Рекордне зростання судових позовів українських банків до боржників

У Києві розгортається новий скандал, пов’язаний із закупівлею послуг для будівництва шкільних укриттів, що привернув увагу правоохоронців та антикорупційних експертів. Йдеться про тендер на спорудження укриття для спеціалізованої школи №181 імені Івана Кудрі в Печерському районі столиці. Закупівля на суму 207,1 мільйона гривень була укладена 24 жовтня 2025 року між Управлінням освіти Печерської районної державної адміністрації та ТОВ «ІНТЕГРАЛ БУД-СТАНДАРТ», яке стало переможцем тендеру.

Згідно з умовами документації, для участі в тендері підрядник повинен був продемонструвати досвід у будівництві саме укриттів, при цьому — таких, що вже були укладені через систему Prozorro. Це викликало серйозні питання серед експертів, оскільки подібні вимоги можуть суттєво обмежити коло потенційних учасників конкурсу і створити несправедливу перевагу для тих, хто вже мав досвід в цій специфічній сфері. Зокрема, такі умови можуть ускладнити участь для нових компаній або тих, хто не мав можливості брати участь у подібних проектах через обмежену кількість тендерів в Україні.

Аналітичні дані щодо діяльності компанії-переможця викликали додаткові запитання. При задекларованому доході 94,5 млн грн у 2024 році чистий прибуток становив лише близько 2,2%. У структурі активів понад 95% фінансування — позикові кошти, а офіційний штат нараховує 21 особу. Експерти зазначають, що такі ознаки характерні для ризикових або технічних підрядників, часто залучених як проміжна ланка у складних схемах.

Серед найбільш резонансних моментів — вартість окремих матеріалів у кошторисі. За даними аналізу, ціни значно перевищували ринкові. Так, гумовий гранулят SBR кошторисом закладено по 250 грн за кілограм, тоді як середня ринкова ціна становить 13–19 грн. Покрівельний руберойд РКК-350Б включено по 159 грн за квадратний метр, що у кілька разів вище середніх пропозицій на профільних ринках (17–21 грн). Лише на окремих позиціях йдеться про можливе перевищення витрат більш ніж на 11 млн грн.

Тендер став об’єктом уваги через масштаб фінансування та важливість будівництва укриттів для освітніх закладів столиці. У той час, коли потреба в укриттях залишається критичною, громадські організації закликають до ретельної перевірки документації та діяльності підрядника.

Ситуація навколо будівництва укриття у школі №181 продовжує розвиватися, а від контролюючих органів очікують подальших рішень щодо законності проведених закупівель.

35-річна танцівниця та дружина відомого артиста Позитива Юлія Сахневич продовжує захоплювати своїми зовнішніми змінами та фізичною формою після народження дитини. Зірка поділилася серією нових відвертих фото, на яких вона продемонструвала бездоганний вигляд і звабливий стиль. Юлія вибрала лаконічний підпис до своїх світлин: «Бути. Тут і зараз. Жінкою», підкреслюючи важливість жити в моменті та цінувати кожну мить.

На знімках танцівниця позує у чорній білизні в сіточку, яку доповнює елегантною накидкою. Її образ вражає не тільки сексуальністю, але й природною елегантністю. Юлія робить акцент на макіяжі, який підкреслює її небесно-блакитні очі, а її волосся виглядає бездоганно прямим і блискучим.

Фотографії підкреслюють жіночність і впевненість Юлії, а її образ викликав жваву реакцію мережі. У коментарях під публікацією засипали компліментами:

«Очі неймовірні!»,«Яка розкішна фотосесія!»,«Ну це просто вау!»,«Погляд дикої кішки. Енергетика фатальної жінки».

На нові світлини відреагував і сам Позитив — артист коротко прокоментував фотосесію дружини словом «Моя» та додав сердечко.

Сахневич активно повертається до роботи після народження дитини. Вона бере участь у новому сезоні «Танців з зірками», де стане партнеркою телеведучого Григорія Решетника. Прем’єру проєкту глядачі побачать уже зовсім скоро.

Депутати Верховної Ради України звернули увагу на критичний стан кадрового складу керівництва Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), що, на їхню думку, стало однією з головних причин занепаду фондового ринку та численних публічних скандалів. Особливу увагу парламентарів привернули діяльність голови Комісії Руслана Магомедова, який із 2020 року обіймає посаду позаштатного радника колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, а також його попередника Михайла Янчука, колишнього керівника офісу НКЦПФР. Янчука підозрюють у причетності до сумнівного відрядження до Фінляндії на новорічні свята, що, за інформацією деяких джерел, носило формальний характер і не відповідало службовим обов’язкам.

Критики зазначають, що на фоні таких кадрових ротацій ефективність роботи Комісії значно знизилася. Через відсутність прозорої системи контролю та належного нагляду на фондовому ринку з’явилися численні корупційні ризики, а довіра інвесторів до українських цінних паперів різко впала. Депутати наголошують, що подальше ігнорування проблем кадрового забезпечення та непрозорих фінансових операцій може призвести до ще більшого падіння інвестиційної активності та негативно позначитися на макроекономічній стабільності країни.

Депутати наголошують, що кадрова політика НКЦПФР перетворила Комісію на «карикатурний орган», а фондовий ринок через «зусилля» керівництва опинився у занепаді. Зокрема, під час підбору персоналу очільник Комісії залучав людей, які мали проблеми з корупцією та були звільнені з державних органів.

Парламентарі закликали ухвалити рішення про очищення Комісії від «альтернативно обдарованого керівництва» та притягнення винних до відповідальності, аби відновити роботу фінансового регулятора та довіру інвесторів.

Скандал із керівництвом НКЦПФР підкреслює проблеми державного управління та необхідність реформування ключових фінансових інституцій України.

Легендарний телевізійний проєкт «Ревізор», який свого часу збирав мільйони переглядів і викликав бурхливі обговорення, може знову з’явитися на екранах. Протягом багатьох років глядачі неодноразово зверталися з проханнями відродити програму, і нині ці очікування отримали новий імпульс. Після коментарів редакторки Анни Жижі щодо можливого оновлення формату про ймовірне повернення заговорила і головна зірка проєкту — Ольга Фреймут.

У нещодавньому інтерв’ю телеведуча зізналася, що саме «Ревізор» залишається для неї особливим і найулюбленішим проєктом за всю кар’єру. За словами Фреймут, ця програма стала для неї не просто роботою, а важливою частиною життя, яка сформувала її як телевізійну особистість. Ведуча пригадує, що кожна перевірка була окремою історією, наповненою емоціями, конфліктами, несподіванками та справжніми людськими драмами.

«Я дуже хочу відновити “Ревізор”. У мене вже Злата — дівка на виданні, малята вже не такі крихітні й самі собі ради дають, тому вже можна зробити програму, яку я люблю», — сказала ведуча.

Фреймут також підтвердила, що у разі повернення шоу повністю зміниться його концепція. За її словами, рівень сервісу в Україні настільки виріс, що знімати лише про ресторани більше неактуально.

«Якщо я буду знімати “Ревізор”, то це буде інший “Ревізор”. Я знаю потреби суспільства. Мені здається, я буду його знімати», — заінтригувала ведуча.

Подробиці нового формату Фреймут розкривати не стала, проте натякнула: якщо оновлений «Ревізор» з’явиться, то він стане значно глибшим та сучаснішим, ніж попередні сезони.

Національне агентство з питань запобігання корупції, використовуючи дані, отримані від Служби безпеки України, за процесуального супроводу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулося з позовом до Вищого антикорупційного суду щодо можливого стягнення в дохід держави майна судді Києво-Святошинського районного суду Київської області. Йдеться про суддю, якого в матеріалах справи називають ймовірно Віталієм Нікушиним.

Підставою для звернення до суду стали результати моніторингу способу життя, проведеного НАЗК. У ході перевірки було встановлено, що протягом 2022–2023 років суддя придбав одразу три автомобілі за цінами, які суттєво відрізнялися від середньоринкових і виглядали значно заниженими. За оцінкою антикорупційного органу, вартість такого майна не відповідає офіційним доходам посадовця та його родини.

Mercedes-Benz G 350 TD (2013) — за 10 тис. грн при ринковій вартості понад 2,1 млн грн;

Mercedes-Benz G 500 (2013) — за 529 тис. грн замість майже 685 тис. грн;

Renault ZOE (2017) — за 5 тис. грн при експертній оцінці 431,5 тис. грн.

САП подала до ВАКС позов про стягнення Mercedes-Benz G 350 TD, частини вартості Renault ZOE та грошових коштів на рахунках судді. Загальна сума необґрунтованих активів, які підлягають конфіскації, перевищує 3,3 млн грн.

Раніше НАЗК наголошувало на необхідності контролю за способами життя суддів, аби виявляти невідповідність між доходами та майновим станом посадовців.

Покровськ дедалі частіше називають уособленням нового етапу російсько-української війни, де бойові дії переходять у складний формат протистояння всередині міської забудови. Тут майже неможливо чітко провести лінію фронту: вона розмита між житловими кварталами, промисловими зонами та вузькими вулицями. У таких умовах російські диверсійні групи діють малими мобільними підрозділами, проникаючи в місто, маскуючись під цивільних або навіть під українських військових, і завдають точкових ударів по обороні.

За даними військових, тактика противника зводиться до раптових атак, розвідки боєм і підривної діяльності у глибокому тилу. Диверсанти намагаються уникати відкритих зіткнень, діючи приховано, що суттєво ускладнює роботу українських захисників. У місті панує постійна напруга: кожна підозріла постать може виявитися ворогом, а будь-який двір — точкою раптової атаки.

За оцінками аналітиків, російська армія змінила тактику і перейшла до формату “демеханізованої” війни — без великих колон техніки, які легко виявляють дрони. Замість цього РФ просувається дуже малими групами по 3–5 осіб.

“Лінія фронту розмивається“, — пояснює фінський аналітик Еміль Кастехельмі.

Російські розвідувальні дрони шукають прогалини в українській обороні. Через нестачу особового складу та постійний аеророзвідковий тиск повністю закрити місто від проникнень практично неможливо. Невеликі ворожі групи заходять у Покровськ велосипедами, мотоциклами, цивільним транспортом або пішки, користуючись туманом і дощем.

Однією з головних проблем стала неможливість швидко визначити, хто перед тобою — свій чи ворог. Українські військові повернулися до тактики перевірочних слів. Одне з ключових — “паляниця”. Але навіть це не завжди допомагає.

Ризики френдлі-файру зростають. Один з командирів пригадує, як бійцям заборонили відкривати вогонь по БМП, бо начебто “вона своя”. Виявилося, що це була російська машина. Її знищили дроном тільки після уточнення ситуації. В іншому випадку українська бригада помилково ліквідувала власні наземні безпілотники “Терміти”.

Бойові дрони стали ключовим інструментом української оборони в місті. Саме вони знаходять диверсантів та наносять удари по їхніх укриттях. Тому російські групи першими намагаються вийти на операторів — і вбивають їх.

“Наш другий ешелон не працює, а він дає 90% ударів“, — кажуть військові. Без цих ударів складніше зупиняти невеликі групи ворога на підході до міста.

За оцінкою Deep State, Росія наразі контролює щонайменше половину Покровська. Решта територій — сіра зона, де бої точкові та хаотичні. Немає жодного району, який би повністю контролювали українські сили.

Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про близько 300 російських диверсантів у місті, проте військові кажуть, що реальна цифра може бути значно вищою.

До Покровська перекинули елітні підрозділи. Бійці “Азову” намагалися стабілізувати фронт улітку, а спецпризначенці ГУР прибували на гелікоптерах Black Hawk, щоби відновити логістику та координацію. Однак російська тактика повільного проникнення продовжує діяти.

Покровськ залишається ключовою точкою перед можливими ударами РФ на Краматорськ і Слов’янськ. Аналітики не прогнозують стрімкого прориву ворога, адже тактика малих груп не передбачає швидкого просування.

“Якщо ви просто просуваєте піхоту, на якомусь рівні вас зупинять“, — зазначає Кастехельмі.

Хоч захоплення Покровська і не гарантує Росії швидкого контролю над Донбасом, тактика інфільтрації має одну критичну перевагу — її надзвичайно важко зупинити.

Коли людина нервує, її рука часто автоматично тягнеться до чогось солодкого або жирного. Це звичка, яка, на перший погляд, може здатися слабкістю чи відсутністю сили волі, але насправді такі реакції є абсолютно природними. Науковці переконані, що вибір їжі під час стресу — це не результат нашої невпевненості або недостатньої сили волі, а нормальна фізіологічна реакція організму на напругу. Дослідження Гарвардської медичної школи та матеріали PubMed Central допомагають зрозуміти, чому саме наш апетит змінюється в стресових ситуаціях, і як хронічний стрес може сприяти набору ваги.

У перші хвилини стресу організм активує так звану реакцію «бий або тікай». Це еволюційно вкорінена реакція на загрозу, коли нервова система викидає в кров адреналін, а травлення сповільнюється, адже тіло готується до фізичних дій, а не до перетравлення їжі. Тому на короткострокову напругу апетит, як правило, знижується, оскільки організм не потребує додаткових калорій для негайної фізичної активності.

Та коли стрес затягується, наднирники починають виробляти інший гормон — кортизол. Він:

підвищує апетит,

посилює мотивацію шукати калорійну їжу,

не дає насиченню настати швидко.

Кортизол має знижуватися після завершення стресового епізоду. Але при постійній тривозі чи перевтомі його рівень залишається підвищеним, що посилює відчуття голоду.

Стресові реакції змінюють не тільки апетит, а й харчові вподобання. Дослідження показують: у періоди напруги люди частіше тягнуться до солодкої, жирної та «комфортної» їжі.

Це пов’язано з дією кількох гормонів:

кортизол + інсулін — роблять калорійну їжу більш привабливою;

грелін («гормон голоду») — посилює тягу до гіперсмачних продуктів.

У шестимісячному дослідженні 339 дорослих майже половина учасників набрала вагу. Виявилося, що високий початковий рівень греліну пов’язаний із більшою тягою до їжі згодом, а підвищені кортизол, інсулін та хронічний стрес прогнозують подальший набір ваги.

Мозок добре запам’ятовує миттєве полегшення, яке дає комфортна їжа, і формує автоматичний алгоритм: «мені погано — мені потрібна їжа». Так виникає коло стресового переїдання.

Науковці відзначають гендерні та індивідуальні відмінності:

жінки частіше реагують на стрес їжею, чоловіки — алкоголем чи курінням;

люди з надмірною вагою частіше набирають нові кілограми під час стресу;

у тих, хто має підвищений інсулін або кортизол, ймовірність переїдання зростає.

Британські дослідники помітили: люди, чий організм відповідає на стрес високим кортизолом, частіше «заїдають» навіть дрібні щоденні труднощі.

Окрім харчової поведінки, на вагу впливають і додаткові фактори, характерні для хронічного стресу: гірший сон, менша фізична активність, більш часте споживання алкоголю.

Механізми, які керують реакцією на стрес, тісно переплетені із системою винагороди мозку. У такому стані:

зростає чутливість до сигналів про «нагороду» — їжу;

слабшає контроль префронтальної кори над імпульсивністю;

збільшується тяга до солодкого та жирного.

Деякі дослідження порівнюють цю поведінку з формуванням харчової залежності.

Експерти радять кілька стратегій, які реально працюють:

Прибрати з дому висококалорійні перекуси. Доступність — головний тригер.

Медитації та дихальні практики. Зменшують рівень кортизолу.

Фізична активність. Допомагає стабілізувати гормональні реакції та знижує тягу до «швидких» калорій.

Підтримка рідних. Соціальні зв’язки зменшують потребу «заїдати» емоції.

Фахівці підкреслюють: уникнути стресу повністю неможливо, але контролювати реакцію організму — цілком реально. Правильні стратегії допомагають зберігати здорові харчові звички навіть у складні періоди.