Проти Порошенка і Кличка можуть відкрити кримінальні справи

В Україні набирає обертів обговорення можливих змін до правил надання відстрочки від мобілізації для студентів віком від 25 років. Наразі здобувачі освіти, незалежно від віку, мають право на звільнення від призову за умови навчання на денній формі. Водночас у Верховній Раді вже з’являються ініціативи, які пропонують переглянути цей підхід з огляду на потреби оборони держави.

Прихильники змін наголошують, що чинна система дозволяє окремим чоловікам роками залишатися поза мобілізаційним ресурсом, вступаючи до закладів освіти після 25 років або продовжуючи навчання без реальної потреби у здобутті нової спеціальності. На їхню думку, це створює нерівність між громадянами та зменшує можливості для доукомплектування Збройних сил у період війни.

Водночас відстрочка надається лише для першої освіти. Особи, які навчаються на другій або наступних спеціальностях, а також студенти заочної форми, такого права не мають і можуть бути мобілізовані на загальних підставах.

Попри поширені чутки, на сьогодні в законодавстві немає вікових обмежень щодо студентської відстрочки. Однак Кабінет Міністрів подав до парламенту законопроєкт №14283, зареєстрований 8 грудня 2025 року, який передбачає зміни до правил надання відстрочок під час мобілізації. Документ уже прийнятий за основу, і його має доопрацювати профільний комітет Верховної Ради.

Адвокат зазначає, що в тексті цього законопроєкту наразі немає прямої норми про скасування відстрочки для осіб старше 25 років, однак під час підготовки до другого читання така правка може з’явитися. Подібні ініціативи вже неодноразово вносилися раніше, але отримували негативні висновки юридичних управлінь парламенту через ризик вікової дискримінації.

За словами Трясова, якщо законодавець усе ж вирішить змінити правила, найбільш імовірним варіантом є обмеження права на відстрочку для тих, хто вступатиме до вишів після ухвалення закону, а не для тих, хто вже навчається. Це дозволило б формально не позбавляти людей права на освіту, але водночас унеможливити використання навчання як способу уникнення мобілізації.

Поки ж закон не змінено, у 2026 році мобілізації підлягають студенти, які здобувають другу чи наступну освіту або навчаються заочно. Крім того, відстрочка не надається автоматично. Навіть ті, хто навчається на денній формі, повинні самостійно подати заяву через ЦНАП або застосунок «Резерв+». Якщо цього не зробити, відстрочка не буде оформлена, і чоловіка можуть мобілізувати на загальних підставах.

Наприкінці поточного тижня в Україні прогнозують поступове послаблення морозів, однак зима ще не відступить остаточно. За словами синоптика Ігоря Кібальчича, підвищення температури повітря насамперед відчують мешканці західних, південних і центральних областей. Саме в цих регіонах денні показники поступово наближатимуться до більш комфортних значень, хоча нічні години все ще залишатимуться прохолодними.

Водночас у північних та східних областях ситуація буде іншою. Там нічні морози збережуться на досить відчутному рівні, а різкі коливання температури між днем і ніччю можуть створювати додаткові незручності. Синоптики попереджають, що такі контрасти сприятимуть утворенню ожеледиці на дорогах і тротуарах, особливо у ранковий та вечірній час.

У середу, 15 січня, у західних областях очікується послаблення морозів. Нічні температури почнуть підвищуватися, а вдень по країні прогнозується від 10 градусів морозу до 2 градусів тепла. Водночас на півночі та північному сході України вночі збережуться сильні морози — від 15 до 23 градусів нижче нуля.

У четвер, 16 січня, потепління охопить західні, південні та центральні регіони. Вночі температура там коливатиметься від 0 до 6 градусів морозу, а вдень повітря прогріватиметься до 1 градуса тепла або залишатиметься в межах 4 градусів морозу. Натомість північні та східні області залишаться під впливом холодної повітряної маси: вночі очікується від 12 до 18 градусів морозу, вдень — від 4 до 11 градусів нижче нуля.

У п’ятницю, 17 січня, у західних областях знову прогнозуються значні нічні морози — від 14 до 20 градусів, тоді як денна температура становитиме від 8 до 13 градусів морозу. В інших регіонах нічні показники коливатимуться від 11 градусів морозу до 0, а вдень температура буде близькою до нічних значень.

У суботу, 18 січня, синоптики прогнозують подальше пом’якшення зимової погоди. Вночі температура повітря складатиме від 5 до 13 градусів морозу, вдень — від 1 до 8 градусів нижче нуля. На півдні та крайньому заході країни протягом доби можливі коливання температури від 4 градусів морозу до 4 градусів тепла, що свідчить про відчутне наближення потепління.

Через відключення електроенергії в Києві та Київській області кілька супермаркетів змушені були тимчасово призупинити свою діяльність. Про це повідомили представники торговельних мереж Novus та «Сільпо», які зазначили, що перебої з електропостачанням ускладнили роботу магазинів, обмеживши їх здатність функціонувати у звичному режимі.

За даними мережі Novus, на ранок 13 січня 2026 року близько 17 супермаркетів у Києві та області були закриті через проблеми з електропостачанням. Відключення енергоресурсів вплинули на роботу касових апаратів, холодильного обладнання та систем охолодження, що є критично важливими для нормальної роботи торгових точок. Як зазначають представники компанії, такі обставини змусили тимчасово призупинити обслуговування клієнтів в окремих магазинах.

Мережа «Сільпо» також повідомила про тимчасове припинення роботи окремих магазинів. Як пояснили у компанії, причинами стали відключення електроенергії та низька температура повітря, що ускладнює підтримку нормального функціонування торговельних об’єктів.

Водночас у мережі АТБ запевнили, що всі їхні магазини в Києві та області працюють у штатному режимі, а перебої з електропостачанням не вплинули на роботу торговельних об’єктів.

Споживачів закликають слідкувати за актуальною інформацією щодо роботи магазинів на офіційних сайтах і соціальних мережах торговельних мереж.

У Чернівецькій області правоохоронці затримали заступника начальника одного з митних постів, якого підозрюють у системному вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. За інформацією Державного бюро розслідувань, посадовець організував схему незаконного ввезення на територію України мобільних телефонів Apple, зокрема топових моделей iPhone, у змові з представниками бізнесу.

Слідство встановило, що митник забезпечував безперешкодне проходження ґаджетів через кордон, приховуючи їх від належного митного контролю. Це дозволяло уникати сплати обов’язкових митних платежів і податків, завдаючи шкоди державному бюджету. За кожен незаконно ввезений смартфон посадовець отримував по 100 доларів США, перетворивши корупційну схему на стабільне джерело доходу.

До так званого «пакета послуг» входили поради щодо способів приховування техніки та гарантування безперешкодного проходження митного контролю. Частину хабарів митник отримував поштовими відправленнями, а під час останньої спроби передати гроші він доручив своїй дружині, яка намагалася приховати 4,2 тисячі доларів у втулці від туалетного паперу.

Правоохоронці провели обшуки за місцем проживання митника та на митниці. Було вилучено майже пів мільйона гривень у різній іноземній валюті, картки іноземних банків та мобільні телефони.

Працівнику митниці повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України — одержання неправомірної вигоди службовою особою за попередньою змовою групою осіб. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативною можливістю внесення застави. Досудове розслідування триває, правоохоронці перевіряють інших посадовців митниці на причетність до протиправної діяльності.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області ухвалив рішення на користь жінки, з якої колекторська компанія намагалася стягнути понад 56 тисяч гривень за кредитом, оформленим без її відома. Під час розгляду справи було встановлено, що позика стала наслідком шахрайських дій після незаконного зламу SIM-картки абонентки мобільного оператора «Київстар».

З матеріалів судового провадження випливає, що 3 листопада 2021 року на ім’я громадянки було дистанційно оформлено споживчий кредит у фінансовій компанії на суму 9 600 гривень. Договір уклали в електронному форматі з використанням персональних даних, до яких жінка фактично не мала доступу в той момент. Отримані кошти були зараховані на банківську картку, якою вона не користувалася і відкриття якої не підтверджувала.

Однак жінка заперечила, що брала будь-який кредит. Вона пояснила, що ще наприкінці жовтня 2021 року її мобільний номер, який був фінансовим номером у ПриватБанку, був зламаний після дзвінка невідомої особи. Шахраї отримали доступ до її SIM-картки та банківського акаунта, що призвело до блокування номера та підозрілих фінансових операцій.

У той самий день жінка звернулася до банку і мобільного оператора, де їй заблокували старий номер і банківську карту. Наступного дня вона подала заяву до поліції про шахрайство, і було відкрито кримінальне провадження.

Суд також взяв до уваги, що кредит був оформлений уже після того, як номер телефону було заблоковано, а жінка звернулася до банку, мобільного оператора і поліції. Додатково було встановлено, що доступ до онлайн-сервісів, з яких подавалися заявки на кредити, здійснювався з IP-адрес у Харківській області та Дніпрі, тоді як у цей час жінка перебувала на своєму робочому місці у Конотопі.

Колекторська компанія наполягала, що відсутність вироку у кримінальній справі не є доказом шахрайства. Проте суд зазначив, що саме кредитор зобов’язаний довести, що договір був укладений конкретною особою та що вона не стала жертвою злочину. Таких доказів компанія не надала.

У результаті суд відмовив у задоволенні позову, визнавши, що жінка не укладала кредитний договір і не сприяла доступу до своїх персональних даних. При цьому колекторам роз’яснили право звертатися з вимогами про відшкодування збитків до осіб, які фактично вчинили шахрайство.

У Надвірнянському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Івано-Франківської області виникла резонансна ситуація, що викликала обурення серед місцевих жителів і громадських активістів. Керівник центру Ігор Калужак призначив свого 26-річного сина Станіслава Калужака на посаду головного спеціаліста відділення рекрутингу та комплектування. Цей підрозділ безпосередньо займається формуванням мобілізаційних рішень, складанням списків громадян та видачею направлень на службу, що робить будь-які призначення родичів на ключові позиції надзвичайно чутливими.

Громадськість висловлює занепокоєння через ймовірний конфлікт інтересів та порушення принципів прозорості та неупередженості, які мають бути основою роботи територіальних центрів комплектування. Такий крок керівництва підвищує ризики дискредитації мобілізаційної системи та створює передумови для підозр у використанні службових повноважень у приватних цілях.

Формально призначення виглядає як стандартна кадрова ротація. Фактично ж це класичний «сімейний підряд» у структурі, яка має працювати за принципом рівності для всіх громадян. Парадокс стає ще більш очевидним на тлі того, що Станіслав Калужак до початку повномасштабної війни активно розвивав російськомовний контент у регіоні та був співтворцем YouTube-каналу Comedy Boys з аудиторією близько 300 тисяч підписників.

Ситуація викликає питання етичного та інституційного характеру. Тоді як тисячі сімей стикаються з мобілізаційними викликами, син керівника ТЦК отримує доступ до формування списків і пріоритетів, залишаючись поза зоною ризику. Для одних — повістка і фронт, для інших — комфортна посада у кабінеті.

Експерти наголошують, що це не питання мови чи контенту, а серйозний конфлікт інтересів і подвійні стандарти у системі. Відсутність публічних пояснень підриває довіру до ТЦК та загалом до механізму мобілізації. Суспільство має право знати, на яких підставах відбуваються такі кадрові рішення та хто перевіряє відсутність конфлікту інтересів.

Поки відповіді немає, ситуація виглядає як демонстрація кастовості системи і формує ризик втрати довіри громадян до державних інститутів, які відповідають за обороноздатність країни.

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя ухвалив рішення на користь місцевої мешканки, відмовивши АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову про стягнення 44 560 гривень кредитної заборгованості. Йдеться про кошти, які були оформлені на ім’я клієнтки внаслідок шахрайських дій сторонніх осіб без її згоди та реального волевиявлення.

Як встановив суд під час розгляду справи, жінка не укладала кредитний договір особисто та не отримувала грошові кошти, що стали предметом позову банку. Фактично кредит був оформлений із використанням її персональних даних третіми особами, які діяли незаконно. При цьому фінансова установа не змогла надати суду переконливих доказів того, що саме клієнтка ініціювала отримання кредиту або користувалася позиченими коштами.

Під час службової перевірки в банку встановили, що клієнтці зателефонували невідомі особи, які представилися операторами компанії «Київстар» та запропонували нібито покращити якість інтернету. Вони надали код, який жінка використала, після чого її телефон перестав працювати. Надалі картку було додано до Apple Pay, а кошти — зняті в банкоматі іншого банку.

Клієнтка стверджувала, що не отримувала і не використовувала кредитні кошти, а стала жертвою шахраїв. Вона звернулася до поліції, і 7 червня 2023 року було відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України. Розслідування у цій справі триває.

Банк, зі свого боку, наполягав, що операції могли бути здійснені лише з використанням фінансового номера телефону та особистих даних клієнтки, а вона не повідомила установу про компрометацію номера одразу після інциденту.

Втім суд став на бік жінки. У рішенні зазначено, що ПриватБанк не надав належних і допустимих доказів того, що саме клієнтка своїми діями або бездіяльністю сприяла розголошенню даних картки, ПІН-коду, CVV чи доступу до акаунту в «Приват24», що дозволило провести несанкціоновані операції.

Суд дійшов висновку, що за відсутності доказів вини клієнтки у витоку персональних даних або свідомій передачі доступу до рахунку вимоги банку про стягнення боргу є безпідставними. У задоволенні позову ПриватБанку було відмовлено.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про викриття керівника однієї з фракцій Верховної Ради, який, за версією слідства, пропонував народним депутатам неправомірну вигоду за голосування з важливого парламентського питання. За даними правоохоронців, йдеться про спробу вплинути на результати волевиявлення депутатів шляхом фінансових стимулів, що є прямим порушенням законодавства та принципів парламентаризму.

Слідство встановило, що фігурант справи використовував свій політичний статус і внутрішньофракційний вплив для ведення неофіційних перемовин із колегами. Під час цих контактів він нібито озвучував конкретні суми винагороди, які мали бути виплачені в обмін на підтримку потрібного рішення у сесійній залі. Антикорупційні органи задокументували окремі епізоди спілкування, що стали підставою для відкриття кримінального провадження.

Станом на момент публікації матеріалу ні Юлія Тимошенко, ні пресслужба фракції «Батьківщина» публічних коментарів щодо ситуації не надали.

За інформацією НАБУ, керівник фракції намагався підкупити народних депутатів, які не входять до складу цієї фракції. Їм пропонували неправомірну вигоду за голосування «за» або «проти» конкретних законопроєктів, винесених на розгляд Верховної Ради.

Дії фігуранта попередньо кваліфіковані за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

У НАБУ та САП зазначили, що деталі справи будуть оприлюднені пізніше після завершення першочергових слідчих дій.

Варто зазначити, що це не перший випадок викриття корупції у парламенті за останній час. Наприкінці грудня НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної групи, до складу якої входили народні депутати. За даними слідства, учасники групи систематично отримували хабарі за голосування у Верховній Раді. Тоді слідчі дії проводилися, зокрема, у приміщенні Комітету Верховної Ради з питань транспорту, який очолює нардеп від «Слуги народу» Юрій Кісєль.