Росія перекидає п’ять тисяч північнокорейських солдатів у Курську область, — The New York Times

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак нібито роз’яснив президенту Володимиру Зеленському джерела корупційних скандалів, що останнім часом активно обговорюються в медіа та політичних колах. За інформацією "Української правди", він пов’язує ці інциденти з впливом олігарха Ігоря Коломойського. Мова йде, зокрема, про резонансне розслідування "Мідас", яке вже не один тиждень тримає в напрузі найвищі владні ешелони країни.

Як повідомляють джерела, розслідування справи "Мідас" викликало серйозну політичну напругу та навіть внутрішні розбіжності в оточенні президента. Коломойський, який знаходиться під арештом у СІЗО СБУ вже третій рік, активно коментує судові процеси, зокрема висловлюється на адресу Тимура Міндіча, якого він називає «стрілочником» і сумнівним кандидатом на роль лідера злочинної групи, ймовірно, причетної до незаконних фінансових схем.

Джерела, близькі до Банкової, стверджують, що у Офісі президента застосовують звичну тактику — “знайти ворога, щоб не визнавати провини”. Водночас керівництво держави найбільше турбує перспектива того, що Єрмак може отримати офіційну підозру у межах розслідування діяльності злочинної організації “Карлсона”.

Співрозмовники УП додають, що масштаб скандалу значною мірою пов’язаний із загостренням конфлікту між ОП і НАБУ влітку. Тоді спроби впливу на агентство призвели до того, що після оприлюднення матеріалів “Мідас” розгорівся набагато швидше та у більшій формі, ніж могло б бути у звичайному порядку.

Розслідування “Мідас”, оприлюднене НАБУ та САП, стосується діяльності масштабної корупційної мережі в енергетичній сфері. Серед фігурантів — бізнесмени, радники урядовців та представники “сірого” сектору. Публікація матеріалів викликала ланцюгову реакцію скандалів у державних органах та підвищила політичну напругу на Банковій.

Генерал поліції Сергій Шайхет залишає посаду на тлі тривалої невизначеності щодо результатів службового розслідування, які досі не були оприлюднені. Повідомлення про його відставку з’явилося майже одразу після засідання Тимчасової слідчої комісії, що займається вивченням обставин так званих плівок Міндіча. У ході цього засідання особливу увагу привернув епізод, пов’язаний із діяльністю ТОВ «Сіт Сек’юріті» — компанії, що належить братові Ігоря Шайхета.

Компанія «Сіт Сек’юріті» виконувала функції інкасації коштів для АТ «Сенс Банк» (Sense Bank), а деталі її роботи привернули увагу не лише через родинні зв’язки, а й через збіг юридичних адрес. Встановлено, що місцезнаходження фірми повністю повторює адресу в Києві, де розташований «Завод Ізумруд» — підприємство, пов’язане з бізнесменом Тімуром Міндічем, центральною фігурою згаданого скандалу.

Під час засідання ТСК депутат Железняк поцікавився походженням значних сум готівки, вилучених у Міндіча під час обшуків. За повідомленнями, гроші були у фірмовій упаковці Федеральної резервної системи США, що може свідчити про їхнє легальне надходження в Україну через банківську систему або дипломатичну пошту.

Випадковість чи ні — вирішувати читачеві, проте відставка високопосадовця на фоні цих обставин привертає увагу суспільства.

Упродовж тривалого часу на Харківщині існує стійка система постачання пального для комунальних потреб, у центрі якої опинилися колишній заступник голови Харківської ОДА Олександр Скакун та його брат Юрій. Їхні імена нерідко згадуються у зв’язку з мережею фірм, через які, за даними поінформованих джерел, реалізуються паливні схеми, вибудувані так, щоб забезпечувати гарантований прибуток обмеженому колу учасників. Ключова роль у цій конструкції нібито належить ТОВ «Брент Ойл», що фігурує як стабільний постачальник пального для комунальних підприємств регіону – попри претензії до якості продукції та непрозорість контрактів.

За зовнішньою коректністю публічних закупівель приховано багаторічний механізм, який працює за відпрацьованим сценарієм. На тендери виходять компанії, пов’язані між собою через спільних засновників, менеджерів або посередників, створюючи ілюзію реальної конкуренції. Коли пропозиції подаються від структур, що насправді контролюються одним центром впливу, результат торгів стає передбачуваним. У підсумку перемагає саме та компанія, якій і відводиться вирішальна роль у загальному ланцюгу постачання.

Важливу роль у цій схемі відіграє ціла низка афілійованих структур, пов’язаних із групою «Брент Ойл». У різних тендерах з’являються то «Брент-Інвест», то «Гарантор», то «Брент Ойл-98», то «Нафтохімснаб» та інші юридичні особи. Вони постійно змінюються, перетікають одна в одну, але фактичні вигодонабувачі, за оцінками джерел, залишаються тими самими. Контроль над комунальними та дорожніми закупівлями забезпечує стабільний потік бюджетних грошей, а наявність політичного й силового впливу в регіоні створює для цієї мережі своєрідний «захисний купол».

Саме вплив Скакуна на силові структури Харківщини, про який говорять наші співрозмовники, часто називають ключовим поясненням відсутності реальних наслідків для організаторів схем. Податкові й правоохоронні органи роками отримують сигнали про можливі зловживання, однак далі формальних перевірок або «похованих» проваджень справа зазвичай не йде. У результаті, за неофіційними оцінками, через подібні конструкції щороку виводяться сотні мільйонів гривень.

Паралельно з історією «Брент Ойл» існує ще один гучний паливний кейс – діяльність Мереф’янського нафтопереробного заводу, який пов’язують із бізнесменом Костянтином Валеуліним. Завод, за інформацією джерел, спеціалізується на виробництві низькоякісного дизельного палива, яке поступово «відбілюється» через складні ланцюжки посередників. На папері воно перетворюється на цілком легальний продукт, але фактично залишається «бодяженим» пальним, що не відповідає задекларованим стандартам.

Супровід цієї діяльності забезпечують схеми з обналу та «скруток» ПДВ. Юридичні особи з ознаками фіктивності, серед яких фігурують «Бітоксід», «Свей», той же «Гарантор» та інші компанії, використовуються для оформлення удаваних поставок, створення штучного податкового кредиту й виведення коштів у готівку. За роки існування таких схем через Мереф’янський НПЗ, за оцінками ринку, пройшли десятки мільйонів гривень «чорної» готівки.

Обидві історії – і «Брент Ойл», і Мереф’янський НПЗ – мають одну й ту саму логіку: впливові групи отримують доступ до тендерів та бюджетних коштів, будують навколо себе мережу афілійованих фірм, переводять державні гроші в готівку, а податкові органи й силові структури або закривають очі, або демонструють лише імітацію боротьби. Медійні розслідування, скандали, публічні заяви час від часу виносять ці схеми на поверхню, але без політичної волі та скоординованих дій правоохоронної системи ризики для учасників таких оборудок залишаються мінімальними порівняно з отриманими прибутками.

На цьому тлі паливний ринок перетворюється на одну з найстійкіших тіньових «годівниць», де перетинаються інтереси місцевих еліт, бізнесових груп і окремих представників силових органів. Питання лише в тому, чи буде готова держава нарешті розірвати цей замкнений цикл, у якому будуть змінюватися назви фірм, але не механіка заробляння на неякісному паливі та бюджетних тендерах.

В Україні запрацювала повноцінна система дистанційної реєстрації шлюбу, що дозволяє пройти всі етапи оформлення стосунків — від подання заявки до отримання офіційного свідоцтва — у цифровому форматі. Оновлений сервіс Міністерства юстиції, інтегрований у застосунок «Дія», фактично усуває потребу в особистому візиті до ДРАЦС, відкриваючи новий рівень зручності для користувачів. Окремо передбачений і полегшений порядок для військовослужбовців, які через службу не завжди мають можливість бути присутніми на стандартних бюрократичних процедурах.

Новий цифровий механізм побудований так, щоб максимально спростити всі формальності. Наречені можуть у кілька кроків подати спільну заяву, пройти електронну ідентифікацію через державні реєстри та обрати дату й час церемонії, орієнтуючись на доступні вільні слоти. Завдяки цьому традиційний процес, який раніше вимагав черг, паперових документів і фізичної присутності, перетворюється на зручну онлайн-послугу, доступну у будь-якому місці.

У Мін’юсті запевняють, що на повну процедуру офіційної реєстрації достатньо близько 30 хвилин. Обидва наречені підтверджують свою згоду та підписують актовий запис за допомогою Дія.Підпису. Після цього свідоцтво про шлюб надсилається Укрпоштою на вказану адресу, а цифрове підтвердження шлюбу з’являється в застосунку Дія протягом доби.

Послуга доступна всім громадянам України незалежно від місця перебування – як усередині країни, так і за кордоном. Це особливо важливо для пар, які вимушено розділені через війну, а також для тих, хто не має можливості особисто приїхати до відділу ДРАЦС.

Окремий акцент Мін’юст робить на військовослужбовцях. Для захисників та захисниць України передбачено спрощений і пріоритетний доступ до сервісу: ідентифікація може відбуватися через застосунок Армія+, у Дії виділені окремі “швидкі” слоти для реєстрації, щоб мінімізувати очікування і бюрократію для військових, які часто мають обмежений час на оформлення документів.

Міністерство підкреслює, що така цифровізація не лише спрощує життя громадянам, а й зменшує навантаження на працівників ДРАЦС, дозволяючи частину послуг перевести в онлайн. Для багатьох пар це також спосіб формалізувати стосунки в умовах війни, не витрачаючи дорогоцінний час на дорогу, черги й паперову тяганину.

Запуск повноцінної онлайн-реєстрації шлюбу у Дії вписується у загальну стратегію держави з розширення е-сервісів та переведення максимальної кількості процедур у цифровий формат, щоб громадяни могли вирішувати більшість юридичних питань дистанційно.

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області оприлюднило чергове роз’яснення щодо правил перерахунку пенсій для громадян, які після призначення виплат продовжують працювати. Ця процедура регулюється статтею 42 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та постановою правління Пенсійного фонду №10-1, що визначають критерії та алгоритм оновлення розміру пенсійних виплат.

Основна умова для проведення перерахунку полягає в тому, що пенсіонер має напрацювати щонайменше 24 місяці страхового стажу після отримання права на пенсію. Саме цей період дозволяє ініціювати оновлення виплат, що може позитивно позначитися на їхньому розмірі. У Пенсійному фонді наголошують, що перерахунок може здійснюватися з використанням двох можливих показників заробітку: або з тієї зарплати, яка була врахована під час первинного обчислення пенсії, або — за бажанням особи — з нового заробітку, який вона отримувала після виходу на пенсію.

Якщо ж працюючий пенсіонер не має 24 місяців страхового стажу після попереднього перерахунку, оновити пенсію він може не раніше ніж через два роки після попереднього призначення чи перерахунку.

У ПФУ нагадали, що місяць проведення перерахунку залежить від дати звернення. Якщо заява з усіма документами подана до 15 числа включно — перерахунок здійснюється з першого числа цього місяця. Якщо після 15-го — з першого числа наступного місяця.

Також працівники Пенсійного фонду щороку автоматично перераховують пенсію з 1 квітня тим, хто після призначення чи останнього перерахунку відпрацював 24 місяці страхового стажу або якщо минуло два роки, навіть за меншої кількості місяців стажу.

Водночас окремо зазначено, що перерахунок у зв’язку зі зростанням прожиткового мінімуму працюючим пенсіонерам здійснюється лише після їхнього звільнення.

Пенсійний фонд також наголосив на обов’язку пенсіонерів повідомляти про працевлаштування або звільнення, адже деякі надбавки та доплати призначаються виключно непрацюючим пенсіонерам. Наприклад, доплата тим, хто утримує дітей до 18 років.

У відомстві підкреслили, що жодних відрахувань із пенсії через те, що пенсіонер працює, закон не передбачає.

За останні три десятиліття в Україні відбулися помітні кліматичні зміни, які суттєво вплинули на характер зимового сезону. Якщо раніше зими відзначалися стійкими морозами, глибокими снігами та тривалими періодами холодів, то нині все частіше спостерігаються тепліші температури, короткі морози та часті відлиги.

За спостереженнями українських синоптиків, кліматичний режим стабільно змінюється, і зими стають менш суворими та малосніжними порівняно з серединою та кінцем ХХ століття. Метеоролог Віталій Постригань зазначає, що морозні дні дедалі частіше чергуються з потепліннями, що спричиняє нестійкість снігового покриву й льодових утворень на водоймах. Така мінливість створює нові ризики — від ожеледиці та різких перепадів температури до раптових хуртовин і локальних снігопадів, які можуть паралізувати транспорт навіть за відсутності тривалих морозів.

Незважаючи на загальне потепління, підстав для паніки немає: науково обґрунтованих прогнозів на надто далекі періоди не існує, а зима залишається холодним сезоном із типовими для нього небезпеками — ожеледицею, промерзанням ґрунту і льодоставом на водоймах. За орієнтовним прогнозом, середня місячна температура у грудні 2025 року та в січні–лютому 2026 року може виявитися близько одного градуса вищою за кліматичну норму, зазначив Постригань, підкресливши, що сезони тепер дедалі частіше нагадують «європейський» формат: кілька коротких, але інтенсивних холодних періодів замість тривалих морозів.

Метеорологиня Віра Балабух із Українського гідрометінституту пояснює тенденцію збільшення випадків мокрого снігу й ожеледиці тим, що температура часто коливатиметься навколо нуля, а з Атлантики надходитиме вологе повітря. У разі втручання арктичних мас буферні південні циклони можуть призвести до сильних снігопадів і хуртовин, особливо у лютому.

Експерти також вказують на практичні наслідки: менше витрат на паливо й роботу комунальних служб у роки з невеликою кількістю снігу, але одночасно підвищені ризики для транспорту та підвищені вимоги до профілактики ожеледиці й безпеки на водоймах у періоди відлиг і повторних заморозків. Синоптики радять не ігнорувати попередження про різкі зміни погоди: короткочасні, але сильні похолодання та інтенсивні опади можуть створювати локальні надзвичайні ситуації.

Серце раптово починає пришвидшено битися, дихання стає поверхневим і уривчастим, у голові виникає запаморочення, а руки тремтять так, ніби тіло втратило контроль над собою. Багатьом знайоме відчуття, що в ці миті ніби насувається щось неминуче й страшне. Так виглядає панічна атака — інтенсивний епізод тривоги, який часто сприймається як загроза життю. Попри виражені тілесні прояви, такі стани самі по собі не становлять смертельної небезпеки, про що наголошують фахівці, включно з експертами видання Medical News Today.

Панічна атака — це раптове увімкнення в організмі реакції «борись або тікай», яка у природних умовах запускається під час реальної загрози. Мозок отримує сигнал небезпеки, навіть якщо об’єктивних причин немає, і запускає каскад фізіологічних процесів: вироблення адреналіну, прискорення пульсу, підвищення артеріального тиску, напруження м’язів. Усе це створює відчуття неконтрольованого страху, яке може тривати від кількох хвилин до пів години.

серце починає битися частіше

дихання стає поверхневим і швидким

кров приливає до м’язів, готуючи тіло до втечі чи захисту

Деякі люди на тлі паніки починають гіпервентилювати — дихати занадто швидко і глибоко. Рівень вуглекислого газу в крові падає, через що з’являються запаморочення, “мушки” перед очима, відчуття нереальності, іноді навіть короткочасна втрата свідомості. Ці прояви дуже неприємні, але не смертельні.

Відчуття “я зараз помру” — типова особливість панічної атаки. Це не ознака реальної загрози, а результат поєднання фізичних симптомів і страху, який їх підсилює.

Для людей із коронарною хворобою серця повторювані панічні атаки можуть тимчасово погіршувати кровопостачання серцевого м’яза. На цьому тлі біль у грудях може лякати ще більше. Втім, дослідження показують: сама по собі панічна атака не є прямою причиною інфаркту.

Небезпечним може бути інше — довготривала тривога і хронічний стрес. Вони здатні:

підвищувати артеріальний тиск

збільшувати ризик серцево-судинних захворювань

посилювати запальні процеси в організмі

До цього часто додається поведінка “самодопомоги”, яка лише шкодить: переїдання, алкоголь, куріння, відмова від фізичної активності. Усе це додатково б’є по серцю та судинах.

Є кілька стратегій, які можуть допомогти полегшити напад:

Прийміть факт, що вам страшно. Не намагайтеся “заборонити” собі страх чи втекти від нього. Визнання: “Так, зараз у мене панічна атака, це тимчасово і не смертельно” — уже знижує напругу.

Заземліться в моменті. Спробуйте сфокусувати увагу на тому, що навколо: порахувати кілька предметів, які бачите, відзначити запахи, звуки, відчуття від дотику. Це допомагає повернутися з “катастрофічних думок” до реальності.

Сповільніть дихання. Глибоке, повільне дихання з паузами на видиху допомагає нормалізувати рівень вуглекислого газу, зменшити запаморочення та відчуття нестачі повітря.

Продовжуйте дію, якщо це безпечно. Якщо ви можете залишатися в ситуації (на роботі, в транспорті, вдома) без ризику — не тікайте. Так працює експозиційна терапія: мозок поступово вчиться, що паніка не дорівнює катастрофі, і з часом напади слабшають.

Фахівця варто залучити, якщо:

панічні атаки стають частішими або сильнішими

симптоми не минають попри кілька тижнів регулярної терапії

з’являються ознаки можливих проблем із серцем: біль у грудях, задишка, нерегулярне серцебиття, набряки

Якщо ж виникають типові симптоми можливого серцевого нападу — інтенсивний біль у грудях, що віддає в руку, плече або щелепу, сильна задуха, різка слабкість, холодний піт, виражене запаморочення — потрібно негайно викликати швидку допомогу. Панічні атаки не виключають ризику реальних кардіологічних проблем, особливо у людей із супутніми захворюваннями.

Панічні розлади піддаються лікуванню, і з ними можна жити повноцінно. Зазвичай використовують поєднання кількох підходів:

Когнітивно-поведінкова терапія. Вона допомагає розпізнавати і змінювати думки, які розкручують паніку, а також поступово привчає організм не “лякатися” власних симптомів (експозиційна терапія).

Медикаментозне лікування. У деяких випадках лікар може призначити протитривожні препарати чи антидепресанти. Важливо, що підбір і контроль таких ліків проводить саме лікар, а не “самолікування за порадами з інтернету”.

Зміни способу життя. Регулярна фізична активність, техніки усвідомленого дихання, медитація, нормалізація сну та зменшення вживання алкоголю і кофеїну роблять нервову систему менш вразливою до стресу.

Мета терапії — не повністю “вимкнути” страх, а навчитися жити з ним так, щоб він не керував вашим життям. Коли людина перестає боятися самих панічних атак, вони зазвичай стають рідшими та слабшими.

Панічна атака може здаватися чимось смертельним, але сама по собі вона не вбиває. Це дуже неприємний, але контрольований стан. Чим краще ви розумієте, що відбувається з організмом, тим менше місця залишається для страху.

Якщо напади повторюються, заважають працювати, спілкуватися, виходити з дому — це не “слабкість”, а привід звернутися до фахівця. Своєчасна терапія допомагає повернути контроль над життям і забрати в паніки її головну зброю — відчуття безвиході.