Російські військові облаштували підземний шлях у Куп’янськ

У Дніпровському районі столиці стався серйозний інцидент — 17-річний учень одного з навчальних закладів випав з вікна третього поверху під час навчального дня. За даними поліції, хлопець отримав численні травми, серед яких переломи обох ніг та інші серйозні ушкодження, що потребували термінової медичної допомоги.

На місце події оперативно прибули медики та правоохоронці. Постраждалого доставили до лікарні, де йому надають комплексне лікування та проводять необхідні обстеження. Лікарі оцінюють стан підлітка як тяжкий, проте стабільний, і роблять усе можливе для його стабілізації та подальшого відновлення.

На місці події працюють слідчо-оперативна група та ювенальні поліцейські. Вони опитують свідків, викладачів і учнів, щоб з’ясувати обставини того, що сталося.

За попередньою версією, хлопець вистрибнув із вікна самостійно. Правоохоронці наразі не виключають жодної з можливих версій — від нещасного випадку до можливої спроби самогубства.

Адміністрація навчального закладу співпрацює зі слідством. У поліції обіцяють надати офіційні коментарі після проведення всіх необхідних перевірок.

Українські прізвища — це набагато більше, ніж просто офіційні записи у документах. Вони зберігають у собі пам’ять поколінь, розкривають культурні взаємозв’язки та мовні впливи різних народів, які століттями проживали на українських землях. Кожне прізвище несе у собі історію роду, його соціальний статус, ремесло чи навіть характерні риси предків. Дослідження українських прізвищ дозволяє зрозуміти не лише походження конкретної родини, а й ширші процеси культурного та історичного розвитку країни.

Відомий дослідник Павло Чучка, який присвятив понад сорок років вивченню закарпатських прізвищ, зібрав численні унікальні факти про походження та значення українських імен. Його праці показують, що навіть відомі прізвища політичних діячів мають глибоке історичне коріння. Наприклад, прізвище Балога походить з угорської мови і означає «ліва рука» або «лівак». Перші письмові згадки про цей рід датуються 1717 роком, а сьогодні в Україні налічується майже три сотні носіїв цього прізвища.

Прізвище Шуфрич походить від зрумунізованої форми грецького імені Софрон — «Шуфря». Ця форма прижилася переважно на Закарпатті. Народний депутат Нестор Шуфрич родом саме з цього регіону. Нині в Україні мешкає близько 140 Шуфричів.

Прізвище Петьовка може походити як від народної форми імені «Петьо», так і від угорського слова «пітьовко» — картоплина. І сьогодні в Україні мешкає 166 людей із цим прізвищем, переважно на Закарпатті.

Прізвище Пинзеник, яке носить ексміністр фінансів Віктор Пинзеник, має кілька можливих тлумачень. За однією версією, воно походить від польського слова «пензіць» — лякати, за іншою — від угорського «пиндзі» — гроші. Символічно, що його носій став саме фінансистом.

Прізвище Турчинов має давнє походження і означає «нащадок турка». Колись слово «турчин» використовували для позначення вихідців із турецьких земель. Це прізвище зустрічається в різних регіонах України, зокрема у Центральній. Його носить і колишній виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов.

Прізвище Литвин вказує на походження з території Великого князівства Литовського. Спершу так називали людей, які прибули з північних земель, і згодом воно стало поширеним етнонімом. Один із відомих носіїв — політик Володимир Литвин.

Як зазначає професор Чучка, унікальність закарпатських прізвищ зумовлена багатовіковим сусідством різних культур: угорської, польської, румунської, словацької, німецької, навіть італійської. Тут кожне ім’я — як відбиток історії.

Ономастика — це не лише наука про імена, а й спосіб пізнати власну ідентичність. Походження прізвищ таких відомих українців, як Балога, Шуфрич, Пинзеник, Турчинов чи Литвин, є частиною великої культурної мозаїки, з якої складається сучасна Україна.

Згідно з публікацією Financial Times, українська сторона на східному фронті опинилася у вкрай складному становищі: пряме вторгнення противника загрожує контролю над критичною інфраструктурою та містами — серед них ключовим називається місто Покровськ на Донеччині. newsukraine.rbc.ua+2komersant.ua+2

У матеріалі зазначається, що Покровськ не лише має символічне значення, а й відіграє роль важливого логістичного вузла з мережею залізниць та автошляхів, через які проходили підкріплення, боєпостачання та евакуація. komersant.ua+1 Однак через інтенсивні атаки, ослаблення сил оборони й загрозу оточення місто перетворюється на одну з ключових точок, де ситуація може вийти з під контролю. The Moscow Times+1

Український військовий Артем Карякін зазначає: «Всего цього можна було б уникнути, якби у нас було більше людей і сотні, якщо не тисячі, балістичних ракет. Для звільнення такого міста потрібна величезна кількість особового складу, а наразі її немає».

Проблему посилює зростання дезертирства. Деякі призовники залишають службу ще до прибуття на фронт, що зменшує чисельність сухопутних військ. Директор польської компанії Rochan Consulting Конрад Музика додає: «Плотність українських сил вже настільки мала, що деякі ділянки фронту фактично охороняються лише безпілотниками».

Експерти попереджають, що настирливі спроби утримати Покровськ за будь-яку ціну можуть призвести до хаотичного та кровавого відступу під обстрілами, повторюючи долю попередніх українських опорних пунктів, захоплених російськими військами. Це лише поглибить небажання людей вступати до армії та створить нові ризики для обороноздатності країни.

9 листопада 2023 року у Львівській обласній інфекційній лікарні померла 40-річна жінка з Волині, у якої запідозрили сказ після укусу кота. Лікарі зазначають, що на момент госпіталізації шансів на одужання вже не було, оскільки сказ — смертельна хвороба, яку на жаль, неможливо вилікувати на пізніх стадіях. Однак, фахівці наголошують, що запобігти розвитку захворювання можна, якщо своєчасно розпочати антирабічне лікування після укусу тварини.

Цей трагедії стався після того, як жінка отримала укус від домашнього кота. Вона була госпіталізована на початку листопада, після лікування енцефаліту в медичному закладі на Волині. Проте, стан її здоров'я погіршувався через запізніле звернення за медичною допомогою та відсутність належної профілактики сказу. Як зазначає завідувачка 4-го діагностичного відділення Таміла Алексанян, від самого початку не було шансів на порятунок, оскільки симптоми захворювання почали проявлятися вже в критичному стані.

За словами рідних, зараження сталося 8 серпня, коли жінка підібрала маленького котика після повернення з кладовища. Тварина її вкусила, але ні вона, ні лікарі спочатку не надали цьому значення. Попередній діагноз – сказ – ще має бути підтверджений лабораторно.

Завідувачка відділення особливо небезпечних інфекцій Львівського обласного центру контролю і профілактики хвороб Ірина Куліш наголосила, що всі пацієнти, яким вчасно провели антирабічне лікування, не захворіли на сказ. Вона додала, що важливо суворо дотримуватися призначеного режиму лікування: уникати переохолодження, перевтоми та спиртних напоїв.

Як попередити сказ:

Уникати контактів із безпритульними та дикими тваринами, пояснювати дітям про небезпеку.

Вакцинувати домашніх тварин від сказу.

У разі укусу чи ослинення підозрілою твариною ретельно промити рану, обробити спиртом або йодом і звернутися до лікаря для антирабічного лікування.

Якщо вкусила домашня тварина, за нею слід спостерігати під ветеринарним контролем.

Українська гімнастка та олімпійська призерка Ганна Різатдінова поділилася особистими переживаннями щодо виховання свого сина Романа. Вона зізналася, що після розлучення весь тягар відповідальності за дитину ляг на її плечі, оскільки в Києві не має близьких родичів, на яких можна було б покластися. У програмі «Ближче до зірок» спортсменка розповіла, що головною опорою в повсякденному житті для неї стала няня Валентина, яку вона називає майже членом родини. Саме Валентина допомагає доглядати за Романом, якому вже скоро виповниться вісім років, супроводжує його в навчанні та розвиває його інтереси, дозволяючи Ганні поєднувати материнство із професійними обов’язками.

Ганна підкреслила, що бути одночасно мамою, професійною спортсменкою та медійною особистістю вимагає неабиякої організації та внутрішньої сили. Вона намагається щодня присвячувати час сину, підтримувати його емоційний стан та заохочувати до нових досягнень. Спортсменка відзначає, що роль няньки у житті дитини не обмежується доглядом — це справжня підтримка та партнерство, завдяки якому можна впевнено будувати баланс між особистим життям і роботою.

«Наша неймовірна Валя — це Ромина вихователька. Після початку повномасштабного вторгнення садочок припинив своє існування, а Валя залишилася з нами, а ми — з нею. Для мене це безцінна людина, тому що я одна з Ромою. У Києві в мене немає жодного родича. Навіть залишити дитину — це проблема», — зізналася Ганна.

Попри щільний графік, спортсменка намагається знайти баланс між кар’єрою і материнством. Вона запровадила традицію — «день мами та сина» щонеділі. У цей день вони разом планують дозвілля, ходять у кіно, їдять улюблену полуницю в шоколаді чи піцу.

«Ми ходимо на карате, теніс, танці й англійську. У Роми все розписано. Він завжди питає: “Куди підемо?”. У нас є своя програма — кіно, полуниця, піца. Все тримається на мені», — розповіла спортсменка.

Британський словник Collins Dictionary оголосив словом року 2025 термін «вайб-кодинг» (vibe coding), який описує новаторський підхід у світі програмування. Цей термін відображає процес створення програмного коду за допомогою природної мови, завдяки розвитку штучного інтелекту. Замість того, щоб писати складні алгоритми, програмісти можуть спілкуватися з комп'ютером так, як з людиною, формулюючи свої завдання у вигляді звичайних команд, і отримувати готовий код на основі цих вказівок.

Вибір цього терміна як слова року вказує на глобальні зміни в технологічному ландшафті, де штучний інтелект стає все більш інтегрованим у повсякденну діяльність. Впровадження генеративного ШІ призводить до стирання меж між людською творчістю та машинами, що здатні автоматично виконувати найрізноманітніші завдання. Вайб-кодинг не лише спрощує процес програмування, але й робить його доступнішим для ширшої аудиторії — від дизайнерів до маркетологів, які раніше не мали технічної підготовки.

Термін уперше використав Андрей Карпаті — колишній директор із ШІ в компанії Tesla та один із засновників OpenAI. Він описав «вайб-кодинг» як стан, коли створюючи застосунок або програму, людина «забуває, що код узагалі існує». Іншими словами, достатньо просто висловити ідею словами — а далі все зробить штучний інтелект.

Ця концепція втілює ключову зміну у сфері технологій: програмування стає не технічною, а творчою діяльністю, де інтерфейс між людиною і комп’ютером — це мова, а не синтаксис коду.

Крім «вайб-кодингу», до короткого списку потрапили й інші терміни, що відображають суспільні тренди, технологічні інновації та зміни у стилі життя:

• «Біохакінг» — модифікація власного тіла чи процесів організму задля покращення здоров’я або продуктивності.• «Кланкер» — іронічна назва для роботів чи систем ШІ, що походить із фан-культури «Зоряних війн».• «Глейз» — надмірна похвала або лестощі.• «Аура-фармінг» — створення харизматичного іміджу в соцмережах і геймерських спільнотах.• «Бролігархія» — жартівливий опис впливових «тех-братів», які керують великими IT-компаніями.• «Генрі» (high earner, not rich yet) — люди з високими доходами, які все ще не відчувають себе заможними.• «Кулкейшн» — подорож у прохолодні регіони на противагу традиційним “спекотним” відпусткам.• «Таскмаскінг» — імітація бурхливої роботи без реальної продуктивності.• «Мікро-пенсія» — коротка перерва між періодами роботи для особистого відновлення.

Як зазначив керівник Collins Алекс Бікрофт, вибір «вайб-кодингу» як головного слова року символізує перехід людства до нової епохи технологічного мислення.

«Безшовна інтеграція людської креативності та машинного інтелекту показує, як природна мова змінює наше сприйняття комп’ютерів і процес програмування», — підкреслив він.

Голова Шевченківського районного суду міста Києва Євген Мартинов опинився у центрі гучного скандалу після низки звинувачень, висунутих громадськими активістами, заявниками та учасниками судових процесів. Йому закидають перешкоджання розслідуванню дорожньо-транспортної пригоди за участю службового автомобіля, можливу фальсифікацію відомостей про власне майно під час конкурсного відбору, а також системне покривання правопорушень колег у межах так званої «суддівської кругової поруки».

За словами активістів, саме під керівництвом Мартинова у суді фіксуються випадки упередженого розгляду справ та вибіркового правосуддя, що, на їхню думку, підриває довіру до судової системи столиці. Особливе обурення викликала історія з ДТП, у якій фігурує службовий транспорт суду. Заявники стверджують, що розслідування навмисно затягується, а окремі матеріали могли бути приховані або змінені для уникнення відповідальності.

Раніше, у 2018 році, Мартинов нібито провалив конкурс до Вищого антикорупційного суду через невідповідності в декларації — версія, яка протиставляється офіційним поясненням. За останні роки на адресу судді надійшло, як стверджують ініціатори звернень, щонайменше 16 скарг; жодна з них, за їхніми словами, не отримала вичерпного розгляду.

Окремі заяви стосуються співробітників апарату суду. Зокрема, ідеться про Аліни Зборщік (колишня керівниця апарату), яку пов’язують із бізнес-зв’язками на тимчасово окупованих територіях та реєстрацією компаній у РФ. При офіційних доходах на рівні середніх показників Зборщік володіє таунхаусом під Києвом та іншими активами, що викликає додаткові питання щодо походження коштів.

Ініціатори скарг неодноразово зверталися до правоохоронних органів. Частина процесуальних звернень стосувалася бездіяльності НАБУ і СБУ щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо окремих епізодів за участю Мартинова. Однак кілька судових рішень, серед яких ухвали слідчих суддів ВАКС і Солом’янського райсуду Києва, відмовили у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб.

Критики говорять про «систему захисту своїх» у суддівському середовищі, коли автоматизований розподіл справ нібито змінюється під впливом керівництва, а питання про неправомірні рішення натикаються на організаційний опір. Сам Мартинов і представники суду публічних коментарів із цього приводу, як правило, не дають або обмежуються тезами про дотримання законності та внутрішніх процедур.

Епізоди з питанням притягнення до відповідальності — як у випадку ДТП, так і щодо сумнівів у деклараційних відомостях — залишаються предметом суспільного резонансу. Активісти наполягають на незалежній перевірці, прозорому розгляді скарг і публічних висновках контролюючих органів, аби усунути відчуття безкарності та відновити довіру до судової системи.