Раміна Есхакзай та Аліна Михайлова обмінялись звинуваченнями через скандал у київському кінологічному центрі

Із початку нового тижня в Україні прогнозують помітне підвищення температури повітря. За синоптичними оцінками, з понеділка, 15 грудня, холод поступово відступатиме, а денні показники в більшості регіонів перейдуть у плюсову зону. У середньому по країні стовпчики термометрів піднімуться до +1…+5 градусів, що створить відчуття м’якшої, більш комфортної зимової погоди.

Найсприятливіші умови очікуються у західних областях. Тут тепла повітряна маса закріпиться вже на вихідних і збережеться на початку тижня. Денна температура коливатиметься в межах +3…+6 градусів, без різких стрибків і суттєвих похолодань уночі. Така стабільність зробить погоду більше схожою на пізню осінь, ніж на середину зими.

Погода переважно буде хмарною. Прояснення можливі у західних областях — їх забезпечить антициклон. На Сумщині, Харківщині, Полтавщині та Луганщині пройде мокрий сніг: це залишки атмосферного фронту, що відходить. На решті території істотних опадів не прогнозують, подекуди можлива легка мряка.

У Києві також стане тепліше: протягом дня температура підніметься до +2…+4 градусів. Через це сніг, який випав напередодні, почне активно підтавати. Діденко закликала містян уважно обирати взуття та бути обережними на дорогах — буде слизько. Опади в столиці очікуються мінімальні: ймовірна мряка або невеликий дощ.

За попередніми прогнозами синоптикині, з 21 грудня в Україну прийде нове похолодання, утім воно буде несуттєвим.

У столиці правоохоронні органи затримали чоловіка, причетного до цинічного шахрайства проти 80-річної киянки. Зловмисник скористався поширеною схемою психологічного тиску, відомою як «Ваш родич потрапив у ДТП», та переконав літню жінку терміново передати велику суму грошей нібито для порятунку її сина. У результаті пенсіонерка втратила 362 тисячі гривень.

За даними слідства, все почалося з телефонного дзвінка, під час якого невідомий представився особою, обізнаною з «аварією», та повідомив про необхідність негайної операції. Шахрай діяв наполегливо, не даючи жінці часу перевірити інформацію або зв’язатися з родичами. Перебуваючи у стані сильного хвилювання, потерпіла погодилася передати гроші, вважаючи, що таким чином рятує життя близької людини.

Поліція встановила, що чоловік діяв разом із спільниками. Один із них напередодні зателефонував жінці, переконуючи її, що син потрапив у ДТП і потребує дорогої операції. Роль затриманого полягала в організації отримання грошей: він замовив таксі, домовився з водієм, який забрав кошти, і перерахував їх на електронний гаманець.

Затриманому повідомили про підозру. Під час обшуку у нього вилучили зіп-пакети з канабісом, які він планував продати. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За участь у шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та за незаконне зберігання наркотичних засобів із метою збуту порушнику загрожує до восьми років позбавлення волі. Тривають заходи із встановлення інших учасників афери.

Обговорення особистого життя акторки Наталки Денисенко продовжує привертати увагу шанувальників і користувачів соцмереж. Після її емоційного допису, в якому вона відреагувала на ситуацію, пов’язану з нинішніми стосунками та минулим шлюбом з Олександром Федінчиком, хвиля коментарів стала ще інтенсивнішою. Частина аудиторії висловлювала підтримку, інші — критику, що лише посилило резонанс навколо публікації.

Неочікуваним і водночас показовим моментом стала поява під дописом Юрія Савранського — актора і моделі, з яким Денисенко нині пов’язують романтичні стосунки. Він публічно звернувся до акторки, залишивши лаконічне, але емоційно насичене повідомлення зі словами підтримки та зізнанням у почуттях. Цей коментар одразу привернув увагу читачів і став однією з найобговорюваніших реплік під постом.

Сам пост Денисенко став реакцією на слова акторки Ксенії Мішиної, яка заявила, що її колега нібито оббріхує Федінчика та поводиться непорядно. Після цього в соцмережах розгорнулася хвиля хейту, на яку Денисенко вирішила відповісти жорстко й емоційно. Вона заявила, що нікому нічого не винна, має право жити так, як вважає за потрібне, і відмовляється приймати образи на свою адресу.

«Витримуйте мою долю! Я нікому нічого не винна. Моє життя — мої правила. Ваші слова — це те, що виривається з вас. До мене це не має відношення», — написала акторка. У своєму зверненні вона підкреслила, що не дозволить себе принижувати й відтепер обиратиме, як реагувати на будь-які звинувачення.

У соцмережах реакції на її допис виявилися полярними: від підтримки до критики, яку підсилює публічна заява Мішиної. На цьому тлі коментар Савранського став чи не першим прямим жестом підтримки акторці з боку її нового партнера.

Скандал, який розпочався з обговорення шлюбу Денисенко та Федінчика, переріс у ширшу публічну дискусію про особисті кордони, поведінку артистів і межі моралі у соцмережах. Водночас сама Денисенко наголошує, що має свою правду, а її життя не є об’єктом для чужих суджень.

Російський лідер Володимир Путін упродовж багатьох років демонструє модель жорсткої автократії, поєднаної з умінням використовувати міжнародні суперечності у власних інтересах. Його політичний стиль базується на тиску, шантажі та грі на слабкостях опонентів. Водночас навіть у такій системі існують чинники, здатні впливати на ухвалення стратегічних рішень, зокрема щодо продовження або корекції війни проти України.

Як зазначають західні аналітики, нинішню міжнародну ситуацію в Кремлі сприймають як відносно сприятливу. У Москві переконані, що глобальний порядок перебуває у фазі турбулентності, а єдність Заходу не є сталою. Особливі очікування пов’язуються зі змінами у політичному ландшафті США: перемога Дональда Трампа на президентських виборах розглядається Путіним як сигнал можливого перегляду американської позиції щодо війни та підтримки України.

Один з можливих сценаріїв, на який звертає увагу BBC, полягає в тому, що Трамп може спробувати змусити Україну погодитися на перемир’я на невигідних умовах. Йдеться про потенційні територіальні поступки та відсутність гарантій безпеки. У разі відмови він натякав, що може скоротити підтримку Києва, зокрема й доступ до критично важливої американської розвідки, яка допомагає виявляти російські безпілотники та планувати удари по військових об’єктах РФ.

Паралельно Європа шукає власні варіанти впливу на ситуацію. Під егідою так званої «коаліції охочих» там обговорюють ідею створення міжнародних військових сил для стримування можливих нових наступів Росії, а також ширші фінансові зобов’язання щодо відновлення України. Ряд західних експертів вважає, що Європа могла б активніше долучатися до захисту українського повітряного простору, зокрема через розширення «Європейського повітряного щита», щоб захистити західні регіони країни.

Деякі пропозиції — наприклад, розміщення європейських військових підрозділів на заході України для зняття навантаження з української армії — поки що не знаходять підтримки урядів ЄС. Причина традиційна: побоювання прямого зіткнення з Росією або ескалації конфлікту. Попри це, як наголошує старший науковий співробітник Chatham House Кейр Джайлз, Захід має перестати керуватися логікою страху:

«Єдине, що напевно зупинить російську агресію, — це присутність достатньо сильних західних сил там, де Росія планує наступ».

Не менш помітним фактором залишаються санкції. Російська економіка працює під значним тиском: інфляція сягає 8%, ключова ставка тримається на рівні 16%, реальні доходи падають. Аналітики зазначають: ресурсів для тривалої війни у Кремля менше, ніж у 2022 році. Однак саме санкційні обмеження РФ вдається частково компенсувати — зокрема, за допомогою «тіньового» експорту нафти через незареєстровані танкери.

Важливим інструментом стало б рішення Європейського Союзу використати заморожені російські активи. Йдеться приблизно про 200 мільярдів євро, які можуть стати підґрунтям «репараційного кредиту» Україні. Єврокомісія вже пропонувала план залучення 90 мільярдів протягом двох років, однак остаточного рішення немає — ЄС усе ще вагатиметься.

Що стосується самої України, то, за даними BBC, країна могла б реалізувати більший мобілізаційний потенціал. Українська армія залишається однією з найсильніших і найтехнологічніших у Європі, але майже чотири роки війни призвели до виснаження особового складу та збільшення випадків самовільного залишення частин. Додатковим фактором стримування Росії стало б нарощування виробництва або імпорт ракет великої дальності — тим більше, що Україна вже помітно активізувала удари по цілях у глибокому тилу РФ.

Втім, як наголошує аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Райан, навіть це не є вирішальним:

«Глибокі удари надзвичайно важливі, але самі по собі вони не змусять Путіна сісти за стіл переговорів».

Окремою змінною лишається Китай. Кремль суттєво залежить від постачання китайських товарів подвійного призначення, а Сі Цзіньпін — один із небагатьох світових лідерів, думку яких Путін реально враховує. Якщо Пекін вирішить, що війна більше не відповідає його стратегічним інтересам, це може стати одним із найпотужніших впливів на поведінку Кремля.

Таким чином, BBC підсумовує: рішення Путіна продовжувати війну формуються під впливом багатьох чинників — від позиції США й європейської рішучості до економічного тиску та ролі Китаю. Але жоден з цих елементів поки не став критичним для змін у Кремлі, що й дозволяє Росії вести війну далі.

Низька швидкість інтернету вдома нерідко виявляється наслідком не проблем на боці провайдера, а надмірного навантаження на ваш Wi-Fi. У багатьох випадках до мережі під’єднано більше пристроїв, ніж власник очікує, і серед них можуть бути гаджети сторонніх користувачів. Такі підключення не лише помітно знижують пропускну здатність, але й створюють додаткові загрози для безпеки вашої мережі та даних.

Визначити небажаних користувачів можна за допомогою інструментів, які вже вбудовані у веб-панель керування роутером. Більшість сучасних маршрутизаторів дозволяють переглядати список усіх активних пристроїв, їхні IP-адреси, назви або щонайменше MAC-ідентифікатори. Це дає змогу зрозуміти, які гаджети належать вам, а які виглядають підозріло, особливо якщо вони з’являються у мережі в моменти, коли ніхто з родини додаткових пристроїв не підключає.

Ще один спосіб — відкрити вебінтерфейс роутера, ввівши його IP-адресу в браузері. Тут також можна переглянути список усіх підключень, хоча розібратися в ньому без досвіду буває складніше.

Найефективніший захід у разі виявлення сторонніх пристроїв — зміна пароля Wi-Fi. Після оновлення пароля всі підключені будуть автоматично відключені, і тільки ті, кому ви надасте новий пароль, зможуть знову користуватися мережею.

Дотримуючись цих порад, ви зможете захистити домашню мережу та підтримувати стабільну швидкість інтернету для всіх своїх пристроїв.

Підготовка відставок чиновників, яких пов’язують з орбітою керівника Офісу президента Андрія Єрмака, дедалі більше нагадує заздалегідь продуману політичну операцію. Її головна мета — знизити репутаційні ризики для вищого керівництва держави, а не продемонструвати реальне очищення влади від корупційних практик. У центрі уваги опинилися віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба та голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.

За даними з різних джерел, саме щодо цих посадовців правоохоронні органи готують підозри у масштабних зловживаннях, пов’язаних із розкраданням бюджетних коштів, виділених на ремонт та облаштування укриттів у Києві. Йдеться про мільйони гривень, які в умовах війни мали бути спрямовані на забезпечення безпеки цивільного населення, але, за версією слідства, використовувалися не за призначенням.

Кулеба, працюючи заступником голови КМДА з питань благоустрою, та Ткаченко, керівник одного з управлінь КП «Київблагоустрій», отримали прямий доступ до міських фінансових потоків. Після призначення Єрмака головою Офісу президента вони піднялися на державний рівень: Кулеба — у Кабмін, Ткаченко — у керівництво КМВА. Саме під час робіт з київськими укриттями з’явилися підозри щодо схем завищення вартості робіт, фіктивних ремонтів та виведення коштів під прикриттям воєнної необхідності.

Розслідування щодо укриттів тривалий час гальмувалося через політичне прикриття з боку Єрмака. Після його відходу справа отримала «зелене світло», але система обрала тактику акуратного виведення чиновників зі штатів перед врученням підозр. Це дозволяє владі формально заявити про боротьбу з корупцією, не торкаючись тих, хто організовував і покривав схеми.

У підсумку Кулеба і Ткаченко можуть отримати підозри вже в статусі ексчиновників, а суспільство знову почує формулу: «На момент вчинення злочинів вони вже не представляли владу». Такий підхід демонструє не боротьбу з корупцією, а її адаптацію до нових умов із мінімізацією репутаційних ризиків для керівництва держави.

Заступник директора державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» Сергій Філатов задекларував набуття майнових прав на квартиру у Львові площею 110 квадратних метрів. Відомості про угоду були оприлюднені 4 грудня 2025 року у декларації про суттєві зміни в майновому стані, поданій відповідно до вимог антикорупційного законодавства. Зазначена вартість об’єкта становить 2,04 мільйона гривень.

Згідно з деклараційними даними, договір купівлі-продажу було укладено 3 грудня з товариством з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія “Моя країна”», яке працює на львівському ринку житлової нерухомості. Йдеться саме про майнові права, що зазвичай означає придбання житла на етапі будівництва або до моменту введення будинку в експлуатацію. Такий формат угод є поширеним серед покупців новобудов і передбачає поетапне оформлення прав власності.

Ціна за квадратний метр становила близько 18,5 тис. грн (≈430 $/м²), що значно нижче середньої ринкової вартості нових житлових комплексів Львова у 2025 році — 45–70 тис. грн/м². Таким чином, квартира обійшлася Філатову у 2,5–3 рази дешевше за ринкову ціну.

Експерти зазначають, що придбання майна за значно нижчою від ринкової вартістю посадовцем державного підприємства, що входить до переліку НАЗК із високим рівнем корупційних ризиків, викликає питання щодо законності угоди та потенційного конфлікту інтересів.

Державне підприємство, яким керує Філатов, займається інтелектуальною власністю, і такі угоди вимагають прозорості та підвищеного контролю.

Конституційний орган, покликаний гарантувати незалежність судової влади та відповідальність суддів, на практиці дедалі частіше постає перед критикою через вибірковість і бездіяльність. Йдеться про Вищу раду правосуддя (ВРП), діяльність якої протягом останніх років викликає питання щодо реагування на задокументовані порушення окремих суддів, про що активно пишуть у соцмережах і публічних матеріалах.

За наявною інформацією, під мовчазним прикриттям голови ВРП Григорія Усика продовжує функціонувати суддівська практика окремих посадовців, зокрема слідчого судді Личаківського районного суду Львова Володимира. Системні скарги та документи, що вказують на порушення етичних норм і законодавства, залишаються без належного розгляду, що створює у суспільстві відчуття подвійних стандартів та непрозорості у ключовому конституційному органі.

Ключем до схеми називають маніпуляції з територіальною підсудністю та втручання в автоматизований розподіл справ. Матеріали, які БЕБ подає через формально орендоване, але фактично не використове приміщення на вулиці Стрийській, 35, автоматично переводяться до юрисдикції Личаківського суду. Далі, як стверджується у зверненнях, понад 90% таких матеріалів опиняються саме у провадженні судді Мармаша, що виключає випадковість і вказує на можливе втручання у систему розподілу.

У процесуальних діях суддя нібито демонструє повне ігнорування стандартів судочинства. За даними публікацій, він системно відмовляє у дослідженні доказів і без аналізу задовольняє клопотання детективів БЕБ щодо обшуків та доступу до документів. Такі ухвали фактично легітимізують дії детективів, які, за твердженнями авторів, обирають об’єкти тиску серед бізнесу, а суд забезпечує юридичне оформлення.

Незважаючи на зафіксовані звернення й оприлюднені факти, Вища рада правосуддя залишається пасивною. За словами авторів публікацій, орган не вживає жодних заходів реагування та фактично створює атмосферу повної недоторканності для участників схем.