Росія перекидає п’ять тисяч північнокорейських солдатів у Курську область, — The New York Times

Юний український спортсмен Андрій Панів із села Сторона на Львівщині увійшов до світової історії спорту, встановивши рекорд з набивання футбольного м’яча серед дітей. Про унікальне досягнення повідомила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова, зазначивши, що результат офіційно підтверджено та зафіксовано як світовий рекорд.

13-річний Андрій продемонстрував вражаючу витривалість, концентрацію та технічну майстерність. Він безперервно жонглював футбольним м’ячем протягом 1 години 37 хвилин, виконавши за цей час 13 096 точних дотиків. Такий показник став абсолютним рекордом для дитячої вікової категорії та привернув увагу не лише української, а й міжнародної спортивної спільноти.

Андрій Панів займається футболом із восьмирічного віку та тренується щодня. Його наполегливість і регулярні заняття дали результат не лише у вигляді рекорду, а й у стрімкому спортивному прогресі.

Наразі юний футболіст перебуває у Нідерландах, куди переїхав на запрошення засновника Федерації вуличного футболу України Іллі Варченка. Там Андрій приєднався до дитячої команди АТС 65 з міста Генгело.

За короткий час виступів у новій команді Панів уже встиг відзначитися високою результативністю. У 14 матчах за АТС 65 він забив 33 голи, що свідчить про його серйозний потенціал та перспективи у професійному футболі.

Світовий рекорд став ще одним доказом того, що українські юні спортсмени здатні досягати міжнародного визнання навіть у складних умовах.

Антимонопольний комітет України поінформував про завершення розгляду виконання зобов’язань комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» у справі щодо завищення вартості послуг на паркувальних майданчиках Києва. За підсумками перевірки встановлено, що підприємство виконало всі вимоги, визначені рішенням регулятора, та усунуло виявлені раніше порушення.

Раніше АМКУ дійшов висновку, що «Київтранспарксервіс», перебуваючи у монопольному становищі на відповідному ринку, застосовував економічно необґрунтовану модель ціноутворення. До вартості експлуатації та утримання спеціально обладнаних паркувальних місць було включено додатковий обов’язковий платіж, який не мав належного обґрунтування. Такі дії, за оцінкою комітету, суперечили вимогам законодавства про захист економічної конкуренції та створювали нерівні умови для споживачів.

У межах виконання зобов’язань КП «Київтранспарксервіс»:

скасувало наказ про введення вартості послуг;

сплатило штраф у розмірі 3,3 млн грн;

повідомило, що новий наказ щодо вартості послуг не видавався;

припинило укладення нових договорів на експлуатацію паркувальних майданчиків;

скасувало наказ про зміни до Положення щодо реалізації прав на паркування;

направило 56 суб’єктам господарювання додаткові угоди до 124 чинних договорів для зменшення вартості послуг.

За результатами цієї роботи з 6 суб’єктами укладено 10 додаткових угод, що зменшило вартість експлуатації машино-місць на 124 410 грн на місяць або 1 492 920 грн на рік. Три суб’єкти відмовилися змінювати вартість за 8 договорами, а від решти контрагентів відповіді не надійшли. Тимчасова адміністративна колегія АМКУ визнала виконання зобов’язань повним.

Харчові обмеження, чи то через необхідність, чи з усвідомленого вибору, можуть мати значний вплив не лише на фізичне самопочуття, а й на психологічний стан людини. Дотримання певних правил харчування, відмова від звичних продуктів або навіть строгі дієти, що включають жорстке обмеження певних груп продуктів, часто призводять до змін не тільки в організмі, а й в емоційному стані. Психологи та фахівці з харчування вказують на те, що, хоча контроль за їжею може бути корисним у певних випадках, важливо бути уважним до тих ознак, коли такий контроль може переходити межі здорового і ставати небезпечним для психічного здоров’я.

Як зазначає клінічна психологиня Марі Ро, харчові обмеження можуть впливати на емоції та поведінкові реакції людини. У деяких випадках тривале обмеження або відмова від їжі, яка є важливою для балансу в організмі, може призвести до погіршення настрою, дратівливості, занепокоєння чи навіть депресії. Часто голод або незадоволення від обмежень в харчуванні супроводжуються змінами в емоційному тлі: сильний голод може викликати не лише фізичний дискомфорт, але й підвищену нервозність або агресивність. Це особливо стосується людей, які намагаються контролювати своє харчування на тлі стресу або емоційних проблем.

Одним із ключових механізмів взаємодії харчування та психіки є вісь «кишківник — мозок». Мікробіом кишківника продукує молекули, які впливають не лише на травлення, а й на імунну систему та діяльність нервових клітин. Порушення балансу мікрофлори, яке може виникати через хвороби, надмірне споживання переробленої їжі або прийом певних медикаментів, за даними досліджень, підвищує ризик розвитку тривожності та депресивних станів.

Мозок потребує регулярного надходження амінокислот, омега-3 жирних кислот, вітамінів групи B та антиоксидантів для синтезу нейромедіаторів — серотоніну, дофаміну та інших речовин, що відповідають за мотивацію, настрій і відчуття стабільності. Коли раціон бідний на ці компоненти, а основу харчування становлять так звані порожні калорії, нервова система працює в умовах постійного дефіциту. Це робить людину більш вразливою до стресу, емоційного вигорання та перепадів настрою.

Фахівці наголошують, що підтримати психологічний баланс допомагає різноманітний і гнучкий раціон. Додавання до щоденного меню клітковини, овочів, бобових і ферментованих продуктів сприяє зростанню різноманіття корисних бактерій у кишківнику та зниженню рівня запалення в організмі. У довгостроковій перспективі це пов’язано з кращою стресостійкістю, яснішим мисленням і більш стабільним емоційним станом.

Експерти підкреслюють: харчові обмеження не мають перетворюватися на джерело постійної напруги, провини чи страху. Якщо контроль за їжею починає негативно впливати на настрій, викликати тривогу або зриви, це сигнал переглянути підхід до харчування й, за потреби, звернутися до спеціаліста.

Закупівлю енергоблоків для Хмельницької атомної електростанції у Болгарії вдалося зупинити буквально в останній момент через зміну ключових положень законопроєкту. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, який детально розповів про ситуацію у публічному відео, назвавши цю історію однією з найбільш резонансних спроб реалізації корупційної схеми в українській енергетиці за останні роки.

За словами парламентаря, голосування за закон, що мав відкрити шлях до закупівлі обладнання для Хмельницької АЕС, стало одним із найсуперечливіших рішень Верховної Ради за останній рік. Документ передбачав придбання енергоблоків радянського зразка, які десятиліттями зберігалися на складах у Болгарії та фактично не використовувалися. Йшлося про обладнання, яке морально застаріло, не відповідало сучасним технічним стандартам і потребувало значних додаткових витрат на адаптацію та модернізацію.

Железняк стверджує, що ці енергоблоки планували використати як основу для масштабного атомного будівництва в Україні, загальна вартість якого могла сягнути сотень мільярдів гривень. За його оцінками, мова йшла про 130–140 млрд грн бюджетних коштів. Прибутки учасників схеми, за версією депутата, мали формуватися на кількох етапах — від закупівлі обладнання через посередників до постачання та подальшого будівництва.

Народний депутат заявив, що ідея проєкту з’явилася ще у 2024 році. Тоді уряд схвалив законопроєкт про добудову двох нових енергоблоків ХАЕС, оскільки чинне законодавство вимагає ухвалення окремого закону для кожного нового атомного об’єкта. Документ подали до парламенту 3 квітня 2024 року, однак його тривалий час блокували.

Згодом, за словами Железняка, стало зрозумвая, що ключовим інтересом ініціаторів була не стільки добудова станції, скільки саме закупівля обладнання у Болгарії. У результаті було запропоновано компромісне рішення — дозволити купівлю енергоблоків без права їх встановлення чи використання без ухвалення окремого закону.

Відповідну правку внесли до іншого законопроєкту. Вона передбачала можливість прямого контракту на купівлю обладнання, але водночас забороняла його розміщення або застосування без нового рішення Верховної Ради. Як стверджує Железняк, ці зміни були внесені в останній момент, а представники Міністерства енергетики нібито не звернули на них належної уваги.

Після ухвалення документа, за словами депутата, в Офісі президента усвідомили, що закон не містить механізмів для запуску масштабного атомного будівництва. Документ тривалий час не підписували, а згодом, у березні, він усе ж набув чинності. Після цього болгарська сторона заявила про відмову від продажу енергоблоків, оскільки запропонована формула втратила для неї привабливість.

Железняк також наголосив, що президент України публічно підтримував ідею закупівлі енергоблоків, у зв’язку з чим, на його думку, залишаються відкритими питання щодо того, чи змінилася позиція глави держави після зриву угоди.

У середу, 24 грудня, на території України очікується суттєве зниження температурних показників. Холодна повітряна маса пошириться на більшість областей, принісши стійкі морози, які відчуватимуться не лише в нічні години, а й упродовж усього дня. Така погодна ситуація стане помітним контрастом після відносно м’яких попередніх днів.

За прогнозами синоптиків, мінусова температура встановиться майже по всій країні. Найвідчутніше похолодання прогнозується в північних, центральних та східних регіонах, де стовпчики термометрів опускатимуться нижче нуля навіть у денний час. У західних областях морози також дадуться взнаки, хоча показники можуть бути дещо вищими, ніж на сході та півночі.

У столиці 24 грудня буде хмарно з проясненнями. Температура повітря вночі опуститься до -10°, удень очікується близько -4°.

У західних областях збережеться холодна погода. У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі та Хмельницькому вночі прогнозують від -6° до -8°, удень — близько -2°. В Івано-Франківську та Чернівцях можливий сніг, температура вночі -5°, удень до -2°. В Ужгороді залишатиметься тепліше: вночі близько -1°, удень до +4°.

У центральних регіонах морози також посиляться. У Вінниці, Житомирі, Черкасах і Кропивницькому вночі очікується -5°…-8°, удень — близько -2°. У Полтаві вночі температура знизиться до -8°, удень — до -2°.

На півночі країни прогнозують найнижчі показники. У Чернігові та Сумах уночі стовпчики термометрів опустяться до -10°…-11°, удень температура триматиметься на рівні -2°.

На сході України погода буде сухою та морозною. У Харкові вночі очікується -10°, удень — близько -2°. У Краматорську та Сєвєродонецьку прогнозують ясну погоду, з температурою до -6° удень.

Південні області залишаться найтеплішими. В Одесі, Херсоні, Миколаєві та Запоріжжі вночі температура коливатиметься від -3° до -1°, удень повітря прогріється до +4°. У Дніпрі вночі очікується -6°, удень — близько 0°.

У Криму збережеться помірно холодна погода: в Сімферополі прогнозують -1° вночі та до +4° вдень.

Кожен власник квартири або приватного будинку в Україні має подбати про належне оформлення документів на свою нерухомість. Одним з важливих етапів є реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав. Якщо ж ви помітили, що ваша нерухомість не має записів у цьому реєстрі, це може викликати певне занепокоєння, але варто зазначити, що це не завжди свідчить про втрату права власності.

Нотаріус Наталія Манойло пояснює, що основним документом, який підтверджує право власності на житло, є державний акт або інший документ, що свідчить про набуття права власності (наприклад, договір купівлі-продажу, дарування, рішення суду тощо). Ці документи є підставою для подальшої реєстрації права в електронному Реєстрі речових прав, що в свою чергу дає юридичну силу власності і забезпечує захист від можливих суперечок.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно — це електронна база даних, у якій міститься інформація про об’єкти нерухомості, їхніх власників, а також про можливі обтяження: арешти, іпотеки чи заборони на відчуження. Реєстр почав працювати з 1 січня 2013 року.

До цього часу реєстрацію прав здійснювали органи БТІ на паперових носіях. Після змін у законодавстві ці функції перейшли до державних реєстраторів, які працюють у ЦНАПах, органах місцевого самоврядування, райдержадміністраціях, а також до нотаріусів — як державних, так і приватних.

Наразі після посвідчення договору купівлі-продажу, дарування чи іншого правочину дані про нерухомість одразу вносяться до Реєстру. Підтвердженням цього є витяг з Державного реєстру речових прав.

Реєстрація необхідна для реалізації більшості майнових прав: без неї неможливо продати або подарувати житло, оформити спадщину, отримати субсидії чи компенсації за пошкоджене майно, зокрема в межах програми «єВідновлення».

Нотаріус наголошує: відсутність інформації про нерухомість у Державному реєстрі не означає втрати права власності. Держава визнає документи, оформлені на паперових носіях до 2013 року, і вони залишаються чинними.

У 1990-х та 2000-х роках облік нерухомості вели органи БТІ, а електронного Реєстру ще не існувало. Частина архівних даних згодом була перенесена в електронну систему, частина — ні. Тому нерухомість, придбана, наприклад, у 2005 році, може не відображатися в Реєстрі, і це не є порушенням.

Внесення відомостей до Реєстру не є обов’язковою умовою для збереження права власності, але значно спрощує будь-які операції з майном.

Якщо право власності оформлювалося у 2013 році або пізніше, у більшості випадків дані вже мають бути внесені до Реєстру. Перевірити це можна через нотаріуса, ЦНАП або онлайн.

Найпростіший спосіб — скористатися порталом «Дія». Через послугу надання інформації з Державного реєстру речових прав можна сформувати витяг, вказавши адресу об’єкта нерухомості. Вартість такої перевірки становить близько 60 гривень, а результат надається у форматі PDF.

Якщо інформації про житло в Реєстрі немає, її можна внести, звернувшись до нотаріуса або до ЦНАПу. Для цього знадобляться паспорт, ідентифікаційний код, правовстановлюючі документи на нерухомість (договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право власності) та довідка з БТІ.

Також необхідно сплатити адміністративний збір. Його розмір залежить від строку реєстрації та прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За стандартну реєстрацію протягом п’яти робочих днів сума становить одну десяту прожиткового мінімуму. Пришвидшена процедура коштує дорожче: реєстрація за два дні — один прожитковий мінімум, за один день — два прожиткових мінімуми.

У разі звернення до нотаріуса додатково оплачуються нотаріальні послуги. Їхня вартість залежить від регіону та складності процедури і може коливатися від кількох сотень до кількох тисяч гривень.

У Києві зоозахисники спільно з відповідними службами вилучили вовка з квартири в Оболонському районі після того, як дика тварина напала на жінку, яка її утримувала. Про інцидент повідомили у Wild Animals Rescue Center, зазначивши, що сигнал надійшов через агресивну та небезпечну поведінку хижака.

За наданою інформацією, вовк тривалий час перебував у житловому приміщенні, яке не було пристосоване для утримання дикої тварини. Відсутність належних умов, фахового догляду та простору, ймовірно, призвела до стресу й неконтрольованої поведінки тварини. Під час нападу власниця зазнала тяжких тілесних ушкоджень: у неї серйозно травмована рука та численні укуси в ділянці стегна.

Під час слідчих дій у квартирі також виявили труп лисиці. Попередньо відомо, що обох хижаків жінка придбала через інтернет та утримувала у непридатних для диких тварин умовах.

Наразі триває досудове розслідування, правоохоронці встановлюють усі обставини події. Крім того, поліція планує звернутися до відповідних служб для визначення подальшого утримання інших тварин, які перебувають у квартирі.

Нові результати досліджень Оклендського університету поставили під сумнів традиційні уявлення про важливість сніданку для мозку. Науковці провели масштабний метааналіз понад 70 наукових робіт, у яких вивчали вплив короткочасного голоду на когнітивні функції людини, зокрема на увагу, пам’ять, швидкість мислення та здатність до концентрації. Згідно з їх висновками, відмова від сніданку не має суттєвого негативного впливу на роботу мозку.

В межах дослідження понад 3000 учасників порівнювалися за двома умовами: звичайне харчування та утримання від їжі протягом 8-24 годин. Виявилось, що короткочасний голод не призводить до значних змін у когнітивних показниках, таких як здатність до концентрації чи швидкість мислення. Навпаки, деякі учасники, які пропускали сніданок, показали навіть кращі результати в певних аспектах, таких як здатність до вирішення завдань.

Результати показали, що між цими групами немає статистично значущої різниці в показниках когнітивних тестів. Іншими словами, мозок демонструє однаково стабільну ефективність як після ранкового прийому їжі, так і без нього.

Автори пояснюють це здатністю організму швидко адаптуватися до тимчасової нестачі калорій. За відсутності надходження глюкози з їжі тіло переходить на використання внутрішніх енергетичних резервів, зокрема кетонових тіл, які утворюються під час розщеплення жирів. Ці сполуки можуть ефективно забезпечувати мозок енергією, не знижуючи розумової продуктивності.

Таким чином, звичка снідати або пропускати сніданок не є критичною з точки зору роботи мозку і більше залежить від індивідуального самопочуття, режиму дня та особистих уподобань, а не від фізіологічної необхідності.

Водночас дослідники звертають увагу на інший аспект харчової поведінки — обмін речовин. Поширеною є думка, що часті прийоми їжі невеликими порціями можуть прискорювати метаболізм, тоді як рідше харчування здатне його сповільнювати. У цьому контексті пропуск сніданку не обов’язково сприяє зниженню ваги й у деяких випадках може мати протилежний ефект. Тож питання ранкового прийому їжі варто розглядати комплексно — з урахуванням загального раціону, способу життя та індивідуальних особливостей організму.