Посадовцю «Київспецтрансу» повідомили про підозру через несанкціоновані звалища

Більшість людей починають свій день з чашки кави, очікуючи миттєвого «підзарядження» мозку та енергії. Проте медики зазначають, що така звичка не завжди ефективна і навіть може знижувати користь від напою. Річ у тім, що в перші години після пробудження організм самостійно активує вироблення кортизолу — гормону, який відповідає за пильність, концентрацію та підтримку артеріального тиску на робочому рівні. Ця природна хвиля бадьорості допомагає людині прокинутися без додаткових стимуляторів.

Якщо випити каву відразу після пробудження, кофеїн може не лише не посилити ефект, а й частково «перекрити» природний механізм підняття енергії. Дослідження показують, що оптимальний час для першої чашки кави — приблизно через 1–2 години після підйому. Саме тоді рівень кортизолу трохи знижується, і кофеїн працює ефективніше, допомагаючи підтримати концентрацію та енергійність протягом ранкових годин.

Лікар Радж Дасгупта радить змістити першу каву на той момент, коли кортизол починає спадати. Це приблизно через 1–3 години після пробудження. Для більшості дорослих це проміжок між 9:30 та 11:30 ранку. У цей час організм найкраще реагує на кофеїн: зростає концентрація, тримається настрій, легше ввімкнутися в роботу.

Є ще кілька бонусів правильної кави. Кофеїн стимулює виділення дофаміну — гормону мотивації і «внутрішньої нагороди», завдяки чому легше хотіти щось робити, а не просто «не спати». Є дані досліджень, що в людей, які п’ють каву до полудня, ризик передчасної смерті нижчий приблизно на 16%, а ризик серцево-судинних хвороб — на 31%. Мова не про літри, а про помірне вживання чорної кави без надлишку цукру і вершків.

Крім того, ранкові циркадні ритми працюють на користь. У першій половині дня організм краще засвоює антиоксиданти з кави. Ці сполуки мають протизапальну дію і вважаються однією з причин, чому помірне споживання кави пов’язують з кращим станом судин і нижчими маркерами запалення.

Але є й межа, після якої кава починає працювати проти вас — це вечір. Кофеїн блокує аденозин, молекулу, яка сигналізує мозку, що вже час спати. На виведення кофеїну потрібні години: через 5–6 годин у крові все ще залишається половина дози. Тому експерти радять не пити нічого кофеїновмісного принаймні за 6–8 годин до сну. Простіше: якщо ви лягаєте о 23:00, останнє еспресо — десь до 15:00.

Щодо кількості. Дієтологиня Джулія Зумпано нагадує, що безпечною нормою для здорового дорослого вважають до 400 мг кофеїну на день. Це приблизно 3–4 стандартні чашки кави (по 150–200 мл), але цифра дуже індивідуальна. На те, як ви переносите кофеїн, впливають генетика, вік, тиск, стан серця і навіть тривожність. Якщо після другої кави у вас тремтять руки, колотить серце або важко заснути ввечері — це вже ваш персональний ліміт, навіть якщо формально до 400 мг далеко.

Нещодавно українські ЗМІ та соціальні мережі вибухнули обуренням через інцидент у елітному кінному клубі EQUIDES CLUB, де група підлітків з цієї установи побила свою ровесницю з іншого кінного клубу. Жахлива подія привернула увагу громадськості і викликала чимало питань щодо безпеки та контролю над діяльністю таких клубів. Журналісти нашого видання вирішили детальніше розібратися у цій ситуації, з'ясувати обставини події та дізнатися більше про власників і діяльність закладу, де сталося це насильство.

За інформацією, що з'явилася в соцмережах, група неповнолітніх членів EQUIDES CLUB організувала засідку для своєї ровесниці, після чого піддала її не лише моральним приниженням, а й фізичному насильству. Цей випадок шокував не тільки батьків і друзів постраждалої дівчини, а й ширшу громадськість, адже питання безпеки дітей у таких закладах набуває особливої актуальності. Подія викликала резонанс серед користувачів інтернету, які активно обговорюють, як це могло статися в елітному клубі, що спеціалізується на кінному спорті.

ФОТО: Група підлітків із клубу Equides Club напоїла та побила ровесницю з іншого клубу — Balaton Horse Club

Інцидент викликав серйозну суспільну реакцію – тисячі коментарів у мережі закликають до розслідування та покарання винних. Як повідомляють ЗМІ, адміністрації Equides Club намагається уникнути подальшого розголосу та розслідування з боку правоохоронних органів.

За інформацією наших джерел, столичний заміський комплекс EQUIDES CLUB має репутацію “тихого місця для відпочинку дипломатів та представників влади”.

Equides Club раніше належав власнику мережі супермаркетів АТБ Геннадію Буткевичу, але після втрати Буткевичем десятки магазинів та складів, клуб довелося продати. За чутками, його купив співвласник групи компаній MTI, відомий гольфіст Володимир Цой.

Володимир Цой є власником диверсифікованого бізнесу, що об’єднує три основні напрями діяльності в Україні та Казахстані: інформаційно-комунікаційні технології (компанії MTI, Tехногард, MTI-СЕРВІС), роздрібну торгівлю (INTERTOP, Protoria, Амадео); та 3-PL оператор (Denka Logistics).

Нагадаємо, Володимир Цой також є фігурантом гучного скандалу через спробу рейдерського захоплення Федерації Тхеквондо ВТФ України. У листопаді 2019 року на сайті Федерації було опубліковано відповідне звернення, про спроби людей Володимира Цоя влаштувати переворот і змінити керівництво ФТУ починаючи з 2015 року.

За інформацією ЗМІ, після того як рейдери потерпіли невдачу, “Володимир Цой створив свою громадську організацію “Спiлка тхеквондо України”, і має намір роздобути для неї Національний статус, тобто підписати договір з державою та отримати всі привілеї”.

Володимир Цой тісно пов’язаний з іншим відомим бізнесменом та політиком Сергієм Башлаковим.

Сергій Башлаков віце-президентом компанії “МТІ” з 1991 року, у 2015-му році був обраний депутатом Київської міської ради від партії “Самопоміч” по 24-му округу Дарницького району. У 2018 році Сергія Башлакова було виключено з партії Самопоміч через скандал із виділенням землі родині однопартійця.

У 2016 році ім’я Башлакова фігурувало в скандалі навколо незаконного будівництва по вул. Оболонській, 29. Депутат нібито виступав проти самовільного захоплення забудовником київської землі, а підприємці, що там влаштувалися, звинувачували Башлакова у свавіллі. Зокрема підприємці стверджували, що Башлаков, використовуючи погрози і провокації, “видавлював” їх з законно займаних приміщень на Подолі з метою розширення своєї мережі взуттєвих магазинів “Інтертоп”.

Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов нині перебуває в процесі юридичного врегулювання питань щодо поділу сімейного майна з дружиною. Цей крок відбувається на фоні триваючого розслідування, в якому фігурує політик. Наприкінці жовтня його дружина Світлана звернулася до Печерського районного суду Києва із позовом про поділ спільного майна. Варто підкреслити, що справа не стосується розлучення в публічному сенсі, а є типовою юридичною процедурою, яка передбачає визначення часток кожного з подружжя у спільно нажитих активах.

Позов включає питання власності на нерухомість, банківські рахунки, інвестиції та інші матеріальні активи, набуті подружжям у шлюбі. Подібні процеси часто супроводжуються ретельним аналізом документів, оцінкою майна та участю фахівців із фінансового і правового аудиту. У даному випадку юридичне оформлення поділу активів може зайняти кілька місяців і включає не лише формальні процедури, а й потенційні переговори між сторонами щодо компенсацій та умов користування майном до остаточного вирішення суду.

Грошові активи виглядають не менш показово. На банківських рахунках самого ексвіцепрем’єра обліковано 52,1 млн грн, 101,6 тис. євро та 46,2 тис. швейцарських франків. У Світлани Чернишової — 296 тис. грн, 3,4 тис. євро і близько $3,3 тис. У готівці подружжя задекларувало $180 тис., 90 тис. грн, 13,6 тис. євро та 1 тис. швейцарських франків. Усі ці кошти офіційно вказані як спільна сумісна власність, тобто формально належать обом. Саме тому їхній поділ через суд дає можливість спробувати вивести частину в «особисту» зону дружини і ускладнити накладення арешту на все одразу.

Окрема стаття — рухоме майно, яке часто найважче відслідковувати й арештовувати. У деклараціях описані кілька десятків люксових годинників, колекція картин, бібліотека, рідкісні енциклопедичні видання. Таке майно зазвичай оцінюється індивідуально й може бути предметом торгу у справах про конфіскацію. Тому спроба його «поділити» теж виглядає логічною з точки зору захисту активів.

Чернишов перебуває під підозрою у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Його ім’я фігурує в масштабній антикорупційній справі у будівельній сфері, де він став уже шостим підозрюваним. Слідство вважає, що йдеться про системне отримання вигоди через проєкти в галузі будівництва та розвитку інфраструктури.

У таких справах правоохоронці зазвичай намагаються домогтися арешту майна фігуранта, включно з рахунками та нерухомістю, щоб у разі вироку держава могла стягнути збитки. Відповідно, превентивний поділ активів між чоловіком і дружиною на етапі, коли офіційно триває слідство, сприймається як спроба мінімізувати можливі втрати у майбутньому.

Формально це оформлюється не як «схема», а як цивільно-правовий спір у Печерському суді: дружина просить визначити частки, зафіксувати, які квартири, авто, рахунки й коштовності рахуються за нею особисто, а що — за чоловіком. Якщо суд задовольнить вимоги, то надалі арешт чи конфіскація зможе стосуватися тільки тієї частини, яку суд визнає особистою власністю підозрюваного.

Це показовий крок для високопоставлених фігурантів гучних справ: рух у цивільному суді випереджає рух у кримінальному провадженні і створює буфер для майна.

В Україні продовжується мобілізація, однак законодавство чітко визначає групи громадян, які можуть отримати відстрочку від призову. Однією з найчутливіших категорій залишаються студенти — молодь, яка продовжує навчання та формує майбутній кадровий потенціал держави. Станом на кінець жовтня 2025 року діють оновлені правила, що враховують цифрові зміни, запроваджені Міністерством оборони та Міністерством освіти.

Право на відстрочку мають студенти, які навчаються за денною або дуальною формою. Ці форми навчання офіційно вважаються підставою для збереження відстрочки, адже передбачають постійну присутність у закладі освіти. Натомість заочна чи вечірня форма навчання не дає такого права — особи, які навчаються дистанційно або без відриву від роботи, можуть бути призвані.

Окремо: інтерни (медичні та фармацевтичні спеціальності) і докторанти також входять до категорії, які можуть отримати відстрочку. Це прямо згадується Міноборони серед типів відстрочок, які вже доступні в «Резерв+».

Коли студент ризикує бути мобілізованимЄ вразливе «вікно», про яке багато хто не знає. Воно виникає між закінченням одного рівня освіти й офіційним зарахуванням на наступний. Найтиповіша ситуація:– ви отримали диплом бакалавра;– канікули / вступна кампанія ще триває;– наказу про зарахування до магістратури ще немає.

У цей проміжок формально відстрочка не діє, і ТЦК юридично має право вручити повістку. Це особливо стосується чоловіків 25+ років. Тобто в канікулярний період «між ступенями» захист слабший.

Так само можуть мобілізувати, якщо:– відстрочка не оформлена або прострочена;– студент відрахований;– форма навчання не денна;– людина вчиться вже не вперше на вищому рівні;– підстава для відстрочки зникла (наприклад, припинили навчання або не підтвердили статус).

Що змінилося з листопада 2025 рокуМіноборони переводить відстрочки в цифровий формат. Ключові моменти:

Для студентів денного / дуального навчання, інтернів та докторантів відстрочка вже винесена в «Резерв+» як окрема категорія. Тобто вам не треба «бігти у військкомат», достатньо підтвердити статус у цифровій системі.

Автоматичне продовження відстрочкиЯкщо підстава для відстрочки є сталою і підтверджується в державних реєстрах (ви офіційно навчаєтесь на денній формі; ви інтерн; ви докторант), система продовжить її автоматично.

Міноборони заявляє, що починаючи з 5 листопада 2025 року (дата чергового продовження мобілізації/воєнного стану) студентам, які мають чинну відстрочку, вона буде продовжена без додаткових заяв — і про це прийде сповіщення у «Резерв+». Аналогічно — інтернам, докторантам.

Якщо система не може підтвердити вашу підставу (наприклад, у реєстрах немає актуальних даних вишу, або ви вже відраховані), автоматичного продовження не буде. У такому випадку доведеться оновити дані або звернутися через ЦНАП.

Паперові довідки з мокрою печаткою відходятьПочинаючи з листопада, довідку про відстрочку не треба носити як ламінований папір із печаткою ТЦК. Офіційним підтвердженням статусу стає електронний військово-обліковий документ у «Резерв+» з QR-кодом.– Показуєте QR — ТЦК або патруль може перевірити чинність відстрочки в реальному часі.– Якщо смартфона немає: можна завантажити і роздрукувати документ з «Резерв+», з порталу «Дія» або отримати роздруківку в ЦНАПі. Такий папір із QR має ту ж юридичну силу.

Що змінюється для майбутніх медиків і фармацевтівУ липні 2025 року ухвалили норму, яка робить військову підготовку обов’язковою для студентів-медиків і фармацевтів. Після проходження цієї підготовки такі студенти отримають статус офіцера запасу. Це означає, що вони можуть підлягати призову навіть під час подальшого навчання, а не тільки після диплома. Вступає це в силу з січня 2026 року. Перелік спеціальностей і кількість слухачів визначатиме Міноборони.

Це важливе уточнення: для частини медичних і фармспеціальностей відстрочка як «я студент, мене не можна чіпати» стане менш гарантованою — держава фактично формує резерв медичного офіцерського складу.

Підсумок для студента у 2025–2026 навчальному році• Якщо ви денник і це ваш наступний рівень освіти — маєте право на відстрочку.• Якщо зараз канікули між рівнями і ви ще не зараховані — формально ви вже без захисту, і тут найризикованіший момент.• Відстрочку більше не треба «вибивати» в ТЦК: подаєтеся через «Резерв+» або ЦНАП.• Статус підтверджується електронним документом з QR-кодом, паперова «мокра печатка» вже не обов’язкова.• Система обіцяє автоматично продовжити відстрочку з 5 листопада 2025 року всім, у кого підстава стабільна й відображена в реєстрах (у тому числі студентам, інтернам, докторантам).

Вітчизняні науковці об’єднали зусилля для створення масштабної мовної моделі Lapa LLM, яка відкриває нові перспективи в розвитку штучного інтелекту в Україні. Цей проєкт став результатом співпраці кількох провідних освітніх та наукових закладів: Українського католицького університету (УКУ), Київського політехнічного інституту (КПІ), Львівської політехніки та Гірничо‑металургійної академії в Кракові.

Базою для Lapa LLM стала архітектура Gemma‑3‑12B від компанії Google, що забезпечує моделі потужні можливості обробки природної мови та генерації тексту. Назва моделі обрана на честь Валентина Лапи, який раніше зробив значний внесок у розвиток методів групового обліку аргументів — одного з фундаментальних напрямів теоретичних досліджень в області логіки та інтелектуальних систем.

Представники УКУ повідомляють, що за швидкістю та якістю роботи з українською мовою Lapa LLM перевершує оригінальну Gemma, а також більшість закритих моделей того ж класу. Така перевага, як стверджують, досягнута за рахунок локалізації, оптимізації токенайзера та адаптації до української морфології і синтаксису.

Ця новина має значення не лише для наукової спільноти, але й для розвитку українського IT-ринку, оскільки моделі подібного класу — ключовий інструмент для задач обробки природної мови, перекладу, створення текстів, чатботів, автоматизованого аналізу даних та інших застосувань.

У найближчому майбутньому очікується відкрите тестування Lapa LLM, а також інтеграція моделі у проєкти, що стосуються української мови, культури, освіти та бізнесу.

Після завершення війни та відкриття кордонів Україна може зіткнутися з новим етапом еміграції, який значно відрізнятиметься від масового відтоку громадян у 2022 році. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова наголошує, що цього разу структура міграції буде іншою. Якщо раніше значна частина емігрантів виїжджала вимушено через загрозу життю, то нова хвиля буде більш обдуманою та стратегічною.

За прогнозами фахівців, основну групу потенційних емігрантів становитимуть жінки та сім’ї з дітьми, які раніше вже покидали країну, і тепер вирішуватимуть, чи залишитися в безпечному середовищі закордоном, чи повернутися в Україну для відновлення побуту та бізнесу. Водночас зросте частка тих, хто виїжджатиме з економічних причин, шукаючи стабільну роботу, освіту або нові перспективи для професійного розвитку.

А от чоловіки можуть поїхати вже після скасування обмежень на виїзд. Лібанова пояснює це дуже прагматично: якщо дружина й діти за два-три роки в Європі встигли влаштуватися — є робота, житло, садок або школа, друзі, зрозумілі правила — а в самого чоловіка в Україні немає до чого повертатися (зруйноване житло, втрачена робота, відсутність сталого доходу), то логіка «я приєднуюся до сім’ї» стає сильною. Тобто ризик другої хвилі міграції після війни стосується насамперед чоловіків призовного віку, які зараз фізично не можуть виїхати, але захочуть возз’єднатися з родиною одразу після відкриття кордонів.

Це напряму б’є по демографії й ринку праці. Інститут демографії вже давно попереджає: Україні й так бракуватиме робочих рук після війни, а додатковий від’їзд працездатних чоловіків ускладнить відновлення інфраструктури й економіки.

Паралельно, за межами України, зростає політичний тиск довкола теми українських біженців, особливо чоловіків. У багатьох країнах ЄС суспільне ставлення до українців поступово стало жорсткішим у порівнянні з першим роком повномасштабного вторгнення: допомога більше не сприймається як «безумовний обов’язок», а тема «хай повертаються і воюють» дедалі частіше використовується популістами. Це особливо помітно в Польщі.

Колишній прем’єр Польщі Лешек Міллер публічно заявив, що «є одна зброя, якою Польща може допомогти Україні» — повернути в Україну українських чоловіків призовного віку, які залишилися в ЄС, і навіть допустити, що польські правоохоронці могли б затримувати таких українців і передавати їх назад. Він стверджує, що «дивно бачити, як мільйони молодих чоловіків не воюють за свою країну». Ці слова вже викликали різку реакцію, зокрема з боку української сторони, яка називає таку риторику провокаційною.

Тобто маємо дві зустрічні тенденції:– усередині України після перемоги може статися цілком раціональний від’їзд частини чоловіків до сімей у ЄС;– у самій Європі дедалі голосніше лунають політичні заклики, що ці чоловіки «мають повернутися воювати», а не залишатися за кордоном.

І це вже не лише емоції, а фактор безпеки й відновлення країни. Бо якщо після війни одночасно відкриваються кордони й частина працездатних чоловіків виїжджає, Україні буде складніше відбудовувати міста, де житло зруйноване, а робочих рук не вистачає. Саме це Лібанова називає ризиком другої міграційної хвилі.