Призов і виїзд за кордон — головний удар по бізнесу під час війни

У 2025 році Свєнтокшиський парк у центрі Варшави став проблемною зоною для місцевої поліції. За інформацією правоохоронців, протягом року вони понад 900 разів виїжджали на виклики, пов’язані з інцидентами за участі українських підлітків, які переїхали до Польщі після початку повномасштабної війни. Молодь збирається у парку великими групами, проводить час без нагляду дорослих, уживає алкоголь, провокує конфлікти та влаштовує бійки, що переростають у хуліганські дії. Додаткову небезпеку створюють відеочеленджі, які підлітки знімають для соцмереж, ризикуючи власним життям заради переглядів.

Одним із найбільш резонансних випадків став інцидент, що трапився 15 листопада. П’ятнадцятирічний хлопець із України виліз на недіюче оглядове колесо, намагаючись зняти екстремальне відео на камеру GoPro. Поліція була змушена оперативно втручатися, а проти підлітка відкрили провадження за ст. 193 Кримінального кодексу Польщі, яка передбачає відповідальність за проникнення на територію без належного дозволу. Подібні випадки, за словами правоохоронців, трапляються регулярно, а челенджі стають дедалі небезпечнішими.

Підлітки стверджують, що для них бійки — це розвага чи спаринг, та скаржаться на поліцію, яка начебто надто суворо реагує, а також на п’яних поляків, які обурюються, що молодь говорить рідною мовою. Один із хлопців повідомив про інцидент із п’яним поляком, який вдарив одного з українців по голові.

За даними поліції, у 2023 році у парку зафіксували 791 втручання, у 2024 році — 891, а з січня по листопад 2025 року — вже 946 випадків. Місцева влада Середмістя та керівництво Палацу культури і науки провели зустріч, аби знайти рішення для наведення порядку у районі.

Раніше польські прикордонники повідомляли про значне зростання кількості українців віком 18–22 років, які в’їхали до Польщі у вересні 2025 року — у понад 10 разів більше, ніж у серпні.

Розслідування, що привернуло значну увагу в енергетичній сфері, описує можливе існування багаторівневої корупційної схеми, пов’язаної з діяльністю великих приватних структур, які працюють на українському ринку електроенергії. За інформацією викривачів та окремих судових матеріалів, мова йде про практики, які могли впливати на формування ціни, обсяги закупівель і розподіл фінансових потоків у державному та приватному сегментах галузі.

У центрі цієї історії — компанії, пов’язані з бізнес-групою Ріната Ахметова, серед яких згадується ДТЕК (ЄДРПОУ 39307323) і постачальники електроенергії, що працюють під брендом YASNO. За твердженнями джерел, ці структури нібито були задіяні у штучному створенні дефіциту електроенергії, що могло стати підставою для коригування тарифів та збільшення витрат державних закупівель. Такий підхід, як зазначають учасники ринку, потенційно дозволяв формувати сприятливі умови для подальших фінансових маневрів.

Одним із ключових елементів схеми називають роботу компаній YASNO на ринку закупівель електроенергії для бюджетних установ. Постачальники беруть участь у тендерах із початково низькою ціною, що дозволяє їм укладати контракти з державними та комунальними організаціями. Після підписання договорів, за твердженнями джерел, сторони оформлюють додаткові угоди, які суттєво підвищують тариф.

У деяких випадках підвищення, як стверджують учасники розслідування, досягало 30–90%, що значно перевищує гранично допустиму зміну ціни у 10%, передбачену законом «Про публічні закупівлі».

Правомірність такої практики вже стала предметом розгляду в судах. Господарський суд Дніпропетровської області у справах №904/4774/23 та №904/6143/23 визнав подібні додаткові угоди недійсними, фактично підтвердивши порушення правил зміни ціни після тендеру. Ці рішення створили прецедент, що може мати наслідки для інших контрактів, укладених за аналогічною схемою.

Другим напрямком діяльності, який описують аналітики та учасники ринку, є маніпуляції у секторі «ринку на добу наперед» (РДН). За даними розслідування, компанія ДТЕК має можливість впливати на формування дефіциту електроенергії, що призводить до підвищення цін. Частина електроенергії, яку через завищені тарифні пропозиції не реалізує державний «Енергоатом», переходить на балансуючий ринок.

Саме там, як стверджують джерела, афілійовані з групою Ахметова маневрові електростанції викуповують цей ресурс за мінімальною вартістю — інколи лише за 0,01 грн/МВт·год. Після цього електроенергія перепродується кінцевим споживачам уже за повною ринковою ціною — близько 3000 грн/МВт·год.

Експерти наголошують, що ця модель нагадує принципи, за якими працювала критикована в минулі роки формула «Роттердам+», коли ціна електроенергії зростала не за рахунок ринку, а через адміністративно створені умови.

За інформацією з матеріалів розслідування, кошти, отримані від таких операцій, частково виводилися через іноземні компанії Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd. Саме на них були оформлені корпоративні права низки вугільних підприємств та об’єкти нерухомості за кордоном.

Деякі активи, пов’язані з групою, продовжували роботу на території РФ та були забезпеченням під кредит ПАТ «Сбербанк Росії» на суму понад 400 мільйонів доларів. Це ускладнювало фінансовий контроль, а також робило непрозорою структуру володіння та походження коштів.

Енергетичний сектор України вже тривалий час залишається однією з найменш прозорих галузей. Монополізація ринку, високі ціни та перманентні дефіцити створюють умови для зловживань. Учасники ринку та антикорупційні організації неодноразово звертали увагу на відсутність чітких правил, які б забезпечували справедливе формування тарифів.

Святий Миколай Чудотворець є однією з найвідоміших і найшанованіших постатей у християнському світі. Це реальна історична особа — єпископ міста Мири у Лікії, який жив у IV столітті та ще за життя здобув славу праведника, здатного на великі добрі справи. Про його життя збереглися численні свідчення, що розповідають про безкорисливу допомогу нужденним, захист несправедливо скривджених і духовну підтримку тих, хто перебував у відчаї.

Особливе місце в історії святого займають перекази про його чудесні вчинки. У християнській традиції розповідається, що він рятував людей від голоду, визволяв неправдиво звинувачених, допомагав бідним родинам і навіть повертав до життя тих, кого вважали загиблими. Саме завдяки цим подіям Миколай отримав почесне звання Чудотворця. Його образ уособлює щиру доброту, жертовність і здатність змінювати людські долі через любов і віру.

У святого Миколая є дві пам’ятні дати. Навесні — 9 травня за новим стилем (22 травня за старим) — відзначають перенесення його мощей, відоме в народі як Миколай Весняний.

А головне зимове свято припадає на грудень. Багато поколінь українців звикли відзначати його 19 грудня — за старим календарем. Проте після переходу до новоцерковного календаря у 2023 році дата змінилася. Всі нерухомі свята були пересунуті на 13 днів уперед, тож День святого Миколая тепер офіційно припадає на 6 грудня. Цьогоріч він випадає на суботу.

Незалежно від того, святкують українці 6 чи 19 грудня, свято не є державним і додаткового вихідного не передбачає.

Діти в Україні з нетерпінням чекають Миколая, адже саме він приносить подарунки під подушку. Традиція походить із легенд про щедрість святого, який допомагав бідним родинам та опікувався дітьми.

У християнській традиції цього дня прийнято молитися, відвідувати церкву та робити добрі справи. Благодійні ініціативи — одна з найважливіших частин свята: тисячі українців стають “таємними Миколаями” для дітей-сиріт, малозабезпечених сімей або військових.

Водночас існують певні заборони. 6 грудня не рекомендується сваритися, тяжко працювати, займатися прибиранням, рукоділлям чи будь-якими справами, що потребують значних зусиль. Заборонено заздростити чи бажати зла іншим. У цей день важливо об’єднуватися, берегти добрі почуття та вірити в диво — особливо під час війни.

Діти часто пишуть листи Чудотворцю, але якщо бажання надто дороге або нечітке, дорослі можуть обрати подарунок на свій розсуд. У 2026 році найпопулярнішими подарунками для дітей будуть:

книги за віком та інтересами;іграшки, ляльки, машинки;солодощі;конструктори та пазли;набори для творчості;планшети, розумні годинники, дитячі квадрокоптери;спортивні подарунки — м’ячі, ролики, скейтборди;настільні ігри.

Залежно від родинних звичаїв, сюрприз можуть покласти під подушку або біля ялинки.

Генеральний директор Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) Іван Юрійович Чернявський у 2024 році задекларував значний обсяг майна та доходів, який привернув увагу громадськості та експертів із питань прозорості державних структур. Серед основних активів родини — престижний автомобіль Mercedes GLS, оформлений на дружину, чотири квартири та понад 120 тисяч доларів готівкою. Ця декларація демонструє фінансові можливості посадовця і його родини у порівнянні із середньою зарплатою в державному секторі.

Протягом 2024 року Іван Чернявський отримав 1,5 мільйона гривень зарплати на посаді в Укрпатенті, а також додатково 40 тисяч гривень за сумісництвом у Національному університеті біоресурсів і природокористування. Крім цього, він отримав соціальні виплати від Київського міського центру розрахунків у розмірі 53 тисяч гривень. Дружина, Олена Миколаївна Чернявська, також задекларувала власні доходи та активи, що підкреслює спільну фінансову потужність сім’ї.

У родини значна кількість нерухомості: квартира площею 96,1 м² у Києві належить Чернявському, квартира 36,2 м² у Києві — дружині, 45,3 м² у Білій Церкві — 50% спільно з дружиною та 50% з громадянкою Катериною Лабахою, 69,9 м² у Білій Церкві — спільна з дружиною та двома іншими особами, 72,9 м² у селі Тальянки (Черкаська обл.) — спільна з дружиною, братом та батьком. Також у власності Чернявського незавершене будівництво квартири 39,95 м² у Києві.

Окрім Mercedes-Benz GLS 450 (2016) на дружину, у Чернявського є мотоцикл IZh Yupiter 5 (1989). Родина зберігає 120 тис. доларів готівкою: 80 тис. у посадовця та 40 тис. у дружини. Інших цінних паперів, корпоративних прав, рухомого майна чи фінансових зобов’язань у декларації не вказано.

Покровськ дедалі частіше називають уособленням нового етапу російсько-української війни, де бойові дії переходять у складний формат протистояння всередині міської забудови. Тут майже неможливо чітко провести лінію фронту: вона розмита між житловими кварталами, промисловими зонами та вузькими вулицями. У таких умовах російські диверсійні групи діють малими мобільними підрозділами, проникаючи в місто, маскуючись під цивільних або навіть під українських військових, і завдають точкових ударів по обороні.

За даними військових, тактика противника зводиться до раптових атак, розвідки боєм і підривної діяльності у глибокому тилу. Диверсанти намагаються уникати відкритих зіткнень, діючи приховано, що суттєво ускладнює роботу українських захисників. У місті панує постійна напруга: кожна підозріла постать може виявитися ворогом, а будь-який двір — точкою раптової атаки.

За оцінками аналітиків, російська армія змінила тактику і перейшла до формату “демеханізованої” війни — без великих колон техніки, які легко виявляють дрони. Замість цього РФ просувається дуже малими групами по 3–5 осіб.

“Лінія фронту розмивається“, — пояснює фінський аналітик Еміль Кастехельмі.

Російські розвідувальні дрони шукають прогалини в українській обороні. Через нестачу особового складу та постійний аеророзвідковий тиск повністю закрити місто від проникнень практично неможливо. Невеликі ворожі групи заходять у Покровськ велосипедами, мотоциклами, цивільним транспортом або пішки, користуючись туманом і дощем.

Однією з головних проблем стала неможливість швидко визначити, хто перед тобою — свій чи ворог. Українські військові повернулися до тактики перевірочних слів. Одне з ключових — “паляниця”. Але навіть це не завжди допомагає.

Ризики френдлі-файру зростають. Один з командирів пригадує, як бійцям заборонили відкривати вогонь по БМП, бо начебто “вона своя”. Виявилося, що це була російська машина. Її знищили дроном тільки після уточнення ситуації. В іншому випадку українська бригада помилково ліквідувала власні наземні безпілотники “Терміти”.

Бойові дрони стали ключовим інструментом української оборони в місті. Саме вони знаходять диверсантів та наносять удари по їхніх укриттях. Тому російські групи першими намагаються вийти на операторів — і вбивають їх.

“Наш другий ешелон не працює, а він дає 90% ударів“, — кажуть військові. Без цих ударів складніше зупиняти невеликі групи ворога на підході до міста.

За оцінкою Deep State, Росія наразі контролює щонайменше половину Покровська. Решта територій — сіра зона, де бої точкові та хаотичні. Немає жодного району, який би повністю контролювали українські сили.

Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про близько 300 російських диверсантів у місті, проте військові кажуть, що реальна цифра може бути значно вищою.

До Покровська перекинули елітні підрозділи. Бійці “Азову” намагалися стабілізувати фронт улітку, а спецпризначенці ГУР прибували на гелікоптерах Black Hawk, щоби відновити логістику та координацію. Однак російська тактика повільного проникнення продовжує діяти.

Покровськ залишається ключовою точкою перед можливими ударами РФ на Краматорськ і Слов’янськ. Аналітики не прогнозують стрімкого прориву ворога, адже тактика малих груп не передбачає швидкого просування.

“Якщо ви просто просуваєте піхоту, на якомусь рівні вас зупинять“, — зазначає Кастехельмі.

Хоч захоплення Покровська і не гарантує Росії швидкого контролю над Донбасом, тактика інфільтрації має одну критичну перевагу — її надзвичайно важко зупинити.

Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення дозволити народному депутату Сергію Лабазюку, якого підозрюють у хабарництві, тимчасово виїхати за кордон. Депутат звернувся з клопотанням про поїздку до Молдови для участі у переговорах, присвячених розвитку тваринництва та бджільництва. Лабазюк аргументував необхідність своєї присутності у делегації з п’яти народних депутатів саме досвідом у профільній сфері та компетенцією у відповідних галузях.

Суд врахував позицію парламентаря і задовольнив клопотання, встановивши, що депутат може перебувати в Молдові з початку грудня протягом одного тижня. У разі порушення зобов’язання щодо повернення в Україну передбачено стягнення застави у розмірі 40 мільйонів гривень, що є забезпечувальним заходом у межах розслідування кримінальної справи.

Для довідки, заставу за Лабазюка було внесено буквально за кілька годин, тому ця сума для нього та його оточення не вважається значною.

Нардепа з групи «За майбутнє» підозрюють у спробі дати хабар віцепрем’єру Олександру Кубракову та голові Держвідновлення Мустафі Найєму. Розслідування триває, і тимчасова поїздка до Молдови не впливає на правовий статус депутата.

Нове дослідження Каліфорнійського університету виявило тривожну залежність між споживанням ультраоброблених продуктів та підвищенням ризику порушень обміну глюкози у молодих людей. Науковці спостерігали протягом чотирьох років за 80 учасниками віком від 17 до 22 років і встановили, що навіть невелике збільшення частки таких продуктів у раціоні істотно впливає на здоров’я.

Результати дослідження виявилися більш ніж показовими: збільшення споживання ультраоброблених продуктів на 10% у щоденному раціоні підвищує ймовірність розвитку переддіабету на 64%, а ранньої гіперглікемії — на 56%. Крім того, зростає ризик інсулінорезистентності — стану, який часто передує діабету 2 типу та пов’язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань.

Ультраоброблені продукти — це фастфуд, солодкі газовані напої, чіпси, печиво, ковбаси, локшина швидкого приготування, піца та заморожені напівфабрикати. Вони містять багато цукру, солі, трансжирів, підсилювачів смаку та майже не мають поживної цінності.

Ситуація у Великій Британії викликає особливе занепокоєння: половина раціону дорослих і дві третини раціону підлітків складаються саме з ультраоброблених продуктів. Уже понад 20% британців мають переддіабет або діабет 2 типу.

Вчені наголошують: переддіабет — це стан, який можна зупинити та повернути назад. Найефективніший шлях — зміна харчових звичок: зменшення частки перероблених продуктів і збільшення кількості натуральної, мінімально обробленої їжі — овочів, фруктів, цільнозернових, риби та бобових.

Міжнародна група науковців дійшла висновку, що зміни у формі та структурі великого сідничного м’яза можуть бути пов’язані з серйозними порушеннями в роботі організму, зокрема з остеопорозом і цукровим діабетом другого типу. Результати дослідження планують представити на щорічній конференції Радіологічного товариства Північної Америки, про що повідомило видання Newsweek.

У межах наукової роботи дослідники застосували інноваційний метод анатомічного картування, який дозволяє детально аналізувати тканини за допомогою магнітно-резонансної томографії. Для цього було оброблено понад 61 тисячу МРТ-знімків із бази даних Британського біобанку. На основі цього масиву інформації спеціалісти створили високоточні тривимірні моделі великого сідничного м’яза та провели глибокий аналіз його форми, об’єму й внутрішньої структури.

Отримані дані показали виразні відмінності у формах м’язів залежно від стану здоров’я пацієнтів. У чоловіків із діабетом 2 типу дослідники зафіксували зменшення м’язової маси та локальні вгнуті деформації — ознаки ранньої атрофії. У жінок із діабетом, навпаки, спостерігалося збільшення об’єму м’яза, що, ймовірно, пов’язано з більшим відкладенням жиру всередині або між м’язовими волокнами.

“Це два абсолютно різні сценарії одного й того ж захворювання”, — зазначила авторка дослідження Марджола Танай. Вона наголосила, що такі відмінності неможливо виявити за допомогою традиційних вимірювань м’язової маси, адже зміни відбуваються не тільки в об’ємі, а й у геометрії м’яза.

Учасники з ознаками тендітності також демонстрували зміни: у чоловіків вони були більш масштабними, тоді як у жінок — локальними. За словами дослідниці, аналіз форми м’язів дозволяє точніше відстежувати структурні зміни, пов’язані з фізичною активністю, віком або захворюваннями.

Фахівці вважають, що ці результати можуть суттєво вплинути на підходи до лікування пацієнтів із діабетом та іншими хронічними хворобами. Можливість оцінювати “здоров’я м’язів” за допомогою МРТ дасть змогу коригувати програми фізіотерапії та краще розуміти причини опорно-рухових проблем у людей із метаболічними порушеннями.