Повернення Єви Бушміної до Києва: новий мовний скандал та обурення серед фанів

Відомий український телеведучий Олексій Суханов поділився важливими відомостями про стан легендарної співачки Софії Ротару. В інтерв'ю, яке він дав під час подкасту блогера Вадима Радіонова, Олексій розповів, що артистка зараз перебуває в Україні, але її здоров'я, як фізичне, так і психічне, залишає бажати кращого. Співачка стикається з серйозними труднощами, які впливають не тільки на її фізичний стан, але й на душевний спокій.

Суханов також зазначив, що Софія Ротару планує дати інтерв'ю, однак на даний момент вона не готова до публічних виступів. Це для неї надзвичайно важливий крок, але її поточний стан не дозволяє зробити цей крок. За словами телеведучого, співачка потребує часу для того, щоб відновитися як фізично, так і емоційно, перш ніж знову виходити на публіку.

«Софія Михайлівна хоче дати інтерв’ю, вона готується, але поки що вона не в тому стані — і душевному, і фізичному. Але, дякувати Богу, вона тут, вона жива, вона з Україною», — наголосив Суханов.

Телеведучий закликав із повагою ставитися до її рішення взяти паузу, адже кожна людина має свій поріг болю, втоми та спустошеності. Він зазначив, що навіть ті, хто перебуває у важчих умовах, повинні пам’ятати: переживання та внутрішня боротьба у кожного унікальні.

Попри складний етап, Софія Ротару залишається в Україні, що, за словами Суханова, є важливим сигналом її підтримки та присутності поруч із народом.

Олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики Лілія Подкопаєва поділилася емоційною та дуже особистою історією з життя її родини. Вона розповіла про той момент, коли її син Вадим, який був усиновлений, дізнався про своє походження. Це сталося, коли йому було лише три роки, і випадковість відіграла в цьому важливу роль. Все сталося під час поїздки з бабусею, коли вони проїжджали повз дитячий будинок. Вадим, не знаючи всього, запитав: «А ти мене там знайшла?» Це питання було для Лілії шоком, адже вона не була готова до такого серйозного розмови з дитиною. Виявилося, що саме її мама, бабуся Вадима, поділилася цією інформацією з хлопчиком.

Лілія зізналася, що спочатку її охопила паніка, оскільки вона не була підготовлена до такого моменту, але згодом зрозуміла, що ця ситуація пройшла природно. Вона не сердиться на маму, адже бачить в цьому позитивний аспект — етап усвідомлення, який насправді був необхідним і виявився менш болючим, ніж вона очікувала. Спортсменка з вдячністю ставиться до того, що правда про усиновлення була відкрита в такий природний спосіб. Вона впевнена, що цей досвід стане важливим етапом у житті її сина, а також сприятиме розвитку їхніх відносин.

Подкопаєва підкреслила, що для неї не важливо, хто народив дитину. Головне — любов, турбота та тепло, які дитина отримує щодня. Вадим ріс у прийнятті й підтримці, не відчуваючи себе «іншим». Він ніколи не намагався знайти біологічних батьків, які добровільно відмовилися від нього та не з’явилися навіть на суді.

Сьогодні Вадим навчається у Технологічному інституті Джорджії, тому самому кампусі, де збірна України жила під час Олімпіади 1996 року, коли Лілія здобула свій історичний тріумф. Для неї це стало зворушливим «флешбеком», подарунком від сина та символом того, як дивно переплітаються шляхи долі.

Попри біль, який колись пережила дитина, Лілія переконана, що все сталося правильно. Її сім’я — це вибір любові, а не крові. Вона з гордістю говорить про сина і вважає, що їхня історія може надихнути інших батьків, які приймають у родину дітей з дитячих будинків.

Заступник голови Державної служби з надзвичайних ситуацій з питань цифрового розвитку Роман Борисович Примуш у своїй декларації за 2023 рік вказав значні активи, які належать йому та його родині. У документі зазначено, що посадовець володіє кількома об’єктами нерухомості, а також має значні заощадження, що свідчить про стабільне фінансове становище.

Зокрема, у Примуша є дві квартири в селі Чайки Київської області. Одна з них — площею 93,7 м², яка була придбана ще в 2008 році, а друга — новіша, з площею 43,5 м², яку родина набрала у 2023 році. Окрім цього, сім’я орендує будівлю загальною площею 76,9 м². Зазначена нерухомість дає уявлення про стабільність фінансових активів родини посадовця, що викликає певний інтерес до питання джерел доходів та природи таких придбань.

Дружина посадовця, Ніна Миколаївна Примуш, задекларувала п’ять земельних ділянок загальною площею понад 86 тисяч м² у Хмельницькій області (набуто у період 2012–2024 років) та квартиру 49,2 м² у Хмельницькому (2024). Серед транспортних засобів у декларації зазначено BMW X1 2015 року, що належить дружині.

У фінансових показниках сім’ї — готівка та інвестиції. Роман Примуш задекларував 20 тис. доларів готівкою; його дружина має 80,6 тис. грн готівкою. На банківських рахунках вказано 30 тис. грн та 4,6 тис. дол. У декларації також зазначено, що дружина інвестувала в акції компаній, зокрема «Фармак» та «АрселорМіттал Кривий Ріг», загальною вартістю понад 26 тис. грн, а сам Примуш придбав державні облігації на 200 тис. грн.

Що стосується доходів, у документі вказано 1,47 млн грн зарплати Примуша від ДСНС. Дохід його дружини склав близько 181 тис. грн — це доходи від оренди та підприємницької діяльності.

Нагадаємо, декларація — публічний документ, що подається посадовцями згідно з вимогами законодавства. Якщо потрібно, можемо підготувати короткий пресреліз або версію для соцмереж.

Одеський припортовий завод, один з найбільших і стратегічно важливих об'єктів промислової інфраструктури України, став об'єктом палких обговорень та критичних зауважень на тлі проголошеної великої приватизації. У зв'язку з оголошенням Фондом державного майна про продаж активів цього підприємства через електронний аукціон, виникають серйозні питання щодо прозорості процесу та можливих порушень у підготовці до його проведення. Висловлюються побоювання щодо можливості маніпуляцій із результатами аукціону та того, що у нього може бути «узгоджений» переможець.

До приватизаційного лоту включено понад 99,5% акцій Одеського припортового заводу, а також пакет нерухомості, що складається з 45 одиниць, загальна площа яких перевищує 285 тис. кв. м. Це включає виробничі комплекси, логістичні потужності та інші об'єкти, що відіграють важливу роль у забезпеченні економічної діяльності країни, зокрема у хімічній промисловості та виробництві добрив.

Проте в низці дописів і заяв громадських активістів ідея «великої приватизації» подається як фасадна — і, мовляв, реальний розподіл активу вже відбувся в кулуарах. Зокрема, у повідомленнях фігурує назва компанії «Кернел Холдинг S.A.», яку пов’язують із бізнесменом Андрієм Веревським: нібито компанія вже внесла гарантійний внесок у розмірі 50 млн грн, через що сам аукціон розглядають багатьма як формальність із відомим наперед переможцем. Ці твердження подаються як позиція авторів публікацій і потребують підтвердження від сторін.

У публічних заявах активістів і експертів лунає ще одна критична претензія: відсутність актуальної державної екологічної оцінки стану заводу та прилеглих територій. Зауважують, що згідно з вимогами для приватизації стратегічних об’єктів та об’єктів з потенційним впливом на довкілля, має бути проведена відповідна екологічна експертиза або оцінка — й використання застарілих висновків може ставити під сумнів законність подальших рішень. Якщо ці оцінки відсутні або не відповідають чинним вимогам, це може стати підставою для оскарження результатів аукціону в судовому порядку, наголошують правники, опитані в публікаціях.

Критики приватизації також побоюються, що у разі передачі контрольного пакета «непрозорим» структурам буде створено ризики для національної безпеки та енергетичної незалежності: ОПЗ має важливі логістичні й виробничі функції, які можуть впливати на роботу критичної інфраструктури регіону. У світі подібні ризики зазвичай ретельно оцінюються компетентними органами під час продажу стратегічних активів, але у відкритих повідомленнях громадськості критикують швидкість і непрозорість поточної процедури.

У центрі кримінального розслідування опинилися посадові особи Одеської обласної військової адміністрації, яких підозрюють в організації незаконної схеми використання міжнародних коштів, виділених для будівництва споруди цивільного захисту подвійного призначення в місті Вилкове. Слідчі органи вже зареєстрували справу під номером №72024161010000017 від 28 листопада 2024 року, а розслідування ведеться Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки Одеської області. Встановлено, що йдеться про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, яке стосується розкрадання коштів.

Згідно з отриманими даними, посадовці обласної адміністрації можуть бути причетні до організації схеми, в результаті якої міжнародні кошти, спрямовані на будівництво укриття для цивільного захисту, були неправомірно освоєні. Одним із головних елементів справи є тендер, який на виконання цих робіт виграло ТОВ. За попередньою інформацією, тендерні процедури можуть бути пов'язані з серйозними порушеннями, що призвели до значних фінансових втрат.

Далі частина коштів нібито була перерахована на рахунки субпідрядників, що мають ознаки фіктивності — зокрема ТОВ «Астарта-Білд» та ТОВ «Скайліміт Інжиніринг», які, як стверджує слідство, зареєстровані на осіб без реального бізнес-досвіду і мешкають у тимчасово окупованому Криму.

За версією слідства, кошти потрапляли далі до пов’язаних компаній за кордоном — у Польщі, Латвії та на Кіпрі, звідки їх виводили у вигляді «офшорних» транзакцій. Серед імовірних бенефіціарів називають фінансового радника Кіпера, якого, за даними розслідування, помічали на міжнародних заходах із цифрової трансформації у Відні та Таллінні.

Слідчі кваліфікували дії за ознаками ч. 5 ст. 191 КК України — тобто розтрата або привласнення майна, що завдало значної шкоди в особливо великих розмірах (у разі доведення — це кримінальна відповідальність за масштабні фінансові зловживання). Розслідування, за інформацією, зосереджене на перевірці:

фактів завищення кошторису та погоджень із донорами;

механізмів перерахунків підрядникам та наявності підставних фірм;

ролі посадових осіб ОВА в організації й погодженні тендерних закупівель;

виведенні коштів через пов’язані юрисдикції за кордоном.

Слідство продовжує документувати рух коштів, відпрацьовує банківські виписки, договори підряду та накази щодо фінансування. У разі наявності доказів причетності посадовців — можливі повідомлення про підозру, а також клопотання про тимчасові заходи стосовно майна та рахунків, за якими встановлять незаконні перекази.

Хрін — одна з найвідоміших і найпопулярніших приправ у традиційній українській кухні — останнім часом став справжнім дефіцитом у магазинах. Споживачі по всій країні, зокрема в Харкові та інших великих містах, звертають увагу на порожні полиці в супермаркетах, де раніше можна було легко знайти як класичний натертий хрін, так і соуси на його основі. У деяких торговельних мережах продукція повністю відсутня, як у фізичних магазинах, так і в онлайн-замовленнях. В інших випадках у продажу залишаються лише обмежені залишки з попередніх поставок.

Основними виробниками хрону на внутрішньому ринку залишаються Вінницька харчосмакова фабрика та торгова марка «Верес». Саме ці підприємства забезпечують значну частину асортименту у великих роздрібних мережах. Проте влітку 2025 року виробничий ланцюг зазнав серйозних труднощів. Причиною стали несприятливі погодні умови: тривала посуха у першій половині літа, затяжні дощі пізніше, а також загальний дефіцит робочої сили в сільській місцевості, який ускладнив збір врожаю. Через ці фактори українським виробникам не вдалося зібрати необхідну кількість якісної сировини.

АТБ у відповіді на запит зазначило, що проблема була сезонною й пов’язана з поганим врожаєм і зрушенням термінів збору; мережа запевнила, що продукція ТМ «Верес» вже є в наявності, а постачання з Вінниці відновлять після закінчення збору нового врожаю. У «ЕКО-маркеті» також повідомили, що очікують відновлення постачань орієнтовно з 15 жовтня.

Покупці скаржаться, що в різних крамницях навіть однієї мережі ситуація відрізняється, а нові партії хрону не надходять — якщо товар і є, то це старі запаси. Представники частини мереж не відповіли на запити журналістів.

Аграрні експерти відзначають, що хрін у державних статистичних розрахунках не є пріоритетною культурою, тому детальних оцінок врожаю немає. Водночас фактори, які вплинули на сезонний дефіцит — посуха, зміщення збору і нестача робочих рук у селі — типові для 2025 року й торкнулися не лише хріновиробників.

Паралельно експерти звертають увагу на інші галузі з ознаками дефіцитів або тиску на ціни. Зокрема, у тваринництві спостерігається зниження поголів’я свиней через руйнування ферм на прифронтових територіях, що вже призвело до суттєвого зростання імпорту м’яса і тиску на ціни. Аналітики УКАБ наголошують, що імпорт став альтернативним джерелом сировини і може залишатися значним, доки не наростить внутрішнє поголів’я.

Економічний аспект дефіциту хрону вказує на те, що у вільній ринковій економіці справжнього радянського дефіциту не буде — виробники за потреби вдаються до імпорту. Водночас це означає, що покупці тимчасово «годуватимуть» іноземних фермерів, а місцеві постачальники можуть втратити ринок.

Поточна оцінка: дефіцит хріну сезонний і тимчасовий; мережі очікують відновлення поставок із завершенням врожаю, орієнтовно з середини жовтня, але ризики збереження нестачі частково зумовлені загальними проблемами аграрного сектору — браком персоналу та наслідками бойових дій на сході, що впливають на постачання та виробництво.

Сьогодні православні віряни вшановують пам'ять святих мучеників Карпа, Папіли та Агатоніки — людей, що до останнього подиху залишалися вірними своїй християнській вірі, навіть під страхом смерті. Цей день має глибокий духовний зміст і є важливим етапом у церковному календарі, а також нерозривно пов'язаний з народними традиціями та прикметами, що передавалися з покоління в покоління. Вони не лише нагадують про подвиг святих мучеників, але й допомагали нашим предкам передбачати майбутні зміни в природі, зокрема погоду на зиму.

Святий Карп, єпископ Фіатиру, був одним із найбільших проповідників християнства серед язичників. Його діяльність привела до переслідувань, адже він не побоявся виступати проти пануючих традицій і релігій. За свою віру святий Карп був заарештований і підданий тяжким мукам, а його смерть стала важливим свідченням відданості та стійкості. Разом із ним постраждав і диякон Папіла, який не залишив свого наставника навіть у часи небезпеки. Він добровільно поділив долю свого духовного учителя, готовий йти за ним до кінця, не відрікаючись від віри.

Цей день вважався особливим у народному календарі. Люди уникали сварок і важких розмов, адже вірили, що будь-який конфлікт може затягнутися надовго. 13 жовтня не починали нових справ — вважалося, що без Божого благословення вони приречені на невдачу. Дівчатам не радили відмовляти сватам, бо це могло накликати самотність.

Важливе місце займали спостереження за природою. Погода цього дня підказувала, якою буде зима. Якщо віяв південний вітер — чекали теплої зими, а сильні пориви віщували вітряну пору. Осінній дощ означав затяжну осінь, а перший сніг — наближення ранньої та холодної зими. Опале з берези листя без залишку свідчило, що холод прийде швидко.

Для багатьох цей день — не лише спомин про мучеників віри, але й місток між духовністю та народною мудрістю. У цих звичаях закодована повага до природи, часу і людських вчинків.

У часи, коли країна переживає важкі випробування, важливість підтримки вітчизняних виробників стає ще більш очевидною. Однак не всі бренди відповідають вимогам ринку, намагаючись знайти баланс між підтримкою національного виробника та задоволенням потреб споживачів. Одним з таких прикладів є бренд J’amemme, заснований Юлією Ярмолюк. Під час війни цей бренд пропонує своїм клієнтам продукцію, ціна якої явно завищена порівняно з аналогічними товарами на міжнародних торгових платформах.

За даними видання 360ua.news, вартість продукції бренду J’amemme, що продається в Україні за 1 300 євро, значно перевищує ціну тих самих товарів на китайських або українських онлайн-майданчиках, де їх можна придбати всього за 20 євро. Ця ситуація викликає занепокоєння у багатьох споживачів, адже в умовах війни питання ціни і доступності стає особливо важливим для багатьох громадян.

Українські нардепки та топ-чиновники для закордонних робочих поїздок все частіше обирають одежу українських брендів, як нагадування про необхідність підтримки України в складний період боротьби за незалежність.

В даному контексті особливо чутливою стала тема “плагіату окремими українськими дизайнерами моделей одягу крупних європейських брендів”.

В один з таких скандалів потрапила українська дизайнекрка, засновниця бренду J’amemme Юлія Ярмолюк, плагіат якої почав широко обговорюватись в соцмережах.

Зокрема, Катерина Остапчук провела власне розслідування та звернула увагу своїх підписників, що плаття з квітами, яке стало візитівкою бренду, ідея не зовсім Ярмолюк, а скоріш відомої польської дизайнерки Magda Butrym.

ФОТО: Скріншот розслідування з ТГ каналу Катерини Остапчук – Юлія Ярмолюк скопіювала дизайн плаття у Magda Butrym

Так, у 2021 році польська дизайнерка Magda Butrym створила модель плаття з акцентною квіткою, яка підкорила серця не тільки поляків, а й цінителів високої моди у всьому світі.

Оцінила роботу Magda Butrym і українська дизайнерка Юлія Ярмолюк, яка рік по тому фактично скопіювала плаття бренду та представила у своїй колекції 2022 року аналогічне.

Також варто відзначити, що крім Юлії Ярмолюк дизайном “плаття з квіткою” від Magda Butrym також зацікавилась китайська фейк-індустрія, що наповнило ринки тисячами копій.

Ось тільки ціна китайських копій від 20 доларів, в той час як дизайнерка Юлія Ярмолюк продає фактично те саме за 1 300 євро.

ФОТО: Порівняння цін на “плаття з квіткою” від популярних торгових платформ та бренду J’amemme

Також важко уявити як саме формується цінник на речі бренду J’amemme, адже їх вироби можна сказати “низької якості”.

Зарема, в своєму телеграм каналі Катерина Остапчук публікує фото дизайнерської сукні бренду, на якій з’явилися зачіпки вже після першого “виходу в світ”.

ФОТО: Сріншот ТГ каналу Катерини Остапчук

За інформацією наших джерел, так зухвало продавати українській еліті копії відомих дизайнерів, видаючи за власне, Юлії Ярмолюк дозволяють певні зв’язки у владних колах.

Про бэкграунд Ярмолюк та “ті самі зв’язки” у наступній частині нашого журналістського розслідування.