Поляки обурені молодими українцями, які ведуть розкішний спосіб життя у Польщі

Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення про конфіскацію активів родини колишнього виконуючого обов’язки начальника Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Артема Требесова. Суд визнав необґрунтованими два елітні автомобілі, що належали родині чиновника, і постановив передати їх в дохід держави. Загальна вартість цих транспортних засобів складає понад 4,85 мільйона гривень.

Йдеться про автомобілі BMW X6 2023 року випуску та Toyota Camry Hybrid 2022 року. Один із цих автомобілів буде безпосередньо конфіскований, а за інший суд зобов’язав стягнути грошовий еквівалент вартості. Це рішення є частиною боротьби з корупцією та спрямоване на забезпечення законності у використанні державних ресурсів.

Відповідне рішення ухвалила колегія суддів ВАКС у складі Тимура Хамзіна, Сергія Мойсака та Віри Михайленко.

Як встановив суд, у 2023–2024 роках, коли Артем Требесов очолював районний ТЦК та паралельно виконував обов’язки начальника Харківського обласного ТЦК, його близькі особи оформили на себе два дорогі автомобілі. Водночас офіційні доходи родини не дозволяли здійснити такі придбання законним шляхом.

Національне агентство з питань запобігання корупції провело моніторинг способу життя посадовця та дійшло висновку, що джерела походження коштів на купівлю BMW та Toyota не підтверджені. Зібрані матеріали стали підставою для звернення до суду та подальшого визнання активів необґрунтованими.

У ВАКС наголосили, що рішення ухвалено в межах цивільної процедури конфіскації необґрунтованих активів, яка не потребує обвинувального вироку у кримінальній справі. Таким чином, елітні автомобілі родини ексочільника Харківського обласного ТЦК перейдуть у власність держави.

9 січня 2026 року російські війська здійснили один з найбільших за останній час комбінованих повітряних ударів по території України. За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, напад включав запуск балістичної ракети середньої дальності з полігону Капустин Яр, що розташований в Астраханській області Росії. Цей удар став частиною масштабної операції, в ході якої, згідно з повідомленням ПС ЗСУ, було виявлено та супроводжено 278 повітряних цілей, серед яких — 36 ракет різних типів, а також 242 безпілотники та інші засоби повітряного нападу.

Українські сили протиповітряної оборони продовжують активно знижувати ефективність ворожих атак, зокрема перехоплюючи частину ракет і безпілотників до того, як вони досягли своїх цілей. Однак, масштаби атаки, а також використання різних типів боєприпасів свідчать про високий рівень організації та синхронізації дій агресора, який продовжує ескалацію війни. Паралельно із цим російські війська також застосовують ракетні удари для психологічного тиску на цивільне населення України, що залишає безпорадними навіть найбільш захищені райони.

Силам протиповітряної оборони вдалося знищити 244 повітряні цілі. Основним напрямком удару стала Київська область. Під атакою перебували об’єкти критичної інфраструктури. Водночас зафіксовано влучання на 19 локаціях, що свідчить про значну інтенсивність обстрілу.

У Повітряних силах підтвердили застосування однієї балістичної ракети середньої дальності. Запуск було здійснено о 23:47. Повітряна ціль рухалася по балістичній траєкторії зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину.

Відомо, що на полігоні Капустин Яр базується ракетний комплекс «Орєшнік». Водночас у Повітряному командуванні «Захід» зазначили, що точний тип ракети буде встановлено після детального вивчення всіх її елементів.

Українські військові наголошують: попри надскладні умови та масованість атаки, система ППО продемонструвала високу ефективність, запобігши значно більшим руйнуванням і жертвам серед цивільного населення.

В умовах повномасштабної війни, коли тисячі українських спортсменів опинилися поза можливістю тренуватися, а спортивна інфраструктура в прифронтових зонах або зруйнована, або недоступна, питання ефективного використання бюджетних коштів стає ще більш гострим. Натомість, на жаль, частина цих коштів продовжує освоюватися за схемами, які далекі від реального розвитку спорту та підтримки спортсменів.

Харківська область в 2023 році стала яскравим прикладом того, як війна може використовуватися як прикриття для корупційних практик. За офіційними даними, на організацію навчально-тренувальних зборів у регіоні було виділено близько 50 мільйонів гривень. Однак, за інформацією, що з’явилася в ЗМІ, ці гроші використовуються не лише для реальних спортивних заходів, а й стають частиною схем, де вивезення коштів на фіктивні тренування або заходи йде паралельно з підготовкою інших незаконних операцій, у тому числі й вивезенням чоловіків призовного віку за кордон.

Центральною фігурою цієї історії є народна депутатка від «Слуги народу» Марія Мезенцева. Саме з її політичним впливом пов’язують непропорційне фінансування регбі та повну відсутність публічної звітності щодо використання коштів. Фактичним оператором схем у спортивній сфері виступає її помічник Роман Бихов, який одночасно очолює Федерацію регбі Харківської області. Адміністративне прикриття забезпечує начальник Управління у справах молоді та спорту Харківської обласної військової адміністрації Костянтин Ананченко — чиновник із сумнівним бекграундом і репутацією, який контролює погодження та розподіл коштів.

Сімейний контекст лише підсилює картину. Чоловік Марії Мезенцевої, Юрій Федоренко, є депутатом Київської міської ради від тієї ж політичної сили та членом земельної комісії. Його ім’я неодноразово фігурувало у розслідуваннях щодо земельних схем у столиці. Федоренка називають неформальним «мостом» між представниками «Слуги народу» та київською владою, через який проходять голосування за виділення землі в обмін на хабарі. Отримані кошти, за інформацією з відкритих розслідувань, використовуються для політичного піару та формування образу «фронтового командира», що різко контрастує з реальними джерелами доходів родини.

Ключове питання у харківській історії — непрозорість фінансування. За рік на навчально-тренувальні збори в олімпійських і неолімпійських видах спорту було виділено понад 44 мільйони гривень. Ці кошти мали піти на підготовку боксерів, легкоатлетів, плавців, баскетболістів та представників десятків інших дисциплін. Натомість чверть бюджету фактично «поглинуло» регбі. При цьому Управління у справах молоді та спорту Харківської ОВА систематично відмовляє у наданні детальної інформації щодо використання коштів, що є прямим порушенням законодавства про доступ до публічної інформації.

Механізм привласнення коштів виглядає типовим для воєнного часу. Федерації подають листи про проведення навчально-тренувальних зборів, додаючи списки учасників і місця проведення. Часто ці списки містять людей, які не є спортсменами або взагалі не існують, а самі збори або не проводяться, або відбуваються формально. Управління видає наказ, кошти перераховуються, включно з добовими, але жодних підтверджуючих документів — договорів оренди, проживання, актів виконаних робіт — не існує. Значна частина грошей осідає на особистих картках керівників федерацій.

Окремий елемент схеми — використання «спортивних заходів» для виїзду за кордон. Під виглядом міжнародних турнірів і зборів організовувалися поїздки, які фактично використовувалися для вивезення чоловіків призовного віку. Частина з них назад в Україну не поверталася. При цьому бюджетні кошти, виділені на підготовку спортсменів, зникали без будь-якої звітності.

Контраст між офіційними доходами та стилем життя окремих фігурантів схеми кидається в очі. Елітні автомобілі, дорогі годинники та демонстративна розкіш не корелюють із задекларованими прибутками. Публічно це подається як «благодійність» або «меценатство», але фактично йдеться про використання державних і спонсорських коштів у власних інтересах.

Харківська історія — це не просто питання спортивного бюджету. Це приклад того, як під прикриттям війни формується система, де політичний вплив, родинні зв’язки та відсутність контролю дозволяють перетворювати державні програми на джерело особистого збагачення. І поки чиновники та політики демонструють патріотичну риторику, реальні наслідки цих схем оплачують платники податків і ті, хто воює на фронті.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про завершення досудового розслідування у резонансному кримінальному провадженні, відомому як «мандаринова афера». Центральною фігурою справи є колишній народний депутат України Георгій Логвинський, якого слідство підозрює в організації схеми заволодіння та подальшої легалізації понад 54 мільйонів гривень державних коштів.

За інформацією правоохоронних органів, матеріали кримінального провадження вже відкриті стороні захисту для ознайомлення, що є фінальним етапом перед передачею справи до суду. Слідство вважає, що протягом 2013–2016 років була створена та реалізована складна багаторівнева схема незаконного отримання коштів з державного бюджету України.

Як встановили слідчі, на момент звернення до суду право вимоги боргу вже було відступлено іншій компанії, а виконавче провадження в Україні розстрочене. Попри це, за сприяння Логвинського було досягнуто домовленостей із Міністерством юстиції, внаслідок чого уклали декларацію про дружнє врегулювання спору. Це стало підставою для виплати коштів з державного бюджету.

Отримані гроші, за версією слідства, надалі легалізували через мережу конвертаційних центрів. Частину коштів виводили готівкою, щоб ускладнити їх відстеження та подальше стягнення.

Директор компанії «Золотой Мандарин Ойл» раніше вже був обвинуваченим у справі про шахрайство. Його рахунки та майно арештували, однак співучасники схеми, за даними правоохоронців, використали підроблені документи та домоглися поновлення строків оскарження судових рішень, аби уникнути фінансових втрат.

Підозри шістьом учасникам злочинної схеми оголосили ще у січні 2020 року. Організатору оборудки, Георгію Логвинському, підозру вручили у липні 2023 року після зняття з нього депутатської недоторканності. Його дії кваліфіковано за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема щодо заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізації доходів, підроблення документів та невиконання судових рішень.

У понеділок, 12 січня, погода в Україні залишатиметься суворою та холодною, без ознак значного потепління. На більшій частині території країни утримається мороз, а вдень місцями температура опускатиметься до –10…–12 градусів. Атмосферні фронти поступово слабшають, тому інтенсивність опадів зменшиться, і в південних та східних регіонах небо може прояснюватися, дозволяючи сонячним промінцям проглядати крізь зимову хмарність.

Невеликий сніг прогнозується переважно у західних областях, де туман і крижаний наліт на дорогах можуть створювати додаткові труднощі для водіїв. Центр, південь і схід країни проведуть день майже без істотних опадів, але за низьких температур зберігатиметься ожеледиця та морозний ефект на відкритих просторах.

У Києві очікується хмарна погода з проясненнями. Вночі температура опуститься до –16°, вдень повітря прогріється лише до –8°. Подібна картина збережеться і в більшості міст Правобережжя.

На заході України погода буде холодною і переважно хмарною. У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Хмельницькому, Івано-Франківську, Ужгороді та Чернівцях уночі очікується близько –14…–16°, вдень –8°, при цьому можливий невеликий сніг.

У центральних регіонах – Вінниці, Житомирі, Черкасах, Кропивницькому та Полтаві – також утримається мороз від –15° уночі до –6…–8° вдень. Небо буде переважно хмарним із періодичними проясненнями.

На півночі країни найхолодніше буде в Чернігові та Сумах, де нічна температура опускатиметься до –16°, а вдень становитиме від –9 до –10°. У Харкові вночі прогнозують близько –13°, вдень –5°.

Південні області та Запорізький регіон опиняться в дещо м’якшому холоді. В Одесі, Херсоні, Миколаєві та Запоріжжі вночі очікується –11°, удень від –3 до –2°. Тут переважатиме хмарна погода з проясненнями без істотних опадів.

У Криму в Сімферополі температура коливатиметься від –9° уночі до –2° вдень. На Донеччині та Луганщині, зокрема у Краматорську та Сєвєродонецьку, збережеться хмарна погода з нічними морозами до –11° і денними до –7…–9°.

Синоптики зазначають, що нинішнє похолодання збережеться і в наступні дні, тож українцям варто готуватися до стабільно зимових умов без швидкого повернення відлиги.

Екологічна прокуратура Одеської області повідомила про підозру колишньому очільнику Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства у вчиненні корупційного правопорушення. Йому інкримінують вимагання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, що кваліфікується за частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України.

За матеріалами досудового розслідування, посадовець, використовуючи службове становище, нібито створив штучні умови для тиску на керівника однієї з мисливських організацій. Слідство вважає, що він не лише ініціював незаконні вимоги, а й активно підбурював до передачі грошових коштів за ухвалення вигідного для організації рішення.

Після передачі землі члени організації мали б змогу безперешкодно проводити полювання на цих угіддях. Чиновник мотивував розмір хабаря тим, що процес погодження складався з кількох етапів, а частину грошей потрібно було передати «знайомим» із керівництва Держлісагентства та ДП «Ліси України».

Правоохоронні органи наразі перевіряють можливу причетність інших посадових осіб до цієї схеми. Журналісти припускають, що йдеться про Олега Ткача, який раніше вже потрапляв у поле зору правоохоронців за отримання хабаря.

Розслідування триває, а справу контролюють екологічні прокурори Одеської області.

Пенсіонери, які тимчасово перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, повинні пройти фізичну ідентифікацію у 2025 році, щоб безперешкодно отримувати призначені пенсійні виплати у 2026-му. Кінцевий термін підтвердження особи — 31 грудня 2025 року. У Пенсійному фонді України наголошують, що ця процедура є обов’язковою вимогою законодавства і спрямована на захист прав отримувачів та запобігання зловживанням.

У разі, якщо фізична ідентифікація не відбулася у встановлені строки або в передбачених законом випадках, виплату пенсії можуть призупинити. Така підстава чітко визначена нормативними актами: відсутність підтвердження особи розцінюється як невиконання умов для подальшого нарахування коштів. Це стосується як тих, хто перебуває за кордоном тривалий час, так і осіб, які мешкають на тимчасово окупованих територіях.

Фізичну ідентифікацію можна пройти кількома способами. Перший варіант — особисто звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України незалежно від місця реєстрації або до установи банку. Другий варіант — пройти підтвердження особи через відеоконференцзв’язок із пред’явленням документів, що посвідчують особу. Запис на таку процедуру доступний через електронні сервіси фонду або контакт-центр.

Ще один спосіб — пройти ідентифікацію через Дія.Підпис, авторизувавшись в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

Для пенсіонерів, які тимчасово проживають за кордоном, передбачений варіант через закордонні дипломатичні установи України. У посольстві або консульстві можна отримати документ про підтвердження перебування особи в живих. Його потрібно передати до територіального органу Пенсійного фонду разом із заявою про продовження виплат. Це можна зробити поштовим відправленням або в електронному вигляді — із додаванням сканкопій і накладенням кваліфікованого електронного підпису.

У Пенсійному фонді закликають не відкладати процедуру, оскільки непройдена ідентифікація до кінця 2025 року може призвести до припинення виплат у 2026-му.

Поки українці змушені стикатися з подорожчанням електроенергії та обмеженнями у її постачанні, а економіка переживає важкі часи, ситуація з фінансовими статками деяких посадовців викликає обурення та запитання. Одним з таких випадків став новий фінансовий звіт Костянтина Ущаповського, члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У своїй електронній декларації за 2024 рік Ущаповський вказав на наявність майже 837 000 доларів США грошових активів, елітного годинника та дорогого електромобіля, що стало приводом для суспільних дискусій щодо етичності таких доходів під час кризи.

Згідно з декларацією, значну частину своїх фінансових активів чиновник тримає у вигляді готівки та коштів на банківських рахунках. Сума грошових заощаджень, що перевищує 837 тисяч доларів, включає 535 000 доларів готівкою. Окрім того, в декларації зазначено, що Ущаповський володіє дорогим електромобілем та елітним годинником, що додає до його статків чималу цінність.

Ці дані підтверджують не лише місцеві медіа, а й англомовні публікації, що узагальнюють декларацію члена регулятора.

Згідно з декларацією, серед нерухомого майна Ущаповського:

простора квартира у Києві площею 303,8 кв. м, яку він має у спільній власності з сестрою (придбана у 2008 році);

ще одна квартира площею 68,5 кв. м у спільній власності з матір’ю;

паркомісце площею 17,3 кв. м.

Серед цінного рухомого майна чиновник задекларував елітний швейцарський годинник IWC Portugieser Perpetual Calendar. За ринковими оцінками, нові моделі цієї моделі коштують приблизно 40–50 тис. доларів залежно від матеріалу та комплектації.

Також у декларації зазначено електромобіль Tesla Model X 2020 року випуску, придбаний у рік виробництва за приблизно 2,87 млн гривень, та квадроцикл BRP Outlander Max XT 650 (2011).

Основний офіційний дохід Ущаповського у 2024 році — 3,17 млн гривень заробітної плати від НКРЕКП. Додатково він задекларував близько 158 тис. гривень відсотків за депозитами в ОТП Банку.

Ці суми виглядають значно меншими порівняно з обсягом грошових активів, що викликає питання щодо джерел формування таких накопичень та механізмів їх акумуляції. Особливо на тлі того, що декларація відноситься до періоду активних викликів для енергосистеми України, коли суспільство стикається з обмеженнями і подорожчаннями тарифів на комунальні послуги.

Ущаповський — колишній директор «Укренерго» (2014–2015) та чинний член НКРЕКП з 2021 року, який у 2022–2024 роках коментував як регулятор ключові рішення щодо тарифної політики та відновлення енергетичної інфраструктури під час війни.