Росія перекидає п’ять тисяч північнокорейських солдатів у Курську область, — The New York Times

У районі Степногірська російські підрозділи діють за вже відпрацьованою схемою, не демонструючи суттєвих змін у тактиці. Противник продовжує регулярні спроби проникнення в межі населеного пункту, роблячи ставку на малочисельні піхотні групи. Такі дії інколи створюють ілюзію локальних успіхів, однак на практиці не дають змоги ворогу закріпитися на займаних ділянках.

Українські сили оперативно реагують на будь-які прояви активності. Ворожі групи виявляються ще на підходах або безпосередньо під час спроб просування в межах населеного пункту. Після цього по них завдається вогневе ураження, що унеможливлює подальше просування та примушує противника відступати або зазнавати втрат.

Паралельно російські війська не припиняють спроб інфільтрації в Приморському. Через кількісну перевагу піхота противника регулярно фіксується в межах села. Частина груп намагається сховатися та накопичитися для подальших дій, інші одразу пробують просуватися у напрямку Річного, де в більшості випадків зазнають втрат.

Найбільша активізація та зміна напрямків руху противника за останній період зафіксована на напрямках Лукʼянівського та Павлівки. Там ворог також діє невеликими піхотними групами, намагаючись інфільтруватися шляхом пошуку слабких місць в обороні.

Зазначається, що російські підрозділи користуються ділянками з меншою щільністю між українськими позиціями, що частково пов’язано з браком особового складу. Водночас Сили оборони забезпечують безперебійну роботу зі виявлення та знищення ворожих груп, не дозволяючи противнику закріпитися на зайнятих ділянках.

Ухвалення Верховною Радою в другому читанні законопроєкту №12377 стало одним із найвагоміших кроків у реформуванні житлового законодавства за роки незалежності України. Документ закладає підґрунтя для докорінної зміни підходів до житлових відносин і символізує прагнення держави остаточно відійти від застарілої радянської моделі, яка тривалий час існувала формально та дедалі більше суперечила реаліям сучасного життя.

Чинний Житловий кодекс, ухвалений ще у 1983 році, був розрахований на зовсім інші соціально-економічні умови. Він не враховував ані ринкову економіку, ані домінування приватної власності на житло, ані масштабні міграційні процеси. Повномасштабна війна лише загострила ці проблеми, додавши мільйони внутрішньо переміщених осіб і зруйноване житло, для яких старі норми виявилися непридатними.

Разом із тим сама ідея реформи не усуває правових ризиків, які вона за собою тягне. Найбільш чутливим залишається питання безоплатної приватизації державного та комунального житла. Саме цей механізм упродовж багатьох років був ключовим шляхом набуття житла у власність для мільйонів громадян. Хоча новий закон не скасовує приватизацію негайно, він фактично створює правові підстави для поступової відмови від цієї моделі після завершення воєнного стану та перехідного періоду.

Практичні наслідки такого підходу очевидні. Громадяни, які тривалий час проживають у неприватизованому житлі, отримують обмежений у часі шанс реалізувати своє право. Будь-які проблеми з документами, складом сім’ї, реєстрацією або статусом житла в майбутньому можуть призвести до втрати можливості приватизації. Таким чином, ризик правової невизначеності поступово перекладається з держави на громадян, що неминуче спричинить зростання кількості судових спорів.

Серед потенційних позитивних наслідків реформи експерти відзначають формування єдиної та логічнішої житлової політики, розвиток ринку оренди й соціального житла, відмову від застарілих і корупційно вразливих механізмів, а також поступову інтеграцію європейських стандартів у житлове право. Водночас існують серйозні ризики: правова невизначеність для мешканців неприватизованих квартир, зростання соціальної напруги, особливо серед вразливих груп населення, можливий сплеск судових спорів щодо права користування та власності, а також небезпека того, що держава відмовиться від старих зобов’язань швидше, ніж запровадить ефективні альтернативи забезпечення житлом.

13 січня 2026 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому Закон про основні засади житлової політики. Документ визначає правові, економічні та організаційні засади житлової сфери, принципи та пріоритети держави, вимоги до якості житла, механізми державної підтримки будівництва, придбання й оренди, порядок формування та використання житлових фондів, а також повноваження органів влади та місцевого самоврядування.

Закон також запроваджує єдину інформаційно-аналітичну житлову систему, фінансово-кредитні механізми підтримки житлових програм, револьверні фонди, інструменти публічно-приватного партнерства, механізми комплексної реновації застарілого житлового фонду та нові підходи до стратегічного планування житлової політики. Окремо підкреслюється орієнтація на європейські стандарти та норми Конституції України.

Водночас документом визнано такими, що втратили чинність, Житловий кодекс України та Закон про приватизацію державного житлового фонду. Це означає, що житлова система України входить у період глибокої трансформації, наслідки якої стануть визначальними вже в найближчі роки — як для громадян, так і для органів влади та юристів, що працюють у цій сфері.

Посадові особи управління освіти Подільської районної державної адміністрації у Києві постануть перед судом у справі про розтрату бюджетних коштів, виділених на облаштування шкільних укриттів. За матеріалами слідства, загальна сума завданих збитків становить 675 тисяч гривень, а порушення були допущені під час проведення закупівель у період активної фази війни, коли питання безпеки дітей мало критичне значення.

Центральною фігурою справи є керівник управління освіти, якого обвинувачують у розтраті бюджетних коштів під час закупівлі світлодіодних ламп і ліхтарів для укриттів у 2022 році. Слідство встановило, що обладнання було придбане за значно завищеними цінами, що призвело до збитків бюджету на суму 406 тисяч гривень. За версією правоохоронців, реальна ринкова вартість товарів була істотно нижчою, однак це не було враховано під час укладання договорів.

Крім того, посадовець звинувачується у розтраті бюджетних коштів під час закупівлі подовжувачів для шкільних укриттів у тому ж році. За даними слідства, збитки склали 131 тисячу гривень.

Також головна бухгалтерка управління освіти Подільської РДА у період із березня по квітень 2023 року затвердила оплату одноразового посуду для укриттів навчальних закладів за завищеними цінами. Сума збитків становить 138 тисяч гривень.

Розслідування вказує на системні порушення при закупівлях, які проводились без належного контролю, що призвело до значних втрат бюджетних коштів. Судові засідання щодо цих справ тривають, а посадовцям загрожує відповідальність за статтями, що передбачають розтрату державних коштів.

На Вовчанському напрямку впродовж останніх півтора тижня фіксується суттєве зростання активності російських підрозділів. Інтенсивність штурмових дій збільшилася в кілька разів, а атаки відбуваються практично вздовж усієї лінії державного кордону. Основна мета противника — прорвати українську оборону та просунутися вглиб території Харківської області, зайнявши нові тактичні позиції.

Про ситуацію на цій ділянці фронту повідомив старший лейтенант, начальник групи взаємодії зі засобами масової інформації бригади «ГАРТ» Олександр Даниленко. За його словами, російське командування змінює підходи до ведення бойових дій, намагаючись шукати слабші місця оборони та здійснювати прориви на нових відтинках кордону. Така тактика свідчить про прагнення розтягнути сили українських захисників і змусити їх реагувати одразу на кілька загроз.

Військовий наголосив, що для штурмів противник залучає значні людські ресурси, однак українські сили успішно відбивають атаки. Важливу роль у цьому відіграє аеророзвідка, яка виявляє формування штурмових груп ще на території Росії, до їхнього безпосереднього висування до кордону.

За ворожих підрозділах працюють артилерія, реактивні системи залпового вогню та ударні безпілотники. Завдяки цьому спроби прориву зазнають втрат і не дають противнику бажаного результату.

На тлі загострення ситуації на півночі Харківщини аналітики також відзначають стабільну оборону українських сил на Куп’янському напрямку. За оцінками військових експертів, ЗСУ контролюють як правий, так і лівий береги Куп’янська, попри постійний тиск з боку російських військ.

Російські диверсійні групи періодично намагаються проникати в міську зону, однак їхня чисельність залишається обмеженою. Залишки штурмових підрозділів ховаються в руїнах, уникаючи відкритих боїв, що ускладнює їхнє виявлення, але не дозволяє змінити загальну ситуацію на користь РФ.

Також підтверджується, що українські підрозділи контролюють центр Куп’янська та продовжують зачистку міста, реагуючи на атаки дронів і спроби бойових контактів з боку противника.

У Вищому антикорупційному суді поставлено крапку в резонансному кримінальному провадженні щодо колишнього керівника поліції Одеської області Дмитра Головіна. Слідство інкримінувало йому заволодіння великою партією контрафактних тютюнових виробів, вартість яких, за матеріалами обвинувачення, перевищувала пів мільйона доларів. Попри серйозність закидів і суспільний резонанс, колишній високопосадовець зрештою не поніс кримінальної відповідальності.

Як випливає з матеріалів судового розгляду, справа розглядалася протягом тривалого часу та супроводжувалася численними процесуальними нюансами. Обвинувачення наполягало, що незаконно вилучені цигарки мали бути знищені або передані відповідним органам, натомість вони опинилися поза контролем держави. Захист, у свою чергу, заперечував ключові елементи обвинувачення та вказував на недоліки доказової бази.

Після укладення цих угод прокурор несподівано змінив кваліфікацію дій Головіна. Замість обвинувачення у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем йому інкримінували службову недбалість. Така перекваліфікація кардинально змінила правові наслідки справи.

Суд, розглянувши оновлене обвинувачення, одразу застосував строки давності та звільнив Головіна від кримінальної відповідальності. Фактично це означає, що ексначальник поліції не отримав ані вироку, ані покарання, попри масштаби збитків, які фігурували у матеріалах провадження.

Сама справа стосувалася незаконного заволодіння великими партіями контрафактних тютюнових виробів, вилучених правоохоронцями. За даними слідства, йшлося про схему, внаслідок якої держава втратила сотні тисяч доларів. Провадження тривалий час вважалося одним із показових у контексті відповідальності високопосадовців правоохоронних органів.

Закриття справи через строки давності після зміни обвинувачення вже викликало гостру реакцію в експертному середовищі. Критики вказують, що подібна практика підриває довіру до антикорупційного правосуддя та створює відчуття вибірковості відповідальності для колишніх високопосадовців.

Погрози президента США Дональда Трампа запровадити жорсткі торговельні обмеження проти будь-якої держави, яка спробує перешкодити його планам стосовно Гренландії, стали тривожним сигналом для європейських союзників. У дипломатичних і політичних колах Європи ці заяви сприйняли не лише як елемент внутрішньоамериканської риторики, а як демонстрацію готовності Вашингтона діяти різко й без урахування інтересів партнерів по НАТО та ЄС.

Європейські лідери дедалі частіше говорять про кризу довіри у трансатлантичних відносинах. Намір застосовувати каральні мита як інструмент політичного тиску проти союзників розглядається як підрив усталених принципів співпраці, що десятиліттями були основою західної системи безпеки. Особливе занепокоєння викликає той факт, що подібні погрози пролунали у контексті територіальних і стратегічних інтересів у Північній Атлантиці — регіоні, який має ключове значення для оборони Європи.

Протягом останнього року європейські держави, зокрема й ті, що не входять до Європейського Союзу, активно працюють у форматі неформальної координаційної групи, яка фактично діє без участі Сполучених Штатів. До неї залучені Велика Британія, Норвегія та інші партнери. Цей формат отримав неофіційну назву «коаліція бажаючих».

Радники з національної безпеки приблизно трьох десятків урядів перебувають у постійному контакті. Вони регулярно проводять онлайн-зустрічі, особисті консультації та обмінюються повідомленнями в неформальних каналах зв’язку. У цих колах сформувався високий рівень довіри, що дозволяє швидко координувати позиції та шукати спільні рішення в умовах, коли США дедалі частіше сприймаються як фактор нестабільності, а не як гарант безпеки.

За цей час європейські лідери напрацювали відпрацьований механізм взаємодії на випадок різких або потенційно небезпечних дій з боку американського президента. Це дозволяє оперативно узгоджувати спільну реакцію без залучення Вашингтона.

Окреме місце в цьому неформальному об’єднанні посідає Україна. Саме навколо підтримки Києва почалося формування тісних контактів між ключовими європейськими столицями. Участь України не лише зміцнила взаємну довіру між партнерами, а й створила новий рівень координації, коли лідери та радники безпосередньо знають один одного й можуть швидко виходити на прямий зв’язок.

Україна розглядається як унікальний елемент потенційного безпекового альянсу. Це найбільш мілітаризована держава серед учасників цього формату, яка має одну з найбільших армій у Європі, розвинену індустрію безпілотних технологій і безпрецедентний сучасний бойовий досвід. Жодна інша європейська країна не має подібного практичного досвіду ведення повномасштабної війни.

У разі поєднання військового потенціалу України з можливостями провідних європейських держав, таких як Франція, Німеччина, Польща та Велика Британія, новий альянс міг би отримати колосальну силу. Йдеться як про ядерні, так і про неядерні компоненти стримування, що здатні забезпечити безпеку континенту навіть без прямої участі США.

Таким чином, дедалі очевидніше, що Європа поступово готується до сценарію стратегічної автономії, у якому роль Вашингтона буде суттєво обмежена, а Україна може стати одним із ключових стовпів нової системи європейської безпеки.

В Україні протягом найближчих днів утримається холодна та переважно суха погода, характерна для середини зими. За інформацією Укргідрометцентру, 18–19 січня істотних опадів на більшій частині території країни не очікується. Лише в Криму синоптики допускають незначний сніг, який, утім, не матиме суттєвого впливу на загальну погодну ситуацію.

У більшості регіонів зберігатиметься підвищена небезпека на дорогах. Через низькі температури та відсутність опадів місцями формуватиметься ожеледиця, що може ускладнити рух транспорту, особливо в ранкові та вечірні години. Водіям і пішоходам радять бути уважними та дотримуватися правил безпеки.

У Києві 18 січня також прогнозують суху погоду без опадів. На окремих ділянках доріг можлива ожеледиця. Вітер північно-східний, 5–10 м/с. Температура повітря вночі становитиме 17–19 градусів морозу, вдень — 12–14 градусів морозу.

За інформацією Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, за весь період спостережень найвищу денну температуру 18 січня у Києві зафіксували у 2023 році — 10,2 градуса тепла. Найхолоднішою була ніч у 1950 році, коли температура знизилася до 22,8 градуса морозу.

У понеділок, 19 січня, в Україні знову переважатиме суха погода. Лише в Криму можливий незначний сніг. У західних, більшості північних та центральних областей місцями прогнозують туман. Ожеледиця на дорогах зберігатиметься. Вітер буде змінних напрямків, 3–8 м/с. Температура вночі опускатиметься до 17–22 градусів морозу, у північних регіонах місцями до 23–25 градусів морозу. Вдень очікується 8–13 градусів морозу. На півдні країни вночі прогнозують 9–14 градусів морозу, вдень — 5–10 градусів морозу.

У Києві 19 січня опадів не очікують. На дорогах місцями збережеться ожеледиця. Вітер північний, 3–8 м/с. Температура повітря вночі становитиме 19–21 градус морозу, вдень — 10–12 градусів морозу.

20 січня у столиці також прогнозують суху погоду. Вітер зміниться на західний, 3–8 м/с. На дорогах подекуди залишатиметься ожеледиця. Температура повітря вночі очікується на рівні 16–18 градусів морозу, вдень — 10–12 градусів морозу.

Слідчий суддя Центрального районного суду Миколаєва розглянув клопотання сторони обвинувачення щодо обрання запобіжного заходу директорці товариства з обмеженою відповідальністю, яке працює у сфері ресторанного бізнесу. Засідання відбулося в межах кримінального провадження, відкритого за фактом можливих порушень під час здійснення господарської діяльності підприємства.

За матеріалами, поданими слідством, посадовій особі інкримінують дії, які, на думку правоохоронних органів, могли завдати шкоди інтересам держави та контрагентів. У клопотанні зазначалося, що під час управління компанією директорка могла допустити зловживання службовим становищем, що потребує належної процесуальної реакції з боку суду. Прокуратура наполягала на необхідності застосування запобіжного заходу для запобігання можливому тиску на свідків, знищенню доказів або перешкоджанню досудовому розслідуванню.

Крім того, підозрювана знала про відсутність у її підприємства достатніх потужностей для виконання умов договору, що, на думку слідства, свідчить про умисел на вчинення злочину та створення ризику для здоров’я дітей.

На судовому засіданні захисник підозрюваної заперечував проти обрання тримання під вартою, стверджуючи, що підозра необґрунтована, та пропонував застосувати домашній арешт у нічний час. Прокурор, у свою чергу, наполягав на триманні під вартою із визначенням розміру застави, вказуючи на можливість уникнення підозрюваною процесуальних обов’язків без такого заходу.

Судове рішення щодо запобіжного заходу ще не опубліковане, а розгляд справи продовжується.