Ракетний удар по Києву 10 жовтня: наслідки для енергетичної інфраструктури та підготовка до зими

Столичний нарколог потрапив у центр уваги правоохоронців через участь у незаконній схемі, що дозволяла водіям, які перебували в стані сп’яніння, уникати юридичних наслідків. Київська міська прокуратура з’ясувала, що лікар, що працює в одній з клінічних лікарень столиці, за певну плату видавав фальшиві медичні довідки, які підтверджували відсутність алкоголю чи наркотичних засобів у крові пацієнтів. Вартість такого «сервісу» становила 1000 доларів, що робило його доступним для осіб, які не бажали нести відповідальність за порушення правил дорожнього руху.

Ці фальшиві документи дозволяли водіям уникати покарання за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає штрафи, позбавлення прав і інші санкції за керування транспортом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Система, налагоджена медиком, працювала як на водіїв, так і на пацієнтів з наркотичною залежністю, які за гроші отримували фіктивні довідки про «чистоту» свого організму.

Правоохоронці затримали медика під час отримання чергової неправомірної вигоди від водія, стан якого був підтверджений іншими медичними установами. Під час обшуків за місцем проживання лікаря та його колег виявили наркотики та бойові набої — усе вилучене направлено на експертизу.

Лікарю повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368-4 КК України — прийняття неправомірної вигоди особою, що надає публічні послуги, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб. Йому загрожує від 4 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною займати посади до трьох років.

Слідство триває — прокуратура встановлює інших осіб, причетних до корупційної схеми.

У Львові триває розслідування гучної справи про ймовірне розкрадання значних коштів, виділених на будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині. За попередніми оцінками, сума розкрадених коштів може перевищувати 700 мільйонів гривень. У справі фігурують високопосадовці Львівської обласної військової адміністрації, а також представники підрядних організацій, які мали виконувати роботи з укріплення оборонних об'єктів.

Не зважаючи на відкритий характер судових засідань, журналістам заборонили публікувати деталі досудового розслідування, що викликало додаткову напругу в суспільстві та серед медіа. Личаківський районний суд Львова наразі розглядає клопотання щодо обрання запобіжних заходів для більше ніж десяти підозрюваних у справі. Серед них — Роман Дуля, колишній керівник управління капітального будівництва Львівської ОВА, а також двоє чинних співробітників адміністрації.

Будівництво оборонних споруд у Сумській області розпочалося у березні 2024 року. До робіт було залучено сім компаній, з якими уклали 18 договорів. За офіційними заявами Львівської ОВА, фортифікації були завершені вчасно та прийняті Міністерством оборони. Однак слідчі органи мають сумніви щодо використання бюджетних коштів.

8 жовтня ДБР повідомило про підозру понад десятьом особам. Наступного дня заступник голови ЛОВА Юрій Бучко підтвердив вручення підозр двом працівникам управління. Він наполягає, що всі роботи здійснювались під контролем правоохоронців і військових, а об’єкти були здані без зауважень.

Під час судових засідань адвокати фігурантів вимагали закритого розгляду, мотивуючи це належністю справи до оборонної сфери. Втім, суд залишив слухання відкритими, але заборонив журналістам поширювати будь-які дані з матеріалів слідства. Зокрема, суддя Назарій Нор обрав для Лесі Каранець, цивільної дружини Романа Дулі, 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави у 2 мільйони гривень.

Подібне рішення ухвалив суддя Назар Стрепко щодо директора ТзОВ «БК Львів» Ігоря Летюка. Журналісти дізнаються про засідання лише безпосередньо перед їхнім початком, а імена підозрюваних стають відомі вже в залі суду.

Коли суд визначить запобіжні заходи для всіх фігурантів, наразі невідомо. Справу вже називають однією з наймасштабніших щодо освоєння коштів на фортифікацію в умовах війни.

2 жовтня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила рішення, яке має важливе значення для боротьби з корупцією в Україні. Згідно з постановою суду, майно колишнього народного депутата Володимира Олійника буде конфісковане на користь держави. Це рішення стало результатом задоволення апеляційної скарги Міністерства юстиції України, яке ініціювало процес переходу низки об’єктів і корпоративних прав у власність держави.

Конкретно, суд постановив, що на користь держави передаються шість об’єктів нерухомого майна, розташованих у місті Черкаси, а також один об’єкт нерухомості в Київській області. Окрім цього, конфісковано самохідне моторне прогулянкове судно, що належало Олійнику, а також частка корпоративних прав у ТОВ «Е.С.П. Технології». Це рішення є важливим кроком у боротьбі з корупцією, оскільки дозволяє відновити справедливість та покарати осіб, які незаконно збагачувалися на шкоду державі.

Передісторія справи: 4 вересня Вищий антикорупційний суд першої інстанції частково задовольнив позов Мін’юсту — тоді було стягнуто частки у нерухомості й 1/2 моторного судна, але суд відмовив у конфіскації частки у ТОВ «Е.С.П. Технології», оформленої на дружину Олійника. Після апеляційного перегляду ця частка також визнана складовою активів, що підлягають переданню державі.

Хто такий Володимир Олійник: у 1994–2002 роках він був мером Черкас, а згодом — народним депутатом України V–VII скликань (позафракційно й від різних політичних сил, у тому числі від «Партії регіонів»). Після подій Революції Гідності Олійник виїхав за межі України — за даними слідства та ЗМІ, він оселився в РФ і потрапив до переліку осіб, які відкрито підтримували дії, спрямовані проти інтересів України. Правоохоронні органи також повідомляють, що в 2022 році Олійник незаконно перебував на тимчасово окупованих територіях і давав інтерв’ю російським ЗМІ з виправданими заявами щодо воєнної агресії.

Рішення апеляційної палати є логічним продовженням процесу стягнення активів, ініційованого Міністерством юстиції. Постанова набирає чинності відразу та не підлягає оскарженню, тож повернення вказаних активів у держвласність має розпочатися без затримок. Ми звернулися до пресслужб Мін’юсту та ВАКС за коментарями стосовно виконання рішення й оновимо матеріал у разі надходження додаткової інформації.

У Тернополі правоохоронці провели масштабну операцію, результатом якої стало викриття організованої групи, що займалася систематичним викраденням дизельного пального з поїздів. Цей злочинний процес був добре організований і охоплював 18 осіб, серед яких були як досвідчені працівники локомотивного депо, так і колишній начальник депо, який координував незаконну діяльність.

Згідно з даними слідства, перший епізод крадіжки був зафіксований ще в жовтні 2024 року, коли поліція затримала п’ятьох осіб, які безпосередньо займалися незаконним відбором пального з потягів. Однак, подальше розслідування показало, що ця група діяла набагато масштабніше. У результаті з’ясувалося, що до злочинної діяльності були залучені не лише машиністи та їхні помічники, а й складачі поїздів, майстер цеху та інші співробітники депо. Всі вони діяли чітко за планом, використовуючи свої професійні знання про графіки руху потягів та специфіку роботи депо.

За даними слідства, дизельне пальне зливали у каністри під час зупинок тепловозів на одній із залізничних станцій області. Каністри скидали у визначених місцях, після чого доставляли їх до сховищ. Надалі пальне переливали у більші ємності та продавали мешканцям регіону, а отримані кошти ділили між учасниками групи.

Поліція встановила всі нові епізоди та ідентифікувала всіх причетних. Усім 18 учасникам повідомлено про підозру за статтями, що передбачають привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем у складі організованої групи. Якщо їхню вину буде доведено, зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі, а також заборона обіймати певні посади та конфіскація майна.

Ця справа стала однією з найбільших викритих схем крадіжок на залізничному транспорті в регіоні, і слідчі не виключають можливість появи нових фігурантів.

Заступниця міського голови та директорка Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради Тетяна Таукешева не вчасно повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про важливу зміну у своєму майновому стані. 16 лютого 2024 року вона придбала квартиру площею 92,5 м² вартістю 3 500 520 гривень, що значно перевищує поріг, встановлений українським законодавством для суттєвих змін у майновому стані. Згідно з законом, будь-яка зміна вартості майна, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, має бути задекларована, а це сума у 151 400 гривень. Однак покупка не була своєчасно зазначена в Єдиному державному реєстрі декларацій.

Це викликає питання щодо виконання вимог законодавства, яке регулює декларування доходів і майна посадовців. Оскільки в декларації Тетяни Таукешевої ця покупка відображена в розділах «Об’єкти нерухомості» та «Правочини та видатки», але в Єдиному державному реєстрі декларацій на момент перевірки інформація про таку покупку відсутня. Цей факт може свідчити про потенційне порушення законодавства щодо обов'язку держслужбовців своєчасно і точно подавати відомості про зміни у своєму майновому стані.

Крім того, у декларації фіксується зменшення грошових активів Таукешевої на 80 000 доларів США у порівнянні з попереднім роком, що також викликає питання щодо джерел коштів та відповідності майнових змін поданим деклараціям.

Таукешева належить до осіб, які обіймають відповідальне та особливо відповідальне становище (третя категорія посад в органах місцевого самоврядування), що додатково підкреслює обов’язок дотримуватися вимог Закону «Про запобігання корупції» (зокрема ст. 51³ та ч. 4 ст. 52).

Якщо повідомлення про суттєву зміну майнового стану дійсно не було подано, це може свідчити про порушення антикорупційних вимог щодо декларування для посадовців відповідної категорії. Наразі у відкритих реєстрах повідомлення від пані Таукешевої про цю покупку відсутнє; офіційних коментарів від посадовиці або від НАЗК на момент публікації не надано.

11 жовтня є важливою датою в історії і сучасності, коли вшановуються не лише церковні святі, а й звертається увага на глобальні соціальні проблеми. Цей день відзначається не лише в рамках релігійних традицій, але й на міжнародному рівні, підкреслюючи актуальні питання, що потребують змін у сучасному суспільстві.

У християнській традиції 11 жовтня відзначають пам’ять молодшого апостола Пилипа та єпископа Феофана Нікейського. Вони є покровителями молитви про зцілення та захист, і на цей день церковні прихожани звертаються з проханнями про здоров'я та духовну допомогу. За старим стилем, цей день був присвячений вшануванню ченців Києво-Печерської лаври та Харитона Сповідника, відомого своєю самовідданою працею в монастирі.

В Україні цього дня немає офіційного національного свята, проте можна вітати дівчаток і згадати відомих співвітчизників, які народилися 11 жовтня (зокрема Пилип Орлик, Ігор Савченко, Володимир Яворівський, Руслан Пономарьов).

Народні традиції приписують 11 жовтня прикмети, пов’язані з погодою та підготовкою до зими: багатий урожай горобини обіцяє сніжну зиму, ясна зоряна ніч віщує морози, північний вітер — похолодання. День вважався вдалим для домашньої роботи, рукоділля та підготовки житла до холодів. Традиційно в цей день рекомендували не лінуватись і не відкладати важливі справи; під забороною — заздрість, плітки, помста, сміття в природі та безлад у домі.

Керівник державного підприємства «Українські енергетичні машини», раніше відомого як «Турбоатом», Віктор Суботін разом зі своєю родиною задекларували вражаючі активи, серед яких нерухомість, колекційні ювелірні вироби, люксові годинники та значні фінансові інструменти. Згідно з розслідуванням журналістів проекту «СтопКор», у публічних реєстрах та деклараціях фіксуються не лише вражаючі грошові суми, але й предмети розкоші, які неможливо не помітити.

Власне, дружина Віктора Суботіна у своїй декларації зазначила кілька розкішних ювелірних колекцій, що включають вироби від таких відомих брендів, як Pascal Bruni та Carrera y Carrera. Загальна вартість цих колекцій оцінюється в сотні тисяч і навіть понад мільйон гривень. Крім того, в деклараціях членів родини зазначено не менше 15 об'єктів нерухомості, серед яких розкішні квартири, будинки та інші майнові одиниці.

Журналісти зауважують, що в деклараціях фігурує значний «золотий» запас і великі доходи: мільйонні дивіденди, акції в десятках компаній і позиції кредиторів «Мегабанку» на суму понад 183 млн грн. Через інвестиційний фонд, очолюваний сестрою Інною Васищевою, нібито зберігаються родинні кошти на суму близько 28 млн грн.

Серед нерухомості журналісти вказують на маєток під Харковом площею понад 1 000 м² з двома гостьовими будинками та доглянутою територією, який оформлено на тещу Ніну Яценко. Остання також придбала будинок площею 272 м² і земельну ділянку в Ужгороді вартістю понад 3,2 млн грн, а в 2023 році стала співзасновницею ТОВ «С-Альфа Грин», пов’язаної з великою кількістю земельних ділянок.

У деклараціях зазначено також наявність мисливської та нарізної зброї (карбіни, пістолети, рушниці), зокрема комбінована рушниця Krieghoff і гвинтівка Browning.

Розслідувачі підкреслюють контраст між масштабною приватною розкішшю родини та економічними проблемами енергетичного сектору: прибутки підприємства «Укренергомашини» 2023 року, як повідомляється, знизилися до 376 млн грн без урахування частини витрат.

Журналісти також нагадують про історію «Мегабанку» та пов’язані з ним кримінальні провадження: після відкликання ліцензії частина заставного майна вважали фіктивною, проти деяких фігурантів уже вручено підозри, тоді як щодо Суботіна, за даними розслідування, офіційних підозр не оголошено. У матеріалі наводяться відомості з декларацій і реєстрів; журналісти пропонують звернутися до посадовців і фігурантів за коментарями.

Столичні правоохоронці затримали підприємця, який організував незаконний бізнес з фіктивного працевлаштування іноземців за значну плату. За $4,500 він обіцяв іноземцям, переважно з країн Центральної Азії, можливість отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні. Операція із затримання відбулася під час передачі частини коштів, що стало результатом розслідування поліції.

Як стало відомо, зловмисник створив своєрідний «пакет послуг», який включав оформлення трудових договорів на свою компанію, яка офіційно займається торгівлею. Однак насправді договори були підробленими, а працевлаштування — лише формальністю, що дозволяло іноземцям отримати підстави для тимчасового перебування в Україні. Окрім цього, підприємець обіцяв «вирішити питання» у Державній міграційній службі, що додатково підсилювало привабливість його пропозицій.

Операцію із затримання провели слідчі Печерського управління поліції спільно зі співробітниками Служби безпеки України. Чоловіка затримали згідно зі статтею 208 Кримінального процесуального кодексу під час фіксації отримання частини коштів.

Під час обшуків за місцем проживання та в офісних приміщеннях правоохоронці вилучили мобільні телефони, сім-карти, банківські картки, печатки на різні ФОП, українські та іноземні паспорти, копії документів іноземців, порожні бланки страхової компанії та підроблені договори на працевлаштування.

Підприємцю повідомлено про підозру за частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Печерська окружна прокуратура міста Києва; досудове розслідування триває, слідчі працюють над встановленням інших причетних до схеми осіб.