Російські наступальні напрямки в Україні: аналіз від NYT

Львівське територіальне управління Державного бюро розслідувань замовило реконструкцію будівлі в Тернополі на загальну суму 35,4 млн грн. Проєкт передбачає комплексні заходи, спрямовані на підвищення енергоефективності будівлі та облаштування спеціальної захисної споруди цивільного захисту. Водночас, попри важливість цього проєкту для державних структур, детальний аналіз ринкових цін на матеріали та витрати на оплату праці вказує на можливу переплату, яка може перевищувати 1 млн грн.

За результатами торгів, підряд на виконання робіт отримала компанія «Тербудгруп». Особливістю цього конкурсу стало те, що на ньому не було жодного конкурента, що може свідчити про відсутність конкурентного середовища та потенційно надмірну ціну для держави. За даними електронної системи публічних закупівель «Прозорро», договір був укладений 2 жовтня 2025 року. Важливо, що фінансування проекту здійснюється за рахунок державного бюджету, і частина суми включає кошти на покриття ризиків у розмірі 487 тис. грн та символічні 1 тис. грн на інші витрати, що можуть виникнути в процесі виконання робіт.

Аналіз показав значні розбіжності у вартості матеріалів: гіпсокартон закупили по 417 грн/кв. м замість 104–115 грн/кв. м на ринку, кондиціонери — по 47 тис. грн/шт замість 26–29 тис. грн, металопластикові двері та вікна також були закуплені за завищеними цінами. За підрахунками експертів, переплата лише на окремих позиціях перевищує 1 млн грн.

Крім того, у кошторисі зазначена зарплата робітників на рівні 18 570 грн/місяць, тоді як середня зарплата у будівельній сфері Тернополя сягає 30 000 грн. Експерти вказують, що реальний фонд зарплати мав би становити близько 9,35 млн грн, що створює ризики використання «конвертної» зарплати та маржі на будматеріали.

Компанія «Тербудгруп» з 2018 року отримала державних замовлень на суму 217,67 млн грн. Аналітики вважають, що завищені ціни та занижені зарплати можуть свідчити про неефективне використання державних коштів та потенційні корупційні схеми.

Київська міська влада визначила підрядника для демонтажу цеху №5 на території заводу «Більшовик», що є важливим етапом у реконструкції Шулявського шляхопроводу. Виконувати роботи буде консорціум «Промбуд Технолоджи», який отримав контракт на суму 121,12 млн грн. Варто зазначити, що ця структура була створена менш ніж за два тижні до оголошення закупівлі, що викликало певне обурення серед громадськості та експертів. Сума договору є динамічною та не враховує можливі інфляційні ризики, а також зміни вартості матеріалів, що може призвести до додаткових витрат і подальшого збільшення фінансування.

Процес закупівлі супроводжувався низкою суперечок і скандалів. Найдешевші пропозиції, зокрема від компанії ПП «Інженерно-виробничий центр “Вектор”», були відхилені без достатніх пояснень. Цей крок викликав питання щодо прозорості та чесності процедур, адже такі рішення можуть порушувати принципи рівності та справедливості у держзакупівлях. Неодноразові спроби цієї компанії оскаржити результати тендеру не мали успіху, що лише посилило напругу навколо процесу.

Однак серед гучних підрядів та скандалів навколо інфраструктурних проектів у столиці залишається питання, яке напряму стосується безпеки тисяч людей — ситуація на Поштовій площі. Під нею вже багато років існує 8-метровий котлован площею понад 6 тисяч квадратних метрів. Він накритий тимчасовою плитою, що виконує роль перекриття площі, по якій щодня ходять кияни та туристи. Від цього небезпечного простору до тунелів метрополітену — лише 16 метрів.

Реконструкція Поштової площі розпочалася у 2013 році з участю бюджетних коштів на суму 504 млн грн та приватних інвестицій у 163 млн грн. Інвестором стало маловідоме ТОВ «Хенсфорд Україна», пов’язане з особами з орбіти режиму Януковича. Згодом інвестиційний контракт скасували, будівництво зупинили, а об’єкт став заручником судових та бюрократичних процесів. З 2022 року реалізація будь-якої комерційної забудови на цьому місці юридично заблокована, але аварійне питання фактично заморожене.

Сьогодні Поштова площа — це не реконструкція й не археологічний проект, а тиха техногенна небезпека, яку влада уникає визнавати. На тлі демонтажів і будівництв за сотні мільйонів гривень, цей котлован залишається поза увагою. Замість інженерного рішення, забезпечення безпеки та укріплення конструкцій, площа досі тримається на тимчасових опорах уже майже десять років.

Ключове питання — пріоритети міста. Київ витрачає колосальні кошти на нові інфраструктурні проєкти, тоді як один із найнебезпечніших об’єктів у центрі столиці залишається без втручання. Поряд із судовими тяжбами та тендерними війнами Поштова площа продовжує щодня приймати натовпи людей над порожнечею. І поки увага влади прикута до гучних реконструкцій, ця мовчазна загроза лише зростає.

Відомій українській телеведучій Інні Шевченко, яка нещодавно стала матір'ю в 47 років, вдалося поділитися з публікою зворушливими митями свого нового етапу життя. Після виписки з пологового будинку у Франції Інна разом із чоловіком Лораном Жаві вперше продемонструвала свого малюка, що став для подружжя справжнім дарунком долі. Вони поділилися радістю від того, як швидко адаптуються до нової ролі батьків і що ці моменти стали для них особливими та незабутніми.

Телеведуча не лише показала сина, але й поділилася емоціями від того, як важливою і в той же час викликаною особливою турботою стала ця подія в її житті. Зараз для Інни кожен день з малюком — це новий досвід і джерело безмежної радості. Вона зазначила, що почуття материнства глибоко змінює її, роблячи все навколо більш значущим.

Інна попросила близьких задекорувати квартиру кульками та святковими прапорцями. Особливу увагу привертало ім’я їхнього первістка — Матіс. Така атмосфера стала для зірки приємним сюрпризом після перебування у пологовому.

«Ми вже вдома! Дякую моїм подругам і батькам за організацію святкової атмосфери! Бо у Франції такий декор зазвичай ніхто не робить. А мені так хотілося. Тож поки ми з Лораном були в пологовому, нам підготували сюрприз!» — написала Шевченко в соцмережах.

Телеведуча поділилася, що ця мить стала особливою для родини та надала новонародженому першого домашнього свята.

Останнім часом фіксується суттєве зростання кількості ворожих атак на залізничну інфраструктуру України — одну з ключових ланок логістики у воєнних умовах. За даними Укрзалізниці, у вересні кількість обстрілів майже вдвічі перевищила серпневі показники. Ворог цілеспрямовано виводить з ладу як рухомий склад, так і об'єкти, що забезпечують стабільну роботу залізничного транспорту: колії, тягові підстанції, станції, сортувальні вузли. Це створює серйозні ризики для постачання військових вантажів, евакуації цивільного населення та загалом ускладнює функціонування тилу.

Одним із найболючіших епізодів останніх тижнів став ракетний удар по станції в місті Шостка на Сумщині, що трапився на початку жовтня. Внаслідок атаки постраждали щонайменше 13 осіб, серед них — троє дітей. Один із чоловіків помер від серцевого нападу, що був спровокований вибухом. Медики зафіксували множинні травми у пасажирів, кількох людей доставили до лікарень у тяжкому стані.

Заступник міністра розвитку громад і територій Олексій Балеста, який курує залізничну сферу, констатує: близько половини всіх атак від початку повномасштабної агресії припало саме на останні два місяці. За його словами, ворог навмисно “полює за локомотивами”, завдаючи ударів по вантажних і пасажирських поїздах, щоб порушити ланцюги постачання.

У службах також надходять повідомлення про виявлені замінування поїздів на різних маршрутах, що змушує зупиняти рух, евакуйовувати пасажирів і проводити додаткові перевірки вагонів. Це ускладнює логістику та створює додаткові ризики для цивільного населення.

Чиновники називають дві основні причини ескалації атак. Перша — значне збільшення виробництва недорогих ударних безпілотників типу «Шахед», що дозволяє агресору завдавати масових ракетно-дронних ударів на далекі дистанції. Друга — стагнація на лінії фронту, через що російське командування змістило фокус на підрив ресурсів і шляхів постачання України.

Генеральний директор Укрзалізниці Олександр Перцовський підкреслює, що відповіддю є швидка локалізація наслідків ударів, тісна координація з військовими і навчання персоналу для розпізнавання можливих диверсій. Ці заходи мають зменшувати період простою та мінімізувати збитки від атак.

Зростання атак по залізниці співпало з хвилями ударів по енергетичній інфраструктурі, що додатково ускладнює роботу логістичних мереж. На тлі цих атак Україна продовжує завдавати ударів по об’єктах паливної інфраструктури в РФ, що також впливає на загальну динаміку постачань палива в регіоні.

Станом на тепер обсяги руйнувань і точний розрахунок втрат узгоджують представники залізниці та держорганів; оперативні ремонтні бригади продовжують відновлювальні роботи, а служби безпеки посилюють перевірки на маршрутах та об’єктах критичної інфраструктури.

Київська міська рада прийняла нові Правила підготовки та прийняття рішень щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності. Цей важливий документ, розроблений за ініціативою депутатів Вікторії Пташник і Дмитра Білоцерковця, покликаний забезпечити більшу прозорість і контроль у процесі управління земельними ресурсами Києва. Зокрема, нові правила мають на меті створення чіткої процедури для розгляду заяв, запровадження публічного реєстру земельних угод і запобігання випадкам внесення питань щодо землі «з голосу».

Однією з головних новацій є введення мораторію на продаж комунальних будівель до моменту формування земельних ділянок під ними. Цей захід дозволить краще контролювати земельні ресурси і уникнути поспішних та непродуманих рішень. Окрім того, Київська міська державна адміністрація (КМДА) зобов'язана в разі виявлення порушень чи спроб незаконних операцій із землею негайно звертатися до суду та правоохоронних органів.

Правила забороняють виносити на розгляд питання про землю «з голосу», за винятком термінових потреб — розміщення держустанов, військових об’єктів або розірвання договорів оренди через невиконання зобов’язань орендарем. Також документ деталізує мінімальні розміри ділянок для різних видів забудови і передбачає, що передача ділянок без торгів можлива лише у випадках, прямо передбачених Земельним кодексом.

Нові норми вводять механізм контролю за орендарями: Департамент земельних ресурсів КМДА має перевірити ділянки, передані з 16 липня 2020 року, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку оренди, і при виявленні зловживань готувати подання про відмову у поновленні договору. Крім того, запроваджується черга розгляду заяв за датою та часом їх реєстрації, а також зобов’язання створити публічний реєстр для онлайн-моніторингу стану розгляду земельних заяв.

Проте ухвала породжує питання практичної реалізації. По-перше, нові Правила не скасовують чинний Порядок 2017 року, тож можливі правові колізії та двозначності у застосуванні процедур. По-друге, низка важливих положень під час доопрацювання була вилучена — наприклад, норма про ненижчу ніж 12% орендну плату для тих, хто користувався ділянками без оформлення — що викликає сумніви у повноті антикорупційного захисту.

Під час голосування на сесії 9 жовтня 2025-го рішення підтримали 63 депутати (система показала 61 голос) — при цьому мер Віталій Кличко і депутат Михайло Присяжнюк заявили, що їхні голоси не були враховані. Дискусії у сесійній залі відображали і підтримку (Пташник назвала документ інструментом прозорості), і застереження: зокрема, депутат Микола Конопелько вказував на ризики двозначного тлумачення окремих норм і вимагав розглянути власні правки.

Контекст ухвалення — хвиля скандалів навколо столичної землі та низка розслідувань, що отримали назву «Чисте місто» (НАБУ/САП). Саме на фоні кримінальних проваджень і публічних претензій до практик відведення ділянок Київрада підготувала ці Правила. Утім, як зауважують критики, правила нічого не варті без неупередженого виконання: фіксація норм на папері не гарантує зупинки «туалетних схем», передачі зелених зон під забудову чи втрати для бюджету через відчуження землі без аукціонів.

19 жовтня — це день, сповнений важливих традицій та пам’ятних подій. Він має багатогранне значення і в Україні, і в міжнародному контексті. Цей день можна присвятити родині, згадці про наших предків та підтримці тих, хто щодня бореться за здоров'я людей — медичних працівників. Окрім цього, 19 жовтня є символічною датою для кількох міжнародних і професійних свят, серед яких особливе місце займають такі дати, як День боротьби з раком грудей, День здоров’я дитячих кісток та День гуманітарної допомоги. Всі ці події мають на меті привернення уваги до важливих соціальних і медичних проблем, а також підтримку тих, хто бореться за життя та благополуччя інших.

В Україні цей день також є важливим для працівників харчової промисловості, адже 19 жовтня вони святкують своє професійне свято. Кухарі, технологи, кондитери та інші фахівці цієї галузі отримують визнання за свою важливу роботу, що забезпечує здоров’я та комфорт населення. Без їхньої праці неможливо уявити повсякденне життя, тому в цей день їм висловлюють подяку за їхній внесок у загальний добробут.

Народні традиції цього дня пов’язані з підготовкою до зими й сімейними застіллями: у давнину готували курячі страви — супи, пироги, запіканки — щоб зміцнити родину й здоров’я. Прикмети 19 жовтня підказують про погоду: ранкова роса або червоне небо ввечері віщують зміну температури чи негоду. День також вважають вдалим для налагодження зв’язків і спілкування з близькими.

Що не варто робити сьогодні: ображати померлих, влаштовувати гучні бенкети з надмірним вживанням спиртного під час поминань, сваритися з рідними або лихослівити. Також не рекомендується голосно розповідати про свої плани — за народними віруваннями, це може зіпсувати справи.

16 жовтня — це день, що поєднує в собі різні важливі моменти для українців. В календарі він відзначений не тільки як професійне свято пекарів, шеф-кухарів та медиків, але й як важливий етап у народному календарі, що пов’язаний із підготовкою до зими. У цей день згадують традиційні осінні обряди, які допомагали людям зустріти холодну пору року, а також святкують одне з найбільш символічних свят — День хліба. Це свято підкреслює не лише цінність цього продукту, але й відзначає багаті культурні традиції, які існують в Україні.

День хліба — це чудова нагода нагадати про важливість цього простого, але незамінного продукту в нашому житті. В Україні хліб завжди був не лише їжею, але й важливим елементом культурної спадщини. Саме тому, 16 жовтня, в день його святкування, традиційно згадують рецепти, якими користувалися предки, а також підтримують локальних пекарів, які продовжують стародавні ремесла, адаптуючи їх до сучасних умов.

У церковному календарі за новим стилем цього дня вшановують святого Лонгина Сотника — римського вояка, який, за переказами, розкаявся й прийняв християнство. Віряни звертаються до нього з молитвами про зір і зцілення очей; у народі саме 16 жовтня вважали сприятливим для офтальмологічних процедур і лікування. За старим стилем у цей день згадують деяких інших святих — зокрема єпископа Дениса Ареопагіта та святого Рустика.

Світовий аспект календаря теж насичений: 16 жовтня відзначають Міжнародний день шефа, а також професійні дні алерголога й анестезіолога. Крім того, у цей час проходять заходи, приурочені до Дня продовольства, Дня здорового харчування, Дня словників і навіть Дня бездомних котів — список доволі різноманітний. Для побуту й громади це можливість вшанувати й закликати до відповідальності тих, хто працює заради здоров’я та їжі інших.

Народні прикмети й традиції 16 жовтня пов’язані з підготовкою до зими: прали й сушили одяг на сонці, лагодили інструменти, готували вулики для зимівлі. Була поширена думка, що сонячне світло у цей день має цілющу силу, тому корисно було вийти погрітися. Також існували прикмети: якщо випав перший сніг — зима не за горами; якщо граки чи ворони розпустили пір’я — на вас чекає похолодання; хороший врожай винограду обіцяв щедрий фруктовий рік наступного сезону.

Щодо заборон — народ радив не сидіти цілий день у хаті і не займатися дрібною працею, що сильно напружує зір. Замість цього краще проводити час активно: готувати господарські справи, сушити й прибирати, готувати запас дров і утепляти хатні приміщення.

16 жовтня — це день, в якому поєдналися піклування про землю й людей: від хлібної випічки до молитви за здорове око. Нехай цей день стане приводом не лише для святкувань, а й для простих дій — привітати тих, хто піклується про їжу та здоров’я, і перевірити, чи все готове до зими.

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) завершило процедуру конкурсу на призначення управителя для арештованого торговельно-офісного центру «Гулівер» через систему Prozorro. Першочергово цей об'єкт був переданий в управління АРМА ще у 2017 році у рамках кримінального провадження, яке стосувалося незаконного привласнення активів державних банків особами, наближеними до екс-президента Віктора Януковича.

Протягом цього часу основним завданням АРМА було забезпечення належного збереження майна та його управління до остаточного визначення правового статусу активу в межах кримінального розслідування. З огляду на значущість ТРЦ «Гулівер», як одного з найбільших комерційних об'єктів у столиці, агентство поставило перед собою завдання не тільки ефективного управління, але й забезпечення прозорості процесу, аби майно було максимально захищене від можливих спроб незаконного впливу.

Наразі суди ухвалили рішення, які встановили, що частка у власності ТРЦ належить державним банкам-кредиторам, а не особам, пов’язаним із Януковичем. У зв’язку з цим АРМА припинило конкурс із пошуку нового управителя, фактично повернувши актив державі.

За інформацією порталу biz.nv.ua, «Гулівер» є одним із найбільших торговельно-офісних комплексів столиці та тривалий час був предметом судових суперечок щодо права власності. Витоки справи сягають 2018 року, коли комплекс було арештовано та передано в управління АРМА. Того ж року компанія ТОВ «Три О» розпочала управління ТРЦ і в період із 2018 по 2021 рік перерахувала до державного бюджету 8,2 млн грн.

У жовтні 2024 року АРМА оголосило конкурс на відбір управителя ТРЦ із умовою щомісячного гарантійного платежу у розмірі 17,388 млн грн. Спершу переможцем було визначено ТОВ «БК Міленіум», однак 23 січня 2025 року агентство відхилило результати конкурсу через виявлені порушення. Компанія «БК Міленіум», зареєстрована у грудні 2017 року, спеціалізується на управлінні нерухомістю. Кінцевим бенефіціаром і керівником є Володимир Мєчов.

Завершення конкурсної процедури та повернення ТРЦ «Гулівер» під контроль держави стало важливим кроком у відновленні належного управління активами, здобутими незаконним шляхом, та гарантує збереження майна для державних банків та громади.