Російський обстріл у Харкові: загибла дитина, десятки поранених, тривають пошуки зниклого підлітка

У Київській області триває досудове розслідування гучної справи про загибель чоловіка в одній із квартир Ірпеня, де, за версією слідства, 54-річна місцева жителька вчинила умисне вбивство свого чоловіка. Правоохоронні органи повідомляють, що йдеться про кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК України, а сама подія має ознаки тривалого сімейного конфлікту, який завершився трагічно.

Слідчі дані свідчать, що між подружжям давно накопичувалися напруга та ворожість. Сварка, яка стала фатальною, спалахнула всередині квартири й швидко переросла у взаємні образи та агресивні дії. За словами підозрюваної, причиною різкого загострення конфлікту стали суперечки щодо політичних поглядів чоловіка, його спілкування з родичами з території держави-агресора та постійні побутові напруження. Жінка заявила, що потерпілий неодноразово погрожував їй фізичною розправою, а також раніше застосовував силу — зокрема, тримав її, скручуючи руки.

Під час приготування їжі конфлікт спалахнув знову. У ході емоційної сутички жінка завдала чоловікові кілька ударів кухонним ножем у груди. 70-річний потерпілий помер до приїзду швидкої. Медиків і поліцію викликала сама жінка.

Після затримання за ст. 208 КПК України підозрюваній повідомлено про підозру. Суд, за клопотанням прокуратури, обрав запобіжний захід — тримання під вартою.

Досудове розслідування триває. Правоохоронці перевіряють усі обставини події та достовірність слів підозрюваної щодо можливого попереднього домашнього насильства та мотивів злочину.

Світлана Лобода знову опинилася в центрі уваги після концерту в Осло, де один момент на сцені викликав потужний резонанс у соціальних мережах. Попри активну спробу повернення до українського культурного простору та гучні заяви про плани зібрати повний стадіон у столиці, подія в Норвегії поставила під сумнів щирість такого перезапуску й спровокувала численні суперечки.

Глядачі, які були присутні на виступі, відзначають, що концерт проходив у надзвичайно напруженій емоційній атмосфері. Артистка активно тримала контакт із публікою, виконувала добре відомі композиції та створювала ефектну шоу-динаміку, яка тримала зал у постійному русі. За їхніми словами, до фіналу вечора музика та взаємодія з фанатами перетворилися на цілісний енергетичний потік.

Проте сталося інакше: Лобода лише кілька секунд потримала зіжмакану тканину в руках, після чого передала прапор своїй танцівниці, а та винесла його за куліси. Такий жест багато хто у мережі назвав демонстративною зневагою.

Коментатори порівняли поведінку артистки з діями світових музикантів, які стабільно демонструють підтримку України під час концертів. Як приклад згадують Imagine Dragons, які на кожній європейській сцені розгортають український прапор і роблять це частиною шоу.

Втім, реакція аудиторії виявилася неоднозначною. Деякі користувачі нагадали, що Лобода фінансувала відновлення кількох будинків в Ірпені та неодноразово робила публічні заяви на підтримку України. За їхніми словами, інцидент в Осло міг бути банальним непорозумінням або розгубленістю на сцені.

Ситуацію прокоментував і телеведучий Анатолій Анатоліч — кум та давній друг співачки. Він опублікував фото, де Лобода стоїть із жовто-блакитним прапором. Однак користувачі швидко з’ясували, що кадр датований 2023 роком, коли артистка презентувала україномовний альбом, і до інциденту в Осло це фото не має стосунку.

У мережі дискусія триває, а поведінка Лободи на сцені викликала новий виток запитань про її ставлення до української ідентичності та публічну позицію.

Національне агентство з питань запобігання корупції у жовтні 2025 року завершило 108 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованою системою. Результати виявили масштабну проблему: у кожній із перевірених декларацій знайшли порушення. Така статистика свідчить про глибоку системність недостовірного декларування та необхідність посилення контролю за фінансовою прозорістю осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

У 61 декларації встановлено ознаки недостовірних даних на загальну суму понад 417,2 мільйона гривень. Такі порушення підпадають під статтю 366-2 Кримінального кодексу або частину четверту статті 172-6 Кодексу про адміністративні правопорушення. Йдеться про приховане майно, невідповідність доходів задекларованим витратам, а також відсутність інформації про окремі активи, що мають значення для оцінки доброчесності посадовців.

За результатами місяця до компетентних органів скеровано 31 обґрунтований висновок за ст. 366-2 КК, 21 матеріал щодо адмінправопорушень, а також два висновки до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо активів без підтверджених джерел походження.

НАЗК також оприлюднило найрезонансніші порушення серед перевірених декларацій. Зокрема, у директора департаменту фінансів Одеської ОДА виявили ознаки необґрунтованих активів на понад 7,3 млн грн та недостовірні відомості ще на понад 8 млн грн за два роки. Посадовець не задекларував 37 земельних ділянок неповнолітнього сина та не підтвердив походження готівки.

Колишній заступник начальника Південного офісу Держаудитслужби, за даними НАЗК, не зміг пояснити появу понад 4,4 млн грн готівкових заощаджень та вказав недостовірні дані про криптовалюту. ДБР вже розпочало кримінальне провадження.

Суттєві розбіжності виявили і в деклараціях колишнього заступника Бориспільського міського голови, який не підтвердив походження 5,5 млн грн готівки, а також депутата Черкаської міськради, що «забув» про будинок майже за 9 млн грн і дивіденди зі США на 39,4 млн грн. Матеріали щодо цих випадків передано до Нацполіції.

У декларації депутата сільради Житомирщини виявили необґрунтовані активи більш ніж на 5,7 млн грн та недостовірні дані на десятки мільйонів у двох звітних періодах. Депутат Полтавської облради, за даними НАЗК, не задекларував водне судно та не підтвердив збереження понад 29 млн грн готівки.

Порушення на мільйонні суми також зафіксовано у деклараціях депутата Бучанської райради, начальника управління Закарпатської облради, колишніх керівників Київської та Запорізької ОДА. У кожному випадку матеріали передані відповідним правоохоронним органам.

Україна в понеділок, 24 листопада, опиниться під впливом чергових атмосферних фронтів, які сформують переважно хмарну погоду з окремими проясненнями. За прогнозом Укргідрометцентру, більшість регіонів відчують наслідки зміни повітряних мас: очікуються дощі, мокрий сніг та зниження температури, а на окремих ділянках автошляхів можлива ожеледиця, що створюватиме небезпеку для водіїв і пішоходів.

У західних областях найбільш інтенсивні опади прогнозуються вночі. Місцями випадатиме слабкий сніг, а в гірських районах Карпат синоптики попереджають про помірні снігопади, що можуть ускладнити умови руху на перевалах. У денні години на заході опадів не очікується, проте температура залишиться низькою: уночі від +1 до +6 градусів, удень — близько 0°, із відчутним холодом через вологе повітря.

На решті території країни вночі очікуються дощі, а в північних і центральних областях — дощ із мокрим снігом. У Чернігівській та Сумській областях можливі місцями значні опади. Вдень атмосферна ситуація дещо стабілізується: у більшості північних і центральних регіонах без опадів.

Удень температура коливатиметься в межах +3…+8°, хоча на Вінниччині та в північних областях буде холодніше — від 0 до +5°. На півдні та південному сході очікується м’якіша погода: вночі не менше +5°, удень — від +10 до +15°.

Вітер переважно західний, 7–12 м/с. У Карпатах можливі пориви до 15–20 м/с.

У Києві та області також прогнозують хмарну погоду з проясненнями. Уночі можливий мокрий сніг із дощем, вдень — без опадів. Температура вночі опуститься до 0°, удень підніметься до +5°.

Вища рада правосуддя знову не дійшла згоди під час розгляду дисциплінарної скарги на суддю Окружного адміністративного суду Києва Віктора Шулежка. Питання, порушене ще за зверненням загиблого на фронті громадського діяча Романа Ратушного, вкотре не отримало остаточного рішення. Голоси членів Ради розділилися порівну, що унеможливило ухвалення будь-якого вердикту та призвело до чергового перенесення розгляду.

Суть дисциплінарної скарги полягала у діях судді, які він вчинив у 2020 році під час розгляду справи щодо збереження Протасового Яру. Тоді Шулежко одноосібно призупинив чинність рішення Київради про повернення території парку статусу зеленої зони та зупинення будівництва. Резонансності ситуації додало те, що суддя ухвалив проміжне рішення без участі сторін, не забезпечивши їм можливість висловити позицію або ознайомитися з матеріалами.

Раніше Палата ВРП встановила недбалість судді, ухваливши рішення без належного обґрунтування та проголосувала за його притягнення до відповідальності у вигляді догани з позбавленням доплат. Проте на останньому засіданні голоси членів ВРП розділилися порівну: шість виступили за залишення рішення, шість – проти, включно з Бурлаковим, Ковбієм, Кравченком, Боковою, Котелевцем та Махінчуком.

Суддя Шулежко також подав скаргу на дисциплінарного інспектора Плескача через нібито конфлікт інтересів, але її відхилили. Крім того, у листопаді ВРП відкрила нове дисциплінарне провадження щодо судді у зв’язку з плівками Вовка, на яких він нібито брав участь у планах блокування роботи ВККС та підриву судової системи.

Ситуація демонструє складність притягнення суддів до відповідальності та політичну чутливість процесів у Вищій раді правосуддя, а також продовжує викликати суспільний резонанс.

Феномен «фаббінг», який означає несвідоме ігнорування людини поруч заради смартфона, дедалі глибше вкорінюється в сучасному житті. Він проявляється у звичці автоматично тягнутися до телефона, переглядати стрічку, оновлювати месенджери або реагувати на будь-який сигнал гаджета. Такі дії здаються дрібними та буденними, проте вони можуть створити відчуття непоміченості у партнерів, дітей, друзів чи колег. Постійні відволікання не лише погіршують якість спілкування, а й формують емоційну дистанцію між людьми.

Фахівчині з психології наголошують, що не варто звинувачувати себе у виникненні цієї звички — вона стала природною складовою цифрової доби. Водночас важливо навчитися свідомо керувати увагою та встановлювати власні правила користування смартфоном. Рекомендації спеціалістів зводяться до того, щоб поступово відновлювати баланс між онлайн-простором і реальними стосунками.

Також дослідження, проведене доценткою психології Саутгемптонського університету Клер Гарт, показало, що часте «фабблення» негативно впливає на стосунки: люди почуваються відкинутими, що може провокувати «ефект спіралі», коли обидва партнери беруть телефони й стають менш уважними одне до одного. Особливо це помітно у сім’ях, де батьки активно користуються телефонами – зв’язок із дітьми може слабшати, а самооцінка дітей знижуватись.

Експертки наголошують на важливості прозорості та взаємної уваги. Навіть невелика зміна поведінки – озвучення мети використання телефону та повернення до спілкування – допомагає поліпшити стосунки, підтримати взаємоповагу та уникнути почуття ігнорування.

26 листопада Вищий антикорупційний суд ухвалив резонансне рішення щодо стягнення у власність держави майна, яким користувався голова Млинівської селищної ради Рівненської області Дмитро Левицький. За даними ухвали, загальна вартість конфіскованих активів оцінюється приблизно у 5,8 млн грн, що робить цю справу однією з найпомітніших у регіоні за останній рік.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що підставою для відкриття провадження стали матеріали, отримані від Національної поліції Рівненщини та результати перевірки, проведеної Національним агентством із запобігання корупції. Хоча САП офіційно не уточнила прізвище посадовця, джерела видання «Українська правда» підтвердили, що мова йде саме про Дмитра Левицького, який очолює Млинівську селищну раду.

Суд визнав необґрунтованим походження низки активів, оформлених на членів сім’ї чиновника:

• житлового будинку площею 230 кв. м і земельної ділянки майже 9 соток у центральній частині Рівного, які вартують близько 4,2 млн грн та були придбані тещою Левицького наприкінці 2019 року; • катера ціною майже 1 млн грн; • земельної ділянки площею 0,25 га; • спеціального вантажного автомобіля — усе це сім’я набула у 2023 році.

На думку суду, посадовець не зміг довести легальність походження коштів, необхідних для придбання майна, тому активи визнали необґрунтованими й вирішили конфіскувати.

Рішення ВАКС може бути оскаржене протягом 30 днів із моменту складення повного тексту судового вердикту.

Це не перший випадок, коли антикорупційні органи через суд домагаються конфіскації сумнівних активів чиновників. Раніше ВАКС визнав необґрунтованими понад 5,3 млн грн майна колишнього керівника Головного управління ДПС в Одеській області. Тоді під конфіскацію потрапили дві елітні автівки — Toyota Land Cruiser 200 (2018 р.) і Audi RSQ8 (2020 р.), куплені родиною ексчиновника за значно заниженими цінами — 300 тис. грн і 1,4 млн грн відповідно.

Філія «ВП «Управління справами» АТ «НАЕК «Енергоатом» 13 листопада оформила замовлення на три мінівени Hyundai Staria 2025 року випуску у ТОВ «Олімп Мотор» на загальну суму 6,81 млн гривень. Закупівля відбулась без конкуренції, оскільки на тендер ніхто більше не подав пропозицій, що дозволило укласти прямий договір із постачальником. Найдорожчим автомобілем став чорний повнопривідний мінівен у комплектації 7-Top із додатковим пакетом опцій Bronze вартістю 2,61 млн грн.

Технічне оснащення цього мінівена відповідає сучасним стандартам комфорту та безпеки. Автомобіль обладнано дизельним двигуном об’ємом 2,2 л потужністю 177 к.с., автоматичною коробкою передач та повним приводом, що забезпечує надійну їзду в різних дорожніх умовах. Для підвищення безпеки пасажирів встановлені фронтальні та бокові подушки, система стабілізації руху, а також відеомоніторинг «сліпих зон», який допомагає уникати потенційних ДТП під час маневрування.

Ще один чорний мінівен 9-Business Plus обійшовся в 2,22 млн грн, а сірий передньопривідний мінівен 9-Business – у 1,98 млн грн. За даними сайту дилера, ціни на відповідні комплектації трохи перевищують договірні суми «Енергоатома».

ТОВ «Олімп Мотор» належить київському ТОВ «Хепі Авто», власниками якого є Ірина Гінжул, Валерія Озова та Володимир Шепель. Саме Шепель є директором компанії-переможця.

Закупівля без конкуренції викликає питання щодо прозорості використання бюджетних коштів, особливо на тлі минулих корупційних розслідувань, пов’язаних з Енергоатомом.