Рада проголосувала за легалізацію посмертного батьківства для військових: як це впливає на всіх українців

15 жовтня 2023 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила важливе рішення, яке дає можливість слідству продовжити спеціальне досудове розслідування у справі бізнесмена Костянтина Жеваго. Суд задовольнив апеляційну скаргу сторони обвинувачення та надав дозвіл на проведення цієї процедури за відсутності підозрюваного на території України. Це рішення є ключовим кроком у справі, яка стосується підозр у корупційних діях високопрофесійного бізнесмена.

Жеваго обвинувачують у передачі неправомірної вигоди службовим особам, що за версією слідства, сталося через укладення угод, що призвели до значних фінансових порушень. За результатами розслідування, йому інкримінують порушення ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із конфіскацією майна.

У липні 2024 року Вищий антикорупційний суд уже заочно заарештував Жеваго та наклав арешт на частину його майна, зокрема на гелікоптер, а також розпочав розгляд інших кримінальних проваджень, пов’язаних із бізнесменом. Слідство підозрює його також у причетності до масштабної фармацевтичної схеми, яка нібито передбачала організацію виробництва і збуту українських препаратів на території Російської Федерації.

Оскільки Костянтин Жеваго тривалий час перебуває за кордоном, звичайне досудове розслідування у його присутності провести неможливо; тому прокуратура клопотала про спеціальну процедуру розслідування in absentia. Рішення Апеляційної палати ВАКС відкриває слідчим можливість працювати з матеріалами, викликати свідків, призначати експертизи та готувати справу до подальшого судового розгляду.

Ухвала Апеляційної палати не означає вироку — слідство має завершити всі необхідні процесуальні дії, після чого матеріали справи будуть передані до суду для розгляду по суті.

Українська делегація, яка нещодавно перебувала в США для переговорів з адміністрацією Дональда Трампа, зазнала серйозного провалу, що відбилося на результатах важливих зустрічей. Як стало відомо з джерел, близьких до переговорного процесу, президент Володимир Зеленський вважає основним винуватцем цього невдачного результату свого головного радника, керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Причина невдачі – недостатня ефективність комунікації між українською стороною та представником США, Браяном Уіткофом.

Згідно з інформацією, українська делегація не змогла досягти жодних конкретних домовленостей щодо постачання військової допомоги, зокрема озброєння та фінансування. Особливу тривогу викликає той факт, що питання про поставки ракет «Томагавк» навіть не було порушено під час закритих частин переговорів. Це питання, яке було одним із пріоритетних для України, залишилося без обговорення, що вказує на серйозні прорахунки в підготовці та веденні переговорів з боку української делегації.

За словами джерел, провал переговорів став наслідком як недоліків комунікації на найвищому рівні, так і недостатньої підготовки української сторони. Президент Зеленський нібито вважає, що саме Єрмак не забезпечив належний рівень контактів із ключовими американськими посадовцями, що ускладнило отримання підтримки для України.

Наразі ситуація викликала критику серед українських дипломатів і експертів, які наголошують на необхідності більш професійного підходу до міжнародних переговорів та координації дій усіх учасників делегації. Провал цієї поїздки також став серйозним сигналом щодо перспектив подальшої військової та фінансової підтримки з боку США.

Експерименти, проведені на мишах, показали, що інфікування самців SARS-CoV-2 може не тільки змінювати склад сперми, але й викликати серйозні поведінкові зміни у їхніх нащадків. Ці результати відкривають нові питання щодо можливих довгострокових наслідків пандемії COVID-19 для наступних поколінь. Хоча дослідження було проведено на гризунах, і висновки поки що не можна безпосередньо екстраполювати на людей, вони викликають серйозні побоювання щодо впливу вірусу на генетичний і поведінковий розвиток майбутніх поколінь.

Група науковців під керівництвом професора Ентоні Ханнана провела дослідження, інфікувавши самців мишей адаптованою версією SARS-CoV-2 у різних дозах. Це дозволило з'ясувати, як інтенсивність інфекції може впливати на склад сперми та потенційні зміни в поведінці потомства. Через чотири тижні після одужання, коли вірус більше не виявлявся в організмі, самців спарували з неінфікованими самками. Підросле потомство показало суттєві зміни у поведінці та розвитку, що ставить під питання, як такі зміни можуть вплинути на людське покоління в майбутньому, якщо подібні процеси виявляться властивими і для людей.

Механізм, що стоїть за цими ефектами, дослідники пов’язують із епігенетичними змінами в спермі. COVID-19 модифікував набір малих некодуючих РНК у спермі самців, і саме ці молекули вже раніше визначали як здатні «передавати» інформацію про батьківський досвід і впливати на розвиток мозку потомства. Дослідники також отримали «пра-потомство» (друге покоління): у них помітили зниження кількості приплоду та маси мишенят, але суттєвих поведінкових відхилень у «онуків» не виявили.

Важливо підкреслити — це дослідження на мишах, і прямо переносити його на людей поки що не можна. Однак попередні дані про збереження змін сперми після SARS-CoV-2 (до приблизно 110 днів) і результати цієї роботи разом створюють підстави для додаткових досліджень у людей. Науковці закликають ретельно вивчити сперму та розвиток потомства людей, які перехворіли на COVID-19, щоб з’ясувати, чи працюють подібні механізми й у нас.

Отже, робота Ханнана та колег відкидає просту думку, що наслідки інфекції обмежуються лише хворим індивідом: у мишачій моделі батьківська інфекція може залишити «відбиток» у спермі й позначитись на наступному поколінні. Наступний крок — великі й ретельно спроєктовані клінічні та епідеміологічні дослідження, які покажуть, чи має ця тривожна перспектива практичне значення для людства.

20 жовтня — важливий день для багатьох країн та культур, адже саме цього дня відзначають низку різноманітних свят і пам’ятних дат. У світі це день вшанування кухарів і кулінарів, тих, хто дарує нам смак та радість через свої кулінарні витвори. У православній церкві цього дня поминають воїнів, які віддали своє життя за віру та батьківщину. В Україні ж 20 жовтня має особливе значення, адже цей день присвячений жіночому здоров’ю, нагадуючи про важливість турботи про себе та своє фізичне і психічне благополуччя.

Згідно з народними прикметами, цього дня не можна лінуватися, адже будь-яка бездіяльність може мати неприємні наслідки. Також не слід порушувати обіцянки, адже вони можуть бути важливими як для вас, так і для оточуючих. У цей день важливо дотримуватися честі і бути вірними своїм словам.

Віруючі цього дня моляться за здоров’я українських військових, просять про перемогу, повернення захисників додому та захист країни від ворогів.

В Україні сьогодні офіційно відзначають День боротьби із захворюванням на рак молочної залози. Це нагадування для жінок про необхідність щорічної профілактики й проходження мамографії — найефективнішого методу ранньої діагностики.

Також 20 жовтня народилися двоє видатних українців:– драматург, театрознавець Яків Мамонтов;– легендарний легкоатлет і дворазовий олімпійський чемпіон Валерій Борзов.

Світ відзначає Міжнародний день кулінара і кухаря — професіоналів, які щодня створюють гастрономічні дива. У цей день прийнято вітати всіх, хто любить готувати, бажаючи кулінарного натхнення й творчого підходу до страв.

Крім того, 20 жовтня відзначають і низку інших міжнародних дат:

День авіадиспетчера,

День профілактики остеопорозу,

Всесвітній день статистики,

День лінивця,

День запобігання свинцевим отруєнням.

У народному календарі цей день присвячувався роботі та турботі про дім. Селяни прибирали льохи, комори, готували овочі до зберігання, боролися з мишами й займалися консервацією.Наші пращури казали: “Хто 20 жовтня лінується — той цілий рік бідує”.

Народні прикмети:

якщо випав сніг — він швидко розтане, прийде потепління;

багато грибів у лісі — буде сніжна зима;

галки та граки шумлять — до негоди;

якщо розпогодилось — ще три тижні буде тепло.

20 жовтня заборонено:

лінуватися й перекладати роботу на інших;

порушувати обіцянки;

сваритися та ображати ближніх;

призначати весілля чи робити пропозицію руки й серця — вважається, що така пара не буде щасливою.

Цього дня варто приділити увагу своїм словам і вчинкам — за віруваннями, усе сказане має особливу силу.

Андрій Данилко, знаменитий артист, відомий під сценічним ім’ям Вєрка Сердючка, поділився своїм поглядом на нинішню ситуацію в українській музиці, особливо щодо творчості молодих виконавців. В інтерв'ю для YouTube-каналу Євгена Синельникова він звернув увагу на один із найбільш виражених трендів останніх років — надмірне використання слова «додому» у патріотичних піснях. Данилко зазначив, що цей вислів став своєрідним штампом, який повторюється знову і знову, створюючи певну одноманітність у музичному просторі.

Артист підкреслив, що таке бездумне повторення певних фраз та тем у композиціях надає музиці однотипності, що позбавляє її індивідуальності. За його словами, коли пісня «заповнюється» однаковими ідеями, вона втрачає свою унікальність та емоційну глибину. Це створює враження, що багато пісень звучать схоже одна на одну, і важко віднайти ту саму неповторну, особливу атмосферу, яка могла б стати «підписом» того чи іншого виконавця.

«Не робіть так, як усі. Бо я слово „додому“ чути не можу… В кожного „додому“. Вона вже не звучить як відвертість», — зазначив Данилко. Він додав, що українська мова та патріотизм важливі, але зміст пісні має бути щирим і талановито поданим, інакше слухач не відчує емоції, незалежно від теми.

Також артист зізнався, що наразі немає молодих виконавців, яких би він постійно слухав, хоча й визнає наявність талановитих артистів. Він наголосив, що популярність приходить лише через справжній талант, а не через модні фрази чи тренди.

Дослідження, опубліковане в журналі Intelligence, ставить під сумнів усталені уявлення про пік інтелектуальних здібностей у молодості. Багато хто вважає, що найкращий розумовий потенціал припадає на вік 20–25 років, однак результати нового дослідження демонструють, що мозок досягає найвищої функціональності у віці 55–60 років. Це відкриття радикально змінює традиційне розуміння старіння та змушує переосмислити роль середнього віку в житті людини.

До цього часу вважалося, що старіння означає зниження когнітивних здібностей, але дослідження підтверджує, що старший вік не обов’язково пов’язаний із погіршенням інтелектуальних можливостей. Справжнє зниження фізичної сили, швидкості реакцій та витривалості може починатися після 30 років, однак ментальні та когнітивні якості мають зовсім іншу траєкторію. Найвищі результати показано в сфері логічного мислення, здатності до адаптації та ухвалення рішень, а також у здатності до аналізу та розв'язування складних проблем.

Наприклад, сумлінність досягає піку близько 65 років, а емоційна врівноваженість — аж у 75. Людина краще розуміє себе, вміє уникати імпульсивних рішень та має більше внутрішньої стійкості.

Дослідники зазначають, що люди середнього віку здатні ефективніше ухвалювати рішення, брати на себе відповідальність та керувати складними процесами. Недарма керівні позиції у політиці, бізнесі та науці часто займають люди саме після 50.

Уміння бачити широку картину, зважувати наслідки та використовувати життєвий досвід часто компенсує повільнішу швидкість реакцій. Це пояснює, чому у 55–60 років мозок може працювати найбільш продуктивно.

Попри такі дані, люди старшого віку досі стикаються з упередженнями. Роботодавці часто вважають 55-річного кандидата «близьким до пенсії», а у деяких професіях існують вікові обмеження. Втім, дослідження доводить: когнітивний потенціал не визначається паспортом. Одні зберігають високу швидкість мислення та пам’ять навіть після 70.

Приклади великих досягнень лише підтверджують це:Чарльз Дарвін написав «Походження видів» у 50 років,Людвіг ван Бетховен створив Дев’яту симфонію у 53,Ліза Су у 55 здійснила революцію в технологічній індустрії.

Науковці пропонують змінити погляд на середній вік: це не кінець, а вершина ментальної зрілості, момент, коли людина може поєднати знання, досвід та мудрість.

Мер Києва Віталій Кличко рідко дає інтерв'ю на особисті теми, але цього разу зробив виняток і поділився відвертими роздумами про свою родину, дітей та стосунки з колишньою дружиною Наталією Єгоровою. Після понад 25 років спільного життя, у 2022 році подружжя офіційно розлучилося, однак обидва зберігають конструктивні та дружні відносини. Віталій підкреслює, що найголовніше для нього – це забезпечити добробут та щастя своїх дітей, тому вони з Наталією продовжують разом працювати на благо їхнього виховання та розвитку.

Старший син Віталія, Єгор, який зараз має 25 років, є випускником престижної Лондонської школи економіки (LSE). Після завершення навчання він не зупиняється на досягнутому і планує продовжити свою освіту. Віталій Кличко відзначає, що хоча він гордиться досягненнями сина, однак радить йому уникати політичної кар'єри. На думку мера Києва, Єгор має набагато більше можливостей для реалізації себе у мирних сферах, де перспективи розвитку більш сприятливі та менш ризиковані. Віталій зазначає, що хоче, щоб син мав можливість вибору, який дозволить йому працювати в мирному та безпечному середовищі, і не обмежуватися лише політичною діяльністю.

Молодший син Максим, 20 років, активно займається спортом — нині грає в баскетбол у команді в Україні. Кличко не виключає, що Максим може повернутися до України для подальшого розвитку спортивної кар’єри та бачить у цьому природний розвиток сімейних спортивних традицій.

Дочка Єлизавета-Вікторія також залишається у центрі уваги сім’ї; батьки наголошують на важливості збереження балансу між публічним життям і приватним вихованням дітей.

Мер підкреслив, що рішення про розлучення не змінило їхню спільну відповідальність щодо виховання дітей: ексдружина і він підтримують зв’язок та координують питання, які стосуються освіти й майбутніх планів синів і доньки. За словами Кличка, сімейні цінності й підтримка один одного залишаються пріоритетом попри зміни в особистому житті.