Роман Наталки Денисенко та Юрія Савранського: публічність стосунків і нові деталі особистого життя

Українська співачка Єва Бушміна, справжнє ім’я якої — Яна Швец, після повернення до Києва стала учасницею масштабного мовно-публічного скандалу. Справа розгорілася після того, як артистка опублікувала в Instagram фрагмент своєї нової пісні російською мовою під назвою «Убей мою подругу». Відео супроводжувалося підписом російською, що, без сумніву, стало каталізатором численних суперечок серед її підписників та широкої аудиторії.

Незважаючи на те, що відео швидко набрало близько тисячі лайків, численні коментарі, що з’являлися під публікацією, відображали обурення та критику з боку фанів. Чимало людей обурювалося самим вибором мови, адже в умовах нинішнього геополітичного контексту, де Україна перебуває в стані війни з Росією, подібний крок сприйняли як недоречний і навіть образливий. Користувачі соцмереж вказували на те, що такі вчинки можуть бути сприйняті як відрив від реалій і болючих переживань, з якими стикаються українці під час війни.

За повідомленнями, деякі з емоційних коментарів пізніше видалялися, але в мережі збереглися скріншоти дискусій. Певна ескалація відбулася й у діалозі самої співачки з підписниками: у відповідь на запит «На якому мовi вона співає?» артистка, за скриншотами, відповіла грубо — фраза була опублікована з орфографічними помилками і містила нецензурну лайку. Це ще більше підлило масла у вогонь дискусії.

Єва Бушміна відома українській публіці як учасниця шоу «Фабрика зірок» і як учасниця колективу «ВІА Гра». Спроби повернутися на велику сцену супроводжуються активним просуванням нової творчості — і водночас залежністю від реакції публіки. Частина фанатів захищає артистку, відзначаючи її вокальні дані й сценічний досвід; критики ж наголошують, що в нинішніх умовах художні рішення мають враховувати чутливість аудиторії.

Поки що Бушміна продовжує просувати реліз і вказує, що трек доступний на музичних платформах. Суперечка в коментарях триває: частина користувачів просить пояснень від самої артистки щодо вибору мови й назви, інші — закликають не загострювати увагу й сприймати пісню як елемент творчого експерименту.

Святогірська громада розташована в Донеччині, всього за 14 кілометрів від лінії фронту, і нині знаходиться в зоні активних бойових дій. Щодня тут можна почути вибухи, а російські дрони та керовані авіаційні бомби регулярно атакують територію громади. У відповідь на ці загрози українська армія активно працює над зміцненням оборони, і вже в 2024 році на території громади розпочали будівництво фортифікаційних споруд, щоб забезпечити надійний захист і не дати ворогу можливості просуватися далі.

Проєкт по укріпленню Святогірської громади реалізується за підтримки Полтавської обласної військової адміністрації, а самі укріплення охоплюють понад 21 кілометр. Це бетонні блоки, вогневі точки, бліндажі та інші об’єкти, які повинні забезпечити максимальний захист для військових та місцевих мешканців у разі наступу. Важливість цих споруд важко переоцінити, адже вони є частиною стратегії оборони України на Донбасі, який, як і раніше, є однією з найгарячіших точок конфлікту.

Наскільки нині небезпечно залишатися у Святогірську, та чи стала нова лінія оборони частиною корупційної схеми, дізнавалися журналісти Реальної Газети.

Ще торік на території Святогірської громади розпочали масштабне будівництво фортифікаційних споруд — бліндажів, вогневих точок та бетонних укріплень. Народний депутат Ярослав Железняк стверджує, що замість реальних укріплень були зведені лише імітаційні конструкції, які не відповідають вимогам обороноздатності. Він заявив, що через фіктивні контракти, завищені ціни та «фронтові» компанії було виведено близько 200 мільйонів гривень. Відтак, аби спростувати таку заяву, Полтавська ОВА організувала престур на Донеччину, щоби журналісти мали можливість особисто оглянути споруди.

«Як бачите, ми тут, і крім нас тут нікого більше немає. Основна мета нашого приїзду — це показати, що фортифікаційні споруди збудовані, вони на підконтрольній території України. Дані фортифікаційні споруди проєктувалися і будувалися відповідно до проєкту, який був розроблений проєктною організацією на замовлення Генерального штабу й проєктного інституту Міністерства оборони України», — сказав тимчасово виконувач обов’язки начальника Полтавської ОВА Володимир Когут.

Журналісти звернулися до Народного депутата Ярослава Железняка з питанням, що він думає стосовно такого престуру. Від своїх слів нардеп не відмовляється, натомість каже, що організаторам вже потрібно готуватися до допитів. Свої претензії до фортифікаційних споруд, зведених під керівництвом Полтавської обласної військової адміністрації, він також не раз озвучив у відео на своєму YouTube-каналі.

«Існує цілеспрямований та чіткий план привласнення близько 200 мільйонів гривень, який, на жаль, успішно реалізували у 2024 році. Полтавська ОВА взяла на себе один із ключових напрямів робіт на Донеччині, ближче до Покровська», — розповідає народний депутат України від партії «Голос» Ярослав Железняк.

У відповідь т.в.о. начальника Полтавської ОВА Володимир Когут запевнив, що адміністрація курувала роботи виключно на території Святогірської громади Донецької області, а народний депутат казав про Покровський район:

“Ми перебуваємо у Святогірському. Це — Краматорський район, Святогірська територіальна громада”.

4 вересня 2025-го стало відомо, що Національне антикорупційне бюро України виправило до своєї підслідності кримінальне провадження щодо можливих зловживань посадовців Полтавської ОВА та пов’язаних із ними підрядників під час будівництва фортифікаційних споруд у зоні бойових дій.

Раніше ця справа перебувала в Бюро економічної безпеки на Полтавщині. Тамтешні детективи припускали, що службові особи ОВА спільно з підрядниками завищували вартість матеріалів у звітах. У документах, які передали до суду, йшлося, зокрема, про дерев’яні бруски, які у звітах коштували понад 9 тисяч гривень за кубометр, тоді як середня ринкова ціна — близько 6,6 тисячі. За підрахунками БЕБ, це могло спричинити збитки державі на понад 3 мільйони гривень.

Натомість Володимир Когут запевняє, роботи були не тільки виконані в рамках закладеного бюджету, а ще й кошти вдалося заощадити:

«Закінчилися роботи взимку 2024 року. Загальний кошторисний бюджет, згідно з проєктно-кошторисною документацією був з доповненнями, тому що коли приїхали виконувати роботу, виникла деяка ситуація на місцевості. Прийшлося коригувати деякі речі. Загальний бюджет становив 381 мільйон гривень. Згідно з актами від підрядника, загальна цифра склала 375,5 мільйонів гривень. Відповідно 5,5 мільйонів гривень, які були зекономлені, повернуті до державного бюджету», — наголосив Володимир Когут.

У Святогірській громаді фортифікаційні роботи виконували під керівництвом двох обласних військових адміністрацій — Полтавської та Хмельницької. Роботи розпочали й завершили майже одночасно, зазначив начальник Святогірської міської військової адміністрації Володимир Рибалкін. І додав, що побудувати лінію оборони поблизу фронту — задача не проста. Під час робіт працівники часто потрапляли під ворожі атаки. А у суму робіт входить не тільки вартість будівельних матеріалів, а й оплата роботи працівників та технічного ресурсу.

«Працювало багато людей, техніки, будували ж і великі об’єкти, а для цього потрібні й крани, й екскаватори. Тобто це великі роботи, і ми їх зробили вчасно», — каже Рибалкін.

За його словами, під час будівництва не обійшлося без неприємностей: є поранені, підбита техніка, стався підрив екскаватору.

Водночас триває процес передачі робіт до Державної спеціальної служби транспорту. Це передбачає ретельну перевірку кожного об’єкта — від точності відповідності проєкту до технічного стану укріплень. Паралельно усуваються незначні недоліки, виявлені під час інспекцій, аби забезпечити максимальну готовність споруд до виконання бойових завдань у разі загострення ситуації на фронті.

«Виконується робота приймання й передачі даних споруд на баланс нашої служби, ВОПи (взводні опорні пункти) обстежуються. Є деякі недоліки, які одразу усуваються підрядними організаціями. Що саме це за недоліки, я не можу сказати. Також триває робота з приймання та перевірки документації. Вже зараз прийнято 2 опорних пункти, по інших роботи тривають», — розповів військовослужбовець Державної спеціальної служби транспорту.

Роки війни навчили українських захисників цінувати кожен метр укриття. Бо на початку війну укриттями слугували траншеї у посадках. Серед тих, хто вже бачив нові укріплення на власні очі, військовослужбовець Святослав.

Він дає позитивну оцінку виконаним роботам: «У 2022 році ми просто раділи траншеї у посадці, тут укріплені стінки широка траншея, не вузька, що сам ледве проходиш. Вже поросло травою, а влітку це — добре, це додаткове укриття. Загалом же фортифікації створені для життєдіяльності, щоби ти не рив собі нору десь, і тут я бачу, що умови створенні й основа на мою думку хороша. Натягнути сіточку від дронів, облаштуватися, й можна давати відсіч ворогу», — каже військовослужбовець Святослав.

Святогірська громада й досі живе під постійною загрозою війни. Від лінії фронту її відділяє всього кілька кілометрів — найближчий населений пункт громади близько 10 км від зони бойових дій. Попре це тут залишаються понад 2,6 тисячі людей, хоча ще після деокупації у 2022-му їх було понад 3 тисячі.

Щодня виїжджає кілька родин, частина евакуюється через державні програми, частина — власними силами. А небезпека для мирних жителів лише зростає: громада відчуває удари С-300, шахедів, крилатих ракет, а особливо «КАБів» (керованих авіаційних бомб), проти яких не існує захисту.

«Наші люди бачили фактично все. Наприклад якщо ми кажемо про Ярову, то там фактично немає жодного двора. У Святогірську теж немає жодної неушкодженої будівлі. Трошки інше тут життя і трошки інші тут дії. Тому найголовніше у нас питання зараз це — евакуація й взаємодія з військовими, які виконують свої безпосередні обов’язки на лінії бойового зіткнення», — розповідає Володимир Рибалкін.

У такій ситуації питання укріплень дуже важливе. Якщо росіяни все ж таки почнуть тиснути, перед противником має постати не просто ряд укриттів, а складна, продумана система фортифікацій, підкріплена десятками кілометрів траншей, бетонних блоків та вогневих точок. Це не лише перешкода на шляху ворога, але й нова можливість для українських воїнів тримати позицію та завдавати значних втрат противнику.

Українська співачка Руслана Лижичко, відома перемога на «Євробаченні-2004», стала жертвою серйозного порушення авторських прав. В’єтнамський музичний простір опинився в епіцентрі скандалу, коли з’ясувалося, що низка популярних композицій, створених Русланою, були опубліковані під ім'ям місцевої артистки Хо Куінь Хуонг. Співачка заявила, що ці пісні, включаючи знамениту «Дикі танці», а також «Аркан», «Dance with the Wolves» і «Скажи мені», були видані як авторські роботи іншої людини.

Цей інцидент викликав обурення не лише серед фанатів Руслани, а й в міжнародній музичній спільноті. У своєму пості на Facebook співачка чітко заявила, що всі права на зазначені композиції належать лише їй. Руслана підкреслила, що вона є єдиною авторкою і виконавицею цих пісень, а будь-яке використання її творчості без належного погодження є порушенням закону.

Руслана пояснила, що у 2005 році вона дійсно підписувала договір, який дозволяв створення кавер-версії «Диких танців» для випуску на CD у межах В’єтнаму. Проте цей дозвіл не надавав жодних прав на зміну авторства, адаптацію під чужим іменем або розповсюдження на цифрових платформах, що тоді навіть не існували.

За словами співачки, Хуонг фактично присвоїла собі право виступати як авторка пісень, що є грубим спотворенням самої концепції творчості. «Музика може мандрувати світом, але повага до автора – це те, що відрізняє натхнення від крадіжки», – зазначила Руслана.

Артистка підкреслила, що підміна авторства – це не інтерпретація, а порушення невідчужуваних прав, які не можна просто “оформити” чи “передати”. Вона додала, що завжди підтримує свободу творчості, але категорично проти безчесних маніпуляцій, де губляться принципи поваги та чесності.

Правове врегулювання інциденту передано компанії Comp Music Publishing, яка представляє інтереси Руслани як правовласника. Лейбл уже готується до відповідних юридичних кроків.

У вересні 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило 75 перевірок декларацій, обраних за ризик-орієнтованим підходом. Результати цих перевірок продемонстрували серйозні порушення, що ставлять під сумнів точність та правдивість поданих відомостей. У більшості випадків було зафіксовано порушення, які підтвердили недостовірність декларацій.

Згідно з результатами, у 43 з 75 перевірених декларацій (понад 57%) виявлено значні розбіжності між заявленими даними та фактичним майном чи доходами. Сукупна сума таких розбіжностей становить більше 461,7 мільйона гривень. Особливо серйозними є випадки, коли в деклараціях було виявлено необґрунтованість активів на загальну суму понад 3 мільйони гривень, а також ознаки незаконного збагачення на суму понад 9,1 мільйона гривень.

Серед найгучніших кейсів, які НАЗК виокремлює для подальшої правової оцінки та передачі матеріалів слідству, — випадки, де йдеться про мільйонні суми або приховані криптоактиви. Наведені приклади ілюструють різноманітність порушень і масштаб виявлених розбіжностей: посадовець Держагентства меліорації та рибного господарства у Києві й області — із виявленими необґрунтованими активами й недостовірними даними, зокрема дружина цього посадовця придбала квартиру вартістю понад 3 млн грн; за матеріалами НАЗК ця справа передана до ДБР. У директора одного з держпідприємств — заступника гендиректора «Південмашу» — виявлено незадекларовані криптоактиви та кошти у сумі понад 229 млн грн, висновок щодо цього передано до Нацполіції. Інші резонансні випадки стосуються колишніх високопосадовців і працівників контролюючих органів, де не підтверджено походження великих сум готівки або не задекларовано нерухомість і заощадження — відповідні матеріали спрямовані до ДБР, Нацполіції та НАБУ.

НАЗК підкреслює, що висновки про наявність ознак недостовірних відомостей і необґрунтованих активів є підставою для початку або продовження досудових розслідувань уповноваженими правоохоронними органами. Агентство також наголошує: виявлені розбіжності свідчать про ефективність ризик-орієнтованого відбору декларацій, але одночасно вказують на системні проблеми в забезпеченні прозорості добору й контролю майнових даних посадовців.

Катерина Репяхова нещодавно поділилася вражаючими результатами після трьох нових хірургічних втручань, які вона здійснила для корекції зовнішності. Раніше, в рамках попередньої пластичної операції, їй встановили стандартний імплант підборіддя. Однак, як зізнається сама Катерина, той результат її не задовольнив, і вона була незадоволена вибором стандартного імпланта. Тоді вона ще не знала, що в США є можливість виготовляти індивідуальні імпланти, які значно краще відповідають анатомічним особливостям пацієнта.

Цього разу, скориставшись новими можливостями, Репяхова вирішила провести одразу кілька процедур для досягнення бажаного результату. Вона замінила імплант підборіддя на більш індивідуально підібраний, а також зробила ліпофілінг — процедуру корекції ямки на підборідді, що дозволила значно покращити контури її обличчя. Крім того, був проведений ліпосакційний процес для зменшення другого підборіддя, що допомогло отримати більш чітку і виразну лінію підборіддя.

Репяхова зазначала раніше, яку пластику ніколи не наважиться робити; тепер же вона задоволена проведеними корекціями й ділиться фотографіями «до і після». За даними публікацій, Віктор Павлік ставиться до пластичних втручань своєї молодої дружини несхвально.

Цієї ночі українські регіони зазнали нової хвилі атак з боку російських військ. У Полтавській і Сумській областях безпілотники завдали серйозних ударів по цивільній інфраструктурі, спричинивши великі руйнування та пожежі. Під час атаки відбулися прямі влучання у кілька важливих об’єктів, що призвело до значних пошкоджень. Полтавська обласна військова адміністрація повідомила, що внаслідок ударів було знищено частину адміністративної будівлі, складських приміщень, а також рухомий склад залізничної інфраструктури. Одночасно зафіксовано серйозні пошкодження енергетичного об’єкта.

Голова Полтавської обласної військової адміністрації Володимир Когут зазначив, що наслідки атаки включають пошкодження енергетичних мереж, внаслідок чого понад тисячу побутових споживачів та більше двох десятків юридичних осіб залишилися без електропостачання. Пожежі, які спалахнули через прямі влучання та падіння уламків, продовжують завдавати шкоди, поглиблюючи катастрофічну ситуацію в регіоні.

Ранкові повідомлення також надходили з Сумщини: тамтешня ОВА інформує про ранкові удари ударними дронами по території громади. Зокрема, у Сумах внаслідок атаки постраждав тролейбус — за медичною допомогою звернулися пасажир і водійка; про їхній стан повідомили як про задовільний.

ДСНС інформує і про наслідки нічних влучань у Харківській області: у Немишлянському районі Харкова сталося руйнування і пожежа на території цивільного підприємства. У всіх згаданих випадках, за даними рятувальників і місцевих адміністрацій, обійшлося без загиблих.

Станом на зараз тривають аварійно-відновлювальні роботи в енергетиці та робота оперативних служб із ліквідації пожеж і усунення наслідків влучань. Місцеві ОВА закликають мешканців зберігати спокій, дотримуватися правил безпеки та слідкувати за офіційними повідомленнями органів місцевого самоврядування і ДСНС.

Столичний нарколог потрапив у центр уваги правоохоронців через участь у незаконній схемі, що дозволяла водіям, які перебували в стані сп’яніння, уникати юридичних наслідків. Київська міська прокуратура з’ясувала, що лікар, що працює в одній з клінічних лікарень столиці, за певну плату видавав фальшиві медичні довідки, які підтверджували відсутність алкоголю чи наркотичних засобів у крові пацієнтів. Вартість такого «сервісу» становила 1000 доларів, що робило його доступним для осіб, які не бажали нести відповідальність за порушення правил дорожнього руху.

Ці фальшиві документи дозволяли водіям уникати покарання за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає штрафи, позбавлення прав і інші санкції за керування транспортом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Система, налагоджена медиком, працювала як на водіїв, так і на пацієнтів з наркотичною залежністю, які за гроші отримували фіктивні довідки про «чистоту» свого організму.

Правоохоронці затримали медика під час отримання чергової неправомірної вигоди від водія, стан якого був підтверджений іншими медичними установами. Під час обшуків за місцем проживання лікаря та його колег виявили наркотики та бойові набої — усе вилучене направлено на експертизу.

Лікарю повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368-4 КК України — прийняття неправомірної вигоди особою, що надає публічні послуги, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб. Йому загрожує від 4 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною займати посади до трьох років.

Слідство триває — прокуратура встановлює інших осіб, причетних до корупційної схеми.

Нещодавнє звільнення голови правління НЕК «Укренерго» Віталія Зайченка, яке ухвалила Наглядова рада компанії, стало важливим сигналом для державного енергетичного сектору. Офіційною причиною цього кроку названо процедурні порушення під час його попередніх призначень, а також втрата довіри до нього через «певні події останніх тижнів». Це рішення не тільки вказує на конкретні порушення на рівні управлінських практик, але й свідчить про глибші, системні проблеми, що накопичились у «Укренерго» та в енергетичній сфері в цілому.

Окрім процедурних недоліків, які стали підставою для відставки Зайченка, слід звернути увагу на серйозні питання, що виникли у ході виконання стратегічно важливих проектів компанії. Зокрема, у 2023 році Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури уклало низку контрактів на будівництво захисних споруд для трансформаторних підстанцій «Укренерго», однак ці угоди були укладені поза системою Prozorro, без належного техніко-економічного обґрунтування та врахування вимог законодавства щодо прозорості та конкуренції. Така практика ставить під сумнів ефективність використання державних коштів і свідчить про наявність серйозних управлінських та контрольних недоліків.

Фінансові показники вражають. За договорами один об’єкт коштував від 200 до понад 500 млн грн, тоді як аналогічні споруди «Укренерго» будували за 69–89 млн грн. Загалом 46 об’єктів за цією схемою обійшлися державі у 19,3 млрд грн. Для порівняння, 80 аналогічних об’єктів, збудованих без маніпуляцій, коштували лише 7,2 млрд грн.

Найгірше, що підрядники пов’язані між собою та з чиновниками агентства, мають спільних бенефіціарів і завжди виграють закриті тендери. Реальні розслідування наразі не проводяться, а схему продовжують прикривати високопосадовці.

Ситуація свідчить про системну проблему в енергетичній сфері України, де замість прозорих процедур державні кошти витрачаються непрозоро, а відповідальні посадовці залишаються безкарними. Потребується термінова перевірка всіх контрактів та притягнення винних до відповідальності.