ІНСАЙДИ:

Мирний трек у пріоритеті: Банкова коригує інформаційну стратегію

Офіс президента поступово коригує інформаційну політику щодо мирного врегулювання та майбутніх переговорів. Про це повідомило поінформоване джерело в ОП. За його словами, Банкова дала сигнал лідерам громадської думки, експертам і політичним технологам обережно змінювати суспільні акценти навколо так званого мирного треку. Йдеться не про відмову від принципових позицій, а про переосмислення пріоритетів у публічній дискусії. […]

Столичні ТЦК виконали план мобілізації за січень на рекордні 91%. Джерела

За інформацією наших джерел, за січень місяць столичні ТЦК виконали план “по мобілізації” на рекордні 91%. “Ефективною виявилася тактика з організацією мобільних блокпостів, посиленим патрулюванням поліції, організацією перевірки документів у вечірній час біля великих торгових центрів, супермаркетів і магазинів, залученням до перевірок документів представників приватних охоронних структур” – зазначає джерело. Також, за інформацією джерела, “з […]

Переговори тривають: Буданов отримав підтримку Зеленського щодо домовленостей в ОАЕ

Керівник української делегації Кирило Буданов зберіг за собою переговорний напрямок після консультацій із президентом Володимиром Зеленським та продовжить роботу над досягнутими в Абу-Дабі домовленостями. Про це повідомило джерело в Офісі президента. За словами співрозмовника, під час внутрішніх обговорень Буданову вдалося аргументовано відстояти напрацьовані домовленості та довести доцільність подальшого продовження діалогу з партнерами. Йдеться насамперед про […]

Росія перекидає п’ять тисяч північнокорейських солдатів у Курську область, — The New York Times

Ключові елементи військового обліку:

За словами чиновника, військові є частиною елітного підрозділу Корейської народної армії. Їх доставляють із Владивостока на борту транспортних літаків Іл-76 на військовий аеродром у європейській частині Росії, а потім відправляють у зону бойових дій.

Також чиновник заявив, що були неоднозначні сигнали про те, чи будуть відправлені додаткові війська КНДР для участі в бойових діях на українській території. Наразі вони концентруються тільки в Курській області.

Тим часом перший секретар місії Північної Кореї при ООН Іл Ха Кім спростував перекидання корейських військ до РФ.

За його даними, ці звинувачення на адресу Пхеньяна – «брудні маневри США та їхніх союзників, щоб замаскувати власні злочини і затягнути конфлікт в Україні».

Не пропустіть

Сонячні електростанції для дитячих садків Дніпра: новий крок до енергонезалежності

Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради 28 січня підписав договір із ТОВ «Монтажно-будівельна компанія Сінергія» щодо постачання та встановлення 70 сонячних електростанцій для дошкільних навчальних закладів міста. Загальна вартість проєкту складає 108,71 млн грн.

Проєкт передбачає комплексний підхід: компанія відповідатиме не лише за доставку обладнання, а й за його монтаж та налаштування на об’єктах. Планується завершити всі роботи до 30 вересня 2026 року. Фінансування здійснюватиметься поетапно, що дозволить оптимально контролювати виконання робіт і забезпечити якісну установку систем.

При цьому у відкритих джерелах доступні значно дешевші аналоги: наприклад, у Львівській області гібридна станція на 30 кВт «під ключ» коштує близько 757 доларів за кВт із ПДВ, що майже вдвічі дешевше за тендерну ціну Дніпра.

Конкуренції на тендері не було – на відкриті торги більше ніхто не прийшов. Для участі учасники мали надати аналогічний договір на встановлення сонячних електростанцій і відповідати низці кваліфікаційних вимог до штатних спеціалістів.

ТОВ «МБК Сінергія» належить Батиру Азімову з Дніпра, Володимиру Кошелю з-під Дніпра та Любові Сердюк із Кам’янського, керує компанією Євгеній Вакуленко. Компанія отримала підрядів на 2,32 млрд грн із 2016 року, зокрема від 2024 року всі підряди по сонячних станціях для закладів освіти Дніпра на суму 308,78 млн грн.

Зростання захворюваності на ГРВІ та COVID-19 у Києві: нові тенденції та наслідки

У Києві спостерігається помітне збільшення випадків ГРВІ та COVID-19 — за останній тиждень захворюваність зросла на 8,5% порівняно з попереднім періодом. Загальна кількість інфікованих перевищила 10 тисяч осіб, що створює додаткове навантаження на медичні заклади столиці. Серед основних причин такого зростання медики виділяють сезонні зміни, активізацію соціальних контактів та збільшення кількості дітей у дитячих колективах.

Попри це, введення дистанційного навчання у школах дало позитивний ефект: зменшилася кількість прямих контактів між учнями, що сприяло уповільненню швидкості поширення вірусів серед дітей. Лікарі підкреслюють важливість дотримання санітарних норм та правил гігієни, особливо у громадських місцях, аби знизити ризик масового зараження.

Щодо COVID-19, спостерігається зменшення загальної кількості нових випадків, але зростає кількість госпіталізацій. Половина з усіх госпіталізованих – діти. Минулого тижня у столиці зафіксовано сім летальних випадків через ускладнення від вірусних інфекцій: п’ятеро – від COVID-19 та двоє – від грипу.

Медики наголошують на важливості вчасного звернення до лікаря при перших симптомах. Основні ознаки грипу включають різке підвищення температури, ломоту в тілі, сильний головний біль, слабкість та сухий кашель. Симптоми COVID-19 цього сезону: тривала гарячка, порушення дихання, втрата смаку або нюху та сильна втома.

Фахівці закликають киян дотримуватися профілактичних заходів, обмежувати контакти за наявності симптомів та своєчасно вакцинуватися проти грипу та COVID-19.

Екзотичний відпочинок Мішель Андраде на Балі: дегустація дуріану як новий виклик

Мішель Андраде, відома українська співачка, під час своєї відпустки на Балі вирішила поєднати спокій пляжного відпочинку з елементом пригоди. Відома своєю сміливістю та бажанням експериментувати, артистка разом із близькими подругами влаштувала незабутню дегустацію одного з найбільш екзотичних і суперечливих фруктів світу — дуріану. Цей плід здобув репутацію завдяки своєму сильному і непередбачуваному запаху, через що він заборонений до перевезення в багатьох готелях, літаках та громадському транспорті.

На відео, яке Мішель поділилася в соцмережах, співачка позує в стильному купальнику, тримаючи шматочок дуріану в руках. Вона з невеликим хвилюванням і навіть усмішкою готується спробувати цей "легендарний" смаколик. Однак, замість того, щоб бути враженою смаком екзотичного плоду, першою емоцією, яку пережила співачка, був саме запах. Аромат дуріану настільки інтенсивний і незвичний, що він міг би відштовхнути навіть найбільш відважних гурманів. Проте Мішель, як справжня дослідниця нових смаків, не відмовилася від спроби і вирішила подолати свою початкову реакцію.

Артистка не стала прикрашати свої враження і відреагувала максимально прямо, зізнавшись, що запах фрукта нагадав їй дуже неприємні асоціації. Вираз обличчя Мішель у цей момент лише підтвердив: для нюху це було справжнє випробування.

Попри відразу, Андраде все ж наважилася скуштувати дуріан. І саме тут її чекала несподіванка. На відміну від запаху, смак виявився значно приємнішим. За словами співачки, він нагадав ніжне поєднання манго та вершків.

Таким чином балінський експеримент завершився на позитивній ноті. Хоча аромат дуріану зірку відверто шокував, сам смак змусив визнати: репутація цього фрукта не така однозначна, як здається на перший погляд.

Хабарі за наукові ступені: на заході України викрито масштабну корупцію в університетах

Служба безпеки України разом із Національною поліцією повідомили про викриття корупційної схеми, що діяла у закладах вищої освіти західних регіонів країни. За даними слідства, посадовці університетів системно отримували неправомірну вигоду за сприяння в організації захисту дисертацій та подальшому присудженні наукового ступеня доктора філософії.

Правоохоронці встановили, що до схеми були залучені науково-педагогічні працівники одного з університетів, зокрема троє професорів, доцент, а також завідувачі кафедр. Вони використовували своє службове становище для впливу на членів спеціалізованих учених рад, формування «потрібних» комісій та забезпечення позитивного результату захисту незалежно від реального рівня наукової роботи здобувачів.

За даними слідства, корупційний механізм працював через разову спеціалізовану вчену раду, створену для присудження наукового ступеня. До оборудки також були причетні завідувач відділу та науковий керівник здобувача.

Посадовці вимагали та отримували хабарі за підготовку й організацію захисту дисертації, проведення атестації та подальше присудження наукового ступеня. Домовленості відбувалися через наукових керівників, а гроші перераховувалися на банківські картки фігурантів.

Правоохоронці провели обшуки за місцями роботи та проживання підозрюваних. Під час слідчих дій було вилучено службову документацію, мобільні телефони та банківські картки, які використовувалися для отримання неправомірної вигоди.

П’ятьом посадовцям закладів вищої освіти повідомлено про підозру за частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою. Науковому керівнику оголошено підозру за частиною четвертою статті 354 Кримінального кодексу України — підкуп працівника підприємства, установи чи організації.

Слідчі дії тривають, встановлюється повне коло осіб, причетних до корупційної схеми.

31 січня: значення дати, церковні події та народні прикмети

31 січня є завершальним днем першого місяця року й поєднує в собі одразу кілька важливих подій — церковних, міжнародних і пов’язаних із народними уявленнями. З давніх часів цю дату вважали непростою, тому люди ставилися до неї з особливою обережністю, намагаючись уникати ризикованих рішень і необдуманих вчинків.

У церковному календарі 31 січня присвячене вшануванню святих, пам’ять яких символізує стійкість у вірі, витримку та духовну силу. Віряни цього дня традиційно звертаються з молитвами про захист, здоров’я та мир у родині. Також вважається доречним підбивати духовні підсумки прожитого місяця, дякувати за пережите та зосереджуватися на добрих намірах на майбутнє.

За новим церковним календарем православні віряни 31 січня вшановують затворника Микиту Києво-Печерського. Його вважають покровителем і захисником від пожеж та посухи. До святого звертаються з молитвами про зцілення від хвороб, визволення від залежностей і духовну підтримку в складні періоди життя. За юліанським календарем цього дня згадують архієпископів Кирила та Афанасія Олександрійських.

В Україні 31 січня не є державним або офіційним святом. День вважається звичайним, тому українці можуть присвятити його молитві, спокійному відпочинку або привітати представників ювелірної професії з міжнародним святом.

У народній традиції цей день мав репутацію неблагополучного. Вважалося, що після короткого січневого потепління неодмінно повернуться морози. Про погоду судили за прикметами: червоне небо на заході сонця віщує різку зміну погоди, великі зграї ворон і граків — сильні заморозки, слабке горіння дров — відлигу, а танення бурульок — ранню весну. Наші предки намагалися цього дня не виходити з дому без нагальної потреби, підтримувати мир у родині та займатися рукоділлям.

За народними віруваннями, 31 січня не рекомендується ходити на природу, особливо до лісу, оскільки це вважалося небезпечним. День також вважали несприятливим для сварок і з’ясування стосунків — вірили, що конфлікти можуть принести самотність на весь рік. Окремо застерігали не залишати вогонь без нагляду, адже підвищувався ризик пожеж.

Віра Брежнєва і Київ: публічні сигнали про можливе повернення на українську сцену

Віра Брежнєва вперше відкрито заговорила про ймовірність проведення концерту в Києві, чим одразу привернула увагу як прихильників, так і представників музичної індустрії. Останнім часом співачку дедалі частіше помічають в українській столиці, і ці візити вже не виглядають випадковими. Активність артистки в Києві стала предметом обговорення у соціальних мережах та медіа.

Раніше Брежнєва відвідала великий концерт гурту «Океан Ельзи» у Палаці спорту, де її поява не залишилася поза увагою публіки. Згодом співачка з’явилася й на презентаціях, культурних подіях та закритих заходах, пов’язаних з українським шоу-бізнесом. Такі кроки багато хто сприйняв як ознаку її поступового повернення до активної присутності в українському культурному просторі.

Після розлучення з Костянтином Меладзе співачка пережила складний період. Вона зізналася, що після понад двадцяти років на сцені навіть втрачала бажання співати. За словами Брежнєвої, емоційне відновлення зайняло час, а ключову роль у цьому процесі зрештою відіграла сама музика, яка знову повернулася в її життя.

Наразі артистка працює над новим творчим проєктом — повністю україномовним альбомом. Платівка складатиметься із семи композицій, а також передбачає зірковий дует, ім’я другого учасника якого поки що не розголошується. За словами Брежнєвої, робота над альбомом перебуває в активній фазі, а його реліз очікується приблизно за п’ять місяців.

Говорячи про майбутні плани, співачка зізналася, що дуже хоче презентувати новий матеріал наживо. Саме з цим вона пов’язує ідею можливого концерту в Києві. Артистка наголосила, що для неї це був би особливий виступ — із новими піснями та новим внутрішнім станом.

Системна корупція у силових структурах під час війни

Корупційні схеми у силовому блоці під час повномасштабного вторгнення набувають все більш організованого та системного характеру, виходячи далеко за межі поодиноких випадків зловживань. У деяких ситуаціях бойові підрозділи стають формальним прикриттям для багатомільйонних фінансових операцій, які виправдовуються необхідністю «термінового забезпечення фронту». Особливо показовим є приклад Департаменту поліції особливого призначення — Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють». Цей підрозділ на папері виконує бойові завдання, але на практиці його ресурси та структура часто використовуються для легалізації великих грошових потоків.

Важливо зазначити, що такі прояви корупції не обмежуються лише окремими випадками або персоналіями. Їхня повторюваність і системність свідчать про наявність усталених механізмів, які дозволяють легалізувати надходження та розподіл коштів без належного контролю. Розкриття подібних схем потребує як прозорих внутрішніх аудитів, так і активної взаємодії з громадськими структурами та журналістськими розслідуваннями. Без цього ризик зловживань у майбутньому лише зростатиме, що ставить під загрозу ефективність державних інституцій у воєнний час.

У березні 2025 року департамент оголосив закупівлю засобів індивідуального бронезахисту та елементів військового спорядження на загальну суму 27 мільйонів 670 тисяч гривень. З самого початку процедура мала ознаки формальності. У встановлений строк була подана лише одна тендерна пропозиція — від приватного виробничо-торговельного підприємства «Акрополіс».

Основним видом діяльності цього підприємства є виробництво дорожніх сумок, валіз та цивільних аксесуарів. У відкритих даних відсутня інформація про наявність у компанії ліцензій, виробничих потужностей або сертифікованої технологічної бази для виготовлення бронежилетів чи іншої продукції військового призначення. Попри це саме з «Акрополісом» було укладено договір на постачання бронезахисту.

Зміст договору та тендерної документації вказує на низку системних порушень. Предмет закупівлі сформульований нечітко, відсутня процедура погодження зразків до початку поставок, а вимоги щодо підтвердження якості та походження продукції фактично проігноровані. У сукупності це створює враження контрольованої закупівлі без реальної конкуренції, де тендерна процедура виконувала роль формального прикриття для перерозподілу бюджетних коштів.

Фінансову частину схеми доповнює кадровий аспект. Колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук, діяльність якого раніше пов’язували з тиском на бізнес і неформальним впливом на прибуткові сектори економіки, після звільнення опинився в структурі бригади «Лють». Формально він був зарахований інспектором штурмового підрозділу, однак, за наявною інформацією, не виконував ані бойових, ані повноцінних службових завдань.

Конкурсні процедури та навчання мали радше декоративний характер, створюючи видимість законного працевлаштування в умовах воєнного стану. Сам підрозділ у цій частині виглядає як зручний кадровий «буфер» для проблемних фігур, яким складно знайти місце в інших державних структурах без репутаційних ризиків.

Фактичну крапку в цій історії поставив Печерський районний суд міста Києва. Постановою слідчого судді Юрія Головка у справі № 757/54804/25-к скаргу на бездіяльність правоохоронних органів було залишено без задоволення. Таким чином суд фактично зафіксував допустимість закупівель без реальної конкуренції, використання бойового підрозділу як формального прикриття та відсутність необхідності в глибокій перевірці очевидних бюджетних ризиків.

Це рішення створює небезпечний прецедент, за якого багатомільйонні операції в силовому блоці можуть здійснюватися без повноцінної правової оцінки. Поки десятки мільйонів гривень проходять через сумнівні договори, а бойові підрозділи використовуються як фінансово-кадрова ширма, спроби домогтися реальної реакції з боку держави впираються в системну бездіяльність.

У підсумку така практика працює не в інтересах фронту чи державної безпеки, а в інтересах тих, хто навчився заробляти на війні, прикриваючись її символами та статусом бойових підрозділів.

Джерела повідомляють про можливу хакерську атаку на енергосистему України

За інформацією наших джерел, на всю енергосистему України йде масштабна хакерська атака. Нагадаємо, на офіційному телеграм-каналі Першого віцепрем’єр-міністра — Міністра енергетики України Дениса Шмигаля зʼявився перший офіційний коментар відносно  каскадного відключення в електроенергетичній мережі України: «Сьогодні о 10:42 відбулось технологічне порушення з одночасним відключенням лінії 400 кВ між енергосистемами Румунії та Молдови та лінії 750 […]

Небезпечна пригода KHAYAT у підлітковому віці в США

Український співак Андрій Хайат, відомий під сценічним псевдонімом KHAYAT, нещодавно поділився яскравою та хвилюючою історією зі свого підліткового життя. У 15 років він поїхав до Сполучених Штатів Америки, і ця поїздка виявилася набагато небезпечнішою, ніж він очікував. Артист розповів, що під час перебування за кордоном він опинився в ситуації, яка могла загрожувати його безпеці, та змусила швидко приймати складні рішення.

KHAYAT підкреслив, що цей досвід став для нього важливим уроком. Попри страх і невпевненість, він навчився зберігати спокій у критичних обставинах і шукати вихід із потенційно небезпечних ситуацій. За його словами, саме тоді він зрозумів, наскільки важливо бути відповідальним і передбачливим, навіть у юному віці.

“Вони дуже чітко одразу розставили межі: я маю ходити до церкви з ними, маю вивчити певну кількість молитов, маю робити якісь речі по дому… У нас була молитва перед їжею. Ми тримались за руки. І поки я не прочитаю молитву без помилок, ми не їли. Це могло бути два-чотири рази. Коли я сказав, що не хочу йти до церкви, мене закрили в кімнаті. І під двері підсунули чергову молитву, яку я мав вивчити”, — згадує KHAYAT.

Одного разу хлопцю навіть кинули в голову тарілку через невміння правильно прочитати молитву. Після кількох подібних інцидентів він звернувся по допомогу до координатора програми. Загалом Андрій прожив із цією родиною майже три місяці, перш ніж повернутися в Україну.

Нагадаємо, KHAYAT пройшов до фіналу Національного відбору на “Євробачення-2026” та планує представляти Україну з піснею “Герци”.

Поїздки судді до окупованого Криму: факти, пояснення та суспільний резонанс

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ярослав Василенко за певний період здійснив 25 поїздок на територію тимчасово окупованого Криму. Ця інформація привернула значну увагу громадськості та стала предметом активного обговорення в медіапросторі, з огляду на особливий статус півострова та обмеження, встановлені українським законодавством.

Сам суддя пояснив, що його поїздки мали виключно особистий характер і були пов’язані з необхідністю лікування дружини. За його словами, саме в Криму вона проходила медичні процедури, які, на його переконання, були важливими для підтримання її здоров’я. Василенко наголошував, що не мав на меті порушувати норми закону чи ігнорувати політичний контекст ситуації.

Фактично, Василенко не поніс жодної кримінальної відповідальності за незадеклароване майно. Кримінальну справу закрили через неможливість перевірити власність дружини у РФ у зв’язку з російською агресією. Натомість суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У середу Вища рада правосуддя (ВРП) повернеться до розгляду справи, відкритої за скаргою юристів, що стосується дисциплінарної відповідальності Василенка. Очікується, що Палата ВРП ухвалить рішення: або залишить суддю без покарання, або відправить його на звільнення.

Дисциплінарне провадження щодо судді апеляційного суду: обставини та підстави розгляду

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ініціювала дисциплінарне провадження стосовно судді Першого апеляційного адміністративного суду Анатолія Блохіна. Відповідне рішення стало результатом розгляду скарги, поданої юристкою громадської організації «Автомайдан» Тетяною Чижик, яка звернула увагу на обставини, що можуть мати істотне значення для оцінки дотримання суддею вимог законодавства та суддівської етики.

У поданій скарзі зазначається, що дружина судді — Тетяна Сергіївна, яка народилася 28 січня 1973 року, — має громадянство Російської Федерації. На думку заявниці, така інформація потребує ретельної перевірки з боку органу суддівського врядування, з огляду на підвищені вимоги до незалежності, доброчесності та безсторонності суддів, особливо в умовах триваючої збройної агресії Росії проти України.

Суддя Блохін у своїй майновій декларації за 2024 рік не вказав інформацію про проживання дружини в Криму, наявність рахунків у російських банках та використання нерухомості на окупованій території.

Сам суддя у письмовому поясненні заявив, що не знає про російське громадянство та активи дружини, а також не має доступу до відповідних інформаційних баз. Він зазначив, що доводи скарги базуються на припущеннях, які неможливо підтвердити чи спростувати.

Служба безпеки України повідомила, що за випискою з реєстру платників податків РФ встановлено наявність громадянства у особи, чиї персональні дані збігаються з даними дружини Блохіна. Прикордонна служба підтвердила, що у 2017–2021 роках суддя неодноразово виїжджав через пункт пропуску «Чонгар» до анексованого Криму. Дружина судді виїхала до Криму у червні 2018 року, а її повернення на підконтрольну територію не зафіксовано.

У суддівському досьє Блохіна є анкета від 28 лютого 2018 року, в якій як фактичне місце проживання дружини та дітей він вказав населений пункт в АР Крим.

Наразі ВРП продовжує розгляд дисциплінарного провадження і прийме рішення щодо можливого притягнення судді до відповідальності.