Ранковий масований ракетний обстріл України: вибухи у Харкові, тривога по всій країні

Події навколо Гренландії несподівано перекроїли інформаційний та політичний порядок денний Всесвітнього економічного форуму в Давосі, змістивши фокус дискусій із війни в Україні на ширші питання глобальної безпеки. Форум, від якого очікували принципової розмови про російську агресію, подальшу військову й фінансову підтримку Києва, дедалі більше перетворюється на арену для обговорення нових викликів у трансатлантичних відносинах.

За даними західних медіа, центральною темою неформальних переговорів стала роль Сполучених Штатів у зміні балансу сил у Північній Атлантиці та можливі наслідки для європейської безпеки. Саме ці дискусії відтіснили українське питання на другий план, що помітно відобразилося як у програмі заходів, так і в тональності заяв учасників форуму.

Очікувалося, що геополітичним центром форуму стане особиста зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом. Проте на момент проведення форуму ця зустріч так і не була призначена. За даними джерел, ініціатива щодо особистого контакту виходить саме від української сторони, тоді як стриманість демонструє Білий дім.

За словами експерта з зовнішньої політики Республіканської партії, Зеленський зацікавлений у прямому діалозі з Трампом і вважає, що потенційні вигоди переважають політичні ризики. В українській логіці, якщо такого контакту не відбувається, вплив на американського президента здійснюють інші гравці, не завжди прихильні до інтересів Києва.

Раніше обговорювалася можливість підписання в Давосі масштабної угоди між Україною та США щодо післявоєнного відновлення та економічного розвитку, обсяг якої оцінювався у сотні мільярдів доларів. Проте зміна акцентів на форумі фактично заморозила ці плани.

Паралельно з цим у Давосі очікується активна дипломатична робота навколо теми Гренландії. За даними медіа, європейські лідери та делегації, які планують зустрічі з Дональдом Трампом і його оточенням, мають намір змістити фокус переговорів саме на цей регіон, розглядаючи його як новий осередок геополітичної напруги.

Таким чином, форум у Давосі продемонстрував тривожну тенденцію: увага Заходу поступово зміщується з війни в Україні до внутрішніх суперечностей між союзниками та нових глобальних ризиків, що створює додаткові виклики для української дипломатії.

Донецький клан у Головному сервісному центрі МВС Дніпропетровської області продовжує збільшувати свій вплив на регіональні підрозділи, залучаючи нових осіб і укріплюючи власні позиції в системі. Головним організатором цієї угруповання є Володимир Степанов, уродженець Маріуполя, який до окупації Донецької області в 2022 році очолював регіональний сервісний центр. Після втечі з окупованих територій, він продовжив формувати навколо себе команду лояльних осіб, яка забезпечує вигідні послуги для «своїх» та маскує фінансові порушення, що відбуваються під прикриттям системи.

Одним із ключових учасників угруповання є Роман Кучурін, заступник Степанова, оперативник Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та давній партнер Володимира. Кучурін, відомий як неформальний «смотрящий», бере активну участь у всіх важливих справах і конфліктах, що стосуються регіональних сервісних центрів. Зокрема, він фігурує у кількох резонансних випадках, зокрема в ситуації з ДТП за участю сина начальника ТСЦ №1241 Олександра, яке отримало широке розголошення.

До структури клану входять Павло Шабанов, начальник ТСЦ №1242, де минулого року викрили схему з «приватним автодромом», та Роман Філімоненко, керівник ТСЦ №1244 у Кам’янському, який налагодив «робочі» зв’язки з автошколами та посередниками.

Особливою послугою клану є легалізація елітних автомобілів за мізерними цінами для «своїх». Сервісні центри Степанова фактично стали хабом для запорізьких та дніпровських посадовців і силовиків, які реєструють авто за цінами, що значно нижчі за ринкові. Наприклад, слідчий поліції Запорізької області Олександр Тетеря придбав Dodge Dart за 6 тисяч гривень, а старший слідчий Євгеній Радченко — Toyota Camry за 80 тисяч гривень, що мінімум у п’ять разів дешевше за ринкову вартість.

Такі маніпуляції з оцінкою автомобілів дозволяють посадовцям уникати фінансового моніторингу та приховувати необґрунтовані активи, що підтверджує масштабну корупцію у регіональних сервісних центрах МВС.

На українсько-словацькому кордоні прикордонники зафіксували одразу дві спроби незаконного перетину державного кордону із використанням підроблених документів. За інформацією Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, порушниками виявилися двоє мешканців Києва, які намагалися скористатися пільгами для багатодітних батьків, аби виїхати за межі країни.

Перший інцидент стався у пункті пропуску «Малі Селменці». Під час перевірки документів прикордонний наряд звернув увагу на 39-річного чоловіка, який надав копію свідоцтва про народження нібито третьої дитини. У ході поглибленої перевірки з’ясувалося, що документ містить ознаки підробки, а інформація, зазначена в ньому, не підтверджується жодними офіційними реєстрами. Сам чоловік не зміг надати переконливих пояснень щодо походження документа.

Другий випадок зафіксували у пункті пропуску «Малий Березний». 30-річний киянин надав два українські свідоцтва про народження та одне видане в Молдові. Прикордонники під час перевірки встановили ознаки підробки останнього документа. Виявилося, що свідоцтво було отримане незаконним шляхом за грошову винагороду.

Обом порушникам відмовили у перетині кордону. За фактами виявлення підроблених документів прикордонники направили повідомлення до Нацполіції про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 358 КК України «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів».

Інциденти ще раз підтверджують важливість ретельного контролю на державному кордоні та суворого дотримання правил перетину державного рубежу.

На Львівщині співробітники митниці викрили масштабну схему незаконного переміщення електроніки відомого американського бренду Apple. Під час огляду вантажного автомобіля було знайдено ретельно приховану партію техніки загальною вартістю понад 35 мільйонів гривень. Контрабанду сховали у спеціально облаштованих порожнинах під підлогою фури, що свідчить про заздалегідь продуманий і професійний характер операції.

За інформацією митників, у вантажі перебував 501 смартфон, серед яких переважали нові та дорогі моделі — iPhone 17 Pro, iPhone 16 Pro Max та iPhone 15 Pro Max. Саме ці пристрої мають високий попит на українському ринку, що робить їх привабливими для тіньового імпорту та подальшого продажу без сплати податків і митних платежів.

У відповідь компанія «Ябко» відкинула будь-який зв’язок із контрабандною технікою. У офіційній заяві мережі підкреслюється, що жодним вироком суду не встановлено фактів контрабанди з боку «Ябко», а публічні звинувачення завдають шкоди діловій репутації компанії.

Крім того, «Ябко» повідомило, що у 2025 році оборот офіційно розмитненої продукції компанії склав 1 680,55 млн грн (без ПДВ), а податки, сплачені при імпорті, становили 332,4 млн грн.

Справу наразі розслідують українські правоохоронні органи, а походження затриманої контрабанди залишається предметом перевірки.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення в дохід держави майна, що належало родині померлого колишнього керівника Державної екологічної інспекції Карпатського округу Миколи Ладовського. Загальна вартість активів, визнаних необґрунтованими, перевищує 20 мільйонів гривень. Відповідне судове рішення було винесене 12 січня 2026 року за результатами розгляду матеріалів, підготовлених Державним бюро розслідувань у взаємодії з Національним агентством з питань запобігання корупції.

У ході перевірки було встановлено суттєву невідповідність між офіційними доходами посадовця та вартістю майна, яким користувалися він і члени його родини. Йшлося про нерухомість, земельні ділянки та інші цінні активи, походження яких не вдалося підтвердити законними джерелами доходів. Саме ці обставини стали підставою для звернення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до суду з вимогою застосувати механізм цивільної конфіскації.

Йдеться про три квартири та нежитлове приміщення в центральних районах Івано-Франківська, а також два автомобілі преміумкласу — Volkswagen Touareg 2021 року випуску та Mercedes-Benz G 63 AMG 2023 року. Усі ці активи суд визнав такими, що не мають підтвердженого законного походження.

Микола Ладовський помер у ніч на 20 березня 2025 року. Після його смерті кримінальне провадження було закрито, однак це не зупинило процес цивільної конфіскації. ДБР ініціювало окрему процедуру стягнення незаконно набутого майна, яка дозволяє повернути активи державі незалежно від смерті фігуранта справи.

Це рішення стало одним із перших прикладів застосування механізму конфіскації необґрунтованих активів щодо родини померлого високопосадовця та демонструє можливість повернення державі коштів навіть у випадках, коли особа уникла кримінальної відповідальності через смерть.

У Дніпропетровській області правоохоронні органи викрили та затримали посадовицю однієї з міських рад Дніпровського району під час отримання неправомірної вигоди. За інформацією слідства, йдеться про керівницю профільного відділу, який відповідає за питання містобудування, архітектури та земельних відносин у громаді.

Слідчі встановили, що чиновниця нібито запропонувала місцевому підприємцю «допомогу» у вирішенні адміністративних питань, пов’язаних із розміщенням зовнішньої реклами. Мова йшла про отримання необхідних погоджень та дозволів на встановлення рекламних конструкцій на території громади, що входить до її службових повноважень або перебуває у сфері впливу очолюваного нею підрозділу.

Підприємець погодився на вимоги посадовиці, після чого звернувся до правоохоронних органів. Передача коштів відбувалася під контролем слідства.

Посадовицю затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Їй повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, що передбачає кримінальну відповідальність за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

Суд обрав підозрюваній запобіжний захід. Досудове розслідування триває.

Навіть тимчасове виключення цукру з раціону здатне помітно вплинути на самопочуття та загальний стан організму. Дієтологи й нутриціологи відзначають, що перші відчутні зміни з’являються вже протягом кількох тижнів після відмови від солодощів. Організм поступово адаптується до нового режиму харчування, а багато процесів починають працювати більш збалансовано.

Одним із найпомітніших ефектів стає зниження маси тіла. Відмова від цукерок, випічки та солодких напоїв автоматично скорочує кількість «порожніх» калорій у щоденному меню. Фахівці зазначають, що багато людей бачать перші результати вже на другому тижні, особливо якщо замінюють рафінований цукор фруктами, ягодами або продуктами з природною солодкістю. При цьому зменшується різке коливання рівня глюкози в крові, що позитивно впливає на апетит.

Також покращується стан шкіри. Надмірне споживання цукру пов’язують із запальними процесами в організмі, що може провокувати висипання та підвищену жирність шкіри. Через два–три тижні після відмови від солодкого у багатьох зменшується кількість прищів, вирівнюється тон обличчя і знижується жирний блиск.

Ще одна зміна — стабілізація рівня енергії. Цукор викликає різкі коливання глюкози в крові, після яких часто з’являється відчуття втоми. Без солодкого енергія розподіляється рівномірніше, що допомагає залишатися бадьорим упродовж дня без різких спадів.

Фахівці звертають увагу й на зміну смакових відчуттів. Приблизно через місяць без цукру смакові рецептори стають чутливішими. У результаті фрукти, овочі та навіть звичайні несолодкі продукти починають здаватися більш насиченими та приємними на смак.

Крім того, зменшення споживання цукру розглядають як важливий профілактичний крок. Регулярне вживання солодкого пов’язують із підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань, діабету другого типу та жирової хвороби печінки. Навіть 30 днів без цукру можуть стати початком формування здоровіших харчових звичок.

Експерти наголошують: короткострокова відмова від цукру допомагає краще зрозуміти реакції власного організму та оцінити, наскільки сильним є вплив солодкого на щоденне самопочуття.

Фармацевтична компанія «Дарниця», яка десятиліттями була одним із провідних виробників лікарських засобів в Україні, нині стикається з серйозними проблемами: різким падінням продажів, скороченням обсягів виробництва та неодноразовими зупинками на підприємстві. Такі зміни простежуються в фінансових і операційних показниках компанії за останні місяці, що викликає занепокоєння серед інвесторів, партнерів і пацієнтів, які звикли до стабільних постачань препаратів.

За доступною інформацією, ще в середині року обсяги реалізації продукції «Дарниці» зменшилися приблизно на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року. У подальшому падіння стало ще глибшим, і в окремі місяці продажі впали майже на половину. Таке зниження є значним для фармацевтичної компанії, оскільки воно безпосередньо впливає на можливості підтримувати виробничі потужності, забезпечувати закупівлі сировини та виконувати зобов’язання перед партнерами.

Ситуація виглядає особливо контрастною на тлі загального стану фармацевтичного ринку. В умовах війни та зниження доходів населення витрати українців на медикаменти залишаються стабільно високими. За даними соціологічних опитувань, значна частина громадян змушена економити на інших товарах і навіть на харчуванні, аби мати змогу купувати ліки.

Втім, попит на ринку не гарантував зростання продажів саме для «Дарниці». Аптечні мережі дедалі частіше відмовляються брати на реалізацію продукцію компанії через слабкий попит з боку споживачів та цінову неконкурентоспроможність. У результаті частка компанії на ринку скорочується, поступаючись іншим українським виробникам.

Експерти ринку зазначають, що за останні роки низка фармацевтичних компаній змогла адаптуватися до нових економічних умов, оптимізувати виробництво та запропонувати доступніші препарати. На цьому тлі продукція «Дарниці» часто виглядає дорожчою, що безпосередньо впливає на рішення аптек і кінцевих покупців.

Проблеми компанії супроводжуються активною публічною дискусією навколо можливих змін у регулюванні фармацевтичного ринку. Зокрема, обговорюються ідеї скорочення кількості аптек та перегляду правил реалізації безрецептурних препаратів. Учасники ринку побоюються, що такі ініціативи можуть призвести до звуження конкуренції та концентрації ринку на користь великих виробників.

Аналітики наголошують, що нинішня ситуація з «Дарницею» виходить за межі корпоративних труднощів окремої компанії. Вона демонструє структурні проблеми галузі, де управлінські прорахунки та втрата конкурентних переваг намагаються компенсуватися через регуляторні механізми.

Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможе компанія переглянути стратегію, відновити довіру аптечних мереж і споживачів та адаптуватися до реальних умов ринку. У протилежному разі спад може набути системного характеру.