Росія перекидає п’ять тисяч північнокорейських солдатів у Курську область, — The New York Times

У Києві на Оболоні 4 січня стався вибух автомобіля, у якому перебував військовослужбовець. Київська міська прокуратура кваліфікувала інцидент як терористичний акт. Вибух прогримів у дворі житлового будинку на вулиці Героїв Дніпра вранці під час того, як постраждалий відкривав багажник свого автомобіля. Військовий отримав осколкові поранення, тоді як жінка, що перебувала поруч, уникла травм.

За попередніми даними правоохоронців, вибуховий пристрій був прихований у багажнику автомобіля та спрацював миттєво після його відкриття. На місці події працювали слідчо-оперативні групи, вибухотехніки та працівники Нацполіції, які обстежили прилеглу територію, встановлюючи обставини інциденту та можливі мотиви. Місцевих мешканців просять надавати будь-яку інформацію, що може допомогти слідству, особливо щодо підозрілих осіб або транспортних засобів, помічених у районі до вибуху.

Слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 258 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за терористичні акти — дії, що створюють небезпеку для життя або здоров’я людей.

На місці події працюють поліцейські, кінологи, вибухотехніки та інші відповідні служби. Вони оглядають територію та збирають докази для встановлення обставин вибуху.

Нагадаємо, що це вже не перший випадок вибухів у Києві за останній місяць. 12 грудня СБУ та Нацполіція затримали трьох чоловіків, підозрюваних у скоєнні подвійного теракту у Дарницькому районі. Тоді внаслідок вибуху двох саморобних пристроїв загинув нацгвардієць, а двоє поліцейських, військовий та охоронець отримали поранення.

Інцидент на Оболоні знову підкреслює загрозу терористичних дій у столиці та потребує посиленої уваги правоохоронних органів.

Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо формування багатонаціональних сил, покликаних забезпечити дотримання режиму припинення вогню на території України. Документ закладає політичну основу для майбутньої безпекової архітектури та свідчить про новий рівень координації між Києвом і ключовими європейськими партнерами.

Як зазначає британське видання The Telegraph, підписання декларації стало важливим дипломатичним сигналом і розцінюється як суттєвий політичний прорив. Журналісти наголошують, що вперше за більш ніж рік позиції України, Сполучених Штатів та провідних європейських країн виглядають узгодженими, а спільні заяви та дії демонструють єдине бачення подальших кроків щодо врегулювання ситуації.

Зокрема, Зеленський, Макрон і Стармер оголосили про плани створення англо-французьких сил безпеки, які можуть бути задіяні в Україні після встановлення режиму припинення вогню. Передбачається, що ці сили стануть частиною ширшого багатонаціонального механізму стримування.

Водночас спецпредставник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф заявив, що дипломати «майже завершили» роботу над протоколами безпеки, покликаними не допустити повторення війни. За його словами, ці протоколи мають забезпечити захист України у разі нового нападу, однак конкретні механізми залишаються невизначеними.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, зі свого боку, заявляв, що Сполучені Штати нібито погодилися на «сильні юридично зобов’язуючі гарантії безпеки» та певний американський механізм забезпечення безпеки. Він також пообіцяв, що Німеччина візьме на себе відповідальність за Україну та безпеку континенту загалом, утім утримався від приєднання до ініціативи Великої Британії та Франції щодо розміщення сил безпосередньо на місцях.

The Telegraph наголошує, що питання гарантій безпеки є ключовим компонентом будь-якої мирної угоди. Видання зазначає, що українці не погодяться на мир або територіальні компроміси без упевненості в тому, що Росія не зможе знову атакувати.

Разом із тим журналісти підкреслюють, що сам механізм забезпечення безпеки наразі фактично не узгоджений. Деталі не були публічно озвучені, а лідери обмежилися згадкою про участь США у спостереженні за дотриманням режиму припинення вогню.

У відповідь на запити щодо конкретики Віткофф заявив, що американські військові «думали про це», але уникнув прямих відповідей. За оцінкою видання, це означає, що ключова гарантія безпеки — чіткий сигнал про те, що повторний напад на Україну означатиме війну зі США, — досі відсутня.

Журналісти також нагадали, що раніше британські посадовці пропонували ідею розміщення американських літаків у Польщі або Румунії для підтримки українських, французьких і британських сил на землі. Чи залишається ця пропозиція актуальною, наразі невідомо.

На думку The Telegraph, саме ці деталі визначатимуть різницю між реальним стримуванням і формальними гарантіями. Водночас у Парижі, за словами журналістів, були помітні ознаки відновлення єдності Заходу. Велика Британія і Франція пішли далі, ніж очікувалося, намагаючись переконати Дональда Трампа, що Європа готова взяти на себе більший тягар власної безпеки.

Втім, видання іронічно підсумовує: попри позитивні сигнали, остаточні відповіді щодо миру залишаються «за наступним пагорбом».

Дослідження науковців із Неаполітанського університету імені Федеріко II показало, що здатність домашніх котів по-різному нявкати сформувалася саме в процесі тривалого співіснування з людьми. На відміну від диких представників родини котячих, які майже не використовують голос для повсякденної комунікації, домашні улюбленці активно «розмовляють» із людиною, пристосовуючи звуки до конкретних ситуацій і потреб.

Вчені дійшли висновку, що нявкання для кота — це насамперед інструмент взаємодії з людиною. За допомогою голосу тварини можуть сигналізувати про голод, вимагати уваги, запрошувати до гри або висловлювати невдоволення. При цьому кожен кіт здатен варіювати тональність, гучність і тривалість звуків, залежно від того, якої реакції він очікує від свого власника.

Вчені пояснюють це тим, що життя поруч із людьми, які мають різний розпорядок дня, звички та емоції, спонукало котів адаптувати свої звуки під людину. Таким чином нявкання стало своєрідним «інструментом комунікації» між котом і власником.

Ще одна особливість котячого спілкування — муркотання. Воно менш пов’язане з передачею конкретної інформації, але унікальне для кожного кота. Низькочастотний звук допомагає ідентифікувати тварину та впізнавати знайомих котів, як їм самим, так і людям.

Попередні дослідження університету Париж-Нантер показали, що коти здатні розрізняти голоси людей і впізнавати, коли до них звертається саме їхній власник. Це свідчить про високу здатність котів до соціальної адаптації та комунікації з людьми.

Під час поїздок за межі України значна частина громадян і далі обирає готівкові кошти як найбільш зрозумілий і універсальний спосіб розрахунків. Формально українське законодавство не встановлює жорсткої верхньої межі суми готівки, яку можна вивозити за кордон, однак фактичні правила перетину кордону містять чіткі фінансові вимоги. Їх недотримання може призвести до штрафів, затримки коштів або додаткових перевірок.

Національний банк України неодноразово наголошував, що ключовим моментом є не сам обсяг готівки, а необхідність її декларування. Станом на 2026 рік фізичні особи мають право переміщувати через державний кордон будь-яку суму готівкової валюти, але без заповнення митної декларації дозволено перевозити лише кошти в межах установленого ліміту. Якщо сума перевищує цей поріг, громадянин зобов’язаний задекларувати її у встановленому порядку.

Українське законодавство передбачає, що фізичні особи-резиденти можуть вивозити готівкову валюту в еквіваленті до 10 тисяч євро без подання декларації та підтверджуючих документів. Якщо ж сума перевищує цей поріг, громадянин зобов’язаний задекларувати кошти та надати докази їхнього офіційного походження.

До таких підтверджуючих документів належать банківські виписки про зняття готівки з рахунків, довідки про валютно-обмінні операції або інші документи, що засвідчують законне отримання коштів. Без їх подання перевезення суми понад ліміт вважається порушенням митних правил.

У разі недотримання встановлених вимог застосовується відповідальність, передбачена статтею 471 Митного кодексу України. Порушнику загрожує штраф у розмірі 20 відсотків від суми перевищення дозволеного ліміту. Наприклад, якщо особа намагатиметься вивезти 20 тисяч євро без декларування, штраф нарахують із суми перевищення у 10 тисяч євро і він становитиме 2 тисячі євро.

Фахівці Національного банку радять заздалегідь ознайомлюватися з правилами та готувати необхідні документи перед поїздкою. Дотримання цих вимог допоможе уникнути непередбачених витрат, затримок і проблем під час проходження митного контролю.

Найнадійнішим механізмом гарантування безпеки у сучасному світі залишається членство в Північноатлантичному альянсі, однак питання приєднання України до НАТО нині не є предметом практичного розгляду. Таку позицію висловив американський дипломат Курт Волкер — колишній постійний представник США при НАТО та спеціальний представник Державного департаменту з питань України у 2017–2019 роках — під час інтерв’ю в ефірі телеканалу «Еспресо».

На думку Волкера, саме Альянс протягом десятиліть демонструє найвищу ефективність у стримуванні агресії та запобіганні масштабним конфліктам між державами. Він підкреслив, що членство в НАТО створює не лише військові, а й політичні гарантії, які роблять будь-яку спробу нападу надто ризикованою для потенційного агресора. За його словами, історичний досвід чітко показує: Росія ніколи не наважувалася на пряме збройне протистояння з країнами, які входять до Альянсу, що свідчить про визнання сили колективної оборони.

Водночас дипломат підкреслив, що членство України в НАТО наразі не розглядається, і надзвичайно важливо не робити кроків, які могли б остаточно закрити таку можливість у майбутньому. На його думку, найдоцільніше зараз — не порушувати це питання публічно й виходити з того, що воно тимчасово не стоїть на порядку денному.

Натомість, за словами Волкера, триває обговорення альтернативної моделі гарантій безпеки, яка за своєю суттю максимально наближена до статті 5 Північноатлантичного договору. Йдеться про формат, за якого будь-який новий напад на Україну автоматично супроводжувався б колективною військовою відповіддю всіх країн, що приєднаються до відповідної безпекової угоди разом зі Сполученими Штатами.

Дипломат зазначив, що саме ця рамка нині є предметом активних консультацій. Він звернув увагу на зустріч у Мар-а-Лаго з президентом України Володимиром Зеленським та українською делегацією, у якій брали участь ключові представники американської влади — державний секретар, міністр оборони, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, президент США, керівник апарату Білого дому, а також Стів Віткофф і Джаред Кушнер. За словами Волкера, це свідчить про те, що всі ключові фігури у США, які братимуть участь у прийнятті такого безпекового зобов’язання, були безпосередньо залучені до обговорення.

Окремо він згадав дискусію щодо тривалості майбутніх гарантій. За його словами, президент США Дональд Трамп запропонував формат гарантій безпеки строком на 15 років, тоді як українська сторона наполягає на значно довшому терміні — до 50 років. Волкер припустив, що остаточний компроміс, імовірно, буде знайдений десь посередині.

На його думку, навіть у такому вигляді йдеться про серйозну гарантію безпеки, яка потребуватиме ратифікації Сенатом США. Волкер вважає, що ухвалення такого рішення стане ефективним інструментом стримування майбутньої агресії з боку Росії. Він також переконаний, що після цього до відповідної угоди долучаться європейські союзники, що створить передумови для можливого розгортання їхніх сил в Україні у перспективі.

Водночас дипломат наголосив, що союзники по НАТО не ухвалюватимуть подібних рішень до досягнення припинення вогню. Однак після встановлення перемир’я така система стримування може стати реалістичним елементом ширшої архітектури безпеки.

Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що США, Угорщина, Словаччина та ще кілька країн виступають проти вступу України до Альянсу. Водночас він підкреслював, що зараз триває активна робота над гарантіями безпеки для України, які мають унеможливити повторний напад Росії.

Миколаївська обласна військова адміністрація опинилася в центрі нової хвилі критики через непрозорий розподіл бюджетних коштів. Йдеться про 654 мільйони гривень, виділені на будівництво та реконструкцію тепломереж, які фактично виведено з-під публічного контролю під грифом «для службового користування». Таке рішення викликало занепокоєння серед експертів і громадськості, оскільки прозорість витрачання коштів державного бюджету є критично важливою, особливо під час воєнного стану.

Департамент капітального будівництва Миколаївської ОВА ухвалив засекретити не лише кошториси, а й повні тексти 19 договорів із підрядниками. Формальним поясненням стало посилання на можливу загрозу безпеці в умовах воєнного стану. Проте у відкритому доступі залишаються лише ціни на матеріали для робіт, що викликає додаткові питання щодо реальної вартості проєктів і контролю за їх виконанням.

Фактично під грифом «ДСП» опинилося не розташування тепломереж чи технічні рішення, а саме вартість труб, бетону та супутніх матеріалів. Це породжує обґрунтовані підозри, що справжньою метою секретності є приховування завищених цін і повторення вже знайомих для регіону схем.

Розподіл коштів відбувся без реальної конкуренції. Підряди отримали компанії, добре відомі в Миколаєві гучними скандалами минулих років.

Найбільший контракт — на 277 мільйонів гривень — дісталося ТОВ «Миколаївміськбуд», пов’язаному з бізнесменом Михайлом Жендубаєвим. Назва цієї компанії вже давно асоціюється з історіями про завищені ціни під час будівництва водогонів. Попри спроби правоохоронних органів оскаржувати попередні угоди, структури Жендубаєва почали масово змінювати власників, переписуючи бізнес на маловідомих осіб, що ускладнює подальші перевірки та доступ до фінансової документації.

Серед отримувачів бюджетних коштів також фігурує ТОВ ВКФ «Газводмонтаж», пов’язане з Костянтином Перігою. Компанія раніше вже брала участь у проєктах на магістральних мережах міста і також неодноразово опинялася в центрі критики через вартість робіт.

Окрему увагу привертає поява в переліку підрядників ТОВ «АБК “АРХСІТІ”» зі статутним капіталом усього тисяча гривень. Ця фірма вже фігурувала у кримінальній справі про оплату десятків мільйонів гривень за фактично неіснуючий понтонний міст. Тоді один із посадовців департаменту отримав реальний термін ув’язнення, але сама схема, схоже, не зникла. Тепер ця ж компанія отримала ще 73 мільйони гривень на об’єктах, інформація про які засекречена.

Поки виконувач обов’язків директора департаменту Андрій Грейц підписує документи про неможливість оприлюднення кошторисів через «загрозу безпеці», у публічному просторі залишається лише одне питання: від кого саме захищають ці дані — від ворога чи від мешканців області.

Коли бюджетні кошти мають непрозоре походження, договори закриті для громадського контролю, а підрядники мають скандальну або кримінальну репутацію, ризик повторення масштабних зловживань стає очевидним. У такій конфігурації фінал історії, як правило, далекий від обіцяного тепла в оселях миколаївців і значно ближчий до чергового розслідування після того, як кошти вже будуть освоєні.

Хропіння турбує мільйони людей у світі й часто сприймається лише як побутовий дискомфорт, проте медики наголошують, що шумне дихання під час сну може бути ознакою серйозних порушень здоров’я. Основна причина хропіння — звуження дихальних шляхів, що ускладнює проходження повітря і змушує тканини горла вібрувати. Такий стан не лише погіршує якість сну самого хропуна, а й позначається на відпочинку партнерів та може провокувати хронічну втому, зниження концентрації й підвищений ризик серцево-судинних захворювань.

Ефективним першим кроком у боротьбі з хропінням є зміна звичок сну та способу життя. Медики радять уникати сну на спині, адже у цьому положенні язик і м’які тканини горла частіше перекривають дихальні шляхи. Перехід на сон на боці може суттєво зменшити або навіть повністю усунути шумне дихання. Також важливе регулювання ваги, оскільки надмірна маса тіла підвищує ймовірність хропіння через додатковий тиск на дихальні шляхи.

Велику роль відіграє контроль маси тіла. Надлишкова вага, особливо в ділянці шиї, збільшує тиск на дихальні шляхи та посилює хропіння. Також лікарі радять відмовитися від куріння, оскільки тютюновий дим викликає хронічне подразнення й набряк слизових оболонок. Алкоголь і седативні препарати перед сном теж небажані, адже вони надмірно розслаблюють м’язи горла.

Не менш важливою є гігієна сну. Регулярний графік засинання й пробудження, комфортна температура, темрява та достатня вологість у спальні сприяють нормальному диханню. За сухого повітря корисним може бути зволожувач. Для полегшення носового дихання застосовують назальні смужки, розширювачі або спеціальні спреї, які зменшують набряк слизової оболонки.

Якщо хропіння пов’язане із закладеністю носа, алергією або синуситом, допомагають регулярні промивання носових ходів. Окрім цього, існують спеціальні стоматологічні пристрої, які фіксують нижню щелепу в положенні, що запобігає звуженню дихальних шляхів. У деяких випадках використовують методи, спрямовані на підвищення тонусу м’яких тканин піднебіння, а також вправи для м’язів шиї та горла.

У більш складних ситуаціях застосовується СІПАП-терапія — апарат, який подає повітря під постійним тиском через маску і не дозволяє дихальним шляхам закриватися. Цей метод вважається найбільш ефективним при синдромі апное сну.

Лікарі наголошують: якщо хропіння гучне, регулярне, супроводжується зупинками дихання, різкою втомою вдень або не зникає попри зміну способу життя, необхідно звернутися до спеціаліста. Своєчасна діагностика допоможе не лише покращити сон, а й запобігти серйозним ускладненням для серцево-судинної та нервової систем.

Начальник Управління організації безпеки та розслідування аварій і подій на наземному транспорті Державної служби безпеки на транспорті Степан Терзі задекларував суттєві статки, що перебувають у власності членів його родини. Відповідні відомості містяться в офіційних деклараційних документах, які стали доступними для громадськості в межах вимог фінансової прозорості.

Згідно з поданою інформацією, дружина посадовця Альона Мінтуш-Терзі володіє золотими злитками загальною вартістю 663 тисячі гривень. У декларації зазначено сам факт наявності дорогоцінного металу як активу, що підлягає обов’язковому декларуванню, водночас детальні характеристики — зокрема точна вага золота чи виробник злитків — у відкритій частині документа не розкриваються.

Крім того, Альона Мінтуш-Терзі має готівкою 250 тисяч доларів, 167 тисяч євро та 1,5 мільйона гривень. У її чоловіка готівкою є 58 тисяч євро та 76 тисяч доларів.

Дружина чиновника також володіє п’ятьма автомобілями та житловим фургоном. Вона займається приватним бізнесом, у якому за 2024 рік заробила 5,7 мільйона гривень. Степан Терзі за минулий рік отримав 660 тисяч гривень у Держслужбі.

Декларація свідчить про значний рівень фінансових активів родини чиновника, що привертає увагу до прозорості та декларування доходів державних посадовців.