Росія атакувала Україну 550 дронами і ракетами, основний удар – по Києву

Після чергових масованих атак Росії на енергосистему України народний депутат Олексій Кучеренко висловив різку критику на адресу центральної влади та київської міської адміністрації, звинувативши їх у нездатності захистити критичну інфраструктуру. За словами Кучеренка, чиновники, які публічно заявляли про готовність об’єктів енергетики до таких нападів, фактично не вжили достатніх заходів для їхнього захисту. Ситуація, на його думку, не є просто технічною, а набуває політичного виміру, адже йдеться не лише про недоліки у виконанні конкретних проєктів, а й про відсутність належної координації та відповідальності серед органів влади.

Зокрема, депутат зазначив, що відсутність реальних результатів захисту енергетичних об’єктів є прямим наслідком бездіяльності та недооцінки загроз з боку відповідальних осіб. Він підкреслив, що на тлі постійних ракетних атак і відновлення інфраструктури необхідно було вжити оперативних заходів для зміцнення енергетичної безпеки країни. Олексій Кучеренко також звернув увагу на те, що уряд і місцева влада знову допустили формальне виконання обов’язків, замість того щоб працювати над реальним зміцненням системи.

«У мене абсолютно критичне відношення до професіоналізму уряду. Для мене однозначно, що і Найєм, і Кудрицький провалили захист укриттів. Я вважаю, там правоохоронці мають давно працювати», — заявив народний депутат.

Він окремо згадав і міського голову Києва Віталія Кличка. За словами депутата, столична влада не зробила всього можливого для фізичного посилення підстанцій і трансформаторних вузлів.

Кучеренко визнає, що жодне місто не може самостійно збити ракету чи дрон, але наполягає: на локальному рівні можна було мінімізувати наслідки прямих влучань. Йдеться не про систему ППО, а про елементарний технічний захист обладнання.

«Я не розумію, чому Київ не будував для трансформаторних вузлів і вузлів автоматики свій захист. А це мали б бути металеві троси, сітки, відповідні конструкції, які абсолютно можна було б будувати. І вони б значною мірою могли допомогти», — сказав він.

Депутат також нагадав, що Кличко — не лише мер, а й голова Київської міської державної адміністрації, тобто особа, яка несе відповідальність не лише політичну, а й управлінську. На його думку, міська влада «розслабилася і кошти використовує не за пріоритетами воєнного часу», тоді як захист енергетики мав бути абсолютним пріоритетом.

Контекст цієї критики стосується масштабної програми укріплення енергооб’єктів — так званих «саркофагів» для трансформаторних підстанцій, які мали витримувати удари. Кучеренко раніше стверджував, що жоден із 21 об’єкта третього рівня захисту не був завершений, програму фактично заморозили, а проєкти виявилися неефективними і надто дорогими. Він говорить, що гроші «просто закопувалися в землю», тоді як на місцях підстанції в багатьох випадках доводилися захищати підручними засобами — мішками з піском.

За його словами, наслідок ми бачимо зараз: попри офіційні заяви про готовність енергетичної інфраструктури до обстрілів, російські удари знову призводять до масових віялових відключень, і кияни залишаються без світла після кожної великої атаки.

Кучеренко вважає, що правоохоронні органи мають дати відповідь не лише щодо ракетного терору Росії, а й щодо організації захисту всередині країни — хто проєктував укриття для енергооб’єктів, хто їх будував, на що пішли кошти й чому ці укриття не виконали свою функцію.

Він підсумував, що частину проблеми створила держава, яка обіцяла захистити ключові енергооб’єкти, але не завершила критичні інженерні роботи, і частину — Київ, який, за його словами, не забезпечив базову фізичну оборону трансформаторних вузлів і автоматики на рівні міського господарства.

У сучасному світі, де кожен день приносить нові виклики та стресові ситуації, важливість психічного здоров'я неможливо переоцінити. Психологічне благополуччя не тільки визначає нашу здатність справлятися з труднощами, але й впливає на якість життя в цілому. Від здоров’я нашого розуму залежить, як ми сприймаємо світ навколо, як реагуємо на стрес і як будуємо стосунки з іншими людьми.

На жаль, проблема психічного здоров’я все ще стикається з численними стереотипами та забобонами. Багато хто вважає, що звертатися за допомогою до психолога чи психотерапевта — це ознака слабкості. Проте, насправді, визнання проблеми і бажання її вирішити — це прояв сили та мудрості. Так само, як ми доглядаємо за фізичним здоров’ям, потрібно звертати увагу і на внутрішній стан, щоб підтримувати гармонію між тілом і розумом.

Дослідники з Великої Британії перевірили просту річ: що буде, якщо людина перед довгим сидінням вип’є напій із високим вмістом какао-флавоноїдів. У випробуванні взяли участь 40 здорових чоловіків, яких посадили сидіти без перерви протягом двох годин. Частина добровольців перед цим отримувала какао з високою концентрацією флавоноїдів (приблизно 700 мг), інші — напій із мінімальним вмістом цих сполук. Потім вчені вимірювали стан судин рук і ніг, кровотік і тиск.

Результат був показовим. У тих, хто випив «багате» на флавоноїди какао, не зафіксували типового для довгого сидіння погіршення стану судин: еластичність артерій зберігалася, кровотік не падав, а підвищення діастолічного тиску було мінімальним. Натомість у групі з напоєм із низьким вмістом флавоноїдів судинна реакція помітно погіршувалася вже за ці ж дві години.

Один із механізмів — какао стимулює вироблення оксиду азоту. Це молекула, яка розширює судини, покращує мікроциркуляцію і допомагає тримати артеріальний тиск під контролем. Саме завдяки цій дії флавоноїдів судини залишаються більш «живими», навіть коли м’язи майже не працюють.

Що важливо: ефект був помітний і в учасників із кращою фізичною формою, і в менш тренованих. Іншими словами, навіть хороша загальна витривалість не повністю захищає від шкоди довгого сидіння — але флавоноїди какао частково компенсували цей фактор у всіх групах.

Чи означає це, що какао «лікує сидіння»? Не зовсім. Експерти попереджають, що дослідження проводили на здорових добровольцях без серцево-судинних захворювань, і мова йде про короткочасний ефект після однієї дози. Поки немає доказів, що какао може довгостроково знизити ризик інфаркту чи інсульту, особливо у людей з діабетом, гіперхолестеринемією чи вже підвищеним тиском. Це не «антидот від офісу», а тимчасова підтримка судинної функції.

Як це застосувати на практиці– Мова не про солодке какао з цукром і вершками, а про напій на основі какао з високим вмістом флавоноїдів (темне какао/какао-порошок хорошої якості або натуральний темний шоколад із високим відсотком какао-бобів).– Орієнтир дослідників — досить концентрована доза флавоноїдів, приблизно кілька сотень міліграмів. У побутових умовах це зазвичай 1–2 несолодкі чашки на день на воді або молоці з мінімумом підсолоджувача. Це співвідноситься з попередніми позиціями регуляторів ЄС і США, які допускають обережну заяву, що близько 200 мг какао-флаванолів на день може підтримувати нормальну еластичність судин, але доказ залишається «підтримувальним, не остаточним».

– Кориця, спеції, якісні подрібнені какао-боби — це скоріше смак і додаткові поліфеноли, але не магія. Головне — не перетворити «судинний напій» на десерт із зайвими калоріями. Надлишок цукру і зайва вага самі по собі б’ють по судинах.

І дуже важливе нагадуванняКакао не скасовує рух. Найкращий захист серцево-судинної системи — регулярні перерви від сидіння, короткі прогулянки, розминка шиї та ніг, базові вправи і нормальний тиск. Флавоноїди можуть тимчасово поліпшити роботу судин під час сидіння, але вони не замінять м’язову роботу, адже саме м’язи — головний насос для венозного повернення крові з ніг і фактор стабільного тиску.

Маленька чашка несолодкого какао — це приємна звичка, яка може допомогти судинам пережити офісний день. Але вона працює лише разом із рухом, а не замість нього.

На тлі постійного зростання цін на продукти харчування українці шукають доступні способи підтримати здоров'я без значних витрат. Однак навіть у такій ситуації можна знайти варіанти, які є не лише ефективними, а й бюджетними. Одним з таких продуктів є фіолетова капуста, про яку часто забувають, попри її численні корисні властивості. Британські фахівці вважають її справжнім «суперфудом» серед звичайних овочів.

Фіолетова капуста — це не просто інгредієнт для салатів чи гарнірів, вона є потужним джерелом антиоксидантів, вітамінів та мінералів, які активно сприяють підтримці здоров’я серця і судин. Виявляється, її дія на організм набагато ширша, ніж ми звикли вважати. Професор Франклін Джозеф з лондонської клініки контролю ваги та метаболічного здоров’я Dr Frank’s підкреслює: «Фіолетова капуста — один із найпотужніших овочів для покращення самопочуття, але його часто знецінюють». Це пояснюється тим, що більшість людей не усвідомлює її реальну цінність, віддаючи перевагу більш популярним та дорогим «суперфудам».

Медики наголошують, що регулярне вживання фіолетової капусти може допомагати нормалізувати артеріальний тиск і підтримувати здоровий рівень холестерину. Обидва ці показники є критично важливими для профілактики серцево-судинних захворювань — інфарктів, інсультів і гіпертонічних кризів.

Фіолетова капуста містить велику кількість клітковини, яка полегшує травлення, допомагає контролювати вагу і впливає на ліпідний профіль крові (баланс «поганого» і «хорошого» холестерину). Окрім цього, вона багата на антиоксиданти, зокрема антоціани — природні пігменти, що надають капусті характерного фіолетового кольору і пов’язані з меншим запаленням судин. У кардіології саме хронічне запалення судинної стінки вважають одним із чинників розвитку атеросклерозу. Це узгоджується з тим, про що говорять британські лікарі, коли пояснюють, чому навіть прості овочі можуть мати кардіозахисний ефект.

Ще один плюс у час високих цін — універсальність. Фіолетову капусту їдять у свіжих салатах, тушкують, квасять або додають до теплих гарнірів. Її навіть використовують як натуральний барвник у стравах. Тобто це не «дієта за великі гроші», а нормальний доступний продукт, який можна інтегрувати в щоденне меню без зміни звичок.

Лікарі не говорять, що капуста «лікує» хвороби чи замінює призначення кардіолога. Але вони фактично називають її одним із простих інструментів профілактики: якщо в раціоні є продукти з клітковиною й антиоксидантами, це зменшує навантаження на судини і допомагає утримувати тиск і холестерин у безпечніших межах. Такі продукти критично важливі саме зараз, коли здорове харчування для багатьох стає питанням бюджету.

Український хореограф і телевізійний шоумен Дмитро Коляденко різко висловився щодо трьох популярних діячів шоу-бізнесу — Олега Винника, Потапа (Олексія Потапенка) та Влада Ями. Артист обурений тим, що ці публічні особи, маючи значну аудиторію та вплив на суспільство, уникають чіткої позиції стосовно війни в Україні. Коляденко наголосив, що під час, коли країна переживає найтяжчі випробування, мовчання знаменитостей сприймається як байдужість, а подекуди — як відверта зрада.

На думку шоумена, популярність і любов глядачів зобов’язують кожного відомого українця відкрито підтримувати народ і армію, адже слово митця має величезну силу. Коляденко зізнався, що не зміг би потиснути руку тим, хто не висловлює свою громадянську позицію, бо вважає це проявом неповаги до всіх, хто боронить країну.

Шоумен вважає, що відомі виконавці і публічні обличчя мали би активніше говорити про війну Росії проти України та впливати на свою аудиторію, замість того, щоб «робити вигляд, ніби нічого не відбувається». Він додав, що українці з часом справді можуть пробачити багатьох артистів, які виїхали за кордон, але особисто він цього не забуде: «Українці добрі, вони щирі, вони можуть забути. Але я нагадаю», — сказав Коляденко.

Де зараз перебувають артисти, яких згадав Коляденко• Олег Винник після початку повномасштабного вторгнення виїхав до Німеччини. Сам співак заявляв, що перетнув кордон легально, оскільки має статус резидента цієї країни.• Потап після 24 лютого 2022 року різко втратив підтримку частини української аудиторії. Він виступає за кордоном під проєктом Slavic Balagan, розвиває бізнес поза Україною та час від часу приїжджає додому, але навколо нього постійно спливають гучні скандали. • Танцівник і телевізійний шоумен Влад Яма разом із дружиною та сином залишив Україну ще 24 лютого 2022 року. Родина живе у США, зокрема у Маямі. Він регулярно з’являється у соцмережах із роликами з відпочинку та вечірок, що неодноразово викликало хвилю критики серед українців.

Коляденко критикує не лише сам факт від’їзду артистів за кордон після початку повномасштабної війни, а насамперед мовчання або дуже обмежені публічні позиції щодо російської агресії. На уточнення ведучої, що Потап іноді висловлювався про війну, Коляденко відмахнувся: «Та що він сказав? Це він сказав через три роки?» — і повторив, що не поважає нікого з трьох.

Щоранку, готуючи улюблений напій, люди рідко замислюються над тим, куди зникають залишки кави після миття чашки. Кавова гуща та недопита кава, що потрапляють у каналізацію, створюють серйозну екологічну проблему. Вчені наголошують: звичка зливати кавові відходи у раковину спричиняє поступове забруднення водойм і шкодить водним екосистемам.

Основну небезпеку становить кофеїн — органічна сполука, що надовго зберігається у воді. Він не розкладається природним шляхом і вже вважається новим типом забруднювача, подібним до мікропластику чи фармацевтичних відходів. За результатами міжнародних досліджень, сліди кофеїну виявлено у більш ніж половині річок світу — навіть у тих, що протікають через малозаселені або віддалені регіони.

Крім кофеїну, цукор, молоко та інші поживні речовини у каві знижують рівень кисню та pH у воді. Це стимулює надмірне розростання водоростей і може призвести до загибелі риб, рослин та мікроорганізмів. Навіть сучасні очисні споруди не завжди можуть повністю видалити кофеїн із стоків, і він повертається у водні ресурси, у тому числі питну воду.

Фахівці радять уникати виливання кави у раковину чи вуличні решітки. Є кілька правильних способів утилізації:

Компостування: Оптимальний варіант для органічних відходів. Використовуйте компост або спеціальні пункти переробки харчових решток.

Добриво: Розбавте залишки кави водою і використайте як рідке добриво. Кавову гущу можна розсипати на грядках чи клумбах, але невеликими порціями.

Смітник: Якщо немає доступу до компосту, збирайте кавову гущу чи рідину в окрему ємність і викидайте у звичайний смітник.

Дотримання цих правил допоможе зменшити негативний вплив кавових відходів на природу та зберегти чистоту водних ресурсів.

У сучасному світі обізнаність — це не лише ознака інтелекту, але й важливий ресурс для досягнення успіху. Прогрес, технології, нові знання та інформаційні потоки постійно змінюють наше життя, і лише той, хто активно слідкує за цими змінами, може зберігати конкурентоспроможність і ефективно розв'язувати нові виклики. Це стосується як особистого розвитку, так і професійної діяльності, де здатність швидко орієнтуватися в нових умовах стає ключем до успіху.

Наша обізнаність дозволяє нам не тільки адаптуватися до змін, а й активно формувати наше майбутнє. Технологічні інновації, наукові відкриття та нові підходи до управління та комунікацій визначають, як ми працюємо, навчаємося, взаємодіємо з іншими людьми та навіть проводимо своє дозвілля. І якщо ми будемо ігнорувати ці зміни, ми ризикуємо відстати від основних тенденцій і не використати всі можливості, які вони дають.

Ключовий вузол цієї історії — фінансова компанія «Єдиний простір». Формально це звичайна небанківська фінансова установа з невеликими показниками та без публічної історії великого бізнесу. Проте саме через неї проходять платежі в застосунку «Дія», і саме вона бере комісію з кожної транзакції — у середньому від 1,5% до 2,2%, за даними журналістських розслідувань.

Власником «Єдиного простору» є Ігор Зотько. До війни ця компанія фактично не була помітною на ринку, але отримала монопольну роль у платіжній інфраструктурі державного застосунку. Сам Зотько паралельно зайшов у гральний бізнес і став співвласником структур онлайн-казино Pin-Up, а також операційним директором цього бренду.

І тут виникає ключове питання: державний застосунок, яким зобов’язані користуватися мільйони громадян, інтегрований із приватною платіжною компанією, пов’язаною з онлайн-гемблінгом. Саме Pin-Up, за твердженнями розслідувачів, має ланцюжки власності, де фігурують російські бенефіціари, які після 2022 року формально вийшли з українських юросіб, але зберегли вплив через офшори та підставних власників. Тобто гроші, які рухаються навколо державного сервісу, перетинаються з гральними потоками, що мають російський слід.

Ще один гравець — FavBet. Компанію неодноразово пов’язували з використанням альтернативних платіжних маршрутів, зокрема сервісів на кшталт «Даймонд Пей», через які кошти виводять за кордон, у тому числі через підставні юрособи і «благодійні» фонди. У схемі фігурують також українські банки, які проводять транзакції під виглядом звичайних легальних виплат. За логікою критиків Міністерства цифрової трансформації, це не просто «фінтех-екосистема», а відпрацьований механізм перекачування грошей за межі України. Ці ж потоки, за даними джерел, можуть заходити в режим податкових пільг як «інноваційні» або «цифрові послуги».

Окрема історія — Cosmolot / Cosmobet. Це одна з найпотужніших гральних імперій в Україні, яку пов’язують із громадянином РФ Сергієм Токарєвим. Саме структурам, пов’язаним із Cosmolot/Cosmobet, правоохоронці інкримінують ухилення від сплати податків на суму понад 1 млрд грн (оцінки коливаються в районі 1,15–1,2 млрд грн). Частину коштів компаній, пов’язаних із цим брендом, слідство вважало предметом арешту на сотні мільйонів гривень.

Сам Токарєв, за даними відкритих джерел, збудував свій легальний статус в Україні через структури у сфері IT та інвестицій. Він вийшов у режим «Дія.City» — це спеціальний правовий і податковий режим для IT-компаній, який курує саме Мінцифри. Паралельно він асоціюється з фондами та проєктами в українській технологічній екосистемі (зокрема з інвестфондом Roosh), що дають йому репутацію «ІТ-інвестора», а не власника онлайн-казино з російським бекграундом. Саме завдяки цьому, як стверджують критики, гральний капітал з російським корінням отримав доступ до податкових пільг у статусі «інноваційного бізнесу», замість того щоб сплачувати повні ставки та поповнювати бюджет. Оцінка втрат держави від таких схем — щонайменше 1,2 млрд грн.

Фактично ми бачимо таку конструкцію.Перше: «Дія» переходить від статусу суто держсервісу до статусу платформи з монетизацією, маркетплейсу, де приватні структури отримують доступ до мільйонної аудиторії та критичної інфраструктури платежів. Це прямо підтверджував сам Федоров, коли говорив, що «Дія» стає комерційним сервісом, який з часом можуть навіть вивести в окрему компанію, а далі — до IPO.

Друге: ключовими бенефіціарами на цьому стику «держава — платформа — платежі» опиняються компанії, пов’язані з гральним бізнесом, включно з Pin-Up та Cosmolot/Cosmobet. Частина цих структур має російське походження або менеджмент, який до 2022 року працював на ринок РФ, і далі залишається у схемах через офшори.

Третє: режим «Дія.City», створений і просунутий командою Федорова, на практиці стає не лише «податковим раєм для українського IT», а й легальним коридором для дуже великих грошей, які традиційно асоціюються не з державними сервісами, а з казино й азартними іграми. Саме тут з’являються питання — хто реально виграє від цифрової реформи: бюджет чи приватні групи з офшорними «дахами» і російськими слідами?

На цьому фоні особистий імідж Федорова — яскраві презентації, анонси «економії 184 мільярдів», а поруч публічна демонстрація розкішного стилю життя його дружини — виглядає не просто як приватна історія сім’ї високопосадовця.

Це виглядає як вітрина, за якою працює система доступу до грошей, що йдуть через «цифрову державу», але контролюються не державою.

Ключовий ризик цієї історії — не тільки моральний, а й безпековий.Якщо компанії, пов’язані з російським капіталом або людьми з російським бекграундом, заходять у критичну цифрову інфраструктуру та платіжні шлюзи державних сервісів, це означає не лише виведення грошей, а й доступ до масивів даних і транзакцій. Тобто в руках приватних посередників опиняється фінансова кровоносна система «держави у смартфоні».

Кабінет міністрів України ухвалив важливе рішення про тимчасову заборону експорту необробленої деревини та дров до кінця 2025 року. Такий крок спрямований на підтримку внутрішнього ринку та стимулювання розвитку національних деревообробних підприємств. Водночас він є частиною стратегії зменшення екологічного навантаження, особливо у період наближення зими, коли попит на дрова зростає.

Згідно з повідомленням прем’єр-міністра Юлії Свириденко, цей захід має не тільки економічну, але й соціальну значущість. «Це необхідний крок для того, щоб забезпечити громадян доступом до необхідних ресурсів у зимовий період, зберегти робочі місця на вітчизняних підприємствах та знизити негативний вплив на навколишнє середовище», — зазначила вона. Влада України розглядає заборону як стратегічно важливу міру для зміцнення внутрішнього виробництва та забезпечення енергетичної безпеки.

Згідно з постановою, уряд вніс необроблену деревину (крім сосни) до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, та встановив нульову квоту на їхній експорт до кінця 2025 року. Обмеження охоплюють:

лісоматеріали необроблені, із видаленою або невидаленою корою чи заболонню;

лісоматеріали начорно брусані або небрусані, крім сосни.

Постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування і стосується лише нових угод та операцій, укладених після цього.

Заступник міністра економіки Єгор Перелигін пояснив, що обмеження допоможуть збалансувати внутрішній ринок і стабілізувати роботу деревообробної галузі, особливо в умовах підвищеного попиту на паливні матеріали та деревину в зимовий період. Окрім того, заборона має важливе значення для забезпечення оборонних потреб країни.

Тимчасова заборона експорту необробленої деревини та дров дозволить зменшити дефіцит сировини, підтримати національного виробника та сприяти енергетичній безпеці України в умовах війни та економічних викликів.