Президент Зеленський закликає до посилення збройних потужностей України: обговорення про зброю дальньої дії та ППО на порядку денному

Середина цього тижня принесе українцям певне полегшення від затяжних дощів — атмосферний фронт, що кілька днів поспіль формував вологу погоду, почне відходити. На заході та сході країни опади вщухнуть, а місцями навіть з’являться короткі прояснення. Сонце, хоч і несміливо, все ж проб’ється крізь хмари, нагадуючи про прихід спокійнішої фази листопадової погоди.

За прогнозом синоптиків, у середу, 13 листопада, над Україною поступово розірветься смуга дощових хмар. Західні області отримають перепочинок від дощів, схід — також зможе насолодитися сухішим днем. У центральних і північних регіонах очікується мінлива хмарність, а вночі — невеликі тумани. Вітер переважно північно-західний, помірний, місцями з короткочасними поривами.

У Києві — хмарно з проясненнями, невеликий дощ, вночі близько +3°, удень до +8°. На заході (Львів, Луцьк, Рівне, Тернопіль, Хмельницький, Івано-Франківськ, Ужгород, Чернівці) — без істотних опадів, часом світлі вікна в хмарах, уночі близько +2°, удень до +9°. Поділля та Центр (Вінниця, Житомир, Черкаси, Кропивницький, Полтава) — переважно сухо, місцями слабкий дощ, нічна температура близько +2°, денна до +9°. Південь (Одеса, Херсон, Миколаїв, Запоріжжя, Крим) — хмарно з проясненнями, місцями невеликий дощ, уночі +2…+4°, удень +10…+11°. На північному сході (Суми, Чернігів, Харків, Дніпро) — мінлива хмарність, локальні слабкі опади, уночі +2…+5°, удень до +9…+10°. На Донеччині (Краматорськ, Сєвєродонецьк) — похмуро, прохолодно: уночі близько +7…+8°, удень +9…+10°.

Дороги здебільшого вологі, місцями слабкий дощ і мряка, тому водіям варто зважати на подовжений гальмівний шлях і локальне зниження видимості в ранкові години. Наприкінці тижня можливі нові хвилі опадів, тож парасоля й демісезонний одяг залишаються доречними.

Військовий аналітик оцінює шанси оборони близько як рівні, і така двозначність відображає реальну складність ситуації на місці. Головна перевага противника — чисельність і можливість поступового просування невеликими підрозділами, що дозволяє створювати «острівці» контролю всередині міської забудови. Коли солдатські групи вклинюються поміж будинками, вуличними кварталами й подвір’ями, вони змінюють характер бою з масованих фронтальних сутичок на виснажливу розвідку й зачистки по осередках.

За оцінкою, близько тисячі ворогів уже могли проникнути в центральні райони; якщо їм вдасться закріпити ці плацдарми, підвезти броньовану техніку й підсилити оборонні позиції, українським підрозділам доведеться вести бій в умовах, коли кожен будинок, підвал або двір стає потенційним вогневим вузлом. Такі «острівці» утворюють логістичні й командні вогнища, ускладнюють постачання, евакуацію поранених і координацію вогню, а також підвищують ризик цивільних жертв.

Покровськ відрізняється від Бахмута — якщо останній мав більше символічне значення, то Покровськ є важливим транспортним вузлом (автомобільні та залізничні шляхи) і, відповідно, його втрата даватиме противнику реальні логістичні переваги для просування далі на Донбасі. Саме тому, на думку аналітика, взяття міста може відкрити Росії шлях до подальших операцій у напрямку Слов’янська і Краматорська.

На боці України — концентрація елітних підрозділів. Кларк зазначив, що до оборони був залучений підрозділ «Азов» та інші підготовлені формування, які на сьогодні — основна сила для зачистки міських «кінцівок» і витіснення вражих загарбників. Водночас експерт підкреслює, що для проведення операцій із ліквідації дрібних ворожих вогнищ у щільній міській забудові потрібні саме елітні підрозділи і достатня чисельність.

Тактична дилема для Києва проста, але болюча: вести складні міські бої з метою витіснення ворожих груп — ризикована і ресурсномістка операція, або відступити, зберігши сили, але поступитися важливим логістичним вузлом і морально-пропагандистською перемогою противнику. Газета The Guardian та інші видання пишуть про нарощення боїв і залучення спецпідрозділів у регіоні, що підкреслює критичність ситуації на місці.

Кларк також зазначає, що на сьогодні в росіян поки немає надлишкової вогневої потужності для миттєвого розгрому позицій, але їхня чисельна перевага створює стратегічну проблему: достатня кількість особового складу дає можливість робити часті, локальні прориви й послідовно закріплюватися. У підсумку — навіть без переважаючого артилерійського вогню, вони можуть змусити оборонців поступитися, якщо зможуть підсилити «острівці» технікою та боєприпасами.

Що це означає для більш широкої ситуації на фронті? Навіть за умови втрати Покровська аналітики попереджають, що це навряд чи буде фатальним для всієї оборони України — але це стане значним тактичним і моральним кроком уперед для Москви і може вплинути на зовнішню політику противника та сприйняття ходу війни на міжнародній арені. Водночас військові експерти наголошують: ціна за захоплення міст середнього розміру для росіян традиційно дуже велика — людські та матеріальні втрати можуть затримати наступ далі.

Концентрація та ротація елітних штурмових підрозділів для роботи в міській забудові; особлива увага — зачистці «острівців» і відключенню логістичних ланцюгів противника.

Підтримка вогневою і технічною перевагою: точна артпідтримка, безпілотні платформи для розвідки та коригування вогню, запаси боєприпасів для інтервенцій у міських умовах.

Оперативні евакуації цивільного населення та мінімізація гуманітарних втрат, щоб зменшити моральний тиск на оборонців.

У Харківській області викрили масштабну корупційну схему, яка діяла понад рік під прикриттям стратегічних підприємств і гучних проєктів. За інформацією джерел, до афери були залучені кілька ключових державних структур: «Харківобленерго», «Дороги Харківщини», «Південна залізниця» та «Чугуївський авіаремонтний завод». Попри те, що держава намагається оптимально розподіляти кошти на відновлення інфраструктури після руйнувань, значна частина бюджетних грошей осідала в руках обмеженого кола осіб через формальні тендери.

Схема працювала за класичним принципом: оголошувалися тендери, однак умови підбиралися таким чином, щоб вигравали лише «свої» компанії. Контракти укладалися на значні суми, а послуги або роботи часто виконувалися частково, з помітними порушеннями, або взагалі не реалізовувалися. Джерела зазначають, що перевірки контролюючих органів формально проводилися, але на практиці жодних реальних наслідків для фігурантів не було.

Показовий кейс — договір «Енергобуду» на аварійно-відновлювальні роботи в Харкові. Сума — понад 17 мільйонів гривень. За документами — серйозний обсяг будівництва та ремонту. На практиці — місцеві мешканці не бачили ні техніки, ні бригад, ні реальних робіт.

Натомість акти виконаних робіт існують і виглядають бездоганно з точки зору паперів. Їх підписують особисто керівники державних підприємств, фактично легалізуючи роботи, яких не було.

Далі, за інформацією джерел, запускається класична “пральня”: гроші заходять на рахунки фірм-переможців, потім проходять через низку рахунків-одноденок, “обробляються” через фіктивний ПДВ, знімаються готівкою і розчиняються в “чорній касі”. Самі ж компанії, які формально виграють тендери, часто не мають ні власної техніки, ні штату працівників, ні навіть нормального офісу. Зате мають головне — зв’язки і покровителів у регіональній владі.

Найбільш показове у цій історії — реакція правоохоронців. За словами співрозмовників, слідчі структури про цю схему знають уже щонайменше півтора року. Однак за цей час не було жодних реальних процесуальних дій: ані гучних обшуків, ані підозр, ані кадрових рішень щодо керівників держпідприємств, які ставлять підписи під актами.

Усі фігуранти продовжують залишатися на своїх посадах і далі розпоряджатися бюджетними потоками. Тим часом через фінансові “віялові маршрути” й надалі можуть зникати десятки мільйонів гривень — тих самих, яких формально бракує на відбудову міст, доріг та енергетики.

На тлі постійних заяв про дефіцит бюджету, необхідність міжнародних кредитів і донатів від громадян, історія із харківськими тендерами виглядає особливо цинічно. Поки одні збирають гроші на генератори, будматеріали та відновлення домівок, інші перетворюють державні підряди на механізм збагачення обмеженого кола людей.

По колу ходять одні й ті самі компанії — «Енергобуди», «Регіон-Буди», «Голдени», — а кінцеві вигодонабувачі, за словами джерел, роками залишаються тими ж: впливові фігури, які контролюють ключові сфери в регіоні.

Тож коли наступного разу пролунає фраза, що держава “не має коштів на відновлення”, варто згадати про іншу сторону медалі: гроші є, але значна їх частина продовжує “освоюватися” через тендери “для своїх”. І якщо найближчим часом у кабінетах «Харківобленерго» та інших згаданих структур таки почнуться обшуки, цьому навряд чи хтось щиро здивується.

Здається, звична чашка гарячого какао може стати не тільки смачним, але й корисним напоєм, здатним захистити серцево-судинну систему, особливо після тривалого сидіння. Таку цікаву інформацію представили британські вчені, чиї результати дослідження були опубліковані у виданні Daily Mail. У рамках експерименту, який проводили дослідники, 40 молодих чоловіків із різним рівнем фізичної підготовки проводили по дві години в нерухомому положенні. Це дослідження мало на меті вивчити, як довгий період сидіння може впливати на судини та які заходи можуть знизити негативний ефект.

Учасники експерименту були розділені на дві групи. Перша група перед початком дослідження випила какао з високим вмістом флаванолів — природних сполук, які допомагають поліпшити функцію серця і судин. Друга група отримала напій-плацебо, у якому флаванолів не було. Після двогодинного сидіння в нерухомому положенні дослідники перевірили стан судин обох груп. Результати показали, що в групи, яка споживала какао з флаванолами, судини залишалися в більш здоровому стані. Вони не зазнали таких змін у тонусі, як у групи, що пила напій без флаванолів.

Результат здивував навіть дослідників: у тих, хто пив натуральне какао, функція кровоносних судин залишилася стабільною, тоді як у решти значно знизилася. І це — незалежно від того, наскільки тренованими були учасники.

Докторка Катаріна Рендейро з Бірмінгемського університету, яка очолювала дослідження, пояснила:«Навіть короткі періоди сидіння можуть впливати на судини. Але вживання продуктів, багатих на флаваноли, допомагає цьому запобігти. Це, разом із короткими перервами на рух, може суттєво покращити стан судин і серця».

Отже, чашка якісного какао — не просто задоволення, а й потенційний “тренажер” для вашої судинної системи.

У Полтаві вибухнув черговий політичний скандал, пов’язаний із діяльністю місцевих депутатів. Міська територіальна виборча комісія зареєструвала В’ячеслава Тютюнника депутатом від партії «Слуга народу», хоча ще у 2022 році він залишив Україну та виїхав до Сполучених Штатів через систему «Шлях». За інформацією місцевих джерел, Тютюнник скористався можливістю виїзду під час воєнного стану і з того часу постійно перебуває за кордоном.

Попри тривалу відсутність, Тютюнник не склав мандат, що викликало хвилю критики серед громадськості та політичних аналітиків. Партія «Слуга народу» протягом двох років намагалася провести його до складу Полтавської міської ради, аргументуючи це внутрішніми партійними домовленостями. Таке рішення спричинило дискусії щодо законності та етичності участі у місцевому самоврядуванні особи, яка фактично проживає за кордоном.

Раніше ці спроби не мали успіху — у виборчій комісії не вистачало голосів, щоб ухвалити рішення про його реєстрацію. Проте нещодавно ситуація змінилася: ТВК несподівано проголосувала за включення Тютюнника до складу ради.

Примітно, що заяву на реєстрацію він подав дистанційно — просто зі США, засвідчивши її електронним підписом. Це викликало хвилю обурення серед місцевих активістів та частини депутатів, які вважають ситуацію правовим нонсенсом.

Громадські організації Полтави вже вимагають перевірки законності такого рішення, адже депутат, який фактично живе за кордоном, не може виконувати свої представницькі обов’язки.

Юристи наголошують, що законодавство не передбачає механізму для реєстрації депутата, який постійно перебуває за межами України під час воєнного стану.

Журналісти провели глибоке розслідування у котеджному містечку “Вітаград”, де протягом багатьох років діяла масштабна схема ухилення від сплати податків. За інформацією, викладеною у матеріалі Кирила Вольного для СтопКору, державний бюджет України внаслідок цієї схеми недоотримав понад 100 мільйонів гривень.

За даними журналістів, забудовник Анатолій Прилипко систематично занижував офіційну вартість елітних котеджів. В реальності покупець отримував повністю готовий будинок, чия ринкова ціна могла сягати мільйона доларів, тоді як у документах вказувалася лише ціна землі та так званої “недобудови”, що в десятки разів менше за реальну вартість об’єкта. Така практика дозволяла уникати сплати значної частини податків та мінімізувати фінансові зобов’язання перед державою.

Журналісти провели експеримент: під час спілкування з менеджеркою компанії Наталією, яка є співмешканкою Прилипка, їм відкрито запропонували оформити угоду за схемою з “недобудовою”. Такі угоди дозволяють уникати сплати податків у значних розмірах.

За попередніми підрахунками, у містечку продано щонайменше 60 котеджів. Якщо кожен із них реалізували за заниженою ціною, держава могла втратити сотні мільйонів гривень податків. Для обходу закону забудовники користуються послугами лояльних оцінювачів, які завищують або занижують вартість об’єктів за окрему плату.

Розслідувачі також вказують на можливу зацікавленість контролюючих чиновників у збереженні схем. Серед мешканців “Вітаграду” є прокурори, судді та інші посадовці, які, можливо, сприяли уникненню відповідальності.

Журналісти передали матеріали до Бюро економічної безпеки, яке наразі розслідує справу. Проте забудовник продовжує торгувати нерухомістю та шукати нові способи обходу закону, тоді як держава втрачає мільйони.

Телеведуча Катя Осадча розповіла у своїх соціальних мережах про те, як їй вдається підтримувати внутрішню рівновагу у вирі щоденних справ. Вона зізналася, що з роками навчилася прислухатися до власних потреб і вибудовувати день так, аби залишатися у гармонії з собою. Осадча підкреслила, що секрет спокою для неї полягає не у відпочинку на дивані чи довгих подорожах, а у невеликих, але послідовних звичках, які вона перетворила на власні ритуали.

Телеведуча поділилася, що раніше каву вважала основним джерелом енергії, проте з часом зрозуміла: справжня бадьорість приходить не з чашки ароматного напою, а з якісного сну, руху й емоційного балансу. Тепер кава для неї — лише приємна традиція, маленький момент насолоди, а не необхідність. На зміну численним порціям еспресо прийшли склянка звичайної води зранку, короткі прогулянки на свіжому повітрі та хвилини тиші без гаджетів.

«Не поспішати з реакцією. Особливо коли ситуація напружена. Вдих, видих — і краще повернутися до цього наступного дня», — поділилася вона своїм правилом, що допомагає уникати емоційних рішень.

Ще одне важливе відкриття ведучої — здатність слухати по-справжньому. «Секрет простий — потрібно просто чути», — написала Катя, наголошуючи на силі уважності в спілкуванні.

Особливе місце у її житті займає плавання — саме під час занять у басейні до неї приходять нові ідеї. Осадча каже, що тиша допомагає почути власні думки й знайти натхнення.

Неочікувано, але прибирання також стало для неї терапією. «Іноді порядок у шафі — це перший крок до порядку в голові», — зізнається телеведуча. Вона вважає, що фізичний простір без хаосу сприяє ментальній ясності.

Окремо Катя наголосила на важливості відпочинку без почуття провини. Вона вчиться приймати власну неідеальність і дозволяє собі зупинятися, аби відновити сили: «Цей пункт ще на шляху до звички. І це теж — нормально».

Осадча підсумувала, що життя — не про ідеальні звички. Іноді достатньо зробити вдих, випити води й відкласти рішення на завтра, щоб знайти внутрішню рівновагу.

У Великій Британії й досі пам’ятають історію доктора Базила Брауна, який став символом того, як крайня віра в «корисне» може мати фатальні наслідки. Браун, відомий дієтолог і пропагандист природного харчування, присвятив життя вивченню впливу вітамінів на організм. Він активно пропагував ідею, що систематичне вживання високих доз вітамінів здатне подовжити життя і захистити від хвороб.

Проте його власний експеримент із так званою «супердієтою» у 1974 році завершився трагедією. Браун вирішив перевірити на собі межі безпечного споживання вітамінів, і надмірне вживання одного з них призвело до гострого отруєння. Цей випадок шокував медичну спільноту і суспільство загалом, адже люди, які прагнули наслідувати його приклад, усвідомили, що навіть здорові речовини можуть стати небезпечними у надлишку.

За даними розслідування, протягом десяти днів Браун випив близько десяти галонів морквяного соку, запиваючи його великими дозами вітаміну А у таблетках. Це призвело до руйнування його печінки. Коронер, який проводив огляд, зазначив, що печінка мала пошкодження, подібні до тих, що бувають у людей із багаторічною алкогольною залежністю.

Офіційна причина смерті звучала майже гротескно: «смерть від залежності до морквяного соку». Під час огляду тіло Брауна мало жовтогарячий відтінок — наслідок надлишку каротину в організмі.

Фахівці пояснюють, що вітамін А — жиророзчинний, і його надлишки накопичуються у печінці, перетворюючись на токсин. Це явище, відоме як гіпервітаміноз А, може спричинити ураження внутрішніх органів, головні болі та кому.

Браун щиро вірив, що експеримент допоможе покращити здоров’я, і роками читав лекції про природне харчування, застерігаючи інших від шкідливих звичок. Проте власне прагнення до ідеального здоров’я стало причиною його загибелі.

Через пів століття історія Базила Брауна залишається класичним прикладом того, що навіть найкорисніші продукти можуть бути небезпечними, якщо втратити міру.