Реформа оцінювання інвалідності та нові виклики для військовослужбовців: підсумки парламентського круглого столу

Начальник столичного главку Національної поліції Дмитро Шумейко все частіше опиняється у фокусі суспільної дискусії через обставини, які викликають сумніви щодо прозорості його професійного шляху й походження задекларованих статків. Його тривала служба у міліції, а згодом у поліції, що на перший погляд виглядає послідовною та успішною, приховує низку невирішених питань, які роками залишаються без чітких офіційних пояснень.

Одним із найбільш резонансних аспектів біографії посадовця стало уникнення люстрації. Закон, що був ухвалений після Революції Гідності, передбачав очищення системи від посадовців, які займали керівні або чутливі посади у період до зміни влади. Шумейко підпадав під дію цих критеріїв, проте процедура не торкнулася його жодним чином. Це породило численні підозри та дискусії про можливі неформальні рішення, що дозволили йому залишитися у системі.

Проте найбільше запитань викликає його діяльність у Києві. За інформацією джерел, Шумейко сформував систему контролю над низкою міських схем — від тендерних закупівель до ярмарків, де нібито діє незаконний платний доступ до місць. Такі механізми дозволяють перерозподіляти бюджетні кошти на користь підконтрольних структур та формувати стабільні грошові потоки. Окремі учасники ринку скаржаться, що поліція тут перетворилася на інструмент тиску та «регулювання».

Попри офіційну зарплату у 1,3 млн грн за 2023 рік, родина керівника столичної поліції володіє активами, які складно пояснити лише доходами держслужбовця. Йдеться про кілька квартир у Києві загальною площею понад 270 м², частки у дачних будинках та земельних ділянках, а також про значні суми готівки у гривні та доларах. Окремо Шумейко декларує право користування об’єктами спортивного комплексу «База Волна» та ділянкою на понад 800 м², оформленою на юросіб і родичів.

Аналітики звертають увагу, що сукупність цих факторів свідчить не лише про можливі корупційні ризики, а й про створення впливової тіньової мережі, яка дозволяє очільнику поліції Києва впливати на бізнес-середовище та процеси в місті далеко за межами своїх формальних повноважень. За таких умов розслідування щодо діяльності Шумейка фактично заблоковані, а система, яку він вибудував, продовжує працювати й забезпечувати стабільний прибуток.

На кордоні з Румунією митники Чернівецької області зафіксували чергову спробу незаконного вивезення великої суми готівки. Інцидент стався у пункті пропуску «Порубне–Сірет», де 48-річна громадянка України намагалася приховано пронести через кордон 100 тис. доларів, примотаних безпосередньо до тіла. За даними правоохоронців, жінка вирішила перетнути кордон у пішому порядку, сподіваючись, що така схема допоможе уникнути ретельного контролю.

Під час стандартної процедури огляду у прикордонників виникли підозри щодо поведінки пасажирки. Після додаткової перевірки вони виявили, що значна сума валюти була прихована під одягом та закріплена скотчем навколо живота. Зі слів самої порушниці, вона гадала, що щільно притиснуті до тіла пакунки залишаться непоміченими й дозволять їй безперешкодно вийти з України.

За фактом порушення складено протокол за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Якщо провину громадянки доведуть у суді, їй загрожує штраф від 50 до 100% від суми грошей та конфіскація готівки в державний бюджет.

Нагадаємо, за чинним Митним кодексом України дозволено перевозити через кордон готівку до 10 тис. євро або еквівалент у іншій валюті без письмового декларування. Суми понад ліміт підлягають обов’язковому декларуванню на митному пості.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у свіжому інтерв’ю іспанському виданню El Pais окреслив один із найоптимістичніших сценаріїв розвитку російсько-української війни, не виключивши її завершення до кінця 2025 року. Його слова пролунали на тлі активних дискусій у західних політичних колах щодо майбутніх стратегічних рішень, а також у контексті вступу на посаду нового президента США Дональда Трампа, чия позиція щодо війни може суттєво вплинути на подальший перебіг подій.

Рютте, відповідаючи на запитання журналістів про реалістичність припинення бойових дій до грудня наступного року, наголосив, що така можливість залишається відкритою за умови консолідованих дій союзників та спроможності України утримувати військову й політичну стійкість. Він зазначив, що розвиток ситуації значною мірою залежатиме від рішень Вашингтона, зокрема від того, яку стратегію обере нова адміністрація щодо підтримки Києва.

«Звичайно. Ми всі молимося, щоб ця війна закінчилася якомога швидше. Я хочу зробити все можливе, щоб допомогти реалізувати бачення президента Трампа щодо досягнення цієї мети».

Генсек підкреслив, що повністю поділяє підхід Білого дому, адже «кровопролиття має припинитися». Він наголосив, що російська армія несе катастрофічні втрати:

• близько мільйона військових — убитими або важкопораненими за весь період війни,• щомісячні втрати — приблизно 20 000 людей.

«Ви можете собі це уявити? 20 000 солдатів на місяць. Це батьки й сини, які гинуть, практично не завойовуючи території», — зазначив Рютте.

За його словами, попри величезні людські ресурси, цього року Росія змогла захопити лише близько 1% української території та просувається «на кілька метрів на день».

Водночас він визнав, що давати конкретні прогнози завжди складно, але щиро сподівається на швидке завершення війни. На його думку, дипломатичний шлях потребуватиме нових зустрічей після Женевських переговорів і паралельних консультацій з ЄС та НАТО.

«І ми ще не на цьому етапі», — додав генсек, підкресливши, що шлях до миру залишається непростим, але реалістичним.

Нове аналітичне дослідження, проведене британськими фахівцями в межах ініціативи «Країна ліжок» у співпраці із сімейною лікаркою Катріною О’Доннелл, зафіксувало невтішну тенденцію: понад 70% дорослих мешканців Великої Британії систематично не висипаються. Проєкт охопив респондентів віком від 18 до 99 років, дозволивши отримати широке уявлення про те, як нестача якісного сну впливає на фізичний стан, здатність працювати, приймати рішення та управляти власними ресурсами. Отримані дані засвідчують формування в країні повноцінної «кризи сну», наслідки якої відчуваються на всіх рівнях — від індивідуального до соціально-економічного.

Згідно з результатами опитування, майже половина учасників — 45% — регулярно прокидаються вночі й не можуть відновити нормальний ритм відпочинку. Ще 47% респондентів зазначили, що відчувають виснаження майже щоденно, що впливає на концентрацію, працездатність та загальне самопочуття. Лікарі попереджають, що систематичний дефіцит сну підвищує ризик розвитку серцево-судинних хвороб, гормональних порушень та психологічних розладів, зокрема тривожності й депресії.

Лікарка Катріна О’Доннелл пояснює, що сон менше семи годин на добу шкодить майже кожній системі органів. Сон по п’ять-шість годин подвоює ризик переддіабету та діабету 2 типу, підвищує ймовірність високого кров’яного тиску та може сприяти набору зайвої ваги. Люди, які сплять чотири години або менше, удвічі частіше страждають від гіпертензії. Хронічне недосипання також підвищує ризик розвитку деменції у довгостроковій перспективі.

Експерти закликають серйозно ставитися до сну, адже навіть кілька годин недосипання щодня можуть мати відчутний негативний вплив на здоров’я та якість життя.

На сторінці українського ведучого Володимира Остапчука в Instagram розгорнулася справжня цифрова драма. Уночі підписники помітили підозрілі пости про нібито розлучення шоумена з блогеркою Катериною Поплавською, які одразу викликали хвилю обговорень та здивування. Як з’ясувалося пізніше, ці повідомлення стали наслідком хакерської атаки, про що дружина ведучого повідомила у своєму акаунті.

Катерина Поплавська прокинулася серед ночі, щоб погодувати дитину, і відразу помітила незвичну активність на сторінці чоловіка. Спершу вона подумала, що це сам Володимир щось публікує, проте згодом зрозуміла, що він спокійно спав і жодних дій не здійснював. Виявилося, що акаунт було зламано, а зловмисники намагалися створити сенсаційний ефект та спровокувати публічний резонанс навколо особистого життя ведучого.

Згодом стало зрозуміло — сторінку зламали.

«У Вові зламали Instagram. Точніше, не знаю, як це назвати. У нього не було двофакторної автентифікації, тобто зайти могла людина, яка змогла підібрати пароль», — пояснила Поплавська.

Хакери діяли цілеспрямовано:

опублікували пости про нібито розлучення пари;

поширили образливі заяви на адресу Катерини;

видалили спільні фото подружжя;

відписали їх одне від одного, щоб створити враження справжнього конфлікту.

За словами блогерки, схоже, мета зловмисників — ударити не лише по репутації ведучого, а й по іміджу його дружини.

Сім’я намагається з’ясувати, хто міг стояти за атакою, однак поки офіційної інформації немає. Акаунт Володимира Остапчука досі недоступний — його, ймовірно, заблокували після підозрілих дій або сам Instagram тимчасово обмежив доступ.

Філія «ВП «Управління справами» АТ «НАЕК «Енергоатом» 13 листопада оформила замовлення на три мінівени Hyundai Staria 2025 року випуску у ТОВ «Олімп Мотор» на загальну суму 6,81 млн гривень. Закупівля відбулась без конкуренції, оскільки на тендер ніхто більше не подав пропозицій, що дозволило укласти прямий договір із постачальником. Найдорожчим автомобілем став чорний повнопривідний мінівен у комплектації 7-Top із додатковим пакетом опцій Bronze вартістю 2,61 млн грн.

Технічне оснащення цього мінівена відповідає сучасним стандартам комфорту та безпеки. Автомобіль обладнано дизельним двигуном об’ємом 2,2 л потужністю 177 к.с., автоматичною коробкою передач та повним приводом, що забезпечує надійну їзду в різних дорожніх умовах. Для підвищення безпеки пасажирів встановлені фронтальні та бокові подушки, система стабілізації руху, а також відеомоніторинг «сліпих зон», який допомагає уникати потенційних ДТП під час маневрування.

Ще один чорний мінівен 9-Business Plus обійшовся в 2,22 млн грн, а сірий передньопривідний мінівен 9-Business – у 1,98 млн грн. За даними сайту дилера, ціни на відповідні комплектації трохи перевищують договірні суми «Енергоатома».

ТОВ «Олімп Мотор» належить київському ТОВ «Хепі Авто», власниками якого є Ірина Гінжул, Валерія Озова та Володимир Шепель. Саме Шепель є директором компанії-переможця.

Закупівля без конкуренції викликає питання щодо прозорості використання бюджетних коштів, особливо на тлі минулих корупційних розслідувань, пов’язаних з Енергоатомом.

Генеральна прокуратура України ініціювала судовий процес із метою повернення державі земельної ділянки площею 14,5 га на вулиці Обухівській у Святошинському районі Києва. За даними правоохоронців, ця земля, що належить Інституту рибного господарства НААН України, використовувалася не за своїм прямим призначенням: замість створення ставків для вирощування риби розпочали підготовчі роботи для житлової забудови. Планувалося реалізувати проєкт через компанію «Акцепт Логистик Груп», яку пов’язують із бізнесвумен Владиславою Молчановою.

Правоохоронці наголошують, що невиконання цільового призначення державної землі завдало потенційних збитків суспільству, оскільки ділянка мала слугувати для розвитку науково-дослідних і виробничих потреб у сфері аквакультури. Натомість її передача під комерційний житловий проєкт ставить під загрозу не лише законність використання землі, а й стратегічні плани розвитку галузі рибного господарства.

Правоохоронці наголошують, що при первинній реєстрації у 2001 році категорія земель водогосподарського призначення не була внесена до кадастру, а у 2009 році інститут уклав договір із «Акцепт Логистик Груп», дозволивши компанії готувати територію під будущє котеджне містечко. За даними прокуратури, ставки на ділянці були засипані, територію вирівняно, а далі землю незаконно віднесли до категорії «землі житлової та громадської забудови», хоча уповноважений орган не приймав рішення про зміну її цільового призначення.

У жовтні прокуратура подала позов і вже домоглася забезпечення позову: суд тимчасово заборонив будь-які будівельні та підготовчі роботи на ділянці площею 14,5 га та передачу обох ділянок третім особам. Це має запобігти повторній реєстрації землі або початку активного будівництва до завершення процесу.

Адвокат і правозахисник Олександр Дядюк наголошує, що інститут не мав права самостійно укладати такі угоди, оскільки розпорядником державних земель у Києві є КМДА, а нині — КМВА. Він зазначив, що у разі перемоги прокуратури наступним кроком стане оскарження договору про забудову. Дядюк намагався долучитися до справи як третя особа від благодійної організації «КЕКЦ», однак суддя Сергій Турчин відмовив. Адвокат стверджує, що «справу хочуть провести тихо», але додає, що у прокуратури є шанси на успіх.

Свої сумніви щодо розгляду справи у першій інстанції він аргументує попередніми рішеннями цього ж судді, зокрема у справі про повернення громаді Києва земель біля озера Вирлиця. Тоді суд першої інстанції також відмовив прокуратурі, але рішення вдалося переграти в апеляційній та касаційній інстанціях.

Передісторія цієї земельної ділянки має понад 20 років. У 2006 році інститут уклав договір участі у забудові з компанією «Нове місто», яка згодом передала свої права «Акцепт Логистик Груп». Компанія отримала дозволи на підготовчі та будівельні роботи ще у 2010–2012 роках, але проєкт так і не реалізували. У 2016 році Нацполіція відкрила кримінальне провадження через можливу незаконну забудову земель водного фонду, але у 2021 році справа була закрита «через відсутність складу злочину». Суди першої та апеляційної інстанцій тоді дійшли висновку, що будівництво не суперечить цільовому призначенню ділянки.

Попри це, новий позов прокуратури ґрунтується на тому, що земельна категорія була змінена неправомірно, а інститут фактично позбавив державу водного фонду, знищивши гідротехнічні споруди, ставки та порушивши умови користування землею. Правоохоронці також зауважують, що водні об’єкти не могли бути приватизовані чи передані в оренду.

ТОВ «Акцепт Логистик Груп» пов’язують із девелоперськими групами «BT INVEST» та «Stolitsa Group», які контролюють значні активи у сфері нерухомості та роздрібної торгівлі. Владислава Молчанова, ключова фігура групи, раніше була співвласницею компанії «Нове місто», першого інвестора забудови на Обухівській. Її бізнес неодноразово фігурував у скандальних земельних історіях, зокрема у справі про 18 га ринку «Столичний», де НАБУ та САП повідомили про підозри за фактом можливої незаконної приватизації землі.

Схожі конфлікти виникають і щодо земель інших наукових установ, зокрема НАН України, чиї ділянки у Голосіївському районі також подаються під забудову приватним компаніям, що викликає судові суперечки та протести громади. Дядюк наголошує, що державні наукові установи фактично перетворилися на операторів із розпорядження землею, а інвестиційні угоди укладаються у непрозорий спосіб, нерідко без конкурсів та без погоджень Кабміну.

Доля ділянки 14,5 га на вул. Обухівській тепер залежить від суду. Якщо прокуратура доведе незаконність зміни цільового призначення та перевищення повноважень інститутом, земля може бути повернута у відання держави.