Польща депортувала 15 українців за кримінальні правопорушення

Ексначальник Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігор Купранець перетворив свій офіс у київському бізнес-центрі «Айсберг» на унікальний кластер, де зосередилися компанії, пов’язані з колишніми правоохоронцями, представниками енергетичного сектору та навіть експрезидентом країни. Примітно, що сама будівля бізнес-центру свого часу була зведена з порушеннями, проте рішення Київської міської ради щодо продажу землі під спорудою фактично узаконило її існування та подальшу діяльність.

Після звільнення зі служби у 2019 році Купранець активно займався розбудовою родинної бізнес-структури. За кілька років вона суттєво розрослася й охопила чималі активи у туристичній сфері — серед них готельні комплекси у Буковелі, Пилипці та Трускавці. Поступове розширення потребувало нового адміністративного центру, і вже у 2021 році більшість компаній, пов’язаних із родиною, були переведені до БЦ «Айсберг».

Окрім родинного бізнесу, в офісі оселилися фірми колишніх високопоставлених чиновників та політиків. Серед них фонд «Лео інвест груп» заснований Віктором Ющенком, компанії пов’язані з Леонідом Крючковим та колишнім співробітником САП Володимиром Кривенком, а також ТОВ «Бенкет» Руслана Марчука. Багато з цих компаній займаються видобувною, енергетичною та логістичною діяльністю, а деякі — у сфері ресторанного бізнесу.

Журналісти відзначають, що БЦ «Айсберг» став символом тісного переплетення бізнесу та правоохоронної системи. Попри кримінальні провадження щодо незаконного будівництва та участі колишніх поліцейських у бізнесі, суди та місцева влада фактично сприяли легалізації офісного центру.

Ігор Купранець, його родина та колишні правоохоронці, які оселилися в БЦ «Айсберг», продовжують вести бізнес у різних сферах, демонструючи, що після служби у силових структурах в Україні можна швидко інтегруватися у приватні прибуткові проєкти, залучаючи впливових партнерів.

У навчальних закладах Києва зафіксовано значне скорочення частки використання української мови під час освітнього процесу. Такі висновки були оприлюднені заступником керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергієм Сиротенком на основі результатів спільного моніторингу, проведеного Державною службою якості освіти України та Офісом мовного омбудсмена.

Дослідження засвідчило, що у столиці 24% педагогів під час уроків переходять на недержавну мову, а під час перерв цей показник зростає до 40%. Такі дані суттєво перевищують середні по країні, де мовний закон порушують 14% учителів у навчальний час і 21% у позаурочний.

Не краща ситуація і серед самих школярів. Згідно з результатами опитування, 66% київських учнів зізналися, що розмовляють недержавною мовою під час уроків, а 82% — на перервах. Тільки 18% столичних школярів заявили, що спілкуються виключно українською.

«Київ можна віднести до зросійщених регіонів України. Всі показники нижчі, ніж по країні. Молоде покоління застосовує російську мову навіть частіше, ніж їхні батьки. Це результат інформаційного впливу країни-агресора через інтернет і соцмережі», — зазначив Сиротенко.

Він наголосив, що ситуація потребує системного підходу та контролю: необхідно посилити правову й ціннісну просвіту серед учителів та учнів, а також забезпечити дієвий внутрішній моніторинг у школах.

Представник мовного омбудсмена підкреслив, що саме Київ, як культурна столиця, має бути прикладом у дотриманні мовного законодавства, а не навпаки.

У місті Буча після кількамісячної перерви знову стартували роботи з капітального ремонту вулиці Амосова. Як повідомив міський голова Анатолій Федорук, пауза була викликана необхідністю внести зміни до проєктної документації. Після коригування плану реконструкції до проєкту додали два нові заїзди та сучасну кільцеву розв’язку, що має покращити транспортну логістику району та підвищити безпеку руху.

Оновлення технічного завдання призвело до збільшення вартості робіт на 1,89 мільйона гривень, однак підрядна організація залишилася незмінною. Виконанням ремонту, як і раніше, займається приватне підприємство «Автомагістраль» під керівництвом Миколи Скоростецького, який раніше очолював Службу автомобільних доріг у Київській області.

Замовником проєкту виступає КП “Бучасервіс”. Початкову проєктну документацію у березні підготувало ТОВ “Проектний світ” за 173,41 тис. грн. У червні договір на виконання робіт уклали з ПП “Автомагістраль” на 14,71 млн грн, однак вже наприкінці літа ціну знизили до 4,1 млн грн додатковою угодою.

Після цього місто знову замовило коригування проєкту (173,41 тис. грн) і вже в жовтні вдруге видало підряд “Автомагістралі” — тепер на 12,5 млн грн. Термін виконання залишився незмінним — до кінця 2025 року.

У підсумку загальна вартість робіт за двома договорами становить 16,11 млн грн — майже на 1,9 млн грн більше, ніж передбачала початкова угода.

ПП “Автомагістраль” зареєстроване у 2001 році, нині базується в селі Синяк Бучанського району, а його засновником, директором та кінцевим бенефіціаром є Микола Скоростецький — керівник Служби автомобільних доріг у Київській області у 2005–2007 роках.

У 2020 році Скоростецький балотувався до Житомирської облради від партії “Ліва опозиція”, яка з 2022 року заборонена в Україні через зв’язки з комуністичним рухом.

Компанія є одним із найбільших отримувачів дорожніх підрядів у регіоні — понад 1000 контрактів на 17,35 млрд грн. Помітна частина робіт пов’язана з відбудовою Київщини після бойових дій.

Водночас “Автомагістраль” фігурує в кримінальному провадженні щодо можливого привласнення бюджетних коштів через завищення вартості матеріалів і робіт, частина яких, за версією слідства, могла не виконуватися фактично.

Окрему увагу в місті викликає питання комунікаційної безпеки: попри рішення засекретити адреси критичної інфраструктури, у публічному доступі з’являлися дописи міського голови, де ці локації оприлюднювалися.

Правоохоронні органи Полтавської області повідомили про розкриття масштабної корупційної схеми, яку організувала група медичних працівників, щоб допомагати військовозобов’язаним уникати мобілізації. За даними Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції, незаконний механізм діяв у період проведення операції «Опікун» та дозволяв чоловікам отримувати відстрочку нібито через необхідність постійного догляду за тяжкохворими родичами.

Слідство встановило, що ключову роль у схемі відігравали голова лікарсько-консультаційної комісії та медична сестра одного з медзакладів Полтавщини. Разом із ними діяла спільниця, яка займалася пошуком «клієнтів» та поширенням інформації про можливість оформити потрібні документи за винагороду. Вона контактувала з охочими уникнути мобілізації, узгоджувала суму та організовувала всі подальші етапи.

Надалі чоловіки призовного віку могли оформити постійний догляд за «хворими» родичами та, відповідно, отримати відстрочку від мобілізації у ТЦК та СП.

У межах розслідування правоохоронці провели 23 обшуки за місцем роботи та проживання фігурантів, а також у автомобілях. Під час слідчих дій вилучили понад мільйон гривень у різній валюті, медичну документацію, чорнові записи та інші докази.

Слідчі повідомили про підозру заступниці директора з експертизи тимчасової непрацездатності лікарні — голові ЛКК, медичній сестрі іншого медзакладу та їхній посередниці. Суд обрав усім запобіжні заходи: для голови ЛКК та спільниці — тримання під вартою із правом внесення застави понад 242 тис. грн, для медичної сестри — застава у такому ж розмірі.

За інкриміновані злочини фігурантам загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до трьох років.

У столиці завершено досудове розслідування у справі 17-річної матері, яка залишила свого семимісячного сина одного в зачиненій квартирі на п’ять днів. Під час цього періоду дитина залишалася без води, їжі та будь-якого нагляду. Київська міська прокуратура направила обвинувальний акт до суду для подальшого розгляду.

Трагедія сталася на початку січня 2025 року. Підліток вирушила до іншої області, залишивши малюка у квартирі без сторонньої допомоги. Коли правоохоронці разом із медиками потрапили до приміщення, вони виявили дитину у критичному стані. Немовля було негайно госпіталізоване та отримало термінову медичну допомогу.

За словами лікарів, тяжкий стан дитини був спричинений не лише багатоденною відсутністю їжі та води, а й загальною занедбаністю — мати систематично не доглядала за сином. У хлопчика діагностували ураження життєво важливих органів через виснаження.

Нині дитина продовжує лікування під наглядом медиків.

Дії неповнолітньої кваліфіковано за ч.3 ст.135 (залишення в небезпеці) та ст.166 (злісне невиконання обов’язків щодо догляду за дитиною) Кримінального кодексу України. Їй загрожує до 8 років позбавлення волі.

Справу передано до суду, який має визначити міру покарання для горе-матері.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили розслідування та передали до суду кримінальне провадження щодо колишнього заступника голови Харківської обласної ради Володимира Скоробагача. Йому інкримінують причетність до масштабних розкрадань у сфері енергетики в умовах воєнного стану — періоду, коли енергетична система країни переживала особливо важкі випробування.

За даними слідства, у 2022 році низка компаній, пов’язаних зі Скоробагачем, уклала угоди на закупівлю електроенергії, після чого значні суми були переказані через фінансові структури на рахунки підприємств, зареєстрованих у Болгарії. Такі операції, за версією правоохоронців, мали ознаки виведення коштів за кордон та були спрямовані на привласнення державних ресурсів.

Керівниця «Паверстоку» Ірина Хасьянова та колишня власниця «Оптима-Прайс» Яна Лаурінайчуте є партнерами родини Скоробагача в ряді комерційних проектів. Лаурінайчуте наразі мешкає в Дубаї та володіє інвестиційною компанією, а Вікторія Скоробагач, дружина ексчиновника, і діти родини перебувають у Європі та Лазуровому узбережжі.

Слідство також встановило зв’язки родини Скоробагача з діяльністю конвертаційних центрів та низкою юридичних осіб, які використовувалися для легалізації коштів. Дочка колишнього депутата Марія Скоробагач володіє великою кількістю земельних ділянок у Харківській області та навчалася у Лондоні.

Хоч Володимир Скоробагач заявив у соцмережах про готовність співпрацювати з правоохоронними органами, його нинішнє місце перебування – Лазурове узбережжя – ускладнює виконання правосуддя. Судовий розгляд справи має показати, чи понесе він відповідальність за масштабні розкрадання в енергетиці.