Росія перекидає п’ять тисяч північнокорейських солдатів у Курську область, — The New York Times

В Індії зафіксовано нові випадки зараження вірусом Ніпах, який вважають одним із найнебезпечніших інфекційних збудників через високий рівень смертності та відсутність затвердженої вакцини. Ситуація змусила органи влади оперативно запроваджувати обмежувальні заходи, а країни регіону — посилити санітарний контроль у пунктах пропуску та міжнародних аеропортах.

За даними індійського міністерства охорони здоров’я, у штаті Західна Бенгалія лабораторно підтверджено два випадки інфекції. Обидва пацієнти перебувають під пильним медичним наглядом, а лікарні переведені у режим підвищеної готовності. Медичні служби розгорнули додаткові ізолятори та сформували мобільні бригади для оперативного реагування.

Що таке вірус Ніпах

Вірус Ніпах (NiV) — це зоонозна інфекція, яка передається від тварин до людини. Природними носіями є фруктові кажани роду Pteropus. Зараження може статися через контакт із зараженими тваринами або через продукти харчування, забруднені їхньою слиною чи виділеннями. Найчастіше джерелом інфекції стають фрукти або сирий сік фінікової пальми.

Випадки зараження людей трапляються нечасто, однак перебіг хвороби зазвичай тяжкий і супроводжується серйозними ускладненнями.

Симптоми і перебіг хвороби

Інкубаційний період триває від 4 до 21 дня, іноді довше. Початкові прояви легко сплутати зі звичайною вірусною інфекцією.

Серед перших симптомів: підвищена температура, головний біль, м’язовий біль, сильна слабкість.

У деяких пацієнтів виникають респіраторні проблеми — кашель, задишка, пневмонія.

Найбільшу загрозу становить ураження нервової системи. Через кілька днів або тижнів може розвинутися енцефаліт — запалення головного мозку. У таких випадках з’являються сплутаність свідомості, судоми, різкі зміни поведінки, кома. Іноді фіксують і менінгіт.

Наскільки небезпечний вірус

Рівень летальності надзвичайно високий — від 40% до 75% залежно від штаму та умов спалаху. Навіть після одужання у людей можуть залишатися серйозні наслідки: хронічні неврологічні порушення, судоми, проблеми з пам’яттю або зміни особистості.

Описані також випадки повторного розвитку енцефаліту через місяці або роки після зараження.

Як передається інфекція

Вірус поширюється кількома шляхами: від тварин до людини (через кажанів або свиней), через заражену їжу, від людини до людини — під час тісного контакту з біологічними рідинами хворого.

Найчастіше інфікування між людьми відбувається в родинах або серед медпрацівників, які доглядають за пацієнтами.

Історія спалахів

Уперше вірус виявили у 1999 році під час спалаху енцефаліту серед фермерів у Малайзії та Сінгапурі. Згодом регулярні випадки почали реєструвати в Бангладеші та Індії. У штаті Керала значний спалах стався у 2018 році.

Хоча антитіла до вірусу знаходили в кажанів і в інших регіонах світу, підтверджені спалахи серед людей поки що обмежені Південною та Південно-Східною Азією.

Чи є лікування

Специфічного лікування або вакцини проти вірусу Ніпах наразі не існує. Медики застосовують лише підтримувальну терапію для полегшення симптомів і боротьби з ускладненнями. Саме тому ВООЗ включила NiV до переліку пріоритетних патогенів, які потребують термінових досліджень.

Як знизити ризик зараження

Фахівці радять дотримуватися простих заходів профілактики: не вживати сирий сік фінікової пальми, ретельно мити та чистити фрукти, не їсти плоди зі слідами укусів тварин, використовувати рукавички під час контакту з хворими тваринами, уникати тісного контакту з інфікованими людьми та часто мити руки.

Медики наголошують: раннє виявлення та ізоляція хворих залишаються головними інструментами стримування поширення інфекції.

Українська сторона категорично відкидає будь-які пропозиції щодо гарантій безпеки, які не передбачають реальних механізмів захисту від можливої повторної агресії з боку Росії. Посол України в НАТО Альона Гетманчук наголосила, що після низки невдалих домовленостей українське суспільство ставиться до формальних або декларативних ініціатив надзвичайно обережно. Вона підкреслила, що нинішній підхід відрізняється від ситуації 2015 року, коли були підписані Мінські угоди: тоді сподівання на дотримання домовленостей були високими, проте фактичне виконання умов залишилося сумнівним.

Гетманчук зазначила, що ключовим завданням України є не просто отримати формальні гарантії, а забезпечити надійний механізм, який би дозволяв реагувати на будь-які прояви агресії й захищати національний суверенітет. Попередній досвід показав, що декларативні домовленості без конкретних інструментів контролю та реагування не забезпечують безпеки і можуть створювати хибне відчуття стабільності.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

Центральний районний суд розглянув матеріали кримінального провадження, яке викликало значний суспільний інтерес, та ухвалив процесуальне рішення після всебічного аналізу доказів. Судове засідання відбувалося з дотриманням норм чинного законодавства, із заслуховуванням позицій сторін обвинувачення і захисту, а також дослідженням письмових і речових матеріалів справи.

У ході розгляду суд встановив обставини події, оцінив роль кожного з учасників процесу та надав правову кваліфікацію діям, що стали предметом провадження. Окрему увагу було приділено доказовій базі, зокрема показам свідків, результатам експертиз і процесуальним документам, зібраним під час досудового розслідування.

Колишній прокурор категорично заперечував свою причетність до вимагання. Він пояснював, що гроші були передані як фінансова допомога для ремонту банкетного залу в ресторані родини оперативника, з яким у нього були довірливі стосунки. Захист також заявив, що матеріали негласних слідчих дій, відеозаписи та скріншоти листування були уривчастими та змонтованими.

Свідки підтвердили, що прокурор не вимагав гроші, а заяву про нібито хабар йому наказали написати співробітники СБУ під тиском. Також з’ясувалося, що оперативник поліції вже раніше брав участь у провокаційних операціях СБУ, пов’язаних із передачею неправомірної вигоди.

У 2020 році прокурора виправдали, однак у 2023 році апеляційний суд скасував вирок і справу розглядали повторно. За другим розглядом обвинуваченого знову виправдали. Суд не знайшов підтвердження, що гроші передавалися як хабар, і визнання їх поверненням боргу не було спростоване.

Рішення суду демонструє складність проваджень із використанням матеріалів негласних слідчих дій і значну роль доказової бази у справах про корупцію.

В українських правоохоронних органах повідомили про викриття 35-річної громадянки Білорусі, яка діяла на користь білоруського КДБ. Жінка тривалий час маскувала свою діяльність під журналістську роботу та намагалася встановити контакти з одним із підрозділів української військової розвідки.

За інформацією слідства, затримана збирала розвідувальні дані та проводила операції з прихованого отримання конфіденційної інформації про українські військові структури. Правоохоронці відзначають, що її дії могли завдати серйозної шкоди національній безпеці України, оскільки вона мала намір передавати отримані матеріали білоруським спецслужбам.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наприкінці січня геомагнітна ситуація навколо Землі стабілізувалася, і ця тенденція продовжиться й у перші дні лютого. Згідно з останніми оцінками науковців, на найближчий час не передбачається значних магнітних бур, що дає підстави для заспокоєння. Прогноз на 1 лютого передбачає лише короткочасні періоди слабкої геомагнітної активності, яка не досягне таких рівнів, щоб спричинити серйозні потрясіння.

Хоча геомагнітна активність на певні моменти може бути помітною, її інтенсивності не буде достатньо для утворення повноцінної магнітної бурі. Це означає, що не слід очікувати великих збурень в електронних системах чи впливу на здоров’я людей. Водночас важливо відзначити, що навіть слабкі зміни в геомагнітному полі можуть впливати на деякі аспекти життя, зокрема, на роботи навігаційних і комунікаційних систем.

Вчені наголошують, що нинішнє затишшя настало після винятково потужної сонячної радіаційної бурі, яку Земля пережила 19 січня. Тоді було зафіксовано подію рівня S4 — одну з найсильніших за понад два десятиліття. За масштабами вона стала найпотужнішою з жовтня 2003 року, перевершивши навіть так звані «хелловінські» бурі початку 2000-х.

Радіаційні бурі виникають унаслідок потужних викидів на Сонці, коли заряджені частинки, переважно протони, розганяються майже до швидкості світла. До Землі вони долітають усього за десятки хвилин і концентруються в полярних регіонах, де проникають у верхні шари атмосфери.

Попри рекордну потужність події 19 січня, загрози для людей на поверхні планети не було. Атмосфера та магнітне поле ефективно поглинули випромінювання. Фахівці пояснюють це так званим «м’яким» спектром частинок: буря була сильною за класифікацією, але недостатньо енергійною, щоб її наслідки відчувалися на землі.

Водночас на великих висотах ризики залишаються суттєвими. Радіаційні бурі небезпечні для астронавтів, польотів над полярними регіонами та супутникових систем. Під час січневої події фіксувалися короткочасні збої в роботі окремих космічних апаратів.

Фахівці також нагадують, що радіаційні бурі не варто плутати з геомагнітними. Саме геомагнітні бурі здатні спричиняти полярні сяйва, впливати на системи зв’язку, навігацію та енергетичну інфраструктуру. На початку лютого таких явищ не прогнозується.

Корупційні схеми у силовому блоці під час повномасштабного вторгнення набувають все більш організованого та системного характеру, виходячи далеко за межі поодиноких випадків зловживань. У деяких ситуаціях бойові підрозділи стають формальним прикриттям для багатомільйонних фінансових операцій, які виправдовуються необхідністю «термінового забезпечення фронту». Особливо показовим є приклад Департаменту поліції особливого призначення — Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють». Цей підрозділ на папері виконує бойові завдання, але на практиці його ресурси та структура часто використовуються для легалізації великих грошових потоків.

Важливо зазначити, що такі прояви корупції не обмежуються лише окремими випадками або персоналіями. Їхня повторюваність і системність свідчать про наявність усталених механізмів, які дозволяють легалізувати надходження та розподіл коштів без належного контролю. Розкриття подібних схем потребує як прозорих внутрішніх аудитів, так і активної взаємодії з громадськими структурами та журналістськими розслідуваннями. Без цього ризик зловживань у майбутньому лише зростатиме, що ставить під загрозу ефективність державних інституцій у воєнний час.

У березні 2025 року департамент оголосив закупівлю засобів індивідуального бронезахисту та елементів військового спорядження на загальну суму 27 мільйонів 670 тисяч гривень. З самого початку процедура мала ознаки формальності. У встановлений строк була подана лише одна тендерна пропозиція — від приватного виробничо-торговельного підприємства «Акрополіс».

Основним видом діяльності цього підприємства є виробництво дорожніх сумок, валіз та цивільних аксесуарів. У відкритих даних відсутня інформація про наявність у компанії ліцензій, виробничих потужностей або сертифікованої технологічної бази для виготовлення бронежилетів чи іншої продукції військового призначення. Попри це саме з «Акрополісом» було укладено договір на постачання бронезахисту.

Зміст договору та тендерної документації вказує на низку системних порушень. Предмет закупівлі сформульований нечітко, відсутня процедура погодження зразків до початку поставок, а вимоги щодо підтвердження якості та походження продукції фактично проігноровані. У сукупності це створює враження контрольованої закупівлі без реальної конкуренції, де тендерна процедура виконувала роль формального прикриття для перерозподілу бюджетних коштів.

Фінансову частину схеми доповнює кадровий аспект. Колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук, діяльність якого раніше пов’язували з тиском на бізнес і неформальним впливом на прибуткові сектори економіки, після звільнення опинився в структурі бригади «Лють». Формально він був зарахований інспектором штурмового підрозділу, однак, за наявною інформацією, не виконував ані бойових, ані повноцінних службових завдань.

Конкурсні процедури та навчання мали радше декоративний характер, створюючи видимість законного працевлаштування в умовах воєнного стану. Сам підрозділ у цій частині виглядає як зручний кадровий «буфер» для проблемних фігур, яким складно знайти місце в інших державних структурах без репутаційних ризиків.

Фактичну крапку в цій історії поставив Печерський районний суд міста Києва. Постановою слідчого судді Юрія Головка у справі № 757/54804/25-к скаргу на бездіяльність правоохоронних органів було залишено без задоволення. Таким чином суд фактично зафіксував допустимість закупівель без реальної конкуренції, використання бойового підрозділу як формального прикриття та відсутність необхідності в глибокій перевірці очевидних бюджетних ризиків.

Це рішення створює небезпечний прецедент, за якого багатомільйонні операції в силовому блоці можуть здійснюватися без повноцінної правової оцінки. Поки десятки мільйонів гривень проходять через сумнівні договори, а бойові підрозділи використовуються як фінансово-кадрова ширма, спроби домогтися реальної реакції з боку держави впираються в системну бездіяльність.

У підсумку така практика працює не в інтересах фронту чи державної безпеки, а в інтересах тих, хто навчився заробляти на війні, прикриваючись її символами та статусом бойових підрозділів.

Онкологічні захворювання підступні тим, що на початкових етапах часто не мають яскраво виражених ознак. Людина може тривалий час не підозрювати про проблему, списуючи нездужання на перевтому, сезонні застуди чи емоційне виснаження. Особливу настороженість у лікарів викликають симптоми, які з’являються або посилюються саме вранці, одразу після пробудження. Якщо такі прояви повторюються день у день і не зникають протягом кількох тижнів, вони потребують уважного ставлення та консультації спеціаліста.

Однією з тривожних ознак є постійний біль у горлі. Коли дискомфорт зберігається понад два тижні, не реагує на стандартне лікування та особливо відчувається вранці, причина може бути не такою простою, як здається. Інколи це не наслідок вірусної інфекції чи сухого повітря, а сигнал про серйозніші зміни в тканинах горла або гортані. У рідкісних випадках подібний біль пов’язують із розвитком пухлинних процесів, які на ранніх стадіях майже не дають інших симптомів.

Тривалий ранковий кашельКашель після пробудження, який триває більше двох тижнів, є сигналом для обстеження. Особливо це стосується курців, які часто сприймають такий кашель як звичне явище. У поєднанні із задишкою, слабкістю або болем у грудях він може бути одним із ранніх проявів захворювань легень, зокрема онкологічних.

Відчуття сильної втоми зранкуПеріодичне відчуття втоми після сну є поширеним явищем. Однак якщо виснаження не минає протягом дня, повторюється щодня і не пояснюється фізичними навантаженнями чи недосипанням, це може свідчити про серйозні порушення в організмі. Хронічна втома часто супроводжує онкологічні захворювання, особливо у поєднанні з іншими симптомами.

Нічна пітливістьРегулярні пробудження у холодному поту можуть мати різні причини — від гормональних змін до інфекцій. Водночас лікарі звертають увагу, що постійна нічна пітливість іноді є раннім симптомом лімфом або захворювань крові.

Фахівці наголошують, що перелічені симптоми не означають автоматично наявність онкології. Проте їхня тривалість або поєднання між собою є приводом звернутися до лікаря та пройти обстеження. Рання діагностика залишається одним із ключових чинників успішного лікування онкологічних захворювань.