Примітивний та злочинний піар від депутатів Броварів

Втрати державного бюджету України від діяльності тіньової економіки у 2024 році досягли рекордних показників і оцінюються в межах 375–603 мільярдів гривень. Такі дані містяться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», яке підготували експерти «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи». Порівняно з 2023 роком, втрати державного бюджету зросли на 21,5–35 мільярдів гривень, що свідчить про системну проблему у сфері контролю за податковими надходженнями.

Основні чинники зростання тіньової економіки аналітики пов’язують із затягуванням реформ у ключових державних інституціях. Зокрема, мова йде про Бюро економічної безпеки, митницю та податкові органи, які не змогли належним чином оновити процедури контролю й ефективно боротися з ухиленням від сплати податків. Крім того, на активізацію тіньового бізнесу впливають слабкий правовий захист інвесторів, складність адміністративних процедур та недосконалість системи електронного документообігу.

Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

«Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо інциденту, в якому правоохоронниця з Чернівецької області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, спричинила дорожньо-транспортну пригоду, що призвела до загибелі людини. Обвинувальний акт у цій справі передано до суду для подальшого розгляду.

За інформацією слідства, трагедія сталася в ніч з 27 на 28 липня 2025 року в місті Новоселиця Чернівецького району. О 01:45 правоохоронниця, яка перебувала за кермом власного автомобіля, не змогла впоратися з керуванням на заокругленій ділянці дороги. Внаслідок цього її транспортний засіб вийшов за межі проїжджої частини та врізався у бетонну перешкоду. У результаті ДТП пасажир автомобіля загинув на місці.

У салоні разом із водійкою перебували троє її подруг, з якими вона того вечора відпочивала та вживала алкоголь. Внаслідок зіткнення 35-річна пасажирка загинула на місці, ще дві жінки отримали травми різного ступеня тяжкості. Водійку госпіталізували; пізніше їй повідомили про підозру.

Експертиза підтвердила, що жінка керувала автомобілем у стані алкогольного сп’яніння: рівень алкоголю в крові становив 1,45 проміле. За рішенням суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Зазначається, що підозрювана повністю визнає свою вину.

Розслідування проводилось працівниками ДБР за сприяння Національної поліції. Обвинувачення їй пред’явлено за частиною 3 статті 286-1 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що спричинило смерть потерпілого. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Обвинувальний акт уже скеровано до суду — наступним етапом буде розгляд справи в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством. Представники ДБР відзначили, що розслідування завершено з повним збиранням доказової бази та у взаємодії з уповноваженими правоохоронними органами.

У Києві розкрито одну з найбільших схем привласнення коштів комунального підприємства «Київпастранс». За інформацією прокуратури міста, підозру оголошено генеральному директору приватного товариства, що постачало електроенергію підприємству, за фактом заволодіння бюджетними коштами на суму понад 47 мільйонів гривень.

Подільська окружна прокуратура столиці повідомляє, що наприкінці 2022 року між «Київпастрансом» та приватною компанією був укладений договір на постачання електроенергії. Згідно з умовами цього договору, постачальник зобов’язувався щомісячно інформувати комунальне підприємство про зміни цін на ринку електроенергії. Проте фактичні поставки та фінансові операції значно відрізнялися від зазначених у документах.

Однак, попри суттєве зниження цін на електроенергію у 2023–2024 роках, компанія продовжувала виставляти рахунки за завищеними тарифами. У результаті КП «Київпастранс» переплатило понад 47 мільйонів гривень.

Слідство встановило, що така схема стала можливою не лише через дії постачальника, а й через службову недбалість посадових осіб комунального підприємства. Раніше підозру в службовій недбалості було вручено колишній начальниці управління «Київпастрансу», до обов’язків якої входив моніторинг цін на електроенергію та реагування на їх зміну.

Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших посадових осіб до цієї схеми та встановлюють остаточний розмір збитків, завданих бюджету столиці.

Осінь — це пора року, яка дарує багатство натуральних продуктів, що сприяють збереженню здоров'я та допомагають контролювати рівень цукру в крові. В осінньому меню обов'язково повинні бути фрукти, овочі та насіння, багаті на харчові волокна. Ці компоненти уповільнюють процес засвоєння вуглеводів, що дозволяє уникати різких коливань рівня глюкози після прийому їжі. Вони стають особливо корисними для людей, які прагнуть стабільно контролювати рівень цукру в організмі або мають схильність до цукрового діабету.

Яблука — одні з найбільш доступних та корисних фруктів осені. Одне середнє яблуко зі шкіркою містить близько 4 грамів клітковини. Клітковина допомагає уповільнити всмоктування цукрів у кров, а поліфеноли, що містяться в яблуках, сприяють зниженню рівня інсуліну після їжі. Їх можна додавати до салатів, йогуртів, або використовувати як інгредієнт для запечених страв, що додатково підвищить користь від цих фруктів.

ГранатиПівсклянки зернят граната містять 3,5 г клітковини. Цей фрукт сприяє зниженню рівня цукру натщесерце та покращує показник гемоглобіну A1c. Антиоксиданти та поліфеноли граната допомагають зменшити оксидативний стрес.

ГрушіСередня груша містить 5,5 г клітковини. Завдяки високому вмісту води та клітковини груша підтримує стабільний рівень глюкози. Її можна запікати, додавати у салати або випічку.

ХурмаОдин плід хурми містить приблизно 6 г клітковини та поліфеноли — таніни, що уповільнюють розщеплення вуглеводів. Хурму можна нарізати і додавати до йогурту, каш або салатів.

Брюссельська капустаСклянка вареної капусти містить 4 г клітковини. Вона підтримує здоровий мікробіом кишківника, сприяє виробленню коротколанцюгових жирних кислот, що покращують чутливість до інсуліну та зменшують запалення.

Солодка картопляОдна середня бульба містить 4 г клітковини і має низький глікемічний індекс, що допомагає повільніше підвищувати рівень цукру в крові. Її радять запікати або додавати до салатів замість рафінованих крохмалів.

Гарбузове насіння30 г насіння містять 2 г клітковини, білка та корисних жирів, що допомагають підтримувати стабільний рівень глюкози протягом дня. Насіння можна додавати у йогурти, каші, салати або вживати окремо як перекус.

КапустаСклянка нашаткованої капусти містить близько 2 г клітковини. Регулярне споживання овочів, багатих на волокна, знижує резистентність до інсуліну та ризик розвитку діабету 2 типу.

Як клітковина впливає на рівень цукруКлітковина буває розчинною та нерозчинною. Розчинна формує гель у кишківнику, уповільнюючи всмоктування вуглеводів, що знижує післяобідній стрибок цукру. Нерозчинна покращує обмін речовин, чутливість до інсуліну та зменшує запалення.

Фахівці радять споживати 25–35 г клітковини щодня, щоб підтримувати стабільний рівень цукру та зменшити ризик метаболічних захворювань.

Народний депутат від партії «Слуга народу» Андрій Герус опинився в епіцентрі нового політичного скандалу, пов’язаного з конфліктом інтересів та сумнівними бізнес-зв’язками його родини. Ситуація привернула увагу громадськості через наявність прямих фінансових контактів між членами родини парламентаря та підсанкційним російським фінансистом Кирилом Дмитрієвим, який є наближеним до президента РФ Володимира Путіна.

Згідно з даними офіційних українських реєстрів, дружина депутата Наталія Герус до лютого 2025 року виконувала обов’язки директора та була співвласницею компанії ТОВ «Українська мрія». При цьому 12,5% цієї компанії належало Кирилу Дмитрієву — керівнику російського Фонду прямих інвестицій (РФПІ). Цей фонд широко відомий як один із основних фінансових інструментів Кремля, який забезпечує підтримку проєктів у сфері оборони, технологій та стратегічних ресурсів, що викликає серйозні занепокоєння у контексті національної безпеки України.

Дмитрієв перебуває під міжнародними санкціями — США, Канади, Великої Британії та Австралії. Попри це, його ім’я залишалося у статутних документах української компанії навіть під час повномасштабної війни.

Лише 22 лютого 2025 року Наталія Герус офіційно вийшла зі складу бенефіціарів. Однак питання, чому це сталося лише через три роки після вторгнення РФ, залишається без відповіді.

Після публікацій у ЗМІ Служба безпеки України заявила, що перевіряє можливі зв’язки родини Герусів із підсанкційним російським бізнесом. Втім, минуло вже понад три місяці, а офіційних результатів цієї перевірки так і не оприлюднено.

Жодних повідомлень про її завершення або процесуальні рішення не були зроблені публічними, що викликає запитання щодо реальної позиції СБУ у цій справі.

Це не перший раз, коли ім’я Андрія Геруса опиняється у скандалі, пов’язаному з Росією. У 2021 році він ініціював скандальну правку, яка відкрила шлях для імпорту електроенергії з Росії та Білорусі. Попри суспільне обурення, депутат тоді зумів протягнути зміни через парламент.

Тепер же з’ясувалося, що родинний бізнес Геруса мав прямий зв’язок із підсанкційною особою, яка працює на економічні інтереси Кремля. Це не лише репутаційна пляма, а й можлива загроза національній безпеці України, адже мова йде про спільну господарську діяльність з особою, близькою до російського військово-промислового комплексу.

У Одеській області правоохоронці розпочали кримінальне провадження стосовно 46-річного одесита, який, працюючи в юридичній фірмі, обдурив кількох військовослужбовців. Чоловік створив шахрайську схему, маскуючи свої незаконні дії під надання юридичних послуг. За інформацією обласної прокуратури, підозрюваний переконував бійців підписувати договори на оформлення документів для отримання відпускних та лікарняних виплат. Однак, згідно з даними слідства, жодних послуг насправді не надавалось.

Підозрюваний спочатку завоював довіру військовослужбовців, пропонуючи допомогу у вирішенні важливих фінансових питань. Після цього він надсилав потерпілим реквізити банківських карток через месенджери, змушуючи їх переказувати кошти нібито за супровід документів. За словами слідчих, ці гроші чоловік привласнював, не виконуючи жодних обіцянок.

Встановлено щонайменше вісьмох потерпілих військових; орієнтовна сума збитків — близько 138 тисяч гривень. Правоохоронці ідентифікують інших можливих жертв схеми.

Слідчі дії тривають; остаточну правову кваліфікацію та міру запобіжного заходу визначатиме суд.

Київський районний суд Одеси ухвалив рішення про закриття кримінального провадження проти Сергія Лепетинського, уродженця Євпаторії, який був залучений до схеми фальсифікації документів для реєстрації кількох фіктивних компаній. Відомо, що одну з цих компаній використовували для незаконного продажу несправних іржавих тепловозів через порт "Південний". Як зазначає видання 368.media, причиною закриття справи стало закінчення строків давності, оскільки з моменту скоєння злочину минуло понад шість років.

Цей випадок став предметом широкого обговорення в медіа, оскільки пов’язаний із серйозними порушеннями, які могли призвести до значних економічних збитків для країни. Проте, згідно з українським законодавством, після закінчення строку давності кримінальні провадження не можуть бути продовжені, незалежно від тяжкості злочину. Таким чином, справу проти Лепетинського було закрито без вироку суду, що викликало подив і занепокоєння серед громадськості.

За матеріалами слідства, у березні 2019 року Лепетинський за гроші погодився стати номінальним засновником і директором понад 30 юридичних осіб, серед яких ТОВ «А 2020», ТОВ «АР-ТОРГ», ТОВ «БОРІСКОЛ», ТОВ «ДД-ТРЕЙД», ТОВ «УКРПРОЕКТСЕРВІС-2017» та інші. Він видав довіреність на повне розпорядження своїми частками іншій особі, передав копії паспорта та ІПН, при цьому не мав наміру вести бізнес.

Прокуратура кваліфікувала дії Лепетинського як пособництво у внесенні завідомо неправдивих відомостей до держреєстру (ч.5 ст.27, ч.2 ст.205-1 КК). Проте підозрюваний не ухилявся від слідства і не скоював нових злочинів. Прокурорка Наталія Дульська подала клопотання про закриття справи, яке суд задовольнив.

Лепетинський та його захисник підтримали клопотання, тож кримінальну відповідальність з нього знято.