Повторна крадіжка під час воєнного стану: випадок у Хмельницькому

У Києві стався резонансний інцидент у громадському транспорті, який привернув увагу як правоохоронних органів, так і громадськості. 32-річний пасажир напав на водія трамвая з ножем після того, як отримав зауваження залишити салон на кінцевій зупинці. Інцидент стався в Деснянському районі столиці, де постраждав 43-річний водій, який отримав ножові поранення.

Як повідомила Національна поліція, повідомлення про напад надійшло на спецлінію 102 від медиків швидкої допомоги, які прибули на місце події. Після нападу водія негайно доставили до лікарні з пораненнями грудної клітки та обличчя. Лікарі наразі надають йому необхідну медичну допомогу, але зазначають, що чоловікові доведеться пройти тривалий період реабілітації для відновлення.

За попередніми даними слідства, конфлікт виник після того, як водій трамвая на кінцевій зупинці попросив пасажира залишити салон. У відповідь чоловік почав сперечатися, а словесна суперечка швидко переросла у фізичну сутичку. Під час бійки пасажир дістав ніж і завдав водієві два удари.

Оперативники поліції швидко встановили особу нападника та затримали його. Ним виявився 32-річний мешканець Києва. Чоловіка затримали у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчі повідомили затриманому про підозру за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України — умисне тяжке тілесне ушкодження. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років. Наразі триває досудове розслідування, вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу.

Правоохоронні органи повідомили про розкриття організованої групи, яка систематично ухилялася від сплати податків у сфері фуд-рітейлу на Закарпатті. За даними слідства, схема діяла у великій торговельній мережі й охоплювала понад пів сотні магазинів. Зловмисники застосовували так зване «дроблення» бізнесу, коли фактичну діяльність одного великого підприємства розподіляють між численними фізичними особами-підприємцями, щоб уникнути обов’язкових податкових платежів та контролю.

Як встановили слідчі, продаж товарів у більш ніж 50 торгових точках оформлювали через майже 50 підконтрольних ФОПів. Усі вони працювали на спрощеній системі оподаткування, що дозволяло суттєво зменшувати податкові зобов’язання. Така схема давала змогу штучно занижувати обсяги реального обороту, приховувати частину доходів і уникати сплати податку на прибуток, а також інших платежів, які належать до загальної системи. При цьому фактичним власником та організатором мережі залишалися ті ж самі люди, проте юридично їхня діяльність виглядала як низка окремих дрібних підприємств.

Попри те, що компанія працювала під трьома різними брендами, фактичний контроль над фінансовими потоками, персоналом та товарообігом залишався у службових осіб товариства. За підрахунками слідства, загальний обсяг реалізованої продукції перевищив 100 мільйонів гривень, а сума ухилення від сплати податку на додану вартість і податку на прибуток сягнула понад 25 мільйонів гривень.

Для маскування протиправної діяльності учасники схеми укладали удавані договори франшизи, створюючи видимість незалежної роботи ФОПів. Крім того, в офісі підприємства було формально зареєстровано робоче місце адвоката, що, за версією слідства, використовувалося як елемент прикриття.

Під час досудового розслідування правоохоронці вилучили електронні цифрові підписи, банківські картки, печатки фізичних осіб – підприємців, а також фінансову та бухгалтерську документацію, яка підтверджує існування схеми.

Про підозру повідомлено двом засновникам товариства, один із яких одночасно є директором компанії, бухгалтеру та виконавчому директору, який має статус адвоката.

У повідомленні зазначається, що завдані державі збитки вже повністю відшкодовані — до бюджету сплачено понад 25 мільйонів гривень несплачених податків. Використання підконтрольних ФОПів у діяльності торговельної мережі припинено. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини справи та роль кожного з фігурантів.

Український співак Тарас Тополя публічно висловився щодо резонансної історії, пов’язаної з його колишньою дружиною Оленою Тополею, навколо якої розгорівся скандал через незаконне знімання та поширення приватного відео. За словами артиста, матеріали були використані зловмисниками як інструмент тиску: від родини вимагали значну суму грошей — 75 тисяч доларів. Музикант підкреслив, що цей випадок став болючим ударом у складний для обох період і завдав серйозної шкоди моральному стану близьких.

Тополя окремо звернув увагу на юридичний аспект ситуації. Він повідомив, що на момент інциденту їхні з Оленою стосунки вже були завершені, а шлюб офіційно розірвано за спільним рішенням сторін. Судове рішення, яке поставило крапку в процесі, набуло чинності 14 січня 2026 року. У зв’язку з цим, як наголосив співак, його колишня дружина мала повне і беззаперечне право на особисте життя, а будь-яке втручання в нього є неприпустимим.

Співак повідомив, що отримав електронного листа з інтимними відеоматеріалами, після чого негайно звернувся до правоохоронних органів із заявою про розповсюдження матеріалів порнографічного характеру. Він зазначив, що ці свідчення мають бути долучені до основної кримінальної справи. За його словами, навіть після затримання одного з підозрюваних розсилка відео продовжилася, що свідчить про участь у схемі кількох осіб.

Тополя також звернув увагу на те, що з матеріалів зрозуміло: відео було зняте таємно і без згоди людей, які на ньому перебували. Це, на його думку, робить ситуацію ще більш обтяжливою з правової точки зору.

Окремо артист висловив припущення, що ця історія є продовженням цілеспрямованої кампанії проти нього, яка розпочалася після публічного оголошення про розлучення. За його словами, протягом тривалого часу в мережі з’являлися змонтовані відео, хвиля хейту, безпідставні звинувачення та атаки ботів, спрямовані на дискредитацію його як батька та чоловіка. Він переконаний, що в цій ситуації мотивом була не стільки нажива, скільки бажання помсти з боку людини або людей, які роками намагалися нашкодити його родині.

Співак підкреслив, що свідомо утримувався від будь-яких коментарів і інтерв’ю після розлучення, дотримуючись домовленості з Оленою не виносити особисте життя на публіку. Однак нинішні події змусили його заговорити, оскільки йдеться не лише про дорослих, а й про психологічний стан дітей.

Наприкінці свого звернення Тарас Тополя закликав усіх, хто міг отримати ці відео, не поширювати їх і не ставати співучасниками злочину. Він наголосив, що впевнений у роботі слідства і в тому, що винні мають понести відповідальність.

Підписники артиста масово підтримали його позицію, висловили співчуття родині та закликали притягнути шантажистів до відповідальності, наголошуючи на неприпустимості втручання в приватне життя та використання особистих матеріалів як інструменту тиску.

Провідним солістам балету Національної опери України, Наталії Мацак та Сергію Кривоконю, загрожує звільнення через їхню участь у постановках балету Петра Чайковського «Лебедине озеро» за межами України. Артисти брали участь у гастролях у складі United European Ballet (Colossart Production), що викликало обурення в Міністерстві культури України. Відповідно до позиції Мінкультури, така діяльність солістів розцінюється як сприяння культурному просуванню країни-агресора, оскільки твори російських композиторів, зокрема Чайковського, підлягають виключенню з репертуару українських сцен у зв'язку з агресією Росії проти України.

У Міністерстві культури зазначають, що під час гастролей Мацак та Кривоконь перебували у офіційній відпустці, однак їхня участь у виставі викликає серйозні питання стосовно підтримки культурного продукту, що має тісний зв'язок із Росією. Балет, створений Чайковським, залишається символом культурної спадщини, але через поточну політичну ситуацію його виконання за кордоном українськими артистами є сприйнятим як неоднозначний крок.

Варто зазначити, що Наталія Мацак має звання народної артистки України, а її чоловік Сергій Кривоконь — заслуженого артиста. Раніше Мацак публічно висловлювала незгоду з виключенням із репертуару творів російських композиторів. Вона зазначала, що через це були скасовані не лише «Лебедине озеро», а й «Спартак» Хачатуряна, «Кармен-сюїта» Щедріна та інші постановки.

«Важливо розуміти: якщо ми прагнемо говорити зі світом однією мовою, то маємо поважати світову спадщину. Ми не можемо навішувати ярлики без ретельного аналізу. Я бачу, яку величезну шкоду завдала відмова від класичного репертуару артистам балету», — підкреслила балерина.

Навіть незначне збільшення щоденної фізичної активності здатне позитивно позначитися на здоров’ї та знизити ризик передчасної смерті. До такого висновку дійшли автори великого міжнародного дослідження, у якому проаналізували дані понад 135 тисяч людей з Великої Британії, США, Норвегії та Швеції. Результати роботи привернули увагу наукової спільноти та медіа завдяки своїй практичній значущості.

Дослідження провели фахівці Норвезької школи спортивних наук, які протягом тривалого часу вивчали зв’язок між рівнем фізичної активності та показниками смертності. Учасників дослідження поділили на групи залежно від того, скільки часу вони щодня приділяли руховій активності різної інтенсивності — від малорухомого способу життя до регулярних тренувань.

Найбільший ефект зафіксували серед людей з найнижчим рівнем рухової активності. Саме ця група отримує найбільшу користь навіть від незначного збільшення руху. Дослідники наголошують, що їхні висновки не є індивідуальними рекомендаціями, однак демонструють потенціал простих змін для покращення здоров’я населення загалом.

Професор Оксфордського університету Ейден Догерті, який не брав участі в дослідженні, назвав аналіз важливим кроком уперед у розумінні впливу повсякденної активності на здоров’я. Його підтримав і дослідник Лондонського університету Брунеля Деніел Бейлі, зазначивши, що п’ять додаткових хвилин руху — реалістична ціль навіть для людей, далеких від регулярних тренувань. До помірної активності науковці відносять не лише швидку ходу, а й хатні справи чи роботу в саду.

Паралельно в науковому журналі eClinicalMedicine було опубліковано ще одне дослідження, яке показало: комплексні покращення способу життя також пов’язані з довшою тривалістю життя. Навіть незначні корекції — додаткові п’ять хвилин сну, дві хвилини інтенсивнішого руху та половина порції овочів на день — можуть додати близько року життя людям з найгіршими показниками здорових звичок.

Окрему роботу провела команда Сіднейського університету, проаналізувавши дані майже 60 тисяч учасників. За їхніми висновками, оптимальний режим — 7–8 годин сну, понад 40 хвилин помірної або інтенсивної фізичної активності щодня та збалансоване харчування — асоціюється з тривалістю життя майже на десять років довшою.

Загалом науковці сходяться на думці: навіть невеликі, але регулярні зміни у повсякденних звичках можуть мати довгостроковий позитивний ефект для здоров’я та якості життя.

Державне підприємство «Укргідроенерго» спрямувало близько 2 мільйонів гривень на укладення договору страхування відповідальності своїх керівників на випадок кримінального переслідування. Йдеться про спеціальний фінансовий механізм, який має забезпечити управлінську команду підтримкою у разі виникнення правових ризиків, пов’язаних із арештами, пред’явленням підозр або участю в судових процесах.

Окрім юридичних витрат, умовами страхування передбачена можливість часткової компенсації застави, якщо суд обере саме такий запобіжний захід. Також у пакеті послуг зазначено оплату психологічної допомоги, що може знадобитися у стресових ситуаціях, пов’язаних із кримінальним переслідуванням або публічним резонансом справ. Окремим пунктом визначені витрати на так зване «відновлення репутації», які можуть включати консультації зі спеціалістами з кризових комунікацій.

По суті, це означає перекладання персональної відповідальності за управлінські рішення на саму компанію, а отже — на державний бюджет. У разі арешту чи оголошення підозри керівнику витрати на його захист оплачуватимуться з коштів підприємства, а не з власної кишені посадовця.

Примітно, що подібна практика вже демонструвалася раніше в іншій стратегічній державній компанії — «Енергоатомі». Там наглядова рада оформила аналогічне страхування буквально напередодні свого розпуску. Тоді це виглядало як спроба в останній момент убезпечити себе від можливих перевірок і розслідувань. У випадку з «Укргідроенерго» простежується не лише схожий підхід, а й той самий страховий партнер.

Формально подібні програми можуть подаватися як різновид страхування відповідальності керівників. Проте за своїм змістом це вже не класичне D&O-страхування, поширене у приватному бізнесі. Йдеться радше про створення резерву саме під кримінальні ризики — арешти, застави, суди та публічні скандали.

Фактично держава через свою компанію заздалегідь визнає можливість того, що у її топменеджменту можуть виникнути серйозні проблеми з правоохоронними органами, і вважає нормальним закладати ці ризики у витрати підприємства. Це виглядає особливо контрастно на тлі постійних заяв про реформу корпоративного управління, підзвітність менеджменту та боротьбу з корупцією.

Замість того щоб мінімізувати кримінальні ризики через прозорі процедури, законність рішень і реальну відповідальність керівників, у державних компаніях дедалі частіше обирають інший шлях — просто застрахувати можливі наслідки. І зробити це не за власний рахунок, а за кошти підприємства, яке фінансується державою.