Помилки у поєднанні харчових добавок та їхній вплив на організм

Адміністрація президента США Дональда Трампа, за інформацією джерел, дала зрозуміти українській стороні, що перспектива надання американських гарантій безпеки може бути напряму пов’язана з готовністю Києва піти на мирну угоду. Такий сценарій, за попередніми сигналами, не виключає територіальних поступок на користь Росії, зокрема щодо тимчасово окупованих районів Донбасу. Подібні підходи одразу викликали гостру дискусію як у політичних колах, так і в експертному середовищі.

За даними осіб, обізнаних із перебігом консультацій, Вашингтон паралельно озвучив можливість посилення підтримки України у разі досягнення домовленостей про припинення бойових дій. Йдеться про додаткову військову допомогу, яка могла б бути спрямована на модернізацію Збройних сил та підвищення їхньої спроможності діяти в умовах післявоєнної безпеки. У цьому контексті американська сторона нібито розглядає формат «миру з гарантіями», де поступки мають компенсуватися довгостроковою підтримкою.

Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що американський документ щодо гарантій безпеки для України готовий повністю, і Київ очікує узгодження часу та місця для його підписання. Глава держави неодноразово наголошував, що територіальна цілісність України має бути збережена в межах будь-якої мирної угоди.

Водночас у Києві дедалі частіше звучать сумніви щодо готовності США взяти на себе чіткі зобов’язання з безпеки. Один із високопоставлених українських чиновників зазначив, що американська сторона нібито щоразу зупиняється на етапі безпосереднього оформлення гарантій. За цією логікою Україна наполягає на отриманні підтверджених безпекових зобов’язань до будь-яких територіальних компромісів.

Американська сторона, зі свого боку, публічно заперечує тиск на Київ. У Білому домі заявили, що роль США в мирному процесі полягає виключно в сприянні діалогу між сторонами конфлікту, а не в нав’язуванні Україні територіальних поступок. Водночас у Вашингтоні визнають, що питання гарантій безпеки напряму пов’язане з досягненням мирної угоди, прийнятної для обох сторін.

Таким чином, питання майбутніх гарантій безпеки для України залишається відкритим і залишається одним із ключових та найбільш чутливих елементів потенційних мирних домовленостей.

Недостатній сон впливає на організм набагато глибше, ніж може здаватися на перший погляд. Йдеться не лише про відчуття втоми або сонливості протягом дня — хронічний недосип здатен суттєво змінювати емоційний стан, знижувати концентрацію та продуктивність, порушувати роботу імунної системи і навіть підвищувати ризик розвитку серйозних захворювань, таких як серцево-судинні проблеми, діабет або депресія.

Наукові дослідження підтверджують, що під час сну організм проходить важливі процеси відновлення: нейрони очищуються від токсинів, відновлюються м’язові та тканинні структури, стабілізується гормональний баланс. Хронічний дефіцит сну порушує ці процеси, що з часом відображається на фізичному та психічному здоров’ї. Людина стає більш роздратованою, знижується здатність до навчання та запам’ятовування, а стресові реакції організму посилюються.

Одним із перших сигналів недосипання стають зміни настрою. Людина може відчувати підвищену дратівливість, емоційну нестабільність або пригнічений стан. Недостатній сон безпосередньо впливає на зони мозку, які відповідають за контроль емоцій, через що зростає ризик тривожних і депресивних проявів.

Ще одним поширеним наслідком є набір зайвої ваги. Нестача сну порушує баланс гормонів, що регулюють апетит і рівень цукру в крові. У результаті з’являється потяг до калорійної їжі та переїдання, а контроль над харчуванням ускладнюється.

Недосипання також заважає організму повноцінно відновлюватися. Саме під час сну активується імунна система, відбувається боротьба з вірусами та запальними процесами. Коли сну бракує, людина частіше хворіє, повільніше одужує та легше підхоплює інфекції.

Серйозних змін зазнають і когнітивні функції. Під час сну мозок обробляє й закріплює отриману за день інформацію. Якщо цей процес порушений, погіршуються пам’ять, здатність до навчання та швидкість мислення.

Окремою проблемою стає зниження концентрації уваги. Виконання звичних завдань потребує більше зусиль, зростає кількість помилок, а керування транспортом у стані недосипання стає небезпечним. За рівнем ризику така ситуація може бути співставною з водінням у стані сп’яніння.

У довгостроковій перспективі хронічна нестача сну підвищує артеріальний тиск, ризик серцево-судинних захворювань, інсульту та серцевого нападу. Фахівці попереджають, що регулярний недосип може скорочувати тривалість життя.

Для покращення якості сну рекомендують починати з базових кроків: створити комфортні умови у спальні, дотримуватися сталого графіка відходу до сну, обмежити вживання алкоголю та кофеїну, а також уникати перевантаження перед сном. У разі тривалих проблем зі сном варто звернутися до лікаря для консультації та підбору безпечних рішень.

Печерський районний суд столиці ухвалив рішення залишити без руху позов Світлани Чернишової щодо поділу спільного майна з чоловіком — колишнім віцепрем’єр-міністром України та ексміністром розвитку громад і територій Олексієм Чернишовим. Судова інстанція вказала на процесуальні недоліки заяви, які мають бути усунуті для подальшого розгляду справи по суті.

Суть позову полягала у прагненні юридично зафіксувати право власності на значний обсяг активів у період, коли Олексій Чернишов перебуває у фокусі антикорупційних перевірок та розслідувань. Така синхронність викликала підвищену увагу до справи як з боку правників, так і з боку громадськості, адже йдеться не лише про сімейний конфлікт, а й про можливі наслідки для державних антикорупційних процесів.

Поки дружина намагається формалізувати контроль над активами, сам Олексій Чернишов залишається центральною фігурою у справі про масштабні зловживання в Міністерстві розвитку громад і територій. Слідство вважає, що за його сприяння забудовникам держава втратила понад мільярд гривень. За версією правоохоронців, у межах земельної схеми посадовець отримував квартири за символічними цінами — від однієї до восьми тисяч гривень за квадратний метр.

Прізвище Чернишова також фігурує у розслідуваннях, пов’язаних із фінансовими потоками навколо державних компаній, зокрема «Енергоатома», а також у матеріалах щодо так званої «пральні» для легалізації коштів, яку пов’язують із бізнес-оточенням Тімура Міндіча. Сам ексвіцепрем’єр публічно заперечує участь у корупційних схемах, однак розміри застав, які дозволяють йому уникати СІЗО, викликають серйозні запитання.

Особливу увагу привертає історія саме із заставами. Останній транш у розмірі 51 мільйон гривень був внесений Андрієм Проциком та Іриною Федорович. До цього суд прийняв рекордну заставу у 120 мільйонів гривень, з яких 44 мільйони внесла Дарія Бедя — топменеджерка девелоперської групи DIM.

Група DIM належить бізнесменам Олександру Насіковському та Максиму Кріппі. Останній на початку 2025 року інвестував у групу близько 100 мільйонів доларів, істотно посиливши її позиції на ринку. Саме ці обставини породжують підозри, що застави за Чернишова могли сплачуватися структурами будівельного бізнесу, інтереси яких він потенційно лобіював, перебуваючи на високих державних посадах.

Попри це, НАБУ та САП досі не оприлюднили публічних результатів перевірки походження коштів, внесених як застава. Фактично це дозволяє фігуранту резонансної справи залишатися на волі за рахунок ресурсів можливих бенефіціарів його ж рішень.

На цьому тлі спроба Світлани Чернишової терміново поділити майно виглядає не як побутовий сімейний спір, а як спроба убезпечити активи від потенційної конфіскації. Судова пауза у розгляді позову лише підсилює підозри щодо походження цих статків і страху родини перед реальними наслідками кримінального провадження.

На тлі повномасштабної війни українська система охорони здоров’я працює в умовах постійного перевантаження, а пацієнти дедалі частіше стикаються з необхідністю економити навіть на базових лікарських засобах. У такій ситуації фармацевтичний ринок опинився під особливою увагою, адже саме доступність і вартість препаратів безпосередньо впливають на якість лікування та загальний стан здоров’я населення.

Воєнні дії, руйнування логістичних ланцюгів і зростання витрат на виробництво та імпорт ліків призвели до системного подорожчання медикаментів. Аптеки та дистриб’ютори змушені закладати у ціну додаткові витрати, пов’язані з транспортуванням, енергоресурсами та безпековими ризиками. У результаті багато пацієнтів повідомляють, що регулярне придбання необхідних препаратів стає серйозним фінансовим навантаженням.

Зокрема, пов’язане з групою підприємство АТ «Київмедпрепарат» роками не виконує рішення судів про стягнення значних сум. При цьому виробничий процес не зупиняється: продукція виготовляється, постачається в аптеки та лікарні, контракти виконуються у звичайному режимі. На папері компанія декларує відсутність коштів, однак фактично продовжує стабільно працювати.

Ключовим механізмом такої моделі називають внутрішній перерозподіл фінансових потоків. Основні продажі та прибутки, за наявною інформацією, акумулюються через інші структури групи — зокрема Корпорацію «Артеріум» та ТОВ «Артеріум ЛТД». За деякими оцінками, понад 70% продукції концентрується саме на цих юрособах. У підсумку борги залишаються на одному підприємстві, тоді як реальні гроші — на іншому, що ускладнює роботу виконавчої служби.

Проблеми виникали й під час спроб примусового виконання рішень суду. Зафіксовано випадки, коли приватних виконавців не допускали до складських приміщень під приводом відсутності майна. Водночас матеріали справ та слідчі дії свідчили, що лікарські засоби фактично перебували на цих складах. Це може вказувати на свідоме приховування активів.

На тлі кримінальних проваджень та арештів активів відбулися зміни у структурі власності групи. Іноземні компанії зникли з реєстрів, натомість з’явилися фізичні особи, пов’язані з оточенням підсанкційного бізнесмена Костянтина Жеваго. Експерти розцінюють такі кроки як спробу ускладнити встановлення реальних бенефіціарів та доступ до корпоративних прав. Паралельно в публічному просторі поширювалися заяви про «корпоративні конфлікти» та «рейдерство», що часто використовується для відвернення уваги від фінансових і юридичних питань.

Окремі питання виникають і до державного контролю. Ринок лікарських засобів курує Міністерство охорони здоров’я, однак компанії, які мають невиконані судові рішення, продовжують працювати без помітних обмежень. Через Національну службу здоров’я України, яка адмініструє мільярдні бюджетні виплати медзакладам, також проходять кошти, що зрештою опиняються у фармвиробників, включно зі структурами, навколо яких тривають спори та розслідування.

У результаті складається ситуація, коли фармацевтичний бізнес швидко адаптується до воєнних умов і зберігає високі доходи, тоді як пацієнти стикаються зі зростанням цін і зниженням доступності лікування. Історія «Артеріума» демонструє системну проблему: за відсутності дієвого контролю та реальної відповідальності навіть критично важлива галузь може працювати за логікою мінімізації зобов’язань, а не суспільної користі.

На Куп’янському напрямку російські підрозділи продовжують спроби проникнення в український тил, використовуючи тактику штурмів малими мобільними групами. Такий підхід дозволяє противнику уникати масштабних зіткнень, однак не приносить стратегічного результату. Завдяки активному та системному застосуванню безпілотних технологій Сили оборони України зберігають контроль над обстановкою й не допускають проривів.

Про ситуацію на ділянці фронту повідомив командир підрозділу TERRA у складі Третього армійського корпусу Микола Волохов із позивним «Абдула». За його словами, ворог свідомо уникає прямого бою з українською піхотою, обираючи обхідні маршрути, лісосмуги та складну місцевість. Основна мета таких дій — непомітно просунутися вперед, створити загрозу флангам і змусити українські підрозділи розпорошувати сили.

Мета таких дій — проникнення в тилові райони, де розташовані підрозділи операторів дронів, логістичні маршрути та шляхи пересування техніки. Саме там ворог намагається створити хаос, порушити постачання та ускладнити маневрування українських сил.

Волохов також повідомив про спробу форсування річки Оскіл, яка завершилася невдачею для російських підрозділів. За його словами, в результаті українські військові змогли поповнити обмінний фонд.

Оцінюючи загальну обстановку, командир зазначив, що ворог залишається активним на всіх ділянках фронту, навіть там, де не має реальних шансів на просування. У зоні відповідальності Третього армійського корпусу противнику складно досягати результатів, однак він продовжує тиск, намагаючись скувати дії українських сил.

Ключовою відповіддю на тактику інфільтрації стали безпілотні системи. Завдяки дронам українські військові контролюють всю зону бойового зіткнення та оперативно виявляють переміщення противника.

За словами Волохова, у цій війні асиметрія працює на користь України: російська піхота зазнає невідновних втрат, тоді як безпілотники можна замінювати. Саме це дозволяє Силам оборони утримувати лінію фронту стабільною попри постійний тиск.

Уряд України вирішив консолідувати більшість непопулярних податкових ініціатив міжнародних партнерів в одному масштабному законопроєкті. Метою такої стратегії є прискорення процесу ухвалення документа у Верховній Раді, оскільки розпорошення окремих ініціатив на кілька законопроєктів може ускладнити збір необхідної кількості голосів депутатів. Проте експерти зазначають, що без серйозних компромісів із народними обранцями остаточне схвалення законопроєкту залишається під великим питанням.

Під час січневого візиту до Києва директорки-розпорядниці Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої урядовці та парламентарі активно намагалися переконати Фонд пом’якшити деякі положення щодо податкового навантаження. Це свідчить про прагнення влади знайти баланс між виконанням міжнародних зобов’язань і врахуванням соціально-політичних реалій всередині країни.

Хоча загальний обсяг програми з МВФ становить 8,2 млрд доларів на чотири роки, без неї Україна не зможе отримати фінансування від інших партнерів. Зокрема, йдеться про десятки мільярдів євро допомоги від Європейського союзу, які є ключовим джерелом покриття бюджетного дефіциту та фінансування оборонних потреб. Фактично альтернативи виконанню зобов’язань перед МВФ у Києва немає.

На тлі парламентської кризи та проблем зі збором голосів уряд вирішив об’єднати кілька найбільш чутливих податкових норм в один документ. У парламенті його вже неофіційно називають «одним великим податковим законом». До нього планують включити оподаткування цифрових платформ, скасування пільг на міжнародні посилки та фіксацію військового збору на рівні 5%.

Ці положення мають бути додані до законопроєкту між першим і другим читаннями за ініціативи уряду. Саме такий механізм дозволяє мінімізувати публічні дискусії на старті та винести найбільш непопулярні рішення вже на фінальному етапі.

Втім, навіть за такого сценарію уряду доведеться шукати стимули для депутатів. Одним із можливих «пряників» у владних колах називають скасування довічного статусу PEP — політично значущої особи. Для багатьох парламентарів цей статус створює серйозні проблеми у відносинах із банками та фактично обмежує фінансову діяльність після завершення кар’єри.

Спроби скасувати або обмежити дію статусу PEP депутати робили й раніше. У 2022 році Рада вже скорочувала його до трьох років після звільнення, однак під тиском міжнародних партнерів довічний статус було відновлено. Тепер ідея знову повертається у порядку денному — і, ймовірно, саме як частина пакету податкових змін.

Найбільш резонансна вимога МВФ — запровадження податку на додану вартість для ФОПів — не увійшла до «великого податкового закону». За формальними умовами Україна має лише внести відповідний законопроєкт до парламенту, а не обов’язково ухвалювати його в короткі строки.

Проєкт документа Міністерство фінансів оприлюднило ще у грудні, однак після цього його внесення до Ради було відкладене. Ба більше, уряд паралельно ухвалив рішення про одноразові виплати ФОПам через проблеми з електропостачанням, що виглядає як спроба знизити соціальну напругу.

Проти запровадження ПДВ для ФОПів виступають як представники бізнесу, так і частина урядовців та аналітичних центрів. У результаті фінальний варіант законопроєкту, якщо він усе ж потрапить до парламенту, може бути значно м’якшим за початкові пропозиції.

Поки що незрозуміло, чи погодяться міжнародні партнери на всі можливі пом’якшення. Особливо з урахуванням того, що разом із податковими змінами депутати знову можуть спробувати переглянути статус PEP.

Часу для маневру дедалі менше. Без програми МВФ та прив’язаного до неї фінансування від Європейського союзу бюджетні ресурси України можуть вичерпатися вже навесні. Тож найближчі тижні стануть вирішальними для долі «великого податкового закону» і подальших переговорів із міжнародними партнерами.

У холодну пору року, коли знижуються температури та часто трапляються перебої з опаленням, важливо фокусуватися не на обігріванні всього приміщення, а на підтримці власного тепла. Лікарка-кардіологиня Олександра Телегузова під час ефіру на каналі Київ24 наголосила на необхідності збереження тепла саме тіла, що значно важливіше, ніж намагання прогрівати великий простір. Вона зазначила, що для ефективного зігрівання організму потрібно носити кілька шарів одягу, що дозволяє зберігати тепло завдяки повітрю між ними.

Основним принципом у боротьбі з холодом є правильний вибір одягу. Багатошаровий стиль допомагає підтримувати стабільну температуру тіла. Кожен шар одягу має виконувати свою функцію: перший шар — забезпечує відведення вологи від тіла, другий — утримує тепло, а третій — захищає від вітру та холоду зовнішнього середовища. Такий підхід є набагато ефективнішим, ніж спроби прогріти великі площі приміщення, що може бути не тільки затратним, а й малоефективним.

Телегузова зазначила, що популярна помилка — носіння двох пар бавовняних шкарпеток. Це може призвести до того, що ноги спітніють і швидше замерзнуть. Натомість слід обирати теплі матеріали та флісові чи утеплені аксесуари для ніг.

Важливими є також захист шиї, попереку та грудей. Лікарка радить носити теплі куртки чи жилети навіть у квартирі, а також шапки та шкарпетки під час сну, адже теплі ноги допомагають серцю зберігати тепло і покращують сон.

Ще одне правило — утеплити підлогу. Використання килимків, картону, пінки або ковдр під ноги зменшує втрату тепла та ризик переохолодження.

Наостанок кардіологиня порадила облаштувати одну максимально утеплену кімнату, де сім’я проводитиме більшість часу, що допоможе економніше зберігати тепло та зменшити навантаження на організм.

У Києві правоохоронні органи повідомили про підозру п’ятьом особам у справі, пов’язаній із закупівлею генераторів для закладів освіти Дніпровського району, що завдало бюджету збитків на суму 3,4 мільйона гривень. За інформацією Київської міської прокуратури, слідство встановило, що у 2022 році управління освіти Дніпровського району організувало тендер на постачання електрогенераторів для шкіл та дитячих садків, однак процедура проведення закупівлі містила порушення, які призвели до значних фінансових втрат.

За даними слідства, підозрювані умисно включили у тендерні умови технічні вимоги, що обмежували конкуренцію та фактично сприяли перемозі конкретного постачальника. У результаті державні кошти були використані неефективно, а ціни на обладнання перевищували ринкову вартість. Зараз фігурантам справи загрожує кримінальна відповідальність за службову недбалість та привласнення бюджетних коштів.

Згідно з висновками судових експертиз, вартість закуплених генераторів була завищена майже на 3,4 мільйона гривень. Крім того, фактична потужність обладнання виявилася утричі меншою за показники, зазначені в технічній документації, тоді як ціна перевищувала вартість ринкових аналогів.

Слідством встановлено ролі учасників схеми. Один із підприємців безпосередньо виграв тендер, інший займався пошуком генераторів на ринку для подальшого постачання управлінню освіти. Ще двоє осіб сприяли виведенню бюджетних коштів та підписували фінансові й бухгалтерські документи. Начальниця одного з відділів управління освіти Дніпровської РДА, за даними слідства, координувала закупівлю та сприяла реалізації схеми.

У серпні 2025 року всім п’ятьом фігурантам було повідомлено про підозру у заволодінні бюджетними коштами та пособництві заволодінню грошима, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.

Наразі за процесуального керівництва Київської міської прокуратури дії підозрюваних — підприємців і посадовиці управління освіти — кваліфіковано як заволодіння бюджетними коштами у складі організованої групи за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України.

Четверо з п’яти підозрюваних, серед яких і начальниця відділу управління освіти Дніпровської РДА, оголошені у розшук.

Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років, а також з конфіскацією майна.