Рекордне зростання судових позовів українських банків до боржників

Українцям нагадали про обов'язкові випадки заміни закордонного паспорта. Оновлення документа необхідне не лише після завершення терміну його дії, а й у кількох інших випадках, які стосуються змін персональних даних або фізичного стану паспорта. Важливо знати, що для уникнення непорозумінь з органами контролю та для безперешкодних поїздок за кордон слід вчасно оновлювати паспорт.

Перша і найбільш очевидна причина для заміни паспорта — це завершення терміну його дії. Якщо ваш паспорт наближається до кінця терміну дії (зазвичай 10 років для дорослих та 5 років для дітей), його потрібно замінити. Зазначимо, що документ повинен бути дійсним протягом не менше ніж трьох місяців з моменту планованої дати виїзду за кордон.

Підставою для переоформлення документа є й виявлення помилок у персональних даних або інших відомостях, зазначених у паспорті. Крім того, новий документ знадобиться, якщо в паспорті більше не залишилося вільних сторінок для відміток про перетин кордону.

Закордонний паспорт також визнається непридатним для використання у випадках його пошкодження — зокрема, якщо сторінки порвані, інформація пошкоджена або документ має сліди, які унеможливлюють ідентифікацію особи. Окремою підставою для оформлення нового паспорта є його втрата.

Для отримання нового закордонного паспорта громадянину України необхідно підготувати стандартний пакет документів. До нього входить внутрішній паспорт громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків. За наявності також подається попередній закордонний паспорт.

У разі зміни сімейного стану або персональних даних необхідно додатково надати відповідні підтвердні документи — свідоцтво про шлюб або документ про зміну імені. Саме ці папери є підставою для внесення оновлених даних до нового паспорта.

Печерський районний суд столиці ухвалив рішення залишити без руху позов Світлани Чернишової щодо поділу спільного майна з чоловіком — колишнім віцепрем’єр-міністром України та ексміністром розвитку громад і територій Олексієм Чернишовим. Судова інстанція вказала на процесуальні недоліки заяви, які мають бути усунуті для подальшого розгляду справи по суті.

Суть позову полягала у прагненні юридично зафіксувати право власності на значний обсяг активів у період, коли Олексій Чернишов перебуває у фокусі антикорупційних перевірок та розслідувань. Така синхронність викликала підвищену увагу до справи як з боку правників, так і з боку громадськості, адже йдеться не лише про сімейний конфлікт, а й про можливі наслідки для державних антикорупційних процесів.

Поки дружина намагається формалізувати контроль над активами, сам Олексій Чернишов залишається центральною фігурою у справі про масштабні зловживання в Міністерстві розвитку громад і територій. Слідство вважає, що за його сприяння забудовникам держава втратила понад мільярд гривень. За версією правоохоронців, у межах земельної схеми посадовець отримував квартири за символічними цінами — від однієї до восьми тисяч гривень за квадратний метр.

Прізвище Чернишова також фігурує у розслідуваннях, пов’язаних із фінансовими потоками навколо державних компаній, зокрема «Енергоатома», а також у матеріалах щодо так званої «пральні» для легалізації коштів, яку пов’язують із бізнес-оточенням Тімура Міндіча. Сам ексвіцепрем’єр публічно заперечує участь у корупційних схемах, однак розміри застав, які дозволяють йому уникати СІЗО, викликають серйозні запитання.

Особливу увагу привертає історія саме із заставами. Останній транш у розмірі 51 мільйон гривень був внесений Андрієм Проциком та Іриною Федорович. До цього суд прийняв рекордну заставу у 120 мільйонів гривень, з яких 44 мільйони внесла Дарія Бедя — топменеджерка девелоперської групи DIM.

Група DIM належить бізнесменам Олександру Насіковському та Максиму Кріппі. Останній на початку 2025 року інвестував у групу близько 100 мільйонів доларів, істотно посиливши її позиції на ринку. Саме ці обставини породжують підозри, що застави за Чернишова могли сплачуватися структурами будівельного бізнесу, інтереси яких він потенційно лобіював, перебуваючи на високих державних посадах.

Попри це, НАБУ та САП досі не оприлюднили публічних результатів перевірки походження коштів, внесених як застава. Фактично це дозволяє фігуранту резонансної справи залишатися на волі за рахунок ресурсів можливих бенефіціарів його ж рішень.

На цьому тлі спроба Світлани Чернишової терміново поділити майно виглядає не як побутовий сімейний спір, а як спроба убезпечити активи від потенційної конфіскації. Судова пауза у розгляді позову лише підсилює підозри щодо походження цих статків і страху родини перед реальними наслідками кримінального провадження.

У суботу, 24 січня, погода в Україні буде відзначатися помірними морозами та різноманітними опадами. Температура повітря в більшості регіонів країни залишатиметься в межах помірних значень. В той час як на південь і захід країни прийдуть відносно тепліші маси повітря, в окремих областях стовпчики термометрів можуть піднятися вище нуля.

Проте, на північному сході країни варто очікувати більш низькі температури, що можуть опуститися до -8…-10 градусів. В цьому регіоні ймовірно буде холодніше, ніж в інших областях, через що прохолодна погода триватиме протягом всього дня.

На заході України температура розподілиться нерівномірно. У Волинській, Рівненській та Хмельницькій областях очікується -3…-7 градусів і невеликий сніг. В інших західних регіонах повітря прогріється до -1…+1 градуса, можливі опади у вигляді мокрого снігу та дощу.

На півночі країни субота буде холодною і похмурою. Температура протягом дня коливатиметься в межах -5…-10 градусів. Місцями прогнозують невеликий сніг.

Подібна погодна ситуація складеться і на сході України. Тут також буде хмарно, температура становитиме -5…-10 градусів, місцями очікується слабкий сніг.

У центральних областях прогнозують -3…-7 градусів. Протягом доби можливі періодичні снігопади невеликої інтенсивності.

На півдні України буде найтепліше. Температура повітря коливатиметься від -1 до +1 градуса. Опади тут випадатимуть переважно у вигляді мокрого снігу, подекуди з дощем.

Центральний районний суд розглянув матеріали кримінального провадження, яке викликало значний суспільний інтерес, та ухвалив процесуальне рішення після всебічного аналізу доказів. Судове засідання відбувалося з дотриманням норм чинного законодавства, із заслуховуванням позицій сторін обвинувачення і захисту, а також дослідженням письмових і речових матеріалів справи.

У ході розгляду суд встановив обставини події, оцінив роль кожного з учасників процесу та надав правову кваліфікацію діям, що стали предметом провадження. Окрему увагу було приділено доказовій базі, зокрема показам свідків, результатам експертиз і процесуальним документам, зібраним під час досудового розслідування.

Колишній прокурор категорично заперечував свою причетність до вимагання. Він пояснював, що гроші були передані як фінансова допомога для ремонту банкетного залу в ресторані родини оперативника, з яким у нього були довірливі стосунки. Захист також заявив, що матеріали негласних слідчих дій, відеозаписи та скріншоти листування були уривчастими та змонтованими.

Свідки підтвердили, що прокурор не вимагав гроші, а заяву про нібито хабар йому наказали написати співробітники СБУ під тиском. Також з’ясувалося, що оперативник поліції вже раніше брав участь у провокаційних операціях СБУ, пов’язаних із передачею неправомірної вигоди.

У 2020 році прокурора виправдали, однак у 2023 році апеляційний суд скасував вирок і справу розглядали повторно. За другим розглядом обвинуваченого знову виправдали. Суд не знайшов підтвердження, що гроші передавалися як хабар, і визнання їх поверненням боргу не було спростоване.

Рішення суду демонструє складність проваджень із використанням матеріалів негласних слідчих дій і значну роль доказової бази у справах про корупцію.

Український музичний продюсер і сонграйтер Роман Черенов, відомий під творчим іменем Morphom, поділився спогадами про перші дні повномасштабного вторгнення Росії та складне рішення залишити Україну разом із родиною. Сьогодні він мешкає в Португалії, де не лише будує новий етап особистого життя, а й продовжує активну діяльність на підтримку України через музику та благодійні ініціативи.

За словами продюсера, ранок 24 лютого 2022 року розділив життя на «до» і «після». У перші дні панували розгубленість, страх за близьких і нерозуміння, як діяти далі. Попри це, рішення про виїзд з країни далося непросто, адже до війни Morphom був глибоко занурений у роботу в Україні й не планував жодних змін. Проте безпека родини стала визначальним чинником.

У ніч перед вторгненням продюсер повернувся до Києва з робочої поїздки. Вже за кілька годин родину розбудили вибухи. За словами Черенова, рішення про виїзд ухвалили миттєво.

Він згадує, що не було часу на збори — лише найнеобхідніше, діти та валізи, які ще стояли нерозпакованими. Сім’я одразу вирушила автомобілем у напрямку кордону.

Тоді, каже музикант, обмеження на виїзд ще не діяли, тому перетнути кордон вдалося без заторів і тривалого очікування. Спочатку родина оселилася у Польщі, плануючи швидке повернення додому. Однак «тиждень-два» поступово перетворилися на місяці, а згодом — на роки.

З часом сім’я пожила в кількох країнах Європи — Німеччині, Нідерландах, Іспанії, Італії. Зрештою вони обрали Португалію, яка найбільше підійшла за ритмом життя та атмосферою. Саме там Morphom живе й працює нині.

Попри перебування за кордоном, продюсер наголошує: намагається бути максимально корисним для України. Основний фокус його діяльності — благодійні концерти та творчі колаборації з українськими й місцевими артистами.

Перший такий захід, за його словами, вдалося організувати вже через два тижні після переїзду — у невеликій галереї старого португальського будинку. Згодом формат розширився: музикант проводить спільні виступи, залучає інших виконавців і спрямовує зібрані кошти на підтримку українців.

Сьогодні, каже Morphom, уся його концертна та творча робота має благодійний характер. Таким чином він продовжує допомагати країні, навіть перебуваючи далеко від дому.

Березнегуватська селищна рада Миколаївської області уклала контракт на зведення підземного укриття для місцевої гімназії на суму 84,6 мільйона гривень. Підрядником обрали будівельну компанію БК «Базіс», однак сама процедура закупівлі майже одразу опинилася під пильною увагою контролюючих органів через низку нетипових та суперечливих моментів.

За інформацією з відкритих джерел, найбільше запитань у фахівців викликала надзвичайна оперативність дій обраного підрядника. Документи для участі в тендері були завантажені до системи у вкрай стислі строки, що виглядає нетипово для проєкту такої складності та вартості. Експерти зазначають, що підготовка повного пакета технічної та фінансової документації зазвичай потребує значно більше часу.

Водночас аналіз кошторису свідчить про ймовірні переплати, що лише за базовими позиціями можуть перевищувати чотири мільйони гривень. Зокрема, арматуру діаметром 16 міліметрів у документах закладено за ціною понад 43 тисячі гривень за тонну, що суттєво перевищує середні ринкові показники в регіоні. Бетонні та асфальтобетонні суміші також враховані за цінами, вищими за пропозиції місцевих виробників.

Окремої уваги заслуговує вартість захисно-герметичних дверей. За кошторисом їхня ціна сягає 191 тисячі гривень за квадратний метр — утричі більше, ніж середні ціни на аналогічну продукцію на ринку. Саме ця позиція стала однією з найбільш дискусійних під час аналізу закупівлі.

Фігура власника БК «Базіс» Євгена Дахова додає історії додаткового контексту. Його пов’язують із низкою інших будівельних компаній, зокрема з «Укркепітал-Буд», яка раніше фігурувала у резонансних забудовах у Києві. Бізнес-партнери Дахова мають спільні інтереси з колишніми депутатами Миколаївської міської ради, а окремі з них у період воєнного стану отримували дозволи на виїзд за кордон.

Попри відсутність реальної конкуренції на торгах, використання російськомовної документації щодо персоналу та сумнівні цінові показники, керівництво Березнегуватської громади не вбачає у ситуації ризиків. Селищний голова Сергій Бойко публічно не ставить під сумнів ані вибір підрядника, ані фінансові параметри контракту.

У результаті громада отримала проєкт укриття з рекордною швидкістю проведення закупівлі, завищеними кошторисами та підрядником із неоднозначною діловою репутацією. Чи матиме ця історія продовження в межах аудиторських і правоохоронних перевірок — питання відкрите.

Історія з будівництвом дороги М-12 у Івано-Франківській області яскраво ілюструє глибокий розрив між державними деклараціями та фактичними фінансовими потоками у сфері відновлення інфраструктури. Попри численні публічні заяви про «нульову толерантність до корупції», реальна ситуація свідчить про те, що контроль над ключовими процесами часто залишається в руках осіб, пов’язаних із сумнівними схемами. Зокрема, керівник регіонального підрозділу Служби відновлення та розвитку інфраструктури Любомир Симанів продовжує опікуватися процесами закупівель та підрядів, які дедалі менше відповідають законним нормам і прозорим процедурним стандартам.

Події навколо М-12 нагадують попередні скандали, такі як схема Палиці–Кулеби–Бойка щодо проєктування дороги на Буковель вартістю 6,6 млрд гривень, що підкреслює системний характер проблем. Вони демонструють, що навіть за умов високого суспільного резонансу та медійного контролю, реальна реалізація проєктів часто відходить від заявлених стандартів прозорості та ефективного використання бюджетних коштів.

30 вересня 2025 року Служба оголосила тендер на реконструкцію М-12. Учасниками були міжнародна компанія ТОВ «АЗВІРТ» та ТОВ «ПБС» — підрядник, пов’язаний з Ігорем Палицею. Після тривалих суперечок Антимонопольний комітет 8 грудня 2025 року ухвалив рішення про намір укласти договір із «АЗВІРТ», яка запропонувала нижчу ціну та кращу якість.

Однак 2 січня 2026 року замовник раптово скасував процедуру, пославшись на «скорочення обсягів видатків». При цьому бюджетні кошти були передбачені, а терміни виконання робіт залишалися до кінця 2026 року. Паралельно Служба оголосила ще дві ідентичні процедури з тими самими учасниками, у яких переможцем стало ТОВ «ПБС». Таким чином, одну процедуру скасували під надуманим приводом, а дві інші провели без проблем, що вказує на керовану схему.

Додатково постановою Кабміну від 10 вересня 2024 року №1060 реконструкція ділянки М-12 була включена до переліку фінансованих об’єктів, з обсягом 601,5 тис. грн. Загальний обсяг фінансування за програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг» не скорочувався, що робить аргумент про нестачу коштів безпідставним.

19 січня 2026 року АМКУ зобов’язав Службу скасувати рішення про скасування тендеру, прямо вказавши на незаконність дій замовника. Проте питання полягає не лише в конкретній закупівлі, а в тому, як довго можна ігнорувати рішення Кабміну, АМКУ та базові принципи конкуренції, поки група Палиця–Микита–Кулеба–Симанів продовжує просувати інтереси «ПБС».

Поки що реальність така: Симанів залишився на посаді саме для того, щоб схеми працювали далі, а державні дороги будувалися не за законом, а за домовленістю.