Прокопенко: Технології важливі, але навчені військові залишаються нев substitutable

Останнім часом фіксується суттєве зростання кількості ворожих атак на залізничну інфраструктуру України — одну з ключових ланок логістики у воєнних умовах. За даними Укрзалізниці, у вересні кількість обстрілів майже вдвічі перевищила серпневі показники. Ворог цілеспрямовано виводить з ладу як рухомий склад, так і об'єкти, що забезпечують стабільну роботу залізничного транспорту: колії, тягові підстанції, станції, сортувальні вузли. Це створює серйозні ризики для постачання військових вантажів, евакуації цивільного населення та загалом ускладнює функціонування тилу.

Одним із найболючіших епізодів останніх тижнів став ракетний удар по станції в місті Шостка на Сумщині, що трапився на початку жовтня. Внаслідок атаки постраждали щонайменше 13 осіб, серед них — троє дітей. Один із чоловіків помер від серцевого нападу, що був спровокований вибухом. Медики зафіксували множинні травми у пасажирів, кількох людей доставили до лікарень у тяжкому стані.

Заступник міністра розвитку громад і територій Олексій Балеста, який курує залізничну сферу, констатує: близько половини всіх атак від початку повномасштабної агресії припало саме на останні два місяці. За його словами, ворог навмисно “полює за локомотивами”, завдаючи ударів по вантажних і пасажирських поїздах, щоб порушити ланцюги постачання.

У службах також надходять повідомлення про виявлені замінування поїздів на різних маршрутах, що змушує зупиняти рух, евакуйовувати пасажирів і проводити додаткові перевірки вагонів. Це ускладнює логістику та створює додаткові ризики для цивільного населення.

Чиновники називають дві основні причини ескалації атак. Перша — значне збільшення виробництва недорогих ударних безпілотників типу «Шахед», що дозволяє агресору завдавати масових ракетно-дронних ударів на далекі дистанції. Друга — стагнація на лінії фронту, через що російське командування змістило фокус на підрив ресурсів і шляхів постачання України.

Генеральний директор Укрзалізниці Олександр Перцовський підкреслює, що відповіддю є швидка локалізація наслідків ударів, тісна координація з військовими і навчання персоналу для розпізнавання можливих диверсій. Ці заходи мають зменшувати період простою та мінімізувати збитки від атак.

Зростання атак по залізниці співпало з хвилями ударів по енергетичній інфраструктурі, що додатково ускладнює роботу логістичних мереж. На тлі цих атак Україна продовжує завдавати ударів по об’єктах паливної інфраструктури в РФ, що також впливає на загальну динаміку постачань палива в регіоні.

Станом на тепер обсяги руйнувань і точний розрахунок втрат узгоджують представники залізниці та держорганів; оперативні ремонтні бригади продовжують відновлювальні роботи, а служби безпеки посилюють перевірки на маршрутах та об’єктах критичної інфраструктури.

15 жовтня ввечері в Чернівецькій області, поблизу Новодністровська, було зафіксовано землетрус магнітудою 2,1. За повідомленням Головного центру спеціального контролю, епіцентр поштовхів розташовувався на глибині 5 кілометрів. Згідно з класифікацією сейсмологів, ці коливання земної кори відносяться до тих, що не відчуваються людьми.

Дмитро Гринь, провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України, підкреслює, що сейсмічна активність в Україні в цілому є стабільною, а найбільш потужні підземні поштовхи, які можуть бути відчутними, зазвичай пов'язані з румунською сейсмічною зоною Вранча. Ця зона, що знаходиться на південному заході України, є одним із основних джерел землетрусів, які можуть торкатися території нашої країни. За словами експерта, при потужних землетрусах, що виникають в цій зоні, перші сейсмічні хвилі можуть досягати значних відстаней, викликаючи відчутні поштовхи навіть в Україні.

Гринь також наголосив, що крім Вранча певна сейсмічна активність спостерігається в Карпатах та акваторії Чорного моря, де поштовхи зазвичай не перевищують 3–4 бали. Окремі, але слабкі коливання фіксуються й у центральних регіонах — на Полтавщині та в районі Кривого Рогу (до 4–4,5 бала), хоча ці території раніше вважалися менш сейсмічними.

Станом на повідомлення Головного центру спеціального контролю цей епізод не становить загрози для населення — поштовхи класифікують як невідчутні і жодних повідомлень про ушкодження або потерпілих немає.

Громадянин Республіки Білорусь на ім’я Гранц став центральною фігурою в розслідуванні, яке стосується нелегальних фінансових операцій та схем відмивання грошей. За інформацією слідства, він організував масштабну та складну мережу підприємств, через які здійснювалася торгівля нелегальними товарами, зокрема підакцизними виробами — алкоголем та тютюновими виробами. Ці операції проводились через ряд компаній, що значно ускладнило виявлення та доказову базу злочинних дій.

За версією правоохоронців, Гранц використовував підконтрольні йому юридичні особи, серед яких такі компанії, як ТОВ «Д’юті Фрі Трейдінг», ТОВ «БФ енд ГХ Тревел Рітейл Лтд», ТОВ «ВБЕТ Україна» та ТОВ «Києвріанта». Однак замість того, щоб легально реалізовувати продукцію у рамках безмитної торгівлі для пасажирів, ці компанії фактично вели незаконну торгівлю, постачаючи товар не за призначенням. Продукція, яка формально продавалася в магазинах безмитної торгівлі, фактично потрапляла на чорний ринок, що, без сумніву, завдавало шкоди економіці та здоров’ю населення.

Ці факти розслідуються в межах кримінального провадження №42025110000000248, яким займається Київська обласна прокуратура. Провадження відкрито за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України — використання підроблених документів та організація фіктивного підприємництва.

Слідство також перевіряє можливе ухилення від сплати податків, підробку фінансової документації та участь у легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Особливу увагу приділено ролі довірених осіб Гранца: Романа Лапонога, Саймона Форда, Ігоря Мегединюка та Андрія Петкевича, які могли забезпечувати функціонування схеми.

Правоохоронці досліджують джерела походження коштів, мережу підконтрольних компаній та причетність посадових осіб податкових, митних і банківських органів до прикриття незаконної діяльності.

Це розслідування може стати одним із найрезонансніших у сфері нелегального грального бізнесу та відмивання коштів за участю міжнародних структур.

У Києві стартує масштабний інфраструктурний проєкт — капітальний ремонт Харківського шосе, вартість якого перевищує 1,26 мільярда гривень. Це стало темою широкого обговорення серед експертів та громадськості. Зокрема, виникають питання щодо доцільності таких витрат в умовах війни та обмежених фінансових ресурсів. Дехто вважає, що суми такого масштабу можуть стати привідом для «освоєння» бюджетних коштів, що, за умов непередбачуваних обставин, може призвести до різкого збільшення витрат на 100% і більше.

Харківське шосе, що проходить через Дніпровський та Дарницький райони Києва, має довгу історію, починаючи ще з 1930-х років. Ця важлива магістраль лівобережної частини столиці є однією з основних транспортних артерій, що зв’язує різні частини міста. Втім, дорога вже давно потребує реконструкції, адже її стан, попри численні ремонти, залишає бажати кращого. Хоча зазвичай на цьому шосе не спостерігаються значні затори, рух тут досить інтенсивний, що робить питання модернізації настільки актуальним.

Підрядником проєкту стала компанія «Автострада», яка перемогла у тендері, обійшовши «Автомагістраль-Південь». Активісти наголошують, що саме ці фірми традиційно ділять між собою дорожні тендери в столиці. «Автострада» відома рекордно дорогими підрядами – від аварійного ремонту перегону метро на Деміївській за пів мільярда до будівництва ділянки Подільсько-Воскресенського мосту за майже два мільярди.

Урбаністи ставлять під сумнів доцільність саме такого формату реконструкції. За проєктом, шосе планують розширити в окремих місцях до 23,5 метрів, а це означає вирубку майже ста дерев. І все це – на ділянці, де ніколи не було транспортних заторів. При цьому замість облаштування наземних пішохідних переходів, як того вимагають сучасні стандарти, передбачено лише косметичні зміни та встановлення дорогих ліфтів у підземних переходах, які часто не працюють.

Окремим пунктом витрат стане Харківський шляхопровід, зведений у 1947 році. Він перебуває у вкрай зношеному стані та потребує реконструкції. «Київавтодор» уже оголосив тендер на розробку проєктної документації вартістю 17,8 мільйона гривень. І це лише документація – не саме будівництво. Водночас проєктом передбачено повернення другої трамвайної колії та створення велоінфраструктури, однак ці роботи не включено у загальну суму 1,26 мільярда.

На думку експертів, Харківське шосе стало прикладом демонстративного витрачання коштів на проєкти, що не вирішують реальних транспортних проблем міста. Немає заторів – але буде магістраль. Немає аварійності – але будуть відбійники та вищі швидкості. Натомість немає головного – безпеки пішоходів.

Особливо цинічно це виглядає в умовах війни, коли міський бюджет мав би спрямовуватися на укриття, відновлення критичної інфраструктури та ремонт аварійних мостів. У той час, як стратегічні об’єкти роками чекають на реконструкцію, Київ вкладає сотні мільйонів у дороги, які могли обійтися поточним ремонтом у рази дешевше.

Харківське шосе ризикує стати не прикладом розвитку, а черговим символом марнотратства – гучний проєкт без очевидної потреби, де ціна кілометра ремонту сягнула фантастичних 250 мільйонів гривень.

Шахраї постійно вдосконалюють свої методи виманювання грошей, вдаючись до нових способів обману, а також не забуваючи про старі, добре відомі схеми. Вони намагаються скористатися різними вразливими ситуаціями, де довіра громадян може бути піддана випробуванню. Один із найбільш поширених методів — дзвінки з вимогою сплатити неіснуючий штраф. При цьому шахраї можуть видавати себе за працівників державних органів або правоохоронних структур, вводячи в оману своїх жертв.

Ще одна популярна схема — відправка посилок з товаром за завищеною ціною або пропозиція "виграшу", який необхідно спочатку викупити. Люди отримують повідомлення про те, що вони виграли приз чи грошовий бонус, але для отримання виграшу вимагається сплатити певну суму наперед. Це класична пастка, яка призводить до втрати грошей без жодного реального виграшу.

Шахраї телефонують і представляються співробітниками державних органів, повідомляючи про нібито замовлені, але не отримані ліки. Вони погрожують штрафом чи судом, вимагають компенсувати «збитки» і стверджують, що гроші можуть автоматично списати з пенсії чи зарплати.

Інший метод — надсилання посилок із «виграшем». Через прозорий пакет жертві демонструють пачку грошей (зазвичай сувенірних банкнот), а отримувач, намагаючись отримати виграш, оплачує доставку і втрачає кошти.

Також шахраї надсилають посилки з дешевими товарами, які люди не замовляли. Потерпілі сплачують за них у кілька разів дорожче за реальну вартість, вважаючи, що це їхнє замовлення.

Фахівці радять не оплачувати посилки, які не замовляли, не довіряти дзвінкам про штрафи та суди без перевірки через офіційні джерела, а перед оплатою будь-якого «виграшу» переконатися, що це не обман.

Дотримання цих простих правил допомагає уникнути фінансових втрат та зберегти власні гроші у безпеці.

Київська міська влада визначила підрядника для демонтажу цеху №5 на території заводу «Більшовик», що є важливим етапом у реконструкції Шулявського шляхопроводу. Виконувати роботи буде консорціум «Промбуд Технолоджи», який отримав контракт на суму 121,12 млн грн. Варто зазначити, що ця структура була створена менш ніж за два тижні до оголошення закупівлі, що викликало певне обурення серед громадськості та експертів. Сума договору є динамічною та не враховує можливі інфляційні ризики, а також зміни вартості матеріалів, що може призвести до додаткових витрат і подальшого збільшення фінансування.

Процес закупівлі супроводжувався низкою суперечок і скандалів. Найдешевші пропозиції, зокрема від компанії ПП «Інженерно-виробничий центр “Вектор”», були відхилені без достатніх пояснень. Цей крок викликав питання щодо прозорості та чесності процедур, адже такі рішення можуть порушувати принципи рівності та справедливості у держзакупівлях. Неодноразові спроби цієї компанії оскаржити результати тендеру не мали успіху, що лише посилило напругу навколо процесу.

Однак серед гучних підрядів та скандалів навколо інфраструктурних проектів у столиці залишається питання, яке напряму стосується безпеки тисяч людей — ситуація на Поштовій площі. Під нею вже багато років існує 8-метровий котлован площею понад 6 тисяч квадратних метрів. Він накритий тимчасовою плитою, що виконує роль перекриття площі, по якій щодня ходять кияни та туристи. Від цього небезпечного простору до тунелів метрополітену — лише 16 метрів.

Реконструкція Поштової площі розпочалася у 2013 році з участю бюджетних коштів на суму 504 млн грн та приватних інвестицій у 163 млн грн. Інвестором стало маловідоме ТОВ «Хенсфорд Україна», пов’язане з особами з орбіти режиму Януковича. Згодом інвестиційний контракт скасували, будівництво зупинили, а об’єкт став заручником судових та бюрократичних процесів. З 2022 року реалізація будь-якої комерційної забудови на цьому місці юридично заблокована, але аварійне питання фактично заморожене.

Сьогодні Поштова площа — це не реконструкція й не археологічний проект, а тиха техногенна небезпека, яку влада уникає визнавати. На тлі демонтажів і будівництв за сотні мільйонів гривень, цей котлован залишається поза увагою. Замість інженерного рішення, забезпечення безпеки та укріплення конструкцій, площа досі тримається на тимчасових опорах уже майже десять років.

Ключове питання — пріоритети міста. Київ витрачає колосальні кошти на нові інфраструктурні проєкти, тоді як один із найнебезпечніших об’єктів у центрі столиці залишається без втручання. Поряд із судовими тяжбами та тендерними війнами Поштова площа продовжує щодня приймати натовпи людей над порожнечею. І поки увага влади прикута до гучних реконструкцій, ця мовчазна загроза лише зростає.

Залізничний районний суд Львова ухвалив вирок щодо Володимира Пацула, заступника директора ДП «Мостиське військове лісництво», визнавши його винним у спробі підкупити співробітника Служби безпеки України (СБУ). Згідно з матеріалами справи, посадовець намагався через хабарництво вплинути на хід розслідування кримінального провадження, яке стосувалося незаконної вирубки лісу.

У вересні 2023 року, під час особистої зустрічі з оперативником СБУ, Пацула запропонував щомісячну неправомірну вигоду на суму 20 тисяч гривень — по 10 тисяч за кожну з двох дільниць лісництва. В обмін на ці кошти він вимагав від правоохоронця «не втручатися» в розслідування та «закрити очі» на вже виявлені порушення в лісовому господарстві.

У суді обвинувачений своєї провини не визнав, пояснюючи, що не мав на увазі хабар, а лише хотів з’ясувати, які докази потрібні для закриття справи. Він також стверджував, що сказані ним суми стосувались кількості порушень, а не грошей.

Суддя Олеся Постригач не прийняла ці аргументи та встановила факт пропозиції неправомірної вигоди. Пацулу визнано винним за ч.1 ст.369 ККУ та призначено штраф у розмірі 51 тисячі гривень. Крім того, він має компенсувати понад 32 тисячі гривень за проведення експертиз.

Вирок може бути оскаржений у встановленому порядку.

В компанії «Славіан», що володіє торговельно-розважальним центром SkyMall через структуру «Оптова мережа 2011», нещодавно відбулися суттєві зміни у складі власників. Раніше єдиним бенефіціаром компанії був Сергій Брюховецький, тесть підозрюваного в корупційній справі Андрія Христенка. Цей бізнесмен володів компанією через офшорну структуру на Кіпрі під назвою Napstor Limited. Однак після останніх подій, які привернули увагу до цього бізнесу, в структурі власності компанії з’явились нові співвласники.

Як стало відомо, на початку серпня цього року, через два тижні після того, як Андрій Христенко отримав офіційну підозру, до складу власників компанії увійшли громадянин Великої Британії Марк Родес та громадянин Ізраїлю Ігор Корев. За інформацією з реєстру юридичних осіб YouControl, ці зміни були офіційно зафіксовані 1 серпня, що свідчить про важливість моменту та можливі майбутні трансформації в управлінській структурі.

Розслідувачі встановили, що обидва нові співвласники мають зв’язки з Росією. Марк Родес є учасником бізнесу в Україні, пов’язаного з підсанкційним колишнім депутатом Держдуми РФ від «Єдиної Росії» Олександром Лебедєвим, нинішнім власником британського видання The Independent. Крім того, Родес дотичний до російсько-ізраїльського бізнесмена Нісана Моісеєва, який був наближений до Віктора Медведчука та керував мережею АЗС Glusco.

Ігор Корев також володіє низкою компаній в Україні. Серед його партнерів — іноземці, зокрема австрієць Якоб Мітбрайт, який із 2018 року до середини 2022 року був співвласником російського банку «ФінТех», створеного за підтримки уряду РФ.

Ці нові дані викликають питання щодо впливу іноземних бізнес-груп з російськими зв’язками на стратегічні об’єкти в Україні, особливо в умовах війни та санкційної політики.