Призначено нового голову Держслужби фінмоніторингу після звільнення Черкаського

Колишній керівник Головного управління Державної податкової служби в Чернівецькій області Віталій Шпак після резонансного звільнення з ДПС швидко продовжив свою кар’єру, отримавши посаду старшого аналітика у Бюро економічної безпеки. Його переведення відбулося без будь-яких помітних перешкод, що привернуло увагу суспільства до механізмів призначень у державних структурах.

Кар’єрна історія Шпака відображає типові виклики, з якими стикаються державні службовці після скандальних ситуацій. Незважаючи на звільнення, професійний досвід та спеціалізація дозволили йому залишитися в системі контролю за економічною безпекою. Експерти зазначають, що подібні переходи можуть мати як позитивні, так і неоднозначні наслідки для довіри громадськості до державних інституцій.

Під час його керівництва заступницю Шпака Наталію Чернівчан затримали під час отримання хабаря у 500 тисяч гривень. Шпак запевняв, що нічого не знав про ситуацію, але одразу після цього подав заяву про звільнення. Незважаючи на репутаційні ризики, вже незабаром він почав працювати в БЕБ — структурі, яка має протидіяти економічним злочинам, на яких він сам багато років працював у податковій системі.

У деклараціях Віталія Шпака відсутні основні об’єкти майна. Однак сім’я користується квартирою у Вінниці площею 102,5 кв. м, що належить матері, та квартирою в Києві площею 62 кв. м, яка раніше належала колишньому високопосадовцю ДПС Павлу Пірнікозі. Окремо теща Шпака володіє незавершеним житловим будинком та земельною ділянкою у Вінниці.

Автопарк сім’ї також оформлений на родичів та пов’язані структури. Шпак користується TOYOTA CAMRY 2021 року, зареєстрованою на матір, а його дружина Алла — TOYOTA RAV4 2020 року, яка належить ТОВ РМК «Торгтехніка». Реальна вартість цих авто значно перевищує задекларовану.

При цьому доходи сім’ї виглядають показово. У 2024 році Віталій Шпак отримав 109 тисяч гривень зарплати в ДПС та 376 тисяч у БЕБ. Дружина задекларувала понад 5,2 млн гривень доходу від підприємницької діяльності як ФОП, а також зарплату у компаніях, пов’язаних із вінницьким бізнесменом Ігорем Назаруком.

Ситуація з активами та доходами родини Шпаків викликає питання щодо прозорості та відповідності офіційних декларацій реальному майновому становищу чиновника, який нині працює у відомстві, покликаному протидіяти економічним злочинам.

Правоохоронці розкрили детально сплановану схему вимагання грошей у столичного підприємця, яка базувалася на фабрикації фіктивного злочину під час полювання в Черкаській області. Згідно з матеріалами слідства, ніякого реального вбивства не відбувалося — вся історія була ретельно інсценізована для психологічного тиску на жертву.

За даними правоохоронців, 38-річний киянин вирушив на полювання разом зі знайомим. Після кількох пострілів його супутник повідомив, що бізнесмен нібито смертельно поранив людину, сплутавши її з твариною. Ця брехня створила ефект непереборного шоку та страху перед кримінальною відповідальністю. Далі неподалік «знайшли тіло», яке стало центральним елементом психологічного маніпулювання і ключовим інструментом для вимагання грошей.

Як встановили правоохоронці, жодної загиблої людини не існувало. Сцену було підготовлено заздалегідь з єдиною метою — залякати підприємця та змусити його заплатити значну суму грошей.

Організатором схеми виявився 51-річний мешканець Києва. Він переконував потерпілого, що має необхідні зв’язки, які дозволять «вирішити питання» і уникнути кримінальної відповідальності. За свої послуги чоловік вимагав 475 тисяч доларів США.

Упродовж тривалого часу потерпілого піддавали психологічному тиску, використовуючи страх перед можливими наслідками. Зрештою бізнесмен звернувся до правоохоронців.

Під час спеціальної операції поліцейські затримали організатора схеми в момент отримання частини коштів — 50 тисяч доларів. Затримання відбулося у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчі повідомили фігуранту про підозру у вимаганні, поєднаному з погрозами насильства щодо потерпілого та його близьких. Санкція інкримінованої статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наразі триває слідство. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб та встановлюють, чи могли фігуранти використовувати подібну схему раніше.

У Запорізькій області правоохоронці повідомили про підозру 42-річному директору підприємства, яке має статус критично важливого для регіону. За даними слідства, посадовець організував схему вимагання коштів від своїх підлеглих, обіцяючи включити їх до переліку працівників, які мають право на відстрочку від мобілізації. Як з’ясували слідчі, керівник підприємства вимагав від своїх працівників неправомірну вигоду за так зване «економічне бронювання» строком на один рік.

Підозрюваний використовував своє службове становище, аби організувати корупційну схему, в рамках якої він обіцяв внести працівників у список тих, хто має право на відстрочку від служби в армії, натомість вимагав значну суму грошей. За ці кошти, він гарантував, що вказані працівники зможуть уникнути мобілізації, що є порушенням законодавства та серйозним зловживанням службовими повноваженнями.

Правоохоронці задокументували факт отримання хабаря у розмірі 21 тисячі гривень від одного з працівників підприємства. Після цього було проведено низку санкціонованих обшуків за місцем проживання фігуранта, в його автомобілі та в адміністративних приміщеннях підприємства. Під час слідчих дій вилучено грошові кошти та інші речові докази, які підтверджують протиправну діяльність.

За процесуального керівництва окружної прокуратури фігуранту повідомлено про підозру у підкупі службової особи юридичної особи приватного права. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Санкція інкримінованої статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років, конфіскацію майна, а також заборону обіймати певні посади або займатися визначеною діяльністю протягом кількох років.

Наразі слідство перевіряє можливу причетність інших осіб та встановлює повне коло працівників, які могли постраждати від цієї схеми.

Міністерство внутрішніх справ України оприлюднило поради для громадян, які допоможуть зберегти тепло в домівках у разі відсутності електроенергії та централізованого опалення. У відомстві підкреслюють, що навіть прості та доступні дії можуть суттєво зменшити втрати тепла, підвищити рівень безпеки й полегшити перебування в холодних умовах під час тривалих відключень.

У МВС радять мешканцям квартир і приватних будинків зосереджуватися в одній кімнаті, бажано найменшій і тій, що найкраще утримує тепло. Двері до інших приміщень варто щільно зачиняти, а щілини за можливості закривати тканиною, рушниками або підручними матеріалами. Вікна рекомендують завішувати ковдрами чи шторами, щоб мінімізувати проникнення холодного повітря ззовні.

Також рекомендується щільно зачиняти вікна й двері. Для додаткової ізоляції можна використовувати ковдри, пледи або килими, якими варто закривати щілини та холодні поверхні.

Особливу увагу у відомстві звертають на одяг. Громадянам радять одягатися у кілька тонких шарів, оскільки повітря між ними краще утримує тепло. Окремо наголошується на необхідності теплих шкарпеток, шарфів і головних уборів навіть у приміщенні.

Для локального обігріву МВС рекомендує використовувати грілки з теплою водою або наповнювати теплою водою пластикові пляшки. Крім того, радять не перебувати тривалий час без руху — легка фізична активність допомагає організму підтримувати тепло.

Водночас у Міністерстві внутрішніх справ окремо застерігають від використання генераторів у житлових приміщеннях. У відомстві наголошують, що чадний газ, який утворюється під час роботи генераторів, є смертельно небезпечним і може призвести до отруєння навіть за короткий час.

Останні голосування у Верховній Раді дедалі виразніше свідчать про внутрішню нестабільність у парламенті. Народні депутати підтримують звільнення окремих міністрів, але водночас не знаходять голосів для їхніх наступників, провалюють урядові фіскальні ініціативи та демонструють непередбачувану поведінку під час ухвалення стратегічно важливих рішень. Така ситуація загострює дискусію про реальний стан монобільшості та рівень керованості законодавчого органу.

Політолог Володимир Фесенко звертає увагу на те, що формально парламентська більшість у Верховній Раді все ще існує. Однак на практиці вона дедалі частіше не працює як єдиний політичний механізм. Усередині фракції спостерігаються розбіжності щодо ключових питань, а частина депутатів голосує ситуативно або займає відверто опозиційну позицію щодо урядових ініціатив.

За його словами, ядро фракції «Слуга народу» у голосуваннях становить приблизно 170–190 депутатів. До них додаються близько 80 голосів з різних депутатських груп — частково «Батьківщина», частково колишні депутати ОПЗЖ після початку повномасштабної війни. Саме ця конфігурація дозволяє ухвалювати рішення, хоча й не з усіх питань.

Проблеми починаються тоді, коли ядро фракції скорочується до 160 або навіть 150 голосів. Саме це, за словами Фесенка, проявилося під час кадрових голосувань у січні. Він також звертає увагу, що окремі політичні гравці намагалися зруйнувати не монобільшість як таку, а саме неофіційну коаліцію, спровокувавши урядову й парламентську кризу.

Народний депутат від «Слуги народу» Максим Бужанський переконаний, що відставка Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента жодним чином не вплинула на роботу парламенту. За його словами, Єрмак ніколи напряму не втручався у процес голосування депутатів.

Бужанський зазначає, що має один із найнижчих показників голосування разом із фракцією, регулярно не підтримує або відкрито критикує законопроєкти, і при цьому жодного разу не отримував сигналів чи вказівок від Єрмака. Вплив керівника ОП, за його словами, відчувався лише на рівні формування порядку денного або рішень президента щодо підписання чи вето законів.

Фесенко також наголошує, що проблеми у фракції «Слуга народу» почалися задовго до відставки Єрмака. Йдеться про депресивні настрої, втому, бажання частини депутатів скласти мандат і втрату внутрішньої мотивації.

Ситуацію у фракції різко загострили події літа 2025 року, коли депутатів змусили підтримати закони, що обмежували повноваження НАБУ і САП, а згодом — під тиском протестів — скасувати власне рішення. За оцінкою експертів, парламентарів фактично зробили «крайніми», що викликало сильне роздратування навіть серед лояльних до президента депутатів.

Додатковим ударом став так званий «Міндічгейт», який також спричинив хвилю негативу всередині фракції. На цьому тлі лунали заклики до створення «коаліції національної стійкості» та навіть «уряду національної стійкості», однак ці ініціативи не мали продовження.

Окремою проблемою стала кадрова криза. Кількість депутатів від «Слуги народу» поступово зменшується, а замінювати вибулих майже ніким. Народні депутати йдуть з життя, переходять на роботу в органи виконавчої влади або інші структури, а список партії фактично вичерпаний.

Народний депутат Роман Каптєлов зазначає, що в партійному списку майже не залишилося людей, готових зайти до парламенту. Частина потенційних кандидатів відмовляється від мандату, розуміючи, що статус народного депутата означає пожиттєву публічність і постійний контроль. За його словами, близько 50 чинних депутатів хотіли б скласти мандат, але їм цього не дозволяють.

Через дефіцит кадрів виникають проблеми навіть із призначенням депутатів на міністерські посади, адже немає ким їх замінити у сесійній залі.

Якщо фракцію «Слуга народу» покинуть ще кілька депутатів, монобільшість зникне не лише фактично, а й формально. Цей ризик посилюється тим, що десятки парламентарів фігурують у кримінальних провадженнях. В умовах відсутності депутатської недоторканності це створює додаткові важелі тиску.

Максим Бужанський звертає увагу, що з наближенням виборів і потенційного завершення війни парламент дедалі важче ухвалює непопулярні рішення. Активний політичний процес ведуть опозиційні сили, насамперед «Європейська солідарність», яка використовує парламент як трибуну для політичної боротьби.

За його словами, навіть технічні законопроєкти нині обростають сотнями правок, що штучно блокує роботу Ради і перетворює кожне голосування на багатоденну баталію.

Роман Каптєлов вважає, що фактично від Верховної Ради зараз очікують лише ухвалення законів про вибори і референдум. Бюджет на 2026 рік уже прийнято, а ключові політичні рішення, за цією логікою, мають ухвалюватися безпосередньо народом.

За його словами, результати майбутніх референдумів будуть обов’язковими, а не рекомендаційними, і не потребуватимуть ратифікації парламентом. Після цього Верховна Рада ризикує остаточно перетворитися на майданчик для передвиборчої риторики.

Володимир Фесенко підсумовує, що попри кризові тенденції, повного розвалу монобільшості поки немає. Однак результативні голосування можливі лише за умов ручної мобілізації депутатів, яка працює епізодично.

Він переконаний, що для критично важливих рішень — співпраці з МВФ або євроінтеграції — голоси знайдуться. Керівництво парламенту і фракції зможе мобілізувати необхідну кількість депутатів, апелюючи до державних інтересів.

Максим Бужанський погоджується: всі справді важливі для країни законопроєкти будуть ухвалені. А от другорядні ініціативи можуть чекати місяцями або взагалі не бути проголосованими — і це, за його словами, не матиме критичних наслідків для країни.

Катерина Реп’яхова, блогерка та дружина відомого українського співака Віктора Павліка, вперше розповіла про своє особисте життя до зустрічі з артистом. В одному з недавніх постів у своєму фотоблозі вона поділилася важливими моментами з минулого, розповівши про стосунки, які були до знайомства з Павліком. Виявилося, що на момент їхньої зустрічі Катерина пережила великий етап у своєму житті.

За словами блогерки, її попередні стосунки тривали близько п’яти років. Це був серйозний період, який вона оцінює як важливий у своєму житті, особливо для молодої дівчини. Проте, попри тривалість і глибину тих стосунків, вони не принесли їй справжнього щастя, оскільки з часом вони стали вичерпними, і зрозуміло, що це вже не був її шлях.

Також Катерина відповіла на запитання про різницю у віці з чоловіком. Нагадаємо, блогерка молодша за Віктора Павліка на 28 років, що неодноразово ставало темою обговорень у мережі. За словами Реп’яхової, на початку стосунків вона не звертала уваги на вік чоловіка і не відчувала жодного дискомфорту. Проте зараз, коли Віктору Павліку виповнилося 60 років, різниця віку певною мірою відчувається.

Катерина наголосила: «Коли ми познайомилися, йому було 50 років. І тоді це був чоловік у розквіті літ».

Відомо, що Віктор Павлік і Катерина Реп’яхова разом уже близько десяти років. У 2020 році закохані таємно розписалися та офіційно узаконили стосунки. Подружжя виховує спільного сина Михайла.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повідомили про підозру колишньому керівнику Державної прикордонної служби України у вчиненні ряду корупційних злочинів. Це повідомлення стало важливою подією в рамках боротьби з корупцією, яка нещодавно набрала нових обертів на тлі серйозних суспільних очікувань.

Підозра була висунута на основі результатів тривалого розслідування, яке встановило численні факти зловживань службовим становищем та розкрадання державних коштів під час виконання службових обов’язків. Особа, що обіймала високу посаду, користувалася своїм статусом для організації схем, що мали на меті особисте збагачення. Одним з основних напрямків розслідування стало незаконне присвоєння коштів, які були призначені для закупівлі техніки та забезпечення діяльності прикордонників.

Детективи НАБУ зафіксували, як посадовці розподіляли ці гроші між собою та іншими учасниками схеми. У матеріалах справи є записи переговорів, де йдеться про конкретні суми відкатів та порядок їх розподілу.

Слідство кваліфікувало дії підозрюваних за ч. 4 ст. 27 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання службовою особою неправомірної вигоди. Санкція передбачає позбавлення волі на 8–12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Експерти оцінюють обсяги тіньового ринку сигарет в Україні понад 5 млрд штук на рік, що призводить до щорічних втрат державного бюджету приблизно на 24,2 млрд грн. Основним джерелом контрабанди є великі тютюнові фабрики, зокрема Львівська та Закарпатська, а також менші виробники, які релокувалися на Тернопільщину.

Незаконний експорт цигарок — лише частина системи тіньових потоків на кордоні. Так, під час обшуків на Волинській митниці вилучено понад 850 тисяч доларів, які пов’язані з розмитненням вживаних автомобілів. За оцінками джерел, сіра каса на Львівській, Закарпатській та Волинській митницях може сягати 10 млн доларів на рік.

Аналітики зазначають, що справа Дейнека може бути частиною «прибирання» впливових осіб від грошових потоків, пов’язаних із топпосадовцями. Водночас експерти сумніваються, що це суттєво вплине на існуючі контрабандні схеми.