Президент скликає ставку перед засіданням Рамштайну

Суддя Господарського суду Рівненської області Ірина Пашкевич стала об'єктом уваги після того, як в її щорічній декларації за 2024 рік було вказано виграш її співмешканця в онлайн-казино. Цей виграш, на суму 164 тис. грн, був отриманий Іваном Юрнюком у казино Cosmolot, яке пов'язують із російським бізнесом. Як зазначено у декларації, зазначене казино належить ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954), юридичному власнику, засновником якого є громадянин Російської Федерації Сергій Токарєв.

Виграш став частиною загального доходу родини Пашкевич, однак ситуація викликає певні питання щодо походження коштів та їхнього використання, зокрема через зв'язки з російським бізнесом. Це стає важливою темою для обговорення в контексті антикорупційної політики та прозорості фінансових операцій посадових осіб в Україні.

Сама Ірина Пашкевич задекларувала лише одну власну квартиру у Рівному площею 82 квадратні метри, придбану ще у 2011 році за 317 тис. грн. Водночас із 2017 року вона та Юрнюк користуються земельною ділянкою площею понад 1 тис. квадратних метрів, яка оформлена на батька судді Олександра Пашкевича. Її вартість у декларації вказана лише 100 тис. грн, що виглядає суттєво заниженим показником для міста Рівне.

З 2019 року на цій ділянці триває будівництво житлового будинку площею понад 191 квадратний метр. Суддя зазначає, що користується недобудованим будинком разом зі співмешканцем, при цьому формальним власником об’єкта також є її батько. Це означає, що після завершення будівництва житло фактично стане основним місцем проживання судді та її сім’ї, хоча юридично належатиме родичу.

У 2024 році Пашкевич придбала преміальний автомобіль Audi A6 2016 року випуску за 800 тис. грн. Її співмешканець того ж року купив старий Suzuki Vitara 1998 року за 140 тис. грн. Крім того, пара користується електромобілем Volkswagen e-Golf 2018 року, який оформлений на батька судді і оцінений у 659 тис. грн.

Заощадження родини також викликають питання. Суддя задекларувала 260 тис. грн, 23 тис. доларів і 3 тис. євро готівкою, а її співмешканець — ще 26 тис. грн і 15 тис. доларів. Окремо вказано зберігання 48 тис. грн готівки у ПриватБанку, ймовірно в індивідуальному сейфі. Банківські рахунки — як судді, так і Юрнюка — у декларації відсутні. Загальний обсяг заощаджень пари перевищує 2,1 млн грн.

При цьому за 2024 рік Пашкевич задекларувала лише 1,2 млн грн суддівської зарплати. Інших доходів у звітності вона не зазначила, хоча у вересні того ж року отримала 320 тис. грн від продажу свого автомобіля Peugeot 3008 2012 року громадянці Любові Пашковій. Ця операція в декларації за 2024 рік відсутня.

Доходи її співмешканця Івана Юрнюка за рік склали близько 600 тис. грн, включно із зарплатою у військовій частині А2943, соціальними виплатами, стипендією у Національному університеті водного господарства та природокористування, підприємницькою діяльністю та виграшем у казино Cosmolot.

Поєднання задекларованих доходів, дорогих автомобілів, користування елітною нерухомістю, а також коштів, отриманих від онлайн-казино з російським корінням, формує серйозні запитання щодо фінансової прозорості способу життя судді та її родини.

Президент Словаччини Петер Пеллегріні, прем'єр-міністр Роберт Фіцо та голова Національної ради Ріхард Раші прийняли рішення припинити подальшу військову підтримку України. Це стало результатом нещодавньої зустрічі керівників держави, яка відбулася під час спільного обіду, про що повідомляє словацьке видання Aktuality.

Згідно з інформацією медіа, на зустрічі обговорювали ключові питання зовнішньої політики, зокрема роль Словаччини у конфлікті в Україні. Керівники держави дійшли висновку, що необхідно змінити курс країни щодо надання військової допомоги Україні, зважаючи на зміну політичної ситуації всередині Словаччини та нові внутрішньополітичні виклики.

Президент повідомив журналістам, що Словаччина все ж матиме свого представника на переговорах так званої «коаліції рішучих», однак при цьому Братислава не планує продовжувати військову допомогу Україні і не направлятиме своїх військових.

Крім того, Пеллегріні заявив, що Словаччина не братиме участі у наданні гарантій за позикою Європейського Союзу для України на суму 90 мільярдів євро.

Позиція словацької влади щодо України посилюється і в риториці оборонного відомства. Раніше міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що Україна, за його словами, ніколи не стане членом НАТО, а також зіткнеться з великими труднощами на шляху до вступу в Європейський Союз.

Каліняк також стверджував, що Україна нібито «мала шанс» завершити війну ще у 2022 році, але не скористалася ним. Ці заяви викликали гостру реакцію з боку українських політиків та експертів, які розцінюють таку позицію як фактичне підігравання російській риториці.

Колишній перший заступник начальника управління Державної міграційної служби в Одеській області, Іван Безкищенко, став об'єктом уваги після того, як в його щорічній декларації було вказано, що він придбав квартиру за символічні 7 гривень. Така інформація викликала чимало запитань у громадськості, особливо з огляду на раніше висунуті підозри щодо його причетності до привласнення бюджетних коштів.

За даними слідства, Іван Безкищенко, перебуваючи на посаді в Державній міграційній службі, нібито був причетний до фінансових зловживань. Відомо, що прокуратура розслідувала можливі факти незаконного використання державних коштів, зокрема через укладення сумнівних контрактів і використання службових повноважень для особистої вигоди. Однак, попри ці підозри, Іван Безкищенко не був притягнутий до відповідальності, і питання щодо його майнових придбань залишаються невирішеними.

Аналогічна ситуація з дачним будинком у Кошарах площею майже 73 квадратних метри, який він придбав у 2016 році. У декларації також вказано лише 1% права власності, хоча будинок повністю належить Безкищенку.

Окрім цього, експосадовець задекларував квартиру площею 28,7 квадратного метра в Одесі, придбану у 2019 році за 360 тисяч гривень. Така сума суттєво нижча за ринкові ціни на одеську нерухомість навіть того періоду.

Найбільше запитань викликає ще одна квартира в Одесі площею 36,7 квадратного метра, яка перебуває у спільній власності Івана та його дружини Марії. Кожному з них належить по 50%, а загальна вартість житла у декларації становить лише 7 гривень.

За кілька місяців до звільнення з ДМС, у квітні 2024 року, Безкищенко став співвласником половини великої земельної ділянки площею майже 4,6 гектара у селі Нерубайське Одеської області. Інша половина належить Василю Юренку — особі, пов’язаній з компанією «Донецьке спеціалізоване управління “Електромонтаж”», яка після окупації Донецька була перереєстрована за законами так званої «ДНР» та присутня у російських державних реєстрах. Юренко також фігурує як керівник однойменної компанії у Росії і, за даними реєстрів РФ, має податкову реєстрацію у Ростовській області.

Дружина експосадовця Марія Безкищенко з 2022 року володіє трьома земельними ділянками загальною площею 26 тисяч квадратних метрів у Хмельницькій області, однак вартість жодної з них у декларації не зазначена.

У декларації також вказано об’єкт незавершеного будівництва — гараж площею 15 квадратних метрів в Одесі. Землю під ним Безкищенко орендує в Одеської міської ради, а сам гараж збудований за його кошти і належить йому.

Сім’я володіє кількома автомобілями. Серед них Opel Omega 1996 року, Toyota RAV4 2005 року, придбана за заниженою ціною 69 тисяч гривень, а також старі моделі ВАЗ та «Москвич», оформлені на подружжя.

За 2024 рік Безкищенко отримав понад 750 тисяч гривень зарплати у ДМС, 239 тисяч гривень пенсії, соціальні виплати та невеликі доходи від оренди. Його дружина задекларувала пенсію та доходи від оренди. Водночас заощадження родини перевищують півтора мільйона гривень у гривнях та іноземній валюті.

Поєднання значних активів, занижених цін на нерухомість і земельні ділянки, а також зв’язків із особами, пов’язаними з бізнесом на окупованій території, викликає серйозні питання до фінансової прозорості способу життя колишнього високопосадовця міграційної служби.

У другому півріччі 2025 року в Україні збереглася виразна тенденція до поєднання традиційних українських імен із сучасними міжнародними та рідковживаними варіантами. Вибір імен для новонароджених дедалі частіше відображає не лише сімейні традиції, а й прагнення батьків підкреслити індивідуальність дитини та її відкритість до глобального світу.

За статистикою Міністерства юстиції, класичні імена, які мають глибоке історичне та культурне коріння, залишаються стабільно популярними. Серед них — імена, пов’язані з українською спадщиною, релігійними традиціями та національною ідентичністю. Водночас дедалі більше родин звертають увагу на імена, поширені в Європі та Північній Америці, що легко вимовляються різними мовами та мають універсальне звучання.

Регіональні особливості іменних уподобань помітні у різних частинах країни. У західних областях популярні Соломія, Юстина, Уляна та Софія серед дівчат, а серед хлопців — Марко, Дем’ян та Матвій. У центральних та південних регіонах лідирують Мілана, Єва, Софія, Марія та Злата серед дівчат і Артем, Владислав, Богдан та Дмитро серед хлопців. У східних областях поширені Софія, Поліна, Єва, Злата і серед хлопців Артем, Марк, Матвій, Тимофій, що свідчить про збереження загальнонаціональних тенденцій.

У великих містах дедалі частіше обирають короткі та міжнародні імена, які легко вимовляються різними мовами: Мія, Емма, Лія, Ніколь, Тео, Леон, Лукас, Марк.

Окремо варто виділити рідковживані імена, які надають дітям батьки, прагнучи унікальності. Серед жіночих у ІІ півріччі 2025 року зафіксовано Авіелла, Теона, Сапфіра, Ренесмі, Ноема, Ясміна, Кіара. Серед чоловічих — Еней, Тео, Одін, Рагнар, Авенір, Силас, Златан. Хоч ці імена трапляються поодиноко, вони формують яскраву картину сучасних іменних уподобань в Україні.

Проблеми з артеріальним тиском дедалі частіше турбують людей різного віку, і щоденний раціон має безпосередній вплив на стан серцево-судинної системи. Одним із базових продуктів харчування залишається хліб, тому питання його користі для тиску є особливо актуальним. Дієтологи зазначають, що правильно підібраний вид хліба може стати важливою складовою профілактики гіпертонії та допомогти підтримувати стабільні показники артеріального тиску.

Найбільш корисним для серця та судин вважається цільнозерновий хліб. На відміну від виробів із білого борошна, він виготовляється з цілого зерна, у якому збережені оболонка та зародок. Саме в цих частинах міститься клітковина, магній, калій, залізо та вітаміни групи B. Клітковина допомагає знижувати рівень «поганого» холестерину, покращує еластичність судин і сприяє більш стабільному кров’яному тиску.

Позитивний вплив на тиск має й хліб із висівками. Він багатий на розчинну клітковину, яка покращує роботу травної системи та допомагає виводити надлишок холестерину. Додатковою перевагою такого хліба є здатність контролювати апетит і підтримувати нормальну масу тіла, а саме надмірна вага часто стає одним із факторів підвищеного тиску.

Ще один варіант, на який радять звернути увагу дієтологи, — хліб із пророщеного зерна. Пророщене зерно містить більше антиоксидантів і мікроелементів, покращує обмін речовин і зменшує запальні процеси в організмі. Такий хліб легше засвоюється і зазвичай має нижчий глікемічний індекс, що важливо для людей із порушеннями тиску та рівня цукру в крові.

Натомість фахівці рекомендують обмежити вживання білого, здобного та солодкого хліба. У ньому багато простих вуглеводів і майже немає клітковини, що може провокувати різкі коливання тиску, особливо у людей із гіпертонією. Також варто звертати увагу на вміст солі, адже її надлишок безпосередньо впливає на підвищення артеріального тиску.

Оптимальним вважається хліб із простим і зрозумілим складом, де не більше кількох інгредієнтів, і помірне споживання — у межах двох-трьох скибочок на день у поєднанні з овочами, білковими продуктами та корисними жирами.

Таким чином, для підтримки стабільного артеріального тиску найкраще підходять цільнозерновий хліб, хліб із висівками або з пророщеного зерна. Вони підтримують роботу серця, допомагають контролювати рівень цукру і холестерину та сприяють збереженню здорової ваги. Правильний вибір хліба — простий, але ефективний крок до турботи про серцево-судинне здоров’я щодня.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила рішення залишити без змін обвинувальний вирок судді Зарічного районного суду міста Суми Миколі Шершаку, якого було визнано винним у корупційному злочині. Після розгляду апеляційних скарг рішення суду першої інстанції остаточно набрало законної сили, що означає завершення судового розгляду цієї справи.

Як встановив Вищий антикорупційний суд у вересні 2024 року, суддя Шершак вимагав та отримав неправомірну вигоду за ухвалення рішень на користь зацікавлених осіб у двох адміністративних справах. За даними слідства, йшлося про системне використання службового становища з метою особистого збагачення, що суперечить основним принципам здійснення правосуддя.

Згідно з матеріалами справи, у 2019 році суддю затримали під час отримання 2 тисяч доларів США хабаря. Під час обшуків у нього виявили 1700 доларів удома та ще 300 доларів — при особистому огляді. Частину грошей Шершак зберігав у звичайній банці з-під зеленого горошку марки «Господарочка».

Після викриття суддя намагався уникнути кримінальної відповідальності, подавши у 2021 році заяву про почесну відставку з правом на довічне грошове утримання. Однак розгляд цього питання зупинили через дисциплінарне провадження, а у квітні 2024 року Вища рада правосуддя звільнила Шершака з посади без права на суддівську пенсію.

Апеляційна палата ВАКС відхилила скарги сторони захисту, залишивши покарання без змін. Таким чином вирок у справі про хабар остаточно набув чинності, а засуджений суддя має відбути семирічний строк ув’язнення з повною конфіскацією майна.

Упродовж 2025 року органи державної виконавчої служби забезпечили стягнення з боржників 16,24 мільярда гривень аліментів, що стало одним із найвагоміших результатів за останні роки. Порівняно з попереднім роком сума надходжень зросла на 3,95 мільярда гривень, або на 32,1 відсотка, що свідчить про підвищення ефективності примусового виконання судових рішень у сфері утримання дітей.

Окрему увагу у 2025 році було приділено боржникам із тривалою заборгованістю. До них застосовувалися передбачені законом заходи впливу, зокрема обмеження у праві керування транспортними засобами, виїзду за кордон, користування зброєю, а також штрафні санкції. Такі інструменти довели свою результативність і стали додатковим мотиватором для погашення боргів.

У Мін’юсті зазначають, що зростання обсягів стягнення пов’язане з активним застосуванням передбачених законом інструментів тиску на неплатників. Йдеться як про фінансові санкції, так і про обмеження особистих прав боржників.

Відповідно до закону «Про виконавче провадження», якщо заборгованість зі сплати аліментів перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернене не лише на зарплату, а й на інше майно боржника. Також такого неплатника вносять до Єдиного реєстру боржників, а стягувачеві роз’яснюють право звернення до правоохоронних органів у разі ознак кримінального правопорушення — ухилення від сплати аліментів.

Коли борг перевищує суму платежів за чотири місяці, державний виконавець може обмежити боржника у праві виїзду за кордон, керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Якщо ж заборгованість сягає понад шість місяців з моменту відкриття виконавчого провадження, складається адміністративний протокол, який направляють до суду.

Окремо законом передбачені фінансові штрафи. Якщо борг перевищує суму річних аліментів, накладається штраф у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості, при двох роках несплати — 30 відсотків, а при трьох роках — 50 відсотків. Усі ці кошти стягуються з боржника і перераховуються безпосередньо одержувачу аліментів.

У Міністерстві юстиції підкреслюють, що всі ці заходи не застосовуються, якщо заборгованість не перевищує трьох місяців, однак у випадках системної несплати держава має достатній арсенал інструментів, щоб примусити боржників виконувати свої зобов’язання перед дітьми.

10 січня вирізняється поєднанням глибокого духовного наповнення та актуальних світських сенсів, що перегукуються з викликами сучасності. Цей день об’єднує історичну пам’ять про жертовність і вірність переконанням із темами сталого розвитку міст, енергоефективних рішень, усвідомленого планування життя та дбайливого ставлення до власного простору й довкілля. У такому поєднанні традиції й сучасності простежується прагнення суспільства зберігати корені, не втрачаючи орієнтирів на майбутнє.

Для християн східного обряду 10 січня є днем вшанування Пратулинських мучеників — тринадцяти греко-католиків із села Пратулин, які загинули у 1874 році. Вони стали жертвами насильства з боку солдатів Російської імперії, захищаючи свій храм під час примусової ліквідації Греко-католицької церкви та тиску з метою переходу до Російської православної церкви. Їхня загибель стала символом незламності віри, гідності та права на духовну свободу.

Також 10 січня Церква згадує святителя Григорія Ніського — одного з Каппадокійських Отців Церкви, видатного богослова і єпископа міста Ніси. Він зробив значний внесок у формування вчення про Святу Трійцю, духовний розвиток людини та ідею обоження. Його богословська спадщина вплинула на християнську думку на багато століть уперед.

У світі 10 січня відзначають Всесвітній день метро. Дата приурочена до відкриття першої лінії лондонського метрополітену у 1863 році. Свято підкреслює роль метро як одного з найефективніших і найекологічніших видів міського транспорту, який щодня забезпечує мобільність мільйонів людей та зменшує навантаження на міську інфраструктуру.

На другу суботу січня, яка часто припадає саме на 10 число, відзначають День дошки візуалізації. Це неформальне свято присвячене усвідомленому плануванню цілей і мрій за допомогою візуальних образів, які допомагають зосередитися на бажаному майбутньому та підтримувати мотивацію.

Також цього дня говорять про відповідальне споживання ресурсів у межах Дня скорочення витрат на електроенергію. Його ідея полягає в заохоченні до енергоощадних звичок — використання LED-ламп, вимикання непотрібної техніки та свідомого ставлення до споживання електрики.

Ще одне символічне свято 10 січня — День шанування кімнатних рослин. Воно нагадує про важливість зелених насаджень у домі, які очищують повітря, створюють затишок і позитивно впливають на психологічний стан людини.

Крім того, 10 січня відзначають День гіркого шоколаду. Його присвячують шоколаду з високим вмістом какао, який цінують за насичений смак і корисні властивості — здатність покращувати настрій, концентрацію та роботу серцево-судинної системи.