Раритет із 90-х: у Києві помітили рідкісний шестидверний лімузин Volvo

Історія з пенсійним забезпеченням екс-прокурора Володимира Ізотова знову загострила дискусію про справедливість спеціальних пенсій в Україні. Чоловік завершив службу у 2023 році, маючи лише 41 рік, однак уже тоді отримав право на пенсійні виплати, розмір яких викликає суспільний резонанс. Йдеться про щомісячну суму в 219 тисяч гривень, що суттєво перевищує не лише його середній заробіток на посаді прокурора, а й офіційні доходи чинного генерального прокурора.

Ключовим моментом у цій справі стало рішення Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2025 року. Суд скасував обмеження на максимальний розмір пенсії, які діяли з січня того ж року, фактично відкривши шлях до нарахування виплат без верхньої межі. Аргументація ґрунтувалася на тому, що Володимир Ізотов нібито розраховував на підвищену пенсію ще під час проходження служби, спираючись на законодавчі норми, які на той момент існували, але згодом були змінені або втратили чинність.

Пенсія у 219 тис. грн була розрахована на основі довідки Кіровоградської прокуратури, у якій зазначено, що виплати Ізотову за п’ять років склали 9,9 млн грн. Однак у реальності його доходи за 2016–2021 роки становили лише 2,68 млн грн, тобто середня зарплата за цей період – 44,7 тис. грн на місяць.

Таким чином, суд фактично дозволив нарахувати пенсію у 90% від завищених виплат, що і привело до космічного розміру виплати. Попри величезну суму, Ізотов не дає коментарів і посилається на захист персональних даних.

Цей випадок демонструє системну проблему в Україні: урядові обмеження на спецпенсії, запроваджені постановами Кабміну, суди часто визнають незаконними, через що колишні прокурори та інші держслужбовці отримують надвисокі виплати. Схоже, новий законопроєкт щодо прокурорських пенсій №12278, який передбачає скасування раннього виходу на пенсію під час роботи, ще не вирішить цієї проблеми повністю.

В інтернеті з’явився документальний фільм «Океан Ельзи: Спостереження шторму», який майже одразу став предметом активних дискусій у соцмережах. Стрічка привертає увагу не лише історією культового гурту, а й несподіваними особистими штрихами до портрета його фронтмена. Попри багаторічне прагнення Святослава Вакарчука відокремлювати сцену від приватного життя, нові епізоди демонструють: частина важливих для нього моментів уперше опинилася в об’єктиві камери.

Один із найемоційніших фрагментів фільму присвячений родині музиканта. Глядачі бачать не концертні зали й не репетиційні студії, а звичайну відеорозмову — Вакарчук спілкується зі своїми дітьми, сином Іваном та донькою Соломією. Камера фіксує екран смартфона, на якому відбувається теплий, стриманий діалог без пафосу та публічних жестів. У цих кадрах артист постає спокійним і зосередженим, уважним до кожного слова, що звучить по той бік екрана.

«Ваня, я тебе дуже люблю. І тебе, і Соломійку. Як тільки тато зможе, тато вже скоро до вас приїде. Я вас обіймаю, цілую. Гарно там будьте, слухайтеся чемно Олю і маму. Все, скоро побачимось», — каже артист, всміхаючись у камеру.

Епізод став одним із найбільш обговорюваних у мережі — не лише через фільм, а й тому, що глядачі вперше побачили, яким Вакарчук є поза сценою та поза політичними чи суспільними ролями. Для багатьох він постав не фронтменом гурту, а просто батьком, який підтримує своїх дітей на відстані.

«Спостереження шторму», схоже, відкриває значно більше, ніж історію культового гурту. Стрічка пропонує наблизитися до людини, яку українці знають майже 30 років, але водночас — знають лише частково. І саме ці фрагменти особистого спілкування роблять документальний фільм не просто музичною історією, а дуже приватним щоденником у часи війни.

В умовах продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні уряд і військове керівництво працюють над заходами, що підвищують боєздатність Збройних сил та забезпечують стабільну роботу критично важливих галузей. На тлі цих змін активізувалися дискусії щодо можливого посилення мобілізації у 2026 році, адже ефективність оборони безпосередньо залежить від людського ресурсу.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський наголосив, що ключовим фактором здатності армії протистояти російському наступу є саме особовий склад, а не лише технічне оснащення. Техніка, озброєння та сучасні системи важливі, але вони ефективні лише тоді, коли за ними стоять підготовлені та мотивовані військовослужбовці. У зв’язку з цим Сирський підкреслив необхідність продуманої та поступової мобілізації, яка дозволить не тільки наростити чисельність, а й зберегти високий рівень підготовки особового складу.

Сирський зазначив, що термін базової загальновійськової підготовки вже збільшено до 51 дня. Навчальні процеси зміщують подалі від фронту, закріплюючи корпуси за полігонами в центральних і західних областях для зменшення ризиків та підвищення якості підготовки. Окрему увагу він звернув на адаптаційну програму для новобранців, мета якої — зменшення випадків самовільного залишення частини. Головнокомандувач також доручив пришвидшити будівництво та оснащення укриттів на полігонах, адже стан безпеки на частині об’єктів залишався незадовільним.

Військовий аналітик Іван Тимочко прогнозує, що у 2026 році мобілізація може зіткнутися з новими викликами. За його словами, росія зосереджуватиметься на збільшенні чисельності піхоти, включно з мобілізацією ув’язнених, що дає їй змогу швидко відновлювати втрати. Це, на думку експерта, створює додатковий тиск на українську систему мобілізації, яка також потребуватиме збільшення обсягів набору.

Секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Роман Костенко раніше заявляв, що нинішні темпи мобілізації — близько 30 тисяч осіб на місяць — покривають лише половину потреб Збройних сил. За цих умов питання посилення призову залишається відкритим і залежатиме від темпу бойових дій, стратегічних потреб армії та рішень Верховної Ради.

У військовому керівництві наголошують, що мобілізаційні процеси й надалі коригуватимуть відповідно до ситуації на фронті, а акцент на підготовку, безпеку навчальних центрів та адаптацію бійців залишатиметься пріоритетом.

Найближчими днями погода в Україні залишатиметься відносно стабільною, з переважно сухими умовами та помірними температурними показниками. За прогнозом синоптикині Наталки Діденко, значних змін до Різдва очікувати не варто, тож українці зможуть відчути передсвятковий комфорт без різких погодних потрясінь.

Проте вже після 25 грудня на країну почне впливати холодна повітряна маса, що принесе поступове похолодання. Денна температура повітря орієнтовно опуститься до слабких «мінусів», тоді як уночі морози посиляться до -5…-11 градусів. Такі умови створять типовий зимовий пейзаж, з можливим утворенням ожеледиці на дорогах та невеликими сніговими покривами у північних та центральних регіонах.

Водночас Наталка Діденко наголосила, що йдеться про довгостроковий прогноз, який ще потребує уточнення, адже синоптична ситуація може змінитися.

За даними Укргідрометцентру, до 18 грудня, а також 19–20 числа, в Україні не прогнозують суттєвих опадів. Погода залишатиметься спокійною та майже незмінною. У нічні години температура коливатиметься від +3° до -3°, а вдень — від 0° до +6°. На Закарпатті, Прикарпатті та в південних регіонах буде тепліше — від +4° до +10°.

Синоптикиня Наталія Птуха також зазначила, що нинішнє потепління, ймовірно, утримається приблизно до 21 грудня. Після цього розрахунки вказують на можливе поступове зниження температури повітря. Водночас вона підкреслила, що говорити про точні температурні показники чи гарантоване похолодання наразі ще зарано.

Таким чином, українців очікує кілька днів спокійної та відносно теплої для грудня погоди, а ближче до різдвяних свят варто бути готовими до повернення морозів.

У нічний час до лінії «102» звернулася 17-річна дівчина, яка опинилася у складній ситуації через прикру помилку водія міжнародного автобуса. Під час зупинки на автозаправці транспорт рушив далі, залишивши пасажирку без документів, особистих речей і можливості самостійно продовжити поїздку. Автобус уже прямував у бік Рівного, що значно ускладнювало пошук.

Патрульні екіпажі оперативно відреагували на виклик. Прибувши на місце, вони надали дівчині необхідну підтримку та одразу вирушили в напрямку, де міг перебувати автобус. Завдяки злагодженим діям кількох патрулів транспортний засіб вдалося знайти на автовокзалі у Рівному — саме там він здійснював чергову посадку та висадку пасажирів.

Водій пояснив, що не помітив відсутності пасажирки. Патрульні провели з ним профілактичну бесіду, наголосивши на важливості уважного ставлення до пасажирів і дотримання правил відповідальності під час перевезень.

Інцидент наголошує на необхідності підвищеної уваги водіїв при перевезенні пасажирів, особливо неповнолітніх, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому.

Різдво Христове в Україні відзначається 25 грудня відповідно до нового календаря Православної церкви України, і ця дата поступово стає невід’ємною частиною сучасної національної традиції. Особливе місце у святковому циклі посідає вечір напередодні Різдва — Святвечір, який здавна вважається часом тиші, духовного зосередження та родинної єдності.

У цей вечір українські родини збираються разом за святковим столом, щоб у спільній молитві та спокої зустріти ніч народження Ісуса Христа. Святвечір має глибокий символічний зміст: він поєднує християнські цінності з народними звичаями, переданими з покоління в покоління. Атмосфера дому цього дня наповнена очікуванням, теплом і надією, а кожна деталь — від запаленої свічки до першої зірки на небі — має своє значення.

Найголовнішою стравою Святвечора є кутя. Її традиційно готують із пшениці з додаванням меду та маку. Пшениця символізує чистоту, праведність і вічне життя, мед — солодкість Божого слова, а мак — страждання Христа. За звичаєм, кутю має скуштувати кожен за столом, а після вечері її не прибирають до ранку, залишаючи для душ померлих родичів, які, за народними віруваннями, цієї ночі приходять у гості.

Обов’язковим напоєм на різдвяному столі є узвар. Його готують із сушених фруктів і меду. Узвар символізує новий початок, очищення, благополуччя та родючість, а також щастя і достаток у домі.

Ще однією традиційною стравою є борщ. У різдвяному контексті він готується пісним. За народною символікою, червоний колір борщу нагадує про кров і страждання вифлеємських немовлят, а саму страву вважають символом сили духу та спасіння.

Окрім куті, узвару та борщу, на Святвечір традиційно подають ще дев’ять страв. Серед них — хліб як символ життя і Божого благословення, риба, що уособлює християнську віру, горох і квасоля як знак єдності та відродження, часник для захисту від зла, голубці, вареники, ароматні пампушки та каша. Кожна з цих страв має своє символічне значення і пов’язана з ідеями чистоти віри, надії, любові та вічного життя.

Водночас священники та етнографи наголошують, що головне у Святвечір — не кількість страв, а духовний зміст свята. Якщо немає можливості приготувати всі 12 частувань, достатньо кількох основних. Важливо готувати з добрими думками, у мирі з близькими та починати святкову вечерю спільною молитвою.

46-річна українська співачка Катерина Бужинська поділилася тривожною новиною зі свого життя, повідомивши про серйозні проблеми зі здоров’ям. Артистка опублікувала світлину з лікарняної палати та звернулася до прихильників зі словами підтримки й надії, розкривши, що нині перебуває у відділенні інтенсивної терапії після перенесеної операції.

За словами співачки, лікування триває вже близько двох місяців і стало для неї складним випробуванням. Причиною госпіталізації виявилася небезпечна інфекція, що розвинулася після травми ока. Ситуація потребувала негайного медичного втручання, тож лікарі ухвалили рішення про оперативне лікування та подальше спостереження в умовах реанімації.

Артистка повідомила, що їй уже зробили хірургічне втручання, а попереду — тривалий період відновлення та реабілітації. Водночас Бужинська наголосила, що її стан наразі стабільний, хоча фізично й морально їй доводиться непросто.

Через стан здоров’я співачка тимчасово не може виступати та працювати. Вона попросила з розумінням поставитися до скасування запланованих концертів і звернулася до шанувальників із проханням про молитву за її одужання.

У своїх дописах Бужинська також поділилася особистими роздумами, зазначивши, що вірить у справедливість і сенс усіх життєвих випробувань. Вона наголосила, що кожен вчинок має наслідки, а добро і зло завжди повертаються до людини.

Окрім фото з лікарні, співачка опублікувала кілька знімків у сонцезахисних окулярах, щоб приховати хворе око. Попри складний період, артистка виглядає впевнено й тримається з гідністю, отримуючи численні слова підтримки від прихильників.