий ділити з усім світом. Наприкінці листопада співакові зробили пропозицію руки та серця, і хоча кілька тижнів він зберігав інтригу, тепер вирішив показати найголовніше — свого обранця. Нареченого звати Петро Злотя, він служить у війську під позивним «Матадор» і пішов на фронт на початку повномасштабного вторгнення.

Публікація MELOVINа стала справжнім сюрпризом для фанів, адже раніше артист рідко ділився такими особистими моментами. Водночас це рішення демонструє його готовність відкрито говорити про важливі події у житті і підтримувати зв’язок зі своєю аудиторією на емоційному рівні. Петро Злотя відомий серед колег і друзів як відповідальний і відданий своїй справі військовослужбовець, який не лише захищає країну, а й надихає близьких силою характеру та стійкістю.

На нових світлинах пара виглядає щасливою і закоханою. Артист поділився добіркою теплих моментів: романтичні селфі в ліфті, відео з друзями та кадри з самих заручин. Публікація одразу зібрала хвилю підтримки — українські зірки та шанувальники залишають сотні коментарів зі словами любові та привітань. «Бачу на цих фото лише любов», — пишуть прихильники.

Для MELOVINа це, без сумніву, важливий крок — і як для артиста, і як для людини, що пережила складний шлях до особистого щастя. Схоже, тепер він готовий проживати ці емоції відкрито.

Масштабна корупційна схема у харківських школах: гроші на дітей йдуть у кишені чиновників

На Харківщині викрито масштабну корупційну схему у сфері шкільного харчування та ремонту харчоблоків, яка завдає прямої шкоди дітям та державному бюджету. Поки українці жертвують кошти на підтримку армії та допомогу постраждалим від війни, окремі чиновники використовують ці ресурси для власного збагачення, перетворюючи соціальні та освітні програми на інструмент особистого збагачення.

За інформацією джерел, організаційний центр схеми розташований на рівні обласної та місцевої влади. Координацію процесу здійснює заступниця голови ХОВА Ковальська, яка опікується підготовкою та затвердженням тендерів. Через департамент освіти під керівництвом Безпалової відбувається формальне «узаконення» завищених кошторисів, що дозволяє компаніям-підрядникам отримувати надприбутки за рахунок державних коштів.

На кінцевій стадії схеми директори ліцеїв — Богимська, Нечвола та Індєнко — підписують акти виконаних робіт, легалізуючи розкрадання. Основним інструментом став ТОВ «ТТ 2006», яке отримало багатомільйонні договори на ремонт харчоблоків, при цьому реальних робіт фактично не проводиться.

Аналіз документів показує суттєве завищення вартості матеріалів: стеля «Грильято» коштує майже вдвічі дорожче за ринкову ціну, клей Ceresit CM 12 та бетон В15 також мають суттєво завищену ціну. Це свідчить про системний і продуманий механізм викачування коштів.

Схема працює як організована злочинна група: від політичного прикриття на рівні ХОВА до технічної легалізації департаменту освіти та підписів директорів шкіл. При цьому правоохоронні органи, які мали би контролювати ситуацію, фактично закривають на це очі. Війна використовується злочинцями не як трагедія, а як можливість для власного збагачення.

Нові мирні пропозиції та історичні паралелі: чому Європа згадує 1939 рік

Після оприлюднення спільної американсько-російської ініціативи щодо припинення війни в Україні в європейському політичному просторі дедалі частіше з’являються порівняння із драматичними подіями 1939 року. Аналітики, історики та журналісти проводять чіткі паралелі між сучасними домовленостями великих держав і тим, як у минулому вони вже намагалися перерозподілити сфери впливу на континенті без урахування інтересів менших країн.

Оглядач Bloomberg Марк Чемпіон наголосив, що новий план, запропонований Вашингтоном і Москвою, нагадує логіку пакту Молотова–Ріббентропа — угоди, яка фактично поділила Східну Європу між двома тоталітарними режимами та відкрила шлях до вторгнення нацистської Німеччини в Польщу. На його думку, сьогоднішня ситуація демонструє таку саму тенденцію: великі держави ухвалюють стратегічні рішення, що прямо зачіпають інтереси України, при цьому не включаючи її до ключових переговорних процесів.

Європейський проєкт будувався як антипод воєн між своїми — саме за це ЄС отримав Нобелівську премію миру у 2012 році. Але у сфері оборони блок системно перекладав відповідальність на НАТО, тобто на США. У результаті, пояснює Чемпіон, нинішній ЄС нагадує футболіста, якого змушують зіграти в регбі: наявних інструментів для силової дипломатії не вистачає.

Втім, Європі, на думку оглядача, доведеться зробити стрибок у невідоме. Розв’язання він бачить поза межами інституцій ЄС — через коаліції країн, які готові діяти швидше й рішучіше. Приклади вже з’являються: Велика Британія очолює Об’єднані експедиційні сили з десяти північних держав; існує Північно-Балтійська вісімка, а Лондон та Париж разом формують коаліцію для майбутньої миротворчої місії в Україні. Дослідник Фінського інституту міжнародних відносин Ніклас Гельвіг вважає таку фрагментарність не хибою, а, можливо, навіть перевагою — адже ключові регіональні гравці, зокрема Британія, Норвегія та Туреччина, не входять до ЄС.

Європа, підкреслює Чемпіон, повертається в реальність історії після кількох десятиліть «утопічного перепочинку». Її першочергове завдання — переозброєння і формування спільної позиції щодо загроз. Але в історії континент об’єднувався лише тоді, коли небезпека ставала очевидною та екзистенційною: як під час Холодної війни чи протидії Османській імперії у XVII столітті.

На думку оглядача, сьогоднішній виклик для європейських лідерів — знайти спосіб одночасно зберегти мир усередині блоку та виробити силу зовні, щоб протистояти Росії та не дозволити їй нав’язати сценарій, схожий на той, що був узгоджений між Москвою і Берліном у 1939 році.

Європейські медіа нагадують, що ці процеси розгортаються на тлі поглиблення контактів між США та Росією, а також погроз Вашингтона обмежити підтримку Києва. За оцінками New York Post, фінансування української оборони упродовж чотирьох років коштуватиме Європі значно дешевше, ніж наслідки капітуляції перед Кремлем. Bloomberg своєю чергою пише, що багато європейських країн уже готуються стримувати Росію самостійно — інвестують у збройову промисловість і проводять навчання без участі США.

Тіньові механізми митних потоків: як вибудувана роками система перетворила контролюючий орган на інструмент прихованих схем

За інформацією, що з’являлася у численних журналістських розслідуваннях та аналітичних матеріалах, навколо роботи окремих митних підрозділів сформувалася складна структура, яка фактично перетворила контроль за переміщенням товарів через кордон на окремий неформальний бізнес-напрям. Система, яку пов’язують із Сергієм Звягінцевим, описується як багаторівнева мережа впливу, що охоплювала насамперед Львівську та Закарпатську митниці, але мала сліди й на інших ділянках. Ключовою особливістю цієї мережі було налагодження сталих каналів, через які контрабандні операції оформлювалися майже так само організовано, як звичайні адміністративні послуги.

Основою схеми, за оцінками експертів, були маніпуляції з інвойсами та деклараціями. Реальна вартість товарів занижувалася у кілька разів, що дозволяло мінімізувати платежі та уникати належного контролю. Для цього використовували так звані компанії-прокладки — юридичні особи без активів і діяльності, які існували лише на папері та виконували роль буферу між постачальником і державою. Через такі структури проходили значні партії імпорту, що формально виглядали як дрібні та маловартісні.

Ключовим елементом були фірми-прокладки — юридичні особи без активів, персоналу та оборотів, створені виключно для оформлення таких вантажів. Через ці «транзитні» компанії за короткий час проходили мільйонні обсяги імпорту. Після завершення циклу фірму закривали або переводили в статус «сплячої», щоб уникнути будь-якого податкового та бухгалтерського аналізу.

Не менш важливою частиною схеми був фактичний контроль над оглядовими зонами. Машини пропускалися без реальних оглядів, інколи декларувалися як «порожні», попри очевидний вантаж. Митники різних регіонів працювали синхронно: від інспекторів, які погоджували занижені інвойси, до керівництва, яке забезпечувало прикриття для безперебійності процесу.

У результаті митні органи перетворилися на інструмент організованої злочинної діяльності, яка роками завдавала державі мільйонних збитків. Система Звягінцева існувала не як випадкові епізоди контрабанди, а як стабільно працююча вертикаль, що забезпечувала проходження будь-яких вантажів — від дрібних «сірим» імпортерам до великих комерційних партій, які не проходили належного контролю.

Попри масштабність схем, силові структури тривалий час їх ігнорували або зводили реакцію до формальних перевірок. Це дозволило мережі існувати роками, набуваючи обертів і фактично створюючи паралельну систему митного «оформлення» поза законом.

4 грудня — день, що об’єднує віру, військову доблесть і глобальні смисли

Цей день вирізняється особливою насиченістю подій і символів, адже поєднує в собі церковні традиції, національні вшанування та міжнародні ініціативи. Для одних це передусім духовна дата, для інших — професійне свято, а для світової спільноти — привід замислитися над важливими питаннями збереження природи та ролі фінансових інституцій у сучасному світі.

За новим церковним календарем 4 грудня віряни вшановують пам’ять святої великомучениці Варвари — однієї з найбільш знаних християнських святих, образ якої асоціюється з чистотою, мужністю та вірністю переконанням. Згідно з переказами, Варвара народилася в заможній язичницькій родині, але ще в юності прийняла християнську віру, за що зазнала переслідувань і жорстоких випробувань. Її життєвий шлях став прикладом незламності духу і готовності відстоювати свою віру до кінця. У народній традиції цей день також пов’язують із настанням справжньої зими, передбаченням погоди та початком активної підготовки до різдвяних свят.

За переказами, після страти дочки батько був уражений блискавкою — це закріпило за святою Варварою образ захисниці від грому, блискавок та раптових нещасть.

У цей день віряни утримуються від сварок, лайки та рукоділля, а також уникають далеких поїздок. Традиційні прикмети підказували погоду: сонце обіцяло ясну зиму, туман — затяжну, а ранні сніги — врожайний рік.

4 грудня в народі називали Варварою Зимовицею — днем, коли зима “стає на поріг”. У різних регіонах це був час активної підготовки до холодів, перевірки запасів, завершення осінніх робіт і перших зимових ворожінь.

Цього дня відзначають іменини: Варвара, Анастасія, Катерина, Кіра, Юлія, а також Василь, Геннадій, Микола, Олександр, Дмитро, Іван. Талісманом народжених цього дня вважається шпінель — рідкісний камінь, який символізує гармонію та щирі почуття.

4 грудня Україна вшановує ракетні та артилерійські війська — один із ключових родів Збройних сил. Це професійне свято стало особливо значущим після 2014 та 2022 років, коли артилеристи відіграли критичну роль у стримуванні російської агресії та захисті територій.

Сотні тисяч військових, серед яких і легендарні «боги війни», забезпечують вогневу міць та обороноздатність держави. Цей день — нагода подякувати їм за мужність і відвагу.

Всесвітній день охорони дикої природиСвято, запроваджене ООН, покликане нагадати про збереження біорізноманіття, боротьбу з браконьєрством і захист вразливих видів. Це важливий сигнал людству, що природа потребує активної підтримки.

Міжнародний день гепардаГепард — символ швидкості, витонченості та водночас вразливості. Його популяція стрімко скорочується, і це свято спрямоване на привернення уваги до збереження виду.

Міжнародний день банківВін підкреслює важливість фінансових установ у стабільній економіці, розвитку бізнесу та підтримці громадян. Банки забезпечують основу фінансової інфраструктури світу, а день 4 грудня — можливість привернути увагу до їхньої ролі.

Цей день увійшов у світову історію низкою подій:— 771 р. Карл Великий став єдиним правителем Франкського королівства.— 1735 р. будівля на Даунінг-стріт 10 стала офіційною резиденцією прем’єра Великої Британії.— 1791 р. вийшов перший номер британської газети Observer.— 1991 р. Литва і Латвія визнали незалежність України.— 1996 р. розпочалась місія Mars Pathfinder, що доставила на Марс перший марсохід.

А ще 4 грудня народилися видатні українці: хормейстер Олег Тимошенко, актор Григорій Гладій і легендарний атлет Сергій Бубка.

4 грудня — день, у якому тісно переплелися духовність, історія, наука та сучасність. Це дата, що нагадує про віру, силу, боротьбу й відповідальність перед природою та суспільством.