Путін може застосувати ядерну зброю через можливий програш у війні

У столиці поліція розкрила масштабну аферу, пов’язану з використанням імені керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Зловмисники видавали себе за близьких родичів високопосадовця та пропонували людям вигідні посади у державних структурах за значні грошові суми. Один із учасників групи представлявся «двоюрідним братом» Єрмака та вимагав від потенційних жертв 100 тисяч доларів, обіцяючи нібито легальне працевлаштування на керівних посадах.

Інформацію про викриття шахраїв оприлюднив сам Андрій Єрмак. За його словами, правоохоронці затримали групу «на гарячому» під час спроби отримати черговий транш грошей від довірливої особи. Слідство триває, і вже встановлено, що шахраї діяли за чітко спланованою схемою, ретельно підбираючи своїх жертв і створюючи атмосферу довіри за допомогою вигаданих родинних зв’язків з високопосадовцем.

«Щойно дізнався від поліції, що вони зловили “на гарячому” групу шахраїв. Очолював її такий собі Єрмак Д.С., який називався моїм двоюрідним братом. Звісно, це шахрайська вигадка», — заявив керівник ОП.

За інформацією правоохоронців, зловмисники розробили схему «продажу посад» у державних органах, прикриваючись зв’язками з високопосадовцями. Вони переконували людей, що можуть «допомогти» у вирішенні питань працевлаштування чи призначення на керівні посади в обмін на гроші.

Єрмак подякував поліції за швидке реагування та наголосив, що жодних посередників у кадрових питаннях не існує: «Впевнений, що злочинці отримають справедливе покарання».

Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці перевіряють, чи могли аферисти ошукати інших людей за подібною схемою.

У Одесі завершено досудове розслідування щодо двох чоловіків, які організували вимагання грошей у місцевого жителя. Зловмисники вимагали 10 тисяч доларів за борг, який не існував. Про це повідомляє пресслужба поліції Одеської області.

Фігурантами справи є 38-річний одесит і 34-річний житель Одеського району, який раніше мав численні судимості за скоєння злочинів, зокрема крадіжок, розбоїв та шахрайства. За версією слідства, чоловіки неодноразово телефонували 24-річному місцевому жителю, погрожуючи йому фізичною розправою та вимагаючи повернення великої суми грошей, яких він насправді не заборгував.

У вересні потерпілий зустрівся зі зловмисниками в парку, де ті змусили його поїхати додому за грошима. Один із зловмисників чатував біля парадної, а другий забрав 10 тисяч доларів із квартири. Проте розпорядитися грошима вони не встигли: правоохоронці затримали їх у процесуальному порядку та вилучили речові докази, які наразі під арештом.

Обом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Досудове розслідування завершено, а слідчі висунули обвинувачення за ч. 4 ст. 189 КК України — вимагання чужого майна з погрозою насильства, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, під час воєнного стану. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Обвинувальний акт уже скеровано до суду для розгляду справи.

Ексначальник сектору реагування патрульної поліції Кременецького районного відділу Анатолій Юрик отримав умовний термін за спробу шахрайського заволодіння грошима. Вироком Шумського районного суду Тернопільської області його визнано винним за ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. Хоча покарання передбачало позбавлення волі строком на три з половиною роки, суд призначив іспитовий термін тривалістю два роки, фактично звільнивши Юрика від відбування реального покарання.

Слідством встановлено, що у лютому 2024 року до правоохоронця звернувся знайомий із проханням допомогти оформити офіційне працевлаштування, щоб законно виїхати за кордон. Натомість Юрик запропонував «вирішити питання» неофіційним шляхом — за грошову винагороду в розмірі 10 тисяч доларів США. Він запевняв, що має необхідні зв’язки та зможе організувати виїзд без перешкод.

Насправді поліцейський не мав таких можливостей і планував обманом заволодіти грошима. Під час зустрічі 21 лютого 2024 року він запропонував передати суму двома частинами – по 5 тисяч доларів. Першу частину він отримав, а пізніше використав на власні потреби.

В суді Юрик визнав свою вину та заявив, що шкодує про скоєне. Він проходить військову службу у ЗСУ, що стало аргументом для суду застосувати іспитовий строк. Протягом двох років обвинувачений зобов’язаний регулярно з’являтися для реєстрації до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи чи навчання. Контроль за виконанням покарання здійснюватиме командир військової частини.

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо полковника однієї з військових частин Одеської області, якого звинувачують у зловживанні службовим становищем. Обвинувальний акт уже передано до суду, що відкриває шлях до юридичного розгляду справи.

За інформацією слідства, на початку 2025 року командир віддав наказ чотирьом підлеглим військовослужбовцям вирушити до міста Подільськ для проведення ремонтних робіт у квартирі, яка належить його тещі. Протягом трьох місяців — із січня по березень — замість виконання прямих службових обов’язків солдати займалися будівельними роботами: укладали плитку, шпаклювали стіни, встановлювали сантехніку та виконували інші роботи, пов’язані з ремонтом житла.

Попри це, військові продовжували отримувати бойові виплати, що призвело до збитків державі майже на мільйон гривень. Крім того, як зазначають у ДБР, дії командира створювали ризики для обороноздатності, адже підлеглі фактично були відсторонені від служби.

У квітні співробітники ДБР затримали полковника безпосередньо в квартирі під час перевірки виконаних робіт. Сам командир своєї провини не визнає. Він заявив, що бійці нібито «добровільно допомагали» з ремонтом під час повітряних тривог.

Слідчі готують цивільний позов для відшкодування збитків, завданих державі. Якщо вину полковника буде доведено, йому загрожує до шести років позбавлення волі.

Укрзалізниця опинилася в епіцентрі подвійного тиску — фінансового та політичного. Популістичні ініціативи на кшталт «3000 кілометрів безкоштовних подорожей» для громадян створюють привабливу картинку для політичних рейтингів, однак у реальності вони поглиблюють фінансову прірву. За підсумками 2024 року пасажирські перевезення принесли компанії близько 18 мільярдів гривень збитків, а у 2025 році цей показник може перевищити вже 22 мільярди.

Традиційно ці втрати компенсувалися прибутками від вантажних перевезень, проте й цей сегмент демонструє спад. Експортні потоки скорочуються, логістичні ланцюги ускладнені, а внутрішній ринок не може забезпечити потрібних обсягів. Таким чином, головне джерело фінансової стабільності поступово виснажується.

Додатковий пресинг — відновлення інфраструктури після ударів РФ і валютні борги з часів Євро-2012. Уже у 2026 році залізниця має сплатити близько 34 млрд грн за зовнішніми зобов’язаннями. Без цільової підтримки держави, модернізації управління та системної антикорупційної роботи компанія ризикує не витримати нинішнього навантаження.

На цьому фоні дискусії викликає липневий контракт УЗ із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на 398 млн грн: ціна одного вагона — до 98 млн грн, що вдвічі дорожче за попередні закупівлі. При цьому компанія виплатила 58% авансу (понад 277 млн грн), тоді як виготовлення вагонів заплановано на 2026 рік. В умовах дефіциту ліквідності та зростання боргового навантаження така структура контракту виглядає щонайменше ризикованою.

Ключова дилема для УЗ — баланс між соціальною функцією й фінансовою стійкістю. Без перегляду тарифної політики, адресних дотацій на «соціальні кілометри» та прозорішого підходу до капітальних закупівель залізниця й надалі дотуватиме пасажирів коштом падаючого вантажного бізнесу — із усіма наслідками для стабільності перевізника.

Нещодавно ведуча Леся Нікітюк поділилася з шанувальниками особистим спогадом, який довго не давав їй спокою в дитинстві. У своєму інтерв’ю вона відкрила одну з важливих тем – дитячий комплекс, що залишив помітний слід на її фізичному стані. Леся згадала, як у дитинстві її часто змушували носити кросівки, які були на три розміри менші за її справжній розмір. Той період залишився в пам’яті як болючий етап, який вплинув не тільки на фізичне здоров’я, але й на її самооцінку.

Ведуча зізнається, що через це вона часто відчувала себе некомфортно і навіть трохи знецінено. Проте з роками Леся нав learned that these childhood experiences, while challenging, had shaped her resilience and determination. Вона зазначає, що тепер ці моменти сприймаються з гумором і навіть з певною вдячністю, адже вони стали частиною її життя і допомогли розвинути внутрішню силу.

За словами Лесі, у дитинстві вона дуже хотіла популярні спортивні кросівки, але родина не могла дозволити оригінальні моделі. Тому доводилося купувати дешевші китайські аналоги на хмельницькому базарі, та ще й на три розміри менші за необхідний.

«Мені доводилося купувати на три розміри менші. Було чи не було, що я носила кросівки на три розміри менші, бо дуже хотіла ті фірмові?» – згадує ведуча.

Через такі експерименти з розміром взуття на пальчиках однієї ноги у Лесі залишилися гульки. Проте вона зазначає, що ці спогади сьогодні сприймає з посмішкою і повністю приймає себе.

Леся Нікітюк завжди відкрито розповідає про дитячі історії та труднощі з гумором. Раніше ведуча ділилася подробицями свого першого «бізнесу»: продавала яблука, які крала у батьків, та міняла картоплю на кавуни на вулиці.

Вечеря — це не просто завершення активного дня, а важлива складова здорового способу життя. Від того, що ми їмо ввечері, залежить не лише якість сну, а й робота травної системи, настрій та енергетичний рівень наступного дня. Дієтологи підкреслюють, що критично важливо не стільки відмовлятися від їжі після певного часу, скільки правильно підбирати продукти для вечірнього раціону.

Тяжкі та жирні страви уповільнюють травлення, створюючи відчуття важкості та заважаючи організму відпочивати. Стейки, ковбаси, картопля фрі або смажені страви можуть призвести до печії, дискомфорту у шлунку та безсоння. Для підтримки легкості та комфорту краще обирати запечену курку, парову рибу, овочеві омлети або легкі салати. Такі продукти легко засвоюються і не перевантажують організм, дозволяючи йому максимально відновитися під час сну.

Навіть невелика доза кофеїну може вплинути на нервову систему ще кілька годин після вживання. Це стосується не лише кави, а й чорного чаю, шоколаду, енергетичних напоїв. Увечері краще обрати трав’яні чаї — з ромашкою, м’ятою чи мелісою. Вони заспокоюють, знімають напругу і готують організм до сну.

Прості вуглеводи миттєво підвищують рівень цукру, але потім викликають різке падіння, через що може з’явитися нічний голод або неспокійний сон. Дієтологи радять замість цього обирати складні вуглеводи — гречку, кіноа, булгур або овсянку. Вони забезпечують тривале відчуття ситості без шкоди для фігури.

Попри міф про те, що келих вина допомагає заснути, алкоголь насправді погіршує якість сну. Він порушує природні фази відпочинку, зневоднює організм і провокує набряки. Кращою альтернативою стане склянка теплої води з лимоном або безалкогольний трав’яний напій.

Копченості, ковбаси, консерви містять надлишок солі, яка затримує воду в організмі і створює навантаження на нирки. Це часто призводить до ранкових набряків. Замість цього варто обрати тушковані овочі, йогурт без добавок чи шматочок м’якого сиру — легкі продукти, що допомагають травленню.

Вечеря має бути легкою, поживною і не стимулювати нервову систему. Ідеальний час для останнього прийому їжі — за 2–3 години до сну. Якщо зробити вибір на користь здорових страв, організм віддячить якісним відпочинком і гарним самопочуттям вранці.