Прикмети й заборони 10 вересня: що не можна робити сьогодні

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов оприлюднив інформацію, що викликала суспільний резонанс і поставила низку запитань до системи фінансового контролю державних посадовців. Йдеться про керівника одного з департаментів Фонду державного майна України Андрія Мельника, майновий стан якого, за даними публічних джерел, містить нетипові та суперечливі деталі.

Посадовець походить із Луганської області та, як зазначається, залишив окуповану територію після подій 2014 року, переїхавши на підконтрольну Україні частину країни. Саме цей біографічний факт додає особливої чутливості до подальших обставин, викладених у його електронній декларації.

Крім значних запасів золота, Мельник задекларував спецдозволи на розробку родовищ, розташованих на тимчасово окупованій території Луганської області.

Юрій Ніколов висловлює сумніви щодо логіки перебування такої заможної людини на державній службі з відносно низькою заробітною платою та підкреслює потенційні ризики для національної безпеки. Зокрема, виникає питання щодо можливої залежності українського чиновника, який керує державними активами, від російської сторони, що контролює доступ до його багатомільйонних статків у Москві.

Ця ситуація ставить під сумнів прозорість управління державними ресурсами та безпеку стратегічно важливих об’єктів, адже чиновник із значним фінансовим інтересом за кордоном може опинитися під тиском зовнішніх факторів.

Українцям нагадали про обов'язкові випадки заміни закордонного паспорта. Оновлення документа необхідне не лише після завершення терміну його дії, а й у кількох інших випадках, які стосуються змін персональних даних або фізичного стану паспорта. Важливо знати, що для уникнення непорозумінь з органами контролю та для безперешкодних поїздок за кордон слід вчасно оновлювати паспорт.

Перша і найбільш очевидна причина для заміни паспорта — це завершення терміну його дії. Якщо ваш паспорт наближається до кінця терміну дії (зазвичай 10 років для дорослих та 5 років для дітей), його потрібно замінити. Зазначимо, що документ повинен бути дійсним протягом не менше ніж трьох місяців з моменту планованої дати виїзду за кордон.

Підставою для переоформлення документа є й виявлення помилок у персональних даних або інших відомостях, зазначених у паспорті. Крім того, новий документ знадобиться, якщо в паспорті більше не залишилося вільних сторінок для відміток про перетин кордону.

Закордонний паспорт також визнається непридатним для використання у випадках його пошкодження — зокрема, якщо сторінки порвані, інформація пошкоджена або документ має сліди, які унеможливлюють ідентифікацію особи. Окремою підставою для оформлення нового паспорта є його втрата.

Для отримання нового закордонного паспорта громадянину України необхідно підготувати стандартний пакет документів. До нього входить внутрішній паспорт громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків. За наявності також подається попередній закордонний паспорт.

У разі зміни сімейного стану або персональних даних необхідно додатково надати відповідні підтвердні документи — свідоцтво про шлюб або документ про зміну імені. Саме ці папери є підставою для внесення оновлених даних до нового паспорта.

У розпал повномасштабного вторгнення, коли державні компанії працювали в умовах надзвичайної логістичної напруги, переміщуючи стратегічні запаси пального до безпечних регіонів країни, одна приватна фірма вирішила використати ситуацію для власної вигоди. Поряд із «Укрнафтою», що забезпечувала стабільність постачань у критичних умовах, цей підрядник сприйняв війну не як загрозу національній безпеці, а як шанс для незаконного збагачення.

Наразі справа дійшла до суду. Прокуратура Офісу Генерального прокурора передала обвинувальний акт щодо директора приватної компанії, який підозрюється у заволодінні державними коштами, ухиленні від сплати податків та службовому недбальстві. За версією слідства, дії керівника мали прямий негативний вплив на фінансову стабільність стратегічного резерву пального та підривали ефективність роботи державної компанії у критичний для країни період.

У 2023 році «Укрнафта» уклала договір із приватним підприємством на транспортування та експедиційний супровід нафтопродуктів із використанням під’їзного залізничного шляху. Воєнні умови — нестабільні маршрути, постійні переміщення, дефіцит часу й обмежені можливості контролю — створили середовище, у якому паперові зловживання могли залишатися непоміченими.

Саме на це, за версією слідства, і розраховував директор компанії-підрядника. Схема була максимально простою й водночас ефективною. Обвинувачений систематично подавав «Укрнафті» акти виконаних робіт із завідомо неправдивими відомостями про прибуття та перебування вагонів із пальним на залізничній станції.

Насправді ж ці вагони туди ніколи не прибували. Дані залізничного обліку та матеріали кримінального провадження підтверджують: значна частина зазначених у документах перевезень існувала виключно на папері. Послуги були фікцією, а акти — інструментом легалізації списання коштів.

Попри це, державна компанія перераховувала гроші за «надані» транспортно-експедиційні послуги. Платежі проходили у звичайному режимі — формально документи виглядали коректними, а в умовах війни їхній зміст не завжди можна було оперативно перевірити. У результаті сума завданих «Укрнафті» збитків перевищила 16 мільйонів гривень.

Паралельно з цією схемою директор приватної компанії, за даними слідства, реалізував ще один напрям зловживань — ухилення від сплати податків. Для цього укладалися фіктивні договори з підконтрольними підприємствами, що дозволяло штучно формувати податковий кредит з ПДВ без реального здійснення господарських операцій. Документообіг створював ілюзію активної діяльності, тоді як фактично йшлося про банальне заниження податкових зобов’язань.

У підсумку правоохоронці описують цю історію як класичний приклад тилового мародерства: війна використовується як прикриття, стратегічне пальне — як ресурс для збагачення, а бухгалтерія та фіктивні акти — як основний інструмент злочину. Без складних фінансових конструкцій, але з точним розрахунком на перевантаженість системи у воєнний час.

Тепер справа вийшла за межі кабінетів і бухгалтерських звітів та перейшла до зали суду. Ключове питання — не лише в сумі збитків, а в тому, чи стане цей процес сигналом для інших, хто намагався або намагається заробляти на війні, прикриваючись «логістикою» і паперовими схемами.

Укртрансбезпека знову опинилася під прицілом правоохоронців через корупційні скандали, що сталися в Черкаській та Хмельницькій областях. У результаті розслідувань були зафіксовані два випадки отримання та вимагання хабарів, що свідчить про системну проблему в роботі цього державного органу. Інциденти, які привернули увагу громадськості, вчергове ставлять під сумнів ефективність антикорупційних заходів у транспортній сфері.

В одному з випадків, що стався в Черкаській області, було затримано співробітника Державної служби України з безпеки на транспорті, який намагався підкупити свого колегу. За даними слідства, посадовець запропонував інспектору щомісячний «внесок» у розмірі 50 тисяч гривень за ігнорування серйозних порушень з боку перевізників. Йдеться про численні випадки перевищення вагових норм та порушення інших вимог безпеки, що могли призвести до серйозних аварійних ситуацій на дорогах.

10 січня посадовця затримали під час передачі грошей. Йому оголосили підозру за частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України — надання неправомірної вигоди посадовій особі.

У Хмельницькій області затримали старшого державного інспектора Укртрансбезпеки під час отримання 30 тисяч гривень від підприємця за безперешкодне транспортування сільськогосподарської продукції. За даними слідства, посадовець не лише обіцяв ігнорувати порушення, а й надавав службову інформацію про місця розташування пунктів вагового контролю, щоб перевізник міг уникнути перевірок і штрафів.

Затримання відбулося у січні 2026 року відповідно до статті 208 Кримінально-процесуального кодексу України. Суд обрав для підозрюваного тримання під вартою. Дії посадовця кваліфікували за частиною 3 статті 368 КК України — одержання неправомірної вигоди, що передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Обидва випадки свідчать, що корупція у відомстві носить системний характер. Ваговий контроль, видача дозволів та перевірки перетворилися на механізм вимагання грошей. Через це порушення правил перевезення не усуваються, дороги руйнуються перевантаженими вантажівками, а державний бюджет зазнає мільйонних збитків.

Експерти наголошують: доки Укртрансбезпека функціонує як пункт збору «данини», а не як контрольний орган, подібні випадки будуть повторюватися. Кожен «безперешкодний» рейс без штрафів — ще одне підтвердження того, що система працює не на закон, а на особисту вигоду.

Наявність чинної відстрочки від мобілізації не завжди гарантує відсутність проблем із військовим обліком. Останнім часом зростає кількість звернень від військовозобов’язаних, які повідомляють про несподіване присвоєння статусу «у розшуку» в застосунку «Резерв+». У більшості випадків підставою вказується неявка за повісткою, яку люди фактично не отримували, що створює правову колізію та викликає серйозне занепокоєння.

Юрист Владислав Дерій проаналізував один із показових випадків: чоловік перебуває у статусі «у розшуку» з березня 2025 року, незважаючи на чинну відстрочку. За словами фахівця, подібні ситуації можуть виникати через збої в обміні даними між територіальними центрами комплектування та цифровими реєстрами, а також через формальне внесення інформації без підтвердження факту вручення повістки.

Перший варіант — найшвидший, але й найбільш суперечливий. У застосунку «Резерв+» передбачено механізм так званого «штрафу онлайн». Через розділ «Штрафи онлайн» подається заява про визнання порушення. Територіальний центр комплектування розглядає її протягом трьох днів. У разі сплати штрафу протягом 20 днів діє знижка 50 відсотків, і сума становить 8 500 гривень. Після цього статус «у розшуку» зникає. Водночас юрист застерігає: сплата штрафу означає автоматичне визнання правопорушення, навіть якщо фактично людина його не вчиняла.

Другий шлях — юридичний захист своїх прав. Він підходить тим, хто не готовий платити за безпідставні звинувачення. Для цього необхідно надіслати до ТЦК письмову заяву рекомендованим листом із вимогою закрити справу. Аргументами можуть бути відсутність підтвердження вручення повістки або сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності. Якщо звернення ігнорують, дії ТЦК можна оскаржити в суді. Цей варіант потребує більше часу, але дозволяє зберегти правову позицію без визнання провини та сплати штрафу.

Третій варіант — очікування. За спостереженнями правників, у деяких випадках статус «у розшуку» зникає автоматично через певний проміжок часу, наприклад через рік після його появи. Якщо статус було присвоєно у березні 2025 року, є ймовірність його автоматичного зняття у березні 2026-го. Однак цей шлях пов’язаний із ризиками, адже до моменту зникнення статусу людину можуть зупинити для перевірки документів.

Окремо юристи звертають увагу на оновлення, пов’язані з продовженням відстрочок у «Резерв+». Наразі продовження відстрочки від мобілізації відбувається автоматично, якщо підстави для неї залишаються чинними і підтверджуються через державні реєстри. У такому випадку додатково подавати заяви чи документи не потрібно.

Втім, якщо до встановленого строку в застосунку не з’являється повідомлення про продовження відстрочки, це означає, що система не підтвердила право на неї. У такій ситуації необхідно звернутися безпосередньо до ТЦК та СП для з’ясування причин.

З 1 листопада в Україні починають діяти оновлені правила бронювання та оформлення відстрочок. Вони передбачають повну цифровізацію процесів, скорочення черг у ТЦК та зменшення впливу людського фактора. Автоматичне продовження відстрочок застосовуватиметься до осіб з інвалідністю, тимчасово непридатних до служби, багатодітних батьків, сімей з дітьми з інвалідністю, осіб, які здійснюють догляд за батьками з інвалідністю, студентів денної та дуальної форми навчання, наукових і педагогічних працівників, а також родин загиблих, зниклих безвісти або незаконно утримуваних через агресію Росії.

Слідча поліції Одеської області Ольга Арику подала декларацію про майновий стан при звільненні, зазначивши у ній чималі подарунки від матері та власну нерухомість, розташовану в Одесі та Ізмаїлі. Інформація про зміни у її майновому стані стала доступною в результаті перевірки декларацій посадових осіб. Згідно з поданими даними, основним джерелом доходу Ольги Арику була її заробітна плата, яка склала 180 тисяч гривень на рік.

Особливу увагу привертає інформація про подарунки, отримані Ольгою від її матері, Олени Арику. Всього було задекларовано два подарунки, сума яких становить 1,285 мільйона гривень. Перший подарунок склав 840 тисяч гривень, а другий — 445,5 тисяч гривень. Такі значні суми викликають інтерес, оскільки вони явно виходять за межі звичних дарунків і можуть підняти питання щодо їх походження та обґрунтованості.

У розділі нерухомості зазначено:

квартира площею 68,9 м² в Ізмаїлі (власність Ольги Арику);

ділянка площею 1269,4 м² у селі Озерне Ізмаїльського району (власність Ольги Арику);

будинок площею 124,3 м² у селі Озерне (власність матері);

ділянка площею 2478 м² у селі Озерне (власність матері);

квартира площею 44,7 м² в Одесі (власність громадянки Домнікії Крецу);

квартира площею 63,9 м² в Одесі (власність Ольги Арику, оцінена у 1,24 млн грн).

У декларації не зазначено транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права чи фінансові зобов’язання. Також відсутня інформація про членів сім’ї.

Коли йдеться про здорове харчування та морські продукти, в уяві багатьох українців автоматично постають лосось і скумбрія. Ці риби давно здобули популярність завдяки високому вмісту омега-3 жирних кислот і білка, що є важливими складовими здорового раціону. Однак висока ціна таких продуктів робить їх доступними не для всіх. Існує інша альтернатива — сардини, риба, яка часто недооцінюється, але може стати чудовим і бюджетним джерелом важливих поживних елементів.

Сардини — це маленька морська риба, що мешкає у верхніх шарах океану та живиться планктоном. Цієї їжі достатньо для того, щоб забезпечити рибу необхідними мікроелементами, і водночас планктон не накопичує шкідливих речовин, таких як важкі метали чи токсини. Завдяки цьому сардини є набагато менш забрудненими, ніж більші риби, що живуть на більших глибинах океану, де концентрація шкідливих сполук може бути значною.

Однією з головних причин включити сардини до раціону є високий вміст омега-3 жирних кислот. Ці корисні жири відіграють ключову роль у підтримці здоров’я серцево-судинної системи, позитивно впливають на роботу мозку та допомагають знижувати рівень запальних процесів в організмі. За кількістю омега-3 сардини часто можуть конкурувати з дорожчими видами риби, особливо якщо йдеться про якісні консерви в олії.

Не менш важливою перевагою є білковий склад сардин. Вони містять легкозасвоюваний білок, який необхідний для підтримки м’язів, нормальної роботи імунної системи та відновлення тканин. Поєднання білка з корисними жирами робить сардини поживними та добре збалансованими.

Особливу цінність ця риба має для здоров’я кісток. Сардини містять значну кількість кальцію та вітаміну D, особливо якщо вживати їх разом із м’якими кісточками. Такий склад сприяє зміцненню кісткової тканини, зубів і зменшенню ризику вікових змін опорно-рухової системи.

Регулярне вживання сардин також пов’язують із покращенням стану судин, нормалізацією рівня холестерину та стабілізацією артеріального тиску. Крім того, вітаміни групи B разом з омега-3 позитивно впливають на стан шкіри, допомагаючи зберігати її еластичність і здоровий вигляд.

Таким чином, сардини можна вважати доступною альтернативою дорогим “суперфудам”. Вони поєднують безпеку, високу поживну цінність і користь для організму, залишаючись при цьому одним із найдоступніших видів морської риби.