Понад п’ять мільйонів одиниць зброї в руках українців: виклик чи готовність?

У Тернополі правоохоронці провели масштабну операцію, результатом якої стало викриття організованої групи, що займалася систематичним викраденням дизельного пального з поїздів. Цей злочинний процес був добре організований і охоплював 18 осіб, серед яких були як досвідчені працівники локомотивного депо, так і колишній начальник депо, який координував незаконну діяльність.

Згідно з даними слідства, перший епізод крадіжки був зафіксований ще в жовтні 2024 року, коли поліція затримала п’ятьох осіб, які безпосередньо займалися незаконним відбором пального з потягів. Однак, подальше розслідування показало, що ця група діяла набагато масштабніше. У результаті з’ясувалося, що до злочинної діяльності були залучені не лише машиністи та їхні помічники, а й складачі поїздів, майстер цеху та інші співробітники депо. Всі вони діяли чітко за планом, використовуючи свої професійні знання про графіки руху потягів та специфіку роботи депо.

За даними слідства, дизельне пальне зливали у каністри під час зупинок тепловозів на одній із залізничних станцій області. Каністри скидали у визначених місцях, після чого доставляли їх до сховищ. Надалі пальне переливали у більші ємності та продавали мешканцям регіону, а отримані кошти ділили між учасниками групи.

Поліція встановила всі нові епізоди та ідентифікувала всіх причетних. Усім 18 учасникам повідомлено про підозру за статтями, що передбачають привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем у складі організованої групи. Якщо їхню вину буде доведено, зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі, а також заборона обіймати певні посади та конфіскація майна.

Ця справа стала однією з найбільших викритих схем крадіжок на залізничному транспорті в регіоні, і слідчі не виключають можливість появи нових фігурантів.

Начальник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко оприлюднив свої статки за 2024 рік, згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій. Документи свідчать про наявність у нього значних фінансових ресурсів, великих земельних масивів та елітного автомобіля. Декларація Задоренка містить не лише відомості про його особисті доходи, але й про активи, які належать його родині.

Зокрема, в декларації йдеться про те, що В’ячеслав Задоренко володіє земельними ділянками у Дергачах, сумарна площа яких перевищує 70 тисяч квадратних метрів. Окремі ділянки мають різну оцінку, причому ціна земель коливається від кількох сотень до кількох тисяч гривень. Найбільша з ділянок має площу понад 7,5 тисяч квадратних метрів, її оцінили трохи більше ніж у 5,5 тисяч гривень.

У квітні 2024 року Задоренко придбав позашляховик Toyota Land Cruiser 200 2020 року випуску, що належить до елітного сегмента автомобілів.

Фінансові активи родини також вражають. Начальник МВА зберігає 1,5 млн грн та 130 тисяч доларів США готівкою, а також понад 160 тисяч гривень на банківських рахунках. Його дружина задекларувала 7 млн грн готівки та кошти на рахунках у національній та іноземній валюті.

За 2024 рік Задоренко отримав понад 1,1 млн грн заробітної плати на посаді керівника МВА. Його дружина заробила понад 5,7 млн грн від підприємницької діяльності та ще понад 340 тисяч гривень у місцевій лікарні.

Попри високі доходи, родина також отримувала соціальні виплати як внутрішньо переміщені особи: 18 тисяч гривень на сина та додаткові суми від Управління соцзахисту.

Публікація декларації викликала суспільний резонанс, зважаючи на скромну офіційну вартість землі та значні обсяги готівки в сім’ї чиновника.

Київська міська прокуратура оголосила про підозру директору Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації у зв’язку з порушеннями, виявленими під час закупівлі спеціалізованої рятувальної техніки у 2022 році. За попередніми висновками слідства, посадовець неналежно виконав свої службові обов’язки, що призвело до тяжких наслідків для столичної громади.

Справу кваліфіковано за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України. Йдеться про службову недбалість, яка, згідно з матеріалами слідства, полягала у придбанні шести аварійно-рятувальних машин і комплектів додаткового обладнання за значно завищеними цінами. Унаслідок цього бюджету міста було завдано збитків на мільйони гривень.

Посадовцю загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років та обмеження права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Раніше Роману Ткачуку вже вручали підозру за фактом розтрати бюджетних коштів, призначених для встановлення систем оповіщення в Деснянському районі, а також через порушення, пов’язані із закритим укриттям.

Багато користувачів застосунку Резерв+ почали помічати нову позначку — «Потрібно пройти БЗВП». Це викликає чимало запитань, адже не всі знають, що саме вона означає і які дії необхідно виконати. Для отримання чітких роз’яснень з цього приводу, редакція УНІАН звернулася до адвоката Геннадія Капралова, який пояснив основні моменти щодо цього курсу.

БЗВП (базова загальновійськова підготовка) — це спеціалізований курс, який є обов’язковим для деяких категорій громадян. Він триває від одного до трьох місяців, залежно від програми і специфіки навчання. Курс передбачає освоєння основних навичок, необхідних для виконання службових обов’язків у військових або державних структурах. Його проходять не лише студенти певних навчальних програм, але й курсанти, які навчаються на спеціальних факультетах, наприклад, для майбутніх поліцейських.

Дії залежать від конкретної ситуації. Якщо особа вже пройшла БЗВП, але додаток цього не показує, радять звернутися до адвоката або до територіального центру комплектування (ТЦК) і РП з заявою та підтверджувальними документами. Адвокат може допомогти оформити і надіслати заяву, у якій вказати, що підготовка вже пройдена, і додати копії доказів.

Якщо особа ще не проходила підготовку і їй пропонують пройти БЗВП (наприклад, бо має військову спеціальність, але раніше не служив), це не означає автоматичну мобілізацію. Після проходження БЗВП людина вважається підготовленою до служби в резерві — але лише у разі надходження окремої повістки її можуть викликати до ТЦК. Далі можливі огляд (ВЛК) і, за результатами, мобілізація — тільки якщо це буде необхідно й особа визнана придатною.

У заяві до ТЦК / РП доцільно додати (за наявності):

свідоцтво або посвідчення про проходження БЗВП;

довідку з вишу чи військової кафедри;

виписку з наказу про направлення/проходження підготовки;

довідку з навчального центру або військової частини, де проводили підготовку.

Позначка «Солдат резерву» означає, що особа формально перебуває в резерві ЗСУ і може бути викликана на службу під час мобілізації. Виклик здійснюється повісткою до ТЦК; мобілізація можлива лише за умови відсутності законних підстав для відстрочки та позитивних висновків ВЛК. Особа також може за власним бажанням укласти контракт із ЗСУ.

Штрафів за те, що в додатку горить позначка «Потрібно пройти БЗВП», не передбачено. Водночас для деяких категорій (наприклад, студентів відповідних програм) наслідком невиконання обов’язку може бути дисциплінарна реакція зі сторони навчального закладу, аж до відрахування — тому студентам варто звертати увагу на вимоги свого вишу.

Перевірте, чи дійсно ви проходили БЗВП і чи є документи на підтвердження.

Якщо документи є, зверніться до ТЦК/РП з копіями та заявою; за потреби — скористайтеся консультацією адвоката.

Якщо підготовка ще не пройдена, дізнайтеся в ТЦК, чому вам надійшло повідомлення, і які є варіанти: пропозиція пройти БЗВП не тотожна автоматичній мобілізації.

Студентам — перевірити вимоги вишу щодо проходження БЗВП, щоб уникнути проблем з навчанням.

Колишній керівник Дніпропетровської обласної прокуратури, Сергій Біжко, офіційно звільнений із посади. 6 жовтня він подав свою декларацію, в якій вказав вражаючі цифри доходів та майна. У документі зазначено, що за дев’ять місяців поточного року його сім’я задекларувала дохід у розмірі майже 2,9 мільйона гривень. Крім того, декларація містить інформацію про значні фінансові активи та власність, серед яких кілька об’єктів нерухомості, два автомобілі преміумкласу, а також валютні заощадження.

Особливу увагу привертає розмір заробітної плати, який у 2023 році склав понад 2 мільйони гривень. Це свідчить про високий рівень доходу колишнього посадовця, що викликає додаткові питання щодо його фінансових джерел. Окрім того, документ відображає пенсію, яка також є важливою складовою фінансового становища родини Біжків.

зарплата Сергія Біжка у Дніпропетровській обласній прокуратурі — 2,03 млн грн;

пенсія від Пенсійного фонду — 70 тис. грн;

підприємницький дохід дружини Наталії — 775 тис. грн.

У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості, якими володіє або користується родина:

будинок у Дніпрі площею 87 м² — набутний Сергієм у 2000 році (зазначена вартість при покупці 20 тис. грн);

квартира в Дніпрі 65,6 м² — у власності дружини Наталії (придбана у 2016 році, вартість не вказана);

квартира у Дніпрі 123 м² — у користуванні сім’ї, оформлена на Галину Біжко (ймовірно, родичку).

Окрім того, у декларації вказані дві сучасні автівки, що перебувають у користуванні сім’ї, але записані на інших осіб:

Cupra Leon (2023) — оформлена на Світлану Борисову (орієнтовна ринкова ціна 1,2–1,5 млн грн);

Volkswagen ID.4 (2021) — оформлена на Ганну Медведчук (орієнтовна вартість 1–1,3 млн грн).

Грошові активи сім’ї також значні: у декларації вказано 605 тис. грн на рахунку в Райффайзен Банку (на Сергія Біжка) та 101,5 тис. доларів США готівкою — у власності дружини Наталії.

Дружина Біжка володіє 25% ТОВ «Ріелтор 3Д» (ЄДРПОУ 40457898); зазначається, що частку вона придбала у 2016 році за 225 тис. грн. За повідомленням джерела, її підприємницький дохід у 2025 році склав близько 775 тис. грн.

Сергія Біжка офіційно звільнено з посади; у зв’язку з втратою броні він підлягає мобілізації до Збройних сил України.

За інформацією з антишахрайського проєкту «190», заступник керівника Київської обласної прокуратури Дмитро Сітар разом із родиною володіє значним нерухомим майном у столиці, а також має чималий автопарк і готівкові заощадження. Більшість активів, серед яких кілька квартир у Києві, зареєстровані на його дружину, Аліну Мотузкову. Ці факти стали предметом детального розслідування, яке викликало значну увагу серед громадськості.

Дмитро Сітар працює в органах прокуратури з 2014 року, і за цей час здобув значну кар'єрну сходинку. З липня 2025 року він обіймає посаду заступника керівника Київської обласної прокуратури. Раніше Сітар працював першим заступником керівника Печерської окружної прокуратури, що свідчить про його впливовість у правоохоронній системі.

Більшість нерухомості зазначена на дружину: кілька квартир у Києві (зокрема квартира 53,24 м², квартира 82,6 м² та обʼєкт незавершеного будівництва 40,52 м²). Сітар вказує, що проживає в одній із квартир дружини. Минулого року він отримав понад 1,2 млн грн зарплати та 2,5 млн грн доходу від відчуження нерухомого майна; дружина задекларувала доходи від підприємницької діяльності та понад 2 млн грн відчуження нерухомості. За підсумками розслідування, готівкові запаси подружжя та гривневі накопичення, як заявлено в деклараціях, перевищують 9 млн грн.

Щодо транспорту: сімейний автопарк включає Mitsubishi Pajero (2006), який Сітар продав тестю, і Nissan X-Trail 2021 року, який, за даними розслідування, був подарований дружині її батьком.

Розслідування також наголошує на попередній роботі Сітара помічником народного депутата Сергія Мошака і на зближенні з нинішнім керівництвом прокуратури — зокрема з Дмитром Прокудіним, який у липні 2025 року став головою Київської обласної прокуратури.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) передав обвинувальний акт до Вищого антикорупційного суду у справі про корупційні зловживання на Одеському припортовому заводі (ОПЗ). Серед обвинувачених фігурує колишній народний депутат Олександр Грановський, який, за версією слідства, організував багатомільйонну схему з продажу добрив через підставну компанію. Розслідування було проведене за матеріалами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), яке детально досліджувало механізм корупційних дій на підприємстві.

Як стверджує слідство, у 2015 році ОПЗ уклав низку контрактів з британською компанією Newscope Estates Ltd., яка, за їхніми даними, виконувала роль посередника у поставках аміаку та інших хімічних добрив. Однак фактичні поставки не відбувалися, а самі контракти були підписані з наміром занижувати реальну вартість продукції. Таким чином, частина грошей, що мала надійти до державного підприємства, була перенаправлена через низку фіктивних схем, що завдало значної фінансової шкоди ОПЗ та, зрештою, державному бюджету.

Слідство оцінює розмір недопущеного доходу заводу у 93,3 млн грн.

Окрім Грановського, у справі фігурують Ольга Ткаченко, колишня членкиня правління ОПЗ і помічниця депутата, та Павло Чумак, власник Newscope Estates Ltd. Усі трьох оголошено в розшук. За даними правоохоронців, Грановський виїхав з України в серпні 2019 року й має паспорт громадянина Ізраїлю; наразі він перебуває за кордоном.

Раніше ВАКС надав стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами справи до 3 жовтня 2025 року. Наразі провадження перебуває на стадії судового розгляду.