Російський обстріл у Харкові: загибла дитина, десятки поранених, тривають пошуки зниклого підлітка

Останнім часом держава дедалі активніше звітує про розгортання мережі ветеранських просторів, запуск нових програм і підготовку фахівців із супроводу ветеранів. У публічному просторі ці ініціативи подаються як системна відповідь на виклики післявоєнної адаптації. Втім, за гучними заявами та презентаціями дедалі чіткіше проступає інша картина, у якій ключову роль відіграє не людина з її потребами, а будівельні проєкти та освоєння бюджетних коштів.

Значна частина фінансування спрямовується на зведення або реконструкцію об’єктів, що формально називаються ветеранськими просторами. При цьому питання їх реального наповнення, доступності та практичної користі часто відходять на другий план. У багатьох випадках виконавці таких проєктів виглядають наперед визначеними, а кошториси — завищеними, що породжує сумніви щодо ефективності витрачання державних ресурсів.

Міністерство у справах ветеранів під керівництвом Наталії Калмикової, замість концентрації на реальних потребах захисників, фактично стало частиною вертикалі розподілу бюджетних ресурсів разом із керівництвом Київської обласної державної адміністрації. За наявною інформацією, саме на рівні області формується повний цикл ухвалення рішень — від ініціювання «потрібних» об’єктів до затвердження тендерної документації з умовами, адаптованими під конкретних виконавців.

Показовим прикладом стала реалізація проєкту ветеранського простору в Бучанській громаді загальною вартістю майже 140 мільйонів гривень. Така сума є співмірною з будівництвом повноцінного реабілітаційного центру, однак публічного і детального обґрунтування вартості саме цього об’єкта надано не було. Відсутні й чіткі пояснення, які саме послуги за ці кошти отримають ветерани.

Закупівля відбулася за мінімальної конкуренції. Переможцем став консорціум «Будівельні ініціативи» — структура, створена безпосередньо перед проведенням тендеру та така, що не має підтвердженого досвіду реалізації проєктів подібного масштабу. Для державного бюджету це є прямим індикатором ризику, адже йдеться про десятки мільйонів гривень.

Порівняння з аналогічними соціальними об’єктами в інших регіонах демонструє суттєві відмінності у вартості. Навіть поверхневий аналіз дозволяє говорити про завищення кошторису щонайменше на 20–30 відсотків. У грошовому вимірі це означає переплату в межах від 28 до 40 мільйонів гривень лише за одним проєктом.

Механізм реалізації таких схем є типовим: неподілені лоти, завищені кваліфікаційні вимоги до учасників, відсутність реальної конкуренції. У таких умовах практично будь-яку суму можна подати як «ринкову», а перевірка доцільності витрат стає формальністю.

Фактично ці десятки мільйонів гривень могли б бути спрямовані на тисячі годин психологічної допомоги, програми реабілітації, перекваліфікації чи підтримку ветеранського підприємництва. Натомість кошти концентруються у будівельних кошторисах, де контроль ефективності використання бюджету максимально розмитий.

У підсумку під гаслами турботи про ветеранів формується система, у якій держава не стільки допомагає захисникам, скільки купує лояльність підрядників за бюджетний рахунок. І саме це дедалі більше схоже не на соціальну політику, а на цинічний бюджетний блеф.

Журналіст Юрій Ніколов звернув увагу на показову деталь у подальшій діяльності колишнього першого заступника голови НАБУ Гізо Углави. За його спостереженнями, компанія «Углава та Азонс Інтелідженс», створена лише місяць тому, вже активно виходить на ринок і оголосила пошук персоналу. Серед вакансій — аналітики та фахівці із закупівель, що одразу викликало інтерес з огляду на попередній службовий досвід співзасновника.

Одним із власників новоствореної фірми є сам Гізо Углава, якого торік було звільнено з НАБУ на тлі підозр у можливому витоку службової інформації на користь фігурантів корупційних розслідувань. Цей факт надає новому бізнес-проєкту особливого суспільного резонансу, адже напрям діяльності компанії напряму пов’язаний з аналітикою та роботою з чутливими даними.

Варто зауважити, що Водоп’янова є дружиною Віктора Павлущика, колишнього детектива НАБУ, який у 2024 році очолив НАЗК. Саме в той період Углава намагався залишитися у НАБУ та подав заяву на голову відомства Семена Кривоноса за дисциплінарний проступок. НАЗК розглянуло заяву та присвоїло Углаві статус «викривача».

Тепер виникає потенційний конфлікт інтересів: Углава буде виплачувати зарплату Водоп’яновій, дружині керівника НАЗК. Журналіст підкреслює, що питання конфлікту інтересів у цій ситуації потребує пильного розгляду.

Нагадаємо, що НАБУ вже без участі Улави викрило одну з найбільших корупційних схем, в матеріалах якої згадується фраза про «20 отдал в НАЗК». Деталі щодо причетних у відомстві Павлущика наразі встановлюються.

Останні дні 2025 року в Україні проходитимуть під знаком типової зимової погоди. У середу, 31 грудня, більшість регіонів опиняться під впливом холодного повітря, що зумовить переважно хмарне небо з окремими проясненнями. У багатьох областях прогнозуються незначні снігопади, які місцями створюватимуть відчуття справжнього передноворічного настрою.

Температурний фон поступово знижуватиметься по всій території країни. У нічні години стовпчики термометрів коливатимуться в межах від -4 до -9 градусів морозу, а вдень повітря прогріватиметься лише до -2…-7 градусів. Такі показники є характерними для кінця грудня та свідчать про стабільний зимовий характер погоди без різких аномалій.

У Києві протягом доби переважатиме похмура погода, можливий невеликий сніг. Уночі температура опуститься до -8°, удень очікується близько -4°.

У західних областях також буде хмарно. У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі та Івано-Франківську вночі прогнозують -6°…-7°, удень — близько -3°, із невеликим снігом. В Ужгороді вночі буде -6°, удень — до -2°. У Чернівцях збережеться похмура погода, вночі -6°, удень -3°, можливий невеликий сніг.

У центральних регіонах зберігатиметься хмарність і зимовий холод. У Вінниці вночі буде -7°, удень -3°. У Черкасах очікується -7° вночі та -3° вдень, із невеликим снігом. У Кропивницькому та Полтаві прогнозують хмарність із проясненнями, вночі до -8°, удень — близько -3°.

На півночі країни температура буде нижчою. У Житомирі вночі очікується -7°, удень -3°, можливий невеликий сніг. У Чернігові прогнозують -8° вночі та -3° вдень, хмарно з проясненнями. У Сумах і Харкові нічні морози сягатимуть -9°, удень температура становитиме близько -5°.

На півдні погода буде м’якшою, але також із опадами. В Одесі вночі прогнозують -4°, удень до +1°, можливий невеликий сніг. У Миколаєві вночі буде -6°, удень близько 0°. У Херсоні очікується -6° вночі та -1° вдень.

У східних і південно-східних областях переважатиме похмура погода зі снігом. У Дніпрі температура вночі опуститься до -8°, удень — до -3°. У Запоріжжі прогнозують -7° вночі та -2° вдень. У Краматорську вночі буде -8°, удень -4°, можливий невеликий сніг. У Сєвєродонецьку вночі очікується -9°, удень -4°.

Таким чином, останній день 2025 року в Україні пройде під знаком справжньої зими — з морозами, хмарністю та невеликим снігом у більшості регіонів.

Після резонансу навколо публікації російською мовою в Instagram Настя Каменських, імовірно, переосмислила власну публічну комунікацію. Артистка вперше за тривалий період записала звернення до аудиторії українською мовою, чим привернула підвищену увагу не лише відданих фанів, а й тих, хто раніше скептично ставився до її позиції.

У новому відео співачка спочатку почала говорити іспанською, однак майже одразу перервала себе, пояснивши, що цього разу обирає іншу мову для розмови. Після цього Каменських перейшла на українську та наголосила, що для неї важливо бути чесною із собою та тими, хто за нею стежить.

За словами співачки, попереду на неї чекає новий етап — сюрпризи, прямі ефіри та нові пісні. Вона наголосила, що готова експериментувати, працювати з різними мовами та настроями, адже більше не боїться змін. Артистка підкреслила, що є багатогранною і не обмежується однією емоцією чи історією.

Відеозвернення Каменських прозвучало українською, однак сам допис вона опублікувала одразу двома мовами — українською та російською. Крім того, ролик був продубльований також російською мовою, що й стало новим приводом для обговорень.

Попри те, що частина підписників позитивно сприйняла повернення артистки до української мови, значна кількість користувачів залишилася незадоволеною. У коментарях люди запитують, навіщо знову використовувати російські субтитри, і для якої аудиторії вони призначені.

Користувачі наголошують, що саме зараз важливо поширювати українську культуру, мову та музику у світі, а не розчиняти українську ідентичність серед інших мовних просторів. Деякі фанати прямо заявляють, що артистці варто визначитися зі своєю позицією, адже «на кількох стільцях довго не всидіти».

У коментарях також звучать емоційні закиди про втрату довіри та розчарування у творчому шляху співачки. Частина шанувальників визнає, що питання не в іспанській мові, а саме у присутності російського перекладу, який викликає найбільше обурення.

Таким чином, навіть перехід на українську мову не зняв напругу навколо Каменських. Навпаки, нове звернення знову запустило хвилю дискусій про відповідальність публічних осіб, мовний вибір та межу між творчими експериментами і громадянською позицією.

Французький тенісист Гаель Монфіс зворушив прихильників, опублікувавши в соцмережах сімейне фото з трирічною донькою Скаї. На знімку батько й донька постали в образах супергероїв всесвіту Marvel — маленька Скаї обрала костюм Людини-павука, а сам спортсмен перевтілився в Чорну Пантеру. Світлина швидко викликала хвилю позитивних емоцій серед підписників.

Як розповів Монфіс, ідея такого перевтілення належала саме доньці. Перед початком його останнього сезону в професійному тенісі Скаї запропонувала на деякий час уявити себе супергероями. Для спортсмена цей момент став особливо символічним, адже він збігається з важливим етапом у кар’єрі та житті загалом.

Еліна Світоліна та Гаель Монфіс почали зустрічатися у 2018 році, у 2021 році пара заручилась і того ж року зіграла весілля. У 2022 році у подружжя народилась донька Скаї. Сімейні світлини з донькою викликають теплі емоції у шанувальників і доводять, що сім’я та тенісна кар’єра для спортсмена завжди йдуть поруч.

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційної інстанції, опинився під пильним наглядом громадськості через суттєві розбіжності у його майнових деклараціях. Громадська рада доброчесності оприлюднила висновок, що стверджує про недотримання ним вимог доброчесності, оскільки виявлені невідповідності у зазначених ним даних ставлять під сумнів його відповідність до високих стандартів суддівської етики та чесності.

Згідно з документами, оприлюдненими Громадською радою, у деклараціях Ткаченка за кілька років було виявлено значні розбіжності між офіційно задекларованим майном та фактичним станом. Це стосується не лише нерухомості, а й інших активів, що не були вказані або були подані в неточному вигляді, що є серйозним порушенням вимог законодавства. Такі розбіжності можуть свідчити про приховування частини активів, що суперечить принципам прозорості та підзвітності, яким мають відповідати судді.

Водночас офіційні доходи кандидата, який у той період працював помічником судді та головним фахівцем у приватній компанії, не дозволяли здійснити таку покупку. Згідно з даними, з 2006 по 2019 роки сукупний дохід Ткаченка склав лише 233 тисячі гривень. У письмових поясненнях суддя стверджував, що позичив 400 тисяч гривень у знайомого, надавши скан розписки з обіцянкою повернути кошти до жовтня 2014 року. Однак навіть з урахуванням доходів за 2010–2014 роки, після відрахування податків і необхідних витрат, фінансова спроможність для таких операцій виглядає сумнівною.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності приділила майну родичів судді, насамперед з боку його дружини. За даними електронних декларацій, члени родини володіють значною кількістю земельних ділянок, житлових будинків і об’єктів незавершеного будівництва у Василькові та населених пунктах колишнього Васильківського району Київської області. Частина цього майна оформлена на батька дружини — суддю Господарського суду Києва у відставці Миколу Якименка, а також на її сестру та матір.

ГРД звертає увагу, що походження коштів на придбання численних об’єктів нерухомості документально не підтверджене. Зокрема, Якименко під час співбесіди пояснював купівлю землі коштами сестри, яка багато років проживає в Італії, однак жодних доказів цього не надав. Водночас журналістські розслідування раніше вказували на можливе користування ним незадекларованим майном, оформленим на родичів.

Сумніви у доброчесності кандидата посилює й ситуація з нерухомістю у Києві. У деклараціях зазначається квартира площею 89,7 кв. м, яка формально належить сину Ткаченка, але фактично використовується всією родиною. За поясненнями судді, житло було приватизоване тестем і передане у власність онука. Водночас сестра дружини декларувала користування іншою квартирою у Києві, яка перебуває у власності районної державної адміністрації. У ГРД вважають, що ці обставини можуть свідчити про зловживання механізмами безоплатної приватизації.

Крім того, питання викликає й придбання батьком судді квартири у Києві вартістю понад 2 мільйони гривень у 2018 році. Задекларовані доходи пенсіонера за понад 20 років у кілька разів менші за вартість цього житла, а пояснення про фінансову допомогу від родичів не підтверджені документально.

У підсумку Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що сукупність виявлених фактів свідчить про можливе приховування реальних обсягів майна та витрат, а також про використання родичів для формального володіння активами. Це, на думку членів ради, ставить під сумнів відповідність Дмитра Ткаченка критеріям доброчесності, необхідним для зайняття посади судді апеляційної інстанції.

Акторка Катерина Кузнецова опублікувала серію атмосферних світлин, які передають настрій очікування Нового року та святкову естетику зими. Знімки поєднують чорно-білу класику і теплі кольорові акценти, створюючи відчуття затишку й вишуканості, характерне для передсвяткового періоду.

На фотографіях акторка постає у лаконічному зимовому образі з актуальними деталями, що підкреслюють її індивідуальний стиль. Коротка чорна сукня стала центральним елементом образу, а продуманий крій і мінімалістичні аксесуари додали кадрам елегантності без зайвої театральності. Візуальна стриманість дозволила зосередити увагу на настрої та загальній композиції знімків.

Образ доповнили прозорі чорні гольфи й класичні туфлі на підборах, що створюють елегантний і водночас сучасний силует. Особливим акцентом стала червона хустка — аксесуар, який цієї зими знову повернувся в моду й надає образу ретро-шику та виразності.

Катерина не побоялася експериментувати з позами, демонструючи фігуру з різних ракурсів. На частині світлин вона тримає в руках велику книгу про мистецтво, що додає кадрам загадковості та інтелектуального настрою.

Шанувальники акторки швидко відреагували на нову фотосесію, відзначивши, що їй дуже пасує такий сміливий, але водночас вишуканий стиль. У коментарях фанати пишуть, що образ виглядає актуально, жіночно і цілком відповідає передноворічній атмосфері.

Наприкінці 2025 року комунальна корпорація «Київавтодор» уклала два великі договори на проведення капітального ремонту одразу двох ключових транспортних артерій столиці — проспектів Свободи та Валерія Лобановського. Загальна сума підрядів сягнула 1,24 мільярда гривень, що робить ці угоди одними з найбільших у дорожній сфері Києва за останній час.

Обидва контракти були укладені з одним виконавцем — приватним підприємством «Київшляхбуд». Компанія вже багато років поспіль залишається одним із головних підрядників у сфері дорожнього будівництва та ремонту в столиці, регулярно отримуючи замовлення на масштабні інфраструктурні проєкти. Така концентрація підрядів у межах однієї структури традиційно привертає увагу громадськості та експертів у сфері публічних закупівель.

Договори були підписані 22 та 24 грудня. При цьому жоден інший учасник у тендерах участі не взяв, а сама процедура пройшла без скарг і оскаржень. Таким чином компанія отримала контракти без конкуренції.

Перший договір передбачає капітальний ремонт проспекту Свободи у Подільському районі — на ділянці від проспекту Європейського Союзу до проспекту Порика. Вартість робіт становить 459,18 млн гривень, завершення заплановане на грудень 2026 року.

Другий контракт стосується проспекту Валерія Лобановського у Солом’янському районі. За 784,98 млн гривень підрядник має виконати капремонт із завершенням робіт до червня 2027 року.

У Київській міській державній адміністрації зазначають, що ремонти включають оновлення проїжджої частини й тротуарів, модернізацію дощової каналізації та зовнішнього освітлення, облаштування велоінфраструктури і створення безбар’єрного простору. В адміністрації також нагадують, що проспект Свободи був збудований у 1975 році й капітально не ремонтувався понад 40 років, а проспект Лобановського — з 1964 року й востаннє оновлювався понад два десятиліття тому.

ПП «Київшляхбуд» зареєстроване у 2009 році в Одесі, нині має київську юридичну адресу. Компанію очолює Олександр Ращупкін, а формальним засновником виступає австрійська фірма. Водночас кінцевими бенефіціарами залишаються одеські бізнесмени Євген Коновалов та Юрій Шумахер — чинний депутат Одеської міської ради від фракції «Довіряй справам».

За роки співпраці з «Київавтодором» «Київшляхбуд» отримав майже сотню бюджетних замовлень на понад 6 млрд гривень. Левова частка контрактів — 87 договорів — укладена саме зі столичною комунальною корпорацією. Йдеться про ремонти ключових магістралей і вулиць Києва, а також будівництво нових транспортних сполучень.

«Київшляхбуд» входить до групи «Ростдорстрой», у яку також входить однойменне товариство з обмеженою відповідальністю. Разом ці компанії уклали з «Київавтодором» договорів на 8,66 млрд гривень, що еквівалентно понад 200 млн доларів. Таким чином група фактично домінує серед дорожніх підрядників столиці.

Водночас діяльність обох компаній неодноразово привертала увагу правоохоронних органів. Розслідуються епізоди можливого завищення вартості матеріалів і привласнення бюджетних коштів під час ремонтів і реконструкцій столичної інфраструктури, зокрема Дегтярівського шляхопроводу та кількох міських вулиць. За попередніми оцінками слідства, йдеться про десятки й сотні мільйонів гривень.

Наразі генеральним директором «Київавтодору» є Олександр Федоренко, а сама корпорація підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Політичну відповідальність за діяльність департаменту, згідно з чинною структурою управління, несе міський голова Києва.

Таким чином, під завісу року столичні дорожні мільярди знову дісталися перевіреному підряднику з багаторічною історією співпраці з «Київавтодором», попри відсутність конкуренції та тло кримінальних проваджень, які тривають уже не перший рік.