Росія перекидає п’ять тисяч північнокорейських солдатів у Курську область, — The New York Times

У повсякденній метушні люди часто відкладають візит до лікаря, переконуючи себе, що відсутність болю чи підвищеної температури свідчить про добрий стан здоров’я. Такий підхід може бути хибним, особливо коли йдеться про онкологічні захворювання. Медики підкреслюють: рак не завжди подає очевидні сигнали, а імунного захисту, який повністю унеможливлює його розвиток, не існує.

Особливість онкології полягає в тому, що вона здатна тривалий час розвиватися приховано. На ранніх стадіях хвороба часто не супроводжується болем, слабкістю чи іншими симптомами, які зазвичай змушують звернутися по медичну допомогу. Ракові клітини можуть не провокувати помітної імунної реакції, тому організм не завжди «попереджає» людину про небезпеку.

Лікарі пояснюють, що «імунітету до раку» не існує, оскільки ракові клітини — це змінені власні клітини організму. Імунна система не завжди розпізнає їх як загрозу, особливо на ранніх етапах. У таких випадках не підвищується температура тіла, не з’являється гострий біль і не виникають типові ознаки запалення. Людина може почуватися добре, вести активний спосіб життя і водночас мати онкологічний процес, який поступово прогресує.

Однією з головних причин пізнього виявлення раку є саме відсутність симптомів. На початкових стадіях хвороба часто протікає «тихо», не змінюючи самопочуття. Це створює хибне відчуття безпеки. Коли ж з’являються помітні симптоми, захворювання нерідко вже переходить у складнішу стадію, що ускладнює лікування і знижує шанси на повне одужання.

Сучасна медицина розглядає профілактичні огляди як ключовий інструмент раннього виявлення онкологічних захворювань. Регулярні візити до лікаря без наявних скарг дають змогу виявити проблему на початковому етапі, коли лікування є менш агресивним, а прогноз — значно кращим. Більшість онкологічних захворювань, виявлених на першій або другій стадії, добре лікуються або тривалий час контролюються.

Фахівці радять не чекати тривожних сигналів організму. Профілактичні обстеження особливо важливі після 30–40 років, за наявності онкологічних захворювань у сімейному анамнезі, при хронічних хворобах, тривалому стресі або гормональних порушеннях. Навіть базові аналізи й огляди можуть відіграти вирішальну роль.

Рак — це не завжди про біль, слабкість чи очевидні симптоми. Часто це про тишу, яка вводить в оману. Саме тому лікарі наголошують: відсутність симптомів не є гарантією здоров’я. Регулярні профілактичні огляди — це не прояв страху, а відповідальне ставлення до себе. У сучасному світі турбота про здоров’я починається задовго до того, як щось починає боліти.

Найнадійнішим механізмом гарантування безпеки у сучасному світі залишається членство в Північноатлантичному альянсі, однак питання приєднання України до НАТО нині не є предметом практичного розгляду. Таку позицію висловив американський дипломат Курт Волкер — колишній постійний представник США при НАТО та спеціальний представник Державного департаменту з питань України у 2017–2019 роках — під час інтерв’ю в ефірі телеканалу «Еспресо».

На думку Волкера, саме Альянс протягом десятиліть демонструє найвищу ефективність у стримуванні агресії та запобіганні масштабним конфліктам між державами. Він підкреслив, що членство в НАТО створює не лише військові, а й політичні гарантії, які роблять будь-яку спробу нападу надто ризикованою для потенційного агресора. За його словами, історичний досвід чітко показує: Росія ніколи не наважувалася на пряме збройне протистояння з країнами, які входять до Альянсу, що свідчить про визнання сили колективної оборони.

Водночас дипломат підкреслив, що членство України в НАТО наразі не розглядається, і надзвичайно важливо не робити кроків, які могли б остаточно закрити таку можливість у майбутньому. На його думку, найдоцільніше зараз — не порушувати це питання публічно й виходити з того, що воно тимчасово не стоїть на порядку денному.

Натомість, за словами Волкера, триває обговорення альтернативної моделі гарантій безпеки, яка за своєю суттю максимально наближена до статті 5 Північноатлантичного договору. Йдеться про формат, за якого будь-який новий напад на Україну автоматично супроводжувався б колективною військовою відповіддю всіх країн, що приєднаються до відповідної безпекової угоди разом зі Сполученими Штатами.

Дипломат зазначив, що саме ця рамка нині є предметом активних консультацій. Він звернув увагу на зустріч у Мар-а-Лаго з президентом України Володимиром Зеленським та українською делегацією, у якій брали участь ключові представники американської влади — державний секретар, міністр оборони, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, президент США, керівник апарату Білого дому, а також Стів Віткофф і Джаред Кушнер. За словами Волкера, це свідчить про те, що всі ключові фігури у США, які братимуть участь у прийнятті такого безпекового зобов’язання, були безпосередньо залучені до обговорення.

Окремо він згадав дискусію щодо тривалості майбутніх гарантій. За його словами, президент США Дональд Трамп запропонував формат гарантій безпеки строком на 15 років, тоді як українська сторона наполягає на значно довшому терміні — до 50 років. Волкер припустив, що остаточний компроміс, імовірно, буде знайдений десь посередині.

На його думку, навіть у такому вигляді йдеться про серйозну гарантію безпеки, яка потребуватиме ратифікації Сенатом США. Волкер вважає, що ухвалення такого рішення стане ефективним інструментом стримування майбутньої агресії з боку Росії. Він також переконаний, що після цього до відповідної угоди долучаться європейські союзники, що створить передумови для можливого розгортання їхніх сил в Україні у перспективі.

Водночас дипломат наголосив, що союзники по НАТО не ухвалюватимуть подібних рішень до досягнення припинення вогню. Однак після встановлення перемир’я така система стримування може стати реалістичним елементом ширшої архітектури безпеки.

Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що США, Угорщина, Словаччина та ще кілька країн виступають проти вступу України до Альянсу. Водночас він підкреслював, що зараз триває активна робота над гарантіями безпеки для України, які мають унеможливити повторний напад Росії.

Поліція відкрила кримінальне провадження проти начальника відділу капітального будівництва та екології Пустомитівської міської ради Ігоря Лопатнюка через підозру у зловживанні службовим становищем під час відряджень за кордон. Справу №42025140000000219 розпочато за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за незаконне перетинання державного кордону та використання службових повноважень у власних інтересах.

За даними слідства, 20 червня 2025 року посадовець виїхав за межі України разом із дружиною під приводом доставки гуманітарної допомоги для Збройних сил, однак повернувся через 10 днів без будь-яких вантажів або матеріалів, призначених для військових потреб. Цей факт викликав підозри щодо можливого зловживання службовим становищем та невиконання обов’язків, пов’язаних із організацією допомоги та контролем за її транспортуванням.

Під час моніторингу соціальних мереж правоохоронці виявили публікації в Instagram дружини посадовця, Наталії Лопатнюк, де вона позувала на відпочинку в Іспанії у період нібито відрядження. Фото з тегом SPANISH були додані 25–26 червня та 1 липня. Частина цих матеріалів наразі видалена.

Як встановило слідство, директор львівського представництва організації «HELP HEROES OF UKRAINE, INC. NFP», фактично не ведучої діяльності в Україні, разом із посадовцями Пустомитівської міської ради організовував незаконне переправлення чиновників за кордон під виглядом транспортування гуманітарної допомоги. Для цього вносилися недостовірні дані у листи благодійних організацій, а потім підроблені документи направлялися до органів місцевого самоврядування, що дозволяло отримати рішення про виїзд.

За інформацією слідства, подібним чином за кордон на відпочинок виїжджав і директор Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства Василь Боцвін разом із дружиною 18 лютого 2025 року.

Наразі тривають слідчі дії, встановлюються інші особи, причетні до організації незаконних відряджень.

У неділю, 4 січня, в Україні очікується мінлива погода з опадами в окремих регіонах. Дощі та мокрий сніг прогнозують на сході, півдні та у деяких західних областях, тоді як на півночі та частині західних територій істотних опадів не очікується. Температура повітря по країні залишатиметься майже без змін, що забезпечить відносну стабільність температурного фону.

На заході України протягом дня передбачають хмарну погоду з проясненнями. Опади очікуються локально, переважно у вигляді мокрого снігу або дощу, що може створювати слизькі ділянки на дорогах, тож водіям рекомендують бути обережними. Вітер слабкий або помірний, переважно західного та південно-західного напрямку.

У північних областях також збережеться хмарність, місцями можливі сонячні прояснення. Температура повітря вдень становитиме від мінус 2 до плюс 1 градуса.

На сході країни місцями пройде невеликий сніг. Денна температура коливатиметься від мінус 3 до плюс 1 градуса, залежно від регіону.

У центральній частині України 4 січня очікується похмура погода. Небо буде затягнуте хмарами, місцями можливий невеликий мокрий сніг. Температура вдень становитиме від мінус 1 до плюс 2 градусів.

На півдні України прогнозують найтеплішу погоду по країні. Тут очікуються дощі та підвищена вологість, а температура повітря вдень сягатиме плюс 2–7 градусів. У Криму синоптики прогнозують до 10 градусів тепла.

У Білому домі керівника української розвідки Кирила Буданова сприймають як більш прагматичну та розсудливу фігуру у питаннях мирних переговорів, ніж керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Американське видання Washington Post із посиланням на колишнього високопосадовця адміністрації Дональда Трампа, який займався питаннями Росії та України, відзначає, що Буданов відігравав важливу, хоч і непомітну роль у дипломатичних контактах на початку 2025 року. За словами ексчиновника, український розвідник умів поєднувати жорсткість позицій із вмінням знаходити компроміси, що робило його ключовим учасником переговорного процесу.

Попри публічний образ рішучого силовика, Буданов у закулісних комунікаціях демонстрував здатність глибоко аналізувати ситуацію, оцінювати ризики та пропонувати практичні шляхи досягнення домовленостей. Його участь у підготовці та координації зустрічей із представниками США та інших міжнародних партнерів дозволяла забезпечити більш структуроване і обґрунтоване представлення українських позицій.

Співрозмовник видання наголосив, що така позиція різко контрастує з поведінкою Андрія Єрмака. За його словами, керівник Офісу президента неодноразово критикував американських партнерів, що викликало роздратування у Вашингтоні. Колишній чиновник стверджує, що замість зосередження на тому, що є найкращим для України, Єрмак, на думку американської сторони, діяв з огляду на власні політичні інтереси та інтереси президента Володимира Зеленського.

Окремо зазначається, що Кирило Буданов користується повагою серед представників різних політичних груп в адміністрації Трампа. За словами джерела, саме це робить його прийнятною фігурою для неформальних контактів і консультацій у складних питаннях, пов’язаних із потенційними шляхами завершення війни.

Протистояння між мобілізаційними структурами та частиною цивільного населення в Україні дедалі помітніше виходить за межі кулуарних дискусій і переходить у публічну площину. Останнім каталізатором став резонансний коментар Київського територіального центру комплектування, оприлюднений після серії інцидентів, пов’язаних із нападами на працівників ТЦК. Замість стриманого офіційного тону у заяві пролунала різка, емоційно забарвлена оцінка людей, які уникають призову, що миттєво викликало хвилю обговорень у медіа та соціальних мережах.

У тексті заяви представники мобілізаційної структури використали формулювання, які багато громадян сприйняли як принизливі та узагальнювальні. Осіб, що переховуються від мобілізації, охарактеризували образами на кшталт «сірої маси», наголошуючи на їхній нібито безвідповідальності та відсутності громадянської позиції. Така лексика, замість того щоб знизити напругу, лише посилила відчуття розколу між державними інституціями та частиною суспільства.

На цьому тлі особливо показовими виглядають цифри, оприлюднені уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем. За його словами, кількість звернень громадян щодо дій працівників ТЦК зросла в рази. Якщо у 2022 році було зафіксовано лише 18 скарг, то у 2024 році їх кількість перевищила 3400.

Омбудсмен підтверджує наявність системних порушень, серед яких незаконне фізичне утримання громадян, вилучення особистих речей, обмеження свободи пересування та застосування сили. Окремою проблемою він називає формальний підхід військово-лікарських комісій, коли особу визнають придатною до служби лише на підставі документів, тоді як військові частини згодом відмовляються приймати таких мобілізованих через реальний стан здоров’я.

Правозахисники зазначають, що ситуацію ускладнює відсутність ефективного діалогу між сторонами. Представники ТЦК апелюють до обов’язку захисту держави в умовах війни, тоді як громадяни вказують на масове ігнорування процесуальних прав, зокрема права на правову допомогу та належні медичні огляди.

Дмитро Лубінець наголошує, що відповідальність за порушення закону має бути невідворотною для всіх учасників конфлікту. За його словами, війна триває, і мобілізація є необхідною, однак вона повинна здійснюватися виключно в межах чинного законодавства та з дотриманням прав людини.

Водночас радикальні висловлювання окремих представників ТЦК та ігнорування юридичних процедур лише поглиблюють прірву між армією і суспільством. У підсумку дедалі гостріше постає питання про межу між державною безпекою та свавіллям, яке, за оцінками експертів, може дискредитувати саму ідею захисту держави в очах громадян.

Щорічна електронна декларація за 2024 рік, подана начальником управління поліції охорони Кіровоградської області Володимиром Величком, стала предметом пильної уваги через незвично низьку вартість задекларованої нерухомості та транспортних засобів, що належать членам його родини. Опубліковані дані викликали суспільний резонанс, оскільки зазначені суми суттєво відрізняються від ринкових показників.

У декларації вказано, що посадовець разом із дружиною володіє квартирою у Кропивницькому загальною площею 143,31 квадратного метра. Право власності оформлене як спільна часткова — кожному з подружжя належить по 50 відсотків житла. При цьому вартість об’єкта на момент набуття права власності задекларована на рівні 60 тисяч гривень, що в перерахунку становить близько 1,4 тисячі доларів США.

Задекларована сума суттєво відрізняється від актуальної ринкової вартості житла такої площі у Кропивницькому. За відкритими ринковими пропозиціями, навіть квартири без ремонту в нових житлових комплексах продаються за ціною від 28 до 35 тисяч гривень за квадратний метр. Таким чином, квартира площею понад 143 квадратних метри може коштувати понад 4 мільйони гривень.

Окрім квартири, у декларації вказані три земельні ділянки загальною площею понад 146 тисяч квадратних метрів. Дві з них перебувають у власності самого Величка, ще одна — у власності його дружини. Також задекларовано грошові активи у вигляді 500 тисяч гривень, розміщених на рахунку в одному з державних банків.

Окрему увагу привертають транспортні засоби, зазначені в декларації. Зокрема, автомобіль Volkswagen Tiguan 2021 року випуску оформлений на дружину декларанта. Його вартість у декларації вказана на рівні 450 тисяч гривень. Водночас ринкові ціни на аналогічні автомобілі цієї моделі та року випуску, за даними актуальних пропозицій, становлять у середньому від 28 до 32 тисяч доларів США.

Також у декларації фігурує вантажний тягач MAN 18.440 2012 року випуску, оформлений на сина декларанта. Його задекларована вартість становить 170 тисяч гривень, тоді як середні ринкові ціни на аналогічні тягачі цієї моделі та року випуску коливаються в межах 18–21 тисячі доларів США.

Доходи родини Величка складаються переважно із заробітної плати за службу в поліції охорони, яка за рік перевищила 632 тисячі гривень. Також задекларовані соціальні виплати та невеликий дохід дружини.

Різниця між задекларованими та ринковими цінами на нерухомість і транспортні засоби може викликати запитання з боку контролюючих органів щодо повноти та достовірності поданих відомостей. Водночас станом на зараз інформації про офіційні перевірки або правову оцінку цих даних у відкритих джерелах не оприлюднювалося.

Водночас церковний календар на 4 січня пропонує зовсім інший духовний контекст. Православні віряни відзначають Собор 70-ти апостолів, день, присвячений спільному шануванню усіх апостолів, які поширювали християнське вчення. Крім того, цього дня вшановують пам’ять преподобного Ахіли Києво-Печерського та преподобномученика Зосими, молитовне звернення до яких вважається захисним та сприяє духовному очищенню. Молитви до апостолів традиційно супроводжуються проханнями про здоров’я, сімейний добробут і захист від негараздів.

Особливе місце у традиціях займають обрядові дії, що поєднують релігійні й народні вірування. У деяких регіонах прийнято було освячувати воду та свічки, які зберігали протягом року як оберіг від хвороб та злих сил. Також існували обмеження на початок нових справ: вважалося, що будь-які угоди або фінансові операції, розпочаті цього дня, можуть призвести до невдачі.

На міжнародному рівні 4 січня відзначається День Ньютона. Саме цього дня народився видатний фізик Ісаак Ньютон, чиї відкриття — закон всесвітнього тяжіння, три закони руху та теорія світла — стали фундаментом сучасної науки. Окрім цього, у світі сьогодні відзначають Всесвітній день шрифту Брайля — системи письма для незрячих людей, яка дозволяє читати текст за допомогою дотику.

Також 4 січня у світі неофіційно згадують День гіпнозу, День хіт-парадів, День кошика квітів, День дрібниць і День фундука.

В Україні офіційних державних свят цього дня немає, тож це звичайна неділя. Водночас 4 січня народилися відомі українці, серед яких артист балету Геннадій Баукін, мовознавець Павло Житецький, футболіст Григорій Ярмаш та начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов.

За народними віруваннями, 4 січня уважно стежили за погодою. Мокрий сніг вважали передвісником теплого січня, сухий — тривалих морозів. Помаранчеве небо перед заходом сонця обіцяло сильний вітер, рух хмар проти вітру — рясний снігопад, а відсутність зірок уночі — швидку відлигу.

Традиції дня пов’язані з вшануванням святого Зосими, якого вважали покровителем пасічників. Тому на стіл ставили страви з медом — на здоров’я та добрий приплід бджіл. Також існувала традиція вигнання нечисті: господар обходив дім за годинниковою стрілкою з іконою та молитвою. Для залучення благополуччя радили погодувати бездомних тварин і наповнити годівниці для птахів. Жінки цього дня займалися рукоділлям, зокрема вишивали рушники на майбутнє весілля або народження дитини.

Водночас 4 січня вважалося небажаним для важливих рішень. У народі вірили, що цього дня не варто починати нові справи, робити великі покупки, укладати угоди, змінювати місце проживання чи працевлаштовуватися. Під забороною були сварки, заздрість, осуд інших і надмірна жалість. Також не радили лаятися та згадувати нечисту силу вголос, аби не накликати біду.