Росія перекидає п’ять тисяч північнокорейських солдатів у Курську область, — The New York Times

Початок лютого в Україні принесе справжню зиму: сильні морози охоплять більшу частину країни, а опадів очікується дуже мало. За словами синоптикині Наталії Діденко, 2 лютого на території держави почне поширюватися холодне повітря, що поступово охопить усі регіони. Зниження температури буде значним, особливо вночі, коли стовпчики термометрів можуть опуститися до 10-15 градусів морозу в деяких областях.

Морози впливатимуть не тільки на температуру повітря, а й на загальний клімат у країні, змінюючи умови для повсякденного життя. Вдень температура залишатиметься в межах -5...-10°C, проте в деяких місцях можливі й більш значні похолодання. За прогнозами, істотних снігопадів або дощів не передбачається, що дозволить уникнути складних погодних умов на дорогах.

Причиною морозної погоди є потужний антициклон, який продовжує домінувати над територією України. Саме він забезпечить суху та переважно ясну погоду в більшості областей. Опадів майже не передбачається, а вітер буде слабким.

Втім, у південних регіонах ситуація дещо інша. Через близькість чорноморського циклону в Криму та Приазов’ї можливі снігопади й хуртовини, що може ускладнити дорожню ситуацію.

Найнижчі температури прогнозують у північних і східних областях, де мороз відчуватиметься особливо різко. Синоптики радять жителям тепло одягатися, обмежувати тривале перебування на відкритому повітрі та уважно стежити за оновленнями прогнозів, адже холодна погода може затриматися на кілька днів.

У місті Ямпіль Вінницької області з вод річки Дністер підняли тіло 31-річного місцевого мешканця. Чоловік загинув під час спроби вплав подолати державний кордон України. Про подію поінформувало Південне регіональне управління Державної прикордонної служби.

Як зазначили у відомстві, пересування чоловіка у бік річки було зафіксовано технічними засобами спостереження прикордонників. Після виявлення підозрілої активності наряд негайно висунувся до вказаного району, однак на момент прибуття людини на березі вже не було. Згодом стало зрозуміло, що він увійшов у воду та намагався самостійно перетнути Дністер.

Через сильну течію та низьку температуру води чоловік не зміг самостійно впоратися з умовами. Прикордонний наряд оперативно прибув на місце події та намагався надати допомогу, однак через складну погоду і небезпечні умови дістатися до нього було неможливо.

До пошукової операції залучили водолазну групу ДСНС. Роботи тривали кілька годин. Наступного дня рятувальники виявили тіло чоловіка та підняли його на поверхню.

Обставини події з’ясовують правоохоронці. У Держприкордонслужбі вкотре нагадують, що спроби незаконного перетину кордону, особливо через водні перешкоди та в зимовий період, становлять серйозну загрозу для життя.

Адміністрація президента США Дональда Трампа запроваджує нову стратегію зовнішньої політики, в якій основну роль у міжнародних переговорах виконують не традиційні дипломати, а високопрофесійні військові керівники. Відзначаючи цей значущий крок, варто зазначити, що вперше у історії американські військові керівники активно залучаються до переговорів з ключовими геополітичними акторами, такими як Росія та Іран. Цей підхід змінює традиційну модель дипломатії, де військові та політики зазвичай мають обмежену роль у веденні міжнародних діалогів.

Трампова адміністрація розглядає такі зміни як відповідь на динамічні виклики сучасного світу, де традиційні методи дипломатії часто не дають бажаного результату. Невизначеність у міжнародних відносинах, зокрема в контексті ядерних загроз та регіональних конфліктів, вимагає від США нової стратегії, орієнтованої на швидку та рішучу реакцію, яку можуть забезпечити військові лідери з їхнім досвідом і стратегічним мисленням.

Ключову роль у контактах щодо можливого завершення війни Росії проти України відіграє міністр армії США Ден Дрісколл. Він підтримує постійний зв’язок з українською владою між раундами переговорів та фактично виконує функцію координатора між Києвом і Вашингтоном. Через нього відбувається комунікація з оточенням Трампа та спеціальними представниками Білого дому, що дозволяє зберігати безперервність переговорного процесу.

Окрему увагу привернула участь у переговорах в Абу-Дабі генерала Алексуса Грінкевича, який очолює Європейське командування США та одночасно є верховним головнокомандувачем сил НАТО в Європі. Його присутність розцінюють як спробу відновити прямий військовий контакт із Кремлем і забезпечити постійний канал спілкування між військовими структурами сторін у контексті можливого припинення бойових дій.

Паралельно Сполучені Штати вперше залучили до непрямих переговорів з Іраном командувача Центрального командування США адмірала Бреда Купера. Переговори відбулися в Омані, а поява адмірала у парадній формі стала демонстративним сигналом про готовність США посилювати військову присутність у регіоні у разі провалу дипломатичних зусиль.

Аналітики вважають, що залучення військових до переговорів замість професійних дипломатів свідчить про системний зсув у зовнішній політиці США. Білий дім робить ставку на швидкість ухвалення рішень, тиск і поєднання політичних домовленостей із силовим фактором, що різко відрізняється від традиційної дипломатичної моделі.

Черговий раунд переговорів щодо припинення війни в Україні відбувся на початку лютого в Об’єднаних Арабських Еміратах. За підсумками зустрічей сторони обговорювали механізми реалізації режиму припинення вогню та можливі формати контролю за дотриманням тиші. Водночас істотного прогресу з ключового питання — контролю над окупованими територіями Донбасу — досягти не вдалося. Єдиним практичним результатом переговорів став обмін військовополоненими.

У Тернополі правоохоронні органи викрили протиправну схему, пов’язану з вимаганням грошових коштів у сфері охорони здоров’я. У центрі розслідування опинилися лікарка-онколог та працівниця обласного клінічного онкологічного диспансеру, яких підозрюють у вимаганні неправомірної вигоди за сприяння в оформленні групи інвалідності для пацієнта.

За попередньою інформацією слідства, до медичної спеціалістки звернулася родичка хворого, який потребував встановлення інвалідності за станом здоров’я. Під час спілкування лікарка повідомила, що має можливість підготувати повний пакет необхідної медичної документації та вплинути на процес ухвалення відповідного рішення. За так званий «документальний супровід» жінці озвучили суму у 1,5 тисячі доларів США.

Ще 500 доларів передали працівниці команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (колишня МСЕК), яка підтвердила, що питання інвалідності буде вирішено позитивно. Передача грошей відбулася під час оперативної перевірки правоохоронців.

Після цього були проведені обшуки в обласному онкодиспансері та районній лікарні. Під час них вилучили гроші, мобільні телефони, електронні носії та медичну документацію.

Лікарям повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди службовою особою за попередньою змовою групою осіб), що передбачає до 10 років позбавлення волі. Суд обрав обом підозрюваним запобіжний захід – тримання під вартою з правом внесення застави.

Володимирський міський суд виніс обвинувальний вирок Марку Гученку, визнавши його винним у торгівлі людьми та організації трудової експлуатації громадян України на території Республіки Білорусь. У ході розгляду справи суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого мали системний характер і були спрямовані на отримання незаконної вигоди шляхом обману та примусу.

Як встановлено матеріалами справи, Гученко здійснював вербування жителів Волинської області, пропонуючи їм нібито вигідну та легальну роботу за кордоном. Основним аргументом для майбутніх працівників була обіцянка високої заробітної плати та належних умов праці. Після досягнення усних домовленостей людей організовано перевозили до Мінської області, де вони мали працювати на сільськогосподарському підприємстві «Зембінський».

Обвинувачений систематично застосовував фізичне насильство та погрози. Один із потерпілих зазнав побиття руками, ногами та битою, що підтверджується судово-медичною експертизою. Всього в період з квітня по жовтень 2014 року постраждало 11 українців.

Суддя Андрій Каліщук визнав Гученка винним за ч. 2 ст. 149 КК України (торгівля людьми). Йому призначили п’ять років позбавлення волі, але звільнили від реального відбування покарання з іспитовим терміном на два роки. Крім того, суд зобов’язав виплатити кожному потерпілому по 40 тис. грн моральної шкоди, загальна сума компенсацій перевищує 400 тис. грн. Вирок ще можна оскаржити.

Політичне керівництво Російської Федерації не демонструє справжньої готовності до припинення війни проти України. Натомість у Кремлі вибудовується тактика навмисного імітування мирних ініціатив, головною метою якої є створення умов для зриву будь-якого переговорного процесу без репутаційних втрат для себе. Такий підхід дозволяє Москві зберігати агресивний курс, водночас перекладаючи провину за відсутність результатів на інших учасників міжнародного діалогу.

В аналітичних матеріалах Інституту вивчення війни наголошується, що російські посадовці цілеспрямовано шукають інформаційні приводи, які можна використати як формальний аргумент для виходу з переговорів. Йдеться не про прагнення до компромісу, а про заздалегідь підготовлений сценарій, у якому будь-який мирний процес розглядається як тимчасовий інструмент для досягнення власних політичних і військових цілей.

Одним із прикладів такої тактики стали чергові заяви офіційної представниці російського МЗС Марії Захарової щодо можливого розміщення західних військових контингентів у післявоєнній Україні. Йдеться, зокрема, про ініціативи на кшталт так званої коаліції охочих, які Москва називає для себе «категорично неприйнятними».

У Росії стверджують, що присутність іноземних військ нібито створюватиме загрозу її безпеці, та повторюють погрози розглядати такі сили як законні військові цілі. Захарова також заявила, що завершення війни, з погляду Кремля, неможливе без усунення вигаданих у Москві «корінних причин» конфлікту, які Росія, за її словами, має намір ліквідовувати «військовими або політичними засобами».

Аналітики ISW наголошують, що формулювання «корінні причини» є узагальненим прикриттям ключових вимог Кремля. Серед них — вимога повернення НАТО до меж розширення станом на 1997 рік, фактична ліквідація українських збройних сил, а також усунення демократично обраної влади в Україні з подальшою заміною її режимом, лояльним до Москви.

Додатковим підтвердженням небажання Росії припиняти війну стала заява прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова від 4 лютого. Він прямо зазначив, що Росія не припинятиме бойові дії доти, доки українська влада, за його формулюванням, «не ухвалить відповідних рішень». Фактично Москва дала зрозуміти, що має намір продовжувати агресію до моменту повного прийняття своїх вимог Україною.

У тому ж ключі виступив і Віктор Медведчук, який 4 лютого заявив, що дискусії про можливе розміщення західних військ в Україні нібито заводять переговорний процес у глухий кут. Аналітики нагадують, що саме Медведчука російське керівництво розглядало як потенційну заміну чинному президентові України після початку повномасштабного вторгнення.

Медведчук також заявив, що Росія «ніколи не дозволить» розміщення коаліції охочих на території України. Схожі заяви публічно озвучували й інші депутати Державної думи РФ, які регулярно транслюють офіційну позицію Кремля, зокрема про неприйняття будь-яких післявоєнних гарантій безпеки для України.

В ISW підсумовують, що сукупність таких заяв свідчить не про пошук миру, а про спробу заздалегідь закласти інформаційні підстави для зриву будь-яких домовленостей і продовження війни.

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ярослав Василенко за певний період здійснив 25 поїздок на територію тимчасово окупованого Криму. Ця інформація привернула значну увагу громадськості та стала предметом активного обговорення в медіапросторі, з огляду на особливий статус півострова та обмеження, встановлені українським законодавством.

Сам суддя пояснив, що його поїздки мали виключно особистий характер і були пов’язані з необхідністю лікування дружини. За його словами, саме в Криму вона проходила медичні процедури, які, на його переконання, були важливими для підтримання її здоров’я. Василенко наголошував, що не мав на меті порушувати норми закону чи ігнорувати політичний контекст ситуації.

Фактично, Василенко не поніс жодної кримінальної відповідальності за незадеклароване майно. Кримінальну справу закрили через неможливість перевірити власність дружини у РФ у зв’язку з російською агресією. Натомість суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У середу Вища рада правосуддя (ВРП) повернеться до розгляду справи, відкритої за скаргою юристів, що стосується дисциплінарної відповідальності Василенка. Очікується, що Палата ВРП ухвалить рішення: або залишить суддю без покарання, або відправить його на звільнення.