Публічні закупівлі Києва у жовтні: мільярдні контракти, будівельні проєкти та пріоритети міського бюджету

Після того як необхідні речі опинилися в її особистому рюкзаку, вона прямувала до виходу, уникаючи касових зон та не маючи наміру проводити оплату. Дії жінки не залишилися непоміченими: система відеоспостереження та уважність співробітників дозволили оперативно відреагувати. На виході з торговельної зали працівники магазину зупинили порушницю та запросили її пройти до кімнати охорони для з’ясування обставин. Під час огляду речей було виявлено весь перелік неоплаченого товару.

Після оформлення необхідних матеріалів справу передали до суду. Під час розгляду встановлено всі деталі інциденту, а також умисний характер дій обвинуваченої. Суд дійшов висновку, що жінка свідомо намагалася привласнити майно гіпермаркету без оплати, порушивши норми чинного законодавства. За результатами засідання її визнано винною та призначено покарання, передбачене відповідною статтею Кримінального кодексу.

Під час судового засідання жінка визнала свою провину і пояснила, що вчинила злочин через складне матеріальне становище.

Суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте, відповідно до ст. 75 КК України, її звільнили від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк тривалістю 1 рік. Жінка зобов’язана періодично реєструватися в органах кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця роботи чи проживання.

Журналісти провели глибоке розслідування у котеджному містечку “Вітаград”, де протягом багатьох років діяла масштабна схема ухилення від сплати податків. За інформацією, викладеною у матеріалі Кирила Вольного для СтопКору, державний бюджет України внаслідок цієї схеми недоотримав понад 100 мільйонів гривень.

За даними журналістів, забудовник Анатолій Прилипко систематично занижував офіційну вартість елітних котеджів. В реальності покупець отримував повністю готовий будинок, чия ринкова ціна могла сягати мільйона доларів, тоді як у документах вказувалася лише ціна землі та так званої “недобудови”, що в десятки разів менше за реальну вартість об’єкта. Така практика дозволяла уникати сплати значної частини податків та мінімізувати фінансові зобов’язання перед державою.

Журналісти провели експеримент: під час спілкування з менеджеркою компанії Наталією, яка є співмешканкою Прилипка, їм відкрито запропонували оформити угоду за схемою з “недобудовою”. Такі угоди дозволяють уникати сплати податків у значних розмірах.

За попередніми підрахунками, у містечку продано щонайменше 60 котеджів. Якщо кожен із них реалізували за заниженою ціною, держава могла втратити сотні мільйонів гривень податків. Для обходу закону забудовники користуються послугами лояльних оцінювачів, які завищують або занижують вартість об’єктів за окрему плату.

Розслідувачі також вказують на можливу зацікавленість контролюючих чиновників у збереженні схем. Серед мешканців “Вітаграду” є прокурори, судді та інші посадовці, які, можливо, сприяли уникненню відповідальності.

Журналісти передали матеріали до Бюро економічної безпеки, яке наразі розслідує справу. Проте забудовник продовжує торгувати нерухомістю та шукати нові способи обходу закону, тоді як держава втрачає мільйони.

За повідомленнями низки міжнародних і вітчизняних ЗМІ, українські підрозділи радіоелектронної боротьби розробили та випробували підхід, що дозволяє нейтралізувати загрозу від протикорабельних і аеробалістичних ракет типу «Кинджал» без застосування прямого вогню. Сутність методу полягає не в руйнуванні ракети в повітрі, а в цілеспрямованому втручанні в її систему наведення — так, що бойова частина втрачає орієнтацію і виходить за межі планованої траєкторії.

Якщо ці повідомлення підтвердяться, такий підхід матиме важливі тактичні та стратегічні наслідки: по-перше, дозволить знизити потребу у дорогих зенітно-ракетних системах для перехоплення, по‑друге, зменшить ризик ураження цивільної інфраструктури побічними уламками від збитих носіїв. Водночас технічна реалізація втручання у навігацію — складне завдання: воно вимагає точного виявлення сигналів керування, знання алгоритмів наведення й синхронізації дій у високошвидкісних умовах.

За даними ЗМІ, схема роботи виглядає так: спершу радіолокаційні засоби фіксують пуск і зближення ракети, після чого підрозділи РЕБ вводять у дію спеціалізовані системи радіоелектронного впливу.

Основна ідея – цілеспрямований вплив на супутникову навігацію ракети, зокрема на сигнали систем супутникового позиціонування. Через потужні перешкоди або підміну сигналів ракета отримує помилкові координати, втрачає точність і йде убік від наміченої цілі.

У деяких публікаціях навіть описується символічна деталь: замість “чистого” навігаційного сигналу ракета може “чути” сторонній потік даних – аж до фрагментів відомої патріотичної мелодії. Фактично це ілюстрація принципу “засмічення” і підміни інформації, яку отримує бортова електроніка.

Експерти наголошують, що йдеться про роботу операторів РЕБ і спеціалізованої техніки, а не про новий тип ракети-перехоплювача. Ракета “Кинджал” продовжує летіти, але її “очі й мозок” працюють неправильно.

Про те, що українська армія активно нарощує можливості РЕБ проти високоточної зброї, писали й раніше. У профільних матеріалах зазначається, що частина російських ракет і авіабомб втрачає точність саме через масоване радіоелектронне придушення навігації та зв’язку.

Логіка проста: чим швидше рухається ракета, тим важче їй точно визначати свої координати, а в умовах потужних перешкод навіть “просунута” навігація починає “сліпнути”. Цим і користуються українські військові, поєднуючи класичні системи ППО (Patriot та інші) з наземними засобами РЕБ, які “збивають” ракетам приціл.

Раніше Україна вже демонструвала здатність збивати “Кинджали” ракетами Patriot – перше підтверджене перехоплення такої ракети над Києвом відбулося ще у травні 2023 року.

Тепер, за даними ЗМІ, до арсеналу додалася можливість позбавляти “Кинджал” точності ще на етапі польоту, знижуючи ефективність удару без гарантованого прямого ураження.

Про те, що українські системи РЕБ активно працюють із супутниковою навігацією, свідчать і попередні офіційні заяви Генштабу. Ще у 2024 році військові попереджали: під час масованих атак дронів і ракет можливі збої у роботі GPS на смартфонах, коли телефони раптово “переселяються” на мапі в російські міста або змінюють часовий пояс. Це прямий наслідок GPS-спуфінгу – підміни навігаційного сигналу для збиття з пантелику ворожих апаратів.

Якщо подібні методики адаптували і для роботи по ракетах “Кинджал”, це означає, що український РЕБ вийшов на якісно новий рівень застосування навігаційних перешкод.

Якщо повідомлення ЗМІ підтвердяться, можна говорити про серйозний тактичний прорив у протидії високоточній зброї. Для України це має одразу кілька наслідків:

частину ударів можна нейтралізувати або “розмазати” по площі, навіть без гарантованого збиття ракети в повітрі;

росії доведеться або ускладнювати системи навігації, або витрачати ще більше коштів на захист від РЕБ, що вже зараз оцінюють у мільярдні суми;

досвід українських розробників РЕБ і військових стає еталонним кейсом для армій НАТО та інших країн, які вивчають цю “війну сигналів” як зразок майбутніх конфліктів.

Водночас експерти застерігають: жодна технологія не дає 100% захисту. Частина ракет, зокрема “Кинджалів”, як і раніше прориватиметься до цілей, особливо якщо росія адаптуватиме свої системи керування під нові умови.

Тому РЕБ розглядають не як “чарівну кнопку”, а як додатковий шар оборони поруч із ППО, укриттями та розосередженням критичної інфраструктури.

У Харкові правоохоронці викрили масштабну схему постачання палива низької якості до комунальних закладів, що була пов'язана з ексзаступником голови Харківської обласної державної адміністрації Олександром Скакуном та його братом Юрієм. За результатами розслідування, родина Скакунів стоїть за найбільшим нелегальним нафтопереробним заводом в Україні, що працює через ТОВ «АЕС Груп», розташоване в місті Мерефа Харківської області.

Суть схеми полягала в постачанні комунальним установам палива низької якості, яке виготовлялося на нелегальному заводі, де порушувалися всі норми безпеки та екологічні стандарти. Це пальне не відповідає державним вимогам і здебільшого не проходило необхідних перевірок якості, що могло суттєво вплинути на функціонування техніки та обладнання в комунальних закладах. Згідно з матеріалами розслідування, завод працював без сплати акцизів та інших податків, що додатково завдавало шкоди державному бюджету.

Крім НПЗ, група контролює сонячні станції та спиртові заводи, а також ряд юридичних осіб, пов’язаних із публічними закупівлями палива. Через фіктивну конкуренцію на тендерах зловмисники просували свої підприємства, серед яких ТОВ «Брент-Інвест», «Брент ойл», «Брент ойл-98», «Гарантор», КС «МПК», ТОВ «Нафтохімснаб», «Рух-ГК», «Калам», ПП «Свей».

За даними джерел, компанії, пов’язані зі Скакунами, фігурують у кримінальних провадженнях, а діяльність групи має ознаки масштабного незаконного бізнесу із завданням шкоди державі та комунальним установам Харкова.

Закарпаття в 2024 році стало яскравим прикладом того, як одна з найбагатших природних галузей, лісова, приносить бюджету лише крихти, у той час як тіньові заробітки обчислюються мільярдами. За офіційними даними, в області протягом року було вирубано близько 700 тисяч кубометрів лісу — це приблизно 400 тисяч дерев. Більшість з них була перероблена на понад 200 місцевих пилорамах і в подальшому продана за кордон. Здавалося б, це має бути джерелом стабільних доходів для місцевих громад, економічного розвитку та поповнення державної скарбниці.

Однак реальність виглядає зовсім інакше. Попри масштабну лісозаготівлю, місцеві бюджети отримали лише 17 мільйонів гривень. Така сума вражає своєю скромністю на фоні величезних обсягів лісозаготівлі і тіньового обороту, який насправді значно більший. За оцінками експертів, більша частина лісу, що вирубується, йде через нелегальні канали, не потрапляючи до офіційної економіки. Внаслідок цього місцеві бюджети недоотримують мільярди гривень, які могли б стати основою для розвитку інфраструктури, соціальних програм чи підтримки місцевих ініціатив.

Цей дисбаланс оголює абсурдність системи: регіон, де ліс — основний природний ресурс, отримує від його експлуатації менше, ніж два заклади громадського харчування. І це при тому, що лісова галузь потенційно здатна стати одним із головних донорів держбюджету. За оцінками експертів, Україна щороку могла б отримувати до 880 мільярдів гривень доходу, що приблизно дорівнює вартості закупівлі понад 600 винищувачів F-16.

Однак реальні надходження виглядають жалюгідно: у 2022 році ліс дав державі лише 23,3 мільярда гривень, а решта коштів — за оцінками аналітиків, сотні мільярдів — осідають у тіньових схемах, які десятиліттями контролюють “лісові барони”.

У 2022 році держава створила єдиного оператора лісової галузі — ДП «Ліси України», до якого увійшли 158 лісгоспів та 9 регіональних офісів. Ідея центральної реформи полягала в боротьбі з хаосом, розпорошеними фінансовими потоками та корупційними практиками. Але на практиці «реформа» перетворилася на централізацію старих схем у нових руках.

Керівником новоствореного підприємства став Юрій Болоховець, якого раніше звільнили з Держлісагентства за фінансові порушення. Його призначення наробило шуму ще на старті — і недарма. Замість очищення галузі система отримала адміністратора, здатного звести всі тіньові потоки під єдиний дах.

За інформацією зсередини системи, саме під час керівництва Болоховця ліс остаточно перетворився на товар для корупційних оборудок.

Основні схеми виглядають так:

– під виглядом санітарних рубок вирубуються цілком здорові дерева;– деревину продають не напряму, а через фірми-прокладки, які штучно занижують реальну вартість;– після цього деревина “подорожує” через десятки приватних пилорам, де легалізуються обсяги та доходи;– зароблені гроші виводяться через публічні закупівлі та маніпуляції з договорами постачання.

Найбільші прибутки приховує ще один напрям — постачання деревини для оборонних споруд. Після початку повномасштабної війни ціни різко злетіли, і деревина продавалася за тарифами, що в рази перевищували ринкові. Саме тут і «осідали» найбільші гроші — не в бюджетах громад, а в кишенях наглядачів лісового бізнесу.

У результаті Закарпаття втрачає не просто гроші — воно втрачає можливість розвитку. Громади, на території яких ведеться масова вирубка, не отримують адекватних компенсацій, інфраструктура не розвивається, а лісові масиви деградують.

Натомість десятиріччями збагачуються ті самі люди, які й «реформують» галузь. Централізація лісгоспів у рамках «Лісів України» не зламала старі схеми — вона лише укрупнила їх і зробила ще менш прозорими.

У Одесі завершено досудове розслідування щодо двох чоловіків, які організували вимагання грошей у місцевого жителя. Зловмисники вимагали 10 тисяч доларів за борг, який не існував. Про це повідомляє пресслужба поліції Одеської області.

Фігурантами справи є 38-річний одесит і 34-річний житель Одеського району, який раніше мав численні судимості за скоєння злочинів, зокрема крадіжок, розбоїв та шахрайства. За версією слідства, чоловіки неодноразово телефонували 24-річному місцевому жителю, погрожуючи йому фізичною розправою та вимагаючи повернення великої суми грошей, яких він насправді не заборгував.

У вересні потерпілий зустрівся зі зловмисниками в парку, де ті змусили його поїхати додому за грошима. Один із зловмисників чатував біля парадної, а другий забрав 10 тисяч доларів із квартири. Проте розпорядитися грошима вони не встигли: правоохоронці затримали їх у процесуальному порядку та вилучили речові докази, які наразі під арештом.

Обом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Досудове розслідування завершено, а слідчі висунули обвинувачення за ч. 4 ст. 189 КК України — вимагання чужого майна з погрозою насильства, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, під час воєнного стану. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Обвинувальний акт уже скеровано до суду для розгляду справи.

В Одесі правоохоронці викрили 65-річного медика приватної клініки, якому інкримінують організацію незаконної схеми із продажу фіктивних медичних документів для ухилення від мобілізації. Слідство встановило, що чоловік використовував свій професійний досвід, авторитет та широке коло знайомств у місцевих медичних закладах і територіальних центрах комплектування, пропонуючи призовникам та військовозобов’язаним «вирішення питання» за значну суму.

За даними розслідування, лікар запевняв, що може забезпечити оформлення довідок про стан здоров’я, які нібито даватимуть підстави для визнання особи непридатною до військової служби. Вартість такої «послуги» становила 7 тисяч доларів США. Гроші він вимагав отримувати готівкою, обіцяючи швидкий результат завдяки «зв’язкам», які, за його словами, охоплювали як медичні комісії, так і посадовців ТЦК.

Слідство встановило, що лікар запропонував 26-річному чоловіку «вирішити питання» з відстрочкою від призову. За версією правоохоронців, він запевняв, що через особисті контакти в закладах охорони здоров’я та територіальному центрі комплектування і соціальної підтримки зможе оформити документи про начебто хвору матір призовника. Такі папери мали стати підставою для надання йому відстрочки від мобілізації як особі, що здійснює догляд за хворою родичкою.

Ціну своїх послуг лікар оцінив у 7 тисяч доларів США. За домовленістю, частину суми «клієнт» мав передати одразу як аванс, а решту — після повного оформлення документів. Під час особистої зустрічі медик отримав перший транш — 4 тисячі доларів. Одразу після передачі грошей його затримали правоохоронці.

За даними прокуратури, дії лікаря кваліфіковано як вимагання та одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України). Йдеться про злочин у сфері так званого «торгівлі впливом», коли фігурант за гроші обіцяє «домовитися» з посадовцями.

Наразі тривають слідчі дії, встановлюються можливі інші епізоди та особи, які могли бути залучені до схеми. Правоохоронці також перевіряють, чи вдавалося медику раніше реалізовувати подібні «послуги» для інших призовників.

Прокуратура наголошує, що в умовах воєнного стану спроби нажитися на бажанні громадян уникнути служби розцінюються як особливо небезпечні, а суспільний резонанс навколо подібних справ лише посилює вимоги до невідворотності покарання.

У соціальних мережах з’явилося відео, на якому зафіксовано пересування російських військових у напрямку Покровська під прикриттям густого туману. На кадрах видно колони техніки — мотоцикли, баггі та автомобілі, що рухаються полями у напрямку стратегічного міста, яке залишається важливим транспортним і залізничним вузлом на південному сході України.

Поява цих відеоматеріалів викликала занепокоєння серед аналітиків та військових спостерігачів, які розцінюють такі маневри як спробу використати погодні умови для прихованого наближення до українських позицій. Західні ЗМІ вже звернули увагу на ці кадри, зазначаючи, що туман може значно ускладнити роботу розвідувальних безпілотників і тепловізійних систем спостереження, які відіграють ключову роль у виявленні ворожих пересувань.

За повідомленнями українських військових і західних медіа, у місті вже перебувають близько 300 російських солдатів; Москва посилює зусилля, щоб вклинитися у північні околиці Покровська й спробувати оточити агломерацію. Це робить місто одним із найгарячіших напрямків на фронті — за деякими оцінками, на цю ділянку доводиться значна частина бойових дій уздовж лінії фронту.

Бої йдуть «будинок за будинком» серед руїн багатоповерхівок: захисники утримують позиції попри значну перевагу противника в інтенсифікованих штурмових спробах. Аналітики відзначають, що московські сили використовують тактику частих дрібних диверсійних груп і масованих хвиль піхоти, що приносить локальні, але дорогі здобутки — подібно до тактики під Бахмутом.

Українські військові й експерти попереджають, що падіння Покровська означатиме серйозний стратегічний і моральний удар: місто — важливий логістичний вузол, його втрата відкриває напрямки на північ і захід і загрожує ланцюжку опорних пунктів у Донбасі. У разі відступу ЗСУ під загрозою опинилися б сусідні позиції, зокрема Мирноград.

Українські командири та аналітики наполягають, що оперативні рішення повинні залишатися за військовими; у публічних коментарях лунають заклики до організованого відходу звідти, де це тактично виправдано, щоб уникнути марних людських втрат і не допустити важкої тактичної поразки. Одночасно тривають контратаки та спроби утримати коридори постачання вогневою підтримкою та ударами по накопиченнях супротивника.

Станом на час публікації перевірити всі заяви в режимі реального часу складно через обмежений доступ журналістів до зони боїв; частина відеокадрів та повідомлень походить із соціальних мереж і телеканалів, тому аналітики застерігають від некоректної інтерпретації поодиноких записів без додаткової верифікації.