Реакція Даші Квіткової на чутки про весілля з Володимиром Бражком

За останні кілька років родичі двох високопосадовців Департаменту кіберполіції України, Олега Заворотнього та Андрія Шаронова, стали власниками елітної нерухомості, що викликає численні запитання щодо джерел коштів для таких значних витрат. Згідно з розслідуванням журналістів Bihus.Info, протягом періоду з 2020 по 2025 рік родичі посадовців придбали квартири в Києві на десятки мільйонів гривень, що стало об'єктом пильної уваги громадськості.

Особливо привертає увагу покупка трьох квартир у популярному житловому комплексі «Комфорт Таун», що належать родині Олега Заворотнього, заступника голови Кіберполіції, який обіймає цю посаду з 2019 року. За інформацією журналістів, ці квартири були придбані на ім'я матері та дружини Заворотнього, причому кожна з них оцінюється в приблизно 7,5 мільйона гривень. Це викликає питання щодо того, як особи, які не мають очевидних джерел для таких витрат, змогли здійснити покупки такої вартості.

Ще одним фігурантом розслідування став заступник голови Кіберполіції Андрій Шаронов, який обіймає посаду з 2022 року. У своїй першій декларації за 2022 рік він вказав заощадження, будинок, земельну ділянку та квартиру в Одесі. Проте наступної декларації ці активи зникли разом із дружиною, яка згодом опублікувала у соцмережах інтер’єри нової квартири в елітному комплексі «Marinist Residence» у Одесі. За кілька місяців до офіційного розлучення квартиру записали на батька дружини, чого за офіційними доходами батька придбати не можна було. Шаронов у коментарі заявив, що не брав участі у придбанні квартири.

Розслідування викликає питання щодо прозорості доходів та законності великих витрат родичів високопоставлених чиновників у правоохоронних органах України.

Український співак Melovin розповів про свої уявлення щодо необхідної суми грошей для комфортного життя в столиці. У новому відео, яке він опублікував на платформі TikTok, артист висловив свою думку, що для однієї людини, яка проживає в Києві, мінімально достатньо близько 2 тисяч доларів на місяць. За його словами, ця сума дозволяє забезпечити основний комфорт у повсякденному житті, якщо людина не має партнера та живе самостійно.

Співак зауважив, що з таким бюджетом можна покрити основні потреби — оренду житла, їжу, транспорт і базові розваги. Однак, як зазначив Melovin, для людей, які ведуть активніший соціальний або професійний спосіб життя, а також мають вищі вимоги до рівня комфорту, цієї суми може бути недостатньо. Сам артист відкрито зізнається, що його стиль життя значно дорожчий, адже він звик до вищого рівня комфорту, що включає не тільки якісне житло, але й часті подорожі та більш розкішні умови.

«Якщо ти хочеш на більш широку ногу, як я, то від 5 тисяч доларів», — додав співак. На запитання про власні витрати він підтвердив: «Десь так воно і виходить».

Melovin також зауважив, що має власну квартиру в Києві, тому не витрачається на оренду житла. Основною статтею його особистих витрат є парфумерія — співак зізнався, що дуже любить аромати і часто витрачає на них значні суми.

Його висловлювання викликали жваве обговорення серед підписників, адже не для кожного мешканця столиці такі суми є реалістичними. Проте Melovin наголосив, що говорить суто про свій стиль життя та рівень комфорту, до якого звик.

Сучасні наукові дослідження все більше підтверджують важливість харчових звичок для збереження здоров'я та продовження життя. Одним із таких важливих досліджень є робота науковців Орхуського університету (Данія), яка опублікована в журналі Earth. Цей науковий аналіз зосереджено на вивченні зв'язку між дотриманням скандинавських рекомендацій щодо харчування та зниженням ризику ранньої смерті. Виявилось, що правильне харчування не лише знижує ризик розвитку серйозних захворювань, але й значно збільшує тривалість життя.

Доцент Крістіна Дам та аспірантка Анна Бак Мерх протягом кількох років вивчали харчові звички понад 76 тисяч шведів, які почали фіксувати свій раціон і спосіб життя з 1997 року. На основі зібраних даних вчені дійшли висновку, що люди середнього віку, які слідують скандинавським рекомендаціям щодо харчування, значно знижують ризик розвитку серйозних хвороб, таких як серцево-судинні захворювання, діабет та онкологічні недуги.

Окремо вчені відзначають: найбільше скорочення ризику спостерігалось щодо смертності від серцево-судинних захворювань. Це підкреслює важливість харчування для профілактики хвороб серця незалежно від соціально-економічного статусу.

Авторами підкреслено, що ідея скандинавських рекомендацій — не суворі заборони, а баланс. Раціон має бути корисним для здоровʼя людини й водночас менш шкідливим для довкілля: менше тваринництва, більше рослинних продуктів, менше харчових відходів.

Це особливо важливо з огляду на вплив харчової галузі на клімат: за оцінками вчених, виробництво і споживання їжі відповідає приблизно за 30% світових викидів парникових газів. Скандинавські рекомендації враховують цей факт і закликають робити вибір на користь більш екологічних продуктів.

Катерина Репяхова нещодавно поділилася вражаючими результатами після трьох нових хірургічних втручань, які вона здійснила для корекції зовнішності. Раніше, в рамках попередньої пластичної операції, їй встановили стандартний імплант підборіддя. Однак, як зізнається сама Катерина, той результат її не задовольнив, і вона була незадоволена вибором стандартного імпланта. Тоді вона ще не знала, що в США є можливість виготовляти індивідуальні імпланти, які значно краще відповідають анатомічним особливостям пацієнта.

Цього разу, скориставшись новими можливостями, Репяхова вирішила провести одразу кілька процедур для досягнення бажаного результату. Вона замінила імплант підборіддя на більш індивідуально підібраний, а також зробила ліпофілінг — процедуру корекції ямки на підборідді, що дозволила значно покращити контури її обличчя. Крім того, був проведений ліпосакційний процес для зменшення другого підборіддя, що допомогло отримати більш чітку і виразну лінію підборіддя.

Репяхова зазначала раніше, яку пластику ніколи не наважиться робити; тепер же вона задоволена проведеними корекціями й ділиться фотографіями «до і після». За даними публікацій, Віктор Павлік ставиться до пластичних втручань своєї молодої дружини несхвально.

19-річна Злата Мітчелл, донька відомої телеведучої Ольги Фреймут, не вперше привертає увагу суспільства завдяки своїм відвертим публікаціям у соціальних мережах. Після чергової серії ефектних фото, що з’явилися на її сторінках, користувачі знову почали активно обговорювати її стиль і поведінку. Злата, яка вже кілька років мешкає в США, неодноразово ставала предметом критики за свої публікації, котрі часто викликають суперечливі думки серед її підписників.

Знімки, на яких Злата постає в сміливих позах і навіть іноді демонструє не зовсім прийнятні для традиційних уявлень образи, здобувають велику популярність. Однак не всі її фоловери захоплюються її модними виборами. Серед коментарів можна зустріти чимало критичних зауважень, де згадується, що стиль дівчини значно відрізняється від того, який рекомендує її мама. Зокрема, деякі користувачі зауважують, що Ольга Фреймут, яка славиться своєю витонченістю та строгістю, могла б обурюватися такими публікаціями дочки.

Утім, сама Ольга Фреймут у соцмережах не дистанціюється від доньки: ведуча регулярно залишає під постами сердечка, публічно виражає підтримку і робить компліменти. За оцінками спостерігачів, негативних коментарів із часом стає менше — здається, що аудиторія почала сприймати Злату не лише як «доньку Фреймут», а як окрему особистість.

В інтерв’ю Фреймут неодноразово наголошувала, що виросла в інші часи, коли від неї очікували скромності, проте визнає, що нині суспільні норми змінилися. Тож замість осуду ведуча обирає публічну підтримку і дає зрозуміти: вибір доньки — її особиста справа.

Національна поліція України розпочала розслідування можливих випадків розкрадання бюджетних коштів під час реалізації проєктів з «діджиталізації» в столиці. Слідство зацікавлене в діяльності посадовців Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації (КМДА), а також керівників трьох комунальних підприємств — «Інформатика», «Київтелесервіс» та «ГІОЦ». За попередніми даними, ці особи могли бути причетні до організації схеми завищених закупівель, яка включала перерозподіл бюджетних коштів через підконтрольні підприємства, із подальшими «відкатами».

В рамках розслідування правоохоронці перевіряють більше тридцяти договорів, укладених між комунальними підприємствами та сторонніми постачальниками. Загальна сума цих угод становить близько 918 мільйонів гривень. Відомо, що частина коштів могла бути спрямована не за цільовим призначенням, а використана для особистого збагачення посадовців та їхніх спільників.

Особливу увагу слідчих привернули роботи з впровадження системи відеоспостереження. За версією слідства, низка договорів з виконання цих робіт була укладена з ТОВ «Українські інфосистеми», ТОВ «Сек’юріті Хаб» та ТОВ «Техком-Сервіс». Також під приціл потрапили контракти СКП «Київтелесервіс» з ТОВ «Ві Єм Джі» (пакети ПЗ для кіберзахисту на суму близько 26,1 млн грн) та з ТОВ «Технології для бізнесу» (два договори 2024–2025 рр. на загальну суму 138,9 млн грн щодо монтажу та наладки базових станцій зв’язку і поставки засобів зв’язку).

Правоохоронці вивчають і численні угоди між КП «Інформатика» та ТОВ «Українські інфосистеми» — мінімум 11 договорів на 257,7 млн грн (поставка джерел безперебійного живлення та монтаж), а також додаткові контракти на близько 70,7 млн грн, які можуть дублюватися у підрахунках. Загалом у справі фігурують також договори на поставку обладнання для оплати проїзду та електронного квитка — зокрема угода КП «ГІОЦ» з ТОВ «Центральний маршрутизатор» 2025 року на 3,5 млн грн.

У межах провадження суди вже надали дозволи на проведення обшуків у КП «Інформатика» та офісах окремих компаній-підрядників — всього 11 судових ухвал, повідомляє слідство. Найближчим часом планується проведення судово-економічних експертиз для встановлення розміру збитків, а також, за результатами слідчих дій, можуть бути вручені підозри.

Аналітичні дані показують широке співробітництво згаданих компаній з комунальними підприємствами: за даними Clarity-Project, на рахунках цих фірм — договори на загальну суму понад 1,54 млрд грн. Зокрема, ТОВ «Українські інфосистеми» має десятки угод із КП «Інформатика» та СКП «Київтелесервіс», ТОВ «Сек’юріті Хаб», ТОВ «Техком-Сервіс», ТОВ «Ві Єм Джі» та інші фігурують у значних закупівлях.

Це розслідування продовжує низку перевірок у сфері столичної «діджиталізації»: раніше щодо КП «Інформатика» та «Київтелесервіс» вже фіксувалися фінансові порушення, підозри та втрати бюджетних коштів. При цьому в правоохоронних провадженнях за останні роки декому з посадовців висували підозри, деякі справи завершувалися звільненнями або передачею матеріалів до суду, а інші — залишалися в стадії розслідування.

За інформацією антишахрайського проєкту "190", який вивчає декларації та аналізує відкриті реєстри, начальниця Головного управління Державної міграційної служби (ДМС) в Одеській області, Олена Погребняк, потрапила в епіцентр кількох скандальних випадків, що викликають серйозні сумніви щодо прозорості її фінансових операцій і правомірності деяких управлінських рішень. Дії чиновниці привернули увагу не лише правоохоронних органів, але й громадськості, адже з'явились питання про законність її майна та зв'язків із підрядними організаціями.

У 2019 році Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру Олені Погребняк та її першому заступнику, Івану Безкищенку, у привласненні майже 1 мільйона гривень. Розслідування виявило, що посадовці могли бути причетні до корупційної змови з підрядниками. Суть справи полягає в тому, що в документах, що стосуються виконаних ремонтних робіт, були внесені неправдиві відомості, завдяки чому бюджетні кошти було незаконно перераховано на рахунки певних компаній. У зв'язку з цими подіями виникає питання про те, чи не стали ці зловживання частиною більш масштабної схеми фінансових махінацій.

У наступних публікаціях і розслідуваннях, які наразі частково були видалені з деяких видань, йдеться, що посадовиця роками оформлює нерухомість на своїх синів від попереднього шлюбу — Івана та Данила — і користується цим майном. Зокрема, в Одесі в деклараціях зафіксовані будинок площею близько 161 кв. м (набутий у 2016 році), де зареєстровані Погребняк і її чоловік Олексій Пономарчук, а також земельна ділянка 330 кв. м (набута у 2010 році) із задекларованою вартістю 485 грн — сума, яка виглядає аномально заниженою для земельних цін Одеси. Чоловік посадовиці має також ділянку під Києвом (1 200 кв. м у селі Козинці), вказану як набуту у 2013 році.

У роботі з автотранспортом розслідування вказує, що Погребняк і Пономарчук не мають власних авто на свої імена, але користуються транспортними засобами, оформленими на третіх осіб. Серед зазначених — BMW X1 2012 року на родичку Катерину Росєєву (нині Колеснікову), яким користується як посадовиця, так і її чоловік. Також у матеріалах згадується FORD FIESTA 2011 року, оформлений на Ірину Романченко, який фактично використовує Пономарчук; обставини такого користування не прояснені.

Щодо доходів і соцвиплат: за 2024 рік Погребняк декларувала зарплатні надходження від ДМС (приблизно 708 тис. грн), а також винагороди від Одеського державного університету внутрішніх справ і Міжнародного гуманітарного університету. Водночас у деклараціях фігурують аліменти від колишнього чоловіка у розмірі близько 44 тис. грн — при цьому є неточності у відображенні статусу батьківства й усиновлень, які викликають додаткові питання. У матеріалах викладено, що Пономарчук офіційно усиновив Івана і Данила у 2023 році, а у 2023–2024 роках у подружжя з’явилися спільні діти — факти, які досліджувачі пов’язують із практикою оформлення сім’ї для отримання підстав на відстрочку від мобілізації. Розслідувачі звертають увагу, що деякі соцвиплати на дітей відображені не повністю або по-різному у різні роки, а подружжя не декларує готівкових заощаджень, хоча має банківські рахунки — це також викликає питання щодо прозорості фінансового стану.

Окремо слід звернути увагу, що частина публікацій про майно Погребняк, як повідомляється, була видалена з медіаплатформ — розслідувачі припускають, що на це міг вплинути адміністративний ресурс або фінансовий тиск на ЗМІ. Такі факти підкреслюють проблему доступу громадськості до інформації й викликають запитання про тиск на журналістику в регіоні.