Ракетний удар по Києву 10 жовтня: наслідки для енергетичної інфраструктури та підготовка до зими

В Україні офіційно нараховується 9 267 професій, об’єднаних у дев’ять великих класифікаційних розділів, що формують основу державної системи обліку зайнятості. Такий поділ використовується для аналізу ринку праці, планування освітніх програм і спрощення взаємодії між роботодавцями та пошукачами роботи. Уже зараз статистика вакансій і відгуків дозволяє побачити, в яких галузях кадрів більше, ніж потрібно, а де нестача фахівців стає хронічною проблемою.

Перший розділ класифікації охоплює законодавців, вищих державних службовців, керівників і менеджерів різного рівня. Сюди входять очільники органів влади, керівники судів, директори підприємств, а також менеджери структурних підрозділів у державному й приватному секторах. Загалом до цієї категорії віднесено 1 268 професій. Протягом року інтерес до управлінських посад залишається стабільно високим, однак кількість претендентів часто перевищує реальну потребу ринку.

Другий розділ охоплює професіоналів із вищою освітою — лікарів, інженерів, адвокатів, економістів і науковців. Загалом це 1 249 професій. Попит у цій сфері залишається стабільно високим: понад 51 тисяча вакансій і більш як 70 тисяч шукачів роботи.

Третя група — фахівці середньої ланки з природничих, технічних і гуманітарних галузей. Йдеться про техніків, лаборантів, механіків та інших спеціалістів. Усього таких професій 987. Кількість вакансій перевищила 46 тисяч, тоді як кількість відгуків сягнула понад 65 тисяч.

Четвертий розділ об’єднує технічних службовців — касирів, офісних працівників, монтажників, макетників. У цій групі 211 професій. Роботодавці пропонували понад 23 тисячі вакансій, а кількість кандидатів становила близько 35 тисяч.

П’ятий розділ включає працівників сфери торгівлі та послуг. Серед них бармени, кухарі, охоронці, бариста, а також менш поширені професії. Загалом це 209 позицій. Саме тут зафіксовано один із найбільших обсягів пропозицій — близько 78 тисяч вакансій, тоді як кількість шукачів перевищила 113 тисяч.

Шостий розділ охоплює кваліфікованих працівників сільського та лісового господарства, рибальства й риборозведення. Це найменша група — лише 77 професій. Попри це, попит у галузі залишається відчутним: майже 9,5 тисячі вакансій проти 15,5 тисячі кандидатів.

Сьомий розділ об’єднує кваліфікованих робітників, які працюють з інструментом — електромонтерів, монтажників, гончарів, водолазів та інших. Загалом таких професій 1 367. Роботодавці відкрили близько 54 тисяч вакансій, і саме в цій групі зафіксовано помітний кадровий дефіцит — нестача сягає близько 10 тисяч фахівців.

Восьмий розділ стосується працівників з обслуговування та експлуатації технологічного устаткування. Це найбільша група, яка налічує 3 397 професій, зокрема водіїв, машиністів, верстатників і апаратників. Кількість вакансій становить близько 75 тисяч, тоді як шукачів — приблизно 65 тисяч, що також свідчить про нестачу кадрів.

Дев’ятий розділ охоплює найпростіші професії, для яких достатньо базової освіти. Йдеться про вантажників, двірників, сторожів, підсобних робітників. Усього таких професій 502. Попит і пропозиція в цій категорії майже зрівноважені — близько 66 тисяч вакансій і 70 тисяч кандидатів.

Загалом дані класифікатора демонструють кілька чітких тенденцій. В Україні зберігається висока конкуренція за керівні та інтелектуальні посади, водночас економіка дедалі гостріше відчуває нестачу робітничих спеціальностей, особливо пов’язаних із використанням інструменту та складного обладнання. Це свідчить про потребу в активнішій перепідготовці кадрів і підвищенні престижу робітничих професій.

Печінку нерідко називають «тихим трудівником» людського організму, адже щодня вона виконує сотні критично важливих функцій без явних сигналів про перевтому чи збій. Саме цей орган відповідає за очищення крові від продуктів обміну, нейтралізацію токсичних речовин, участь у перетравленні жирів і вуглеводів, а також за регуляцію гормонального та енергетичного балансу.

Однією з головних проблем печінкових захворювань є їхня майже безсимптомна течія на ранніх стадіях. У самій печінці практично відсутні нервові закінчення, які відповідають за відчуття болю. Через це навіть значні структурні зміни можуть тривалий час не супроводжуватися гострими або чітко локалізованими неприємними відчуттями.

Серед перших тривожних сигналів лікарі називають жовтуватий відтінок шкіри та білків очей, появу вираженої судинної сітки під шкірою, почервоніння долонь, безпідставне здуття живота, а також збільшення селезінки. Такі ознаки можуть свідчити про серйозні внутрішні зміни й є підставою для негайної консультації з фахівцем.

Медики наголошують, що профілактика відіграє ключову роль у збереженні здоров’я печінки. Важливо скоротити споживання цукру та ультраоброблених продуктів, максимально обмежити алкоголь, підтримувати регулярну фізичну активність, дотримуватися стабільного режиму сну та уникати самолікування, особливо безконтрольного прийому медикаментів.

Анатомічно печінка розташована у правій верхній частині живота під діафрагмою, тому відчуття тиску чи дискомфорту найчастіше виникають саме під правими ребрами. Хоча ліва частка органу частково заходить до центральної частини черевної порожнини, біль у цій зоні зазвичай не пов’язаний із печінкою. Неприємні відчуття праворуч під грудною кліткою можуть свідчити як про порушення роботи печінки, так і про проблеми з жовчними шляхами, тому ігнорувати їх не варто.

Колишній нападник київського «Динамо» Артем Мілевський став учасником бійки з ексгравцем збірної України Сергієм Рибалкою під час поєдинку української футбольної медіаліги. Цей інцидент стався в рамках матчу між командами IGNIS, за яку виступає 41-річний Мілевський, та RUH Media Team, де 35-річний Рибалка займає посаду головного тренера.

Зустріч мала відбутися в мирній атмосфері, однак ситуація вийшла з-під контролю. Причини конфлікту між футболістами на даний момент залишаються невідомими. Відео з моментом бійки швидко стало вірусним у мережі, на якому видно, як після короткої словесної перепалки, що спалахнула між гравцями, Мілевський і Рибалка почали обмінюватися ударами кулаками.

Згодом у Instagram медіаліги UA Steel з’явилося фото, на якому Мілевський і Рибалка потискають один одному руки. Організатори коротко прокоментували інцидент: «Тема закрита».

Сергій Рибалка — вихованець харківського «Арсеналу», де вже у 18 років став найкращим бомбардиром клубу, забивши 20 голів у 48 матчах. У 2008 році він перейшов до «Динамо», спершу граючи за другу команду, а згодом закріпився в основному складі. У його кар’єрі також були виступи в чеському «Словані» та київському клубі до 2017 року.

На міжнародному рівні Рибалка пройшов усі юнацькі та молодіжні збірні України. Його найяскравішим досягненням стало «золото» чемпіонату Європи U-19 у 2009 році, де він забив вирішальний гол проти Швейцарії. У 2015 році Рибалка дебютував за національну команду України у товариському матчі проти Латвії.

Прокуратура офіційно підтвердила затримання трьох працівників районного територіального центру комплектування та так званого «представника громадської організації», яких підозрюють у вимаганні грошей у мобілізованого чоловіка. За версією слідства, фігуранти діяли узгоджено, використовуючи службове становище та авторитет формальних і неформальних структур для отримання незаконної вигоди.

Як встановили правоохоронці, підозрювані організували схему, в межах якої мобілізованого чоловіка фактично поставили у залежне становище. Йому створювали штучні проблеми під час проходження процедур, пов’язаних із військовим обліком і службою, після чого пропонували «вирішити питання» за грошову винагороду. За даними слідства, для цього чоловіка спеціально перевозили між різними локаціями, чинячи психологічний тиск і нав’язуючи думку про безвихідь ситуації без неофіційної оплати.

Наразі усі фігуранти затримані, правоохоронці проводять досудове розслідування, встановлюють усі обставини справи та перевіряють можливу причетність інших осіб до незаконної діяльності.

Цей випадок підкреслює проблеми корупції та зловживання службовим становищем у системі мобілізації та військового обліку.

Слідство виявило масштабну корупційну схему в комунальному підприємстві «Харківські теплові мережі», внаслідок якої мільйони гривень міжнародної допомоги та коштів місцевого бюджету опинилися в кишенях пов’язаних із посадовцями осіб. За даними слідства, лише в 2022 році компанії, афільовані з колишнім віцепрезидентом футбольного клубу «Металіст», отримали державні контракти на постачання труб, технічної солі та інших товарів на загальну суму близько 280 мільйонів гривень.

Кошти на закупівлі були залучені через кредити Світового банку, а також з місцевого бюджету Харкова, що став основним джерелом фінансування. Проте, згідно з висновками слідства, ці закупівлі здійснювались без належної конкуренції і за завищеними цінами. Це дозволило компаніям-посередникам, які діяли в рамках цієї схеми, отримати значні прибутки, що не мали жодного відношення до реальних вартостей постачання товарів.

Організатор схеми, який фігурує під ініціалами «К. С. О.», досі не затриманий і уникає публічної відповідальності. Судова система обмежилася зручними домовленостями, не дійшовши до справжніх вигодонабувачів.

Справу можна розглядати не лише як корупцію в одному комунальному підприємстві. Вона показує, як під час війни міжнародна допомога та місцеві кошти стають джерелом наживи для обмеженого кола менеджерів і пов’язаних із ними компаній. Питання про повних організаторів та механізм розкрадання залишається без відповіді, а харків’яни платять за неефективність системи: труби купують за завищеними цінами, тепло в будинках і стабільність міста під загрозою.

Апеляційна інстанція залишила в силі рішення суду першої інстанції щодо конфіскації необґрунтованих активів колишнього голови однієї з районних рад Рівненської області. Йдеться про майно загальною вартістю понад 5,6 мільйона гривень, яке підлягає стягненню в дохід держави. Ухвала апеляційного суду набрала законної сили одразу після проголошення, що означає завершення судового розгляду та початок процедури фактичного вилучення активів.

Підставою для такого рішення стали результати комплексного моніторингу способу життя експосадовця, а також матеріали, надані правоохоронними органами. Під час перевірки було виявлено істотну невідповідність між офіційними доходами колишнього чиновника та вартістю майна, яким він фактично володів або користувався. Зібрані докази дали суду підстави дійти висновку, що частина активів не могла бути набута законним шляхом за рахунок задекларованих доходів.

Аналіз доходів і витрат показав, що законних фінансових ресурсів для придбання такого майна посадовець не мав. Вартість земельних ділянок суттєво перевищувала задекларовані та підтверджені доходи, що і стало підставою для визнання активів необґрунтованими.

Рішення апеляційного суду остаточно підтвердило законність конфіскації. Відповідно до чинного законодавства, особи, щодо яких набрало законної сили судове рішення про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, підлягають звільненню з посад у встановленому законом порядку.

Суд адміністративного та публічного права кантону Во у Швейцарії ухвалив рішення, яким став на бік організації EVAM і відхилив апеляцію 40-річного громадянина України. Згідно з вердиктом, чоловік повинен компенсувати понад 67 тисяч швейцарських франків, отриманих у вигляді соціальної допомоги без законних підстав. У перерахунку за курсом Національного банку України ця сума становить близько 3,6 мільйона гривень.

Як випливає з матеріалів справи, громадянин України прибув до Швейцарії влітку 2022 року та звернувся по фінансову підтримку, яку в кантоні Во надає організація EVAM — установа, відповідальна за розміщення та соціальний супровід шукачів притулку і осіб із тимчасовим захистом. Під час подання документів чоловік задекларував відсутність значних доходів і майна, що стало підставою для нарахування допомоги.

Під час адміністративного розслідування встановили, що чоловік володів автомобілем Porsche Cayenne вартістю близько 37,5 тисяч франків і регулярно подорожував Європою, відвідуючи Австрію, Францію, Італію, Німеччину, Португалію, Бельгію та Люксембург. Крім того, він витрачав значні кошти з власних рахунків у євро.

Суд дійшов висновку, що спосіб життя українця не відповідав статусу особи, яка перебуває у скрутному матеріальному становищі. Судді наголосили, що автомобілі є частиною майна, а біженці повинні дотримуватися тих самих правил, що й інші отримувачі соціальної допомоги. Через наявність достатніх ресурсів для самостійного забезпечення та відсутність доказів доброчесності чоловіка апеляцію залишили без задоволення.

Таким чином, українець має повернути всю суму незаконно отриманих виплат. Ця справа стала прикладом того, що навіть особи зі статусом тимчасового захисту несуть відповідальність за недобросовісне користування соціальною допомогою у Швейцарії.

У районі Степногірська російські підрозділи діють за вже відпрацьованою схемою, не демонструючи суттєвих змін у тактиці. Противник продовжує регулярні спроби проникнення в межі населеного пункту, роблячи ставку на малочисельні піхотні групи. Такі дії інколи створюють ілюзію локальних успіхів, однак на практиці не дають змоги ворогу закріпитися на займаних ділянках.

Українські сили оперативно реагують на будь-які прояви активності. Ворожі групи виявляються ще на підходах або безпосередньо під час спроб просування в межах населеного пункту. Після цього по них завдається вогневе ураження, що унеможливлює подальше просування та примушує противника відступати або зазнавати втрат.

Паралельно російські війська не припиняють спроб інфільтрації в Приморському. Через кількісну перевагу піхота противника регулярно фіксується в межах села. Частина груп намагається сховатися та накопичитися для подальших дій, інші одразу пробують просуватися у напрямку Річного, де в більшості випадків зазнають втрат.

Найбільша активізація та зміна напрямків руху противника за останній період зафіксована на напрямках Лукʼянівського та Павлівки. Там ворог також діє невеликими піхотними групами, намагаючись інфільтруватися шляхом пошуку слабких місць в обороні.

Зазначається, що російські підрозділи користуються ділянками з меншою щільністю між українськими позиціями, що частково пов’язано з браком особового складу. Водночас Сили оборони забезпечують безперебійну роботу зі виявлення та знищення ворожих груп, не дозволяючи противнику закріпитися на зайнятих ділянках.