Прокурор Андрій Андрієв вклав $3 млн у ремонт елітних осель у Конча-Заспі: деталі витрат та контекст

Зараз все більше людей стикаються з проблемою, коли після 7–8 годин сну відчувають себе такими, ніби всю ніч не спали зовсім: важкість у голові, м’язи наче ватяні, а енергії — нуль. Чому так відбувається, якщо, здається, ви не позбавляли себе сну? Лікарі сходяться на думці: справа не в кількості годин, а в тому, як організовано саме відновлення під час сну. Виявляється, навіть регулярний режим сну відіграє величезну роль у тому, як ми себе почуваємо вранці.

Перша і, мабуть, найбільш прихована проблема — хаотичний режим сну. Якщо кожного вечора лягати спати в різний час, навіть при достатній кількості годин, організм не може налаштуватися на правильний відпочинок. Мозок і внутрішній годинник не адаптуються до постійних змін, і це порушує синхронізацію важливих біологічних процесів. Наприклад, навіть невелика зміна часу засинання (наприклад, 22:45 один день і 01:30 наступного) може серйозно вплинути на якість сну і його відновлювальну здатність.

Друга звичка, яка б’є по сну сильніше, ніж здається, — екрани в ліжку. Світло від телефона, ноутбука чи телевізора зупиняє вироблення мелатоніну — гормону, який каже мозку: “Час спати”. У результаті ви фізично лежите, але нервова система все ще “в онлайні”, як вдень. В ідеалі годину перед сном варто прожити без яскравих екранів узагалі. Якщо це здається нереальним — хоча б увімкніть теплий жовтий фільтр і зменште яскравість.

Ще один неприємний фактор — як ви проводите вечір. Є два полюси, і обидва шкодять: з одного боку, зневоднення протягом дня (особливо якщо багато кави й майже ніякої води), з іншого — важка пізня вечеря. Коли тілу бракує рідини, воно прокидається серед ночі в стані стресу. Коли ви наїлися перед самим сном, травна система змушена працювати, замість того щоб відпочивати разом із вами. Найкомфортніше для організму — легка їжа за 2–3 години до сну й нормальний питний режим протягом дня, а не “згадати про воду о 23:10”.

Є ще одна річ, про яку часто забувають: кисень і навантаження. Якщо ви цілий день просиділи в офісі або вдома, практично не виходили надвір і не рухалися, тіло може бути втомленим ментально, але не фізіологічно. У цьому стані заснути можна, але сон буде поверхневим і неспокійним. Коротка прогулянка ввечері, свіже повітря і хоча б мінімальна активність дають тілу сигнал “цикл завершено, можна вимикатися”. Це дуже проста річ, але різниця відчувається буквально наступного ранку.

Що з цим робити прямо сьогодні? Стабілізувати годину відбою, прибрати телефон з подушки, провітрити кімнату й не перевантажувати шлунок перед сном. Це не “великий лайфхак”, це база гігієни сну. І найцікавіше: коли вона працює, ранкове відчуття розбитості зникає не за рахунок додаткових годин сну, а за рахунок того, що ці години стають якіснішими.

31 жовтня — день, який поєднує кілька важливих свят у світі, від веселого й загадкового Геловіну до серйозного та практичного Всесвітнього дня економії. У різних країнах цей день набуває різних значень, однак в Україні він теж має свої унікальні традиції та народні вірування. В Україні, крім світових свят, 31 жовтня часто асоціюється з початком осінніх обрядів, що пов'язані з пошаною душ предків та завершенням сільськогосподарського циклу.

Геловін, який здобув популярність на території України завдяки західним впливам, надає можливість людям поринути в атмосферу загадковості та веселощів. Яскраві костюми, прикрашені будинки, загадкові історії про духів і привидів — усе це створює особливу атмосферу свята, яке популярне серед молоді, особливо в містах. Поряд із цим, для тих, хто шукає більш глибокого сенсу цього дня, важливо пам’ятати про інші його значення.

Крім Геловіну, 31 жовтня відзначається Всесвітній день економії — ініціатива ООН, покликана нагадати людям про важливість бережливого ставлення до грошей, часу та природних ресурсів.Також сьогодні святкують День міст, День чарівництва, День лемурів і День рису — усі вони покликані звернути увагу на культурне та екологічне розмаїття світу.

Для вірян, які дотримуються новоюліанського календаря, цього дня вшановують святих Спиридона і Никодима Києво-Печерських, а також запорізького святого Петра Багатостраждального.За старим стилем 31 жовтня — день апостола і євангеліста Луки.

Офіційне міжнародне свято, яке відзначають в Україні, Болгарії, Румунії, Туреччині та Грузії, — це День Чорного моря.Його започаткували на честь підписання Стратегічного плану дій із захисту чорноморської екосистеми. У цей день проводять освітні заходи, конференції та акції, присвячені проблемам забруднення й збереження морської флори та фауни.

За старовинними віруваннями, погода цього дня вказує на те, яким буде листопад і зима:

якщо вода в колодязях опускається — буде дощ;

птахи цвірінькають — листопад буде теплим;

перший сніг віщує м’який грудень;

кішка шукає тепле місце — настане похолодання.

Колись у цей час піклувалися про домашню птицю: курей переводили до теплих курників, а в корм додавали крейду. Вважалося доброю прикметою з’їсти страву з курятини — щоб не хворіти до кінця року.

Народні прикмети застерігають: 31 жовтня не можна брати гроші в борг, оформляти кредити та приймати подарунки від незнайомців. Не варто також лінуватися й відмовляти тим, хто просить допомоги — це може принести фінансові труднощі до кінця року.

У Києві стався потужний вибух, який серйозно потряс столицю. Інцидент стався в одному з житлових районів, де вибухова хвиля пошкодила не лише будівлі, але й завдала шкоди багатьом інфраструктурним об'єктам. За попередніми даними, вибух спричинив численні пошкодження на вулицях, руйнуючи вікна в будинках та автомобілях, а також спричинив великі затори через блокування доріг. Влада вже оголосила надзвичайний стан і активно працює над ліквідацією наслідків.

За словами представників правоохоронних органів, наразі ведеться розслідування, але перші оцінки свідчать, що вибух був результатом терористичного акту або диверсії. Місто переживає важкі часи, але служби екстреної допомоги працюють без зупину, рятуючи людей і ліквідуючи наслідки. Місцеві жителі активно реагують на ситуацію, організовуючи допомогу постраждалим, надаючи першу медичну допомогу та забезпечуючи потреби тих, хто залишився без даху над головою.

Місцеві мешканці заявляють, що спорудження нового будинку у цій частині Березняків створює реальну небезпеку для навколишніх будинків. За інженерно-геологічними даними, ґрунти в районі заплавні, слабкі, потребують пальових фундаментів, а сусідні будівлі вже мають тріщини і просідання. “Це потенційна братська могила для мешканців”, — кажуть активісти, посилаючись на висновки фахівців про ризик руйнування конструкцій у разі продовження робіт.

Крім того, забудовник фактично позбавив громаду доступу до прибудинкових територій і скверу Тичини: ділянка оточена парканом, будівельна техніка пересувається тротуарами, створюючи небезпеку для людей. Громадські активісти заявили про погрози з боку охорони об’єкта та цинічні “поради” адвокатів забудовника — “продати квартири” або “домовитися”.

21 жовтня 2025 року мешканці Березняків зустрілися з представниками Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), вимагаючи позапланової перевірки об’єкта. Водночас ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” подала два позови до суду: до Департаменту містобудування КМДА — щодо скасування містобудівних умов і обмежень, та до ДІАМ — щодо анулювання дозволу на будівництво.

У громаді стверджують, що суд розглядає справу формально, і готують звернення до НАБУ через ознаки корупції. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за статтями про незаконне будівництво, порушення правил екологічної безпеки та самовільне зайняття земельної ділянки.

Сквер імені Павла Тичини офіційно з’явився у грудні 2022 року, коли Київрада перейменувала колишній сквер імені Леніна. Проте ділянку так і не оформили як зелену зону — вона не перебуває на балансі “Київзеленбуду” і юридично залишається у приватній власності.

Активісти кажуть, що землю під сквером у 2004 році передали в оренду британській компанії “Савона” для “офісного блоку громадського призначення”, а вже у 2006-му — продали їй за 3,5 млн грн. Після низки судових спорів ділянку придбала компанія “Будєвросервіс”, бенефіціаром якої є Іван Молчанов — син Владислави Молчанової, власниці девелоперської групи Stolitsa Group.

Саме “Будєвросервіс” отримав у 2020 році містобудівні умови від КМДА, у 2021-му — дозвіл ДІАМ на будівельні роботи, а нині намагається звести 26-поверхову висотку з 252 квартирами й апартаментами.

Компанії, пов’язані з Владиславою Молчановою, неодноразово фігурували у резонансних історіях — від “Патріотики на озерах” до проєктів на Виноградарі. У вересні 2025 року НАБУ повідомило Молчановій про підозру у справі щодо незаконного відчуження земель ринку “Столичний”.

Експерти вважають, що й нинішня ситуація на Березняках — продовження тієї самої моделі, коли земельні ділянки під зеленою зоною чи промисловими об’єктами перетворюються на житлові майданчики шляхом підміни класифікації і зміни функціонального призначення.

Поки громада готує нові позови, а ДІАМ планує перевірку, забудовник продовжує роботи. На місці колишнього скверу ростуть палі майбутнього 26-поверхового “багатофункціонального комплексу” — символа безсилля громади перед черговим київським хмарочосом.

Влада Німеччини працює над новим законопроектом, який може позбавити громадян України права на отримання соціальних виплат по безробіттю, зокрема Bürgergeld. Це рішення обґрунтоване значним потоком української молоді, яка після відкриття кордонів для осіб віком від 18 до 22 років почала активно переїжджати до Німеччини. За офіційними даними, на сьогодні в країні перебувають майже 490 тисяч громадян України, що перебувають у працездатному віці.

Причиною розгляду цього законопроекту стали побоювання щодо можливого перенавантаження соціальної системи Німеччини, зокрема, в частині безробіття. Влада вважає, що в умовах зростаючої кількості нових мігрантів країна повинна захищати свої соціальні виплати і при цьому запобігти зловживанням. Очікується, що це рішення викличе широкий резонанс як серед українських мігрантів, так і в самій Німеччині, де питання імміграції залишається вкрай актуальним.

«Ми не зацікавлені в тому, щоб молоді українці проводили час у Німеччині замість того, щоб захищати свою країну», — заявив Юрген Хардт, високопоставлений депутат ХДС з питань зовнішньої політики. Він наголосив, що Україна приймає власні рішення, однак останні зміни у законодавстві ФРГ призвели до зростання тенденції еміграції, яку необхідно контролювати.

Коаліція канцлера Мерца, яка стикається з бюджетним тиском та прагне скоротити витрати на соціальне забезпечення, активно працює над законопроектом. Водночас представники СДПГ висловили незгоду з колегами по коаліції. Інші політики пропонують дочекатися подальшого розвитку ситуації та оцінити, чи залишатиметься високим потік прибулих, перед ухваленням рішень.

Перший день листопада в Україні подарує мешканцям комфортну осінню погоду, що дозволить насолодитися м'яким теплом і помірними температурами. У більшості регіонів країни очікується суха та тепла погода без різких похолодань, що додає відчуття затишку. На півночі та сході можуть бути невеликі дощі, але вони не будуть значними і не порушать загальної стабільності кліматичних умов. На півдні температура повітря підніматиметься до +17°, що створює прекрасні умови для прогулянок та відпочинку на свіжому повітрі.

Згідно з прогнозами синоптиків, 1 листопада на більшій частині території України буде ясно або мінливо хмарно. У західних областях опадів не очікується, а денна температура варіюватиметься в межах від +11° до +15°. Найбільше пощастить Закарпаттю, де температура повітря досягатиме навіть +17° і більше. Тому цей день стане чудовою можливістю для того, щоб насолодитися теплом останніх осінніх днів перед наближенням зими.

У північних областях прогнозують невеликі опади. У Чернігівській і Сумській областях можливий короткочасний дощ, температура вдень +9°…+13°. У столиці без істотних опадів, близько +11° вдень.

На сході синоптики прогнозують подекуди дощі, переважно в Харківській, Луганській і частково Дніпропетровській областях. Температура там — +10°…+13°.

У центральній частині країни 1 листопада буде тепло і сухо: +11°…+13°, мінлива хмарність без опадів.

Південь отримає найвищі показники температури — +13°…+15°, а в Одеській області до +17°. Там збережеться суха, майже весняна погода з легким вітром і невеликою хмарністю.

Загалом, листопад розпочинається без суттєвих змін: осінь поки тримає м’яке тепло, а прохолода поступово приходить лише на північний схід країни.

На Львівщині правоохоронці затримали Романа Шлярпа, першого заступника голови Дрогобицької райдержадміністрації, якого підозрюють в організації незаконної схеми заволодіння земельною ділянкою поблизу курортного селища Східниця. За даними Львівської обласної прокуратури, посадовець, будучи колишнім поліцейським, мав намір незаконно відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,65 гектара, що знаходиться в селі Новий Кропивник.

Відомо, що для реалізації цього плану Шлярп залучив до участі свого знайомого, мешканця Дрогобича. Той, у свою чергу, погодився виконати роль формального учасника угоди за певну винагороду. План полягав у фальсифікації документів, щоб зробити ділянку належною іншій особі, хоча вона була власністю громади. Слідчі органи вже розпочали розслідування, і посадовцю інкримінують організацію незаконної схеми, яка могла завдати значних збитків місцевій громаді.

За версією слідства, у 2021 році Шлярп отримав підроблене рішення сільради, на підставі якого було виготовлено проєкт землеустрою. Надалі його спільник оформив право власності на землю, завдавши громаді збитків на понад 700 тисяч гривень.

Посадовця затримали за підозрою в організації заволодіння чужим майном за попередньою змовою групою осіб та організації використання підроблених документів (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України). Йому загрожує до восьми років позбавлення волі.

Прокуратура готує клопотання про обрання запобіжного заходу та відсторонення посадовця від виконання обов’язків. Його співучаснику вже повідомлено про підозру у шахрайстві, легалізації незаконно здобутого майна та використанні підроблених документів.

Відомо, що Роман Шлярп раніше працював у поліції — зокрема, у підрозділах боротьби з економічною злочинністю Дрогобицького відділу поліції та у секторі запобігання корупції поліції Львівщини.

У сучасному світі обізнаність — це не лише ознака інтелекту, але й важливий ресурс для досягнення успіху. Прогрес, технології, нові знання та інформаційні потоки постійно змінюють наше життя, і лише той, хто активно слідкує за цими змінами, може зберігати конкурентоспроможність і ефективно розв'язувати нові виклики. Це стосується як особистого розвитку, так і професійної діяльності, де здатність швидко орієнтуватися в нових умовах стає ключем до успіху.

Наша обізнаність дозволяє нам не тільки адаптуватися до змін, а й активно формувати наше майбутнє. Технологічні інновації, наукові відкриття та нові підходи до управління та комунікацій визначають, як ми працюємо, навчаємося, взаємодіємо з іншими людьми та навіть проводимо своє дозвілля. І якщо ми будемо ігнорувати ці зміни, ми ризикуємо відстати від основних тенденцій і не використати всі можливості, які вони дають.

Ключовий вузол цієї історії — фінансова компанія «Єдиний простір». Формально це звичайна небанківська фінансова установа з невеликими показниками та без публічної історії великого бізнесу. Проте саме через неї проходять платежі в застосунку «Дія», і саме вона бере комісію з кожної транзакції — у середньому від 1,5% до 2,2%, за даними журналістських розслідувань.

Власником «Єдиного простору» є Ігор Зотько. До війни ця компанія фактично не була помітною на ринку, але отримала монопольну роль у платіжній інфраструктурі державного застосунку. Сам Зотько паралельно зайшов у гральний бізнес і став співвласником структур онлайн-казино Pin-Up, а також операційним директором цього бренду.

І тут виникає ключове питання: державний застосунок, яким зобов’язані користуватися мільйони громадян, інтегрований із приватною платіжною компанією, пов’язаною з онлайн-гемблінгом. Саме Pin-Up, за твердженнями розслідувачів, має ланцюжки власності, де фігурують російські бенефіціари, які після 2022 року формально вийшли з українських юросіб, але зберегли вплив через офшори та підставних власників. Тобто гроші, які рухаються навколо державного сервісу, перетинаються з гральними потоками, що мають російський слід.

Ще один гравець — FavBet. Компанію неодноразово пов’язували з використанням альтернативних платіжних маршрутів, зокрема сервісів на кшталт «Даймонд Пей», через які кошти виводять за кордон, у тому числі через підставні юрособи і «благодійні» фонди. У схемі фігурують також українські банки, які проводять транзакції під виглядом звичайних легальних виплат. За логікою критиків Міністерства цифрової трансформації, це не просто «фінтех-екосистема», а відпрацьований механізм перекачування грошей за межі України. Ці ж потоки, за даними джерел, можуть заходити в режим податкових пільг як «інноваційні» або «цифрові послуги».

Окрема історія — Cosmolot / Cosmobet. Це одна з найпотужніших гральних імперій в Україні, яку пов’язують із громадянином РФ Сергієм Токарєвим. Саме структурам, пов’язаним із Cosmolot/Cosmobet, правоохоронці інкримінують ухилення від сплати податків на суму понад 1 млрд грн (оцінки коливаються в районі 1,15–1,2 млрд грн). Частину коштів компаній, пов’язаних із цим брендом, слідство вважало предметом арешту на сотні мільйонів гривень.

Сам Токарєв, за даними відкритих джерел, збудував свій легальний статус в Україні через структури у сфері IT та інвестицій. Він вийшов у режим «Дія.City» — це спеціальний правовий і податковий режим для IT-компаній, який курує саме Мінцифри. Паралельно він асоціюється з фондами та проєктами в українській технологічній екосистемі (зокрема з інвестфондом Roosh), що дають йому репутацію «ІТ-інвестора», а не власника онлайн-казино з російським бекграундом. Саме завдяки цьому, як стверджують критики, гральний капітал з російським корінням отримав доступ до податкових пільг у статусі «інноваційного бізнесу», замість того щоб сплачувати повні ставки та поповнювати бюджет. Оцінка втрат держави від таких схем — щонайменше 1,2 млрд грн.

Фактично ми бачимо таку конструкцію.Перше: «Дія» переходить від статусу суто держсервісу до статусу платформи з монетизацією, маркетплейсу, де приватні структури отримують доступ до мільйонної аудиторії та критичної інфраструктури платежів. Це прямо підтверджував сам Федоров, коли говорив, що «Дія» стає комерційним сервісом, який з часом можуть навіть вивести в окрему компанію, а далі — до IPO.

Друге: ключовими бенефіціарами на цьому стику «держава — платформа — платежі» опиняються компанії, пов’язані з гральним бізнесом, включно з Pin-Up та Cosmolot/Cosmobet. Частина цих структур має російське походження або менеджмент, який до 2022 року працював на ринок РФ, і далі залишається у схемах через офшори.

Третє: режим «Дія.City», створений і просунутий командою Федорова, на практиці стає не лише «податковим раєм для українського IT», а й легальним коридором для дуже великих грошей, які традиційно асоціюються не з державними сервісами, а з казино й азартними іграми. Саме тут з’являються питання — хто реально виграє від цифрової реформи: бюджет чи приватні групи з офшорними «дахами» і російськими слідами?

На цьому фоні особистий імідж Федорова — яскраві презентації, анонси «економії 184 мільярдів», а поруч публічна демонстрація розкішного стилю життя його дружини — виглядає не просто як приватна історія сім’ї високопосадовця.

Це виглядає як вітрина, за якою працює система доступу до грошей, що йдуть через «цифрову державу», але контролюються не державою.

Ключовий ризик цієї історії — не тільки моральний, а й безпековий.Якщо компанії, пов’язані з російським капіталом або людьми з російським бекграундом, заходять у критичну цифрову інфраструктуру та платіжні шлюзи державних сервісів, це означає не лише виведення грошей, а й доступ до масивів даних і транзакцій. Тобто в руках приватних посередників опиняється фінансова кровоносна система «держави у смартфоні».